Отон

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Отон ?
лат. Marcus Salvius Otho
Римський ?мператор
15 с?чня 69  ?  16 кв?тня 69
Попередник: Гальба
Наступник: В?телл?й
Август
15 с?чня 69  ?  16 кв?тня 69
Попередник: Гальба
Наступник: В?телл?й
Цезар
15 с?чня 69  ?  16 кв?тня 69
Попередник: Гальба
Наступник: В?телл?й
Rex
15 с?чня 69  ?  16 кв?тня 69
Попередник: Гальба
Наступник: В?телл?й
Pontifex Maximus
15 с?чня 69  ?  16 кв?тня 69
Попередник: Гальба
Наступник: В?телл?й
 
Народження: 28 кв?тня 32 [1]
Ferentium d , Стародавн?й Рим [2]
Смерть: 16 кв?тня 69 [1] [3] (36 рок?в)
Brixellum d , ?тал?я [1]
Причина смерт?: знекровлення
Поховання: Brixellum d [1]
Кра?на: Стародавн?й Рим
Рел?г?я: давньоримська рел?г?я
Р?д: Salvii Othones d
Батько: Луц?й Сальв?й Отон [4]
Мати: Albia Terentia d [5] [4]
Шлюб: Поппея Саб?на

CMNS:  Мед?афайли у В?к?сховищ?

Марк Са?льв?й Ото?н ( лат. Marcus Salvius Otho ; 25 кв?тня 32  ? 16 кв?тня 69 ) ? римський ?мператор з 15 с?чня 69 по 16 кв?тня 69 року.

Походження

[ ред. | ред. код ]

Р?д Сальв??в , до якого належав Отон, походив з етруського м?ста Ферент?но . Предки майбутнього ?мператора були переважно особами невизначними, ? т?льки батько його, Луц?й Сальв?й Отон , консул-суффект 33 року, завдяки милост? Клавд?я отримав п?двищення ? став знатною людиною. З ранньо? молодост? Марк Отон був марнотратом ? нахабою; казали, що в?н вештався вноч? по вулицям ? будь-якого перехожого, слабкого чи п'яного, хапав ? п?дкидав на розтягненому плащ?. П?сля смерт? батька в?н п?длестився до одн??? владно? при двор? в?льнов?дпущениц? й нав?ть прикинувся закоханим у не?, хоча вона вже була старезною бабою. Завдяки н?й в?н ув?йшов у дов?ру до Нерона ? з легк?стю став першим з його друз?в через схож?сть норову, а за деякими чутками ? ? через розпусну з ним близьк?сть. В?н був сп?вучасником ус?х та?мних задум?в ?мператора. Але, через деякий час, в?н потрапив у немил?сть ? в 58 роц? був висланий п?д виглядом нам?сництва до далеко? Лузитан?? . Там Отон пров?в десять рок?в, керуючи сво?ю пров?нц??ю з р?дк?сною розсудлив?стю ? пом?рн?стю.

Захоплення влади

[ ред. | ред. код ]

Ледве ?спанськ? лег?они в червн? 68 р. проголосили Гальбу ?мператором, Отон першим ?з нам?сник?в при?днався до нього, прив?з ус? золот? та ср?бн? келихи, як? в нього були, аби новий правитель перекарбував ?х на монету. ? в усьому ?ншому Отон був в?дданий Гальб? й на д?л? показав, що н?кому не поступиться в досв?дченост? та вм?нн? керувати. Б?льш за все в?н виявляв увагу до солдат?в ? багатьом виправив кер?вн? посади, то звертаючись з проханням до ?мператора, то до його приб?чник?в, як? користувалися при двор? значною силою.

Коли Гальба почав роздумувати, кого вибрати наступником, багато хто бажав, щоб в?н всиновив Отона, а сам Отон, зда?ться, майже не сумн?вався, що так ? буде. Проте Гальба зупинив св?й виб?р на молодому П?зон?. Для Отона його р?шення стало ц?лковитою неспод?ванкою, ? в?н сприйняв крах сво?х спод?вань з болем ? гн?вом. Це пом?тили ус? оточуюч?, ? вороги Гальби посп?шили розпалити його образу ще б?льше, кажучи, що принцепс в?дплатив йому за послуги чорною невдячн?стю. Вт?м, кр?м образи Отона п?дштовхували до зради ще й величезн? борги: в?н в?дверто казав, що якщо не стане ?мператором, то йому однаково, чи загинути в?д ворога у бою, чи в?д кредитор?в на форум? . Ухваливши р?шення, Отон б?льше не вагався й одразу почав виконувати св?й задум. Про заколот знали деяк?, решта вагалася, ? заколотники р?зними способами впливали на них. Бунт?вний настр?й перекинувся з претор?анського табору до лег?он?в ? допом?жних в?йськ. Незадовго до цього германська арм?я проголосила ?мператором В?телл?я . Чутки про германськ? под?? збентежили весь столичн?й гарн?зон . Ус? були вже наст?льки готов? до перевороту, що не вистачало т?льки вождя, а коли в?н з'явився, справа залишалася за малим. 15 с?чня 69 року Гальба був зарубаний претор?анцями на форум?, а трохи згодом було вбито П?зона. П?д переможн? вигуки народу Отон попрямував до сенату , де його також зустр?ли з тр?умфом. Йому дали повноваження трибуна , титул августа й ус? знаки пошани, належн? принцепсу.

Правл?ння та боротьба з В?телл??м

[ ред. | ред. код ]
?мператор Отон

Прийнявши владу, Отон, всупереч загальним оч?куванням, не в?ддався ан? вт?хам, н? ледарству. В?дмовившись в?д любовних пригод ? приховавши до пори свою розпусту, в?н ус?ма силами намагався укр?пити ?мператорську владу. В?н ласкаво об?йшовся з Марком Цельсом, один з найв?ддан?ших прихильник?в Гальби, нагородив його за в?рн?сть ? зробив сво?м полководцем. В?н п?дтвердив права ус?х, кому об?цяли консульство Нерон ? Гальба. Ус?м сенаторам, як? за час?в Нерона п?шли у вигнання, а при Гальб? повернулися, в?н повернув майно. Ц? перш? кроки п?дбадьорили найзначн?ших громадян, як? спершу тремт?ли в?д жаху. Але найб?льшою заслугою Отона вважають те, що в?н зум?в вгамувати та заспоко?ти солдат, не допустив ан? грабувань, ан? вбивств. Можна т?льки дивуватися, як ця розбещена ? далека в?д в?йськових справ особа змогла п?дкорити сво?й вол? в?йська, домогтися в?д них не просто послуху, але в?дданост? та любов?, ? примусив тих, кто жартома зрадив спочатку Нерона, а пот?м ? Гальбу, битися за нього з превеликою мужн?стю та в?двагою.

Тим часом, в?йна була неминучою, ? це бачили вс?. В?телл?я визнали ?мператором Герман?я, Галл?я, Британ?я та ?спан?я . На в?рн?сть Отону присягнули ?лл?р?я, Грец?я та ус? сх?дн? пров?нц?? ( Сир?я , Юдея , ?гипет ), а також Африка . В?телл?й мав напохват? бо?здатн?шу арм?ю: в?н спирався перш за все на загартован? у битвах верхньогерманськ? лег?они , у той час як Отон з?брав частини, як? були розквартирован? в Рим? та ?тал??  ? солдати, як? служили там, були розбещен? ледарством, рясними подачками та п?длабузництвом командир?в. Але на п?дступах були ще чотири ?лл?р?йськ? лег?они, а також в?н м?г розраховувати на с?м юдейських та сир?йських лег?он?в, як? також являли собою гр?зну силу. Флот його був наосторонь, що дозволяло безпереб?йно п?двозити припас та харч?. У в?йн?, яка розгорнулася у П?вн?чн?й ?тал??, полководц? Отона перемогли у трьох незначних битвах, але 14 кв?тня 69 року в останн?й велик?й та безладн?й битв? при Бетриац? (недалеко в?д сучасно? Кремони ) були розбит?.

Смерть

[ ред. | ред. код ]

Д?знавшись про поразку, Отон оголосив, що ма? нам?р пок?нчити з собою. Ус? спроби в?дмовити його Отон р?шуче в?дхилив. Сенатор?в, як? були при ньому, в?н в?дпустив, а вс? грош?, як? в нього залишилися, в?ддав слугам ? рабам, звернувшись до кожного з напутн?м словом ? подякувавши за службу. Пот?м в?н випив холодно? води, щоб утамувати спрагу, достав два кинджали , спробував ?х на гостроту, сховав п?д подушку, зачинив двер? та забувся глибоким сном. Т?лька на св?танку в?н прокинувся ? тод? одним ударом вразив себе нижче л?вого соска. На перший же його стог?н зб?глися люди, ? на ?хн?х очах в?н помер. За св?доцтвом Д?она Касс?я , перед смертю в?н промовив хоча дек?лька, але достойних сл?в: ≪Справедлив?ше померти одному за вс?х, н?ж вс?м за одного≫. Плутарх написав:

Його життя засуджували багато достойних людей, але не менша ?х к?льк?сть звеличувала його смерть. В?н прожив ан?трохи не чист?ше за Нерона, проте помер значно благородн?ше.

Джерела

[ ред. | ред. код ]

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • К. Рыжов. ≪Все монархи мира. Греция, Рим, Византия≫ Москва, 2001. (рос.)
  • Е. В. Федорова. ≪Императорский Рим в лицах≫ Смоленск, 1998. (рос.)
  1. а б в г http://dbe.rah.es/biografias/17054/oton
  2. De Imperatoribus Romanis
  3. Любкер Ф. Salvii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский , А. И. Георгиевский , М. С. Куторга и др. ? СПб : Общество классической филологии и педагогики , 1885. ? С. 1183.
  4. а б Diccionario biografico espanol ? Real Academia de la Historia , 2011.
  5. Sandrart.net