?спанська республ?ка ?сп. Republica Espanola ← 1873  ?  1874 → Прапор Герб Дев?з Plus Ultra Карта колон?ально? експанс?? ?спансько? ?мпер?? Столиця Мадрид Мова(и) ?спанська Рел?г?я Католицтво Форма правл?ння Президентська республ?ка В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Перша ?спанська республ?ка

Перша ?спанська республ?ка ( ?сп. Primera Republica Espanola ) ? пол?тичний устр?й, проголошений Кортесами 11 лютого 1873 року. Тривав до 29 грудня 1874 року, коли генерал Арсен?о Март?нес Кампос орган?зував реставрац?ю Бурбонсько? династ?? . Республ?ку було проголошено року п?сля зречення престолу ?спанського короля Амадея I 10 лютого 1873, що в?дбулось внасл?док гостро? соц?ально? кризи та Друго? карл?стсько? в?йни, що почалась. Наступного дня, 11 лютого, ?спан?я була проголошена республ?кою парламентською б?льш?стю, що складалась ?з радикал?в, республ?канц?в ? демократ?в.

Республ?канськ? л?дери планували створення федерально? республ?ки, вт?м не проголосили ?? одразу, натом?сть планували скликання установчих Кортес?в для написання федерально? Конституц??. Радикали в?ддавали перевагу ун?тарн?й республ?ц? з набагато меншим впливом пров?нц?й, ?, лишень республ?ку було проголошено, обидв? сторони повернулись одна проти одно?. Первинно радикали були значною м?рою усунут? в?д влади, при?днавшись до тих, хто вже був вит?снений з пол?тичного життя революц??ю 1868 року чи Карл?стськими в?йнами.

Перша спроба створення в ?спан?? республ?ки була нетривалим за часом ?снування досв?дом й характеризувалась глибокою пол?тичною та соц?альною нестаб?льн?стю ? спалахами насильства. Республ?ка керувалась почергово чотирма президентами, до того як у результат? в?йськового перевороту генерала Мануеля Пав?? не опинилась п?д управл?нням Франс?ско Серрано-?-Дом?нгеса , який одразу ж оголосив про встановлення монарх?? з королем Альфонсом XII . Республ?ка фактично припинила сво? ?снування 3 с?чня 1874 року.

Короткий пер?од ?снування республ?ки в?дзначився одразу трьома громадянськими в?йнами: Третьою карл?стською в?йною , Кантональною революц??ю в метропол?? та десятил?тньою в?йною на Куб? , що на той час була ?спанською колон??ю. Серйозними проблемами для зм?цнення режиму були в?дсутн?сть ?стинних республ?канц?в, ?хня розд?лен?сть м?ж федерал?стами й ун?тар?ями, а також в?дсутн?сть п?дтримки з боку населення.

11 лютого 1873 року, втомившись в?д ?нтриг Амадей I зр?кся престолу. За п?дсумками вибор?в у серпн? 1872 б?льш?сть голос?в у Кортесах належало радикальним демократам на чол? з Мануелем Ру?сом Сорр?ль?ю та республ?канцям-федерал?стам на чол? з Франсеском П?-?-Мар?алем . Приб?чники республ?ки були розколот?: прихильники федерал?зму бажали створити республ?ку на кшталт США , Ем?л?о Кастелар виступав за ун?тарну республ?ку, Н?колас Салмерон-?-Алонсо займав консервативн? позиц??, а генерал Мануель Пав?я прагнув до в?йськово? республ?ки. Конституц?нал?сти Пракседеса Матео Сагасти , консерватори Франс?ско Серрано-?-Дом?нгес , карл?сти (приб?чники претендента на ?спанський престол Дона Карлоса ) й альфонсисти (приб?чники ?ншого претендента, ?нфанта Альфонса ) на чол? з Антон?о Кановасом дель Каст?льйо майже не отримали представництва в парламент?.

Сама кра?на на той момент була розколота: на п?вноч? кра?ни п?дтримували Дона Карлоса, Барселона прагнула до автоном??, Андалус?я перебувала п?д сильним впливом соц?ал?ст?в.

Незважаючи на суперечност? м?ж республ?канськими парт?ями було сформовано перший уряд ?спан?? на чол? з ун?он?стом Естан?слао Ф??ерасом . ?нш? л?дери: П?-?-Мар?аль, Салмерон ? Кастелар також отримали м?сця в республ?канському уряд?. Також до його каб?нету ув?йшли к?лька м?н?стр?в, як? служили королю Амадею: Хосе Ечегарай-?-Ейсаг?рре , Бесерра й ?нш?.

1 червня 1873 року в?дкрилась перша сес?я Кортес?в ? почалась ?хня робота. 7 червня була проголошена федеральна республ?ка. Вт?м у каб?нет? було багато суперечностей. Ф??ерас, в?дчуваючи нездатн?сть упоратись ?з ситуац??ю, потай в?д ус?х ви?хав до Франц?? .

П?сля втеч? Ф??ераса влада перейшла до федерал?ст?в П?-?-Мар?аля. 16 червня було обрано ком?с?ю з 25 член?в, що мала розробити нову Конституц?ю. Головою ком?с?? став Кастелар. 28 червня П?-?-Мар?аль оновив склад свого каб?нету, але через звол?кання та пост?йн? затримки п?д час ухвалення ново? конституц?? под?? розгортались ?з великою швидк?стю. На п?вдн? активно розвивався кантон?ал?зм : 30 червня мун?ципал?тет Сев?ль? проголосив створення соц?ал?стично? республ?ки, а 1 липня непоступлив? депутати залишили Кортеси. За тиждень, 9 липня , незалежн?сть проголосив Алькой .

З'явилось к?лька незалежних кантон?в. Революц?я в?дбулась у р?зних районах Валенс?? , Мурс?? й Андалус??. Незалежними кантонами стали Кад?с , Малага , Сев?лья , Гранада , Валенс?я , Алькой , Картахена , Альманса , Торрев'?ха , Кастельйон , Саламанка , Байлен , Андухар , Тар?фа , Альхес?рас , Камуньяс ? Хум?лья .

Найв?дом?шим став кантон Картахена. 12 липня в результат? аг?тац?? депутата Гальвеса там повстала броненосна ескадра.

В Андалус?? актив?зувались анарх?сти. На п?вноч? поширювався карл?стський рух, що охопив Кра?ну Баск?в , Наварру й Каталон?ю . Претендент Карлос VII сформував в Естель? власний уряд, який почав карбувати монету й намагався вести зовн?шню пол?тику.

П?-?-Мар?аль опинився в критичн?й ситуац??. Для придушення повстань кантон?в сл?д було застосовувати насильство, а Мар?аль такого не бажав, оск?льки вважав, що повстанц? д?яли в межах його пол?тики та за м?сяць подав у в?дставку.

П?сля в?дставки попереднього президента новим главою держави був обраний Н?колас Салмерон-?-Алонсо . В?н належав до федеральних пом?ркованих республ?канц?в, захищав необх?дн?сть знаходити компром?с ?з пом?ркованими чи консервативними групами та виступав за пов?льний перех?д до федерально? республ?ки. Ще будучи м?н?стром в уряд? Естан?слао Ф??ераса Салмерон був ?н?ц?атором скасування смертно? кари й виступав за незалежн?сть судово? влади.

За р?шенням нового президента до Андалус?? було спрямовано в?йська на чол? з Пав??ю з? сво?ми в?йськами, а арм?я п?д проводом Март?неса Кампоса  ? проти Валенс?? й Картахени.

Генерал Пав?я виступив у пох?д 20 липня з тисячним в?йськом. 24 липня один з загон?в зайняв Кордову. 30 або 31 липня Пав?я взяв Сев?лью. Залишивши там заг?н, генерал вирушив на Кад?с, який було взято 4 серпня . За день до того було захоплено Малагу , а 8 серпня ?Гранаду. П?сля цього в?йськам Пав?? вдалось зайняти Санлукар-де-Баррамеду, Сан-Роке, Тар?фу, Альхес?рас. До 10 серпня була зайнята б?льша частина Андалус??.

Валенс?я опиралась урядовим в?йськам до 8 серпня , п?сля чого почалась облога Картахени. Флот Картахени, не маючи можливост? знову п?дняти ?нш? м?ста проти Першо? республ?ки, обмежився тим, що, погрожуючи бомбардуванням ?ншим приморським м?стам, що бради участь у кантон?альн?й революц??, почав вимагати постачання пров?анту та в?йськово? контрибуц??. У раз? в?дмови в?дбувалось бомбардування. Ескадру зупинило втручання англ?йського флоту.

7 вересня новим президентом став Ем?л?о Кастелар . В?н поставив перед сво?м каб?нетом завдання в?дродження арм??, проведення реформ, покласти край громадянськ?й в?йн?, а п?сля того, як усе вийде, об'?днати ?спанц?в ? започаткувати республ?ку. Для того в?н розпочав реорган?зац?ю арм??, призвав на службу зв?льнених у в?дставку артилер?йських оф?цер?в, зробив Пав?ю нам?сником у Мадрид? , в?дрядив Лопеса Дом?нгеса до Картахени, Март?неса-Кампоса ? до Каталон??, а Мор?онеса ? до Наварри. Також Кастелар пом'якшив пол?тику щодо церкви.

21 вересня 1873 року в кра?н? було проголошено во?нний стан. Завдяки цьому були захоплен? Сев?лья, Малага й Кад?с, а 12 с?чня 1874 здалась ? Картахена. Вт?м Третя карл?стська в?йна тривала невдало для республ?ки. Реформи Кастелара спричинили спротив федерал?ст?в у Кортесах. Та парт?я прагнула усунути президента в наступне скликання парламенту.

Генерал Пав?я запропонував Кастелару роз?гнати Кортеси, вважаючи, що в?дставка президента стане ≪трутом, в?д якого спалахне м?на анарх??≫. Вт?м президент в?дмовився. 2 с?чня 1874 року о 14.00 почалось зас?дання Кортес?в нового скликання. Вноч? 3 с?чня вони усунули Кастелара в?д влади. Вранц? 3 с?чня в?йська генерала Пав?? зайняли Мадрид, а два в?дправлених ним ад'ютанти, запропонувавши депутатам роз?йтись, фактично роз?гнали Кортеси.

На короткий час уся влада опинилась в руках у Пав??. В?н запропонував Кастелару повернутись на пост президента, але той не пристав на таку пропозиц?ю, оск?льки було застосовано недемократичн? засоби. Сам стати диктатором Пав?я теж не захот?в. Зрештою президентський пост отримав маршал Франс?ско Серрано-?-Дом?нгес .

Франс?ско Серрано-?-Дом?нгес , герцог де ла Торре, у 63-р?чному в?ц? знов очолив ?спан?ю. Становище республ?ки було скрутним. Хоча 13 с?чня 1874 року урядов? в?йська зум?ли заволод?ти останн?м оплотом кантонал?ст?в ? Картахеною, вт?м невдала в?йна з карл?стами виснажувала економ?ку. Карл?сти, чия арм?я 1874 року нал?чувала до 80 тисяч ос?б, змогли на початку року блокувати Б?льбао , в?йськов? д?? з Наварри, Баскон?? та Каталон?? поширились на Арагон ? Валенс?ю. За тако? ситуац?? республ?канському уряду доводилось утримувати 85-тисячну арм?ю на Куб? та 200-тисячну ? на П?ренеях . Тож Франс?ско Серрано проголосив ун?тарну республ?ку та почав правл?ння без скликання Кортес?в.

За час?в свого врядування в?н зосередився на в?йн? з карл?стами. 1-2 травня 1874 року маршалам Серрано ? Конч? вдалось прорвати блокаду Б?льбао. Республ?канськ? в?йська намагались розбити незначн? загони карл?ст?в. Президенту доводилось б?льше часу проводити на п?вноч?, н?ж у Мадрид?. В той час духовенство й альфонсисти почали активну пропаганду на користь сина ?забелли II  ? 17-р?чного Альфонса. Не зак?нчивши в?йну з карл?стами, Серрано з частиною сво?? арм?? повернувся до столиц?. Загибель маршала Конч?, що сталась 27 червня в результат? поразки республ?канц?в у триденн?й битв? п?д Естель?ю (25-27 червня), а також невдоволення во?начальник?в тим, як уряд постача? арм?ю, також зменшили число приб?чник?в Серрано. Генерали в р?зних частинах ?спан?? схилялись до думки про пошук б?льш над?йного претендента на вищий державний пост. Альфонс Бурбон ?х влаштував, оск?льки в?н мав б?льш пом?ркован? погляди, н?ж дон Карлос та ?забелла II, а також здобув в?йськову осв?ту у Велик?й Британ?? . Перемовини з ним проводив генерал Кановас дель Каст?льйо.

1 грудня Альфонс виголосив ≪Сандхертський ман?фест≫, в якому об?цяв бути одночасно ? гарним католиком, ? л?бералом . Серрано знову вирушив у п?вн?чну арм?ю на в?йну з карл?стами.

29 грудня 1874 року Март?нес-Кампос, який командував бригадою, дорогою з Сагунто на Валенс?ю запропонував сво?м п?длеглим проголосити королем Альфонса Бурбона. Його п?дтримав командувач центру генерал Ховельяр, пов?домивши про це до Мадрида. Нам?сник Валенс?? в?дмовився п?дтримати альфонсист?в, але не заважав ?м узяти м?сто.

Коли в столиц? дов?дались про так? под??, Мадрид розколовся: нам?сник Мадрида Фернандо Примо де Р?вера й частина гарн?зону п?дтримали альфонсист?в, ?нша, на чол? з Сагастою були проти. Сагаста телеграфом пов?домив про под?? президенту Серрано. Той порадив м?н?страм кап?тулювати, а сам перейшов французький кордон. П?сля цього Альфонс був проголошений королем ? в п?вн?чн?й арм??.

Приб?чники Альфонса отримали м?сця в уряд?: Кановас став головою ради м?н?стр?в, Примо де Р?вера ? в?йськовим м?н?стром, Март?нес-Кампос ? головнокомандувачем п?вн?чно? арм??, герцог Сесто ? цив?льним губернатором Мадрида. Альфонс п?д час тих под?й перебував у Париж? . Лише 7 с?чня 1875 року в?н с?в на фрегат у Марсел? , 10 с?чня прибув до Барселони, 11 с?чня ? до Валенс??, а 14 с?чня ? до Мадрида, де почав сво? правл?ння.

• Фр?др?х Енгельс . Бакун?сти за працею. Записки про повстання в ?спан?? вл?тку 1873 року  // Твори. ? М. : Политиздат, 1961. ? Вип. 2-й . ? С. 457-474 .
• ?стор?я XIX стол?ття. ? М. : Соцэкгиз, 1939. ? Т. 7. ? С. 315-323. ? 626 с. ? 103 000 прим.
• Joseph A. Brandt. Toward the New Spain: The Spanish Revolution of 1868 and the First Republic (1977)

• Перша ?спанська республ?ка . Л?берея ≪Нового Геродота≫ . Арх?в ориг?налу за 28 жовтня 2012 . Процитовано 28 травня 2018 .

Словники та енциклопед?? Encyclopædia Britannica · Gran Enciclopedia Aragonesa Нормативний контроль Freebase :  /m/0346sd · J9U :  987007563207905171 · LCCN :  sh85126097