7,62-мм п?столети-кулемети зразк?в 1934, 1934/38 ? 1940 рок?в системи Дегтярьова
(
?ндекс ГРАУ
-
56-А-133
) ? р?зн? модиф?кац??
п?столета-кулемета
, розробленого радянським зброярем
Василем Дегтярьовим
в початку 1930-х рок?в. Перший п?столет-кулемет, прийнятий на озбро?ння
Червоно? Арм??
.
П?столет-кулемет Дегтярьова був досить типовим представником першого покол?ння цього виду збро?. Використовувався в
Ф?нськ?й кампан??
1939-40 рок?в, а також на початковому етап?
Н?мецько-радянсько? в?йни
.
Перш? роботи з? створення п?столет?в-кулемет?в почалися в СРСР ще в середин? 1920-х рок?в. 27 жовтня 1925 Ком?с??ю з озбро?ння Червоно? арм?? була передбачена бажан?сть озбро?ння под?бним типом збро? молодшого та середнього командного складу. 28 грудня 1926 Артилер?йський ком?тет Артилер?йського управл?ння
РСЧА
затвердив техн?чн? умови виготовлення перших п?столет?в-кулемет?в.
П?сля
низки невдалих досл?д?в
з використанням патрона в?д
≪Нагана≫
, 7 липня 1928 Артилер?йський ком?тет запропонував прийняти для п?столет?в ? п?столет?в-кулемет?в патрон
7,63×25 мм Маузер
, що використовувався в популярному в СРСР п?столет?
Маузер К-96
. На користь вибору цього патрона, кр?м його високих бойових якостей, говорило те, що виробництво 7,62-мм ствол?в як п?столет?в, так ? п?столет?в-кулемет?в можна було зд?йснювати на одному ? тому ж технолог?чному обладнанн?, причому ун?ф?кац?я по каналу ствола з
гвинт?вкою Мос?на
дозволяла використовувати наявне обладнання ? нав?ть бракован? заготовки гвинт?вкових ≪трьохл?н?йних≫ ствол?в. Кр?м того, пляшкова форма г?льзи п?двищувала над?йн?сть подач? з магазину.
Основною збро?ю радянсько? п?хоти, повинна була стати сучасна
самозарядна гвинт?вка
, а допом?жним поряд з нею ? п?столет-кулемет. У 1929 роц? з'явився досл?дний
п?столет-кулемет Дегтярьова
п?д 7,63-мм патрон.
У 1931 роц? з'явився наступний вар?ант п?столета-кулемета Дегтярьова, з нап?вв?льним затвором, але ?ншого типу, в ньому упов?льнення в?дходу затвора назад досягалося не перерозпод?лом енерг?? м?ж двома його частинами, а за рахунок п?двищеного тертя, що виника? м?ж рукояттю затвора ? скосом в передн?й частини вир?зу п?д не? в ствольн?й коробц?, в який рукоять потрапляла п?сля приходу затвора у вкрай передн? положення, при цьому сам затвор повертався вправо на невеликий кут. Цей зразок мав ствольну коробку круглого перетину, б?льш технолог?чну, ? майже повн?стю закритий дерев'яними накладками (зам?сть кожуха) ствол.
Нарешт?, в 1932 роц? з'явився ще б?льш спрощений вар?ант, цього разу отримав в?льний затвор. У 1932?1933 роках, були розроблен? ? пройшли пол?гонн? випробування в ц?лому 14 зразк?в 7,62-мм п?столет?в-кулемет?в, у тому числ? ? перероблен? п?столети-кулемети Токар?ва, Дегтярьова ? Коров?на, а також знову розроблен? Прилуцького ? Колесникова. Найвдал?шими були визнан? системи Дегтярьова ? Токар?ва, але ППД виявився трохи технолог?чн?ше ? мав виг?дний для цього виду збро? пор?вняно невисокий темп стр?льби.
П?сля доопрацювання, в якому кр?м Дегтярьова брали участь конструктори Г. Ф. Кубинов, П. ?. ?ванов ? Г. Г. Марков, 23 с?чня 1935 року в?н був затверджений
ГАУ
як зразок для виготовлення досл?дно? парт?? (30 прим?рник?в), а 9 липня ? прийнятий на озбро?ння РККА п?д найменуванням
≪7,62-мм п?столет-кулемет зразка 1934 року системи Дегтярьова (ППД)≫
. У тому ж роц? почалося виробництво на Ковровському завод? № 2.
У 1934 роц? Ковровський завод № 2 виготовив 44 прим?рник?в ППД, в 1935-му ? лише 23, у 1936-му ? 911, в 1937-му ? 1 291, в 1938-му ? 1 115, в 1939-му ? 1 700 , в ц?лому ? трохи б?льше 5 000 прим?рник?в.
Як видно з масштаб?в випуску, п?столет-кулемет Дегтярьова в перш? роки свого випуску все ще був по сут? досл?дним зразком, на якому в?дпрацьовувалися методики виробництва та застосування ново? збро? в?йськами. У 1935-37 роках ППД проходив розширен? в?йськов? випробування, як? виявили ряд недол?к?в, ? за ?х п?дсумками в 1938-39 роках зброю було модерн?зовано: ложу в м?сц? кр?плення магазину посилили за рахунок введення напрямно? горловини (або ≪спрямовуючо? обойми≫), в результат? чого зб?льшилася над?йн?сть його примикання, сам? магазини стали вза?мозам?нн? у р?зних екземпляр?в збро?, було посилено кр?плення приц?лу. У такому вигляд? зброя отримала позначення
≪п?столет-кулемет зразка 1934/38 рр. системи Дегтярьова≫
. Також його ?нод? позначали як ≪2-й зразок≫, а зраз. 1934 року ? ≪1-й зразок≫.
Одночасно Артилер?йський ком?тет, спираючись на досв?д конфл?кт?в тих рок?в, таких, як
Чакська в?йна
та
Громадянська в?йна в ?спан??
, що показували п?двищення рол? п?столет?в-кулемет?в у сучасних бойових д?ях, ? анал?з результат?в в?йськових випробувань, вказав, що:
… необх?дно ввести його [п?столет-кулемет] на озбро?ння окремих категор?й б?йц?в РККА, прикордонно? охорони НКВС, кулеметних ? гарматних розрахунк?в, деяких фах?вц?в, ав?адесанту, вод??в машин тощо.
При цьому все-таки передбачалося:
… розробку нового типу автоматично? збро? п?д п?столетний патрон продовжити для можливо? ??зам?ни застар?ло? конструкц?? ППД.
За наказом Артуправл?ння в?д 10 лютого 1939 року, ППД був прибраний з виробничо? програми 1939 року, замовлення заводам на його виробництво ? анульован?, а екземпляри, як? були в РСЧА, зосередили на складах для кращого збереження на випадок в?йськового конфл?кту. Деяка к?льк?сть ППД була використана для озбро?ння прикордонних ? конвойних в?йськ.
Тим часом нам?чен? плани з? створення досконал?шо? зам?ни ППД скоригувала
Зимова в?йна
з Ф?нлянд??ю.
А. В. ?са?в
в книз?
≪Десять м?ф?в друго? св?тово?≫
пише з цього приводу:
Штатна орган?зац?я ф?нського п?хотного полку (2954 людини) передбачала 2325 гвинт?вок, 36 станкових кулемет?в, 72 ручних кулемета ? 72 п?столети-кулемети. П?столети-кулемети становили 3 % (прописом: три в?дсотка) в?д числа гвинт?вок. Трохи б?льше п?столет?в-кулемет?в було в так званих sissi-батальйонах. Смислове значення цього терм?ну ? партизанський батальйон, або, якщо осучаснити, батальйон спец?ального призначення. Призначалися вони для самост?йних д?й з охопленням ? обходами по л?сах наступаючих див?з?й Червоно? Арм??. Зам?сть двох п?столет?в-кулемет?в у п?хотному взвод? регулярно? арм?? взводи sissi-батальйон?в отримували чотири п?столети-кулемети ≪суом?≫. Робилося це внасл?док того, що в батальйон? в?дсутня рота станкових кулемет?в, що вимагало компенсац?? ? зменшення к?лькост? автоматично? збро? на взводному р?вн?. В ?ншому орган?зац?я партизанських батальйон?в зб?галася з? звичайними. Вс? розпов?д? про роти або батальйони ф?н?в, поголовно озбро?них автоматами ≪суом?≫, ? це чисто? води вигадка.
Саме в ход? в?йни з Ф?нлянд??ю в СРСР було налагоджено масове виробництво цього виду збро? та актив?зован? роботи над створенням нових його зразк?в.
Складськ? запаси ППД були терм?ново перекинут? частинам, як? билися у Ф?нлянд??, а в к?нц? грудня 1939-го ? через м?сяць п?сля початку в?йни ? за вказ?вкою Головного в?йськово? ради виробництво ППД було розгорнуто знову, ? 6 с?чня 1940 постановою Ком?тету оборони вдосконалений ППД знову був прийнятий на озбро?ння РККА.
З 22 с?чня 1940 ус? цехи ? в?дд?ли, зайнят? виробництвом ППД, перевели на тризм?нну роботу. Тим часом, як ? зазначалося в процитованих вище дово?нних зв?тах, ППД через особливост? технолог?чного характеру виявився малопридатний для випуску великими сер?ями, до того ж виробництво його обходилося досить недешево: один ППД з комплектом З?П обходився в 900 рубл?в у ц?нах 1939 року ? при тому, що ручний
кулемет ДП
з З?П обходився в 1 150 рубл?в. Тому в процес? розгортання масового випуску в його конструкц?ю були внесен? зм?ни, спрямован? на технолог?чне спрощення, здешевлення та прискорення виробництва. Позначення ≪зраз. 1934/38 рр..≫ При цьому було збережено, але по сут? це була вже зовс?м ?нша зброя, з сутт?во переробленою конструкц??ю ? вельми в?дм?нним в?д раннього вар?анту ≪34/38≫ зовн?шн?м виглядом.
ППД зраз. 1934/38 рр.. раннього (зверху) ? п?знього (знизу) випуску; добре видно барабанний магазин у другого зразка.
Зокрема, зм?нилася форма вентиляц?йних отвор?в у кожус? ствола (15 довгих зам?сть 55 коротких), з'явилися нерухомо закр?плений у чашечки затвора бойок зам?сть окремого ударника на ос?, ствольна коробка з трубчасто? заготовки зам?сть фрезеровано? (об'?днано? в одну деталь з колодою приц?лу) у ранн?х моделей, спрощений викидач ?з пластинчастою пружиною, спрощена ложа, спрощена, складена з штампованих деталей, спускова скоба зам?сть фрезеровано? з ц?льно? заготовки, спрощений запоб?жник, ? так дал?. Правда, практика показала, що спрощений вар?ант затвора з нерухомим бойком ненад?йний ? допуска? затримки при стр?льб?, ? з 1 кв?тня 1940 року в виробництво було повернуто вар?ант з колишн?м окремим ударником.
Кр?м того, поряд з 25-патронним секторним магазином був введений дисковий магазин на 73 патрони, дуже схожий за конструкц??ю до ф?нського ≪Суом?≫ конструкц?? Коск?нен. За це вояки УПА називали ППД-40 ≪ф?нкою≫
[1]
[2]
.
У нього, однак, було одна важлива в?дм?нн?сть в?д ф?нського прототипу. Радянський ПП мав повноц?нну довгу дерев'яну ложу, всередин? яко? розташовувалася приймальня горловина магазину ? на в?дм?ну в?д ≪Суом?≫, у якого коротка ложа доходила лише до магазину, що дозволяло вставляти його барабан безпосередньо в роз'?м затворно? коробки, без довго? горловини. В результат? для ППД довелося розробити ориг?нальний магазин, у якого нижня частина була виконана барабанним, а у верхн?й був в?дросток, на манер короткого коробчатого магазина, для можливост? примикання в розраховану на коробчастий магазин горловину. Для подач? з магазину останн?х 6 патрон?в у в?дросток служив спец?альний гнучкий штовхач. Конструкц?я виявилася не ц?лком над?йна ? ?нод? допускала заклинювання при подач? патрон?в, яке усувалося лише при знятому з збро? магазин?, проте в умовах во?нних д?й нав?ть у такому вигляд? модерн?зована зброя було прийнято на озбро?ння як тимчасовий зах?д. Б?льш ?мний магазин дозволяв використовувати зброю в загальнов?йськовому бою для в?дбиття атаки противника на ближн?й дистанц??, створюючи на н?й високу щ?льн?сть вогню.
Вдосконалення конструкц?? збро? тривало. 15 лютого 1940 Дегтярьов представив модерн?зований зразок ППД, розроблений за участю конструктор?в
Ковровського заводу
С. Н. Калиг?н, П. ?. ?ванова, Н. Н. Лопуховський, ?. К. Олександровича ? В. А. Введенського. В?н мав розр?зну ложу з двох частин, розташованих до ? п?сля магазину ? забезпечених призначеними для його установки металевими напрямними упорами, що дозволило застосувати ≪нормальний≫ барабанний магазин, без в?дростка для установки в горловину. ?мн?сть магазину без в?дростка скоротилася до 71 патрона, але над?йн?сть подач? ?стотно зросла. При цьому використання в збро? секторних ≪р?жк?в≫ в?д ПП зраз. 1934 стало неможливим ? повернення до цього типу магазину стався набагато п?зн?ше, вже п?д час
Н?мецько-радянсько? в?йни
, з досв?ду експлуатац?? у в?йськах
ППШ
, який показував надм?рн?сть ?мност? барабанного магазина ? його надм?рну масу. Кр?м того, частина випуску мала к?льцевий намушник для запоб?гання мушки.
Цей вар?ант був затверджений у виробництв? 21 лютого 1940 Ком?тетом оборони при
РНК
? прийнятий на озбро?ння як
≪п?столет-кулемет зразка 1940 року системи Дегтярьова≫
. Його випуск почався в березн? того ж року.
Усього за 1940 р?к було випущено 81 118 ППД, що зробило його модиф?кац?ю 1940 найб?льш масовою. Арм?я отримала значн? к?лькост? цього виду збро?.
Албан?я
[3]
: поставлено 3000 одиниць п?д час в?йни з Япон??ю.
Ф?нлянд?я
: п?д час бойових д?й 1941?1944 до рук ф?нсько? арм?? попало багато ППД-40 як трофе?в. На озбро?ння вони були прийнят? як
7,63 mm kp M/venal
. В 1942?1943 вони були перестволен? п?д патрон 9 мм x 19. В 1959?1960 продан? на м?жнародному збройному ринку через ф?рму Interarmco, а в 1969?1970 71 деактивованих ППД-40 продан? колекц?онерам
[4]
.
П?вн?чна Корея
СРСР
[5]
?спан?я
: п?д час Громадянсько? в?йни 1936?1939 СРСР поставив парт?ю ППД-34/38.
[6]
[7]
- ↑
Л?топис УПА. Нова сер?я. ? Т. 14: УПА ? зап?лля на ПЗУЗ 1943?1945. Нов? документи
[
Арх?вовано
15 лютого 2019 у
Wayback Machine
.]
. Ред. рада: П. Сохань (сп?вголова), П. Й. Пот?чний (сп?вголова), Г. Боряк, Я. Дашкевич, В. Лозицький, Р. Пир?г, Ю. Шаповал, О. Удод, В. В’ятрович; Упорядн.: В. Ковальчук, ?. Марчук.
НАН Укра?ни
.
?нститут укра?нсько? археограф?? тa джерелознавства ?м. М. С. Грушевського
; Видавництво
Л?топис УПА
та ?н. ? Ки?в; Торонто, 2010. ? 640 с
- ↑
Роман Гуменюк.
Озбро?ння УПА // Одностр?й. ? 2001. ? № 6. ? С. 42-45.
[
Арх?вовано
12 лютого 2019 у
Wayback Machine
.]
- ↑
Jones, Richard D.; Ness, Leland S, ред. (27 с?чня 2009).
Jane's Infantry Weapons 2009/2010
(вид. 35th). Coulsdon: Jane's Information Group.
ISBN
978-0-7106-2869-5
.
- ↑
Арх?вована коп?я
. Арх?в
ориг?налу
за 19 кв?тня 2011
. Процитовано 11 березня 2015
.
{{
cite web
}}
: Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title (
посилання
)
- ↑
Modern Firearms ? PPD-40,
World
, RU: Guns, 24 с?чня 2011, арх?в
ориг?налу
за 21 вересня 2016
, процитовано 26 кв?тня 2011
- ↑
≪Las armas de la Guerra Civil Espanola≫, Jose Maria Manrique Garcia, Lucas Molina Franco.
- ↑
David T. Zabecki, ред. (1998).
World War II in Europe: An Encyclopedia, Volume 1
.
Routledge
. с. 1013-1014.
ISBN
0824070291
.
|
|---|
| | Револьвери та п?столети
|
| |
|---|
| | П?столети-кулемети
|
|
|---|
| | Гвинт?вки та караб?ни
|
|
|---|
| | Автомати
|
|
|---|
| | Кулемети
|
|
|---|
| | Великокал?берн? кулемети
|
|
|---|
| | Протитанков? рушниц?
|
|
|---|
| | Гранатомети
|
|
|---|
| | Ручн? гранати
|
|
|---|
| | Радянськ? набо?
|
|
|---|
|