Палатал?за?ц?я , або м'я?кшення (в?д лат. palatum , ≪п?днеб?ння≫ ) ? у фонетиц? явище м'якшення приголосних звук?в . В?дбува?ться завдяки участ? у вимов? середньо? частини спинки язика  ? п?днесенн? ?? до твердого п?днеб?ння . У М?жнародному фонетичному алфав?т? палатал?зац?ю приголосних позначають знаком ??? (маленьким ≪j≫) у правому верхньому кут? основного символу звуку (наприклад: п? [p?i], к? [k?i], сь [s?]); у радянському мовознавств? палатал?зован? приголосн? позначалися апострофом (наприклад: п? [п'?], к? [к'?], сь [с']) ^{[ джерело? ]} .

Палатал?зац?я в синхрон?? [ ред. | ред. код ]

У синхронному опис? фонетично? системи мови п?д палатал?зац??ю розум?ють п?д?ймання середньо? частини язика до твердого п?днеб?ння, яке в?дбува?ться одночасно з основною артикуляц??ю приголосного. Палатал?зац?я може сп?в?снувати з будь-якою артикуляц??ю, кр?м середньоязиково?; таким чином, палатал?зованими можуть бути вс? приголосн?, кр?м палатальних. У М?жнародному фонетичному алфав?т? палатал?зац?я познача?ться знаком [ ^j ] вгор? справа в?д знаку в?дпов?дного приголосного, в укра?нськ?й мов? (? в рос?йськ?й) зг?дно з традиц??ю ? апострофом (або крапкою над приголосним звуком).

В укра?нськ?й л?тературн?й мов? палатал?зован? (≪м'як?≫) приголосн? [д?], [т?], [з?], [с?], [ц?], [л?], [н?], [д?з?], [р?] мають ≪тверд?≫ пари: так, [д] и [д'] виявляються протиставлен? за ознакою додатково? артикуляц??, ус? ?нш? ознаки (м?сце та спос?б утворення, наявн?сть голосу) у них однаков?. Таким чином, для цих приголосних наявн?сть/в?дсутн?сть палатал?зац?? ? розд?льною (диференц?альною) ознакою, тобто мають фонематичну значущ?сть: ?снують слова, як? розр?зняються лише тверд?стю/м'як?стю приголосного, наприклад: лан ? лань . У багатьох мовах св?ту поширена палатал?зац?я перед голосними переднього ряду; у цих випадках вона ?сну? не як розд?льна ознака, а як позиц?йне фонетичне явище. Як диференц?йна ознака, палатал?зац?я присутня, кр?м укра?нсько? л?тературно?, у рос?йськ?й, б?лоруськ?й, польськ?й, литовськ?й, румунськ?й, японськ?й мовах.

Палатал?зац?я в д?ахрон?? [ ред. | ред. код ]

В ?сторичному мовознавств? п?д палатал?зац??ю розум?ють р?зн? як?сн? зм?ни приголосних п?д впливом голосних переднього ряду або [j] (початкова фаза пов'язана з палатал?зац??ю у синхрон?чному сенс?). В ?стор?? праслов'янсько? мови вид?ляють три палатал?зац?? задньоязикових приголосних:

Перша палатал?зац?я [ ред. | ред. код ]

Перша палатал?зац?я ? перех?д [k], [?], [x] в?дпов?дно у шипляч? [t??'], [?'], [?'] перед голосними переднього ряду. Сл?ди першо? палатал?зац?? дос? збер?гаються у вигляд? чергувань у коренях.

Друга палатал?зац?я [ ред. | ред. код ]

Друга палатал?зац?я ? перех?д [k], [?], [x] в?дпов?дно в свистяч? [t?s], [z], [s]. В?дбувалася п?зн?ше, н?ж перша: п?сля монофтонг?зац?? дифтонг?в, внасл?док яко? утворилися нов? голосн? переднього ряду. Сл?ди друго? палатал?зац?? пом?тн? у чергуванн? приголосних кореня перед зак?нченнями давального ? м?сцевого в?дм?нк?в.

Третя палатал?зац?я [ ред. | ред. код ]

Третя палатал?зац?я ? [k], [?], [x] в?дпов?дно в [t?s], [z], [s]. Вона в?дбувалася не перед голосними переднього ряду, а п?сля них, тому назива?ться прогресивною ? на в?дм?ну в?д двох перших регресивних. Проходила непосл?довно ? не в ус?х слов'янських д?алектах.

Йотац?я [ ред. | ред. код ]

Окремим видом слов'янсько? палатал?зац?? сл?д визнати йотац?ю приголосних  ? зм?ну [t], [d], [s], [z] у деяких морфемах перед [j].

Сатем?зац?я [ ред. | ред. код ]

Окр?м того, на перех?дн?й стад?? в?д д?алекту пра?ндо?вропейсько? до статусу самост?йно? мови праслов'янська зазнала так звано? сатем?зац??, що також ? перех?дною палатал?зац??ю.

Апостроф як знак палатал?зац?? [ ред. | ред. код ]

Деяк? мови та трансл?терац?йн? системи використовують апостроф для в?дм?чання присутност?, або в?дсутност? палатал?зац??.

• У б?лоруськ?й мов? та укра?нськ?й, апостроф використову?ться м?ж консонантним та наступним йотованим звуком (е, ё, ?, ?, ю, я) для позначення того, що нема? палатал?зац?? попередньо? консонанти, ? звук вимовля?ться таким самим чином, як на початку слова. Ту саму функц?ю викону? твердий знак ≪ъ≫ в деяких кириличних абетках (рос?йська).
• У деяких трансл?терац?ях з кирилично? абетки (б?лорусько?, рос?йсько? та укра?нсько? мов), апостроф зл?ва попередньо? л?тери чи акут над попередньою л?терою викорисоюову?ться для зам?ни м'якого знаку (≪ь≫, що виявля? палатал?зац?ю попередньо? консонанти), наприклад, Русь трансл?теру?ться в Rus' чи Ru? в?дпов?дно до системи BGN/PCGN .

Конфузно, проте деяк? з цих трансл?терац?йних систем використовують подв?йний апостроф ( ? ) для в?дбивання апострофа (=твердий знак) в укра?нських та б?лоруських текстах. Наприклад, слов'янське (≪ Slavic ≫) ? трансл?тероване, як slov?yans'ke .

• Деяк? карельськ? орфограф?? використовують апостроф на позначення палатал?зац??, напрклад, " n'evvuo " ≪радити≫, " d'uuri " ≪под?бний≫, " el'vuttia " ≪оживляти≫.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Депалатал?зац?я

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Палатал?зац?я // Енциклопедичний словник класичних мов  / Л. Л. Звонська , Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньк?в та ?н. ; за ред. Л. Л. Звонсько?. ? 2-ге вид. випр. ? допов. ? К . : ВПЦ ≪Ки?вський ун?верситет≫, 2017. ? С. 365. ? ISBN 978-966-439-921-7 .
• Н. С. Трубецкой. Основы фонологии. ? М., 1960 . (2-е изд. ? М. : Аспект-Пресс, 2000 ).
• О. Ф. Кривнова. ?Общая фонетика“. ? М. : РГГУ, 2001 .
• А. Мейе. Общеславянский язы≫. ? М. : Изд-во иностранной литературы, 1951 .

Це незавершена стаття з мовознавства . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .