Радя?нський народ ( рос. Советский народ ) ? катойкон?м ; оф?ц?йна назва соц?ал?стичних нац?й СРСР ^[1] ; уявна етнонац?ональна сп?льн?сть ^[2] , ?деолог?чне кл?ше , що слугувало для розмежування етн?чного походження та складу населення , а також пол?тична концепц?я ? один ?з результат?в ≪братства труд?вник?в≫ ≪кра?ни Рад≫ ^[3] . Поняття м?стило насамперед новий на той час сусп?льно-пол?тичний аспект, який набув нових рис ? нову нац?ональну сутн?сть так званих ≪соц?ал?стичних нац?й≫, належних до ≪кра?ни Рад≫, що п?дкреслювало нову ?сторичну соц?альну й ?нтернац?ональну ?дн?сть народу, нову радянську людину ^[4] .

По сут?, ≪радянський народ≫ ? це пол?тична концепц?я, що опису? ?нтернац?ональну ?дн?сть роб?тничого класу, братство роб?тник?в ?з населення та народ?в попередньо? Рос?йсько? ?мпер?? чи ≪Соц?ал?стично? родини народ?в≫ за роки соц?ал?стичного буд?вництва (≪нова ?нтернац?ональна сп?льн?сть людей, що виникла в СРСР за роки соц?ал?стичного буд?вництва≫ ^[5] ). У ц?й ≪соц?ал?стичн?й родин? народ?в≫ рос?йський народ став ≪старшим братом≫. Новий тип патр?отизму, радянський патр?отизм , було оголошено як соц?ал?стичне почуття ? як ознаку готовност? боротися за ≪соц?ал?стичну в?тчизну≫. Мовою ≪м?жнац?онального сп?лкування≫ радянського народу оф?ц?йно вважалася рос?йська ^{[6] [7]} , тому багато досл?дник?в вважають, що поняття ≪радянський народ≫ також сприяло перманентн?й русиф?кац?? ^{[8] [9]} .

?нтернац?ональна ?дн?сть роб?тничого класу ? ≪братство роб?тник?в≫  ? протиставлялося ≪буржуазному шов?н?зму≫ та ≪буржуазному космопол?тизму≫ .

≪Урешт?, р?шення словацького ? чеського народ?в збудувати у сво?й держав? соц?ал?стичне сусп?льство в т?сн?й сп?впрац? з Радянським Союзом призводить до запозичення багатьох рос?йських сл?в ? вираз?в, що дал? зближу? рос?йську ?з словацькою ? чеською мовами (наприклад chozras?ot, sovietsky, udernik, brigada socialistickej prace, park kultury a oddychu)≫. ? Л. Дюрович, Л.Дюровичова. Словацкий язык: Учебник для начинающих. ? OBZOR, 1965. (стор.: 8)

За прийнятим XXIV з'?здом КПРС ?деолог?чним визначенням ? це…

…нова ?сторична, соц?альна та ?нтернац?ональна сп?льн?сть людей, що мають ?дину територ?ю, господарство, соц?ал?стичну за зм?стом культуру, союзну загальнонародну державу й загальну ц?ль ? побудову комун?зму; виникла в СРСР внасл?док соц?ал?стичних перетворень та зближення трудящих клас?в ? прошарк?в, вс?х нац?й ? народностей [10] [11] .

Зг?дно з оф?ц?йною радянською комун?стичною доктриною, радянський народ ? не нац?ональною, а наднац?ональною, багатонац?ональною формац??ю, в?н не к?нцева, а перех?дна фаза розвитку м?жнац?ональних в?дносин в?д окремих нац?й до багатонац?онального комун?стичного сусп?льства. Коли комун?зм переможе у св?товому масштаб? ? д?йде до повного злиття нац?й, буде утворене безнац?ональне сусп?льство.

Кер?вники СРСР ? теоретики радянсько? нац?онально? пол?тики визнавали, що творення радянського народу  ? це керований парт??ю процес. У такому план? радянський народ ? штучна ?деолог?чно-пол?тична конструкц?я, нав'язана кер?вниками КПРС нерос?йським народам СРСР як ?нструмент у пол?тиц? поборювання ?хн?х прагнень до державно? незалежност?, л?кв?дац?? ?хн?х прав у галуз? державно? адм?н?страц??, економ?ки, осв?ти, культури, нищення етн?чно? й духовно-культурно? самобутност? тих народ?в та фактичного перетворення ?х на рос?ян.

Поняття радянський народ з'явилося в середин? 1930-х pp. п?д час погрому нерос?йських народ?в, нищення ?хньо? культурно? верх?вки ? нац?ональних парт?йних кадр?в, тривалих кампан?й проти так званого буржуазного нац?онал?зму та припинення будь-яко? боротьби проти рос?йського великодержавного шов?н?зму .

Оф?ц?йне поняття радянський народ вжито вперше у резолюц?ях XVIII з'?зду КПРС (1939) ? тод? ж ув?йшло до статуту КПРС. Проте спробу визначення поняття радянський народ зробив Микита Хрущов на ХХ?? з'?зд? КПРС (1961): ≪В СРСР склалась нова ?сторична сп?льнота людей р?зних нац?ональностей, що мають сп?льн? характерн? риси, сп?льну соц?ал?стичну Батьк?вщину ? СРСР , сп?льну економ?чну базу, соц?ал?стичне господарство, сп?льну соц?ально-класову структуру, сп?льний св?тогляд  ? марксизм-лен?н?зм , сп?льну мету ? побудову комун?зму , багато сп?льних рис у духовному обличч?, у психолог?? ^[12] ≫. Однак у схвалену тод? нову програму КПРС це визначення не ув?йшло. Воно з'явилося в 1970 роц?, у тезах ЦК КПРС ?з нагоди 100-р?ччя народження В. ?. Лен?на , ? було повторене у промовах Леон?да Брежн?ва на XXIV ( 1971 ) ? XXV ( 1976 ) з'?здах КПРС .

Проте вже на XXII з'?зд? ( 1961 ) дано ряд вказ?вок (вони ? в нов?й програм? КПРС , схвален?й на тому з'?зд?), що мали закр?пити ?снування та зб?льшення чисельност? радянського народу: про перем?шування населення шляхом обм?ну кадрами, багатонац?ональн?сть союзних республ?к ? зникання значення кордон?в м?ж ними, подальше зменшення в?дм?нностей народ?в СРСР , об'?днуючу силу рос?йсько? мови як мови м?жнац?онального порозум?ння, неприпустим?сть нац?онального ≪самообмеження≫, потребу творити надреспубл?канськ? зони з органами, зверхн?ми над урядами союзних республ?к. Ще сильн?ший поштовх для зд?йснення концепц?? радянського народу дав XXIV з'?зд КПРС ( 1971 ).

В оф?ц?йних постановах ? в сусп?льствознавч?й компарт?йн?й л?тератур? б?льш п?зн?х рок?в вказано, зокрема, так? сп?льн? риси радянського народу , як ?деолог?я , що об'?дну? ус?х громадян незалежно в?д нац?ональност?, ?дина радянська культура, зростання почуття приналежност? до ново? ?сторично? сп?льноти, ? те, що в рамках радянського народу твориться новий тип радянських людей, як? також при збереженн? нац?ональних особливостей мають сп?льн? загальнорадянськ? риси. П?дкреслено також першочергов?сть всесоюзних ?нтерес?в, зокрема в економ?ц?, стосовно ?нтерес?в окремих народ?в СРСР (так званий ?диний народно-господарський комплекс). Така пол?тика Комун?стично? Парт?? Радянського Союзу викликала серйозне занепоко?ння серед нерос?йських народ?в СРСР ? вже на початку 1960-х pp. стала одн??ю з причин виникнення нац?онального руху опору .

Одночасно в СРСР робилися спроби ≪науково об?рунтувати≫ поняття радянського народу як ≪соц?олог?чно? категор??≫. Це питання стало предметом досл?дження у численних працях та конференц?ях. У процес? дискус?? виявилися розб?жност? думок щодо майбутнього соц?ал?стичних нац?й ? вза?мов?дносин м?ж ними й радянським народом, рол? рос?йсько? мови в житт? нерос?йських народ?в та визначення самого поняття ≪Радянський народ≫ як соц?олог?чного феномену ? того, чи в?н ? вже новою радянською нац??ю, отже, початком к?нця окремих нац?й СРСР. Частково торкаються питання радянського народу також автори ≪самвидавно?≫ л?тератури, зокрема ?ван Дзюба , який стверджу?, що суть концепц?? радянського народу в тому, щоб ≪об?рунтувати й виправдати широко розгорнутий курс русиф?кац??≫ .

Складовим ?деолог?чним компонентом концепц?? радянського народу ? ≪радянський патр?отизм≫ ; за оф?ц?йним визначенням ? любов громадян СРСР до сво?? в?тчизни, в?ддан?сть сусп?льству, державному ладу та справ? комун?зму.

Радянська влада мала на мет? створити ≪нову радянську людину≫, яка ≪в?дчува? зв'язок ?з колективом, що незримо сто?ть за нею. Цей колектив назива?ться ≪парт?я≫, ≪клас≫ чи нав?ть ≪весь радянський народ≫. Тому ≪нова людина≫ викону? не власну, а неодм?нно й велику, ≪загальну≫ справу. Окр?м ц??? ≪загально? справи≫, вона не ма? ?нших, особистих, в?дособлених ?нтерес?в. Загальне для не? ста? особистим≫ ^[13] .

Незалежно в?д оф?ц?йних заяв ? публ?кац?й, ЦК КПРС в?в посл?довну пол?тику державно?, пол?тично?, господарсько? та духовно? ?нтеграц?? народ?в СРСР. Вона зд?йсню?ться шляхом стимулювання м?грац??, зм?шування населення та створення багатонац?ональних робочих колектив?в для прац? як в окремих рег?онах кра?ни СРСР, так ? в адм?н?стративних районах або конкретних житлових кварталах м?ст та великих населених пункт?в. Зокрема при р?зних промислових новобудовах, на заводах та у радгоспах, де працюють роб?тники багатьох нац?ональностей СРСР, причому ус? вони позбавлен? будь-яких прав нацменшин ? приречен? на русиф?кац?ю й сам? стають знаряддям русиф?кац?? ?нших нерос?йських народ?в. Одночасно на нерос?йську територ?ю спрямовуються рос?йськ? роб?тники та парт?йн? й державн? кер?вники. Таким чином м?ж 1959 ? 1970 роками в?дсоток рос?йського населення Укра?ни зр?с з 16,9 % до 19,4 %, Б?лорус?  ? з 8,2 % до 10,4 %, Молдови  ? з 10,2 % до 11,6 %, Латв??  ? з 26,6 % до 29,2 %, Естон??  ? з 20,1 % до 24,7 %; при цьому рос?яни оселялися головним чином у м?стах нерос?йських республ?к. Ступ?нь урбан?зац?? народ?в, що мають сво? республ?ки, р?зний: найвищий ? у рос?ян (68 %), дал? ? в?рмен (64.8 %), естонц?в (55,1 %), латиш?в (52,7 %), укра?нц?в (48,7 %); найнижчий ? у середньоаз?йських народ?в (15 ? 25 %) ? молдован (20.4 %). Нер?вном?рний також р?вень урбан?зац?? усього населення республ?к: за переписом 1970, найвищий в?н в Естонськ?й (65 %), Рос?йськ?й (62 %), В?рменськ?й (59 %) ? Укра?нськ?й (55 %), найнижчий ? у Молдовськ?й (32 %).

На п?дстав? наведених статистичних даних не доводиться говорити про р?вний ступ?нь розвитку р?зних народ?в ? республ?к СРСР , що мав би творити п?дставу для ?снування радянського народу. В?н ще б?льш порушений, коли йдеться про стан вищо? осв?ти ? к?лькост? наукових прац?вник?в окремих народ?в СРСР . Так, серед народ?в СРСР , що мають республ?ки (за винятком грузин?в ? в?рмен?в ), рос?яни мають вищий в?дсоток студент?в та значно вищий в?дсоток наукових прац?вник?в ? асп?рант?в, н?ж ?хня в?дсоткова частка серед населення СРСР . Вищу осв?ту мають зокрема рос?яни , що живуть у нерос?йських республ?ках ? працюють там у парт?йному й державному апаратах; це визнача? ?хню пан?вну роль серед нерос?йських народ?в.

Дискрим?нац?я нерос?йських народ?в та прив?лейоване становище рос?ян виявля?ться також у тому, що у вс?х нерос?йських республ?ках ?снують рос?йськ? школи, преса, культурн? установи, але таких прив?ле?в не мають т? народи в РРФСР . Щоб?льше, у рос?йських школах нерос?йських республ?к навчаються також д?ти нерос?ян; мережа ?х (нав?ть найнижчого ступеня) пост?йно зроста?, а б?льш?сть ун?верситет?в ? техн?чних шк?л переведен? на рос?йську мову , що ма? велике значення у пол?тиц? русиф?кац?? нерос?ян. Поширен? також у ном?нально нерос?йських школах паралельн? класи з рос?йською й м?сцевими мовами навчання. Мет? русиф?кац?? слугують оф?ц?йно пропа?ован? м?шан? подружжя з? значною участю рос?ян. (У друг?й половин? 1960-х pp. у м?стах Укра?ни було 26 % м?шаних шлюб?в; вони переважали серед укра?нц?в, що мешкали у д?аспор? в РРФСР ).

Всупереч запевнянням д?яч?в КПРС про вир?внювання класово? структури окремих народ?в СРСР , що начебто зумовлю? ?снування радянського народу як багатонац?онально?, але суц?льно? соц?ально-пол?тично? сп?льности людей, р?зниця у класов?й структур? поодиноких народ?в СРСР надто разюча. Вона найпом?тн?ша, якщо пор?вняти класову структуру кор?нних нац?ональностей окремих республ?к. Зокрема рос?яни значно випереджають ?нш? народи у в?дсотку роб?тник?в (особливо тих, що працюють у промисловост?) ? службовц?в, зате лише невеликий ?хн?й в?дсоток становлять колгоспники.

Дом?нантною ? роль рос?ян у КПРС , зокрема в центральному парт?йному, а також державному апаратах. Секретар?ат ЦК КПРС склада?ться винятково з рос?ян (1975). Вони також (поряд з грузинами) мають в?дсотково вищу к?льк?сть член?в КПРС супроти ?хнього в?дсотка серед населення СРСР : 61,0 % ? 53,3 %; укра?нц? : 15,9 % ? 16,9 %; б?лоруси : 3, % ? 3,7 %; молдовани : 0,4 % ? 1,1 % тощо.

Пан?вне становище рос?ян в?ддзеркалю?ться й у к?лькост? друковано? л?тератури. З ус?х книг ? брошур (к?льк?сть одиниць), що були друкован? в СРСР у 1973, 80,4 % припало на рос?йську мову, пер?одичних видань (у тому числ? й журнал?в, але без газет) ? 85,4 %, газет ? 62,3 % (за ?хн?м р?чним накладом 80,7 %). Укра?нською мовою в?дпов?дно: 3,9 %, 2,9 %, 20,0 % (7,8 %).

Нер?вн?сть м?ж народами СРСР посилю?ться й тим, що КПРС прагне до послаблення нац?ональних в?дм?нностей нерос?йських народ?в ? посилення усього, що зближу? ?х з Рос??ю . Зв?дси пост?йна в?йна КПРС проти ?стор??, традиц??, культури, мови нерос?йських народ?в шляхом ?хнього фальшування або замовчування визвольно? боротьби проти царату та радянсько? влади, обвинувачення ?х у так званому буржуазному нац?онал?зм? (таких закид?в не висувають проти рос?ян).

?сну? також дискрим?нац?я нерос?йських республ?к у галуз? кап?таловкладень, вони не диспонують нагромадженими в них кап?талами, що в?дходять у всесоюзний бюджет без участ? орган?в влади союзних республ?к. Под?бне в?дбува?ться в галуз? економ?чного планування та розм?щення промисловост?.

Концепц?я радянського народу ?сторично под?бна до пол?тично? концепц?? ≪православ'я≫ (неправославн? звалися ≪?нородцями≫) та ≪панслав?зму≫ все?мперсько? нац?ональност? (громадянства) та ≪все?мперсько? культури≫ у колишн?х Британськ?й та Французьк?й ?мпер?ях .

Концепц?я Радянського народу, що служить ширмою для пол?тики державно? та етн?чно? ун?ф?кац?? СРСР , розходиться з основними тенденц?ями сусп?льного й м?жнац?онального розвитку в самому СРСР ? поза ним. Жоден народ добров?льно не зр?ка?ться сво?х нац?ональних рис ? не розчиня?ться в ?нших народах. Теоретики нац?онально? пол?тики КПРС приписують погляди про ламання нац?онального в?докремлення, про зникання нац?ональних в?дм?нностей ? про злиття нац?й Ф. Ен?ельсов? . Однак в?н говорив не про злиття та зникнення нац?й, а про вза?мозалежн?сть ? р?вн?сть розвинених нац?й в умовах соц?ал?зму .

Соц?ально-пол?тична складова: На в?дм?ну в?д, наприклад, Конституц?? США , де народ виступа? суб'?ктом державотворення, ^[14] , Конституц?я СРСР 1977 року ^[15] стверджувала, що

Вся влада в СРСР належить народу ( Гл.1, Ст.2 )

, але

Народ зд?йсню? державну владу через Ради народних депутат?в ( там же )

, а також:

Керуючою та направляючою силою радянського сусп?льства, ядром його пол?тично? системи, державних та сусп?льних орган?зац?й ? Комун?стична Парт?я Радянського Союзу . (Гл.1, Ст.6)

Отже, радянському народу, як за час?в ≪революц?йно?≫ влади б?льшовик?в ( ≪диктатури пролетар?ату≫ ) на чол? з Володимиром Лен?ним , так ? п?зн?ше (епоха ≪зр?лого соц?ал?зму≫ ), в Основному закон? кра?ни в?дводилася роль об'?кта ? ≪трудящих мас≫, котр? п?д кер?вництвом суб'?кта державно? та пол?тично? влади ? КПРС ? повинн? ≪будувати комун?зм≫, де вс? люди будуть жити в достатку ? працювати на користь держави (народу).

Етн?чна складова:

СРСР уособлю? державну ?дн?сть радянського народу, згуртову? вс? нац?? та народност? в ц?лях сп?льного буд?вництва комун?зму ( Гл.8, Ст.70 )

Виявлення пол?тично? вол?: ?диний раз, коли ≪радянському народов?≫ було надано власне право голосу ? це передбачений Статтею 5, Гл.1 Конституц?? СРСР ≪референдум≫ , котрий в?дбувся 17 березня 1991 року й торкався питання ≪Збереження Союзу РСР≫.

У СРСР соц?альна структура сформувалася в друг?й половин? 30-х рок?в. ^{[ джерело? ]} Структуру радянського сусп?льства становили два класи (роб?тники та колгоспне селянство) й одна верства (прошарок) ? ?нтел?генц?я.

Радянськ? народн? свята , гуляння та обряди .

У роки ?снування радянського сусп?льства звичай був оголошений пережитком, ^[17] хоча в Радянському Союз? нав'язувалося чимало фальшивих звича?в. ^[18] Значно? деформац?? правов? уявлення, морально-етичн? норми народу зазнали п?д час примусового розкуркулення селян, голодомору 1932?33 в Укра?н? , репрес?й . ^[17] Влада спонукала до в?дчуження батьк?в ? д?тей, що було протиприродним для народження звича?во? культури. ^[17] Скасування приватно? власност? в?добразилося на звича? успадкування майна та родин. ^[17]

Образ ≪радянського способу життя≫, ≪радянсько? людини≫, формувався вм?стом таких атрибут?в: велике, св?тле, спрямоване у майбутн?, над?йне, колективне, ?нтернац?ональне, в?дкрите, романтичне, святкове. ≪Нерадянське≫: буржуазне, старе, кап?тал?стичне, загниваюче , декадентське, рел?г?йне, божев?льне, ?з збоченнями, злочинне, непорядне, нац?онал?стичне, укра?нське, м?щанське, хуторянське, заощадливе. Еп?тети та визначення, як? виникали на основ? цього ?деолог?чного ряду, щедро роздавались у прес?, судових вироках та на парт?йних активах укра?нським буржуазним нац?онал?стам та ?хн?м приб?чникам (наприклад, фейлетон у журнал? ≪Перець≫ ≪Про м?стера Стецька та великомученицьке жабеня≫, п?дписаний якимось Василем Осадчим). ^[19]

Под?? ? геро?, причетн? до боротьби проти ?снування ?диного великого Радянського Союзу ? прояви нац?онал-соц?ал?зму (нацизму) ^{[ що це? ]} в укра?нському народ?, радянською пропагандою оголошувалися зрадниками й ворогами народу , а його недруги ? вороги ? борцями за його долю. Особливо ?нтенсивно бомбували ?нтел?генц?ю, як ран?ше селянство , п?ддавали тотальн?й деперсонал?зац?? як ворожий клас (зневажливо ?менований прошарком, ≪гнилою ?нтел?генц??ю≫, резервом ≪загниваючого Заходу≫ ). ^[20]

Цей розд?л потребу? доповнення . (червень 2015)

Розпад СРСР у 1991 на практиц? дов?в, що ?дея ≪радянського народу≫ як соц?ально-пол?тично? та етн?чно? сп?льноти людей не витримала випробування часом. У СРСР не було р?вност? не т?льки м?ж народами, але також м?ж окремими сусп?льними класами. Радянське сусп?льство ? це по сут? класове сусп?льство , складене, з одного боку, з прив?лейовано? правлячо? верстви ( ≪Номенклатура≫ ) та, з другого, ? з безправних селян, роб?тник?в та ?нтел?генц??. У це класове сусп?льство не вн?с поважних зм?н процес урбан?зац?? , що мав стерти в?дм?нност? м?ж селом ? м?стом. У такому план? фальшивою ? також претенз?я КПРС , начебто в пер?од ?снування радянсько? держави забезпечувалась соц?ально-пол?тична р?вн?сть громадян СРСР .

В частков?й правонаступниц? СРСР, РФ , поняття ≪багатонац?ональний радянський народ≫ зам?нено на ≪багатонац?ональний народ РФ≫ ^[21] . В останн? роки в рос?йськ?й пропаганд? використову?ться новий терм?н ? ≪рос?йськ?й св?т≫ , який активно намагаються поширювати на територ?ях колишньо? Рос?йсько? ?мпер?? та СРСР.

• Масенко Лариса, професор Нац?онального ун?верситету ≪Ки?во-Могилянська академ?я≫. Концепт ≪просто? радянсько? людини≫ як ?нструмент знеособлення сусп?льства. Доступ: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/21611
• КЛИМЕНКО О. М. Дисертац?я. КОНСТРУЮВАННЯ ПАМ'ЯТ? ≪НОВО? ЛЮДИНИ≫ У 1920-х роках. Доступ

• Енциклопед?я укра?нознавства  : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка  ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович . ? Париж ? Нью-Йорк : Молоде життя , 1955?1995. ? ISBN 5-7707-4049-3 .
• Гриневич В. А., Даниленко В. М., Кульчицький С. В., Лисенко О. ?. Укра?на ? Рос?я в ?сторичн?й ретроспектив?. Т.2 ? М?ф про ≪нову ?сторичну сп?льн?сть≫ , ? Нариси в 3-х т.// ?н-т ?стор?? Укра?ни НАНУ. ? К.: Наук. думка, 2004. ? 327 с. ISBN 966-00-0340-4
• Каганов Ю. О. Конструювання ≪радянсько? людини≫ (1953?1991): укра?нська верс?я. ? Запор?жжя: ?нтер-М, 2019. ? 432 с.
• Джунусов М. Многонациональный советский народ ? новая историческая общность людей. ? М., 1964
• Рогачев П., Свердлин М. Нации, народ, человечество. ? М., 1967
• Дзюба ?. ?нтернац?онал?зм чи русиф?кац?я? ? Мюнхен , 1968
• Матер?али XXIV з'?зду КПРС . ? К., 1971
• Ленинизм и национальный вопрос в современных условиях. ? М., 1972
• Куличенко М. Национальные отношения в СРСР и тенденции их развития. ? М., 1972
• Гончарова В. Радянський народ ? ?сторична сп?льн?сть людей // Ф?лософська думка, ч. 2. ? К., 1972
• Маланчук В. Розвиток нац?ональних ? м?жнац?ональних в?дносин на сучасному етап? // Ф?лософська думка, ч. 4. ? К., 1972
• Тадевосян Е. В. И. Ленин о государственных формах решения национального вопроса в СРСР . ? М., 1973
• Цамерян И. Теоретические проблемы образования и развития советского многонационального государства. ? М., 1973
• Lewytzkyj В. Sowjetskij narod. Was heist eigentlich ≪Sowjetvolk≫? // Oesterreichische Osthefte, 2 Heft. ? В?день , 1973
• Матюшкин Н. Патриотизм и интернационализм советского народа. ? М., 1975
• Советский народ ? новая историческая общность людей. Становление и развитие. ? М., 1975
• Лихолат А., Комаренко Н . Основн? напрями у висв?тленн? проблеми Радянський народ ? нова ?ст. сп?льн?сть людей // Укра?нський ?сторичний журнал, ч. 1. ? К., 1976

Тематичн? сайти Quora Дов?дков? видання KBpedia Нормативний контроль BNF :  11993770j · Freebase :  /m/095mw2