Роберт Едвард Л?

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем Л? .
Роберт Едвард Л?
Robert Edward Lee
?м'я при народженн? англ. Robert Edward Lee
Народження 19 с?чня 1807 ( 1807-01-19 )
Stratford Hall d , Вестморленд , В?рджин?я , США
Смерть 12 жовтня 1870 ( 1870-10-12 ) (63 роки)
Лекс?нгтон , В?рджин?я , США
пневмон?я
Поховання Lee Chapel d
Кра?на США  США
Конфедеративні Штати Америки КША
Приналежн?сть Арм?я США
Арм?я КША
Осв?та В?йськова академ?я США ( 1829 ) [1]
Роки служби 1829 ? 1861 ( США  США )
1861 - 1865 ( КША )
Звання Генерал-майор
Командування Army of Northern Virginia d
В?йни / битви Американо-мексиканська в?йна
Громадянська в?йна у США
Р?д Lee family d
Д?ти William Henry Fitzhugh Lee d [2] , Robert E. Lee, Jr. d [2] , George Washington Custis Lee d [3] [2] , Mary Custis Lee d [3] , Anne Carter Lee d [3] , Eleanor Agnes Lee d [3] ? Mildred Childe Lee d [3]
Автограф
CMNS:  Роберт Едвард Л? у В?к?сховищ?

Ро?берт Е?двард Л? ( англ. Robert Edward Lee ; 19 с?чня 1807  ? 12 жовтня 1870 ) ? американський в?йськовий д?яч, головнокомандувач арм?? П?вн?чно? В?рджин?? конфедерат?в у Громадянськ?й в?йн? в США (1861?1865). Здобув низку блискучих перемог над арм??ю П?вноч?, але 1863 року зазнав нищ?вно? поразки п?д Гетт?сбергом , п?сля чого перемога П?вноч? була справою часу. У лютому 1865 року був призначений на посаду Головнокомандувача (general-in-chief) Конфедеративно? арм?? . 9 кв?тня 1865 року арм?я Л? кап?тулювала.

Житт?пис [ ред. | ред. код ]

Ранн? роки [ ред. | ред. код ]

Народився на плантац?? Стратфорд-Голл в окруз? Вестморленд , штат В?рджин?я . Був п'ятою дитиною героя В?йни за незалежн?сть Генр? Л? та його друго? дружини Енн Г?лл Картер Л?. Батьки належали до респектабельного старовинного В?рджинського роду, але, в силу обставин (батько заплутався в невдалих ф?нансових операц?ях), вихованням Роберта, четверто? дитини в будинку, займалася в основному мати, яка навчала його основам суворо? дисципл?ни, терп?нню та рел?г?йност?.

Плантац?я Статфорд-Голл

11 кв?тня 1809 року старшого брата Роберта Генр? заарештували за борги. Родин? довелось покинути плантац?ю та пере?хати в Александр?ю .

Коли Роберту виповнилось 11 рок?в, його батько помер. У 12 рок?в Роберт фактично став господарем будинку, доглядаючи за мат?р'ю та сестрами.

У 1820 роц? Роберта направили навчатись а Александр?йську академ?ю. Зак?нчивши навчання у 1823 роц?, Роберт деякий час навчався у В?йськов?й академ?? Вест-Пойнта .

В?йськова служба [ ред. | ред. код ]

Виб?р в?йськово? кар'?ри Робертом був обумовлений ф?нансовою необх?дн?стю. На навчання в Гарвардському ун?верситет?, де навчався його старший брат Чарльз Картер, у родини не було грошей. У червн? 1825 року, Роберт прибув до Нью-Йорку , зв?дки на пароплав? перебрався у Вест-Пойнт . За весь пер?од навчання в академ?? в?н не отримав жодно? догани ? був улюбленцем вчител?в та учн?в [4] .

П?сля навчання найкращ? випускники, серед яких був ? Роберт Л?, отримали призначення в ?нженерн? в?йська. В?н брав участь у буд?вництв? гребл? в Сент-Лу?с? та укр?пленн? берегово? л?н?? в Саванн? .

30 червня 1831 року Роберт Л? у званн? другого лейтенанта Корпусу ?нженер?в одружився з молодою Мер?-Енн Рендольф Каст?с, донькою Джорджа Вашингтона Парка Каст?са (прийомного онука Джорджа Вашингтона ). Роберт захоплювався д?яльн?стю Вашингтона ? його заслугами перед кра?ною. Згодом молоде подружжя пере?хало в Арл?нгтон у ма?ток Каст?с?в на р?чц? Потомак (сьогодн? на територ?? ма?тку розташований Арл?нгтонський нац?ональний цвинтар ).

Американо-мексиканська в?йна [ ред. | ред. код ]

Роберт Л? у в?йськов?й форм?, 1846 р?к

У 1846 роц?, з початком американо-мексикансько? в?йни , Роберта Л? в?дряджено в Мексику для нагляду за буд?вництвом дор?г. П?д час служби, генерал американсько? арм?? В?нф?лд Скотт, в?дм?тивши в?йськов? таланти Л?, вв?в його до складу свого штабу 16 с?чня 1847 року. На в?йн? Л? вперше отримав практичний досв?д ведення тактики ? розв?дки. В?н займався складанням та розробкою мап, а також дек?лька раз?в особисто виводив солдат у рукопашний б?й. П?д час мексикансько? компан?? Л? познайомився з людьми, як? в подальшому з?грають важливу роль у Громадянськ?й в?йн? ? Ул?ссом Грантом , Джорджем П?кеттом , Томасом Джексоном , Джеймсом Лонгстр?том .

Не дивлячись на бездоганну арм?йську витримку та проявлен? п?д час битви геро?зм та в?двагу, кар'?рний р?ст Роберта Л? просувався досить пов?льно. Його в?дправляли у найв?ддален?ш? та дик? м?сця. Сумуючи за домом Л? неодноразово п?дкреслював що кохання дружини ? любов д?тей ? найважлив?ш? реч? в св?т?.

У 1855 роц? Л?, за п?дтримки майбутнього президента Конфедерац?? Джефферсона Дев?са , переведено у кавалер?ю. Найб?льшою в?йськовою операц??ю, якою в?н керував на той час ? придушення заколоту радикального абол?ц?он?ста Джона Брауна , який у жовтн? 1859 року зробив в?дчайдушну спробу захопити урядовий арсенал у Гарперс-Ферр? . Морськ? п?хотинц?, п?д командуванням полковника Л? розгромили повстанц?в Брауна. Ад'ютантом Роберта Л? тод? був молодий лейтенант Джеб Стюарт ? в майбутньому один ?з кращих кавалерист?в арм?? П?вдня.

Громадянська в?йна [ ред. | ред. код ]

К?нець 1860 року Л? у званн? п?дполковника пров?в у штат? Техас . Йому було вже 53 роки, його оклад складав 1205 долар?в, що було замало для утримування чотирьох д?тей ? ж?нки-?нвал?да. Шанс?в на п?двищення майже не було. У грудн? командування в?йськами в Техас? прийняв генерал Тв?ггс, який 16 лютого здався арм?? Техасу. Л? був змушений покинути Техас ? повернутися в Арл?нгтон.

Заява Л? про зв?льнення з Арм?? США: ≪Маю честь подати у в?дставку з посади полковника 1-го кавалер?йського полку≫

У 1861 роц? президентом США став Авраам Л?нкольн , що спричинило сецес?ю п?вденних штат?в. Перед початком в?йни президент Л?нкольн, через свого секретаря Френс?са Блера запропонував Роберту Л? очолити сухопутн? сили федерал?в. Л? мав ус? мотиви щоб погодитись ? в?н виступав за Союз , засуджував сецес?ю (в?докремлення п?вденних штат?в), негативно ставився до рабства ? нав?ть зв?льнив сво?х раб?в. Блер поставив Л? перед вибором м?ж насильницьким збереженням ?дност? кра?ни ? любов'ю до сво?? с?м'?, друз?в та р?дного штату В?рджин?я. П?сля довгих вагань Л? в?дпов?в в?дмовою та написав прохання про в?дставку. У в?дпов?д? Блеру в?н написав: ≪Незважаючи на неприйняття сецес?? ? наближення в?йни, я не можу взяти участь у вторгненн? в п?вденн? штати≫. Згодом, у лист? до свого сина Л? писав: ≪Мен? зда?ться, П?вн?ч сво?ми д?ями обража? П?вдень. Я в?дчуваю агрес?ю ? бажаю зробити все, щоб ?й перешкодити. Це принцип, який я в?дстоюю зовс?м не через приватну або ?ндив?дуальну вигоду. Як американський громадянин, я молюся за свою кра?ну ? ?? процв?тання, але готовий захищати будь-як?й ?? штат, права якого опиняться п?д загрозою≫.

З початком бойових д?й, Л? запропонував сво? послуги президенту новостворених Конфедеративних Штат?в Америки Джефферсону Дев?су. На першому етап? в?йни Л? займався орган?зац??ю регулярних арм?йських частин. Вл?тку 1861 року в?н очолив в?йська конфедерат?в у Зах?дн?й В?рджин??. П?сля невдало? операц?? у Ч?т-Маунт?н, Л? в?д?звали у тод?шню столицю КША Ричмонд . У Ричмонд? Л? отримав звання головного в?йськового радника президента Дев?са. На ц?й посад? Л? отримав ряд блискучих перемог над арм??ю П?вноч?.

Коли в?йська Союзу п?д командуванням Джорджа МакКленона почали наступ на Ричмонд, Дев?с зам?нив тод?шнього командира Джозефа Джонстона на Л?. П?д командуванням Л? в?йська П?вдня розгромили сили федерал?в, хоч останн? переважали ?х у к?лькост? та озбро?нн?.

Битва при Ент?етам?, л?тограф?я 1888 року

Арм?я П?вн?чно? В?рджин?? рушила до Вашингтону, розбивши заг?н Джона Поупа у друг?й битв? при Булл Ран. У вересн? 1862 року в?йська Л? перейшли Потомак, вторглися в Мер?ленд ? з?ткнулися з силами МакКлеллана у Саут-Маунтен. За фатальною випадков?стю оперативн? документи Л? потрапили до рук ворога, ? п?сля криваво? битви б?ля Ент?етама арм?я П?вдня в?дступила, залишившись непереможеною. У грудн? того ж року Л? блискуче в?дбив черговий наступ федерал?в п?д командуванням Бернсайда, розгромивши ?х у Фредер?ксбурз? .

Блискучу перемогу генерал Л? отримав у травн? 1863 в битв? п?д Чанселорсв?ллом , коли П?вн?ч висунув на конфедерат?в величезне в?йсько п?д командуванням Джозефа Гукера . Генерал Л?, разом з Томасом Джексоном об?йшли форсованим маршем Гукера ? обрушилися на його незахищений фланг, завдавши силам Союзу найболюч?шу за роки в?йни поразку. Ця перемога надихнула Л? та Дев?са зд?йснити так звану "другу атаку на П?вн?ч". Конфедерац?я розраховувала остаточно розгромити арм?ю федерал?в, тим самим поклавши к?нець в?йн?. У перспектив? був урочистий марш на Вашингтон ? передача петиц?? Аврааму Л?нкольну з вимогою визнати незалежн?сть КША. З цими над?ями в?йська П?вн?чно? В?рджин?? знову перетнули Потомак ? вступили на територ?ю Пенс?льван?? . З 1 по 3 липня 1863 року б?ля м?стечка Гетт?сберг в?дбулась найзапекл?ша та найкровопролитн?ша битва у Громадянськ?й в?йн? . Головним супротивником генерала Роберта Л? був генерал федерально? арм?? Потомака Джордж Гордон М?д . На трет?й день стало зрозум?ло що конфедерати зазнають поразки ? нав?ть розпочата Л? широка фронтальна атака, в?дома як "кидок П?кетта", не зм?нила к?нцевого результату.

Вражений поразкою п?д Гетт?сбергом, Л? досить невпевнено керував кампан?ями при Бр?стоу ? Майн Ран. В цей час у Л? з'явився г?дний супротивник ? Ул?сс Грант , ? саме з ним ? т?льки з ним генерал боровся аж до к?нця в?йни. Ц?каво що Грант ц?нив свого ворога ? нав?ть дав йому пр?звисько "П?ковий король" на знак поваги перед в?йськовою доблестю та геро?змом. Затиснутий у вороже к?льце у П?терсберз? та Ричмонд?, Л? завзято пручався ц?лих десять м?сяц?в, поки не в?дступив до м?ста Аппоматтокс . Там ? в?дбулась кап?туляц?я Арм?? П?вн?чно? В?рджин?? 9 кв?тня 1865 року.

П?сляво?нна д?яльн?сть [ ред. | ред. код ]

Смерть Роберта Л?

П?сля кап?туляц?? Л? повернувся в Ричмонд як прощений в?йськовополонений. Решту свого життя в?н присвятив полегшенню дол? колишн?х солдат Конфедерац??. В?н в?дмовився в?д багатьох привабливих пропозиц?й ? зайняв скромну посаду президента Коледжу Вашингтона (нин? ? Ун?верситет Вашингтона ? Л?).

Роберт Едвард Л? помер 12 жовтня 1870 року в Лекс?нгтон? в результат? серцевого нападу, так ? не дочекавшись свого в?дновлення в цив?льних правах, яке в?дбулось лише через сто рок?в завдяки втручанню президента Джеральда Форда .

Наш час [ ред. | ред. код ]

Вшанування пам'ят? [ ред. | ред. код ]

Репутац?я генерала вдихнула нове життя в Коледж Вашингтона. Його величезний в?йськовий досв?д ? слава, вкуп? з траг?чним символ?змом ≪програно? справи≫ зробили з Л? легендарну постать ще за життя.

Джон В?льямс Джонс писав про Роберта Е. Л?: ≪ В?н волод?в вс?ма досто?нствами великих полководц?в, але без ?х гр?х?в. В?н був ворогом без ненавист?, другом без зради, цив?льним громадянином без озлобленост?, сус?д без докор?в, християнином без лицем?рства. В?н був Цезарем без його амб?ц?й, Фр?др?хом без його тиран??, Наполеоном без його самовпевненост?, Вашингтоном без його визнання ≫.

Одним ?з перших та найв?дом?ших пам'ятник?в Роберту Л? споруджено у Новому Орлеан? у 1884 роц?.

У 1889 роц? штат В?рджин?я оголосив день народження Роберта Л? 19 с?чня нац?ональним святом. Через р?к к?нна статуя Л? авторства французького скульптора Жана Антуана Мерсь? встановлена ??в Ричмонд? на Монумент-Авеню: в?дкриття в?дбулося 29 травня 1890 року, церемон?ю в?дв?дали майже 100 000 людей.

У 1913 роц? в?дкрито к?нний монумент п?д Гетт?сбергом авторства Фредер?ка В?льяма С?верса. Монумент встановили на тому самому м?сц?, зв?дки Л? спостер?гав за атакою П?кетта 3 липня 1863 року. В?н став першим пам'ятником конфедерату на Гетт?сбергському пол? бою [5] .

Демонтаж пам'ятник?в [ ред. | ред. код ]

Ще на початку XX стол?ття встановлення пам'ятника генералу Л? в буд?вл? Конгресу США викликало серйозний скандал ? б?льш?сть п?вн?чних штат?в сприйняли це як образу пам'ят? ветеран?в в?йни. Проте, тод? статую все ж встановили.

У 2015 роц?, п?сля масового вбивства б?лим американцем прихожан африкансько? методистсько? ?пископально? церкви Емануель в Чарлстон? по вс?й кра?н? прокотилася хвиля знесення пам'ятник?в д?ячам Конфедерац??, як? стали асоц?юватися з расизмом [6] .

19 травня 2017 року легендарний пам'ятник Роберту Л? у Новому Орлеан? [en] було демонтовано [7] .

На початку лютого 2016 року м?ська рада Шарлотсв?ллю проголосувала за те щоб прибрати статую Л? з м?ського парку як символ расизму. У в?дпов?дь на це ультраправ? ? расисти оголосили моб?л?зац?ю ? влаштували 11-12 серпня 2017 року найб?льшу в сучасн?й ?стор?? США ультраправу акц?ю , яка переросла у масов? заворушення, в ход? яких загинула одна людина. Ряд американських пол?тик?в, як в?д Демократично? так ? в?д Республ?кансько? парт?? засудили д?? расист?в, б?лих супремасизт?в , неонацист?в та Ку-клукс-клану , а також ?хню ≪?деолог?ю ненавист?≫.

У результат? заворушень процес демонтажу пам'ятник?в конфедератам лише посилився. 16 серпня 2017 року пам'ятник Л? демонтовано в Балтимор? , 19 серпня ? в Дюкському ун?верситет? , 20-21 серпня ? в Техаському ун?верситет? , 6 вересня ? у Нац?ональному собор? Вашингтона , 14 вересня ? в Даллас? [8] .

  • Пам'ятник Лі в Шарлоттсвіллі (1924)
    Пам'ятник Л? в Шарлоттсв?лл? (1924)
  • «Вірджинський монумент» у Геттісберзі (1917)
    ≪В?рджинський монумент≫ у Гетт?сберз? (1917)
  • Пам'ятник у Новому Орлеані (1884)
    Пам'ятник у Новому Орлеан? (1884)
  • Монумент в Ричмонді (1890)
    Монумент в Ричмонд? (1890)
  • Статуя в Остіні на території Техаського університету
    Статуя в Ост?н? на територ?? Техаського ун?верситету
  • Монумент в Далласі
    Монумент в Даллас?

Див. також [ ред. | ред. код ]

  • 3155 Л?  ? астеро?д, названий на честь полководця.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ https://archive.org/details/jstor-25101921
  2. ↑ а б в Kindred Britain
  3. ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  4. ↑ Robert E. Lee . http://history.com . 2009.
  5. ↑ Virginia Monument ? Gettysburg, PA
  6. ↑ Lind, Dara (12 серпня 2017). Unite the Right, the violent white supremacist rally in Charlottesville, explained . Vox . Арх?в ориг?налу за 13 серпня 2017.
  7. ↑ У Новому Орлеан? знесли останн?й з чотирьох обел?ск?в на честь Конфедерац??
  8. ↑ ?У Даллас? демонтували пам'ятник генералу Л?

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Роберт Едвард Л?
Перегляд цього шаблону
  Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Генеалог?я та некропол?стика
Л?тература та б?бл?ограф?я
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберт_Едвард_Л?&oldid=40548062