Рад?о Свобода
Radio Free Europe/Radio Liberty
 Логотип
|
 |
| Кра?на
|
США
?
Чех?я
[1]
|
|---|
| М?сто трансляц??
|
Прага
,
Чех?я
|
|---|
| Територ?я
|
Рос?я
[2]
,
Укра?на
[2]
,
Естон?я
,
Казахстан
[2]
,
Азербайджан
[2]
,
Молдова
[2]
,
Литва
[3]
,
?вропа
[2]
,
Б?лорусь
[2]
,
Афган?стан
[2]
,
В?рмен?я
[2]
,
Босн?я ? Герцеговина
[2]
,
Косово
[2]
,
Чорногор?я
[2]
,
П?вн?чна Македон?я
[2]
,
Серб?я
[2]
,
Болгар?я
[2]
,
Груз?я
[2]
,
Угорщина
[2]
,
?ран
[2]
,
Киргизстан
[2]
,
Адигея
[2]
,
Чечня
[2]
,
Дагестан
[2]
,
?нгушет?я
[2]
,
Кабардино-Балкар?я
[2]
,
Карача?во-Черкес?я
[2]
,
П?вн?чна Осет?я ? Алан?я
[2]
,
Пакистан
[2]
,
Румун?я
[2]
,
Таджикистан
[2]
,
Башкортостан
[2]
,
Татарстан
[2]
,
Туркмен?стан
[2]
,
Узбекистан
[2]
?
Латв?я
[3]
|
|---|
| Гасло
|
В?льн? мед?а у нев?льних сусп?льствах (
англ.
Free Media in Unfree Societies
)
|
|---|
| Мова
| англ?йська
(оф?ц?йна),
- албанська
,
азербайджанська
,
арабська
,
башкирська
,
б?лоруська
,
болгарська
,
босн?йська
,
в?рменська
,
грузинська
,
дар?
,
казахська
,
киргизька
,
кримськотатарська
,
македонська
,
перська
,
пушту
,
румунська
,
рос?йська
,
сербська
,
таджицька
,
татарська
,
туркменська
,
угорська
,
узбецька
,
укра?нська
,
чеченська
|
|---|
| Вперше в еф?р?
| 1 березня
1953
(71 р?к)
|
|---|
| Головний редактор
| Nenad Pejic
|
|---|
| Власник
| Конгрес США
|
|---|
| Кер?вники
| Томас Кент
(2016?2018)
Ст?вен Корн
(2011?2013)
|
|---|
| Вебстор?нка
| www.rferl.org
(англ.)
www.radiosvoboda.org
(укр.)
|
|---|
Ра?д?о Свобо?да
(
англ.
≪Radio Free Europe/Radio Liberty≫
, до
1959
називалося
Рад?о Визволення
) ?
?нтернет-видання
та
рад?останц?я
, яка позиц?ону? себе як приватний некомерц?йний ?нформац?йно-новинний
зас?б масово? ?нформац??
. Ф?нансу?ться
Конгресом США
.
[5]
[6]
Рад?о неодноразово розглядалося як поширення американсько?
пропаганди
та ?нтерес?в США
[7]
.
Зд?йснювала та частково продовжу? зд?йснювати мовлення на
Рос?ю
, кра?ни
Сх?дно?
та
П?вденно-Сх?дно? ?вропи
,
Кавказу
,
Центрально? Аз??
та
Близького Сходу
. За даними само? рад?останц??, ?? загальна аудитор?я становить 35 млн слухач?в.
Кореспондентська мережа рад?останц?? включа? 23 корпункти (?нформац?йн? бюро) та понад 1400 позаштатних кореспондент?в.
Зг?дно з
?нститутом масово? ?нформац??
, Рад?о Свобода ув?йшло до
≪б?лого списку≫
укра?нських мед?а у 2020. Цей список включа? мед?а, як? мають р?вень як?сно? ?нформац?? понад 95 %
[8]
.
Рад?о В?льна ?вропа / Рад?о Свобода була заснована
1950
року ? до 1971 року вона ф?нансувалася
ЦРУ
через Управл?ння м?жнародного рад?омовлення США. Спочатку рад?омовлення транслювалося в
Болгар??
,
Чехословаччин?
,
Угорщин?
,
Польщ?
та
Румун??
. Три роки потому ≪Рад?о Л?берт?≫ розпочала мовлення на
Радянський Союз
рос?йською та 15 ?ншими нац?ональними мовами. Мовлення на
Естон?ю
,
Латв?ю
?
Литву
РВ?/РС розпочала в
1975
роц?.
1 березня 1953
Майже водночас з? смертю
Стал?на
(
5 березня
1953
) почина?ться мовлення рад?останц?? п?д назвою Рад?о Визволення. Першим ?? диктором став
Серг?й Дубровський
. Зг?дно з оф?ц?йною ?стор??ю Рад?о Свобода, ≪Визволення≫ було задумане ≪Американським Ком?тетом з? зв?льнення в?д б?льшовизму≫ як ем?грантське рад?о, рупор ≪Координац?йного центру антиб?льшовицько? боротьби для зв?льнення Батьк?вщини в?д комун?стично? диктатури≫. Ця рад?останц?я вела мовлення мовами народ?в союзних республ?к
СРСР
, а також татарською ? башкирською мовами, тод? як створене приблизно у той же час
Рад?о В?льна ?вропа
працювало на соц?ал?стичн? кра?ни ?вропи.
?з самого початку ф?нансове й адм?н?стративне сприяння робот? рад?останц?? надавав Конгрес США. Ф?нансування зд?йснювалося з американського бюджету через Центральне розв?дувальне управл?ння США, яке контролювало д?яльн?сть рад?останц??. Рад?опередач? велися з
ФРН
: у студ?? в
Мюнхен?
вони записувалися на магн?тну стр?чку, пот?м котушки доставлялися в
Лампертгайм
, де був рад?опередавач. Буд?вля, в як?й розм?щувалася рад?останц?я, знаходилася поряд з м?ським Англ?йським парком на Oettingenstrasse, 67 (в ун?верситетськ?й б?бл?отец? LMU Fachbibliothek Englischer Garten), а нью-йоркська ф?л?я ? за адресою 1775 Broadway.
- 1955
? СРСР створю? ? розширю? мережу глуш?ння зах?дних рад?останц?й, що охоплювала найб?льш? м?ста ? густонаселен? райони.
- Травень 1959 року
Рад?останц?я зм?ню? свою назву на Рад?о Свобода, котра збереглася дос?.
- 1971
ЦРУ
США визна? свою участь у ф?нансуванн? ? управл?нн? РС, п?сля чого рад?останц?я переходить до п?дпорядкування Управл?ння м?жнародного рад?омовлення США, а ?? бюджет переводиться на в?дкритий рахунок Конгресу США.
- 1976
Рад?о Свобода ? Рад?о В?льна ?вропа об'?днуються.
- 1995
Рад?останц?я перебазову?ться до
Праги
(
Чех?я
).
- 2001
Почалася ретрансляц?я прямого еф?ру через ?нтернет у формат?
Real Audio
, а п?зн?ше ? ?
Windows Media
.
В лютому 2024 року рос?йська влада оголосила д?яльн?сть Рад?о Свободи
≪небажаною≫
в Рос??
[9]
.
Рад?о Свобода в Холодну в?йну
[
ред.
|
ред. код
]
Протягом багатьох десятил?ть Рад?о Свобода/В?льна ?вропа надавало сво?й багатонац?ональн?й аудитор?? в СРСР ? Сх?дн?й ?вроп? факти радянсько? ?стор?? ? сучасно? д?йсност?, що ховалися в?д народу ? не осв?тлювалися оф?ц?йними ЗМ?, а також ?нформац?ю про д?яльн?сть ос?б ? орган?зац?й, як? виступали проти комун?стичних режим?в в СРСР ? кра?нах Сх?дно? ?вропи (див.
дисидент
) ? репрес?ях проти них з боку влади.
Рад?останц?я надавала трибуну опальним ?
нонконформ?стськи
налаштованим пол?тичним д?ячам,
переб?жчикам
, ≪в?дмовникам≫,
дисидентам
, в?домим творчим прац?вникам Радянського Союзу ? кра?н Сх?дно? ?вропи. Пост?йними сп?вроб?тниками РС/РВ? були
Олександр Галич
?
Серг?й Довлатов
; частими гостями ? позаштатними сп?вроб?тниками ?
Андр?й Синявський
,
В?ктор Н?красов
,
Василь Аксьонов
,
Володимир Войнович
. На хвилях рад?останц?? читали ?хн? л?тературн? твори, ф?лософськ? есе, мемуари; часто влаштовувалися ≪кругл? столи≫ ? диспути на культурн? ? пол?тичн? теми.
Завдяки Рад?о Свобода аудитор?я в СРСР ? Сх?дн?й ?вроп? змогла ознайомитися з багатьма творами, в?домими т?льки в
≪самвидав?≫
. Це дало п?дставу колишньому заступников? директора рад?останц?? Стефану М?ллеру сказати, що ≪значною м?рою РС/РВ? була високо?нтелектуальною станц??ю≫.
На початку 1980-х рок?в, з приходом до влади в США адм?н?страц??
Рейгана
? призначенням директором РС/РВ? колишнього сенатора-республ?канця
Джеймса Бакл?
, стали лунати звинувачення в адресу кер?вництва рад?останц?? (особливо в?д сп?вроб?тник?в-?вре?в) в тому, що воно попало п?д вплив украй правих сил, ? тон основних передач стали задавати виразники ?дей
рос?йського нац?онал?зму
?
антисем?тизму
, до яких в?дносили передус?м
Олександра Солжен?цина
. Ком?с?я Конгресу не знайшла в робот? рад?останц?? ?стотних порушень, хоч ? рекомендувала посилити контроль за еф?ром.
Дещо п?зн?ше, 1986 року, звинувачення Рос?йсько? служби Рад?о Свобода у випуску програм, ≪ворожих духу плюрал?зму ? демократ??≫, були знов висунут? в спец?альн?й допов?д? про мовлення США на СРСР, п?дготовленому за замовленням Гельс?нського американського ком?тету позаштатним кореспондентом станц??
Людмилою Алекс??вою
; ця допов?дь сильно нашум?ла ? стала основою для нових претенз?й з боку конгресмена
Лоуренса См?та
.
З? свого боку, радянське кер?вництво ? влада кра?н Сх?дно? ?вропи розглядали РС/РВ? як ?нформац?йну зброю Заходу в
≪холодн?й в?йн?≫
, знаряддя зах?дно?
пропаганди
, спрямоване на збудження сусп?льно? незадоволеност? д?ями влади, формування масово? опозиц?? правлячому режиму, розпалювання м?жнац?онально? ворожнеч? в СРСР, заохочення ?дей нац?онально? винятковост?, п?дривання ?дност?
соц?ал?стичного табору
. Радянська влада характеризувала д?яльн?сть рад?останц?? як ≪наклепницьку≫ ? як ≪?деолог?чну диверс?ю≫, направлену на п?дрив ≪?дност? радянського сусп?льства≫ ? соц?ал?стично? системи.
Як заходи протид?? на вс?й територ?? Радянського Союзу (особливо в густонаселених районах ? навколо промислових центр?в) була розгорнута
мережа глуш?ння
. Глуш?ння РС/РВ? зд?йснювалося також протягом 1973?1980 рок?в, у той час як глуш?ння б?льшост? заруб?жних рад?останц?й, що мовили на СРСР, було припинене (це пояснювалося тим, що решта рад?останц?й ?
≪Голос Америки≫
,
≪Н?мецька хвиля≫
,
≪Б?-Б?-С?≫
? мали, на в?дм?ну в?д РС/РВ?, державний статус). Остаточно воно було припинене лише у
1988
роц?, ? РС/РВ? було останньою рад?останц??ю, з яко? глуш?ння було зняте.
У зв'язку з крахом соц?ал?стично? системи ?
розпадом СРСР
?, з ?ншого боку, у зв'язку з? встановленням
свободи слова
у Сх?дн?й ?вроп?, потреба в широкомасштабн?й пропагандистськ?й д?яльност? з?йшла нан?вець, ? ф?нансування рад?останц?? скоротилося. Нац?ональн? редакц??, що працювали на кра?ни Сх?дно? ?вропи ? союзн? республ?ки СРСР, були (переважно) закрит?.
Про д?яльн?сть РС/РВ? в роки ≪Холодно? в?йни≫ схвально в?дгукувалися так? ?? слухач?, як
Вацлав Гавел
,
Лех Валенса
,
Адам М?хн?к
. Вони вважають, що значення рад?останц?? для слухач?в було ≪важко переоц?нити≫, перш за все як над?йного джерела новин.
Телеканал ≪Настоящее время≫
[
ред.
|
ред. код
]
Настоящее Время
? мед?апро?кт ≪Рад?о Свобода≫ в партнерств? з
≪Голосом Америки≫
. Мед?апро?кт почав свою роботу в жовтн? 2014 року, з однойменною веч?рньою передачею та запуском сайту currenttime.tv
[10]
.
В березн? 2016 року ≪Настоящее время≫ почав тестове мовлення однойменного телеканалу на супутнику
Eutelsat
Hot Bird
13B, а трохи п?зн?ше ? на сайт? ≪Настоящего вр?м?н?≫.
3 жовтня 2016 року телеканал почав повноц?нне мовлення з запуском веч?рнього блоку програм по буднях.
В Рад?о Свобода д?? 30 нац?ональних в?дд?л?в.
Укра?нська редакц?я ≪Рад?о Свобода≫
[
ред.
|
ред. код
]
Робота укра?нського в?дд?лу Рад?о Свобода (тод? ще ≪Рад?о Визволення≫) розпочалася у кв?тн? 1954 року. Тод? в редакц?? працювали лише три редактори й одна стенограф?стка
[11]
. 16 серпня 1954 року перший еф?р розпочався словами ≪
Брати ? сестри! Укра?нц?! Ми живемо за кордоном, та наш? серця й думки завжди з вами. Жодна ?зал?зна зав?са“ не розд?лить нас ? не стане на перешкод?
≫
[12]
. У 1954 роц? склад укра?нсько? редакц?? було сформовано шляхом запрошення д?яч?в укра?нсько? ем?грац?? з р?зних кра?н св?ту:
Миколи Ковальського
(в?н очолив редакц?ю) ? ?з Франц??,
Миколи Степаненка
(в?н став заступником кер?вника редакц??) ? з США,
Михайла Демковича-Добрянського
? з Британ??,
Юр?я Тарковича
та
Андр?я Ромашка
? з Н?меччини
[13]
. Тод?шн?й президент рад?останц??
Гоуленд Сарджент
наполягав, що сп?вроб?тники редакц?й повинн? максимально профес?йно працювати з ?нформац??ю ? станц?я мала бути авторитетним ? достов?рним джерелом ?нформац??, а не засобом для антирадянсько? пропаганди
[13]
.
Укра?нська редакц?я
готувала щоденн? 20-хвилинн? випуски, як? повторювалися 36 раз?в на добу, а дв?ч? на тиждень в еф?р виходили годинн? програми. Передач? починалися ? зак?нчувалися виконанням укра?нського г?мну ? п?сн?
≪Ще не вмерла Укра?на≫
[14]
. Серед пр?оритетних тем була розпов?дь про
Голодомор
, який згадували як акц?ю, навмисно сплановану саме проти укра?нц?в.
Протягом перших двох десятил?ть д?яльност?, роботу Рад?о Свобода контролювало Центральне розв?дувальне управл?ння США (ЦРУ) ? що стало приводом для критики радянсько? преси
[15]
. Але сп?вроб?тники того часу згадують у мемуарах, що вплив ЦРУ на редакц?йну пол?тику був мало в?дчутним
[16]
. Формально зв'язки рад?останц?? з ЦРУ тривали до 1973 року.
До к?нця 80-х рок?в
укра?нська редакц?я Рад?о Свобода
не мала власних кореспондент?в в Укра?н? ? отримувала ?нформац?ю або в?д безпосередн?х учасник?в под?й, або в?д правозахисник?в. У 1989 роц? вперше залучено укра?нських громадян (зокрема
Серг?я Набоку
) ? створено перше кореспондентське бюро в Ки?в? ? на приватн?й квартир?, зв?дки телефоном передавалися новини до редакц??
[11]
. Оф?ц?йний Ки?вський кореспондентський пункт Рад?о Свобода в?дкрили 3 червня 1992 року.
Б?лоруська редакц?я ≪Рад?о Свобода≫
[
ред.
|
ред. код
]
В?дом? особистост?
[
ред.
|
ред. код
]
У р?зн? роки авторами ? кореспондентами Рад?о Свобода були
Емма Анд??вська
,
Валер?й Брайн?н-Пассек
,
Аркад?й Галинський
,
Олександр Галич
,
Ганна Герман
,
В?ктор ?роф??в
,
?гор Качуровський
,
Володимир Малинкович
,
Андр?й Охр?мович
,
Володимир Притула
,
Олег Туманов
,
?рина Халупа
,
Петро Вайль
,
Сав?к Шустер
,
Владислав Проненко
,
Тарас Марусик
,
Мар'яна Драч
та ?нш?.
У березн? 2022 року
?нститут масово? ?нформац??
рекомендував ?нтернет-ЗМ? ≪Рад?о Свобода≫, як достов?рне мед?а, якому можна дов?ряти
[17]
.