Рудольф IV
(
н?м.
Rudolf IV.
;
1 листопада
1339
,
В?день
?
27 липня
1365
,
М?лан
) ? герцог
Австр??
,
Штир??
та
Каринт??
(з 1358 року), граф
Т?ролю
(з 1363 року) з династ??
Габсбург?в
. Перший австр?йський монарх, що взяв титул
ерцгерцога
. Нетривале правл?ння Рудольфа IV мало велике значення для розвитку австр?йсько? державност?.
Рудольф IV був старшим сином
Альбрехта II Мудрого
, герцога Австр??, та Йоганни Пф?рт. В?н був першим правителем династ?? Габсбург?в, хто народився в Австр?? ? вважав сво?ю батьк?вщиною Австр?ю, а не родов? волод?ння у
Швейцар??
та
Шваб??
, що у значн?й м?р? сприяло зростанню популярност? герцога та розширенню соц?ально? опори герцогсько? влади в кра?н?. Рудольф IV успадкував престол Австр?? п?сля смерт? свого батька у 1358 роц? й, хоча формально вважався лише одним з? сп?вправител?в, фактично одноос?бно управляв державою, оск?льки його брати були ще д?тьми.
Центральним моментом пол?тики Рудольфа була боротьба за п?двищення статусу Австр?? та ?? незалежн?сть в?д
Священно? Римсько? ?мпер??
. З самого початку правл?ння герцога стосунки Австр?? та ?мператора р?зко ускладнились. У 1356 роц?
Карл IV
видав знамениту
≪Золоту буллу≫
, що обмежувала право обрання ?мператора колег??ю семи
курфюрст?в
й перетворювала
Н?меччину
на
ол?гарх?чну
союзну державу. Австр?я, так само як ?
Бавар?я
, не була включена до числа курфюрств. У в?дпов?дь Рудольф IV 1358 року опубл?кував так званий
≪Privilegium Maius≫
, зб?рку указ?в попередн?х ?мператор?в, що надавали особлив? права Австр?? та ?? монархам й робили Австр?йську державу фактично незалежною в?д ?мпер??.
Зокрема, зг?дно з ≪Privilegium Maius≫, австр?йськ? монархи отримували титул
ерцгерцога
, що ставив ?х у феодальн?й ??рарх?? одразу за королями та
курфюрстами
й вище решти княз?в Н?меччини. Окр?м того, заявлялось, що ?диним зобов'язанням австр?йських правител?в стосовно ?мператора було надання во?нного контингенту на випадок в?йни з
Угорщиною
, а будь-яке втручання ?мператора в пол?тику герцога було незаконним. Австр?йський монарх узурпував також верховну судову владу у сво?х волод?ннях. Вс? земл? Габсбург?в були оголошен? нерозд?льним доменом, що переда?ться як чолов?чою, так ? ж?ночою л?н??ю.
Документи ≪Privilegium Maius≫ були фальшивими, однак ?хня поява в?ддзеркалювала посилення впливу Австр?? в Н?меччин? та ?? прагнення ц?лком зв?льнитись з-п?д влади ?мператора.
Опубл?кування ≪Privilegium Majus≫ викликало вкрай ворожу реакц?ю ?мператора Карла IV. В?н в?дмовився визнати справжн?сть документ?в, позбавив Рудольфа IV прав ?мперського
в?кар?я
в
Ельзас?
й титулу герцога Шваб??, а також п?дтримав виступи швейцарц?в проти Габсбург?в. ?мператору вдалось змусити Рудольфа IV в?дмовитись в?д використання титулу ерцгерцога, однак Карлу IV довелось для уникнення збройного конфл?кту усунутись в?д будь-якого втручання у внутр?шн? справи Австр??. В результат? Рудольф став проводити ц?лком незалежну пол?тику у сво?х землях.
Стосунки Австр?? та ?мператора нормал?зувались лише наприк?нц? правл?ння Рудольфа IV, що позволило у 1364 роц? п?дписати угоду про вза?мне спадкування м?ж Габсбургами й
Люксембурзькою династ??ю
.
Головною особлив?стю внутр?шньо? пол?тики Рудольфа IV стала ?? р?шуча спрямован?сть на посилення герцогсько? влади й створення нового, централ?зованого державного апарату. Рудольф дом?гся переводу ?мперських
лен?в
на територ?? Австр?? у безпосередн? п?дпорядкування герцогу. ?мперськ? княз?, що мали волод?ння в Австр??, визнали право герцогського суду над ними. Б?льше того, захопивши
патр?арха Акв?ле?
, Рудольф IV змусив його в?дмовитись в?д земельних волод?нь патр?архату в Штир??, Каринт?? й
Крайн?
.
За Рудольфа IV феодально-станова адм?н?стративна система, заснована на зам?щенн? державних посад
м?н?стер?алами
, що отримували за службу земельн? лени, почала вит?снятись бюрократичною системою чиновник?в, що отримували кошти з казни. Герцог також створював широку опору центрально? влади серед м?ст, купц?в та др?бних землевласник?в, активно заохочуючи розвиток ремесла й торг?вл? та п?дтримуючи колон?зац?ю земель (нов? поселенц? зв?льнялись в?д податк?в на три роки). Було скасовано частину податкових прив?ле?в крупно? аристократ?? й обмежено
право мертво? руки
церкви.
1364
року, бажаючи перешкодити можливому розд?лу австр?йських волод?нь, Рудольф IV п?дписав угоду з? сво?ми молодшими братами про те, що Австр?йська монарх?я лишиться непод?льною й буде передаватись у спадок одразу вс?м д?тям монарха, причому старший лише буде вважатись регентом. Це положення ув?йшло до ?стор?? державного права Австр?? як Рудольф?вське правило (
н?м.
Rudolfinische Hausordnung
), однак було порушено вже спадко?мцями Рудольфа IV.
Правл?ння Рудольфа IV мало велике значення для розвитку осв?ти й культури в Австр??.
1365
року в?н заснував
В?денський ун?верситет
, що став незабаром одним з найб?льших навчальних заклад?в
Центрально? ?вропи
? ? найстар?шим у
н?мецькомовних
кра?нах (хоча започаткування факультету
теолог??
, найважлив?шого у той час, затрималось ще на двадцять рок?в).
За Рудольфа IV був перебудований та набув свого сучасного арх?тектурного вигляду
собор Святого Стефана
у В?дн?, який м?г конкурувати з
собором Святого В?та
в ?мперськ?й столиц? ?
Праз?
. Герцог ус?ляко турбувався про прикрашення В?дня та заохочував м?ське буд?вництво, знижуючи податки та сприяючи встановленню виг?дних умов для отримання позик. Покровитель культури й осв?ти, Рудольф IV за сво?ми схильностями та способом життя б?льше нагадував князя
?тал?йського
В?дродження
, н?ж
середньов?чного
н?мецького
феодала
.
1363 року графиня
Т?рольська
Маргарита Маульташ
, поступаючись вимогам Рудольфа IV, зреклась на його користь в?д престолу та передала йому сво? т?рольське графство. Спроби
баварського
герцога перешкодити встановленню влади Габсбург?в у Т?рол? провалились: того ж року австр?йськ? в?йська в?дбили баварське вторгнення, а 1364 року Бавар?я в?дмовилась в?д претенз?й на спадщину Маргарити, задовольнившись великою грошовою компенсац??ю. Т?роль було назавжди закр?плено за Австр??ю.
У 1356 роц? Рудольф IV одружився з
Катериною Люксембурзькою
(1342?1395), дочкою
Карла IV
, ?мператора
Священно? Римсько? ?мпер??
.
Д?тей Рудольф IV не мав.
Малюнок кенотафа Рудольфа й Катерини та розшифровка еп?таф??
В липн? 1365 року Рудольф IV у в?ц? двадцяти шести рок?в неспод?вано помер в?д
чуми
в
М?лан?
, не залишивши потомства. Йому спадкували його молодш? брати
Леопольд III
та
Альбрехт III
.
Первинно Рудольфа IV було поховано у церкв? Св. Джованн? в Конче, але пот?м його прах було перенесено до собору Святого Стефана у В?дн? й пом?щено до Герцогсько? усипальниц?, яку Рудольф наказав збудувати ще за життя. Сьогодн? в склеп? знаходяться рештки с?мдесяти двох представник?в родини Габсбург?в.
Також за наказом Рудольфа перед в?втарем собору було зведено
мармуровий
кенотаф
на згадку про нього та його дружину. Надал? цей пам'ятник було перенесено до п?вн?чного прид?ла собору. Кенотаф прикрашають написи, зашифрован? ≪халдейською абеткою≫ (
Alphabetum Kaldeorum
) ? шифром, у винаход? якого п?дозрюють самого Рудольфа. Написи проголошують: ≪Тут спочива? Рудольф, мил?стю Божою герцог ? засновник≫ та ≪Бог Всемогутн?й ? великий Господь наш ?сус Христос, пастир≫.
- Baum, Wilhelm:
Rudolf IV. der Stifter. Seine Welt und seine Zeit
. Graz: Verlag Styria, 1996,
ISBN 3-222-12422-1
.
- Huber, Alfons:
Geschichte des Herzogs Rudolf IV. Von Osterreich
. Wagnerische Universitats-Buchhandlung, 1865.
- Митрофанов, П. ?стор?я Австр?? з найдавн?ших час?в до 1792 р. ? М., 2003
- Шимов, Я. Австро-Угорська ?мпер?я ? М., 2003
Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|