Прочитн?сть

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Прочи?тн?сть [1] [2] [3] , також легкочи?тн?сть , зручночи?тн?сть , чита?бельн?сть [4] , чи?тк?сть , чито?м?сть [2]  ? властив?сть тексту , що визнача? наск?льки легко його можна прочитати та зрозум?ти . Тобто це легк?сть, з якою читач сприйма? написаний текст. У природних мовах прочитн?сть залежить як в?д якост? вм?сту (складн?сть словникового складу та синтаксис ), так ? в?д його представлення у друкованому вигляд?. Досл?дники вид?ляють р?зн? чинники для вим?рювання прочитност?. Зокрема:

  • швидк?сть сприйняття;
  • сприйняття на в?дстан?;
  • сприйняття периферичним зором;
  • видим?сть;
  • метод рефлекторного блимання;
  • швидк?сть читання;
  • рухи очей ;
  • втома при читанн? [5] .

Читання ? це б?льше, н?ж просто розп?знавання символ?в [en] , яке ? м?рилом того, як легко читач може в?др?знити окрем? букви чи символи один в?д одного.

Б?льш висока прочитн?сть зменшу? докладен? зусилля та зб?льшу? швидк?сть читання для будь-якого читача, а це особливо важливо для тих, хто не ма? високого р?вня розум?ння прочитаного [en] . У читач?в ?з середн?м або поганим розум?нням прочитаного п?двищення р?вня прочитност? тексту в?д посереднього до хорошого може зм?нити невдалу комун?кац?ю на усп?шну.

Прочитн?сть стосу?ться як природних мов, так ? мов програмування , хоча й у р?зн? способи. У програмуванн? так? реч?, як коментар? програм?ста, виб?р структури циклу та виб?р ?мен можуть визначати простоту, з якою людина може читати програмний код комп'ютера .

Визначення [ ред. | ред. код ]

Люди давали визначення прочитност? р?зними способами, в?дпов?дн? визначення можна знайти у Словнику грамотност? ( англ. The Literacy Dictionary ) [6] , у автор?в Джейн Чалл та Едгара Дейла [7] , Г. Гарр? Маклафл?на [8] та В?льяма Дюбая [9] .

Застосування [ ред. | ред. код ]

Легк?сть у читанн? допомага? навчатися та отримувати задоволення [10] , а також може допомогти заощадити грош? [11] . Багато досл?джень зосереджують увагу на в?дпов?дност? прози навичкам читання, що призводить до використання формул у досл?дженнях, осв?т?, видавницьк?й та в?йськов?й справах, медицин? та б?знес? [12] [13] .

Легкочитн?сть друкованих текст?в [ ред. | ред. код ]

З погляду типограф?? прочитн?сть безпосередньо залежить в?д таких чинник?в:

  • стилю шрифту  ? стил?стично знайом? шрифти , зазвичай, зручн?ш? для читання;
  • кегля шрифту  ? що б?льший кегель (у межах розумного, звичайно), то краще;
  • довжини рядка ? досить вузьк? (також у межах розумного) стовпчики кращ?, н?ж широк?;
  • ?нтерл?ньяжу  ? б?льш?сть кегл?в шрифт?в основного тексту допускають використовування ?нтерл?ньяжу в межах в?д однакового кегля до вдв?ч? б?льшого;
  • контрасту м?ж темним текстом ? св?тлим папером ? що контрастн?ше , то краще;
  • текстури паперу ? вона не ма? бути нав'язливою та заважати сприймати текст;
  • зв'язку м?ж шрифтом й ?ншими елементами форми шпальти  ? зв'язок ма? бути очевидним, лог?чним.

Також досл?дження показали, що курсив сприйма?ться тяжче, н?ж прямий друкований шрифт. Текст, складений ВЕЛИКИМИ л?терами , спов?льню? швидк?сть читання. Дуже коротк? рядки, так само, як ? дуже довг?, читати важче [ джерело? ] .

Програмування [ ред. | ред. код ]

В програмуванн? прочитн?сть стосу?ться програмного коду , вона визнача? як легко й швидко можна збагнути його структуру, призначення процедур ? функц?й . Легкочитн?сть програмного коду дозволя? значно пришвидшити пошук ? виправлення помилок в ньому, внесення необх?дних зм?н.

Щоб покращити прочитн?сть, програмний код треба розбивати на частини , зоставляючи м?ж ними м?сце. При оформленн? лог?чних блок?в робити в?дступи . Коментувати призначення та особливост? виконання цикл?в , функц?й ? процедур . П?дбирати зрозум?л? ?мена для функц?й ? зм?нних , уникати под?бностей. Намагатися не вм?щувати в одному рядков? понад сто символ?в.

З легкочитним програмним кодом зручно працювати як безпосередньо його розробников?, так ? решт? програм?ст?в у подальшому.

Ранн? досл?дження [ ред. | ред. код ]

У 1880-х роках професор англ?йсько? мови Л. А. Шерман встановив, що речення англ?йсько? мови з плином часу стають коротшими. В часи ?л?завети середн? речення мало довжину 50 сл?в. У його власний час вона була вже 23 слова.

В сво?й робот? Шерман встановив, що:

  • Л?тература ? предметом статистичного анал?зу.
  • Коротш? речення та точн? терм?ни допомагають людям краще усв?домити те, що написано.
  • Мовлення зрозум?ти легше, н?ж текст.
  • З часом текст ста? прост?шим, коли в?н ста? схожим на мовлення.

Шерман писав: ≪Л?тературна англ?йська, коротко кажучи, буде сл?дувати формам стандартно? розмовно? англ?йсько? мови, з яко? вона походить. Н?хто не повинен говорити г?рше, н?ж в?н пише, н?хто не повинен писати краще, н?ж в?н повинен говорити. … Усне речення ? найясн?шим, оск?льки воно ? результатом м?льйон?в щоденних зусиль скерованих на те, щоб зробити його ч?тким та сильним. Воно ? результатом тисячол?тн?х змагань по вдосконаленню ефективност? ?нструмента сп?лкування≫ [14] .

У 1889 роц? в Рос?? письменник Микола А. Рубак?н опубл?кував досл?дження понад 10 000 текст?в, написаних звичайними людьми. Пот?м з цих текст?в в?н в?д?брав 1500 сл?в, як?, на його думку, розум?ють б?льш?сть людей. В?н виявив, що головними складовими, як? потребують осмислення, ? незнайом? слова та довг? речення [15] . Вже у в?ц? 13 рок?в в?н видавав св?й власний журнал. Загалом Рубак?н опубл?кував багато статей та наукових книг по р?зним темам для велико? к?лькост? читач?в по вс?й Рос??. На думку Рубак?на, люди не були дурнями. Просто вони були б?дними ? потребували дешевих книг, написаних на тому р?вн?, який вони могли зрозум?ти [16] .

У 1921 роц? Гарр? Д. К?тсон ( англ. Harry D. Kitson ) опубл?кував книгу ≪Розум покупця≫. Це одна з перших книг, в як?й застосувалася психолог?ю у маркетингу. У н?й було показано, що кожен тип читач?в купляв ? читав власний тип тексту. Прочитавши дв? газети та два журнали, в?н виявив, що коротка довжина речення та коротка довжина слова найкраще сприяють легкост? читання [17] .

Р?вн? легкочитност? тексту [ ред. | ред. код ]

Найб?льш ранн? оц?нювання легкост? читання ? це суб'?ктивне судження, яке отримало назву складн?сть тексту ( англ. text leveling ). Формули не повн?стю в?дпов?дають р?зноман?тност? зм?сту, призначення, нам?рам, в?зуальному оформленню та композиц?? тексту [18] [19] [20] . Оц?нювання складност? тексту зазвичай використову?ться для ранжування прочитност? текст?в у тих областях, де труднощ? з читанням легко визначити, наприклад, серед книг для маленьких д?тей. На б?льш високих р?внях складност? ранжувати легк?сть читання ста? складн?ше, оск?льки ?ндив?дуальн? труднощ? читач?в ста? важче визначити. Що згодом призвело до кращих способ?в оц?нювання легкост? читання.

Списки частоти словника [ ред. | ред. код ]

У 1920-х роках науковий рух в галуз? осв?ти мав на мет? створення тест?в вим?рювання досягнень студент?в з метою сприяння розвитку навчальних програм. Вчител? та вчител? давно знали, що для вдосконалення навичок читання читачам ? особливо читачам-початк?вцям ? потр?бен матер?ал для читання, який в?дпов?да? ?х можливостям. Ун?верситетськ? психологи виконали значну частину ранн?х досл?джень, як? згодом п?дхопили видавц? п?дручник?в [10] .

Психолог осв?ти Едвард Торндайк з Колумб?йського ун?верситету зазначив, що в Рос?? та Н?меччин? вчител? використовували п?драхунок частоти сл?в, щоб п?д?брати студентам книги. Навичка розум?ння сл?в була найкращою ознакою ?нтелектуального розвитку та найсильн?шим пров?сником легкост? читання студента. У 1921 роц? Торндайк опубл?кував ≪ Книгу сл?в учителя ≫ ( англ. Teachers Word Book ), яка м?стила частоти 10 000 сл?в [21] . Яка допомагала вчителям вибирати книги, що в?дпов?дали навичкам читання учн?в. Це також заклало основу для майбутн?х досл?джень легкост? читання.

До появи комп'ютер?в, списки частоти сл?в були найкращим пос?бником для оц?нювання легкост? читання текст?в [22] . У 1981 роц? Всесв?тня енциклопед?я книги ( англ. World Book Encyclopedia ) перераховувала р?вн? для 044 000 сл?в [23] .

Формули читання для д?тей молодшого в?ку [ ред. | ред. код ]

У 1923 роц? Берта А. Лайвл? ( англ. Bertha A. Lively ) та С?дн? Л. Пресс? [en] опубл?кували першу формулу легкост? читання. Вони були стурбован? тим, що в навчальних пос?бниках для молодших клас?в забагато техн?чних терм?н?в. Вони в?дчували, що вчител? витрачали весь час у клас? на пояснення цих сл?в. Вони стверджували, що ?х формула допоможе при вим?рах та зменшить ≪словниковий тягар≫ п?дручник?в. Запропонована ними формула використовувала п'ять зм?нних на вход? та ш?сть констант. На кожну тисячу сл?в вона п?драховувала к?льк?сть ун?кальних сл?в, к?льк?сть сл?в, як? не знаходяться у списку Торндайка та середню ?ндексну к?льк?сть сл?в, знайдених у списку. На застосування формули до книги вручну було потр?бно три години [24] .

П?сля досл?дження Лайвл? ? Пресс? продовжився пошук б?льш точних та легших у застосуванн? формул. До 1980 року було опубл?ковано понад 200 формул р?зними мовами [25] . У 1928 роц? Карлтон Вашберн (Carleton Washburne) та Мейбл Фогель (Mabel Vogel) створили першу сучасну формулу визначення легкочитност?. Вони перев?рили ?? за допомогою зовн?шнього критер?ю та отримали коеф?ц??нт кореляц?? 0.845 з тестовими балами студент?в, як? читали та вподобали книжки, що використовувалися для оц?нювання [26] . Це був перший випадок, коли була використана зм?нна ?нтересу в понятт? легкочитност? [27] .

У пер?од з 1929 по 1939 р?к Альфред Левенренц ( англ. Alfred Lewerenz ) ?з шк?льного округу Лос-Анджелеса опубл?кував к?лька нових формул [28] [29] [30] [31] [32] .

У 1934 роц? Едвард Торндайк опубл?кував свою формулу. В?н звернув увагу на те, що навички вживання сл?в можна п?двищити, якщо вчитель вводить нов? слова ? часто повторю? ?х [33] . У 1939 роц? В. В. Патт? ( англ. W.W. Patty ) та В. ?. Пейнтер ( англ. W. I. Painter ) опубл?кували формулу для вим?рювання лексичного навантаження п?дручник?в. Це остання з формул раннього пер?оду, в як?й використовувався список частот лексики Торндайка [34] .

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ Мейнарович ?., Кратко М. Англ?йсько-укра?нський словник з математики та ?нформатики [ Арх?вовано 15 травня 2021 у Wayback Machine .] . ? 2010.
  2. ↑ а б Кочерга О., Мейнарович ?. Англ?йсько-укра?нсько-англ?йський словник науково? мови (ф?зика та спор?днен? науки). ? Частина ? англ?йсько-укра?нська [ Арх?вовано 15 травня 2021 у Wayback Machine .] . ? 2010.
  3. ↑ Кочерга О., Мейнарович ?. Англ?йсько-укра?нсько-англ?йський словник науково? мови (ф?зика та спор?днен? науки). ? Частина ?? укра?нсько-англ?йська [ Арх?вовано 15 травня 2021 у Wayback Machine .] . ? 2010.
  4. ↑ Щоголева Н. М., М?щенко Н. М., Фел?жанко О. Д. Особливост? перекладу укра?нською наукових текст?в з ?нженер?? програмування [ Арх?вовано 14 травня 2021 у Wayback Machine .] / Методи та засоби програмно? ?нженер??. ? С. 261?269.
  5. ↑ Tinker, Miles A. (1963). Legibility of Print . Iowa: Iowa State University Press. с.  5 ?7. ISBN   0-8138-2450-8 .
  6. ↑ Harris, Theodore L. and Richard E. Hodges, eds. 1995. The Literacy Dictionary, The Vocabulary of Reading and Writing. Newark, DE: International Reading Assn.
  7. ↑ Dale, Edgar and Jeanne S. Chall. 1949. ≪The concept of readability.≫ Elementary English 26:23.
  8. ↑ McLaughlin, G. H. 1969. ≪SMOG grading-a new readability formula.≫ Journal of reading 22:639?646.
  9. ↑ DuBay, W. H. 2006. Smart language: Readers, Readability, and the Grading of Text . Costa Mesa: Impact Information.
  10. ↑ а б Fry, Edward B. 2006. ≪Readability.≫ Reading Hall of Fame Book. Newark, DE: International Reading Assn.
  11. ↑ Kimble, Joe. 1996?97. Writing for dollars. Writing to please. Scribes journal of legal writing [ Арх?вовано 27 липня 2010 у Wayback Machine .]
  12. ↑ Fry, E. B. 1986. Varied uses of readability measurement. Paper presented at the 31st Annual Meeting of the International Reading Association, Philadelphia, PA.
  13. ↑ Rabin, A. T. 1988 ≪Determining difficulty levels of text written in languages other than English.≫ In Readability: Its past, present, and future, eds. B. L. Zakaluk and S. J. Samuels. Newark, DE: International Reading Association.
  14. ↑ Sherman, Lucius Adelno 1893. Analytics of literature: A manual for the objective study of English prose and poetry." Boston: Ginn and Co.
  15. ↑ Lorge, I. 1944. ≪Word lists as background for communication.≫ Teachers College Record" 45:543?552.
  16. ↑ Choldin, M.T. (1979), Rubakin, Nikolai Aleksandrovic, у Kent, Allen; Lancour, Harold; Nasri, William Z.; Daily, Jay Elwood (ред.), Encyclopedia of library and information science , т. 26 (вид. illustrated), CRC Press, с. 178?79, ISBN   9780824720261 , арх?в ориг?налу за 11 липня 2020 , процитовано 20 червня 2020
  17. ↑ Kitson, Harry D. 1921. The Mind of the Buyer. New York: Macmillan.
  18. ↑ Clay, M. 1991. Becoming literate: The construction of inner control. Portsmouth, NH: Heinneman.
  19. ↑ Fry, E. B. 2002. ≪Text readability versus leveling.≫ Reading Teacher 56 no. 23:286?292.
  20. ↑ Chall, J. S., J. L. Bissex, S. S. Conard, and S. H. Sharples. 1996. Qualitative assessment of text difficulty: A practical guide for teachers and writers. Cambridge MA: Brookline Books.
  21. ↑ Thorndike E.L. 1921 The teacher's word book . 1932 A teacher's word book of the twenty thousand words found most frequently and widely in general reading for children and young people . 1944 (with J.E. Lorge) The teacher's word book of 30,000 words .
  22. ↑ Klare, G. R. and B. Buck. 1954. Know Your Reader: The scientific approach to readability. New York: Heritage House.
  23. ↑ Dale, E. and J. O'Rourke. 1981. The living word vocabulary: A national vocabulary inventory. World Book-Childcraft International.
  24. ↑ Lively, Bertha A. and S. L. Pressey. 1923. ≪A method for measuring the 'vocabulary burden' of textbooks. Educational administration and supervision≫ 9:389?398.
  25. ↑ [1] [ Арх?вовано 26 березня 2020 у Wayback Machine .] DuBay, William H (2004). The Principles of Readability . 2004. с. 2.
  26. ↑ The Classic Readability Studies, William H. DuBay, Editor (chapter on Washburne, C. i M. Vogel. 1928) (PDF) . Арх?в ориг?налу (PDF) за 22 червня 2020 . Процитовано 20 червня 2020 .
  27. ↑ Washburne, C. and M. Vogel. 1928. "An objective method of determining grade placement of children's reading material. Elementary school journal 28:373?81.
  28. ↑ Lewerenz, A. S. 1929. ≪Measurement of the difficulty of reading materials.≫ Los Angeles educational research bulletin 8:11?16.
  29. ↑ Lewerenz, A. S. 1929. "Objective measurement of diverse types of reading material. Los Angeles educational research bulletin 9:8?11.
  30. ↑ Lewerenz, A. S. 1930. ≪Vocabulary grade placement of typical newspaper content.≫ Los Angeles educational research bulletin 10:4?6.
  31. ↑ Lewerenz, A. S. 1935. ≪A vocabulary grade placement formula.≫ Journal of experimental education 3: 236
  32. ↑ Lewerenz, A. S. 1939. ≪Selection of reading materials by pupil ability and interest.≫ 'Elementary English review 16:151?156.
  33. ↑ Thorndike, E. 1934. ≪Improving the ability to read.≫ Teachers college record 36:1?19, 123?44, 229?41. October, November, December.
  34. ↑ Patty. W. W. and W. I. Painter. 1931. ≪A technique for measuring the vocabulary burden of textbooks.≫ Journal of educational research 24:127?134.

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Прочитн?сть&oldid=39768780