Райка деревна

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Райка деревна

Б?олог?чна класиф?кац?я
Царство : Тварини (Animalia)
Тип : Хордов? (Chordata)
Клас : Земноводн? (Amphibia)
Ряд : Безхвост? (Anura)
Родина : Райков? (Hylidae)
Р?д : Райка ( Hyla )
Вид : Райка деревна
Hyla arborea
( Linnaeus , 1758)
Посилання
В?к?сховище : Hyla arborea
В?к?види : Hyla arborea
EOL : 332925
ITIS : 662424
МСОП : 10351
NCBI : 121869

Райка деревна , райка звичайна ( Hyla arborea ) ? вид земноводних родини райкових ( Hylidae ). Характерний представник фауни широколистяних л?с?в ?вропи. Раритетний вид, занесений до Бернсько? конвенц?? та ряду ?нших природоохоронних документ?в. [1] [2] [3]

Етимолог?я

[ ред. | ред. код ]

У цього виду дуже багато назв. Окр?м зазначених вище ≪райка деревна≫ та ≪райка звичайна≫, також ? так?: квакша звичайна, ракхавка, деревна жабка, деревна кракавка. [2]

Один ?з найменших представник?в земноводних ?вропи. Т?ло сплощене, його довжина т?ла (L.) звичайно 35?45 мм, р?дко до 50?52(60) мм. В?дношення довжини т?ла до довжини голови (L./L.c.) 2,97?3,66. Оч? велик?, з?ниця ока горизонтально-ел?птична. Н?здря м?ститься ближче до к?нця морди, н?ж до ока. В?дношення ширини верхньо? пов?ки до в?дстан? м?ж внутр?шн?ми краями верхн?х пов?к (Lt.p./Sp.p.) 0,56?1,28. В?дношення довжини очно? щ?лини до довжини барабанно? перетинки (L.o./L.tym.) 1,33?3,37. Характерним ? наявн?сть зуб?в на верхн?х щелепах. В?дношення довжини стегна до довжини гом?лки (F./T.) 0,99?1,13. В?дношення довжини першого пальця задньо? ноги до довжини внутр?шнього п'яткового бугра (D.p./C.int.) 1,96?3,84. К?нц? пальц?в на к?нц?вках розширен? у вигляд? диск?в (присосок ?з залозистими пластинками), що да? можлив?сть цим амф?б?ям м?цно триматись на гладеньких поверхнях; кр?м того на черевн?й сторон? т?ла розташован? залозист? бородавочки, що також мають значення для прикр?плення. Пальц? задн?х к?нц?вок з'?днан? перетинками. На передн?х пальцях плавальна перетинка ? лише при основ? пальц?в. Самц? мають добре розвинений непарний горловий резонатор та шлюбн? (особливо розвинен? в пер?од розмноження) мозол? на першому пальц? передн?х к?нц?вок. Шк?ра на спин? ? спод? гом?лок гладка, на черевному боц? грубозерниста. Маса т?ла до 8 г. [1] [2] [4] [5] [6] [7]

Довжина пуголовка перед метаморфозом досяга? 46?50 мм. Довжина його т?ла в 1,3?1,5 рази б?льша за ширину. Хв?ст в 1,7?2,3 рази довший за т?ло; його верхн?й греб?нь виступа? вперед майже до пром?жку м?ж очима, а його к?нець загострений. Н?здр? ближче до ока, н?ж до к?нця морди. В?дстань м?ж очима в 21,5?2 рази б?льша, н?ж м?ж н?здрями. Зябровий отв?р розм?щений на л?в?й сторон?, ближче до к?нця т?ла, н?ж до переднього й спрямований назад догори. Ротовий диск, за винятком верхнього краю верхньо? губи, оточений сосочками; губних зуб?в на верхн?й частин? диску дв? сер??, на нижн?й ? три. [1] [2] [4]

Забарвлення

[ ред. | ред. код ]

У забарвленн? спини найчаст?ше переважають однотонн? яскраво-зелен? кольори, часто ?з золотистим в?дт?нком, хоча трапляються (залежно в?д субстрату та температури пов?тря) бруднувато-зелен?, св?тло-с?р?, коричнюват? або с?ро-голубуват? особини. Черевний б?к б?лого або жовтуватого кольору. Забарвлення верхнього (спинного) та нижнього (черевного) бок?в т?ла розд?лене двома контрастними темно-коричневими смугами з жовто-б?лими краями, кожна з яких тягнеться розширюючись по обох боках т?ла в?д очей через барабанну перетинку до пахвинно? област?, утворюючи тут петлю, пот?м переходить на зовн?шн?й край стегна, гол?нки ? стопи. Темн? смуги ? також ? на морд?, де вони сполучають н?здр? та верхньопередн? кра? очей. Губи обмежен? св?тлою облям?вкою з невиразною переривчастою темною смужкою посередин?. Райка здатна швидко м?няти забарвлення в залежност? температури ? вологост? середовища. [1] [2] [4] [5] [8]

Забарвлення пуголовка в?д жовтувато-зеленуватого до оливкового кольору, черево з метал?чним вилиском. [4] [6]

Голос

[ ред. | ред. код ]

Самц? п?д час шлюбного пер?оду видають голосн? крики, як? нагадують качине крякання або швидкий тр?ск, наче ≪крак…крак… крак…≫ або ≪чет…чет…чет≫. Перший крик в околицях Ки?ва спостер?га?ться звичайно в к?нц? кв?тня. [8] [4] [9]

М?нлив?сть

[ ред. | ред. код ]
Морфолог?чна м?нлив?сть

Матер?али з морфолог?чно? м?нливост? райок Укра?ни обмежен? працею М. Щербака (1966), у як?й вказано на сво?р?дн?сть райок Криму та ?хню б?льшу схож?сть з райками Кавказу , н?ж з мешканцями л?состепово? Укра?ни або Молдав?? . Ще одне пор?вняння м?нливост? розм?р?в т?ла райок з р?зних д?лянок ?хнього ареалу (без диференц?ац?? за статтю) знову п?дтвердило, що найб?льш? за розм?рами тварини (довжина т?ла в середньому 43 ? 39 мм) живуть у Криму та на Закарпатт? в?дпов?дно. Тварини з ?нших рег?он?в Укра?ни ( Л?состеп ), ?стотно др?бн?ш?, довжина ?хнього т?ла становить близько 30 мм. [1] [9] [6]

Генетична м?нлив?сть

Матер?али з хромосомного набору обмежуються в?домостями щодо кар?отипу цих тварин з д?лянок ареалу поза межами Укра?ни (2n = 24, NF = 48). Р?вень гетерозиготност? цих амф?б?й у р?зних пунктах Укра?ни (окол. Ки?ва, Крим, дельта Дунаю) становить 0,06, 0,038 ? 0,048 в?дпов?дно. При цьому, якщо м?жпопуляц?йна генетична дистанц?я м?ж материковими виб?рками менше 0,009, то м?ж кримськими та ки?вськими, кримськими та дунайськими вона 0,058 ? 0,065 в?дпов?дно. Дал? на зах?д ареалу ( ?тал?я , Швейцар?я , Н?меччина , кра?ни Балканського п-ва) ?сну? дв? р?зко в?дм?нн? за 9 генами групи. Одна поширена в?д Сицил?? до п?вноч? ?тал?? включно, друга ? в ряд? Балканських кра?н (до п?вденно? частини цього п?вострова). Середня генетична дистанц?я Нея становить 0,47, що дозволя? оц?нити час ?х дивергенц?? у 2?3 млн. рок?в. Обидва види ? H. intermedia (див. вище) ? H. arborea ? морфолог?чно дуже схож? й в?др?зняються лише розм?рами барабанно? перетинки, яка в перших б?льша (Lt. c./L. tym. 4,38 ? 4,56 в?дпов?дно). [1]

Поширення

[ ред. | ред. код ]

Поширений на б?льш?й частин? Центрально? та Зах?дно? ?вропи (в?дсутн? в п?вденн?й ?спан?? та п?вденн?й Франц?? ), на п?вн?ч межа доходить до Англ?? (тут ?нтродукована ), п?вн?чно-зах?дно? частини Н?дерланд?в , Норвег?? . На сход? межа йде приблизно п?вденною Литвою , п?вденною Б?лоруссю , прикордонними з? сх?дною Укра?ною областями Рос?? (Брянська ? Б?лгородська област?). [1] [10] [11] [12] .

В Укра?н? поширений у л?сов?й ? л?состепов?й зонах, на п?вноч? степово? зони ? л?систих районах Криму . Кр?м того, зустр?ча?ться в окремих п?вденних районах Правобережжя, зокрема в понизз? Дн?пра , П?вденного Бугу , Дн?стра ? Дунаю . У степов?й частин? Л?вобережжя, за винятком Буркут та Солено-Озерно? дач? в?дсутня. [1] [2] [4] [9] [13] [14] .

М?сця перебування. Чисельн?сть

[ ред. | ред. код ]
Райки на лист?

Райка деревна ? характерний представник фауни широколистяних л?с?в. Б?льшу частину свого життя проводить серед деревно-чагарниково? рослинност?, переважно заплавно?. В?дда? перевагу достатньо осв?тленим д?лянкам листяного л?су, узл?ссям, заростям по краях л?сових галявин. Досить часто зустр?ча?ться в прибережних л?сопарках, садах, виноградниках ? городах, особливо старих. У водоймах перебува? т?льки в пер?од розмноження. В гори п?дн?ма?ться до висоти 1500 м н. р. м. У Б?лорус?? звичайна в заплавних д?бровах, в?льшаниках, на заплавних луках, по берегах озер та мел?оративних канал?в, зарослих чагарниками. У Молдав?? трима?ться поблизу водойм, а також на поливних с?льгоспуг?ддях. [1] [10] [5] [2] [4] [15]

В Укра?н? на Пол?сс? , де переважають соснов? бори, райки зустр?чаються в березняках, по краях в?льшаник?в, р?дше в д?бровах та ?нших зайнятих л?совими породами д?лянках, розкиданих серед бору. У характерних для Л?состепу грабових л?сах (грудах), трапляються головним чином на узл?ссях, в зр?дженому л?с? з добре розвиненим п?дл?ском та в?дновлюваних л?сових д?лянках ?з молодою грабовою поростю. Райка полюбля? також зарост? верболозу з тополями понад р?чками та ставками. Старих зат?нених л?с?в уника?. У степов?й зон? трапля?ться майже виключно у заплавах р?чок, де населя? вкрит? л?совою, чагарниковою ? нав?ть трав'янистою (?з широким листям) рослинн?стю прибережн? д?лянки ? дуже р?дко ? прилегл? байрачн? л?ски . У Криму зустр?ча?ться виключно в передг?рських та г?рських л?сах. [2] [9] [13] [16]

У Закарпатт? в п?дхожих для свого оселення м?сцях чисельн?сть райок довол? висока й навесн? на 100 м берегово? л?н?? нерестових водойм нарахову?ться до 20 особин. У басейн? р?чки П?вденний Буг щ?льн?сть популяц?? становить близько 21 ос./га, в п?вденно-сх?дн?й частин? ареалу ( Дн?провсько-Орельський природний запов?дник ) ? 10?25 ос./100 м². По зак?нченн? сезону розмноження райки й надал? тримаються приблизно таких самих б?отоп?в (долини р?чок, околиц? стоячих водойм тощо), ? ?хня щ?льн?сть тут може становити 30?60 ос./га. Восени спостер?га?ться значне скупчення дорослих ? молодих особин б?ля м?сць зим?вл?. [1] [6] [15] [17] [18] .

У Б?лорус?? щ?льн?сть популяц?? в заплавних л?сах склада? близько 10 ос./га; у нерестових водоймах у пер?од розмноження вона зб?льшу?ться приблизно в 10 раз?в; у серпн? за рахунок цьогол?ток щ?льн?сть популяц?? б?ля р?зних водойм склада? 75?2800 ос./га. У Нерусо-Деснянському Пол?сс? ( Рос?я ) чисельн?сть дорослих особин вздовж нерестових водойм склада? менше 100 ос./100 м берегово? л?н??, а личинок ? до 1 ос./м² поверхн? води. [10] [19]

Сезонна активн?сть

[ ред. | ред. код ]

Поява п?сля зимово? сплячки залежить в?д географ?чно? широти м?сцевост?, специф?ки весняного пер?оду ? звичайно в?дбува?ться у друг?й половин? березня ? середин? кв?тня, а в п?вденних районах на к?лька дн?в ран?ше. На П?вденному берез? Криму активн? особини зустр?чаються вже у лютому. [1] [2] [4] [9]

На в?дм?ну в?д ус?х ?нших вид?в земноводних Укра?ни райки добре лазять по вертикальних (у тому числ? по гладких) поверхнях ? охоче населяють нижн?й та середн?й яруси деревних насаджень, п?дн?маючись на висоту близько 2 м. ?м властива присмерково-н?чна активн?сть: вдень вони звичайно тримаються на стовбурах, г?лл?, лист? дерев, на висок?й трав?, а увечер? та вноч? спускаються на землю для поповнення запас?в води. У пер?од розмноження спостер?гаються добов? перем?щення дорослих особин з дерев до водойм у присмерков? години (для ≪концерт?в≫ ? парування) ? в зворотному напрямку вранц? (для харчування ? в?дпочинку). Для райки взагал? характерна малорухлив?сть. Вона може довго залишатись на одному й тому ж самому дерев? або кущ?. Там же вона ловить ? свою здобич, на яку кида?ться зненацька, нер?дко роблячи чималий стрибок, схоплю? жертву довгим липким язиком ? ковта? ц?лком. ?? дуже важко пом?тити серед листя нав?ть тод?, коли вона пода? голос. При небезпец? вона переста? кричати ? перелазить на ?ншу г?лку або сп?дн?й б?к листка, де легко трима?ться завдяки присоскам на пальцях. [1] [2] [6] [20]

Розмноження. Розвиток

[ ред. | ред. код ]
Самець рахкавки, що зве самку
Вилуплення пуголовк?в
Пуголовки двох р?зних стад?й розвитку

Перш? появи райок на м?сцях нересту  ? водойм з б?льш-менш зарослими берегами ? припадають на встановлення температури води 4?6 °С, масове заселення нерестилищ на 9?10 °С, а початок в?дкладання ?кри ? на досягнення водою температури 13 °C. Сезон розмноження розтягнутий, ? сп?ваючих самц?в райок в?дзначають з березня ? кв?тня до середини ? к?нця червня. При вибор? м?сць для розмноження райки найчаст?ше в?ддають перевагу б?льш або менш в?дкритим д?лянкам (зазвичай неподал?к в?д деревних насаджень) з? стоячими водоймами й розвиненою водяною рослинн?стю. ?нод? в?дкладають ?кру в тимчасов? м?лк? водойми, зокрема калюж? ? канави. М?сця нересту в?д м?сць зим?вл? ( Н?меччина ) можуть бути розташован? на в?дстан? в?д 100 м до 13,1 км. Досл?дження г?дрох?м?чних показник?в нерестових водойм райок показало, що вони характеризуються рН 7,4?9,4, загальною тверд?стю 1,2?6,5 мекв./л, лужн?стю 0,8?4,9 мекв./л. [1] [2] [6] [15] [20]

З фактор?в, що визначають виб?р м?сць розмноження райок (п?вн?чна ?тал?я ), най?стотн?ше значення мають так? як розвиток на поверхн? водойм рослинност?, в?к водойми, прибережн? м?сця оселення, ступ?нь антропогенного впливу та площа водно? поверхн?. Ц? параметри середовища разом з тим не впливають на щ?льн?сть тварин. Критичними для в?дкладання ?кри ? температура води 8 °C ? пов?тря 6 °C. [1]

Першими на м?сця нересту прибувають самц?, а приблизно через тиждень ? самки. Шлюбн? ≪концерти≫ починаються в присмерки ?, як правило, зак?нчуються до п?вноч?, хоча ?нод? в похмур? дн? в?дбуваються також вранц? ? нав?ть (поодиноко) вдень. Як ? деяк? ?нш? види безхвостих земноводних, самиц? полишають водойми в?дразу ж п?сля в?дкладання ?кри, самц? ж залишаються тут ще на деякий час. Сп?вв?дношення самиць та самц?в за даними для зах?дних популяц?й ( Швейцар?я ) становить 1:1,5. Самц?в райок за повед?нкою можна умовно розд?лити на три групи: представники одн??? видають шлюбн? крики у вод?, друго? ? на чагарниках, деревах ? т. ?н., третя група ? це мовчазн? (≪сател?тн?≫) самц?. Перебуваючи на м?сцях нересту, самц? райок можуть ≪регулювати≫ температуру свого т?ла. Так, при пад?нн? температури пов?тря б?льше н?ж на 1?2&nbsp°С, самц? перем?щуються у воду. [1] [2] [6]

Спарювання та в?дкладання ?кри в?дбува?ться зазвичай при температур? води близько 13 °C. П?д час парування, яке в окремо? пари, трива? 2?3 дн?, самець обхоплю? самку передн?ми ногами п?д пахвами. ?кра в?дклада?ться на дно або на п?дводн? рослини к?лькома невеликими слизовими грудками (до 200 я?ць), усього у кладц? може бути до 1900 ? б?льше ?кринок. Яйця 1?1,5 мм в д?аметр?, жовтуватого кольору; слизова оболонка 3?4(6) мм в д?аметр?; зародок жовтуватий. Абсолютна плодюч?сть залежить в?д розм?р?в самиц? й колива?ться в?д 692 до 1872 я?ць, в?дносна (к?льк?сть ?кринок на 1 г маси самиц?) ? в?д 88 до 126. Не виключено, що цим амф?б?ям в долин? П?вденного Бугу притаманна порц?йн?сть в?дкладання ?кри. При цьому самиц? райок за перший раз в?дкладають близько 70 % вс??? к?лькост? я?ць кладки, за другий ? близько 20 %, ? за трет?й ? близько 10 %. Розм?ри т?ла двор?чних самиць тут у середньому становлять 40 мм, а к?льк?сть в?дкладених ?кринок близько 450, трир?чних ? 47 мм ? 820, чотирир?чних ? 52,6 мм ? 1123, п'ятир?чних ? 56,8 мм ? 1383 в?дпов?дно. У зах?дних д?лянках ареалу ( ?тал?я ) виявлена наявн?сть двох п?к?в у в?дкладанн? ?кри, розд?лених перервою 5?10 дн?в. Разом з тим надал? залиша?ться нез'ясованим питання ? чи можуть окрем? самиц? в цьому рег?он? нереститися дв?ч? на р?к або ж м?грац?я самиць ма? два п?ки активност? в одному сезон?. Пер?од в?дкладання ?кри розтягнутий ?, як правило, захоплю? кв?тень ? травень. [1] [4] [21]

Вилуплення личинок при температур? води 17?19&nbsp°С в?дбува?ться приблизно через 8?14 д?б, а весь пер?од водного розвитку завершу?ться протягом 45?90 дн?в. П?двищення температури води на 5?6&nbsp°С скорочу? пер?од личинкового розвитку приблизно на 10 дн?в. Як правило вже на 4-й день п?сля в?дкладення я?ць зародок видовжу?ться, ? на 11-й день вилуплю?ться личинка завдовжки 4?5&nbsp мм. На 18-й день у не? зникають зовн?шн? зябра, а через 58?59 дн?в починають формуватись задн? к?нц?вки. Через 87?89 дн?в пуголовки мають передн? к?нц?вки ? вже готов? до виходу ?з водойми на сушу. ? вказ?вки на те, що п?зн? строки личинкового розвитку в окремих випадках можуть приводити до зим?вл? на личинков?й стад??, що в?дзначено для Карпат . [1] [4] [6] [20]

В?дразу ж п?сля проходження метаморфозу молод? особини деякий час залишаються поблизу водойм, часто серед трави. Це в?дбува?ться в к?нц? липня (Херсонська область) ? серпн? ? нав?ть вересн? (Ки?вська область). Розм?ри т?ла ювен?льних райок при цьому складають усього 14?20 мм. Цьогол?тки на в?дм?ну в?д дорослих особин активн? вдень ? тримаються у трав? навколо водойм. Статево? зр?лост? райки досягають на 2?4 роц? життя при довжин? т?ла самц?в 35 мм ? самиць 37 мм. Результати багатор?чного м?чення цих тварин у дещо зах?дн?ших д?лянках ареалу ( Швейцар?я ) показали, що тут б?льш?сть самиць досяга? статево? зр?лост? приблизно у тому ж в?ц? (два роки) при середн?й довжин? т?ла 36,7 мм. У П?вн?чн?й ?тал?? та Молдов? статева зр?л?сть самц?в наста? на другому роц? життя, самиць ? на третьому. Максимальна тривал?сть життя у природ? склада? 12 рок?в; в умовах невол? живуть до 22 рок?в. [1] [2] [6] [10] [11]

Харчування

[ ред. | ред. код ]

Основу харчування райки деревно? складають комахи, у першу чергу твердокрил? (довгоносики, листогризи, ковалики тощо), клопи , цикадки , перетинчастокрил? , лускокрил? , менше значення мають павуки , двокрил? та ?нш? др?бн? безхребетн?. Досл?дження особливостей харчування райок у Карпатах показало, що вони харчуються головним чином комахами, серед яких листо?ди (Chrysomelidae) та двокрильц? (Colicidae) становлять 81 % ? 70,5 % рац?ону в?дпов?дно. У ц?лому можна в?дзначити, що основа рац?ону представлена наземними комахами, при цьому частка летючих форм склада? ?стотну частину, досягаючи майже 20?50 %. Райки звичайно добувають корм на суш? вдень ? першу половину ноч?, при цьому можуть полювати й на високих стеблах. [1] [4] [6] [15] [20]

Пор?вняння харчування райок з ?ншими видами безхвостих амф?б?й, що живуть у тих самих або в сус?дн?х б?отопах ( часничниця звичайна (Pelobates fuscus) та зелен? жаби (Pelophilax esculentus complex)), дозволило з'ясувати, що коеф?ц??нт перекривання (0 ? при повному неперекриванн?, 1? при повному перекриванн?) н?ш райки та зелених жаб становить 0,7899, тод? як райок та землянок ? лише 0,4008. [1]

Пуголовки харчуються водоростями, детритом ? рослинними шматочками, як? вони з?шкр?бають з? стебел макроф?т?в [13] .

Структура ? динам?ка популяц??

[ ред. | ред. код ]

У к?льк?сному сп?вв?дношенн? на м?сцях нересту переважають самц?, оск?льки самиц? полишають водойми в?дразу ж п?сля парування. Смертн?сть протягом року може досягати 34 % при максимальн?й тривалост? життя в природ? до 12 рок?в, хоча в Швейцар?? смертн?сть в середньому становить 75 % серед молод? й 70 % серед дорослих, що дозволя? говорити про повну зам?ну популяц?? протягом 5 рок?в. Для райок Молдови та П?вн?чно? ?тал?? вказують смертн?сть 95?99 % молодих особин, малу тривал?сть життя дорослих (максимум 4?5 рок?в) та оновлення чисельност? дорослих на 95 % щороку. [1]

Вороги. Паразити

[ ред. | ред. код ]

Цьогол?тк?в райок виявляли е склад? рац?ону тритон?в греб?нчастих , дорослих ? в жаб озерних , черепах болотяних , вуж?в водяного ? звичайного та багатьох птах?в: воронових , фазана , крижня , чапл? с?ро? , лелеки б?лого тощо. [1] [4] [6]

У дорослих особин знайден? паразитичн? гельм?нти (Monogenoidea, Trematoda, Acanthocephala), кров 'ян? паразити (Haemagregarina, Trypanosoma, Microfilaria та ?н.), кокцид?? (Eimeriidae). [21]

Охорона

[ ред. | ред. код ]

Вид занесений до Додатку ?? Бернсько? конвенц?? (охоронна категор?я: п?дляга? особлив?й охорон?). Внасл?док скорочення ареалу та зменшення чисельност? в багатьох кра?нах ?вропи вид занесений до списк?в тварин, що особливо охороняються, у тому числ? до Червоних книг Латв?? ? Литви. На рег?ональному р?вн? в Укра?н? занесений до Червоних списк?в тварин м. Ки?в , Дн?пропетровсько? , Лугансько? , Микола?всько? , Сумсько? ? Харк?всько? областей [3] [11] [22] [21] [23]

Попри те, що райка в межах свого ареалу нер?дко трапля?ться у населених пунктах, усе ж так? антропогенн? фактори , як зникнення л?сонасаджень, забруднення водойм ? т. ?н. призводять до зменшення чисельност? популяц?й. ?нш? причини зникнення виду можуть бути пов'язан? з буд?вництвом г?дроспоруд, як, наприклад, на П?вденному Буз? в Микола?вськ?й област?, в результат? чого прогнозу?ться затоплення заплавних д?лянок та нижнього ярусу каньйону р?чки. Одн??ю з головних причин зниження чисельност? райки в Молдав?? ? сух? безсн?жн? зими, п?д час яких спостер?гаються критичн? негативн? температури в зимових сховищах. Досл?дження популяц?й цього виду в Середньому Придн?пров'? та зах?дних д?лянках ареалу ( Н?меччина ) дозволили д?йти висновку про те, що в?дсутн?сть райок у деяких м?сцях у наш час пов'язана з двома основними причинами: зникненням нерестових водойм та забрудненням середовища. [1] [15] [21] [22] [23] [17] Окрем? популяц?? охороняються в межах природно-запов?дних територ?й Укра?ни та ряду кра?н ?вропи. [15] [10] [13] [16]

Практичне значення

[ ред. | ред. код ]

Райка деревна вважа?ться корисним видом тварин, адже близько 50?70 % ?? рац?ону становлять довгоносики , листо?ди , ковалики та ?нш? шк?дники л?сового ? с?льського господарства. [2] [4] [6]

Зважаючи на зовн?шню приваблив?сть райок, невибаглив?сть ? в?дпрацьовану методику розведення ?х часто в?дловлюють терар?ум?сти для утримання в невол?, що негативно вплива? на стан окремих природних популяц?й [22] [23] .

Систематика

[ ред. | ред. код ]
Райка деревна з околиць Ужгорода

Протягом останн?х 100 рок?в райка деревна ( Hyla arborea ) звичайно розглядалась ?диним представником роду у фаун? Сх?дно? ?вропи . Сучасн? молекулярно-генетичн? досл?дження, проведен? в зах?дних ? сх?дних частинах ареалу, показали, що особини сутт?во в?др?зняються за генетичними показниками. У результат? було запропоновано залишити видову назву Hyla arborea за популяц?ями ?з Зах?дно? ?вропи , а сх?дну географ?чну групу популяц?й (на сх?д в?д Карпат ) в?днести до другого виду ? райка сх?дна ( Hyla orientalis ). Таким чином, на територ?? Укра?ни проживають 2 види райок, зокрема в Закарпатт? й Зах?дних Карпатах  ? райка деревна ( H. arborea ), а в Сх?дних Карпатах та ?нших сх?дних рег?онах ? райка сх?дна ( H. orientalis ). За попередн?ми даними, на територ?? Польщ? знаходиться зона контакту та ймов?рно? г?бридизац??. Сл?д в?дм?тити, що морфолог?чн? в?дм?нност? в цих вид?в дос? не знайден?, тому питання про ?х видову самост?йн?сть залиша?ться в?дкритим. [21] [24] [25] [26] [27]

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Джерела

[ ред. | ред. код ]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю Писанець ?. Земноводн? Укра?ни (пос?бник для визначення амф?б?й Укра?ни та сум?жних кра?н). ? К. : Вид-во Ра?вського, 2007. ? 192 с. (с. 107?112)
  2. а б в г д е ж и к л м н п р Фауна Укра?ни. Т. 7. Земноводн? та плазуни / Таращук В. ?. ? К. : Наук. думка, 1959. ? 246 с. (с. 85?89)
  3. а б Фауна Укра?ни. Охоронн? категор??: дов?дник / За ред. О. Годзевсько? ? Г. Фесенка. ? Ки?в, 2010.  ? 80 с. (с. 39)
  4. а б в г д е ж и к л м н п Пащенко Ю. Й. Визначник земноводних та плазун?в УРСР. ? К. : Рад. школа, 1955. ? 148 с. (с. 55?57)
  5. а б в Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. ? М. : Просвещение, 1977. ? 415 с. (с. 48?49)
  6. а б в г д е ж и к л м н Щербак Н. Н., Щербань М. И. Земноводные и пресмыкающиеся Украинских Карпат. ? К. : Наук. думка, 1980. ? 268 с. (с. 133?142)
  7. Juszczyk W. Plazy i gady krajowe. ? Warszawa : PWN, 1974/ ? 720 s.
  8. а б Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. ? М. : Мысль, 1971. ? 596 с. (с. 59?60)
  9. а б в г д Щербак Н. Н. Земноводные и пресмыкающиеся Крыма. ? Симферополь : Изд-во ≪Крым≫, 1966. ? 60 с. (с. 24, 54)
  10. а б в г д Пикулик М. М. Земноводные Белоруссии. ? Минск : Наука и техника, 1985. ? 192 с. (с. 43?47)
  11. а б в Земноводные и пресмыкающиеся. Энциклопедия природы России / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С. и др. ? М. : АБФ, 1998. ? 576 с. (с. 122?125)
  12. Петроченко В. И. Амфибии и рептилии Неруссо-Деснянского района // Редкие и уязвимые виды растений и животных Неруссо-Деснянского физико-географического района. ? Брянск, 1997. ? С. 130?132
  13. а б в г Булахов В. Л., Гассо В. Я., Пахомов О. ?. Б?олог?чне р?зноман?ття Укра?ни. Дн?пропетровська область. Земноводн? та плазуни / За заг. ред. О. ?. Пахомова. ? Д. : Вид-во Дн?пропетр. нац. ун-ту, 2007. ? 420 с. (с. 137?140)
  14. Петроченко В. И. Герпетофауна острова Хортица (Днепр) // Вестн. зоологии. ? 1990. ? № 6. ? С. 78?80
  15. а б в г д е Рыбы, земноводные, пресмыкающиеся. Животный мир Молдавии / Под ред. И. М. Гани ? Кишинев : Штиица, 1981.   ? 224 с. (с. 161?163)
  16. а б Петроченко В. ?. Фауна земноводних ? плазун?в Нац?онального запов?дника ≪Хортиця≫ // Природа острова Хортиця : колективна монограф?я / За ред. С. Г. Охрименко. ? Запор?жжя : Дн?провський металург, 2016. ? Вип. 2. ? С. 163?167
  17. а б Гончаренко Г. Е. Земноводн? Побужжя. ? К. : Науковий св?т, 2002. ? 219 с.
  18. Мисюра А. Н., Марченковская А. А. Экологическая характеристика обыкновенной квакши (Hyla arborea) из биотопов Днепровско-Орельского заповедника // Питання степового л?сознавства та л?сово? рекультивац?? земель. М?жвуз. зб. наук. праць. ? Дн?пропетровськ : РВВ ДНУ, 2003. ? С. 226?230
  19. Коцержинская И. М. Амфибии и рептилии запов?дника ≪Брянский лес≫ // Фауна позвоночных животных заповедника ≪Брянский лес≫ (миноги, рыбы, амфибии, рептилии). ? Брянск, 2008. ? 50 с. (с. 39?49)
  20. а б в г Куриленко В. Е., Вервес Ю. Г. Земноводные и пресмыкающиеся фауны Украины. Справочник-определитель. ? К. : Генеза, 1998. ? 208 с. (с. 62?66)
  21. а б в г д Кузьмин С. Л. Земноводные бывшего СССР. ? М. : Т-во науч. изданий КМК, 2012. ? 370 с. (с. 166?171)
  22. а б в Орлова В. Ф., Семенов Д. В. Природа России: Жизнь животных. Земноводные и пресмыкающиеся. ? М. : Издательство АСТ, 1999. ? 480 с. (с. 79?85)
  23. а б в Червона книга Дн?пропетровсько? област?. Тваринний св?т / П?д ред. О. ?. Пахомова. ? Дн?пропетровськ : ТОВ ≪Новий Друк≫, 2011. ? 488 с. (с. 284)
  24. Stoeck M., Dubey S., Kluetsch C., Litvinchuk S. N., Scheidt U., Perrin  N. 2008. Mitochondrial and nuclear phylogeny of circum-Mediterranean tree frogs from the Hyla arborea group. ? Mol. Phylogenetics and Evol. 49 (2008): 1019?1024
  25. Писанец Е. М. Анотированный список земноводних Восточной Европы // Зб?рник праць Зоолог?чного музею. ? 2010. ? № 41. ? С. 77?110
  26. Stoeck M., Dufresnes C., Litvinchuk S.N., Lymberakis P., Biollay S., Berroneau M., Borzee A., Ghali K., Ogielska M., Perrin N. 2012. Cryptic diversity among Western Palearctic tree frogs: Postglacial range expansion, range limits, and secondary contacts of three European tree frog lineages (Hyla arborea group). ? Mol. Phylogenetics and Evol. 65: 1?9
  27. Писанец Е. М. Матвеев А. С. Предварительные материалы по изменчивости квакш (Amphibia, Hylidae) Восточной Европы // Вопросы герпетологии. ? Минск, 2012. ? 241?248.

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. ? М. : Мысль, 1971. ? 596 с. (с. 59?60)
  • Булахов В. Л., Гассо В. Я., Пахомов О. ?. Б?олог?чне р?зноман?ття Укра?ни. Дн?пропетровська область. Земноводн? та плазуни / За заг. ред. О. ?. Пахомова. ? Д. : Вид-во Дн?пропетр. нац. ун-ту, 2007. ? 420 с. (с. 137?140). ? ISBN 978-966-551-241-7
  • Земноводные и пресмыкающиеся. Энциклопедия природы России / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С. и др. ? М. : АБФ, 1998. ? 576 с. (с. 122?125). ? ISBN 5-87484-066-4
  • Кузьмин С. Л. Земноводные бывшего СССР. ? М. : Т-во науч. изданий КМК, 2012. ? 370 с. (с. 166?171). ? ISBN 978-5-87317-1
  • Куриленко В. Е., Вервес Ю. Г. Земноводные и пресмыкающиеся фауны Украины. Справочник-определитель. ? К. : Генеза, 1998. ? 208 с. (с. 62?66). ? ISBN 966-504-231-9
  • Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. ? М. : Просвещение, 1977. ? 415 с. (с. 48?49)
  • Пащенко Ю. Й. Визначник земноводних та плазун?в УРСР. ? К. : Рад. школа, 1955. ? 148 с. (с. 55?57)
  • Пикулик М. М. Земноводные Белоруссии. ? Минск : Наука и техника, 1985. ? 192 с. (с. 43?47)
  • Писанець ?. Земноводн? Укра?ни (пос?бник для визначення амф?б?й Укра?ни та сум?жних кра?н). ? К. : Вид-во Ра?вського, 2007. ? 192 с. (с. 107?112). ? ISBN 966-7016-41-2
  • Рыбы, земноводные, пресмыкающиеся. Животный мир Молдавии / Под ред. И. М. Гани. ? Кишинев : Штиица, 1981. ? 224 с. (с. 161?163)
  • Фауна Укра?ни. Т. 7. Земноводн? та плазуни / Таращук В. ?. ? К. : Наук. думка, 1959. ? 246 с. (с. 85?89)
  • Щербак Н. Н. Земноводные и пресмыкающиеся Крыма. ? Симферополь : Изд-во ≪Крым≫, 1966. ? 60 с. (с. 24, 54)
  • Щербак Н. Н., Щербань М. И. Земноводные и пресмыкающиеся Украинских Карпат. ? К. : Наук. думка, 1980. ? 268 с. (с. 133?142)

Посилання

[ ред. | ред. код ]

Писанець ?. Земноводн? Укра?ни (пос?бник для визначення амф?б?й Укра?ни та сум?жних кра?н) . ? Ки?в : Вид-во Ра?вського, 2007. ? 197 с.