Олександр Карагеорг??вич
(
серб.
Александар Кара?ор?еви?
,
29 вересня
1806
?
22 кв?тня
1885
) ?
сербський князь
в 1842?1858 роках. Син
Карагеорг?я
? кер?вника
сербського повстання 1804?1814 рок?в
.
Був зведений на престол
уставобранителями
? реакц?йним пол?тичним угрупуванням яке орган?зувало в 1842 роц? повстання проти князя
Михайла Обреновича
. Уставобранител? встановили ол?гарх?чний режим, Олександр Карагеорг??вич п?д ?х впливом проводив реакц?йну пол?тику, не скликав скупщину, посилилося сваволя чиновник?в. Усе це викликало загальне народне невдоволення. Спираючись на п?дтримку
Австр??
пробував зм?цнити свою владу, але був позбавлений престолу р?шенням Свято-Андр??всько? скупщини в 1858 роц?.
Був наймолодшим сином
Карагеорг?я
. Навчався у
Хотин?
п?д патронажем рос?йського царя. Служив у рос?йськ?й арм??.
Князь
М?лош Обренович
, бажаючи примиритися з потомством Карагеорг?я, наприк?нц? свого першого князювання запросив Олександра до Серб??, де в?н в 1840 роц? став ад'ютантом князя Михайла III, сина М?лоша. П?сля повалення Михайла III Обреновича (1842), в якому Олександр активно? участ? не брав, скупщина обрала його князем.
У 1830 роц?, в?н одружився з Персидою, донькою князя Войводи ?реми Ненадовича. В них було десятеро д?тей.
П?сля того, як султан визнав титул князя Михайла Обреновича в 1939 роц?, родина Карагеорг??вич?в поверта?ться до Серб?? (це був певний знак примирення для обох стор?н).
П?сля того, як Олександр повернувся до Серб??, в?н при?днався до штаб-квартири Сербсько? арм??, ? був п?двищений у званн? до лейтенанта ? призначений ад'ютантом до князя Михайла.
Монограма
П?сля внутр?шньопол?тичних конфл?кт?в у Серб??, викликаних неповагою до так звано? ≪Турецько? конституц??≫, зречення М?лоша ? Михайла Обреновича, Нац?ональна Асамблея в Врачар? обрала Олександра Карагеорг??вича принцом Серб?? у вересн? 1842 Через те, що його титул визнали ? Рос?я ? Туреччина, князь Олександр почав ряд реформ ? заснував ряд нових ?нститут?в для того, щоб покращити становище сербсько? держави. В?н реал?зував код цив?льних прав, запровадив регулярну арм?ю, побудував ливарний канон, покращив ?снуюч? школи ? заснував нов?, заснував
Нац?ональну б?бл?отеку
та
Нац?ональний музей
.
Пер?од князювання Олександра був пер?одом кодиф?кац?? закон?в ? створення нових державних установ;
- був виданий цив?льний законник(1844);
- реформовано судочинство;
- вперше створений касац?йний суд;
- регулярне в?йсько;
- гарматна майстерня;
- заснована широка мережа шк?л;
- нац?ональн? б?бл?отеки ? нац?ональн? музе?;
Зразком, здеб?льшого, служила Австр?я, ? вс? реформи носили бюрократичний характер.
П?д час революц?? в 1848 роц?, князь Олександр Карагеорг??вич в?дправив сербських добровольц?в п?д командуванням Стеван Кн?джан?на до австр?йсько? пров?нц?? Во?водина ≪Серб?я≫, щоб допомогти боротьб? серб?в за власну автоном?ю.
В 1853 роц? Порта видала князю грамоту з п?дтвердженням його прав ? прив?ле?в в Серб??, а
Паризький конгрес(1856)
нагородив князя статтею за нейтрал?тет у
Кримськ?й в?йн?
. Головна ?? суть була у гарантуванн? прав ? прив?ле?в Серб?? у склад? Порти, забезпечувалась свобода в?роспов?дання, законодавства, торг?вл? та судноплавства.
Олександр Карагеорг??вич був мало популярний; аг?тац?я Обренович?в проти нього мала усп?х ? викликала к?лька повстань, як? придушувалися з великою жорсток?стю.
Част? конфл?кти князя з членами Ради, в яких Порта виступала в рол? арб?тра, приводили до пад?ння авторитету режиму уставобронител?в. Вони стали об'?ктом критики вже дорослих випускник?в ?вропейських ун?верситет?в, як? виступали за проведення реформ в л?берально-демократичному дус?. Невдоволення князем п?д?гр?валося прихильниками Обренович?в, як? разом з молодими л?бералами домоглися скликання в к?нц? 1858 Народно? скупщини. Вона ж, зг?дно Турецького уставу, не т?льки мала дорадч? функц??, а й мала право обрання князя. Члени Ради не надто енерг?йно п?дтримали Олександра Карагеорг??вича, в?д якого вимагали зречення. В результат? в?н змушений був шукати притулку у
фортец?
у турецького паш?. Князем проголосили 75-р?чного М?лоша Обреновича.
Олександр ви?хав до Австр?? . У 1868 роц? в?н був звинувачений в участ? у вбивств? князя Михайла III Обреновича ? засуджений сербським судом заочно до 20 рок?в ув'язнення, угорським судом ? до 8 рок?в в'язниц?, як? ? в?дбув . Скупщина визнала все його потомство позбавленим прав на сербський престол. П?сля того, як в?дбув покарання, пере?хав до Тим?шуари (Румун?я).
Князь Олександр помер в Т?м?шоар? 3 травня 1885. В?н був похований у В?дн?, його залишки були перенесен? в 1912 роц? до церкви Святого Георг?я, яка була побудована його сином Петром I Карагеорг??вичем в Серб??.
У 1830 роц? Олександр одружився з
Перс?дою Ненадович
(15 лютого 1813 ? 29 березня 1873), дочкою во?води ?врема Ненадовича (1793?1867) ? Йованки Милованович (1792?1880). У них було десятеро д?тей:
- Олекс?я (1 лютого 1833 ? 5 грудня 1914).Вийшла зам?ж впершу 1849 за Костянтина Н?кола?в?ч, сербського м?н?стра внутр?шн?х справ, вдреге за доктора Олександра Прешерна(1830 ? грудень 1914).
- Клеопатра (26 листопада 1835 ? 13 липень 1855), одружилися в М?лан?, в 1855 з Авраамом Петрон?в?ч, послом Серб?? в Рос??
- Олекс?й (23 березня 1836 ? 21 кв?тня 1841)
- Святозар (1841 ? 17 березня 1847)
- Петро
(29 червня 1844 ? 16 серпня 1921) правив Серб??ю з 1903 до 1918 року, а пот?м як Король Корол?вства серб?в, хорват?в ? словенц?в до сво?? смерт?; одружився з
принцесою Чорногор?? Зорькою
.
- ?лена (18 жовтня 1846 ? 26 липня 1867); одружилася з Джордже С?м?ч (28 лютого 1843 ? 11 жовтня 1921), прем'?р-м?н?стром Серб??.
- Андр?й (15 вересня 1848 ? 12 липня 1864)
- ?лизавета (народилася ? померла в 1850 роц?)
- Джордж (11 жовтня 1856 ? 5 с?чня 1889)
- Арсен
(16 кв?тня 1859?1938), одружився в 1892 роц? з рос?йською дворянкою
Авророю Дем?довою
. Вони були батьками князя Югослав??
Павла
.