Рука

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Кисть л?во? руки людини з боку долон? ? тильно? частини
Лапи ?нота коротк?, з наст?льки розвиненими пальцями, що сл?ди нагадують в?дбиток людсько? долон?
Скелет кист? руки людини

Рука?  ? кожна з двох верхн?х к?нц?вок людини й мавпи, в?д плечового суглоба до к?нчик?в пальц?в.

Походження слова ≪рука≫

[ ред. | ред. код ]

Слов'янське ≪рука≫ сп?взвучне з назвою ц??? частини т?ла у балт?йських мовах : литовським ranka та латиським roka . Праслов'янське *r?ka вважа?ться пох?дним в?д прабалтослов'янського *rank?? , утвореним в?д балто-слов'янського д??слова (або незбереженого праслов'янського) з? значенням ≪збирати≫, яке пор?вню?ться з литовським rinkti [1] . Тобто, перв?сне значення цього слова ? ≪те, чим збирають≫, ≪збиралка≫.

Назви рук

[ ред. | ред. код ]
  • Л?ву руку також можуть називати словами л?ви?ця [2] , шу?йця [3] ( церк.-слов. шуица ), шyя.
  • Праву руку також можуть називати словами прави?ця [4] , десни?ця [5] , де?сна [6] .

Символ?ка руки

[ ред. | ред. код ]

Мотив руки простежу?мо не лише в керам?ц?, а й вишивц?, ?конопис?, р?зьбленн? по дереву в сх?дних слов'ян, а також на кам'яних плитах ? цеглинах у народ?в Кавказу [7] . У декор? рука була сво?р?дним маг?чним символом, ≪священним образом, який давав силу та безпеку≫, сприймалася як амулет чи обер?г [7] . У п?днятих догори руках людини (?з загальними стил?зованими рисами та реал?стично зображеними руками) чи Божо? Матер? вт?лено ?дею заступництва молитви та самозахисту [8] . Особливе значення нада?ться прав?й руц?, яку ще називають ≪десницею≫ чи ≪десною≫. ?? зображення трапля?ться част?ше. Так, благословляючою ? рука ?суса Христа та святого Миколая в розписах глиняних вироб?в (тар?лки, миски, плесканки), р?дше в пластичних образах, поданих, наприклад, на гуцульських св?чниках-тр?йцях.

На бойовому прапор? давньоримсько? ман?пули (роти) було скульптурне зображення розкрито? руки у в?нку: саме слово manipulus означало ≪жменя≫, ≪пучок≫, ≪др?бка≫.

К?стковий скелет та област? руки

[ ред. | ред. код ]

У руц? вид?ляють наступн? анатом?чн? д?лянки та в?дпов?дн? ?м к?стки (вид?лен? курсивом), назви наведен? зверху вниз:

  • Плечовий пояс (в ненауков?й л?тератур? та в сусп?льств? неправильно званий ≪плече≫, включаючи в цей терм?н ще й плечовий суглоб з головкою плечово? к?стки).
  • Плече
  • Передпл?ччя
  • Кисть
    • Зап'ястя (8 к?сток, розташованих в 2 ряди (рахунок в?д великого пальця))
      • Проксимальний ряд: човнопод?бна, нап?вм?сяцева, тригранна, горохопод?бна ;
      • Дистальний ряд: трапец?я, трапец??под?бна, головчаста, гачкувата .
    • П'ясток
      • 5 к?сток, в?дпов?дно кожному з пальц?в. Назви по номерах, рахунок в?д великого пальця.
    • Пальц?
      • Кожен палець ма? три фаланги (виняток ? великий палець, у якого ?х дв?). Назва кожно? з к?сток фаланг складаються з ?х становища (проксимальна, середня, дистальна/н?гтьова) ? номера (або назви) пальця (наприклад: середня фаланга другого (вказ?вного) пальця).

Також у кожно? людини ? так зван? сесамовидн? к?сточки , ?х положення, розм?ри ? к?льк?сть (?нод? доходить до 2-3 десятк?в) вкрай вар?абельно.

М'язи

[ ред. | ред. код ]

М'язова система руки склада?ться з дек?лькох шар?в м'яз?в, причому багато м'яз?в перекинут? через б?льш н?ж один суглоб, завдяки чому при активац?? одного м'язу в?дбува?ться зм?на кута в дек?лькох суглобах.

?ннервац?я

[ ред. | ред. код ]

Рука ма? еферентну ? аферентну ?ннервац?ю . Еферентн? волокна посилають сигнали в?д спинного мозку до руки, а аферентн? волокна ? в?д руки в спинний мозок (через дорсальн? гангл??). Волокна з?бран? в нерви , ? практично вс? вони зм?шан?, тобто м?стять як еферентн?, так ? аферентн? волокна.

Рецептори шк?ри, м'яз?в ? суглоб?в

[ ред. | ред. код ]

Рука забезпечена величезною к?льк?стю сенсорних зак?нчень (коли руки ≪н?м?ють≫, це ознака, що щось не в порядку з ними).

Як мозок керу? рукою

[ ред. | ред. код ]

Кора головного мозку м?стить област?, в?дпов?дальн? за управл?ння окремими частинами т?ла. Так, в частин? кори головного мозку, яка назива?ться первинною моторною корою, ? д?лянка, який активу?ться кожного разу, коли людина робить рух рукою, а в первинн?й соматосенсорн?й кор? ? д?лянка, що активу?ться, коли людина торка?ться рукою якогось предмета.

Кр?м к?ркових в?дд?л?в, центри, в?дпов?дальн? за управл?ння рукою, ? на мозочку ? його ядрах, таламус? , базальних гангл?ях, стовбур? мозку ? спинному мозку. Ця складна мережа з'?днаних м?ж собою нейрон?в зд?йсню? багатий репертуар рух?в руки, причому розр?зняють рухи автоматичн? (наприклад, рухи для п?дтримки балансу) ? дов?льн? (протягування нитки в голку, затягання ковдри у п?дковдру). За складн? дов?льн? рухи в?дпов?да? кора великих п?вкуль, а за автоматичн? ? центри нижчого р?вня.

Рухи пальц?в ? вс??? руки можлив? за допомогою електрично? стимуляц?? мозку. П?д час х?рург?чно? операц?? це роблять за допомогою електрод?в, що прикладаються до поверхн? мозку, або введених безпосередньо в мозок. Можна стимулювати мозок ? через шк?ру ? к?стку черепа. Для цього застосовують фокальну магн?тну стимуляц?ю.

Технолог?чн? можливост? руки

[ ред. | ред. код ]

Найрозвинен?шим ? ефективн?шим ?нструментом-органом стала рука примата , що представля? собою складний к?нематичний ланцюг , складений численними шарн?рними зчленуваннями ?? частин у суглобах . Моторика руки ун?кальна. ?? будова дозволя? перем?щати предмети в простор? дек?лькома способами. Розправлена долоня ? розташован? горизонтально пальц? утворюють майданчик. Розташован? зверху предмети можуть бути перенесен? акуратно, дбайливо ? з м?н?мальними ушкодженнями. Такий спос?б перенесення не приносить зайвих занепоко?нь як перенесе?ному предмету, так ? переносно?му ?нструменту (руц?). Оса, розташована на долон?, не запод?? шкоди. Водночас оса , затиснута рукою, неодм?нно цю руку вкусить. ?дея дбайливого перенесення предмет?в на горизонтальн?й п?дставц? добре реал?зу? себе в техн?ц? перенесення гарячих предмет?в. Для управл?ння вогнем необх?дно було пересувати гаряче вуг?лля, не завдаючи пошкодження рук.

Великий палець руки знаходиться з протилежного боку в?д ?нших чотирьох пальц?в. Така конструкц?я дозволя? зд?йснювати щ?льне захоплення великих предмет?в. Захоплення будь-яким пальцем, сп?льно з великим пальцем, дозволя? акуратно пересувати др?бн? предмети. Використання при захопленн? к?лькох пальц?в, з?браних одночасно разом, дозволя? наст?льки щ?льно ? контрольовано утримувати предмети, що утримуваний предмет можна рухати по задан?й тра?ктор?? з точн?стю до часток м?л?метра. Руку можна скласти у вигляд? чашки. Це дозволя? перем?щати р?дку воду. Кожен з п'яти пальц?в руха?ться незалежно в?д ?нших. Таким чином за допомогою руки можна робити тиск одночасно в п'яти точках. Спритне незалежне утримування одн??ю рукою двох паличок дозволя? споруджувати щипц? . Разом з тим, на пальцях руки в?дсутн? к?гт?. Тому спос?б захоплення др?бних предмет?в к?нц?вкою шляхом попереднього проколювання приматам недоступний. ?, нарешт?, предмет, затиснутий в кист?, а пот?м перем?щуваний, при розтисненн? пальц?в може бути в?дкинутий на в?дстань, б?льшу, н?ж габарити людини.

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Етимолог?чний словник укра?нсько? мови  : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ?н. ? К . : Наукова думка , 2006. ? Т. 5 : Р ? Т / укл.: Р. В. Болдир?в та ?н. ? 704 с. ? ISBN 966-00-0785-X .
  2. л?виця // Словник укра?нсько? мови  : у 20 т. ? К.  : Наукова думка , 2010?2022.
  3. щуйця  // Великий тлумачний словник сучасно? укра?нсько? мови (з дод. ? допов.) / уклад. ? гол. ред. В. Т. Бусел. ? 5-те вид. ? К.  ; ?рп?нь : Перун, 2005. ? ISBN 966-569-013-2 .
  4. правиця // Словник укра?нсько? мови  : в 11 т. ? Ки?в : Наукова думка , 1970?1980.
  5. десниця // Словник укра?нсько? мови  : у 20 т. ? К.  : Наукова думка , 2010?2022.
  6. Десна // Словарь укра?нсько? мови  : в 4 т. / за ред. Бориса Гр?нченка . ? К.  : К?евская старина , 1907?1909.
  7. а б Гринкова Н. П. Отражение производственной деятельности рук / Н. П. Гринкова // Советская этнография. ? 1935. ? № 1.
  8. Керлот Х. Э. Словарь символов / Х. Э. Керлот. ? М. : REFL-book, 1994. ? 608 с.

Посилання

[ ред. | ред. код ]