Романськ? мови

Рома?нськ? мо?ви ? група мов ? д?алект?в , що входять до ?ндо?вропейсько? мовно? родини ? генетично висх?дних до сп?льного предка ? латини . Наука , що вивча? романськ? мови, ?х походження, розвиток, класиф?кац?ю, тощо назива?ться роман?стика ? ? одним з п?дрозд?л?в мовознавства ( л?нгв?стика ).

Терм?н ≪романськ?≫ походить в?д лат. romanus (≪притаманний Риму≫ , згодом ? ≪Римськ?й ?мпер??≫ ). Це латинське слово в ранньому Середньов?чч? означало народне мовлення, в?дм?нне як в?д класично? латини , так ? в?д германських та ?нших д?алект?в.

Загалом мовц?в у св?т? близько 1 млрд. Романськ? мови як державн? чи оф?ц?йн? вживають 66 кра?н (зокрема французьку ? 30 кра?н, ?спанську ? 23 кра?ни, португальську ? 8, ?тал?йську ? 4, румунську ? 2 кра?ни). Французька та ?спанська ? оф?ц?йними та робочими мовами Генерально? Асамбле? ООН . Ще дек?лька романських мов мають статус парц?ально? (≪частково?≫) мови у в?дпов?дних кра?нах: гал?с?йська, каталанська та окситанська у форм? арансько? гов?рки в ?спан?? , ретороманська у Швейцар?? . Решта романських мов ? мовами хатнього вжитку без особливого соц?ального статусу: окситанська у Франц?? , сард(ин)ська в ?тал?? , аромунська ? поза Румун??ю на Балканах .

Ядром формування романських мов ? колишн? земл? Римсько? ?мпер?? навколо Середземного моря , де збереглося романське мовлення ? це т. зв. ≪Стара Роман?я≫. Внасл?док колон?ально? експанс?? у 16-19 ст. романськ? мови зазнали св?тового поширення (≪Нова Роман?я≫ або Латинська Америка та численн? кра?ни Африки ).

Романськ? мови пов'язан? поступовими переходами, що утрудню? ?хню класиф?кац?ю. Вид?ляють мови ≪суц?льно? Роман??≫ (в?д португальсько? до ?тал?йсько?), як? найповн?ше продовжують сп?льнороманський мовний тип (А. Алонсо, В. фон Вартбург). ?м протистоять, з одного боку, ≪внутр?шня≫ мова ? сардська з численними арха?чними рисами, а з ?ншого ? ≪зовн?шн?≫ мови ? французька, ретороманська, балкано-романськ? ?з значними ?нновац?ями та б?льшими впливами субстрату, адстрату, суперстрату (В. Гак).

Сп?льн? риси звуково? системи ? 7 голосних , найповн?ше збережених в ?тал?йськ?й мов? (в окремих мовах ? ще носов? голосн?, передн? огублен? та середн?); групи латинських приголосних зазнали в них спрощення ? перетворення. Романськ? мови ? флективн? з сильною тенденц??ю до анал?тизму. Морфолог?чне вираження нерегулярне. ?менник ма? 2 числа, 2 роди, у балк.-романських 2 в?дм?нки; ? р?зноман?тн? форми артикл?в. Займенники збер?гають елементи в?дм?нково? системи. Прикметник в ц?лому узгоджу?ться з ?менником. Д??слово ма? систему розвинених форм (бл. 50 простих ? складн?); ? 4 способи ? 16 час?в, 2 стани, сво?р?дн? неособов? форми, з якими утворюються перифрази з? становим значенням. Порядок сл?в у реченн? переважно SPO. Прикметник-означення звичайно ?де п?сля означеного. Словник успадкував в основному народний лексичний фонд, ? чимало запозичень з кельтських , германських , у нов?ш? часи з класично? латини та давньогрецько? (через латину); в балкано-романських ? з? слов'янських мов . Письмо на латинськ?й основ?, письмов? пам'ятки ? в?д 10 ст.

Запозичення до укра?нсько? мови

Внасл?док поширення в Середн? в?ки в Укра?н? латини як мови шк?льного навчання чимало латинських сл?в проникло до загальнонародного словника: п?ст , пава, оцет , шавл?я , аркуш , л?тера , к?мната, коляда , мур, мурувати, гармата , тортури, тополя , черешня, м'ята , конвал?я , пастернак, галушка, байстрюк, келих, бурса, студент , професор , ректор , шпаргалка , халтура ; ще в праслов'янський пер?од засво?н?: болото, свиня, вино , млин ; в епоху Просв?ти прийшли нов? масов? запозичення з латини: нуль , лекц?я , нац?я , апеляц?я , календар , операц?я , екзамен , кан?кули , казус , кодекс , статут , пропозиц?я , пропорц?я ? численн? ?нш?. Усього з латини та ?? нащадк?в ? романських мов ? походить до чверт? словникового складу сучасно? укра?нсько? мови (приблизно ст?льки ж ? у багатьох ?нших мовах ?вропи ).

Внасл?док ?сторичних контакт?в у 14-15 ст. з генуезькими портами в Криму до укра?нського словника проникли: скринька , шкарбун, комора, комин, барило, пляшка , ол?я , керсетка, стр?чка , ковдра, манатки, жупан, цапка, реманент, стайня, люстро, шабля , фати, ру?ни, мармур , кошт, бенкет , цвинтар , решта , цить!, крейда . Значно б?льше ?тал?зм?в прийшло згодом: фронтон, макарони , фреска , маляр?я, рулон, балкон , салон , каса , банк , бандит, кол?р , мета , фортуна , шпигун , банкрут , капелюх , палац , фортеця , окуляри , газета , кар'?ра , сопрано , маестро …

У приморських гов?рках збер?гся ще чималий пласт ?тал?зм?в генуезьких час?в. Це така профес?йна лексика моряк?в та рибалок як: бунац?я ≪штиль≫ , забунацало, тромонтан ≪п?вн. в?тер≫ , левант ≪сх?д. в?тер≫, пунент ≪зах. в?тер≫, вольти ≪повороти≫, пайоли, скалада, рашкетка, кавила, фунда, орца, бастуння, в?ра, майна тощо.

Через ?нш? мови прийшли французьк? запозичення: фасад, каб?нет, бюро, квартира, готель , фотель, ресторан, пляж, перлина, душ, екран , пейзаж, пленер, бульвар, пальто, букет, бювет, роль, жест, шезлонг, костюм, одеколон , портрет, патр?от , парфуми, перукар, рояль , берет, шов?н?ст, турист, багаж, шантаж, мак?яж, альбом, серйозний, сол?дний, м?неральний, натуральний ? сотн? ?нших.

Романська сус?дка укра?нсько? мови ? румунська мова стала джерелом таких укра?нських сл?в як: кодра, царина, квасоля, бесаги, цап, реми?ати, бринза (частина цих сл?в вживана лише в укра?нських д?алектах навколо Карпат ).

З? свого боку до румунсько? мови прийшли так? укра?нськ? слова як: drani?? ≪драниця≫, hri?c? ≪гречка≫, ciread? ≪череда≫, cojoc ≪кожух≫, ?tiuc? ≪щука≫ , crupi ≪крупи≫, iesle ≪ясла≫, tata ≪тато≫ й ?нш?. ^[1]

?тало-романська п?дгрупа	Зах?дноро-манська п?дгрупа	Галло-?бер?йська п?дгрупа	Окситано-романська п?дгрупа визна?ться не вс?ма мовознавцями			Окситанська oc/oci (гасконський д?алект gsc (вкл. аранську гов?рку ); п?вн?чн? д?алекти: л?музенський lms ? овернський auv ? в?варо-альп?йський; п?вденн? д?алекти: лан?едокський lnc ? провансальський prv (вкл. гов?рку Н?цци) ? шуадит sdt ) ? Каталанська ca/cat (сх?дн? д?алекти: центральнокаталанський (вкл. субд?алекти: барселонський ? ш?пелья ? таррагонський ? салат ? п?вн?чний перех?дний ) ? п?вн?чнокаталанський (рус?льйонський) (субд?алект: капс?йський ) ? балеарський (мальоркський) ? ал?ерський ; зах?дн? д?алекти: п?вн?чно-зах?дний (вкл. субд?алекти: р?багорський ? пальяський ? ль?йдський ) ? п?вн?чноваленс?йський (ебрський) (вкл. субд?алекти: валенс?йський перех?дний (каталанський туртозький) ? кастельйоський (власне п?вн?чноваленс?йський) ) ? валенс?йський (вкл. стандарт AVL не затвердж. ca-valencia/val ? ап?чат ? п?вденноваленс?йський ? алаканський ? мальоркський у мун?ципал?тетах Тарбена та Ла-Валь-де-?ал?нера )
			Галло-?тал?йська п?дгрупа	Ломбардськ? мови		Зах?дноломбардська lmo (д?алекти: альп?йський ломбардський ? зах?дний ломбардський передальп?йський ? зах?дний нижньо-ломбардський ? м?ланський) ? Сх?дноломбардська lmo (д?алекти: район м. Бар?амо ? район м. Бреш?я) ? Галло-с?кул?йськ? д?алекти (Сицил?я)
				Л?гур?йська мова		Л?гур?йська lij (д?алекти: монегаський ? генуезький)
				?нш? галло-?тал?йськ? мови		П'?монтська pms та юдео-п'?монтська ? Ем?л?ано-романьйольська eml (д?алекти: ем?л?анський (вкл. гов?рку м. Болонья) ? романьйольський)
			?беро-романська п?дгрупа	Зах?дно?бе-р?йська п?дгрупа	Гал?с?йсько-португальська мова	Португальська pt/por (д?алекти Португал??: п?вденн? та центральн? (вкл. Азорськ? о-ви ? д?алект м. Л?сабон) ? п?вн?чн? ? барранкеньйо; д?алекти Бразил??: п?вн?чн? ? п?вденн? ? д?алекти Уругваю; д?алекти ?нших кра?н: Африка (кра?ни ПАЛОР) ? Макао ? Сх?дний Тимор) ? Гал?с?йська (д?алекти: сх?дний ? центральний ? зах?дний) ? Креольськ? на основ? португальсько?: корлайська vkp ? малакканська (?ндонез?я) mcm
					?спанська мова	?спанська es/spa (вкл. стандартну або нейтральну ?спанську; п?вн?чн? д?алекти: арагонський ? кастильський; п?вденн? д?алекти: ла-манчський ? естремадурський ? мурс?йський ? андалузький ? д?алект Канарських о-в?в; латино-американськ? вар?анти: карибський ? п?вденно-американський тихоокеанський ? центральноамериканський ? аргентинсько-уругвайсько-парагвайський ? високог?рний латино-американський (вкл. п?вн?чноамериканський: Мексика ? США); вар?анти мови на ?нших континентах: Марокко ? Екватор?альна ?в?нея ? Ф?л?пп?ни) ? Лад?но
					Леонсько-астур. п?дгрупа	Астур?йська ast (д?алекти: зах?дний ? центральний ? сх?дний ? кантабр?йський ? монтань?зький) ? Леонська ? М?рандська mwl ? Естремадурська ext
				Сх?дно?бер?йська п?дгрупа		Каталанська ca/cat (сх?дно?бер?йська п?дгрупа або окситано-романська п?дгрупа) ? Окситанська oc/oci (сх?дно?бер?йська п?дгрупа або окситано-романська п?дгрупа)
			Галло-романська п?дгрупа	Мова ойл		Французька fr/fre/fra (вар?анти мови у Франц??: стандартна ?вропейська французька ? розмовна П?вдня Франц?? ? розмовна Ельзасу ? розмовна Бретан? ? розмовна Корсики ? розмовна Л?ону та Л?оне ? розмовна Савой? ? розмовна Марселя; Бельг?я (Валлон?я та Брюссель); Швейцар?я; Люксембург; ?тал?я (Вале-д'Аоста); Канада та США: стандартна французька Квебеку ? жуаль ? Онтар?о ? Лу?з?ана (акад?йська) frc ; Га?т?; Африка та Близький Сх?д: Магриб ? Африка п?вденн?ше Сахари ? Л?ван ? ?ндокитай (В'?тнам ? Лаос ? Камбоджа) ? Французька ?в?ана ? Нова Каледон?я) ? Креольськ? мови на основ? французько? (мова Га?т? ht/hat ? мова Сан-М?гелю scf ? мова Реюньйону rcf ? креольська мова Лу?з?ани lou ? кар?пуна (Центральна Америка) kmv ? мова Гв?ани gcr ? мова Гваделупи gcf ? сеселва (мова Сейшельських о-в?в) crs ? мова Сент-Люс?? acf ) ? Мова ойл (бургундська ? гов?рка Франш-Конте ? лотар?нгська ? шампанська ? гов?рка Бурбоне ? гов?рка Берр? ? гов?рка Пуату ? галло ? нормандська ? джерс?йська гов?рка ? п?ккардська ? валлонська мова wa/wln )
				Франко-провансальська мова		Арп?танська (франко-провансальська) frp (д?алекти: л?онський ? д?алект Доф?не ? савойський ? д?алект Франш-Конте ? д?алект Во ? д?алект Вальдотен ? фаетарський ? п'?монтський)
			Венец?йськ? мови		Венец?йська vec (д?алекти: центральний ? сх?дний або узбережний ? зах?дний ? п?вн?чно-центральний ? п?вн?чний) ? ?стро-венец?йська
		Рето-романська п?дгрупа				Ретороманська rm/roh (рейнськ? д?алекти ? лад?нськ? д?алекти) ? Лад?нська (?тал?я) lld ? Фр?ульська fur (д?алекти: центральний ? п?вн?чний ? п?вденно-сх?дний ? зах?дний)
		П?реней-сько-мозараб-ська п?дгрупа	П?ренейська п?дгрупа			Арагонська an/arg (д?алекти: п?вденний ? сх?дний ? зах?дний ? центральний)
			†Мозарабська п?дгрупа			† Мозарабська mxi
	?тало-далматинська п?дгрупа					?тал?йська ita (д?алекти: тосканський ? центрально?тал?йський) ? Неапол?танська / ннапул?тано nap (д?алекти: марк?льяно мер?д?онале ? мол?зано ? пул??зе ? кампано ? лукано) ? Сицил?йська scn ? ?стр?йська ? Юдео-?тал?йська ? † Далматинська dlm (д?алекти: рагузький ? вельйотський) ? Корсиканська cos* (?тало-далматинська п?дгрупа або п?вденнороманська п?дгрупа)*
Сх?дноро-манська п?дгрупа	Румунська (дако-румунська) мова					Румунська rum/ron (п?вн?чн? д?алекти: банатський ? марамуреський ? молдовський скасов. mol ? трансильванський; п?вденн? д?алекти: мунтенський ? олтенський)
	?нш? сх?днороманськ? мови					Арумунська rup (д?алекти: москопольський ? ?рамустянський ? фаршеротськ? ? б?тольський ? стру?ський ? вардарський) ? Меглено-румунська ruq ? ?стро-румунська ruo
П?вденно-романська п?дгрупа	Сардська мова					Сардська srd (д?алекти: п?вн?чний ло?удорезький src ? центральний нуорезький ? п?вденний камп?данезький sro )
	?нш? п?вденнороманськ? мови					Сассарська sdc (або д?алект корсикансько?) ? Корсиканська cos (д?алекти олтрамонтано: корсо-галурезький sdn та сартенський ? сассарський sdc або окрема мова ; перех?дний д?алект (вкл. м. Аяччо); д?алекти с?смонтано: п?вн?чний ? д?алект крайньо? п?вноч? ? капрайський)

Романськ? мови

Запозичення до укра?нсько? мови

Класиф?кац?я романських мов

Романськ? мови на мап? ?вропи

Див. також

Джерела

Посилання

Прим?тки

Нав?гац?йне меню

Пошук