Парк

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Соф??вський парк в Уман? , Укра?на
Парков? мебл? ? лавки на початку 21 ст. Площа М?цкевича , ?вано-Франк?вськ . Фото 2016 р.

Парк ( фр. parc в?д лат. parricus ? ≪обгорожене м?сце≫) [1]  ? спец?альна обмежена природна або штучна територ?я , вид?лена переважно з метою рекреац?? , в?дпочинку [1] .

В побут? слова ≪парк≫ та ≪сад≫ далеко не роз?йшлися. Тому широко використову?ться словосполучення ≪садово-паркове мистецтво≫ . Проте сад ?сну? для постачання фрукт?в, тод? як парк може мати садову д?лянку, а може не мати ??.

Парк
Зображення
Іконка
Категор?я-епон?м Q113367929 ?
Категор?я для вид?в з цього об'?кта d
Категор?я кра?вид?в елемента d
CMNS:  Парк у В?к?сховищ?

Етимолог?я [ ред. | ред. код ]

Слово парк ? запозиченням ?з зах?дно?вропейських мов; н?мецьке Park , французьке parc , англ?йське park походять в?д старолатинського parricus ( ≪обгороджене м?сце, парк≫), яке зводиться до ?бер?йського *parra ( ≪?рати , реш?тка , шпалерник для кв?т?в , п?дп?рки для фруктових дерев )≫ [2] .

Див. також сп?льн? за походженням слова [2] [ ред. | ред. код ]

?стор?я парк?в [ ред. | ред. код ]

Перш? парки у св?т? ?снували ще в Стародавн? часи. Знаменит? Висяч? Сади Сем?рам?ди можна вважати одним ?з перших парк?в. Кр?м того, достатньо в ранню епоху народилося паркове мистецтво в Кита? .

Одн? з найперших парк?в були створен? за наказом перських цар?в, як? в?дводили велик? територ?? п?д мисливськ? уг?ддя , де прокладалися верхов? стежки ? будувалися притулки для мисливц?в, п?зн?ше декоративн? елементи стали нев?дд?льною частиною цих парк?в.

Сади як явище прийшли в ?вропу з Близького Сходу ? Аз?? . Саме там батьк?вщина абрикос , винограду , алич? , шовковиц? , хурми . В Стародавн?й Грец?? плодов? сади поступово вит?сняли свят? га?, але з'явилися парки б?ля значущих для сусп?льства м?сцях (сади Академ??, де збирались ф?лософи). Греки поширювали у сво?х садах скульптури та мал? арх?тектурн? об'?кти ? колонади, в?втар? для рел?г?йних церемон?й. Практика ставити скульптури в садах ? парках була п?дхоплена в ?вроп? в добу В?дродження ? перейшла дал? в сади бароко ? класицизму.

Перш? в?дом? плани сад?в з пальмами та платанами б?ля басейну походять ?з Стародавнього ?гипту (збереглися на рель?фах).

Можливо, перш? спроби регулярного планування сад?в теж походять зв?дти. ? через араб?в д?йшли до арабсько? ?спан?? , де виникла своя культура сад?вництва (сади Хенерал?фе , сади Альгамбри ). П?сля в?двоювання земель арабсько? ?спан?? цей тип сад?в поширився католицькою ?спан??ю ? п?шов у середньов?чну ?вропу.

Сво? поширення мали сади в католицьких монастирях, а пот?м при замках феодал?в.

У друг?й половин? XVI стол?ття засновано найстар?ший парк в Укра?н? ? ?зу?тський (тепер парк ?мен? ?вана Франка ) [3] .

Сади Середньов?ччя [ ред. | ред. код ]

В?лла ? сади в Поджо-а-Каяно б?ля Прато.

Перш? парки в ?вроп? з'явилися в добу Середньов?ччя . Вони створювалися багатими феодалами для того, щоб вид?лити певну територ?ю для полювання ? залишити ?? недоторканою для ?нших феодал?в чи простолюду.

Сади доби бароко [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Сад бароко

Садово-паркове мистецтво бароко насл?дувало багатий досв?д майстр?в ?тал?йського В?дродження. Але ця спадков?сть була творчою, досв?д збер?гали та розвивали дал?. Сад?вництво ?тал?? приваблювало майстр?в з р?зних кра?н, а творчий доробок поширився у Франц??, Голланд??, Англ??. ?тал?йськ? арх?тектори часто втручалися в планування сад?в ? парк?в при садибах, а ?х твори ставали вз?рцями стилю (сад у Фраскат? з каскадом в?лли Альдобранд?н? , арх. Джакомо делла Порта ). З'явилися й фах?вц?, спец?ал?зован? лише на садово-парковому мистецтв? ( Андре Ленотр , Олександр Леблон тощо). В р?зних кра?нах ?вропи створюють видатн? зразки сад?в бароко ( Во ле В?конт у Франц??, Хет Лоо в Голланд??, Шенбрунн у В?дн? тощо).

Парки Ки?ва

Загальна площа Ки?ва становить 83,4 тис. га, площа зелено? зони ? 16,2 тис. га, що становить 19,3% територ?? м?ста. Кр?м зелених зон, значну площу столиц? займають л?сництва ? непристосован? для в?дпочинку м?сця. Найзелен?шим районом Ки?ва ? Голос??вський з показником 47,6%, за ним йдуть Оболонський (37,76%) ? Дн?провський (31,02%) райони. Найнижчий показник у Святошинському район? - тут т?льки 11,65% зелених зон. [4]

Типолог?я парк?в [ ред. | ред. код ]

Англ?йський сад у Мюнхен? , типовий пейзажний парк
Парк у Версал? , типовий регулярний парк

також:

В?дом? парки та сади [ ред. | ред. код ]

Укра?на [ ред. | ред. код ]

За кордоном [ ред. | ред. код ]

Центральний парк , Нью-Йорк
Корол?вський парк кв?т?в Кекенхоф , Л?ссе (Н?дерланди)

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. а б Парк // Словник укра?нсько? мови  : в 11 т. ? Ки?в : Наукова думка , 1970?1980.
  2. а б Етимолог?чний словник укра?нсько? мови  : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ?н. ? К . : Наукова думка , 1989. ? Т. 4 : Н ? П / укл.: Р. В. Болдир?в та ?н. ; ред. тому: В. Т. Колом??ць, В. Г. Скляренко. ? 656 с. ? ISBN 966-00-0590-3 .  ? С. 295)
  3. Арх?вована коп?я . Арх?в ориг?налу за 4 березня 2010 . Процитовано 17 жовтня 2010 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання )
  4. Досл?дження. Чи достатньо в Ки?в? парк?в . nv.ua . Процитовано 18 листопада 2019 .

Джерела [ ред. | ред. код ]

  • Hans Sarkowicz Die Geschichte der Garten und Parks . Insel Verlag, Frankfurt, 2001.
  • Kerstin Walter Geschichte der Gartenkunst. Von der Renaissance bis zum Landschaftsgarten . Verlag DuMont, 2006.
  • Albert Jost Gartenlust ? Lustgarten . Verlag Schnell & Steiner, 2003.
  • Ehrenfried Kluckert (Hrsg.) Gartenkunst in Europa . Konemann Verlag, 2005.
  • Erik Orsenna Portrait eines glucklichen Menschen. Der Gartner von Versailles . DTV, 2004.
  • Всеобщая история архитектуры, т 2,М, 1963 (рос)
  • Всеобщая история искусств, т 3,4, М, ≪Искусство≫, 1962 (рос)
  • Горохов В. П. Лунц Л. Б. ≪Парки мира≫, М, Стройиздат, 1985 (рос)
  • Вергунов А. П., Горохов В. А. ≪Русские сады и парки≫, М, ≪Наука≫, 1988 (рос)
  • Брунов Н. ≪Рим. Архитектура эпохи бароко≫, М, 1937 (рос)
  • Афмидентова В. В. ≪История садово-парковых стилей≫, М, ≪Архитектура≫, 2003 (рос)
  • Каптерева Т.,Быков erm/14 Св?тлини парк?в Львова
  • Park  // ≪Encyclopaedia Britannica≫ (англ.)

Л?тература [ ред. | ред. код ]

  • Визначн? сади ? парки Укра?ни та ?х охорона / Липа О. Л. ? К. : Вид-во Ки?вського ун?верситету, 1960. ? 175 с.
  • Запов?дне паркознавство: Навчальний пос?бник / С.Ю. Попович, О.М. Кор?нько, Ю.О. Клименко. ? Терноп?ль: Богдан, 2011. ? 320 с. ? ISBN 978-966-10-1402-1
  • М. О. Медвед?ва . Парки м?жнародн? // Укра?нська дипломатична енциклопед?я : У 2-х т. / Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. ? К.: Знання Укра?ни, 2004. ? Т. 2 ? 812 с. - ISBN 966-316-045-4
  • Паркознавство: навч. пос?б. / С.?. Кузнецов, О.М. Багацька; Каб. М?н. Укра?ни, НУБ?П ? К.: ЦП ?Компринт”, 2011. ? 156 с. ? ISBN 978-966-306-160-2