У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем
Погребенник
.
|Батько=
|Посада=
|Д?ти=
|Дружина=
|Мати=
Фе?д?р Петро?вич Погребе?нник
(
23 червня
1929
, с.
Рожн?в
, нин?
Кос?вського району
?вано-Франк?всько? област?
?
10 с?чня
2001
, м.
Ки?в
) ?
укра?нський
л?тературознавець
,
доктор ф?лолог?чних наук
,
професор
, енциклопедист. Заслужений д?яч науки ? техн?ки, лауреат прем?? брат?в Лепких та Державно? прем?? Укра?ни ?мен? Т. Г. Шевченка.
Член
Нац?онально? сп?лки письменник?в Укра?ни
, автор багатьох нарис?в, статей, сп?вроб?тник Лондонського журналу, член Гуцульського досл?дного ?нституту в США, член редколег?? Укра?нсько? л?тературно? енциклопед??, один ?з активних автор?в журналу
≪Слово ? час≫
, головний б?бл?ограф Нац?онально? парламентсько? б?бл?отеки.
Народився Ф. П. Погребенник
23 червня
1929 року у сел?
Рожнов?
. В?н був перв?стком у батьк?в ? Петра Федоровича ? Мар?? Онуфр??вни.
П?сля зак?нчення
Рожн?всько?
семир?чно? школи продовжив навчання в
Кос?вськ?й
середн?й школ?, яку зак?нчив у 1948 роц? ? поступив до
Черн?вецького державного ун?верситету
на ф?лолог?чний факультет, який зак?нчив у 1953 роц?. Одружився з кос?в'янкою Ярославою Михайл?вною Базник, яка народилася 1931 року в с?м'? вчител?в на
Познанщин?
(
Польща
). З 1933 року Ярослава з батьком
Михалом Базником
проживала у Косов?, а мати продовжувала вчителювати у Польщ?.
Фед?р Погребенник працював заступником з науково? роботи
Черн?вецького кра?знавчого музею
, а з 1959 року ? в
?нститут? л?тератури ?м. Т. Г. Шевченка АН УРСР
у Ки?в?.
П?сля зак?нчення Рожн?всько? семир?чно? школи продовжив навчання в Кос?вськ?й середн?й школ?, яку зак?нчив у 1948 роц? ? поступив до Черн?вецького державного ун?верситету на ф?лолог?чний факультет, який зак?нчив у 1953 роц?. Одружився з кос?в'янкою Ярославою Михайл?вною Базник, яка народилася 1931 року в с?м'? вчител?в на Познанщин? (Польща). З 1933 року Ярослава з батьком проживала у Косов?, а мати продовжувала вчителювати у Польщ?.
Фед?р Погребенник працював пров?дним науковим сп?вроб?тником ?нституту л?тератури ?м. Т. Г. Шевченка НАН Укра?ни, головним
б?бл?ографом
Нац?онально? парламентсько? б?бл?отеки Укра?ни
, мав звання лауреата Державно? прем?? Укра?ни ?м. Т. Шевченка, заслуженого д?яча науки ? техн?ки Укра?ни, доктора ф?лолог?чних наук, професора, в?домий як досл?дник ?стор?? укра?нського письменства, фольклору, л?тературно? критики ? журнал?стики, культуролог, автор численних праць про класик?в нашо? л?тератури: Т. Шевченка, ?. Франка, М. Коцюбинського, В. Стефаника, Л. Мартовича, О. Кобилянсько? та багатьох ?нших. Його перу належать ц?кав? розв?дки про письменник?в д?аспори, сотн? публ?кац?й у л?тературних ? наукових виданнях Укра?ни, Польщ?, Франц??, Румун??, Велико? Британ??, десятки п?дготовлених ? споряджених науковим апаратом видань класики (? не лише укра?нською, а й рос?йською, болгарською та ?ншими мовами), л?тературно-критичних зб?рник?в, сол?дних монограф?й.
Вступивши до Черн?вецького ун?верситету (п?сля зак?нчення середньо? школи в м. Косов? на Гуцульщин?), Фед?р Погребенник мав за сво?ми плечима творче сп?лкування з в?домим колекц?онером М.Керницьким, поетом ? проза?ком М. Кап??м, сво?м тестем, педагогом
Михайлом Базником
, нелегальна на той час б?бл?отека якого стала одним ?з важливих джерел формування його нац?онального св?тогляду. У Черн?вцях (1948?1959), кр?м учител?в оф?ц?йних, в?н мав т?сн? контакти з культурними д?ячами-буковинцями, як? пройшли сувору школу пол?тичного життя п?д дек?лькома режимами: австр?йським, румунським, радянським. Це насамперед письменник ? педагог, в'язень стал?нських концтабор?в ?. Карбулицький, актор ? режисер ?. Дудич, л?кар, скульптор ? колекц?онер буковинсько? старовини О. Шевчукевич, учитель ? актор Д. Онищук, письменники-ем?гранти К. Ласт?вка, М. Дощ?вник та ?н. Чималу роль у житт? Ф. Погребенника в?д?грала родина музикант?в Орелецьких.
Усп?шно зак?нчивши ун?верситет, Ф. Погребенник друкував сво? в?рш?, нариси. Працюючи в?дпов?дальним секретарем ун?верситетсько? багатотиражно? газети, набув певного досв?ду в галуз? журнал?стики, виступав з критичними та л?тературознавчими статтями, гуртував навколо газети л?тературну молодь. На шпальтах студентсько? газети друкував в?рш? С. Будного, Л. Кондрашенка, нариси Л. Барабана.
Як перспективного л?тератора його рекомендували до асп?рантури на кафедр? ?стор?? укра?нсько? л?тератури Черн?вецького ун?верситету. Роки навчання в асп?рантур? ? це не т?льки напружена праця над досл?дженням творчост? на той час незаслужено забутого, наполовину забороненого Осипа Маковея, а й досл?дження л?тературного процесу Буковини загалом, зусилля, спрямован? на повернення наш?й культур? багатьох письменник?в цього краю, збирання та опрацювання матер?ал?в про ?хн? життя ? творч?сть. У цей пер?од молодий допитливий л?тератор встановлю? жвав? контакти з письменниками Д. Лук?яновичем, М. Рудницьким ? сучасниками О. Маковея, береться за фронтальний перегляд буковинсько? укра?нсько? преси, готу? себе до педагог?чно? д?яльност? в ун?верситет? й паралельно ? до науково?. Зак?нчуючи асп?рантуру, Ф. Погребенник мав уже чимало нау￢кових публ?кац?й, завершену дисертац?ю, а також п?дготовлений до друку рукопис л?тературно-критичного нарису ≪Осип Маковей. Життя ? творч?сть≫.
1958 р. в?н розпочав свою д?яльн?сть науковим сп?вроб?тником ?нституту л?тератури ?м. Т. Г. Шевченка, а згодом став зав?дувачем в?дд?лу ≪Укра?нсько? л?тературно? енциклопед??≫, пров?дним науковим сп?вроб?тником. Розширився ? збагатився обсяг його досл?дницько? прац?.
В?дтод? й розпочався новий пер?од творчост? досл?дника. У ст?нах цього ?нституту, переживаючи разом з ?ншими колегами перипет?? його складного буття, проходила напружена, в багатьох випадках позбавлена свободи в?тального вияву думки, праця селянського сина з Прикарпаття. Наприк?нц? 50-х ? на початку 60-х рок?в небагатьом вих?дцям ?з зах?дноукра?нських земель поталанило влаштуватися в асп?рантуру, на роботу в науков? осередки Ки?ва. У даному випадку вир?шальну роль в?д?грала п?дтримка О. Засенка та академ?ка О. Б?лецького, тод?шнього директора ?нституту.
Захистивши 1960 р. кандидатську дисертац?ю, Ф.Погребенник упродовж десятил?ть брав участь у виконанн? вс?х важливих колективних праць ?нституту: це шеститомне видання твор?в М. Коцюбинського (готував том лист?в, переживши рад?сть ? сум в?д сп?лкування з великим ? розма?тим естетичним св?том письменника, який для тод?шн?х ?деолог?в був багато в чому несприйнятливим). Великою школою науково-текстолог?чно? практики явилась праця над виданням п'ятитомного з?брання твор?в О. Б?лецького, яке зд?йснював в?дд?л текстолог?? п?д кер?вництвом М. Сиваченка.
Ф. Погребенник готував до друку частину матер?ал?в до першого тому (давньоукра?нська л?тература), том шостий (заруб?жна л?тература). А дал? ? десятки видань, планових ? позапланових, спадщини класик?в: Г. Хоткевича, О. Кобилянсько?, ?. Ярошинсько?, В. Стефаника, Л. Мартовича; ? як вияв найвищо? продуктивност? у цьому аспект? науково-едиц?йно? д?яльност? ? п?дготовка разом ?з великою групою науковц?в Ки?ва ? Львова кап?тального, першого в ?стор?? нашо? культури п'ятдесятитомного з?брання твор?в ?вана франка, що зайняла п'ятнадцять рок?в напружено? й складно? з р?зних точок зору прац?.
Упорядницька д?яльн?сть Федора Погребенника охоплю? пошук першоджерел, ?хн?й текстолог?чний анал?з, виб?р канон?чного тексту, фахове коментування. Причому йдеться не лише про видання укра?нською мовою, а й рос?йською (вчений п?дготував том прози М.Коцюбинського рос?йською мовою, три томи ?. Франка ц??ю ж мовою, виступив ?н?ц?атором публ?кац?? новел Стефаника рос?йською, болгарською, французькою та ?спанською мовами, спорядивши ц? видання вступними статтями).
Коли ж до п?дготовлених ученим окремих книжок класики додати численн? публ?кац?? ?сторико-л?тературних матер?ал?в у пер?одиц? (автоб?ограф??, спогади, листи, щоденники), то матимемо широку картину уподобань ? пошукових зусиль автора в галуз? пр?оритетного для науки оприлюднення багатих духовних скарб?в народу, ?х осмислення. Ф. Погребенник був одним з найактивн?ших досл?дник?в ? публ?катор?в ц?нних пам'яток нашо? культури, про що св?дчать надрукован? ним спогади про ?. Чикаленка, Г. Журбу, П. Богацького та ?нших, як? змогли з'явитися т?льки в роки незалежност? Укра?ни.
Ус? ц? гран? науково? прац? автора часто йшли паралельно ? вза?мно доповнювалися, розкриваючи ц?л?сний особистий внесок ученого в ?стор?ю р?дно? культури. Три ≪?стор?? укра?нсько? л?тератури≫: у восьми томах (1967?1971), у двох томах (1987) ? новостворена вже в часи незалежност? ≪?стор?я укра?нсько? л?тератури XX стол?ття≫ у двох книгах (1995) м?стять його ?сторико-л?тературн? розд?ли про художн?й процес переважно на зах?дноукра?нських землях, огляди л?тературно? критики ? журнал?стики к?нця XIX ? початку XX ст., в?дбивають як досягнення, так ? вади тогочасно? науково? думки.
Як досл?дник естетично? думки, один з автор?в ?рунтовно? ≪?стор?? укра?нсько? л?тературно? критики. Дожовтневий пер?од≫, що вийшла за участю ? за редагуванням П. Федченка (1988), Ф. Погребенник представив творч? портрети Осипа Маковея, Левка Турбацького, Михайла Мочульського, ?вана Труша, Антона Крушельницького, Василя Щурата, Миколи Сумцова, Миколи Вороного, окреслив пом?тний внесок цих особистостей у теор?ю та Утор?к) дано? галуз? науки.
Досл?дник збагатив в?тчизняне л?тературознавство сво?ми критичними нарисами ? монограф?ями про ?. Франка, В. Стефаника, Г. Хоткевича, О. обилянську та ?нших, що видан? окремими книжками й побачили св?т як вступн? статт? до публ?кац?й класично? спадщини.
Едиц?йно-наукова д?яльн?сть одного з ветеран?в ?нституту за роки незалежност? поширю?ться на ран?ше заборонен? видання: спадщину письменник?в, як? жили поза межами Укра?ни, ем?грували, ? були вилученими з ?стор?? л?тератури. Йдеться, зокрема про Б. Лепкого, В. Королева-Старого, М. Мат??ва-Мельника, П. Богацького, ?. Боднарчука, М?ру Гармаш, Яра Славутича, Г. Журбу, до видання ? осмислення творчост? яких причетний Ф. Погребенник.
Р?зноб?чну д?яльн?сть ученого не можна уявити без його тривало? й пл?дно? сп?впрац? з енциклопедичними виданнями: перше ? друге видання УРЕ, УРЕС, Шевченк?вський словник, Л?тературознавчий словник-дов?дник, а також Енциклопед?я укра?нсько? д?аспори, л?тературно-мистецька енциклопед?я Буковини, що готуються до друку. Особливо багато зусиль як член редколег?? та один ?з найактивн?ших автор?в Ф. Погребенник доклав до УЛЕ, керуючи впродовж чотирьох рок?в в?дд?лом ≪Укра?нська л?тературна енциклопед?я≫, розробляючи разом ?з колегами основн? засади цього надзвичайно важливого для нашо? культури колективного досл?дження.
Ще одна грань наукових студ?й Ф. Погребенника ? його виступи на б?бл?ограф?чн? теми. Тут ? реценз?? на б?бл?ограф?чн? покажчики, ? роздуми про започаткован? публ?кац?? з питань книгознавства, ? укладання ре?стру укра?нсько? друковано? продукц?? ?, зрештою, спорядження та редагування покажчик?в ≪Б?бл?ограф?я твор?в В. Стефаника, перекладених слов'янськими мовами≫, вм?щена в книжц? автора ≪Василь Стефаник у слов'янських л?тературах≫ (К., 1976), ≪Василь Стефаник. Покажчик л?тератури за 1961?1981 рр.≫ (Л., 1985), ≪Як?в Струхманчук. 1884?1937≫ (К., 1993). У ц?й царин? досл?дник виявля? себе напрочуд результативно, працюючи за сум?сництвом головним б?бл?ографом Нац?онально? парламентсько? б?бл?отеки Укра?ни. Фед?р Петрович був чудовим, емоц?йним творцем. Про це говорять прац? вченого в галуз? фольклористики, досл?джено? ним ?стор?? виникнення ? побутування укра?нських народних п?сень, нац?ональних г?мн?в, насамперед тих, що за тотал?тарного режиму були заборонен?. Йдеться про п?сн? ?сторичн?, стр?лецьк?, повстанськ?, як? супроводжували нац?онально-визвольн? змагання нашого народу. Так окремими книжками опубл?кован? ≪Наша дума, наша п?сня≫ (1991), ≪Чу?ш, брате м?й… П?сн? брат?в Лепких≫ (1996), оприлюднен? в укра?нськ?й та заруб?жн?й прес? (≪Л?тературна Укра?на≫, ≪Народна творч?сть та етнограф?я≫, ≪Музика≫, ≪Визвольний Шлях≫), спопуляризован? на перш?й програм? рад?о (програма Ф. Погребенника та Лес? Б?лаш ≪Шануймося, друз?≫). Нариси-досл?дження фольклориста стали часткою нашого культурного життя, розширюють нашу нац?ональну пам'ять.
Окремо сл?д зазначити, що вчений в?домий як колекц?онер. В?н чи не ?диний з наукових сп?вроб?тник?в НАН Укра?ни, хто на основ? сво?х колекц?й зорган?зував виставки в ?вано-Франк?вську, Луцьку, Львов? та дек?лька в Ки?в?. Каталоги цих виставок св?дчать, як? духовн? ц?нност? з?брав досл?дник. Вони могли б скласти експозиц?ю ц?лого музею! ?з студентських час?в Фед?р Петрович займався колекц?онуванням р?дк?сних видань класики, п?сенник?в, рукопис?в художн?х твор?в письменник?в, ?конограф?чних матер?ал?в. Свого часу це було вельми небезпечним заняттям. Нав?ть за безневинн? книжечки льв?всько? ≪Просв?ти≫ можна було постраждати. Погребенник же мав в?двагу збирати пер?одичн? видання ? книжки патр?отичного зм?сту, нац?онал?стичного спрямування, наприклад, Донцовськ? ≪Л?тературно-науковий в?сник≫, журнал ≪Дзвони≫, щор?чник ≪Дн?про≫, твори поета-ем?гранта О. Баб?я, Б. Лепкого, ?. Чикаленка, С. ?фремова, М. Грушевського та ?н. З?брана колекц?я стала основою для л?тературних виставок у музеях та б?бл?отеках Львова, ?вано-Франк?вська, Луцька, Тернополя, Ки?ва. Протягом останн?х рок?в так? виставки супроводжували в?дзначення юв?ле?в О.Кобилянсько?, Л.Мартовича, Б.Лепкого, орган?зованих Л?тературним музе?м, Арх?вом-музе?м л?тератури ? мистецтва, Державним музе?м книги ? друкарства, Нац?ональною парламентською б?бл?отекою Укра?ни. Чимало ц?нних ?конограф?чних документ?в з колекц?? опубл?кував журнал ≪Слово ? час≫, зробивши ?х доступними широкому загалов? читач?в.
На баз? Ки?вського будинку вчителя у сп?впрац? з Центральною осв?тянською б?бл?отекою протягом семи рок?в Фед?р Петрович проводив л?тературно-музичн? вечори ≪Визначн? ж?нки Укра?ни≫, виступаючи з художньо-емоц?йною науково об?рунтованою оц?нкою кожно? постат?. Великий розголос ? п?дтримку слухач?в отримала його рад?опередача в сер?? ≪Шануймося, друз?≫, фольклорно-музичний щотижневий двор?чний цикл рад?опередач про народн? п?сн?.
В?н брав участь у хоров?й капел? НАН Укра?ни й гастролював у склад? цього колективу в Прикарпатт? та Польщ?.
Ф. Погребенник виявляв велику невтомн?сть, орючи ? зас?ваючи добротним зерном л?тературну ниву, ? завжди збирав щедрий врожай. Енерг?я, в силу обставин стримувана в попередн? десятил?ття, коли над чесними вченими тяж?ло багато небезпек ? осторог, забила новим джерелом в умовах розкутост? думки, в?льного волевиявлення сво?х погляд?в, сво?? громадянсько? позиц??.
П?дготовлен? ним видання ? сьогодн? збер?гають свою житт?в?сть, сп?взвучн? ?з сучасними нац?онально-патр?отичними пошуками ? концепц?ями, а видання рок?в незалежност? Укра?ни ? вагомою часткою нашого духовного в?дродження, допомагають глибше збагнути нац?ональне кор?ння.
Фед?р Погребенник був натурою неспок?йною, творчою, йому не байдуж? були р?зн? види мистецтва. Добре почувався не лише в укра?нськ?й ф?лолог?чн?й науц?, а у слав?стиц?, ?сторичних дисципл?нах, ?стор?? укра?нсько? музики, арх?вн?й справ? (мав великий досв?д в опрацюванн? арх?вних матер?ал?в, ?х публ?кац??). Зарекомендував себе як людина щира, доброзичлива, чудовий виховувач молодих наукових кадр?в.
За роки незалежност? границ? досл?дження нашо? культури в працях ученого поширилися ? на укра?нську д?аспору, про що св?дчать численн? публ?кац?? в лондонському журнал? ≪Визвольний Шлях≫, а також часописах ≪Слово ? час≫, ≪Кур'?р Кривбасу≫, ≪Укра?нська мова в л?тературних пам'ятках≫ (твори Б. Лепкого, Г. Журби, ?. Чикаленка, В. Корол?ва-Старого, М. Багацького та ?н.). А ун?кальн? багатомовн? видання Франкових ≪Каменяр?в≫, прологи до поеми ≪Мойсей≫, подан? в ориг?нал? та в перекладах, життя-буття укра?нського слова, що розвивалося всупереч утисками ? заборонам тотал?тарного режиму.
Могила Федора Погребенника та його дружини, Байкове кладовище
Досл?джуючи ?стор?ю укра?нсько? л?тератури, критики, публ?цистики, Фед?р Погребенник з?брав чимало р?дк?сних документ?в, що вв?йшли до експозиц?й в Ки?в?, Львов?, ?вано-Франк?вську.
Збереження пам'яток нац?онально? культури в радянськ? часи було справою вельми небезпечною. Нев?дд?льною частиною досл?дницько? роботи Федора Погребенника стало згодом й ?хн? оприлюднення. В?н вважав за необх?дне переосмислення нац?онально? державницько? позиц?? класично? л?тературно? спадщини з метою ?? очищення в?д вульгарно-соц?олог?чного трактування, вузькокласового п?дходу до оц?нки л?тературних явищ. Зв?дси ? необх?дн?сть нових видань укра?нсько? класики, як? мали заповнити прогалини в наш?й культур?. Другий аспект ? опрацювання кра?знавчих тем загальноукра?нського значення, а саме: п?дготовка наукових енциклопедичних видань, хрестомат?й, дов?дник?в, яка могла б об'?днати вчених, музейних, б?бл?отечних прац?вник?в, кра?знавц?в.
Помер на 72-му роц? життя 10 с?чня 2001 року, похований разом з дружиною в м.
Ки?в?
на
Байковому кладовищ?
(д?лянка № 49а,
50°25′00″ пн. ш.
30°30′05″ сх. д.
/
50.4169389° пн. ш. 30.5015722° сх. д.
/
50.4169389; 30.5015722
).
За р?к до смерт? Фед?р Погребенник писав у сво?х мемуарах ≪Штрихи до автоб?ограф??≫: ≪Найб?льше завдячую науково-творчому зростанню мо?й дружин? Ярослав?…≫
[1]
.
Наукова д?яльн?сть
[
ред.
|
ред. код
]
Досл?дник укра?нсько? л?тератури к?нця XIX ? початку XX ст., м?жслов'янських л?тературних вза?мин, ?стор?? укра?нсько? критики ? журнал?стики, текстолог.
Секретар редколег?? 50-ти томного видання твор?в
?вана Франка
,
- упорядник ? автор передмови двохтомника
≪Гнат Хоткевич
. Твори в двох томах≫, (1966),
- автор монограф?? ≪Осип Маковей≫ (1969&),
- ≪Лесь Марювич≫ (1971),
- ≪Василь Стефаник
у слов'янських л?тературах≫ (1976)
- ≪Стор?нки життя ? творчост? Василя Стефаника≫ (1980),
- ≪Василь Стефаник: життя ? творч?сть в документах, фотограф?ях, ?люстрац?ях≫ (1987),
- один ?з автор?в ? упорядник?в 8-ми томно? ≪?стор?? укра?нсько? л?тератури≫,
- видань ≪Св?това велич Шевченка≫ (1967),
- ≪Ольга Кобилянська
в критиц? та спогадах≫ (1963),
- автор книжки ≪Наша дум?, наша п?сня≫ (1991),
- нарису
≪Богдан Лепкий≫
(1992),
- дов?дника ≪З Укра?ною в серц?≫ (1995) про письменник?в-ем?грант?в, вих?дц?в з Укра?ни.
Численн? статт? в УРЕ, УЛЕ, Шевченк?вському словнику, б?бл?ограф?чний покажчик, складений до його с?мдесятир?ччя, м?стить 1299 позиц?й.
Фед?р Погребенник п?дготував до друку, написав п?слямову, вм?стив ?люстрован? матер?али власного з?брання до книги
≪?ван Сеньк?в
. Гуцульська спадщина≫. (К., Укра?нознавство, 1995). Автор статей, що безпосередньо стосуються Гуцульщини та письменник?в, пов'язаних з нею, ≪Гнат Хоткевич ? його ?сторична проза≫.
За роботу з видання п'ятдесятитомника твор?в ?. Франка здобув Нац?ональну прем?ю ?мен? Т. Г. Шевченка 1988 року.
Повна б?бл?ограф?я праць Погребенника становить 1300 назв.
[2]
Публ?кац?? про Франка
[
ред.
|
ред. код
]
- Погребенник Ф.
≪Велик? роковини≫ ?вана Франка / Ф. Погребенник // Дн?про. ? 1990. ? № 5. ? С. 110?111.
- Погребенник Ф.
З ким т?льки доля не зводила ?. Франка: [?. Франко у розв?дц? вчен.-етнографа П. Рябкова ≪По восточной Галиции и Буковине≫] / Ф. Погребенник // Голос Укра?ни. ? 1996. ? 5 листоп.
- Погребенник В.
?ван Франко та Стан?слав В?нценз: ≪Гуцульськ? зустр?ч?≫ житт?творчости / В. Погребенник // С?вач духовност?: зб. спогад?в, ст. ? матер?ал?в, присвяч. проф. В. Пол?ку. ? ?вано-Франк?вськ: [б. в.], 2003. ? С. 117?128.
- Франк?ана Федора Погребенника: б?бл?огр. покажч. / упоряд. Г. Горбань ; ?вано-Франк?вська обл. наукова б-ка ?м. ?. Франка. ? ?вано-Франк?вськ: [?вано-Франк?вська обл. наукова б-ка ?м. ?. Франка.], 1999. ? 10 с.
- В?ктор Жадько.
Некрополь на Байков?й гор?. ? К., 2008. ? С. 175, 282.
- В?ктор Жадько.
У пам'ят? Ки?ва: столичний некрополь письменник?в. ? К., 2007. ? С. 346.
- В?ктор Жадько.
Укра?нський некрополь. ? К., 2005. ? С. 267.
- В?ктор Жадько.
Байковий некрополь. ? К., 2004. ? С. 139.
- Гороховський В.
Подвижниу укра?нсько? науки ? культури: [про Ф. Погребенника] // Голос краю. ? 2003. 24 с?чня; 31 с?чня; 7 лютого.
- Гусар Ю.
Подвижницька одержим?сть науковця [про Федора Погребенника] / Юхим Гусар //
Буковинське в?че
. ? 2014. ? № 23 (5 черв). ? С. 2.
- Мельничук Б.
Нов? Загул?вськ? лауреати [про Федора Погребенника] / Богдан Мельничук|Мельничук Богдан ?ванович (письменник та перекладач //
Буковина
. ? 1988. ? 10 жовтня.