Паризька комуна
Барикада на вулиц? Вольтер п?сля ?? захоплення регулярною арм??ю п?д час ≪кривавого тижня≫
Координати : 48°51′25″ пн. ш. 2°21′05″ сх. д.  /  48.85694444447177176° пн. ш. 2.351388888916677633° сх. д.  / 48.85694444447177176; 2.351388888916677633
Дата: 18 березня? 28 травня 1871 М?сце: Париж, Франц?я Результат: Повстання придушено
Сторони
Французька республ?ка Збройн? сили Франц??	Комунари Нац?ональна Гвард?я
Командувач?
Патр?с де Мак-Магон	Шарль Делеклюз   †
В?йськов? сили
170,000 [1]	На папер?, 200,000; в д?йсност?, ймов?рно м?ж 25,000 ? 50,000 б?йц?в [2]
Втрати
877 вбитих, 6,454 поранених ? 183 зниклих [3]	6,667 п?дтверджених вбитих ? похованих. [4] ?нш? оц?нки м?ж 10,000 [5] ? 20,000 [6] вбитих

?стор?я Франц?? Портал Франц?я

До?сторична Франц?я Античн?сть Галл?я Галльська ?мпер?я Римська Галл?я ( 50 до н. е. ? 486 ) Середньов?чна Франц?я П?зня Галл?я (457?486) Бургундське корол?вство Династ?? у склад? Франкського Корол?вства: Меров?нги ( 481 ? 751 ) Карол?нги ( 751 ? 987 ) Зах?дне Франкське корол?вство Капетинги ( 987 ? 1328 ) Валуа ( 1328 ? 1589 ) Бурбони ( 1589 ? 1792 , 1814 ? 1848 ) Станова монарх?я у Франц?? ( 1302 ? 1614 ) Дореволюц?йна Франц?я Французький абсолютизм ( 1643 ? 1789 ) Сучасна Франц?я Французька революц?я ( 1789 ? 1799 ) Конституц?йна монарх?я ( 1791 ? 1792 ) Перша республ?ка ( 1792 ? 1804 ) Перша ?мпер?я ( 1804 ? 1814 ) Реставрац?я Бурбон?в ( 1814 ? 1830 ) Липнева монарх?я ( 1830 ? 1848 ) Друга республ?ка ( 1848 ? 1852 ) Друга ?мпер?я ( 1852 ? 1870 ) Третя республ?ка ( 1870 ? 1940 ) Паризька комуна ( 1871 ) Режим В?ш? ( 1940 ? 1944 ) Тимчасовий уряд ( 1944 ? 1946 ) Четверта республ?ка ( 1946 ? 1958 ) П'ята республ?ка (з 1958 ) ?стор?я Франц?? Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

Паризька комуна ( фр. Commune de Paris , вимовля?ться:  [k?.myn d? pa.?i] ) ? революц?йний уряд Парижа ( 18 березня ? 28 травня 1871 року), коли невдовз? п?сля укладення перемир'я з Прусс??ю п?д час Французько-пруссько? в?йни в Париж? почалися заворушення, що вилилися в революц?ю та встановлення самоврядування, що тривало 72 дн?. На чол? Паризько? комуни стояли об'?днан? в коал?ц?ю соц?ал?сти й анарх?сти. Обран? у Версал? прав? Нац?ональн? збори намагалися роззбро?ти Нац?ональну гвард?ю. Уряд комуни втратив владу, коли в?йська Версаля захопили Париж ? було убито 20?30 тис. людей ( 21 ? 28 травня ).

Власне слово комуна означа? територ?альну одиницю ? орган м?сцевого самоврядування; в ц?й якост? комуна Парижа ?снувала ? орган?зовувалася ? ран?ше, але п?сля под?й 1871 ця назва без уточнень закр?пилася саме за ними.

Коли на початку 1860-х рок?в проти друго? ?мпер?? почала боротьбу буржуаз?я, роб?тники завоювали соб? велику свободу. З'явилися роб?тнич? союзи, як? захищали економ?чн? ?нтереси роб?тник?в, прагнули до п?двищення зароб?тно? плати, до скорочення робочого дня тощо, для чого влаштовували страйки. Одночасно з цим, у Франц?? орган?зувалося представництво Першого ?нтернац?оналу (М?жнародне товариство роб?тник?в, МТР), незалежне в?д лондонсько? ради. Засновниками та кер?вниками французько? секц?? стали люди, що прийняли програму Прудона : вони прагнули до мирно? соц?ально? революц?? при посередництв? вза?много безоплатного кредиту ( ≪мютюел?зм≫ ). Поряд з французьким в?дд?ленням МТР утворилася радикальна революц?йна фракц?я ≪бланк?ст?в≫ (за ?м'ям свого л?дера, Лу? Бланк? ), що пропов?дувала утоп?чний комун?зм ? в?др?знялася радикал?змом в методах боротьби.

Коли в 1867 р. МТР провело пол?тичну демонстрац?ю проти експедиц?? в Рим (головним чином, з метою в?дхилити звинувачення в союз? з бонапартизмом), ?? бюро було закрито (1868). Внасл?док цього, пом?рн? ? мирно налаштован? ≪мютюал?сти≫ (Толен, Фр?бур) стали втрачати пров?дне значення, ? робоча маса п?дпала п?д вплив крайн?х (Варлен, Шалене, ПЕНД).

Наприк?нц? 1860-х рр. великого поширення, особливо в нижчих верствах буржуаз??, набув революц?йний радикал?зм, який мр?яв про ?деали Робесп'?ра ; певно? програми в?н не виставляв, ? принципи ≪justice eternelle≫ ? ≪fraternite eternelle≫ кожним оратором розум?лися по-сво?му. В одному т?льки сходилися вс? опозиц?йн? елементи ? в ненавист? до ?мпер??. Коли вона пала, новий ≪уряд народно? оборони≫ створено було виключно населенням Парижа.

Тод?-то проявилося прагнення до заснування комуни, в як?й бачили панацею в?д ус?х б?д ? лих, що впали на Франц?ю. У одних вимога комуни мала значення простого протесту проти нестерпно? централ?зац?? управл?ння, яка посилилася при Наполеон? III. ?нш? висували традиц?? першо? революц??, коли паризька комуна керувала переможною боротьбою з коал?ц??ю держав. Прихильники Прудона мр?яли про розкладання Франц?? на ряд автономних громад, з яких кожна самост?йно визначала б св?й господарський побут ? ввела б сво?х член?в в об?товану кра?ну ≪мютюал?зму≫. Нарешт?, ?дея комуни зустр?ла велике сп?вчуття ? у революц?онер?в-комун?ст?в, голова яких, Бланк?, особисто з'явився тод? в Париж?.

П?д час франко-пруссько? в?йни була утворена паризька нац?ональна гвард?я: вс? громадяни, як? виявили на те бажання, були озбро?н? ? несли службу п?д начальством оф?цер?в, ними ж вибраних. За короткий час чисельн?сть нац?онально? гвард?? досягла 300 000 ос?б. Нац?ональним гвард?йцям призначено було платню: служба в нац?ональн?й гвард?? забезпечувала тих, як? залишилися без роботи внасл?док облоги Парижа.

До полегшення економ?чно? кризи в Париж? направлен? були й ?нш? урядов? заходи. Так, вс? реч?, закладен? в касу позик за суму менше 15 франк?в, були викуплен? за державний рахунок; платеж? за квартири ? за векселями були припинен? на невизначений терм?н. Тим часом Париж не м?г б?льше триматися. Б?смарк вимагав, щоб ус? без винятку в?йська, що знаходилися в Париж?, були роззбро?н?. Жюль Фавр оголосив, що в?н не ма? можливост? роззбро?ти нац?ональну гвард?ю ?накше, як за допомогою вуличного бою. Вир?шено було, що б?льша частина регулярних в?йськ складе зброю. Про нац?ональну же гвард?ю в VII статт? договору про перемир'я була прямо сказано, що вона збер?га? зброю. Перед вступом н?мц?в до Парижа, гвард?йц? за допомогою населення перем?стили артилер?йськ? гармати в спец?альн? м?сця м?ста, як? знаходилися на в?дстан? в?д маршруту проходу н?мецьких в?йськ. Один з найб?льших ≪артилер?йських парк?в≫ був на висотах Монмартра .

8 лютого 1871 в?дбулися вибори в нове нац?ональне з?брання. У Париж? переважною б?льш?стю голос?в були обран? представники радикально? демократ?? ? В?ктор Гюго , Ледрю-Роллен , Флоке , Локруа та ?нш?, як? об?цяли виступити з вимогою децентрал?зац?? ? свободи громад. З чистих соц?ал?ст?в, р?зн? фракц?? яких виставили загальний список кандидат?в, у депутати потрапили лише деяк?, в тому числ? ≪мютюал?сти≫ Толен ? Малон. Пров?нц?я послала в нац?ональн? збори здеб?льшого ос?б, схильних до в?дновлення монарх?? в т?й чи ?нш?й форм?. Главою уряду був обраний Ть?р .

Один з перших його декрет?в був спрямований проти нац?онально? гвард??: право на платню збережено було т?льки за тими нац?ональними гвард?йцями, як? документально могли довести свою б?дн?сть ? в?дсутн?сть роботи. 100 000 нац?ональних гвард?йц?в, що належали до заможн?шого класу ? являли собою пол?тично пом?рн? елементи нац?онально? гвард??, покинули службу, а разом з нею ? Париж: радикальн? елементи отримали безумовну перевагу. Утворена була ком?с?я з 18 член?в, ? людей здеб?льшого зовс?м нев?домих, ? на яку покладено було складання статут?в для запропоновано? орган?зац?? нац?онально? гвард??. 3 березня оприлюднено статути, якими була заснована республ?канська федерац?я нац?онально? гвард?? (чому прихильники комуни згодом ? називалися федерал?стами). Встановлювалися генеральн? збори з делегат?в окремих рот та батальйон?в, кожен батальйон ? кожен лег?он (лег?он ? сукупн?сть батальйон?в кожного паризького округу) обирав сво? м?сцев? ком?тети, на чол? ж вс??? орган?зац?? був поставлений центральний ком?тет, до складу якого входили в?д кожного округу по 2 делегати (призначалися, незалежно в?д чину, лег?онним ком?тетом) ? по одному командиру батальйону (обирався зборами вс?х батальйонних командир?в округу). Оск?льки Париж розд?лений на 20 округ?в, то вс?х член?в центрального ком?тету повинно було бути 60. Насправд? орган?зац?я ця н?коли не була ц?лком зд?йснена: батальйонних ? лег?онних ком?тет?в утворено було небагато. Центральний ком?тет, який в?дкрив сво? д?? 15 березня в склад? 30 член?в, н?коли не мав ?х понад 40. З член?в м?жнародно? асоц?ац?? роб?тник?в у ком?тет вступив один т?льки Варлен.

М?ж тим бордоський уряд почав готувати знищення нац?онально? гвард??. Головним начальником ?? воно призначило генерала Орель де-Палад?на. ? в?н, ? головнокомандувач регулярними в?йськами, генерал В?нуа, були завзят? бонапартисти. Париж, побоюючись державного перевороту, почав готуватися до революц??, тим б?льше, що при повному безроб?тт?, пайок нац?онального гвард?йця для багатьох десятк?в тисяч був ?диним порятунком в?д голодно? смерт?.

10 березня нац?ональн? збори в Бордо прийняли два декрети. Першим декретом м?сцеперебуванням уряду ? нац?ональних збор?в оголошено Версаль, другим декретом постановлено, що вс? вексел?, терм?н яких минув 13 листопада, повинн? бути оплачен? до 13 березня, тобто в дводенний терм?н. Цим вся др?бна буржуаз?я, яка ще мала що втрачати ? в збудженому орган?зм? столиц? представляла елемент пор?вняно мирно налаштований, засуджена була на загибель: протягом 5 дн?в, з 13 по 17 березня, в Париж? опротестовано було не менше 150 000 вексел?в. Паризький депутат М?ль?р вимагав в?д збор?в, щоб воно допустило подальшу в?дстрочку платежу квартирних грошей, як? 6 м?сяц?в уже не вносилися. Але збори утримались в?д будь-яко? постанови з цього важливого питання. Цим 200?300 тисяч роб?тник?в, рем?сник?в, др?бних торговц?в, як? витратили вс? сво? заощадження ? н?яко? роботи не знаходили, в?ддан? були на волю ? мил?сть домовласник?в.

15 березня Ть?р прибув до Парижа ? наказав заволод?ти гарматами нац?онально? гвард??, як? з?бран? були на висотах Монмартра ? охоронялися дуже слабким караулом. Рух в?йська на Монмартр, зд?йснений на св?танку 18 березня, вдався, але для того, щоб в?двезти гармати, не захопили з собою упряж? ? коней. Поки в?йська чекали упряж?, з?бралася нац?ональна гвард?я. Солдати побраталися з гвард?йцями ? заарештували сво?х вищих начальник?в; генерал Леконт, який в?ддав наказ стр?ляти в натовп, був розстр?ляний сво?ми ж солдатами, та ж доля сп?ткала ? генерала Тома, колишнього командувача нац?онально? гвард??, що опинився поблизу.

Арм?йськ? частини по всьому м?сту стали при?днуватися до повстання, що змусило Ть?ра посп?шно вивести з? столиц? в Версаль в?рн? в?йська, пол?ц?ю, адм?н?стративних прац?вник?в ? спец?ал?ст?в.

Фактичним володарем Парижа виявився Центральний Ком?тет Нац?онально? гвард??. Париж, в?др?заний в?д решти Франц??, п?дняв прапор комуни: всякому округу ? значн?й м?ськ?й громад? пропонувалося на власний розсуд встановлювати св?й пол?тичний та соц?альний устр?й, представництво же загальнонац?ональних ?нтерес?в передбачалося покласти на конгрес делегат?в окремих громад. На 26 березня призначен? були вибори в общинну раду. 160 тис. голос?в подано було за комуну, 60 тис. ? проти не?. В?дпов?дно цьому до складу ради обран? були 71 комунар ? 21 супротивник комуни. Останн? або не прийняли повноважень, або незабаром склали ?х. На 16 кв?тня призначен? були додатков? вибори, як?, наск?льки вони взагал? могли в?дбутися при ухиленн? значно? частини населення в?д участ? в подач? голос?в, послали в ратушу одних т?льки комунар?в. З 78 член?в ради комуни 19 належали до м?жнародно? асоц?ац??; ?нш? були частково революц?онери-якоб?нц?, частково соц?ал?сти р?зних фракц?й, ? серед останн?х лише б?льш було бланк?ст?в (сам Бланк? був ще 17 березня заарештований в пров?нц??).

З утворенням ради комуни, центральний ком?тет, що д?яв як тимчасовий уряд, мав би припинити сво? ?снування; але в?н не захот?в в?дмовитися в?д влади. В розумовому в?дношенн? рада комуни була на голову вище ком?тету, але й вона виявилася не на висот? свого покликання. Серед член?в ради не було н? обдарованих во?начальник?в, н? випробуваних державних людей; до того часу майже вс? вони д?яли лише як аг?татори. З ветеран?в революц?? в рад? комуни зас?дали Делеклюз ? Фел?кс П?а .

Перший з них, якоб?нець, п?сля вс?х перенесених ним випробувань, являв собою т?льки ру?ни. П?а, обдарований публ?цист, але чистий теоретик, зовс?м заплутався в протир?ччях, збурений безмежним марнославством ? в той же час боягузтвом, абсолютно не п?дходив до т??? велико? рол?, яка випала йому на долю. З ус?х фракц?й, представлених у рад? комуни, найб?льш серйозним елементом виявилися 19 член?в м?жнародно? асоц?ац??. Найвизначн?шими з них були Варлен , Вальян , Малон ? Франкель . Вони краще за ?нших розум?ли соц?альне питання, д?яли найб?льш розсудливо ?, за небагатьма винятками, трималися подал? в?д злочин?в комуни; з ?хнього середовища вийшла б?льша частина найкращих адм?н?стратор?в комуни.

Бланк?сти ? найб?льш крайня соц?ально-революц?йна фракц?я того часу ? мали в ратуш? близько 20 м?сць; в?рн? сво?му вченню, вони являли собою елемент, що не зупинявся н? перед яким насильством; найвидатн?ший з ц??? групи ? Ед (Eudes). Поряд з ними зас?дали в рад? комуни ? найпалк?ш? оратори паризьких клуб?в революц?йно-якоб?нського напряму. У числ? ?х були обдарован?, але безп?дставн? мр?йники: живописець Курбе , Верморель , Флуранс , Валлес , дотепний хрон?кер бульварно? преси. Переважали в ц?й груп? ? ? це визнають сам? комунари, що залишаються в?рними сво?м колишн?м ?деалам ? вуличн? баз?ки, честолюбц? без знання людей ? ?стор??; серед них найб?льш видавалися Рауль Р?го ? Ферре. Деяк? члени ради комуни належали до покидьк?в сусп?льства.

При такому строкатому склад? ради комуни, д?яльн?сть ?? в сфер? управл?ння ? нав?ть захисту Парижа, за визнанням самих комунар?в, представляла картину ворожнеч? ? розброду. У рад? утворилося к?лька парт?й, як? всякими правдами ? неправдами п?дтримували сво?х, роздаючи ?м вищ? посади. Нав?ть члени ради, як? взагал? з самов?ддан?стю служили справ? комуни, в?дкидали послуги ос?б слушних, здатних ? випробуваних, якщо т?льки вони не належали до ?хньо? парт??.

Рада комуни була одночасно ? законодавчим корпусом, ? вищим урядовим органом. Як останн?й вона розд?лялася на 10 ком?с?й. Головне кер?вництво ус?ма галузями управл?ння покладено було на виконавчу (екзекуц?йну) ком?с?ю ?з 7 член?в, в числ? яких були П?а, Ед ? Вальян. Пот?м були утворен? ком?с?? в?йськова, ф?нанс?в, юстиц??, державно? безпеки, народного продовольства, публ?чних роб?т, народно? осв?ти, зовн?шн?х зносин, прац? та обм?ну (echange). Членами останньо? ком?с?? були Малон, Франкель, Тейсс, Авр?аль ? Жерард ? вс? роб?тники ? члени м?жнародно? асоц?ац??. Зав?дування справами чисто м?ськими розпод?лено було м?ж членами ради по округах, представниками яких вони були. Платня, яку отримували чини комуни, не повинна була перевищувати 6000 франк?в, але фактично була значно меншою. Взагал? у всьому, що стосувалося грошово? сторони справи, уряд комуни проявив б?льшу чесн?сть. В област? соц?альних реформ уряд комуни не мав певно? програми, оск?льки у рад? проявилися три р?вносильн?, але ?стотно р?зн? соц?ально-пол?тичн? теч??: комун?зм (бланк?ст?в), прудон?зм ? якоб?н?зм; нарешт?, доводилося рахуватися ? з ?нтересами др?бно? буржуаз??, яка билася в рядах федерал?ст?в. ?диний акт, в якому виклада?ться загальна програма комуни ? ?? ≪Декларац?я до французького народу≫ в?д 19 кв?тня (так званий запов?т комуни) ? не йде дал? загальних м?сць, що являють в?дгук прудон?вських вислов?в.

Що стосу?ться окремих соц?ально-пол?тичних заход?в комуни, то дозволено було не платити домовласникам квартирних грошей з жовтня 1870 по липень 1871 року, в?дстрочен? платеж? за векселями, припинено продаж прострочених застав. 6 травня постановлено було, що вс? реч?, закладен? в ломбард? ран?ше 26 кв?тня, що в сум? не перевищують 20 франк?в, ? складаються з одягу, б?лизни, мебл?в, книг ? робочих ?нструмент?в, можуть бути отриман? назад без викупу. Заборонен? були в?драхування ?з зароб?тно? плати, н?чна робота в пекарнях; визначений м?н?мальний розм?р винагороди для ос?б, як? перебувають на служб?; вир?шено при вс?х п?дрядах ? поставках для м?ста в?ддавати перевагу робочим асоц?ац?ям перед приватними п?дпри?мцями. Декрет в?д 16 кв?тня передавав продуктивним асоц?ац?ям вс? промислов? заклади, покинут? власниками, причому за останн?ми збережено було право на винагороду. Комуна визнала за незаконнонародженими вс? права законних д?тей; декретувала в?дд?лення церкви в?д держави, з припиненням в?дпущення всяких сум на духовенство; церковне майно оголосила народною власн?стю; робила спроби для введення республ?канського календаря ; прийняла червоний прапор. Деяк? з ком?с?й комуни функц?онували стерпно, особливо якщо взяти до уваги надзвичайну обстановку, при як?й вони д?яли. Особливо вид?лялася ком?с?я ф?нанс?в, керована Журденом , колишн?м бухгалтером; в той час як в?н орудував м?льйонами (бюджет комуни з 20 березня по 30 кв?тня становив 26 млн франк?в), Журден для себе особисто обмежувався платнею др?бного конторника, його дружина продовжувала служити прачкою, а дитина в?дв?дувала школу для б?дних.

Ц?кава ?стор?я французького банку при комун?. До утворення ради комуни, центральний ком?тет, не наважуючись захопити урядов? каси, зробив у банку позику в 1 млн франк?в. У п?двалах банку збер?галося тод? гот?вкою, ц?нними паперами, вкладами тощо близько 3 м?льярд?в франк?в. Захопленням цих сум комуна могла б завдати сво?м супротивникам неймов?рно? шкоди; але вона не мала про них уявлення. Рада комуни приставила до банку, як свого ком?сара, Беле, добродушного старого ?нженера, якого в?це-директор банку, де-Плек, об?йшов, представляючи йому нев?рн? зв?ти. Нав?ть тих сум, про ?снування яких Беле знав, в?н наважувався торкатися лише з великою обережн?стю. ≪Твердиня кап?талу, ? говорить про це комунар Л?ссагаре, ? у Версал? не мала захисник?в б?льш ревних, н?ж у ратуш?≫.

Добре направлялися монетна ? поштова справа: першою зав?дував Камел?на, другою ? Тейсс, обидва ? члени м?жнародно? асоц?ац??. Але в загальному д?яльн?сть ком?с?й св?дчила про повну неп?дготовлен?сть ? неспроможн?сть член?в комуни. Ком?с?я громадсько? безпеки з самого початку д?яла дуже погано: пол?ц?я, на чол? яко? стояв прокурор комуни, Рауль Р?го, н?чого не знала ? н?чого не пом?чала; антикомунарськ? газети, як? вранц? заборонялися, ввечер? в?льно продавалися на бульварах; всюди проникали агенти версальського уряду. Загальне кер?вництво в?йськовими д?ями зовс?м було в?дсутн?; хто хот?в ? робив вилазки, куди хот?в ? ставив гармати; одн? не вм?ли керувати, ?нш? не вм?ли коритися.

М?жусобна в?йна стала неминучою п?сля в?дходу Ть?ра у Версаль , але на усп?шне ведення ?? у Парижа не було шанс?в. Центральний ком?тет не розум?в серйозност? становища. Призначен? ним головнокомандувач нац?онально? гвард?? Люлл?, колишн?й морський оф?цер, що пив запо?м, ? комендант Парижа Бержере, просто забули зайняти найважлив?ший з форт?в Парижа, неприступний Мон-Валер'ян , який Ть?р, помилково, вел?в урядовим в?йськам очистити. В?йська В?нуа знову зайняли форт, а комуна назавжди позбулася можливост? перейти в наступ. Спочатку сили версальц?в були до того незначн?, що вони не могли перешкодити федерал?стам зайняти форти ?сл?, Ванв, Монруж, Б?сетр ? Венсен? , де збер?галися в?йськов? запаси, амун?ц?я ? 400 гармат (всього у федерал?ст?в було до 1600 гармат). Нейтральними залишалися п?вн?чн? ? сх?дн? форти, що знаходилися в руках н?мц?в.

2 кв?тня в?дбулася перша сутичка м?ж версальцями ? федерал?стами. Тод? ж виявилося, з якою нещадною жорсток?стю буде вестися ця м?жусобна в?йна: 5 федерал?ст?в, захоплен? в полон, були негайно ? без суду розстр?лян? версальцями. Наступного дня федерал?сти, п?д проводом Флуранса, Дюваля ? Еда, зробили вилазку, але, розпочата без усякого плану, вона ск?нчилася невдало; федерал?сти, що потрапили в полон, в тому числ? Флуранс ? Дюваль, були розстр?лян? солдатами на м?сц?. ≪Якщо версальц? ? оголосила комуна ? ведуть в?йну як дикуни, то хай стягнеться око за око, зуб за зуб≫. 6 кв?тня рада комуни видала декрет про заручник?в: кожна особа, обвинувачена у зносинах з Версальським урядом, негайно потрапляла у в'язницю, судилася присяжними ?, якщо була звинувачена, залишалася заручником паризького народу; до числа заручник?в входили ? в?йськовополонен? версальц?. На всяку кару версальцями в?йськовополоненого або прихильника комуни вир?шено було в?дпов?дати розстр?лом трьох ?з цих заручник?в за жеребом. Ще ран?ше, 3 кв?тня, комуна призначила головнокомандувачем Клюзере , який мало стежив за ходом в?йськових д?й ? займався б?льше виданням наказ?в ? циркуляр?в, як? звучали то меланхол?йно, то доктринерськи. Комендантом Парижа обраний був поляк Домбровський , очевидно ? найб?льш обдарований з во?начальник?в комуни. Рада комуни видала декрет про обов'язкову службу в батальйонах нац?онально? гвард?? вс?х громадян Парижа в?д 17-ти до 40-р?чного в?ку; але, при повн?й безд?яльност? пол?ц??, цей зах?д не посилив ряд?в федерал?ст?в жодним солдатом.

Федерал?сти все ще спод?валися, що на захист Парижа п?дн?меться пров?нц?я; але рада комуни упустила зручний момент для звернення до кра?ни. 22 дн? тривало обговорення програми комуни в р?зних ком?с?ях ради, ? коли вона, нарешт?, була оприлюднена, то було вже п?зно, та до того ж у н?й не було виставлено н?яких певних практичних вимог. У багатьох промислових центрах ( Л?он , Сент-Еть?н , Марсель , Тулуза , Бордо , Л?мож ) комунал?стичн? ?нсуррекц?? , вжит? м?сцевим населенням без усякого плану й нав?ть без особливого натхнення, були легко придушен?. П?сля цього пад?ння столиц? було т?льки питанням часу. Перед нею стояло вже 130-тисячне в?йсько, з?бране, п?д начальством Макмагона, головним чином ?з в?йськовополонених Меца ? Седана , повернення яких на батьк?вщину було прискорене Н?меччиною, на прохання версальського уряду. Облогов? роботи просувалися вперед дуже швидко. У цьому в?дношенн? н?яко? зм?ни не настало ? п?сля зам?ни Клюзере Росселем. На цього колишнього артилер?йського оф?цера, який ?мпонував рад? сво?ю холоднокровн?стю, стисл?стю ? силою сво?? промови, покладалися велик? над??, але вони ан?трохи не виправдалися. Не допомогли справ? ? тим, що зам?нили колишню виконавчу ком?с?ю комуни новою, а пот?м заснували ком?тет громадського порятунку (2 травня), склад якого незабаром зм?нили ц?лком. Н?чого не зм?нило в ход? в?йськових д?й ? зв?льнення Росселя. Один за другим переходили в руки версальц?в найважлив?ш? форти, а 21 травня вони без бою вступили в Париж, через ворота, як? чомусь були залишен? федерал?стами без охорони.

Але версальцям належало ще завоювати вулиц? Парижа, загороджен? сильними барикадами, озбро?н? артилер??ю. Почалася восьмиденна вулична р?занина, нещадна з обох стор?н, жахлива за сво?ми подробицями. Федерал?сти отримали наказ п?дпалювати або п?дривати всякий будинок, який змушен? були очистити. Ц? пожеж? не можуть бути пояснен? м?ркуваннями захисту; поряд з останн?ми безсумн?вно д?яла ? жага помсти. Якщо вогонь знищив лише к?лька вулиць ? ряд громадських буд?вель, то виключно завдяки швидкому натиску версальц?в, як? займали одну частину м?ста за одною. Мабуть, не вс? п?дпали повинн? бути поставлен? в провину федерал?стам. Адм?рал Сессе, якого не можна зап?дозрити в прихильност? до комуни, покликаний св?дком у сл?дчу ком?с?ю, прямо оголосив, що пожежа Тю?льр? , ратуш?, м?н?стерства ф?нанс?в ? рахунково? палати ? справа бонапартист?в. У цих буд?влях збер?галася маса всякого роду документ?в ? зв?т?в, як? належали до пер?оду ?мпер??.

В останн? 3 дн? комуни з к?лькох сотень заручник?в, утримуваних у в'язницях Парижа, федерал?сти розстр?ляли 63 людини, в тому числ? паризького арх??пископа Дарбуа . Страчен? були майже вс? мирн? громадяни, як? не створювали комун? н?яких труднощ?в. Нарешт?, п?сля останн?х бо?в на кладовищ? Пер Лашез 28 травня настав к?нець боротьб?: весь Париж був уже в руках версальц?в. Останн?й оплот комунар?в ? форт Венсен ? був зданий 29 травня. За твердженням генерала Патр?са де Мак-Магона чисельн?сть федерал?ст?в, розстр?ляних без суду протягом братовбивчого тижня, склала 15000 чолов?к, а генерал Фел?кс Антуан Аппер зводив ?х число до 30-ти тисяч. За сучасними оц?нками загалом 95 ?з 10 137 повстанц?в, яких судили в?йськов? суди, були засуджен? до смертно? кари, 251 до примусових роб?т, 1169 до висилки на каторгу, 3417 до просто? депортац?? та 3359 до позбавлення вол? ^[7] . Розстр?л комунар?в проводився, зокрема, б?ля ст?ни цвинтаря Пер-Лашез; на цьому м?сц? зараз висить мемор?альна дошка. З видатних д?яч?в Комуни полягли в бою Флуранс , Верморель , Делеклюз ? Домбровський; розстр?лян? без суду Варлен , М?ль?р , Р?го ? ще ран?ше Дюваль , за ухвалою суду ? Россель ? Ферре ; у Нову Каледон?ю заслан? Рошфор ? Журден . Та?мно в?дпущен? урядом на свободу Беле, Малон ? Тейсс, позаяк вони, займаючи висок? посади в Комун?, врятували ц?л? квартали Парижа в?д руйнування.

У 1879 засудженим комунарам була дарована часткова амн?ст?я , а в 1881  ? повна.

Жак Тард? створив 4-томний граф?чний роман , присвячений Паризьк?й комун? 1871 року п?д назвою ≪Крик народу≫ (Le cri du peuple) за романом Жана Вотрена (Casterman, 2001?2004).

Паризьк?й комун? було присвячено дек?лька к?ноф?льм?в, зокрема:

• ≪Новий Вавилон≫  ? СРСР, 1929
• ≪Зор? Парижа≫  ? СРСР, 1936
• ≪Ярослав Домбровський≫  ? Польща, СРСР, 1975
• ≪Комуна (Париж, 1871)≫ / ≪La Commune (Paris 1871)≫ ? Франц?я, 2000

• Milza, Pierre (2009a). L'annee terrible: La Commune (mars?juin 1871) . Paris: Perrin. ISBN   978-2-262-03073-5 .

• Декларац?я до французького народу // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 1998. ? Т. 2 : Д ? Й. ? 744 с. ? ISBN 966-7492-00-8 .
• Паризька комуна 1871 // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2002. ? Т. 4 : Н ? П. ? 720 с. ? ISBN 966-7492-04-4 .

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Commune de Paris

• Карл Маркс. Громадянська в?йна у Франц?? (1871)
• Самарий Великовский ≪Парижская коммуна и французские интеллигенты≫ (рос.)

п о р   Франц?я в темах  Географ?я Франкомовн? кра?ни та рег?они Адм?н?стративний под?л Париж Л?он Марсель Бордо Тулуза Нант Орлеан Кл?мат Острови Гори Озера Р?чки Еколог?чн? проблеми ?стор?я До?сторична Римська Галл?я Середньов?чна Франц?я Старий порядок Просв?тництво Велика французька революц?я Перша республ?ка Перша ?мпер?я Реставрац?я Бурбон?в Липнева монарх?я Друга французька республ?ка Друга французька ?мпер?я Третя республ?ка Режим В?ш? Четверта республ?ка П'ята республ?ка Французи ?мена Д?аспора Франкофон?я Французька мова Демограф?я М?ста Нац?ональн? меншини Мусульмани у Франц?? ?мм?грац?я до Франц?? Мови Франц?? Укра?нц? Державний устр?й Конституц?я Парламент Прем'?р-м?н?стр Президент Каб?нет м?н?стр?в М?сцеве самоврядування Вибори Пол?тичн? парт?? Зовн?шня пол?тика Укра?нсько-французьк? в?дносини Право Цив?льний кодекс Крим?нальний кодекс Правова система Пол?ц?я Верховний суд Касац?йний суд Франц?? Державна Рада та Адм?н?стративн? суди Рахункова палата Економ?ка Паризька б?ржа ?вро Банки Банк Франц?? Податки Промислов?сть Транспорт Косм?чна галузь С?льське господарство В?троенергетичний потенц?ал Франц?? Туризм Соц?альна система Соц?альна пол?тика Б?дн?сть Громадянське сусп?льство Антиядерний рух у Франц?? Ж?нки у французькому Рус? Опору Культура Мистецтво Театр Мода К?нематограф Опера Л?тература Осв?та Кухня Музика Спорт Свята ЗМ? Рел?г?я Католицизм Протестантизм ?слам Юда?зм Буддизм ?парх?я Церкви Кладовища Французьк? ?пископи Збройн? сили Сухопутн? в?йська В?йськово-морськ? сили В?йськово-пов?трян? сили Ядерна програма В?йськовий обов'язок ?нш? теми Символи Франц?? Прапор Герб Г?мн ( ?стор?я сучасний ) Паспорт ?ндекс автомоб?льних номер?в М?жнародн? рейтинги Франц?? Портал ≪Франц?я≫   ?   Про?кт ≪Франц?я≫

Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель Тематичн? сайти Wolfram Language · Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання Nuovo soggettario · Французька В?к?д?я · Namuwiki Нормативний контроль BAV :  ADV12641334 · BNF :  12066567s · Freebase :  /m/0g3r6 · GND :  4044668-2 · ISNI :  0000000089824479 · J9U :  987007259917405171 · LCCN :  n82047787 ,  sh85098061 · LNB :  000056183 · NKC :  ph138357 · SUDOC :  028932498 · VcBA :  494/26430 · VIAF :  131012411 · WorldCat :  lccn-n82047787