П??сня , сп?ва?нка ^[1]  ? словесно- музичний тв?р, призначений для сп?ву .

Основн? показники п?сн? як жанру л?рики  ? строф?чна будова, повторюван?сть в?рш?в строфи, розмежування засп?ву та присп?ву ( рефрен ), виразна ритм?зац?я , музичн?сть звучання , синтаксичний паралел?зм , проста синтаксична будова.

Найдавн?ший, традиц?йний р?зновид л?рики користу?ться найр?зноман?тн?шими мовними засобами, переда? найтонш? переживання.

Розр?зняють фольклорну п?сню: як жанр писемно? поез?? та як самост?йний вокально-музичний тв?р.

Жанри п?сень [ ред. | ред. код ]

За жанрами фольклорн? п?сн? бувають: трудов? , обрядов? , календарн? ( колядки , щедр?вки , веснянки , русальн? , купальськ? , обжинков? ), колисков? , вес?льн? , похоронн? , ?сторичн? , баладн? , коломийки .

?стор?я жанру [ ред. | ред. код ]

В античн? часи п?сня була важливим компонентом обряд?в : ?? текст виконувався п?д музичний акомпанемент, супроводжувався танко?м чи пантом?мою . Елл?нськ? поети створили к?лька р?зновид?в п?сн?: елег?я , г?мн , культова п?сня, застольна п?сня, похвальна п?сня, п?сня про кохання. З часом деяк? з них стали самост?йними жанровими р?зновидами л?рики (елег?я, ода).

Т?сно пов'язана з музикою середньов?чна п?сня ? канцона , альба , рондо , серенада , балада  ? творцями яко? були трувери , трубадури , м?незингери . У середньов?чн?й л?тератур? п?снею називали також еп?чн? твори про ?сторичних або легендарних ос?б ( ≪П?сня про Роланда≫ ).

У друг?й половин? XVIII стол?ття всередин? п?сенних жанр?в кристал?зу?ться п?сня-романс ?з супроводом клав?шного ?нструменту . П?сенн? форми займають значне м?сце в опер? XVIII стол?ття та ?нших музично-драматичних жанрах. У пер?од Велико? французько? революц?? склада?ться жанр масово? революц?йно? п?сн?. У цю пору виникають так? п?сн?, як ≪Марсель?за≫ та ≪Са ?ра?≫ ( фр. Ca ira ), що стали художньому символами визвольно? боротьби народу.

У XIX стол?тт? з загальним розкв?том л?ричних форм мистецтва, а також з? зростанням ?нтересу до фольклору, п?сенн? жанри ?нтенсивно розвиваються розд?лившись на власне п?сню та романс . Границю м?ж ними встановити складно. Проте, як правило, п?сня в?др?зня?ться б?льш узагальнюючим характером мелод??, яка може ?нод? виконуватись з ?ншим текстом. Серед видатних композитор?в XIX стол?ття, що працювали у жанр? п?сн?, ? Ф. Шуберт , Й. Брамс , Ж. Б?зе , Дж. Росс?н? , Дж. Верд? , М. Гл?нка , П. Чайковський , С. Рахман?нов та ?нш?.

Паралельно з творч?стю профес?йних композитор?в, розвива?ться п?сенна традиц?я, представлена поетами, як? сам? складали мелод?? для сво?х п?сень ? сам? ?х виконували. Всесв?тньо в?домими стали п?сн? французьких поет?в-шансонь?, таких як П.-Ж. Беранже та Е. Поть? .

На початку XX стол?ття в ряд? кра?н спостер?га?ться п?дйом революц?йно? роб?тничо? п?сн?, серед яких ? ≪?нтернац?онал≫ . Вона стала основою розвитку масово? радянсько? п?сн?, що стала одним ?з найголовн?ших жанр?в радянського музичного мистецтва.

Серед укра?нських композитор?в першо? половини XX стол?ття , що працювали в жанр? п?сн?, ? Л. М. Ревуцький , ≪П?сня≫ Я. Степового , ≪П?сня кохання≫ Б. Бу?вського , ≪П?сня про нев?дкрит? острови≫ ?. Шамо  та ?н. У 1970-х ? 1980-х роках у жанр? п?сн? пл?дно працювали Платон та Георг?й Майборода , Олександр Б?лаш , ?ван Карабиць та ?нш?.

Разом з тим у кра?нах ?вропи та США розвиток естрадно? п?сн? був пов'язаний з мистецтвом джазу . З к?нця 1940-х рок?в у ряд? кра?н в?дроджуються традиц?? ≪шансонь?≫  ? сп?вак?в, як? сам? створюють мелод??, а найчаст?ше й слова сво?х п?сень ( Жорж Брассанс , Шарль Азнавур у Франц??, Булат Окуджава в СРСР та ?нш?). У пово?нн? роки п?сня поступово ста? основною музичною формою популярно? музики.

Жанр п?сн? в популярн?й музиц? [ ред. | ред. код ]

У сучасн?й популярн?й музиц? п?сня ста? найпоширен?шою музичною формою. Б?льш?сть сучасних п?сень пишуться в куплетн?й форм? або в прост?й двочастинн?й форм?, що в популярн?й музиц? назива?ться 32-тактовою формою, або формою aaba . Куплетна форма м?стить в?д трьох до п'яти р?зних секц?й, як? розташовуються приблизно в такому порядку:

1. Вступ
2. Куплет
3. Присп?в (рефрен)
4. Куплет
5. Присп?в (рефрен)
6. ?нструментальний програш
7. Повторення присп?ву

Зазначена форма ? найпоширен?шою в сучасн?й популярн?й музиц?, зокрема в таких напрямах, як х?п-хоп , рок, та б?льшост? ?нших напрям?в. К?льк?сть куплет?в може вар?юватись незначною м?рою. Деяк? п?сн? можуть складатися лише з одн??? секц??, що дек?лька раз?в повторю?ться з незначними вар?ац?ями . Популярн? п?сн? мають також сво? особливост? римування. Часто зустр?ча?ться схема ABAC ABAD .

П?сня як жанр л?тератури [ ред. | ред. код ]

Уже в античну добу пом?тне поступове зв?льнення п?сн? в?д музики ? з часом п?сня ста? самост?йним л?тературним жанром (≪Карм?на≫ Горац?я , ≪П?сня про Гаявату≫ Генр? Лонгфелло , ≪П?сня радост?≫ В. В?тмена , ≪П?сня≫ Р. Брука  та ?н.). Часто письменники вс?х кра?н ? епох звертаються у сво?й творчост? до фольклорних п?сень ? особливо популярною стала стил?зац?я народно? п?сн? в епоху романтизму ( П.-Ж. Беранже , Г. Гейне , Р. Бернс , А. М?цкевич , В. Жуковський , А. Метлинський , Л. Боровиковський , ранн?й Т. Шевченко ). З ?ншого боку, багато п?сень л?ричних, написаних поетами, стають народними (≪В?ють в?три…≫ ?. Котляревського , ≪Дивлюсь я на небо≫ М. Петренка , ≪Пов?й, в?тре, на Вкра?ну≫ С. Руданського , ≪Реве та стогне Дн?пр широкий≫, ≪Садок вишневий коло хати≫ Т. Шевченка , ≪Чу?ш, брате м?й…≫ Б. Лепкого , ≪П?сня про рушник≫ А. Малишка та ?нш?). ?нод? терм?н п?сня використовують у значенн? глави або розд?лу еп?чно? поеми , еп?чного твору (≪Лис Микита≫ ?. Франка склада?ться з дванадцяти п?сень).

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Укра?нськ? народн? п?сн?
• Жестова п?сня

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• П?сня у Велик?й радянськ?й енциклопед?? (рос.)
• Н. К. Комовская Н., В. Ч. Чичеров. Песня//Литературная энциклопедия: В 11 т. ? М., 1929?1939. (рос.)

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Сп?ванка  // Великий тлумачний словник сучасно? укра?нсько? мови (з дод. ? допов.) / уклад. ? гол. ред. В. Т. Бусел. ? 5-те вид. ? К.  ; ?рп?нь : Перун, 2005. ? ISBN 966-569-013-2 .
• П?сн? л?тературного походження ; П?сня // Укра?нська музична енциклопед?я . ? Ки?в: ?нститут мистецтвознавства, фольклористики та етнолог?? ?мен? М. Т. Рильського НАН Укра?ни , 2018. ? Том 5: ПАВАНА ? ≪POLIКАРП≫ .  ? С. 231-241; 248-249
• П?сня // Л?тературознавчий словник-дов?дник / Р. Т. Гром'як , Ю. ?. Ковал?в та ?н. ? К.: ВЦ ≪Академ?я≫, 1997. ? с. 535?536.
• Музыкальная энциклопедия  : [в 6 т.]  : [ рос. ]  / гл. ред. Ю. В. Келдыш . ? М . : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973?1982. ? (Энциклопедии. Словари. Справочники).   (рос.)
• Васина-Гроссман В. А. , Вокальные формы, 2 изд., М., 1963. (рос.)
• Ешиль япракъ арасында къырмызы гуль... = В зелен-лист? червона троянда... : Кримськотатарська народна п?сня кохання : поет. тексти / упоряд. О. Гуменюк ; пер. з кримськотат. В. Гуменюк. ? Ки?в : ?н-т мистецтвознавства, фольклористики та етнолог?? ?м. М.Т. Рильського, 2018. ? 320 с. ? Кримськотатар. та укр. мовами. ? ISBN 966-02-8509-5 .
• Кулаковский Л. В. , Песня, её язык, структура, судьбы, М., 1962. (рос.)
• П?сенн? жанри укра?нського фольклору : навч. пос?б. / Л. М. Копаниця. ? 2-е вид., випр. ? допов. ? Ки?в : Ки?вський ун-т, 2016. ? 384 с. ? ISBN 966-439-914-9 .

Посилання [ ред. | ред. код ]

• П?сн? л?тературного походження; Позаобрядов? л?ричн? п?сн? // Укра?нська музична енциклопед?я . ? Ки?в: ?нститут мистецтвознавства, фольклористики та етнолог?? ?мен? М. Т. Рильського НАН Укра?ни , 2018. ? Том 5: ПАВАНА ? ≪POLIКАРП≫ .  ? С. 231-240; 292
• П?сня л?тературна  // Лексикон загального та пор?вняльного л?тературознавства  / голова ред. А. Волков . ? Черн?вц? : Золот? литаври, 2001. ? С. 411. ? 634 с.
• [https://archive.org/stream/literaturoznavchat2#page/n215/mode/2up П?сенна поетика ; П?сня ] // Л?тературознавча енциклопед?я  : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в . ? Ки?в : ВЦ ≪Академ?я≫ , 2007. ? Т. 2 : М ? Я . ? С. 216-217-218.

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: П?сня

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: П?сня

• Укра?нськ? п?сн?
• Укра?нськ? народн? п?сн? (слова, ноти, ауд?о, зб?рки

Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Башкирська енциклопед?я · Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · BabelNet · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Gran Enciclopedia Aragonesa · Gran Enciclopedia Aragonesa · Klexikon Дов?дков? видання KBpedia · WordNet · Nuovo soggettario · ?спанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я Нормативний контроль Freebase :  /m/074ft · GND :  4035669-3 · J9U :  987007558446205171 · LCCN :  sh85125040 · NKC :  ph115979