Палата лорд?в парламенту ?рланд?? (англ. - The Irish House of Lords ) ? верхня палата парламенту ?рланд?? ? парламенту державного утворення корол?вства ?рланд?я, пот?м лордства ?рланд??, на чол? якого стояв король Англ?? , пот?м король Англ??, Шотланд?? та ?рланд??. Палата лорд?в ?снувала в ?рланд?? в 1297 ? 1800 роках аж до укладення Ун?? ? розпуску парламенту ?рланд??. Палата лорд?в парламенту ?рланд?? була останн?м апеляц?йним судом в ?рланд??. Палата лорд?в ?рланд?? була створена за зразком Палати лорд?в парламенту Англ??. Спадков? пери ?рланд?? ? барони, в?конти, графи, марк?зи, герцоги ?рланд?? зас?дали в Палат? лорд?в . Коли в 1800 роц? Акти Ун?? скасували парламент ?рланд??, частина пер?в ?рланд?? перейшла в Палату лорд?в Об’?днаного Корол?вства Велико? Британ?? та ?рланд??.

Палата лорд?в парламенту ?рланд?? починалась як група барон?в, що волод?ли замками та землями в т?й частин? ?рланд??, що була п?д контролем Англ?? ? обмежувалась так званим Пейлом ? англ?йською колон??ю в ?рланд??, меж? якого пост?йно зм?нювались внасл?док в?йн з незалежними ?рландськими кланами. На територ?? Пейлу д?яло англ?йське право, яке англо-норманськ? феодали намагались поширити на всю територ?ю ?рланд??. Барони Пейлу зас?дали групою, а не окремою палатою, починаючи з першого зас?дання парламенту ?рланд?? в 1297 роц?. З моменту оф?ц?йного заснування Корол?вства ?рланд?я в 1542 роц? Палата лорд?в включала велику к?льк?сть як англо-норманських пер?в, так ? ?рландських аристократ?в ? колишн?х вожд?в клан?в, яким корона Англ?? дарувала перство в обм?н на лояльн?сть. В Англ?? таку пол?тику називали ≪пол?тикою кап?туляц??≫.

П?сля реформац?? в Англ?? пол?тика корони Англ?? була спрямована на те, щоб в парламент? ?рланд?? були депутатами виключно протестанти англ?канського в?роспов?дання, що ? було досягнуто в Палат? громад. Але в Палат? лорд?в багато пер?в продовжували бути католицького в?роспов?дання, хоча ?х к?льк?сть п?д тиском пол?тики Англ?? пост?йно скорочувалась, особливо п?сля чергових репрес?й ? п?сля поразки повстання за незалежн?сть ?рланд?? 1640 ? 1652 рок?в (репрес?? Кромвеля), п?сля поразки ?рландц?в-католик?в у В?льямтських (Якоб?тських) в?йнах 1689 ? 1691 рок?в. Хоча п?сля реставрац?? монарх?? в 1660 роц? частина католицьких пер?в були помилуван? ? ма?тки та титули ?м були повернен?. Часткова амн?ст?я католицьких пер?в була на початку XVIII стол?ття. Але пол?тика ≪захисту та переважання протестант?в≫ в парламент? ?рланд?? тривала аж до 1800 року.

Деяк? перства Палати лорд?в були дуже давн?ми, наприклад, лорди К?нгсейл отримали титул пера ?рланд?? ще в 1397 роц?, в?конти Горманстон отримали титул пера в 1478 роц?, графи К?лдер отримали титул пера в 1316 роц?.

П?сля Ун?? 1800 року Палата лорд?в вибрала з? свого числа т?льки 28 пер?в у Палату лорд?в Об’?днаного Корол?вства Велико? Британ?? та ?рланд?? ? були перами представниками ?рланд??. Ця практика припинилась в 1922 роц?, коли була створена ?рландська В?льна Держава. Частина ?рландських пер?в-представник?в балотувалася в Палату громад, щоб лишатися депутатами парламенту Велико? Британ??.

Сьогодн? Палато лорд?в в республ?ц? ?рланд?? не ?сну?, будинок Палат? лорд?в XVIII стол?ття на Коледж-Гр?н-стр?т нин? належить Комерц?йному Банку ?рланд??, в?дв?дувач? можуть оглянути м?сце, де колись зас?дала Палата лорд?в парламенту ?рланд??.

Парламент ?рланд?? був двопалатним законодавчим органом, законопро?кти могли надходити або в?д Палати громад , або в?д Палати лорд?в. Обидв? палати повинн? були приймати законопро?кт, що мав шанс стати законом. Будь-яка палата могла зм?нити або в?дхилити законопро?кт чи пропозиц?? до законопро?кту. В?дпов?дно до Закону Пойн?нгса, постанови парламенту ?рланд?? мали бути схвален? Та?мною Радою ?рланд?? та Та?мною Радою Англ??. Ц? та?мн? ради могли вносити зм?ни в постанови та закони. Таким чином головн? депати стосувалися назв законопро?кт?в. П?сля схвалення парламент ?рланд?? голосував за оф?ц?йно завершений законопро?кт, який можна було тепер лише в?дхилити або прийняти без поправок. Суд лорд?в був найвищим апеляц?йним судом ?рланд??. Але суперечливий Британський декларативний акт 1719 року п?дтвердив право лорд?в Англ?? скасовувати постанови лорд?в ?рланд??. ?рландська патр?отична парт?я домоглася скасування Декларац?йного акту в Конституц?? 1782 року.

Палату лорд?в парламенту ?рланд?? очолював Лорд-канцлер ?рланд?? , що сид?в на Вовняному М?шку ? великому сид?нн?, набитому вовною з ус?х земель ?рланд??. П?д час оф?ц?йного в?дкриття парламенту ?рланд?? депутати парламенту викликались до Палати лорд?в корол?вським чиновником, якого називали Чорний Род, який виголошував, що ≪наказу? в?д ?мен? його ясновельможност? в?дв?дати його в Палат? пер?в≫. Зас?дання парламенту оф?ц?йно в?дкривалося тронною промовою лорд-лейтенанта ?рланд??, що сид?в на трон? п?д балдах?ном з темно-червоного оксамиту. Сес?? Палати лорд?в проводились у Дубл?нському замку в XVI ? XVII стол?ттях, аж до в?дкриття будинк?в палат парламенту ?рланд?? в 1730 роц?.

Ця стаття м?стить перел?к посилань , але походження тверджень у н?й залиша?ться незрозум?лим через практично повну в?дсутн?сть внутр?шньотекстових джерел-виносок . Будь ласка, допомож?ть пол?пшити цю статтю, перетворивши джерела з перел?ку посилань на джерела-виноски у самому текст? статт?. (листопад 2023)

• James, F. G. (23 May 1979). "The Active Irish Peers in the Early Eighteenth Century". Journal of British Studies. 18 (2): 52?69. doi:10.1086/385737. JSTOR 175512.
• E.M. Johnson-Liik History of the Irish parliament in 6 vols. (Belfast, 2002).
• "The Irish Peers and the House of Lords - The final chapter". Burke's Peerage. Archived from the original on 19 August 2010.