П?вденна Суматра
(
?ндонез.
Sumatera Selatan
), скорочено
Сумсел
(
?ндонез.
Sumsel
) ? пров?нц?я на п?вденн?й частин?
Суматри
, межу? з пров?нц?ями
Лампунг
на п?вдн?,
Бенгкулу
на заход?,
Джамб?
на п?вноч?, протока Банка в?дд?ля? в?д П?вденно? Суматри пров?нц?ю
Банка-Бел?тунг
.
Площа пров?нц?? 91 592 км²
[1]
, населення 7 450 394 ос?б (2010)
[2]
.
Палембанг
? столиця та найб?льше м?сто пров?нц??.
В китайських л?тописах згаду?ться корол?вство
Кантол?
(початок VI ст.) ?з столицею в Палембанз?. В останн?й чверт? VII ст. цей рег?он став ядром ?мпер??
Шрив?джая
. П?сля поразки короля Парамешвари у 1377 р. територ?я пров?нц?? перейшла п?д владу ?мпер??
Маджапаг?т
з? сх?дно?
Яви
. Влада Маджапаг?ту протрималась до початку XVI ст. Йому на зм?ну прийшли мусульманськ? держави, серед яких був султанат
Палембанг
, заснований близько 1500 р.
На початку XIX ст. Палембанг змушений був протистояти спробам голландц?в та британц?в встановити колон?альне панування в П?вденн?й Суматр?. Влада
Н?дерланд?в
була остаточно встановлена тут у 1823 р. Протягом
Друго? св?тово? в?йни
пров?нц?я перебувала п?д японською окупац??ю (1942?1945). П?вденна Суматра стала частиною
Республ?ки ?ндонез?я
в 1950 р. 1967 року на зах?дному узбережж? П?вденно? Суматри була утворена окрема пров?нц?я Бенгкулу, а 2000 року в?докремилися сх?дн? острови П?вденно? Суматри, утворивши ще одну нову пров?нц?ю
Банка-Бел?тунг
.
П?вденна частина г?р Бар?сан простяга?ться вздовж зах?дного кордону П?вденно? Суматри. Тут ? вулкани з середньою висотою близько 2 400 м; серед них гори Демпо (3173 м) та Реса? (2232 м). Гори поступово переходять в широк? р?внини, що в?дд?ляються в морського узбережжя поясом бол?т шириною близько 240 км. Пов?льн? та повноводн? р?чки, головними серед яких ? Мус?, Комер?нг та О?ан, несуть розмит? г?рськ? породи ?з заходу. Центральн? низини значною м?рою вкрит? болотяними л?сами. Уздовж морського узбережжя розташован?
мангров?
болота. Гори вкрит? л?сом з дуб?в, лавр?в, папоротей та хвойних дерев ? тику.
Мапа пров?нц?? П?вденна Суматра
До складу пров?нц?? входять 11 округ?в та 4 мун?ципал?тети (м?ста):
Назва
|
Площа, км²
[1]
|
Населення, ос?б
(2010, перепис)
[2]
|
Адм?н?стративний центр
|
Верхн?й О?ан-Комер?нг
(
?ндонез.
Ogan Komering Ulu
)
|
4 797,06
|
324 045
|
Батураджа
(
?ндонез.
Baturaja
)
|
Нижн?й О?ан-Комер?нг
(
?ндонез.
Ogan Komering Ilir
)
|
18 359,04
|
727 376
|
Каюа?унг
(
?ндонез.
Kota Kayu Agung
)
|
Муара-Ен?м
(
?ндонез.
Muara Enim
)
|
9 223,90
|
716 676
|
Муара-Ен?м
(
?ндонез.
Muara Enim
)
|
Лагат
(
?ндонез.
Lahat
)
|
5 311,74
|
369 974
|
Лагат
(
?ндонез.
Lahat
)
|
Мус?-Равас
(
?ндонез.
Musi Rawas
)
|
12 358,65
|
525 508
|
Муарабел?т?
(
?ндонез.
Muara Beliti Baru
)
|
Мус?-Баньюас?н
(
?ндонез.
Musi Banyuasin
)
|
14 266,26
|
561 458
|
Секаю
(
?ндонез.
Sekayu
)
|
Баньюас?н
(
?ндонез.
Banyu Asin
)
|
11 832,99
|
750 110
|
Пангкаланбалай
(
?ндонез.
Pangkalan Balai
)
|
П?вденний Верхн?й О?ан-Комер?нг
(
?ндонез.
Ogan Komering Ulu Selatan
)
|
5 493,94
|
318 428
|
Муарадуа
(
?ндонез.
Muaradua
)
|
Сх?дний Верхн?й О?ан-Комер?нг
(
?ндонез.
Ogan Komering Ulu Timur
)
|
3 370,00
|
609 982
|
Мартапура
(
?ндонез.
Martapura
)
|
Нижн?й О?ан
(
?ндонез.
Ogan Ilir
)
|
2 666,09
|
380 904
|
?ндралая
(
?ндонез.
Indralaya
)
|
Емпат-Лаванг
(
?ндонез.
Empat Lawang
)
|
2 256,44
|
221 176
|
Теб?нгт?н??
(
?ндонез.
Tebing Tinggi
)
|
м?сто
Палембанг
(
?ндонез.
Kota Palembang
)
|
369,22
|
1 455 284
|
|
м?сто
Прабумул?х
(
?ндонез.
Kota Prabumulih
)
|
251,94
|
161 984
|
|
м?сто
Па?аралам
(
?ндонез.
Kota Pagar Alam
)
|
633,66
|
126 181
|
|
м?сто
Лубукл?н?ау
(
?ндонез.
Kota Lubuklinggau
)
|
401,50
|
201 308
|
|
Пров?нц?я П?вденна Суматра
|
91 592,43
|
7 450 394
|
Палембанг
(
?ндонез.
Kota Palembang
)
|
С?льське господарство ? основою економ?ки пров?нц??. Тут вирощують каучуков? дерева, буд?вельний л?с, ротанг, тютюн, ол?йну й кокосову пальми, рис, каву, чай, спец??, перець, кукурудзу тощо. Також зроста? обсяг вирощування овоч?в та фрукт?в.
Промислов?сть виготовля? харчов? продукти, напо?, тютюнов? вироби, тканини, мебл?, пап?р, х?м?кати, добрива, гумов? вироби. ? п?дпри?мства галуз? металообробки й машинобудування, як? випускають електричне та транспортне обладнання. Нафтопереробн? заводи розташован? в околицях Палембангу.
Автомоб?льн? дороги та зал?зниц? розташован? головним чином на центральних низинах та б?ля п?дн?жжя г?р. Вони з'?днують головн? м?ста пров?нц??. У Палембанз? ? м?жнародний аеропорт.
Населення П?вденно? Суматри склада?ться з двох основних груп: кор?нних народ?в та м?грант?в з ?нших район?в ?ндонез??. Серед кор?нних народ?в б?льш?сть становлять
палембанги
(мус?-малайц?), м?сцева обласна група
малайц?в ?ндонез??
. На п?вденному заход? пров?нц?? живуть середньосуматранськ? малайц?:
пасемахи
, о?ани,
лембаки
та ?н. Вздовж кордону з пров?нц??ю Лампунг розселен?
комер?нги
. Серед м?грант?в в?дчутно переважають
яванц?
.
Оф?ц?йна статистика не да? ч?ткого под?лу населення на етн?чн? групи. Так, за даними перепис?в населення 2000
[4]
? 2010
[3]
рок?в, етн?чний склад населення П?вденно? Суматри був таким:
Народи
|
Чисельн?сть (2000)
|
Доля в населенн? (2000)
|
Чисельн?сть (2010)
|
Доля в населенн? (2010)
|
Народи П?вденно? Суматри
|
н/д
|
н/д
|
4 120 408
|
55,43 %
|
Малайц?
|
2 142 523
|
31,25 %
|
602 741
|
8,11 %
|
Комер?нги
|
389 467
|
5,68 %
|
н/д
|
н/д
|
Мус?-баньюас?н
|
213 918
|
3,12 %
|
н/д
|
н/д
|
?нш? народи Суматри
|
н/д
|
н/д
|
104 386
|
1,40 %
|
Народи Лампунгу
|
н/д
|
н/д
|
44 983
|
0,61 %
|
Яванц?
|
1 851 589
|
27,01 %
|
2 037 715
|
27,41 %
|
Сунданц?
|
168 278
|
2,45 %
|
162 877
|
2,19 %
|
Китайц?
|
н/д
|
н/д
|
72 575
|
0,98 %
|
М?нангкабау
|
64 215
|
0,94 %
|
64 403
|
0,87 %
|
Батаки
|
н/д
|
н/д
|
45 709
|
0,61 %
|
Буги
|
26 785
|
0,39 %
|
42 977
|
0,58 %
|
Бал?йц?
|
н/д
|
н/д
|
38 552
|
0,52 %
|
?нш?
|
1 999 483
|
29,16 %
|
96 716
|
1,30 %
|
Всього
|
6 856 258
|
100,00 %
|
7 434 042
|
100,00 %
|
За даними перепису населення 2010 року, в пров?нц?? П?вденна Суматра проживало 7 218 951
мусульманин
(96,9 % населення), 114 671
християнин
(1,5 % населення), 59 655
буддист?в
(0,8 % населення), 39 206
?нду?ст?в
(0,5 % населення)
[5]
.
- ↑
а
б
в
Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia
[
Арх?вовано
2019-05-07 у
Wayback Machine
.]
. Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi
(?ндонез.)
- ↑
а
б
в
Population Census ? Population by Region, Type of Document, and Sex. Sumatera Selatan Province
. Badan Pusat Statistik (BPS ? Statistics Indonesia)
(?ндонез.)
(англ.)
- ↑
а
б
Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia
. Hasil Sensus Penduduk 2010
(?ндонез.)
- ↑
Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS?Yusof Ishak Institute, 2003, p. 17:
TABLE 1.2.9. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: South Sumatra, 2000
- ↑
2010 Population Census ? Population by Region and Religion
. Badan Pusat Statistik (BPS ? Statistics Indonesia)
(?ндонез.)
(англ.)