Родючий П?вм?сяць
Названо на честь	crescent moon d ? родюч?сть ?рунту
Кра?на	?ран ,   ?рак ,   Туреччина ,   К?пр ,   Турецька Республ?ка П?вн?чного К?пру ,   Сир?я ,   ?зра?ль , Палестина ,   Л?ван ,   Йордан?я ?   ?гипет
Категор?я мап на В?к?сховищ?	d
Родючий П?вм?сяць у В?к?сховищ?

Координати : 36° пн. ш. 40° сх. д.  /  36° пн. ш. 40° сх. д.  / 36; 40

≪Родю?чий П?вм??сяць≫  ? рег?он на Близькому Сход? , що включа? Левант , Межир?ччя та Стародавн?й ?гипет , один ?з перв?сних центр?в зародження землеробства, в?домий також як ≪колиска цив?л?зац??≫ .

Терм?н ≪Родючий п?вм?сяць≫ ( англ. Fertile Crescent ) 1900 року запровадив археолог Джеймс Генр? Брестед ( Чиказький ун?верситет ) (в сво?й прац? ≪Ancient Records of Egypt≫) через родюч?сть ?рунту ? геометричну форму. ≪Родючий п?вм?сяць≫ д?лять на сх?дну (Месопотам?я, р?чков? долини Тигру та ?вфрату ) та зах?дну (Середземноморську) частини.

Зрошу?ться Н?лом , ?вфратом ? Тигром ? ма? площу приблизно 400 000?500 000 км², рег?он тягнеться в?д сх?дного берега Середземного моря через п?вн?ч Сир?йсько? пустел? , через Джаз?ру ? Месопотам?ю , Перську затоку . Ц? област? в?дпов?дають сучасному ?гипту , ?зра?лю , Зах?дному берегу р?чки Йордан , Сектору Газа , ? Л?вану ? частини Йордан?? , Сир?? , ?раку , п?вденно-сх?дно? Туреччини ? п?вденно-зах?дного ?рану . Населення Н?льського сточища становить близько 70 м?льйон?в, Йорданського сточища близько 20 м?льйон?в, сточище Тигру та ?вфрату близько 30 м?льйон?в, надаючи сучасному Родючому п?вм?сяцю загальну чисельн?сть населення приблизно 120 м?льйон?в, або, принаймн?, чверть населення Близького Сходу.

Р?чки з?грали вир?шальну роль у розкв?т? цив?л?зац?? в Родючому п?вм?сяц?. Еколог?чно область важлива як ≪м?ст≫ м?ж Африкою ? ?враз??ю . Ця ≪роль моста сполучення≫ дозволила Родючому п?вм?сяцю зберегти б?льшу б?ор?зноман?тн?сть , н?ж ?вропа чи П?вн?чна Африка. Ця область сприйма? головний тектон?чний удар границ? м?ж Африканською плитою , Арав?йською плитою ? ?враз?йською плитою , завдяки чому цей рег?он став дуже р?зноман?тним з дуже р?зноман?тною зоною високих г?р, покритих сн?гом, родючих широких алюв?альних долин ? безлюдних плато, що мають велику к?льк?сть ендем?чних вид?в.

Ця територ?я лежить у зон? середземноморського кл?мату, тобто, поблизу морського узбережжя, що характеризу?ться сухим л?том та дощовою зимою. Тепл? середземноморськ? теч?? не допускали надто холодно? зими, забезпечували сталу волог?сть та достатню к?льк?сть опад?в. У навколишн?х горах часто бувають сн?гопади через високу волог?сть. У л?тн?й пер?од сильн? в?три з внутр?шн?х пустельних район?в може ?нколи п?двищити л?тн? температури, що приводить до значного зростання небезпеки л?сових пожеж.

У мовному план? рег?он Родючого П?вм?сяця був дуже р?зноман?тний. Точна приналежн?сть деяких з них ? дати ?хнього виникнення чи прибуття залишаються предметом ?сторичних дискус?й. Це питання навряд чи буде вир?шене через в?дсутн?сть, власне, текстових джерел т??? епохи. Проте, уже на пер?од 3 тис. до н.е. можна виокремити к?лька основних мовних груп:

• Шумерська мова ? в?дм?нна в?д сем?тсько? групи мов ? зв’язана з сус?дньою аккадською , що виникла п?зн?ше на ?? основ?.
• Сем?тська група мов ? аккадська , аморейська , арамейська , арабська , ?врит , угаритська , ф?н?к?йська .
• Хуритська мова ? ?золят, що п?зн?ше використовувався в урартськ?й ?мпер??. Деяк? вчен? доводять ?? зв'язок з П?вн?чно-Сх?дною групою кавказьких мов.
• ?ндо?вропейськ? мови ? вважаються п?зн?ше нав’язаними мовами, так?, наприклад, як хетська та ?ндо-ар?йська .

Р?зноман?тн?сть кл?матичних зон на територ?? родючого п?вм?сяця призвела до значно? концентрац?? придатних до осво?ння дикорослих рослин . Кр?м того, багато з цих рослин були гермафродитами та мали високий б?лковий вм?ст, що могло задовольнити потреби перв?сних збирач?в ? стимулювати ?х до одомашнення. Цей процес почався п?д час неол?тично? революц?? ? не зак?нчу?ться й до сьогодн?шн?х дн?в.

Першими такими рослинами були злаки ? пшениця (двозернянка та однозернянка), ячм?нь , бобов? ? горох ? сочевиця , а трохи п?зн?ше ? льон .

Особливост? рель?фу та кл?мату сприяли тому, що ц? доместикати легко ? швидко поширювалися на сус?дн? рег?они, до прикладу до ?вропи та П?вн?чно? Африки .

Одомашнення тварин тут почалося близько 12 000 рок?в тому. Кл?матична р?зноман?тн?сть сприяла поширенню багатьох придатних до одомашнення зразк?в диких тварин. Так як людство проживало на ц?й територ?? уже к?лька м?льйон?в рок?в, представники тваринного св?ту встигали пристосуватися до нових засоб?в ? метод?в полювання з боку людини та не були винищен?. У ?нших центрах зародження землеробства, до прикладу, це стало причиною того, що придатн? до одомашнення тварини зникали внасл?док контакту з перв?сними мисливцями.

Першою одомашненою твариною був собака . Деяк? вчен? вважають, що одомашнення собаки було добров?льним союзом м?ж ним та людиною.

Наступними видами, що зазнали одомашнення були в?вця , коза ? свиня . ?х одомашнили приблизно 10 000 рок?в тому.

Останн?м вагомим одомашненням того пер?оду стала корова (8 000 рок?в тому).

Одна з найважлив?ших одомашнених тварин, тобто к?нь, була одомашнена у П?вденн?й Укра?н? та внасл?док розповсюдження була швидко прийнята та засво?на на теренах родючого п?вм?сяця.

Також деяк? з цих вид?в тварин були незалежно одомашнен? в ?нших центрах виникнення землеробства

Через вс? перел?чен? вище фактори Родючий п?вм?сяць став перший ? найпотужн?шим землеробським центром. Через це багато досл?дник?в називають його ≪Колискою цив?л?зац??≫ , адже надлишок продукт?в харчування й одомашнен? велик? тварини стимулювали швидкий розвиток ц??? област?, ускладнення людських сусп?льств, под?л прац?, ускладнення засоб?в виробництва, утворення перших в?домих в ?стор?? державних утворень на теренах Межир?ччя , ?гипту та Сир?? , винайдення письма, початок обробки метал?в та ?нше. Ус? ц? досягнення переймалися сус?дн?ми м?сцинами, засвоювалися та доповнювалися, що, за верс??ю географ?чно? г?потези економ?чно? нер?вност? кра?н, в к?нцевому п?дсумку призвело до ?вропейського феномену, тобто до можливост? високорозвинутих ?вропейських кра?н завойовувати та п?дкорювати ?нш? народи та континенти. Географ?чна г?потеза п?дда?ться критиц? ? не може пояснити, чому саме ?вропейськ?, а не кра?ни п?вм?сяця стали розвинут?шими. Окр?м того, вс? ц? досягнення легко поширювалися по ос? ≪Сх?д-Зах?д≫, що з’?днувала р?зноман?тн? област? ?враз?? .

Американський еволюц?йний б?олог Джаред Даймонд , що займався досл?дженням виток?в нер?вностей м?ж народами, пише у сво?й книз? ≪Зброя, м?кроби ? харч≫ :

П?сля того, як в?н утратив свою стартову перевагу, здобуту завдяки вдал?й тамтешн?й концентрац?? придатних для одомашнення диких рослин ? тварин, Родючий п?вм?сяць уже не волод?в жодними ?ншими потужними географ?чними перевагами. Втрату ц??? стартово? переваги легко простежити в деталях за поступальним перем?щенням могутн?х ?мпер?й на зах?д. П?сля виникнення держав на Родючому п?вм?сяц? в IV тис. до н. е. центр могутност? спершу залишався тут, перем?щуючись м?ж такими ?мпер?ями, як Вавилон?я, Хетське царство, Ассир?я та Перс?я. П?сля грецького завоювання вс?х розвинених сусп?льств в?д Грец?? та на сх?д до ?нд?? п?д орудою Олександра Великого наприк?нц? IV ст. до н. е. могутн?сть к?нець-к?нцем зробила св?й незворотний рух на зах?д. Ще дал? на зах?д вона зм?стилася п?сля завоювання Римом Грец?? в II ст. до н. е., а п?сля пад?ння Риму вона з часом перем?стилася ще раз у Зах?дну та П?вн?чну ?вропу.

Головний чинник, який виокремлю? Джаред Даймонд ? це кл?матичн? зм?ни. Сучасний Родючий п?вм?сяць ? це територ?я степ?в, пустель ? нап?впустель. Тисячол?тн?й процес вирощення харчу на цих теренах виснажив землю та, таким чином, ця територ?я почала поступово в?дставати у сво?му розвитков? та передала пальму першост? ?вроп? .

• Map of the Fertile Crescent

https://web.archive.org/web/20160107214537/http://shron.chtyvo.org.ua/Daimond_Dzhared/Zbroia_mikroby_i_kharch_Vytoky_nerivnostei_mizh_narodamy.pdf