Остани ?рану

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Остани ?рану
Кра?на   ?ран
Мапа розташування
К?льк?сть 31
CMNS:  Остани ?рану у В?к?сховищ?

Територ?я ?рану адм?н?стративно под?ля?ться на 31 пров?нц?ю , як? мають назву остан ( перс. ????? ‎ остан , множина ???????? останха ). Кожним останом керу? остандар ( перс. ???????? ‎), екв?валентом якого ? посада генерал-губернатора [1] , якого признача? М?н?стерство внутр?шн?х справ ?рану за узгодженням каб?нету м?н?стр?в . Остандар управля? останом з? столиц? остану ? марказу ( перс. ???? ‎), який зазвичай ? найб?льшим м?стом пров?нц??.

Сучасна ?стор?я

[ ред. | ред. код ]
Карта Томсона адм?н?стративного под?лу Перс?? 1814 року

Зг?дно з Британською енциклопед??ю , [2] в 1908 роц? Перс?я мала 35 окремих адм?н?стративних одиниць:

Пров?нц??
  1. Араб?стан ? Бахт?яр?
  2. Астарабад ? Гурган
  3. Азербайджан
  4. Фарс
  5. Геррус
  6. ??лян ? Тал?ш
  7. Хамадан
  8. ?рак, Гульпайган, Хунсар, [Кеззаз, Феракан ? Туз?рхан]
  9. ?сфахан
  10. Кашан
  11. Казв?н
  12. Керман ? Балуч?стан
  13. Керманшах
  14. Камсех
  15. Хар
  16. Хорасан
  17. Кум
  18. Курдистан
  19. Лурестан ? Бурудж?рд
  20. Мазандаран
  21. Мехавенд, Мала?р ? Камерех
  22. Савах
  23. Самнан ? Дамган
  24. Шахруд ? Бостан
  25. Тегеран
  26. Зеренд ? Багдад? Шахсевенс
Залежн? територ??
  1. Асадабад
  2. Демавенд
  3. Ф?рузкух
  4. Джозенекан
  5. Кангавер
  6. Натанз
  7. Таром Ул?я
  8. Харакан

До 1950 року ?ран був под?лений на 12 остан?в: Ардалан, Азербайджан, Балуч?стан, Фарс, ??лян, Арак-е Аджам, Хорасан, Хузестан, Керман, Ларестан, Лорестан ? Мазандаран [3] .

1950 року в ?ран? в?дбулась реформа за якою утворилось 10 остан?в з п?длеглими управами: ??лян, Мазандеран, Сх?дний Азербайджан, Зах?дний Азербайджан, Керманшах, Хузестан, Фарс, Керман, Хорасан, ?сфахан [3] .

В?д 1960 до 1981 управи одна за одною п?дняли св?й статус до остан?в. В?дтод? були створен? ще дек?лька нових пров?нц?й. Передостання реформа в?дбулась 2004 року, коли Хорасан був розд?лений на три нов? остани [4] . 2010 рокуостан Альборз в?дд?лився в?д остану Тегеран.

?нформац?я

[ ред. | ред. код ]
Поділ населення Ірану за останами
Под?л населення ?рану за останами
Внесок кожного остану в НВП
Внесок кожного остану в НВП

Тепер?шн? остани

[ ред. | ред. код ]
Остан Марказ (центр) Площа (км²) [5] Населення [6] Густота населення
(ос?б/км²) 		к?льк?сть шахрестан?в (областей) Прим?тки Мапа
Альборз Карадж 5,833 2,412,513 413.6 4 До 23 червня 2010 року Альборз був частиною остану Тегеран.
Ардеб?ль Ардеб?ль 17,800 1,248,488 70.1 9 До 1993 року Ардеб?ль був частиною Сх?дного Азербайджану. [7]
Сх?дний Азербайджан Тебриз 45,650 3,724,620 82.3 19
Зах?дний Азербайджан Урм?я 37,437 3,080,576 78.8 14 В часи династ?? Пахлав? м?сто Урм?я мало назву Реза??. [8]
Бушер Бушер 22,743 1,032,949 45.4 9 Спочатку був частиною пров?нц?? Фарс. До 1977 остан мав назву Х?л?дж-е Фарс (Перська затока). [3]
Чехармехаль ? Бахтиар?я Шехре-Корд 16,332 895,263 54.8 6 До 1973 року був частиною остану ?сфахан [9] .
Фарс Шираз 122,608 4,596,658 37.5 23
??лян Решт 14,042 2,480,874 176.7 16
Голестан Горган 20,195 1,777,014 88.0 11 31 травня 1997 року шахрестани Ал?ябад, Гонбан-е Кавус, Горган, Кордкуй, М?нудашт ? Торкаман були в?дд?лен? в?д остану Мазандеран ? ув?йшли до складу Голестану. До 1937 Горган мав назву Естераба аюо Естарабад [3] .
Хамадан Хамадан 19,368 1,758,268 90.8 8 Спочатку був частиною Керманшаху [3] .
Хормозган Бендер-Аббас 70,669 1,578,183 22.3 11 Спочатку був частиною пров?нц?? Керман [3] . До 1977 називався Банадер ва Джаза?р-е Бахр-е Оман (Порти ? Острови моря Оман) [3] .
?лам ?лам 20,133 557,599 27.7 7 Спочатку був частиною остану Керманшах [3] .
?сфахан ?сфахан 107,029 4,879,312 45.6 21 1986 року деяк? частини Центрального остану перейшли до остан?в ?сфахан, Семнан ? Занджан [3] .
Керман Керман 180,836 2,938,988 16.3 14
Керманшах Керманшах 24,998 1,945,227 77.8 13 В?д 1950 до 1979 року ? сам остан ? його столиця називались Керманшахан, а в?д 1979 до 1995 - Бахтаран [3] .
П?вн?чний Хорасан Боджнурд 28,434 867,727 30.5 6 29 вересня 2004 Хорасан под?лено на три пров?нц??: П?внчний Хорасан, Разав? Хорасан ? П?вденний Хорасан [4] .
Хорасан-Резав? Мешхед 144,681 5,994,402 41.4 29 29 вересня 2004 Хорасан под?лено на три пров?нц??: П?внчний Хорасан, Разав? Хорасан ? П?вденний Хорасан [4] .
П?вденний Хорасан Б?рджанд 69,555 662,534 9.5 8 29 вересня 2004 Хорасан под?лено на три пров?нц??: П?внчний Хорасан, Разав? Хорасан ? П?вденний Хорасан [4] .
Хузестан Ахваз 64055 4,345,607 67.8 18
Кохг?лу? ? Бо?рахмед Ясудж 15,504 658,629 42.5 5 Спочатку був частиною остану Хузестан. До 1990 мав назву Бов?р Ахмад? ? Кохк?лу? [3] .
Курдистан Сенендедж 29,137 1,493,645 51.3 9 Спочатку був частиною пров?нц?? ??лян [3] .
Лурестан Хорремабад 28,294 1,754,243 62.0 9 Спочатку був частиною остану Хузестан [3]
Меркез? Ерак 29,130 1,413,959 48.5 10 Спочатку був частиною Мазандерану [3] . 1986 року деяк? частини перейшли до остан?в ?сфахан, Семнан ? Занджан [3] .
Мазендеран Сар? 23,701 3,073,943 129.7 15
Казв?н Казв?н 15,549 1,201,565 77.3 5 31 грудня 1996 шахрестани Казв?н ? Такестан були в?дд?лен? в?д остану Занджан ? сформували Казв?н [3] .
Кум Кум 11,526 1,151,672 99.9 1 До 1995 року Кум був шахрестаном остану Тегеран [3] .
Семнан Семнан 97,491 631,218 6.5 4 Спочатку був частиною остану Мазандеран [3] . У 1986 роц? деяк? частини остану Марказ? перейшли до ?сфахану, Семнану ? Занджану [3] .
Систан ? Белуджистан Захедан 181,785 2,534,327 13.9 8 До 1986 пров?нц?я називалась Балучестан ? С?стан . [3]
Тегеран Тегеран 18,814 12,183,391 647.6 13 До 1986 остан Тегеран був частиною Марказ? [3]
?зд Язд 129,285 1,074,428 8.3 10 Спочатку був частиною остану ?сфахан [9] . В 1986 частина пров?нц?? Керман перейшла до Язду. 2002 року шахрестан Табас (55,344 км²) перейшов в?д Хорасану до Язду [3] .
Зенджан Зенджан 21,773 1,015,734 46.6 7 Спочатку був частиною ??ляну. 1986 року деяк? частини Марказ? перейшли до ?сфахану, Семнану ? занджану [3] .
?ран (загалом) Тегеран 1,628,554 75,149,669 46.1 342

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ IRNA, Online Edition. Paris for further cultural cooperation with Iran . Арх?в ориг?налу за 23 жовтня 2007 . Процитовано 21 жовтня 2007 .
  2. ↑ Persia entry in Encyclopaedia Britannica . Арх?в ориг?налу за 7 липня 2010 . Процитовано 15 травня 2015 .
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю Gwillim Law, Statoids website. Provinces of Iran . Процитовано 30 кв?тня 2006 .
  4. ↑ а б в г Online edition, Al-Jazeera Satellite Network. Iran breaks up largest province . Арх?в ориг?налу за 20 травня 2006 . Процитовано 30 кв?тня 2006 .
  5. ↑ Statistical Centre, Government of Iran. General Characteristics of Ostans according to their administrative divisions at the end of 1383 (2005 CE) . Арх?в ориг?налу за 26 жовтня 2007 . Процитовано 30 кв?тня 2006 .
  6. ↑ Statistical Centre, Government of Iran. Selected Findings of the 2011 National Population and Housing Census, Table 13. Population by sex, residence status and province (PDF) . Арх?в ориг?налу (PDF) за 31 травня 2013 . Процитовано 28 вересня 2013 .
  7. ↑ Chamber Society, Iranian. Ardabil Province . Процитовано 23 липня 2008 .
  8. ↑ Urmia . Процитовано 23 липня 2008 .
  9. ↑ а б Chahar Mahaal and Bakhtiari Province, Ostandarie. Chahar Mahaal and Bakhtiari Province . Арх?в ориг?налу за 22 липня 2011 . Процитовано 23 липня 2008 .

Посилання

[ ред. | ред. код ]
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Остани ?рану
Оф?ц?йн? вебсайти остан?в
Герб Ірану
Flag of Iran
Flag of Iran
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Остани_?рану&oldid=34061304