Парк
(
фр.
parc
в?д
лат.
parricus
? ≪обгорожене м?сце≫)
[1]
? спец?альна обмежена природна або штучна
територ?я
, вид?лена переважно з метою
рекреац??
,
в?дпочинку
[1]
.
В побут? слова ≪парк≫ та ≪сад≫ далеко не роз?йшлися. Тому широко використову?ться словосполучення
≪садово-паркове мистецтво≫
. Проте сад ?сну? для постачання фрукт?в, тод? як парк може мати садову д?лянку, а може не мати ??.
Слово
парк
? запозиченням ?з зах?дно?вропейських мов; н?мецьке
Park
, французьке
parc
, англ?йське
park
походять в?д
старолатинського
parricus
(
≪обгороджене
м?сце, парк≫), яке зводиться до ?бер?йського
*parra
(
≪?рати
,
реш?тка
, шпалерник для
кв?т?в
, п?дп?рки для
фруктових дерев
)≫
[2]
.
Див. також сп?льн? за походженням слова
[2]
[
ред.
|
ред. код
]
Перш? парки у св?т? ?снували ще в Стародавн? часи. Знаменит? Висяч?
Сади Сем?рам?ди
можна вважати одним ?з перших парк?в. Кр?м того, достатньо в ранню епоху народилося паркове мистецтво в
Кита?
.
Одн? з найперших парк?в були створен? за наказом
перських
цар?в, як? в?дводили велик? територ?? п?д
мисливськ? уг?ддя
, де прокладалися верхов? стежки ? будувалися притулки для мисливц?в, п?зн?ше декоративн? елементи стали нев?дд?льною частиною цих парк?в.
Сади як явище прийшли в ?вропу з
Близького Сходу
?
Аз??
. Саме там батьк?вщина
абрикос
,
винограду
,
алич?
,
шовковиц?
,
хурми
. В
Стародавн?й Грец??
плодов? сади поступово вит?сняли свят? га?, але з'явилися парки б?ля значущих для сусп?льства м?сцях (сади Академ??, де збирались ф?лософи). Греки поширювали у сво?х садах скульптури та мал? арх?тектурн? об'?кти ? колонади, в?втар? для рел?г?йних церемон?й. Практика ставити скульптури в садах ? парках була п?дхоплена в ?вроп? в добу
В?дродження
? перейшла дал? в
сади бароко
? класицизму.
Перш? в?дом? плани сад?в з
пальмами
та
платанами
б?ля басейну походять ?з
Стародавнього ?гипту
(збереглися на рель?фах).
Можливо, перш? спроби регулярного планування сад?в теж походять зв?дти. ? через араб?в д?йшли до арабсько?
?спан??
, де виникла своя культура сад?вництва (сади
Хенерал?фе
, сади
Альгамбри
). П?сля в?двоювання земель арабсько? ?спан?? цей тип сад?в поширився католицькою ?спан??ю ? п?шов у середньов?чну ?вропу.
Сво? поширення мали сади в католицьких монастирях, а пот?м при замках феодал?в.
У друг?й половин?
XVI стол?ття
засновано найстар?ший парк в Укра?н? ? ?зу?тський (тепер
парк ?мен? ?вана Франка
)
[3]
.
Перш? парки в ?вроп? з'явилися в добу
Середньов?ччя
. Вони створювалися багатими
феодалами
для того, щоб вид?лити певну територ?ю для полювання ? залишити ?? недоторканою для ?нших феодал?в чи простолюду.
Садово-паркове мистецтво бароко насл?дувало багатий досв?д майстр?в ?тал?йського В?дродження. Але ця спадков?сть була творчою, досв?д збер?гали та розвивали дал?. Сад?вництво ?тал?? приваблювало майстр?в з р?зних кра?н, а творчий доробок поширився у Франц??, Голланд??, Англ??. ?тал?йськ? арх?тектори часто втручалися в планування сад?в ? парк?в при садибах, а ?х твори ставали вз?рцями стилю (сад у
Фраскат?
з каскадом
в?лли Альдобранд?н?
, арх.
Джакомо делла Порта
). З'явилися й фах?вц?, спец?ал?зован? лише на садово-парковому мистецтв? (
Андре Ленотр
,
Олександр Леблон
тощо). В р?зних кра?нах ?вропи створюють видатн? зразки сад?в бароко (
Во ле В?конт
у Франц??,
Хет Лоо
в Голланд??,
Шенбрунн
у В?дн? тощо).
Парки Ки?ва
Загальна площа Ки?ва становить 83,4 тис. га, площа зелено? зони ? 16,2 тис. га, що становить 19,3% територ?? м?ста. Кр?м зелених зон, значну площу столиц? займають л?сництва ? непристосован? для в?дпочинку м?сця. Найзелен?шим районом Ки?ва ? Голос??вський з показником 47,6%, за ним йдуть Оболонський (37,76%) ? Дн?провський (31,02%) райони. Найнижчий показник у Святошинському район? - тут т?льки 11,65% зелених зон.
[4]
також:
В?дом? парки та сади
[
ред.
|
ред. код
]
- Hans Sarkowicz
Die Geschichte der Garten und Parks
. Insel Verlag, Frankfurt, 2001.
- Kerstin Walter
Geschichte der Gartenkunst. Von der Renaissance bis zum Landschaftsgarten
. Verlag DuMont, 2006.
- Albert Jost
Gartenlust ? Lustgarten
. Verlag Schnell & Steiner, 2003.
- Ehrenfried Kluckert (Hrsg.)
Gartenkunst in Europa
. Konemann Verlag, 2005.
- Erik Orsenna
Portrait eines glucklichen Menschen. Der Gartner von Versailles
. DTV, 2004.
- Всеобщая история архитектуры, т 2,М, 1963 (рос)
- Всеобщая история искусств, т 3,4, М, ≪Искусство≫, 1962 (рос)
- Горохов В. П.
Лунц Л. Б.
≪Парки мира≫, М, Стройиздат, 1985 (рос)
- Вергунов А. П., Горохов В. А.
≪Русские сады и парки≫, М, ≪Наука≫, 1988 (рос)
- Брунов Н.
≪Рим. Архитектура эпохи бароко≫, М, 1937 (рос)
- Афмидентова В. В.
≪История садово-парковых стилей≫, М, ≪Архитектура≫, 2003 (рос)
- Каптерева Т.,Быков erm/14 Св?тлини парк?в Львова
- Park
//
≪Encyclopaedia Britannica≫
(англ.)
- Визначн? сади ? парки Укра?ни та ?х охорона / Липа О. Л. ? К. : Вид-во Ки?вського ун?верситету, 1960. ? 175 с.
- Запов?дне паркознавство: Навчальний пос?бник / С.Ю. Попович, О.М. Кор?нько, Ю.О. Клименко. ? Терноп?ль: Богдан, 2011. ? 320 с. ?
ISBN 978-966-10-1402-1
- М. О. Медвед?ва
. Парки м?жнародн? //
Укра?нська дипломатична енциклопед?я
: У 2-х т. / Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. ? К.: Знання Укра?ни, 2004. ? Т. 2 ? 812 с. -
ISBN 966-316-045-4
- Паркознавство: навч. пос?б. / С.?. Кузнецов, О.М. Багацька; Каб. М?н. Укра?ни, НУБ?П ? К.: ЦП ?Компринт”, 2011. ? 156 с. ?
ISBN 978-966-306-160-2