Пауль Йоганн Ансельм фон Фе?рбах

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Пауль Йоганн Ансельм фон Фе?рбах
н?м. Paul Johann Anselm von Feuerbach
Народився 14 листопада 1775 ( 1775-11-14 ) [1] [2] […]
Гайн?хен
Помер 29 травня 1833 ( 1833-05-29 ) [1] [2] […] (57 рок?в)
Франкфурт-на-Майн?
Поховання Франкфуртський головний цвинтар d
Кра?на   Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське
Д?яльн?сть правник , ф?лософ , викладач ун?верситету , суддя , юридичний навчальний заклад , письменник
Alma mater ?нський ун?верситет
Галузь Крим?нальне право
Заклад К?льський ун?верситет
?нський ун?верситет
Мюнхенський ун?верситет Людв?га-Максим?л?ана
Посада суддя
Вчене звання Професор
Науковий ступ?нь докторський ступ?нь
Членство Academy of Science for Public Utility d
Баварська академ?я наук
Батько Johann Anselm Feuerbach d
Д?ти Людв?г Андреас Фей?рбах
Joseph Anselm Feuerbach d
Karl Wilhelm Feuerbach d
Friedrich Feuerbach d
Нагороди
орден «За заслуги» Баварської корони орден Вюртемберзької корони Орден Білого соколу

Роботи у В?к?джерелах
CMNS:  Пауль Йоганн Ансельм фон Фе?рбах у В?к?сховищ?

Пауль Йоганн Анзельм фон Фе?рбах ( н?м. Paul Johann Anselm Ritter von Feuerbach , 14 листопада 1775 , м. Гайн?гхен поблизу м. ?ни , Тюринг?я  ? 29 травня 1833 , м. Франкфурт-на-Майн? ) ? знаний н?мецький правознавець-крим?нал?ст, реформатор крим?нального законодавства, спец?ал?ст з пор?вняльного крим?нального права ; доктор ф?лософ?? (1795) та доктор права (1799). Вважа?ться родоначальником н?мецько? науки ( догматики ) крим?нального права, одним з засновник?в класично? школи (напряму) в науц? крим?нального права . Батько ф?лософа Людв?га Фе?рбаха .

Б?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Був старшим сином Христини Краузе ? Йоганна Ансельма Фе?рбаха (в майбутньому в?домого адвоката), як? не перебували в шлюб?. Зак?нчив в 1799 роц?, ?нський ун?верситет , де вивчав ф?лософ?ю та юриспруденц?ю. З л?тнього семестру 1799 року викладав у цьому ун?верситет?: читав лекц?? з природного права та енциклопед?? права, крим?нального права ? процесу, цив?льного ? римського права (пандект?в). З 1802 року ? професор крим?нального права в К?льському ун?верситет?, а з 1804 року ? в ун?верситет? м. Ландсгута (Бавар?я). Тут в?н читав вчення про тлумачення закон?в, ?стор?ю римського права, ?нституц??, пандекти, крим?нальне право ? крим?нальний процес. Проте у вересн? 1805 роц?, йому довелося залишити Ландсгут через конфл?кт з професором-юристом Геннером. В тому ж роц? австр?йськ? в?йська вторглися в Бавар?ю ? м?н?стерство юстиц?? (де працював п?сля залишення викладання в ун?верситет? Фе?рбах) евакуювалося в Мюнхен. В Мюнхенському м?н?стерств? юстиц?? Фе?рбах пропрацював з 1805 р. до 1814 р., був м?н?стром юстиц??, займався кодиф?кац?йними роботами.

Значною заслугою Фе?рбаха стало прийняття 1806 року, закону про скасування в Бавар?? катування як способу отримання доказ?в у крим?нальному процес?.

1806 року, Фе?рбах був запрошений до роботи в очолюван?й М. М. Сперанським Ком?с?? укладення закон?в у Рос??. В?дгукнувшись, вчений над?слав до Ком?с?? св?й про?кт КК для Бавар??. Його досв?д з розробки Баварського крим?нального уложення було використано при п?дготовц? в Рос?? ≪Зводу закон?в крим?нальних≫ 1833 р., Уложення про покарання крим?нальн? та виправн? 1845 р.

У червн? 1814 р. Фе?рбах отримав призначення на посаду другого президента апеляц?йного суду в Бамберз?. Це ознаменувало новий пер?од в його житт? ? в?н, як суддя в?дправляв судочинство ? м?г на практиц? застосовувати п?дготовлений ним крим?нальний кодекс. В Бамберз? в?н працював до 1816 р.

Однак конфл?кти на робот? п?дштовхнули Фе?рбаха в березн? 1817 року, перевестися на посаду президента апеляц?йного суду в м. Ансбах .

В 1821 роц? Фе?рбах з метою ближчого практичного ознайомлення з французьким крим?нальним законодавством ?здив до Франц??.

В Ансбаху в?н прожив майже до к?нця сво?х дн?в. Лише за м?сяць до сво?? смерт? в?н пере?хав у Франкфурт-на-Майн?, м?сто свого дитинства, де й помер 29 травня 1833 року, на 58-му роц? життя.

Крим?нально-правов? погляди Фе?рбаха

[ ред. | ред. код ]

Погляди на крим?нальний закон

[ ред. | ред. код ]

Погляд на злочин

[ ред. | ред. код ]

Погляди на покарання

[ ред. | ред. код ]

Фе?рбах ? Крим?нальне уложення (Крим?нальний кодекс) корол?вства Бавар?? 1813 р

[ ред. | ред. код ]

На початку XIX ст. в Бавар?? проводяться роботи з п?дготовки про?кту нового крим?нального уложення. У 1802 р. був оприлюднений про?кт цього закону, розроблений в?домим крим?нал?стом Клейншродом [4] . А. Фе?рбах в?дгуку?ться на публ?кац?ю про?кту сво?м трьохтомником ≪Критика Клейншрод?вського про?кту Крим?нального уложення для Корол?вства Бавар??≫ [5] , де вказу? на численн? недол?ки редакц?? Уложення авторства Г. Клейншрода. В зв'язку з цим уряд Бавар?? спочатку запрошу? Фе?рбаха до роботи в кодиф?кац?йн?й ком?с??, а в 1805 р. його призначають м?н?стром юстиц??, доручивши подальшу роботу над про?ктом КК.

Фе?рбах?вський про?кт Крим?нального уложення був готовий до грудня 1807 р. , однак через пол?тичну нестаб?льн?сть (це саме був час наполеон?вських во?н ) його розгляд довелося в?дкласти. 16 травня 1813 року Крим?нальний кодекс Бавар?? (н?м. Strafgesetzbuch fur das Konigreich Bayern von 1813, скорочено BayStGB von 1813) був опубл?кований за п?дписом короля Максим?л?ана Йосифа, а 1 жовтня 1813 р. ? набрав законно? сили.

Кодекс включав матер?альне ? процесуальне крим?нальне право. В значн?й м?р? в?н спирався на французьке крим?нальне законодавство (КК Франц?? 1791 та 1810 рок?в), в тому числ? в?дтворюючи триступеневу французьку модель под?лу крим?нальних правопорушень на злочини (Verbrechen), проступки (Vergehen) ? пол?цейськ? порушення (Polizeiubertretungen) (ст. 2 Кодексу). Його в?др?зняли повнота ? ясн?сть викладу Загально? та Особливо? частин. Основним недол?ком Кодексу стала його надм?рна теоретизован?сть: положення про вину й сп?вучасть виявилися занадто заплутаними й доктринальними. В Особлив?й частин? намагання звузити судд?вський розсуд призвело до казу?стичност? викладу [6] .

Кодекс м?стив 459 статей, згрупованих в три книги, що под?лялися на розд?ли. Одним з перших в ?стор?? ?вропейського крим?нального законодавства КК Бавар?? 1813 р. мав у сво?й структур? Загальну частину (Книга Перша ≪Загальн? положення про закон щодо злочин?в ? поступк?в≫ складалася з п'яти розд?л?в).

Злочинами, зг?дно з цим кодексом вважалися ≪вс? умисн? порушення закону, як? через сво? властивост? ? м?ру зловмисност? перебувають п?д загрозою покарання≫ [7] .

Покараннями, як? застосовувалися до ос?б, що вчинили крим?нально каран? д?яння, зг?дно з? ст. 4 цього кодексу були:

  • I) смертна кара (Todesstrafe);
  • II) примусов? роботи / каторга (Kettenstrafe);
  • III) тюрма (Zuchthausstrafe);
  • IV) виправно-трудовий д?м (Strafarbeitshaus);
  • V) ув'язнення в фортец? (Festungsstrafe);
  • VI) ганебн? покарання ? поразка в правах (позбавлення чину) (Ehrenstrafen und Degradation);
  • VII) т?лесн? покарання [шмагання/биття р?зками] (Coerpoerliche Zuchtigung);
  • VIII) арешт (Festungarrest);
  • IX) майновий штраф (Vermoegensstrafen).

В Особлив?й частин? кодекс вражав сво?ю страшною жорсток?стю (висл?в М. С. Таганцева ), через що невдовз? п?сля прийняття кодекс одна за одною зазнав багатьох зм?н, спрямованих на пом'якшення його суворост?. А вже з 1822 року уряд приступив до розробки нового про?кту КК (до п?дготовки якого був залучений також ? Фе?рбах). Проте новий КК Бавар?? був прийнятий вже по смерт? Фе?рбаха у 1861 р.

Характерно, що баварський КК був споряджений оф?ц?йним коментарем з забороною публ?кац?? будь-яких ?нших коментар?в ≪з метою забезпечення ?дност? тлумачення та застосування крим?нального закону≫ (Ф. М. Р?шотн?ков).

Баварський КК 1813 р., як ? ?нш? прац? Фе?рбаха, справив величезний вплив на розвиток крим?нального законодавства в Н?меччин? та ряд? ?нших держав. Зокрема в Ольденбурз? в?н був сприйнятий фактично досл?вно.

Рос?йськ? переклади праць Фе?рбаха

[ ред. | ред. код ]

Вже з початку XIX ст. з часу видання П?дручника чинного в Н?меччин? крим?нального права (1801) Фе?рбах здобува? визнання й св?тову в?дом?сть. Багато його праць перекладаються ще за життя автора. У Рос?? Фе?рбах став в?домий широкому загалу завдяки перекладу його П?дручника чинного в Н?меччин? крим?нального права, опрацьованого П. Д. Лод??м (ч. 1. ? Спб., 1810), Цебриковим та П. Полонським в трьох частинах (Спб., 1810?1827). Переклад П?дручника широко використовувався в систем? ун?верситетсько? юридично? осв?ти в Рос?йськ?й ?мпер??. Курсу А. Фе?рбаха судилося в?д?грати вир?шальну роль щодо рос?йсько? науки. Саме ц??ю працею було дано поштовх до розвитку науково-догматично? обробки рос. крим?нального права [8] . Рос?йською мовою було перекладено також працю Фе?рбаха ≪Ф?лософ?чно-юридичне досл?дження державно? зради ? злочину проти Величност? з коротким нарисом ?стор?? законодавства про сей злочин≫ (Спб.,1812).

Основн? прац? Фе?рбаха

[ ред. | ред. код ]
  • ≪Критика природних прав≫ (1796),
  • ≪Анти-Гоббс≫ (1798),
  • ≪Перегляд основних принцип?в ? основних понять позитивного крим?нального права≫ (ч. 1?2, 1799?1800),
  • ≪П?дручник загального чинного у Н?меччин? крим?нального права≫ (1801),
  • ≪Критика Клейншрод?вського про?кту Крим?нального уложення для Корол?вства Бавар??≫ (1804, див.: Kritik des Kleinschrodischen Entwurfs zu einem peinlichen Gesetzbuch fur die kurpfalzbayerischen Staaten, von P. Joh. Anselm Feuerbach. Drei Teile. Gießen 1804);
  • ≪Незвичайн? крим?нальн? справи≫ (т. 1?2, 1808?11),
  • ≪Крим?нальне уложення для Корол?вства Бавар?я ≫ (1813, див.: Strafgesetzbuch fur das Konigreich Bayern. Munchen 1813; Code penal du royaume de Baviere. Traduit de L'Allemand Par Ch. Vatel. ? Paris, 1852. ? XL + 392 p.),
  • ≪Думки над судом присяжних≫ (1813),
  • ≪Св?тове панування, могила людства≫ (1814),
  • ≪Про н?мецьку свободу≫ (1814),
  • ≪Думки про публ?чн?сть ? гласн?сть у крим?нальному судочинств?≫ (1821),
  • ≪Документальний виклад знаменитих злочин?в≫ (т. 1?2, 1828?29),
  • ≪Каспар Хаузер. Приклад злочин?в з душевного життя людей≫ (1832).

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
  2. а б SNAC ? 2010.
  3. а б Encyclopædia Britannica
  4. Див.: Kieinschrod, G. A. Entwurf eines peinlichen Gesetzbuchs fur die kurpfalzbayerischen Staaten. ? Munchen 1802
  5. Див.: Kritik des Kleinschrodischen Entwurfs zu einem peinlichen Gesetzbuch fur die kurpfalzbayerischen Staaten, von P. Joh. Anselm Feuerbach. Drei Teile. Gießen 1804.
  6. див.: Есаков Г. А., Крылова Н. Е., Серебренникова А. В. Уголовное право зарубежных стран: Учебное пособие. ? М.: Проспект, 2009. ? 336с. ? с. 44
  7. Цитую за: Игнаташвили Тамара. Преступление как юридическая категория и ее отражение в творчестве Ф. Достоевского, Л. Толстого и А. Чехова. Диссертация на соискание академической степени доктора филологии (Ph. D). ? Тбилиси: Тбилисский государственный университет им. Ив. Джавахишвили, 2010. ? С. 8.
  8. Фельдштейн Г. С. Главнейшие течения в истории науки уголовного права в России, с. 291?292

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • Глазер Ю. Ансельм Фейербах (Историко-юридическая биография) // Юридический вестник. 1869. Кн. II. С. 29-44.
  • Пионтковский А. А. Уголовно-правовые воззрения Канта, А. Фейербаха и Фихте // Ученые труды Всесоюзного института юридических наук НКЮ СССР. ? Выпуск 1. ? М.: Юридическое издательство НКЮ СССР, 1940. ? 192 с.
  • Ошерович Б. К вопросу об уголовно-правовых воззрениях Ансельма Фейербаха // Ученые записки. Ученые записки ВИЮН. ? М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1941, Вып. 2. ? С. 260?287.
  • Решетников Ф. М. ≪Классическая≫ школа и антрополого-социологическое направление. М., 1985.
  • Дусаев Р. Н., Зимон Х. Уголовно-правовые воззрения Пауля Иогана Ансельма Фейербаха (1775?1833 гг.) // Вестник Ленинградского университета. ? Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1985, № 27. ? С. 90-95
  • Фельдштейн Г. С. Главнейшие течения в истории науки уголовного права в России/ Под ред. и с предислов. В. А. Томсинова. ? М.: Издательство ≪Зерцало≫, 2003. ? С. 286?293.
  • Козочкин И. Д. Фейербах Пауль Иоганн Ансельм фон //Антология мировой правовой мысли В 5 т. ? Т. 3. Европа. Америка: XVII?XX вв. ? М.: Мысль, 1999.
  • Российская юридическая энциклопедия / Гл. ред. А. Я. Сухарев. ? М. : ИНФРА-М, 1999. ? 1110 с.
  • Пауль Йоганн Анзельм фон Фей?рбах ? творець науки пор?вняльного правознавства // Пор?вняльне правознавство. Науково-практичний фаховий журнал (Додаток до журналу ≪Право Укра?ни≫). ? 2012. ? № 1 ? 2. ? С. 280?281.
  • Feuerbach, Ludwig. Anselm Ritter v. Feuerbachs Leben und Wirken. Veroffentlicht von seinem Sohn Ludwig Feuerbach. 2 Bande. Leipzig 1852.
  • Grunhut Max. Anselm v. Feuerbach und das Problem der strafrechtlichen Zurechnung. ? Hamburg; W. Gente Verlag, 1922. ? 283 (296) p.
  • Radbruch Gustav. Paul Johann Anselm Feuerbach. Ein Juristenleben. ? Wien, 1934 (Gottingen, 1969).
  • Kipper Е. Paul Johann Anselm Feuerbach. Sein Leben als Denker, Gesetzgeber und Richter. ? Koln, 1989.
  • Cattaneo Mario A. Anselm Feuerbach: filosofo e giurista liberale.[Monografia] ? Milano: Edizioni di Comunita, 1970. ? 584 p.
  • Groschner, Rolf, und Gerhard Haney: Die Bedeutung P.J.A. Feuerbachs (1775?1833) fur die Gegenwart, Tagung der Internationalen Vereinigung fur Rechtsphilosophie (IVR) in Jena, 15. und 16. Marz 2002. Wiesbaden 2003.
  • Muller, Helga: Der Begriff der Generalpravention im 19. Jahrhundert. Von P.J.A. Feuerbach bis Franz v. Liszt. Frankfurt a. M., Bern, New York 1984.
  • Neh, Siegfried W.: Die posthumen Auflagen von Feuerbachs Lehrbuch. Zu der Konzeption C.J.A. Mittermaiers und seinem Wissenschaftsverstandnis. Berlin 1991.
  • Festschrift 200 Jahre Appellationsgericht / Oberlandesgericht Bamberg. ? Munchen: Verlag C. H. Beck, 2009.
  • Code penal du royaume de Baviere. Traduit de L'Allemand Par Ch. Vatel. ? Paris, 1852. ? XL + 392 p.

Посилання

[ ред. | ред. код ]