Облога Акри
Г?йом де Клермон захища? ст?ни Акри, Гал?лея, 1291
Координати : 32°55′ пн. ш. 35°04′ сх. д.  /  32.917° пн. ш. 35.067° сх. д.  / 32.917; 35.067
Дата: 4 кв?тня  ? 18 травня 1291 М?сце: Акко (м?сто) Результат: Перемога мамелюк?в
Сторони
?русалимське корол?вство	Мамлюкський султанат
Командувач?
Г?йом де Боже	Хал?ль аль-Ашраф
В?йськов? сили
1 100 к?нноти, 17 000 п?хотинц?в	60 000 к?нноти, 160 000 п?хотинц?в, 92 облогов? машини

Облога Акри  ? захоплення м?ста Акра (сучасне Акко в ?зра?л? ) в?йськом ?гипетських мамелюк?в в 1291 роц?. Стала важливою под??ю в ?стор?? хрестових поход?в , оск?льки ознаменувала захоплення одного з небагатьох значних волод?нь хрестоносц?в , що на той час ще залишилися п?д ?хн?м контролем на Близькому Сход? .

Початок в?йськових д?й 1290?1291 рр [ ред. | ред. код ]

27 кв?тня 1289 в?йська мамелюкського султана Калауна п?сля нетривало? облоги ? трохи б?льше м?сяця ? штурмом оволод?ли Трипол? . Це стало поворотним моментом в ?стор?? пад?ння всього ?русалимського корол?вства ? в?дправною точкою в пад?нн? останнього християнського оплоту в Свят?й земл?  ? м?ста Акри . На пад?ння Трипол? ?вропа в?дпов?ла мовчанням. Х?ба що папа Миколай IV в?дразу ж п?сля пад?ння м?ста прислав до Акри на двадцяти галерах 1600 ломбардських найманц?в. Про те, хто буде виплачувати ?м платню, його свят?сть не подумав. ?, залишившись без кошт?в, ломбардськ? найманц? почали грабувати навколишн? поселення мусульман.

У серпн? 1290 вони влаштували справжн?й погром у кварталах нев?рних. Ус?х, хто носив бороду, нещадно вбивали. Прив?д був б?льш н?ж вагомий ? н?бито до них д?йшли чутки, що якусь християнку спокусив сарацин . Ось як опису? ц? под?? Жерар Монреальський :

≪Коли ц? люди були в Акр?, перемир'я, яке король уклав з султаном, добре п?дтримувалося обома сторонами, ? б?дн? прост? сарацини ув?йшли в Акру ? принесли на продаж сво? добро, як вони вже робили. Волею диявола, який охоче вишуку? поган? справи серед добрих людей, сталося так, що ц? хрестоносц?, як? прибули, щоб творити добро ? заради сво?? душ?, на допомогу м?сту Акр?, сприяли його знищенню, бо вони промчали по земл? Акри ? придали мечу вс?х цих б?дних селян, як? несли на продаж в Акру сво? добро, пшеницю та ?нш? реч?, ? як? були сарацинами з обгороджених тинами хатин Акри; ? точно так само вбили багатьох сир?йц?в, як? носили бороди ? яких вбили за ?х бороди, приймаючи за сарацин?в; ця справа була дуже поганим вчинком, ? це стало причиною взяття Акри сарацинами, як ви почу?те…≫

М?сцев? лицар? зупинили мародер?в ? взяли ?х п?д варту, але про це донесли Калауну . Той розлютився, заявив, що перемир'я порушено християнами, ? направив до Акри лист з вимогою покарати винних. Але м?ська рада, п?д тиском колишнього тирського арх??пископа Бернара, який в?дпов?дав перед Папою за цей контингент, в?дмовилася засудити винних, вказуючи на те, що вони як хрестоносц?, знаходяться п?д виключною юрисдикц??ю Папи.

Тод? Г?йом де Боже , Великий Маг?стр ордена Храму , як стверджу? хрон?ст, запропонував обдурити султана , зам?сть винних стративши вже ув'язнених у м?ськ?й в'язниц? злочинц?в. Жерар Монреальський дал? розпов?да?, що ця пропозиц?я не пройшла на м?ськ?й рад?, ? султанов? у в?дпов?дь було направлено якесь розпливчасте послання, п?сля якого той вир?шив розпочати в?йну.

Про те, що султан всерйоз вир?шив скористатися ?нцидентом ? роз?рвати догов?р у будь-якому випадку, св?дчить те, що в?н з?брав раду ?мам?в для рел?г?йно-юридичного об?рунтування справедливост? сво?х д?й. Г?йом де Боже в?дправив до Калауна ще одне ? власне ? посольство з проханням про мир, ? той зажадав викупу ? по одному цехину за кожного м?стянина. М?ська рада знову в?дкинула пропозиц?ю.

Кр?м високих моральних засад, Калаун керувався у сво?х д?ях ? чисто земними ?нтересами. П?сля взяття Трипол?, в?н уклав з королем К?пру Генр?хом II перемир'я на два роки, два м?сяц?, два тижн?, два дн? та дв? години.

Кр?м того, навесн? 1290 Калаун уклав торгову угоду з Гену?ю , а також оборонний союз з Арагонським королем , що докор?нно зм?нило сп?вв?дношення сил на Близькому Сход? .

Тепер, зробивши сво?ми союзниками генуезц?в, султан ?гипту не мав потреби в ?русалимському корол?вств?, як у торговельному посереднику м?ж Заходом ? Сходом, а в Акр? ? як торговому центр?. Для знищення останнього оплоту франк?в у Свят?й земл? , а ним п?сля пад?ння Трипол? стала Акра, йому потр?бен був прив?д, якого не довелося довго чекати.

У жовтн? 1290 року в султанат? , що об'?днував Сир?ю ? ?гипет , почалася моб?л?зац?я та п?дготовка облогово? техн?ки. Султан Калаун присягнув на Коран? не опускати збро? доти, доки не буде вигнаний останн?й з франк?в. З вуст 70-р?чного старця ця клятва звучала особливо вагомо.

Виконати ?? султанов? не довелося ? 4 листопада, в?дбувши з Ка?ра в свою ставку, султан Калаун раптово захвор?в ? 10 листопада помер. Його смерть лише на к?лька м?сяц?в затримала наступ. Син Калауна Хал?л ще б?ля смертного одра батька поклявся, що похова? його з почестями, лише коли Акра буде стерта з лиця земл?.

У березн? 1291 Хал?л вступив у Палестину . Сир?йськ? загони при?дналися до нього на початку травня.

Султанськ? хрон?сти розпов?дають, що якийсь Абу-ль-Ф?да, якому було тод? лише 18 рок?в, брав участь у битв? разом з? сво?м батьком. Йому була дов?рена одна з катапульт п?д назвою ≪Переможна≫, яку довелося транспортувати до околиць м?ста в роз?браному вигляд?.

≪… Вози були наст?льки важкими, що перевезення зайняло у нас б?льше м?сяця, тод? як у звичайних умовах для цього вистачило б восьми дн?в. П?сля прибуття майже вс? бики, що тягнули вози, загинули в?д виснаження та холоду. Битва почалася в?дразу ж,  ? продовжу? наш хрон?ст. ? Ми, люди з Хами, були поставлен? на самому правому краю. Ми знаходилися на берез? моря, з якого на нас нападали франкськ? барки з встановленими на них башточками. Ц? споруди були захищен? дерев'яними щитами ? коров'ячими шк?рами, ? вороги стр?ляли з них у нас ?з лук?в та арбалет?в . Нам доводилося таким чином боротися на два фронти: проти людей Акри, що знаходилися перед нами, ? проти ?х флотил??. Ми зазнали великих втрат, коли, доставлена одним ?з суден, катапульта стала обрушувати на наш? намети уламки скель. Але одного разу вноч? п?днявся сильний в?тер. П?д ударами хвиль судно стало так розгойдуватися, що катапульта розламалася на шматки. У другу н?ч заг?н франк?в зробив неспод?вану вилазку ? д?йшов до нашого табору. Але в темряв? деяк? з них стали спотикатися об мотузки, що натягують намети; один з лицар?в нав?ть упав у в?дхоже м?сце ? був убитий. Наш? вояки встигли прийти до тями, напали на франк?в ? змусили ?х повернутися в м?сто, залишивши на м?сц? бою багато мертвих. Наступного ранку м?й двоюр?дний брат аль-Мал?к-аль-Музаффар, правитель Хами, вел?в прив'язати голови вбитих франк?в до ший коней, яких ми у них взяли, ? в?дправив ?х у подарунок султанов?.≫

Розстановка сил [ ред. | ред. код ]

≪Султан султан?в, цар цар?в, повелитель повелител?в … могутн?й, гр?зний, каратель заколотник?в, переможець франк?в, ? татар, ? в?рмен, що вирива? фортец? з рук нев?рних … вам, маг?стру, шляхетному маг?стру ордена Храму, щирому ? мудрому, прив?т ? наша добра воля. Оск?льки ви ? справжн?й чолов?к, ми посила?мо вам послання про нашу волю ? доводимо до вас, що ми йдемо на ваш? загони, щоб в?дшкодувати нанесений нам збиток, тому ми не бажа?мо, щоб влада Акри посилали нам н? листи, н? подарунки, бо ми ?х б?льше не приймемо≫  ? це витримка з послання султана Хал?ла Великому маг?стру Ордена тампл??р?в Г?йому де Боже .

У безсилому в?дча? батьки м?ста все ж не знайшли н?чого кращого, як направити до свого супротивника посл?в . Зрозум?ло, в?д п?дношень в?н, як ? об?цяв, в?дмовився, а посланц?в кинув у темницю . З? ст?н фортец? обложен? бачили безкрайню р?внину навколо Акри, покриту наметами , поставленими мотузка до мотузки.

≪? намет султана, який назива?ться ?дехл?з“, стояв на високому пагорб?, там, де була гарна вежа ? сад ? виноградники ордена Храму, ? цей ?дехл?з“ був весь червоний, з в?дкритими в б?к м?ста Акра дверима, ? це було зроблено султаном тому, що кожен зна?: куди в?дкрит? двер? ?дехл?за“, ц??ю дорогою ма? йти султан…≫

Разом з султаном ц??ю дорогою пройшли його во?ни ? за р?зними оц?нками, в?д 85 тисяч до 600 тисяч чолов?к. Кр?стофер Маршалл у сво?й прац? ≪В?йськова справа на Близькому сход? 1191?1291 рр..≫, посилаючись на хрон?ст?в, назива? так? цифри:

• 70 000 кавалер?? ? 15 000 п?хоти (≪Д?яння к?пр?от?в≫).
• 40 000 кавалер?? ? 200 000 п?хоти (≪Плач про пад?ння Акри≫).
• 200 000 кавалер?? ? ≪безл?ч≫ п?хоти (≪Хрон?ка св. Петр?≫).
• Всього 600 000. (Людольф Садхеймск?й)

Але, ймов?рно, хрон?сти, як?, до того ж писали сво? роботи вже у XIV стол?тт?, наводять цифри, що мало в?дпов?дали реал?ям епохи. Схоже, стандартн? ≪сто тисяч≫ були не числом, а просто ?д?оматичною формою , на кшталт ≪тьми≫ в руських л?тописах . Безумовно, мамелюки перевершували числом арм?ю хрестоносц?в, але не становили б?льшо? загрози, н?ж монголи , ? були не так? численн?. Склад арм?? визначити ще важче, н?ж ?? к?льк?сть.

Безпосередньо мамелюки  ? доб?рна гвард?я султана, являли собою одне з найбо?здатн?ших в?йськових формувань свого часу. Б?льш?сть вояк?в були в дитинств? куплен? на нев?льничих ринках ? спец?ально навчен? в?йськового ремесла. Досконал? машини для вбивства, в яких неупереджен?сть фанатик?в химерно по?днувалася з затятим темпераментом Сходу. Чисельн?сть ц??? регулярно? арм?? коливалася в?д 9 до 12 тис. чолов?к (за деякими джерелами до 24 тисяч), основу яко? становили загони к?нноти п?д командуванням 24 бе?в з середовища великих феодал?в .

Важко сказати, який в?дсоток в?д загального числа мамелюкського в?йська представляли к?нн?, а який п?хота. Багато досл?дник?в схиляються до думки, що к?нноти було б?льше. ?нша частина арм?? являла собою моб?л?зованих селян ? городян. При сво?й численност?, вона не мала практично н?якого бойового потенц?алу ? використовувалася для саперних ? п?дсобних роб?т.

У ≪Плач? про погибель Акри≫ наводиться диявольське число  ? 666 . Ст?льки облогових машин нарахував у ворога його автор, дом?н?канський чернець Р?кольдо де Монте Кроче. Швидше за все, ця цифра теж переб?льшена. Найв?рог?дн?шою як техн?чно, так ? орган?зац?йно ? згадка про 92 облогов? машини ? але серед них вид?лялися чотири г?гантських бал?сти , кожен з яких мав власне ?м'я, а тому наводив на оборонц?в во?стину священний жах. П?д час стр?льби одну машину обслуговувало не менше чотирьох людей, велик? машини ? близько 20 ос?б.

З точки зору економ?чно?, нав?ть цифра 100 000 загального числа учасник?в кампан?? з боку султанату ? завищеною. Навколишн? земл? були розорен? й не дозволяли прогодувати таку арм?ю, а доставка продовольства ?з Сир?? та ?гипту здорожувала експедиц?ю в к?лька раз?в. В?йсько складалося з трьох частин ? в?йсько з Хами , в?йсько з Дамаску й в?йсько з ?гипту . Арм?я висувалася до Акри з двох стор?н, з Ка?ру та Дамаску . Як св?дчить очевидець, пох?дний лад ?з Сир?? розтягнувся до Кармели (20 км), а з ?гипту ? до Карубськ?х г?р.

Безумовно, навесн? 1291 Акра являла собою одну з найсучасн?ших, ? саму потужну фортецю рег?ону. Вона мала в?дм?нну фортиф?кац?ю зовн?шн?х ст?н ? внутр?шню м?ську арх?тектуру, яка дозволяла перетворити майже вс? ?? квартали в окрем?, добре укр?плен? осередки оборони. Зовн?шня ст?на опер?зувала м?сто з ус?х бок?в ? була з боку моря одинарна, а ?з суходолу подв?йна. М?сто було под?лено великою ст?ною на дв? частини ? безпосередньо Акра ? колишн? передм?стя Монмазар. У цей час м?сто було наповнене б?женцями ?з захоплених мусульманами м?ст, ? являло собою сум?ш з в?йськового табору ? найб?льшого торгового порту. В?н складався з с?мнадцяти в?докремлених сп?льнот, кожна з яких була фактично окремою фортецею в середин? м?ських ст?н.

Що стосу?ться чисельност? в?йськ, що знаходяться в м?ст? п?д час облоги, та ?хнього складу:

• 700?800 к?нних ? 14 000 п?хоти (≪Д?яння к?пр?от?в≫)
• 900 к?нних ? 18 000 п?хоти (≪Плач про погибель Акри≫)
• 1200 лицар?в ? всього 30 000 в?йська (James Auria, ≪Annales≫)

На жаль, н?де не зазначено те, що ? основним ?нтересом для анал?зу: к?льк?сть стр?льц?в ? лучник?в ? арбалетник?в , а також наявн?сть, к?льк?сть ? характер бал?ст , або катапульт . Якщо звернутися до непрямих джерел, то можна визначити к?льк?сть ? склад захисник?в б?льш об'?ктивно.

Тампл??ри ? госп?таль?ри , за оц?нками фах?вц?в, у друг?й половин? XIII стол?ття , разом мали не б?льше 500 брат?в-лицар?в , ?, в?дпов?дно до загального ?ндексу збройних сил орден?в, могли виставити в?йсько загальною чисельн?стю до 5000 бойових одиниць.

Тевтонц? мали деякий контингент в Акр?, загальну чисельн?сть брат?в н?мецьких орден?в п?сля розгрому в Прибалтиц?, ? нового набору в ?вроп? становила близько 2 000 брат?в, основна частина яких перебувала на п?вноч?.

• Лицар? ордену св. Фоми Акрского  ? 9 лицар?в ? Маг?стр .

• Лазарити , Лицар? Ордену св. Гробу Господнього ? лицар? Ордену Святого Духа , згадуються як захисники м?ста, але у вкрай мал?й к?лькост?.

Для оборони м?ста ст?ни були под?лен? на чотири сектори. Тампл??ри ? госп?таль?ри в?дпов?дали за захист л?вого флангу  ? в?д узбережжя до вор?т св. Антон?я, а лицар? ≪малих орден?в≫ склали зведений ескадрон . Дал? розташовувалися в?йська ≪зведеного загону≫ тевтонц?в ? лазар?т?в , пот?м французький контингент разом з лицарями Ордена св. Фоми , п?д командуванням сенешаля Жака де Гралл, в?йська к?прського корол?вства п?д командуванням конетабля Амор? де Луз?ньяна. На правому фланз? перебували венец?йц? ? ≪папськ? найманц?≫, як? прибули в 1290 р., а за ними п?занц? ? м?ське ополчення.

Якщо виходити з того, що в?дпов?дальн?сть за ст?ни ? веж? була розпод?лена пропорц?йно наявним у розпорядженн? силам, то сектора тампл??р?в ? госп?таль?р?в склали близько 40 %, а ?нш? (ордена, французи, к?пр?оти, венец?йц?, хрестоносц?, п?занц?, ополченц?) ? 60 %. Цей розрахунок показу?, що загальне число в?йськ було ближче всього до цифри, наведено? в ≪Д?яннях к?пр?от?в≫.

Таким чином, до початку облоги, обраний м?ською радою ватажком Г?йом де Боже мав п?д рукою не б?льше 15 000 солдат?в, з них 650?700 к?нних лицар?в .

Досл?дники давно вже вивели загальноприйнятий для епохи холодно? збро? ≪норматив≫ ? 1?2 людини на метр ст?ни ? в середньому 50 ос?б на вежу . Протяжн?сть подв?йних ст?н Акри ? близько 2 км. На них височ?ли 23 веж?. Простий математичний п?драхунок показу? ? для захисту веж досить п?втори тисяч? ос?б. Охорона ж 4 тисяч метр?в ст?н у три зм?ни вимагала близько 14 500 вояк?в. Приблизно ст?льки ?х ? було.

Опис бойових д?й показу?, що у захисник?в було багато арбалетник?в , але н?чого не говориться про м?ську артилер?ю. ?дине, про що мимох?ть згаду?ться в хрон?ках, це про застосування метальних машин , як? були встановлен? на кораблях. М?сто було деблоковане з боку моря, не мало нестач? в пр?сн?й вод?, продовольств?, бо?припасах, мало регулярне водне сполучення з рештою уц?л?лими фортецями Латинського Сходу ? островом К?пр .

Чисельн?сть, п?дготовка, ? склад озбро?нь захисник?в м?ста були достатн? для його ефективного захисту, ? дозволяли обороняти ст?ни в?д багаторазово переважаючих сил противника. Тим не менш, оборона Акри була зломлена мамелюками всього за двадцять с?м дн?в.

Л?тописц? минулого не були безпристрасн? ? у словах без?менного автора зм?шалися т? сам? гн?в ? б?ль, як? волод?ли захисниками древньо? цитадел? …

"Сила-силенна людей вс?х народ?в ? мов, спраглих християнсько? кров?, з?бралося з пустель Сходу та П?вдня; земля двигт?ла п?д ?хн?ми кроками, ? пов?тря тремт?ло в?д звуку ?хн?х труб ? з цимбалами. Сонячн? в?дблиски в?д ?х щит?в виблискували на в?ддалених пагорбах, а наконечники ?х коп?й св?тилися, як незл?ченн? з?рки на неб?. Коли вони йшли, ?х п?ки нагадували густий л?с, що росте ?з земл? ? покрива? все навкруги … Вони бродили навколо ст?н, шукаючи в них слабк? м?сця ? поломки; одн? гарчали, як собаки, ?нш? ревли, як леви, ?нш? мукали ? ревли, немов бики, деяк? били в барабани кривими палицями за сво?м звича?м, ?нш? метали дротики, кидали кам?ння, пускали стр?ли з арбалет?в. Не залишалося жодно? над?? врятуватися, але морський шлях був в?дкритий; в гаван? стояло безл?ч християнських суден ? галер тампл??р?в ? госп?таль?р?в; все-таки два великих чернечих ? в?йськов? ордени визнали неприйнятним в?дступити на сус?дню дружн?й остр?в К?пр. Вони в?дмовилися порушити нав?ть в останн?й крайност? св?й борг, який вони присягнулися виконувати до останньо? крапл? кров?. Протягом 170 рок?в ?х меч? пост?йно обер?гали Святу землю в?д нечестивих вторгнень мусульман; священна земля Палестини була всюди полита кров'ю найкращих ? найхоробр?ших лицар?в, ?, в?рн? сво?м об?тницями ? сво?му лицарському призначенню, вони тепер приготувалися поховати себе в ру?нах останньо? твердин? християнсько? в?ри. Стар? ? хвор?, ж?нки ? д?ти були в?дправлен? морем на християнський остр?в К?пр, ? н?кого не залишилося в приреченому м?ст?, кр?м тих, хто був готовий битися, захищаючи його, або прийняти мучеництво в?д рук нев?рних… "

Г?йом де Боже, великий маг?стр тампл??р?в , учасник сотень битв, прийняв командування гарн?зоном , який складався приблизно з 120 доб?рних лицар?в - тампл??р?в ? госп?таль?р?в та загону в 500 п?ших ? 200 к?нних во?н?в п?д командуванням короля К?пру . Ц? сили були розбит? на чотири п?дрозд?ли, кожен з яких обороняв свою д?лянку ст?ни; першим з них командував Гуго де Гранд?сон, англ?йський лицар .

Облога Акри. 5 кв?тня ? 17 травня 1291 [ ред. | ред. код ]

5 кв?тня султан Аль-Ессераф прибув з Ка?ра , розм?стив свою ставку в м?ському передм?ст? Тал аль-Фукар, ? його в?йська зайняли сво? позиц??. 6 кв?тня оф?ц?йно почалася облога Акри. Через два дн? прибули ? були встановлен? на позиц?? каменемети , як? 11 кв?тня почали регулярний обстр?л ст?н ? веж .

≪Одна з машин, яку називали Хавебен [габ-дан ? л?юта], ?накше сказати ? Гн?вна, знаходилася перед постом тампл??р?в; а ?нша машина, що метала на пости п?занц?в, називалася Мансур, тобто Переможна; наступна, велика, яку я не знаю, як назвати, метала на пости госп?таль?р?в; ? четверта машина метала у велику вежу, звану Проклята вежа, яка сто?ть на друг?й ст?н? ? яку захищав корол?вський заг?н. У першу н?ч вони поставили велик? щити, ? щити, зроблен? ?з прут?в, вишикувалися перед нашими ст?нами, ? на другу н?ч вони наблизилися ще, тож наближалися, доки не п?д?йшли до водяного рову, ? за названими щитами були во?ни, що з?йшли з? сво?х коней на землю з луками в руках≫ .

З 11 кв?тня до 7 травня облога м?ста носить упов?льнений характер з боку нападник?в. Каменемети методично обстр?люють ст?ни, солдати намагаються засипати р?в , але ?х в?дганяють в?д ст?н арбалетники . А ось захисники навпаки, пост?йно роблять активн? д??. Важка лицарська кавалер?я , очевидно, н?як не могла бути використана всередин? м?ста, ? во?начальники резонно шукають можливост? для ?? ефективного застосування.

За деякими джерелами, в перший тиждень облоги тампл??ри орган?зували велику вилазку, внасл?док яко? захопили ? привели в м?сто 5 000 полонених. Ця ?нформац?я, яку приводить хрон?ст Ланкрост, в?др?зня?ться в?д того, що пише автор ≪Д?янь к?пр?от?в≫, але, тим не менш, з цих цифр можна зробити висновок, що було д?йсно захоплено багато полонених, що в свою чергу означа?: основну частину арм?? загарбник?в становили ненавчен? ополченц? . Н?де дал? про долю такого неймов?рного числа полонених не згаду?ться.

Г?йом де Боже запропонував вивезти з м?ста морем десант, ? дати б?й п?д ст?нами фортец? у в?дкритому пол?. Але характерн? для Середземномор'я веснян? грози перешкодили зд?йсненню цих план?в. 13?14 кв?тня хрестоносц? зробили рейд на правий фланг в?йська мамелюк?в , але корабл? розс?яла буря, ? командири вол?ли б?льше не ризикувати.

У н?ч з 15 на 16 кв?тня тампл??рами була орган?зована н?чна вилазка на таб?р арм?? Хама. Вона починалася добре, але, як стверджу? хрон?ст, кон? в темряв? заплуталися в розтяжках намет?в, ? пом?тний результат не був досягнутий.

Наступна вилазка була орган?зована госп?таль?рами в н?ч з 18 на 19 кв?тня проти п?вденного флангу , але вона також зак?нчилася безусп?шно, оск?льки мамелюки були напоготов? ? виставили караули. П?сля цього було вир?шено припинити контратаки  ? вони не приносять пом?тних результат?в, але приводять до великих втрат.

≪? коли настав день, наш? люди на рад? висловили думку вийти з ус?х к?нц?в на конях та п?шими ? спалити дерев'яну споруду; таким чином, монсеньйор маг?стр ордена Храму ? його люди, ? мес?р Жан де Грансон та ?нш? лицар? п?д?йшли вноч? до Ладрських вор?т, ? наказав маг?стр одному провансальцев?, який був в?контом Борти в окруз? Акри, п?дпалити дерев'яну споруду велико? машини султана, ? вони вийшли в цю н?ч ? опинилися близько дерев'яного сараю, ? той, хто повинен був кинути вогонь, злякався ? кинув так, що [вогонь] в?длет?в недалеко ? впав на землю ? загор?вся на земл?. Вс? сарацини, як? перебували там, вершники й п?ш?, були вбит?, а наш? люди, вс? брати ? лицар?, за?хали наст?льки вперед м?ж наметами, що ?х кон? заплуталися ногами в мотузках намет?в ? сп?ткнулися, ? тод? сарацини ?х перебили, ? таким чином ми втратили ц??? ноч? в?с?мнадцять вершник?в, брат?в ордена Храму ? лицар?в-мирян, але захопили багато сарацинських щит?в [великих] ? маленьких, ? труби, ? литаври.

В?д м?сяця було видно, як удень, ? султан Хами, який охороняв цей сектор фронту, з?брав дв? тисяч? вершник?в, перед якими невеликому загону з трьохсот во?н?в, що оточував маг?стра ордену Храму, довелося в?дступити. Вилазки, як? пропонувалося зд?йснити через ?нш? ворота м?ста, не в?дбулися, тому що сарацини були попереджен? ? п?дготувалися до захисту.

?нша н?чна атака, ? цього разу безм?сячно? ноч?, ? вдалася н?трохи не краще, ?сарацини були пов?домлен? ? влаштували таке осв?тлення сигнальними вогнями, що здавалося, у них був день ? атакували наст?льки сильно наших людей стр?лами, що здавалося, що це дощ.“≫

П?сля невдалих вилазок у м?ст? почалася евакуац?я .

До к?нця кв?тня ?нженери султана зак?нчили п?дготовку облогово? техн?ки , ? четвертого травня почився масований обстр?л, який тривав десять дн?в без перерви. У цей же день, 4 травня в Акру прибув король Генр?х на 40 суднах. В?н прив?з сво? в?йська ? близько 100 к?ннотник?в ? 3 000 п?хотинц?в.

7 травня Генр?х в?дправив парламентер?в до аль-Ессерафa з пропозиц??ю миру, але той вимагав здач? м?ста, не припинивбомбардування ? врешт?-решт, мало не стративши посл?в, в?дпов?в категоричною в?дмовою. Восьмого травня внасл?док бомбардування зруйновано барб?кен перед корол?вською вежею, ? захисники його залишили.

Аль-Ессераф почав штурм ст?н навпроти ≪корол?вського≫ сектора. Схоже, що прибуття п?дкр?плення з К?пру т?льки посилило тиск з боку ворога, ? ось, на трет?й день п?сля переговор?в, у ситуац?? настав кардинальний перелом. У результат? п?дкоп?в ? бомбардувань впали Англ?йська вежа, вежа графин? де Блуа, ст?ни б?ля вор?т св. Антон?я, ? ст?ни б?ля веж? св. Миколая (тобто практично вся частина укр?плень, яка перебувала у франко-к?прському сектор?). 15 травня звалилися зовн?шн? ст?ни Корол?всько? веж?.

?нженери мамелюк?в створили екран, який дозволив саперам вноч? проти 16 травня в район? вор?т святого Антон?я (на стику м?ж сектором госп?таль?р?в ? французьким сектором) пробити широкий прох?д. Мамелюкський правитель Керак , Бейбарс аль-Мансур? , залишив сво? спогади про облогу Акри в хрон?ках, в?домих як Zubdat al-Fikra fi Tarikh al-Hijra.

В?н згадував, як наприк?нц? облоги Акри одна з башт хрестоносц?в була сильно пошкоджена мангонелами , як? зробили розрив м?ж вежею ? головною ст?ною. Але цей пролом був захищений арбалетниками ворога, так що мамелюки не могли почати завалювати р?в, щоб д?статися до пролому.

Вноч? Бейбарс використовував щити , обшит? зсередини повстю, як? в?н опису?, ≪мають форму довго? б?ло? хмари≫, що були вертикально п?днят? за допомогою системи щогл ? канат?в , под?бно оснащенн? корабля. Переховуючись за цим екраном, Бейбарс ? його люди засипали р?в , створивши перех?д, який арм?я султана використала для штурму м?ста. Але в?йська госп?таль?р?в ? тампл??р?в поставили в пролом ≪к?шку≫, орган?зовують контратаку, ? в?дбили противника.

Генр?х ? його брат, конетабль Амор? в?дкликали сво? в?йська, в?двантажилися на корабл? та залишили м?сто. В?дх?д в?йськ Генр?ха К?прського фактично залишив центральну частину зовн?шн?х ст?н без захисту, ? 16 травня в?йська мамелюк?в п?д прикриттям щит?в просунулися вперед. У цей час к?пр?оти, венец?йц?, п?занц?, а також м?сцев? жител? вантажилися на корабл?. Тампл??ри ? госп?таль?ри з л?вого крила неодноразово (не менше трьох раз?в) вибивали атакуючих з покинутого захисниками центрального сектора, ? збудували барикади .

Але мамелюки , користуючись чисельною перевагою ? не рахуючись ?з втратами поверталися назад, ? врешт?-решт, знищили ст?ни ? башти, роблячи пролом завдовжки 60 л?кт?в . П?сля того, як ст?ни ? башти були зруйнован?, султан призначив генеральний штурм на ранок 18 травня.

Штурм 18?20 травня 1291 [ ред. | ред. код ]

Атака почалася з? св?танком по всьому центральному сектору. Корол?вськ? загони, що залишилися в м?ст?, в?д?йшли до сектора госп?таль?р?в ? тампл??р?в, т? намагалися в?дбити захоплен? ст?ни, але безусп?шно. У цей же самий час, при спроб? з?брати захисник?в у контратаку, був смертельно поранений Г?йом де Боже .

≪Маг?стра ордена Храму випадково наздогнала стр?ла, коли маг?стр п?дн?мав свою л?ву руку, ? на н?й не було щита, т?льки дротик у прав?й руц?, ? стр?ла ця вдарила йому п?д пахву, ? очерет ув?йшов у його т?ло≫.

Маг?стр озбро?вся посп?шно ? носив т?льки легк? лати, з'?днання яких не закривали добре бок?в.

? коли в?н в?дчув, що поранений смертельно, в?н од?йшов, а подумали, що в?н ?де добров?льно, щоб врятувати себе ? св?й прапор ? поб?гли перед ним, ? тод? вся його свита п?шла за ним. ? оск?льки в?н в?дходив, добрих двадцять хрестоносц?в з Долини Сполетто п?д?йшли до нього ? сказали: ≪Ах, Бога ради, с?р, не йд?ть, бо м?сто скоро буде втрачено≫. ? в?н в?дпов?в ?м голосно, щоб кожен чув: ≪Сеньйори, я не можу, бо я мертвий, бачите удар≫. ? тод? ми побачили занурену в його т?ло стр?лу. ? при цих словах в?н кинув дротик на землю, схилив голову ? почав падати з коня, але його свита з?стрибнула на землю з? сво?х коней ? п?дтримала його, ? зняла з коня, ? поклала на кинутий щит, який вони там знайшли ? який був дуже великий ? довгий.

Слуги пронесли його в м?сто по м?стку, через водян? рови ? потайний х?д, що вели до палацу Мар?? Ант?ох?йсько?. Тут вони зняли з нього зброю, розр?завши ремен? лат на плечах, пот?м загорнули його в ковдру ? в?днесли на берег. Оск?льки море залишалося бурхливим, ? н? один човен не м?г пристати, свита перенесла маг?стра в орденську резиденц?ю, протягнувши носилки через пролом у ст?н?.

? ц?лий день в?н лежав у Храм?, не розмовляючи, за винятком одного слова, коли в?н почув шум людей, як? т?кали в?д смерт?, ? запитав, що це, ? йому сказали, що люди б'ються, а в?н звел?в, щоб ?м дали спок?й, ? в?дтод? не розмовляв ? в?ддав Богов? душу. ? був похований перед сво?м в?втарем, тобто престолом, де сп?вали месу.

? вподобав йому Бог, бо в?д його смерт? був великий збиток '["Д?яння к?пр?от?в"].

Частина госп?таль?р?в в?дпливли на К?пр , везучи свого тяжко пораненого Великого Маг?стра. Ось що писав Великий маг?стр госп?таль?р?в Жан де В?ль? з К?пру Г?йому де В?лларе , пр?ору Сен-Ж?ль:

"Вони [мусульмани] рано вранц? прорвалися в м?сто з ус?х бок?в великими силами. Ми з конвентом захищали ворота Святого Антон?я, де була незл?ченна к?льк?сть сарацин?в. Тим не менш, ми трич? в?дбивали ?х, до м?сця, яке зазвичай називають ≪Проклятим≫. Як у ц?й, так ? в ?нших битвах, брати нашого ордена билися, захищаючи м?сто, ? його жител?в ? кра?ну, але, мало-помалу ми втратили вс?х брат?в нашого ордена, як? удосто?н? ус?ляких похвал, як? стояли за Святу Церкву, ? зустр?ли свою останню годину.

Серед них л?г ? наш дорогий друг, брат маршал Метью де Клермон. В?н був шляхетним лицарем, в?дважним ? досв?дченим во?ном. Так в?зьме Господь його душу! У той же самий день я отримав удар списом м?ж плечей, який трохи не став смертельним, що робить для мене дуже важким писання цього листа. М?ж тим, величезний натовп сарацин?в ув?рвалася в м?сто з ус?х бок?в, по суш? й по морю, просуваючись уздовж ст?н, як? були повсюди пробит? ? зруйнован?, поки не д?сталися до наших укритт?в. Наш? сержанти, слуги, найманц? ? хрестоносц? ? вс? ?нш? опинилися в безнад?йному становищ?, ? б?гли до корабл?в кидаючи зброю ? збрую.

Ми ? наш? брати, величезне число яких було смертельно або важко поранено, захищали ?х ст?льки, ск?льки могли, Бог св?док! ? оск?льки деяк? з нас прикидалися нап?вмертвими ? лежали в непритомност? перед ворогами, мо? сержанти ? наш? слуги винесли зв?дти мене смертельно пораненого, ? ?нших брат?в, п?ддаючи себе величезн?й небезпец?.

Ось так я ? деяк? з брат?в врятувалися з вол? Бога, б?льш?сть з них поранено ? побито без всяко? над?? на зц?лення, ? ми прибули на остр?в К?пр. У день, коли написано цей лист ми все ще перебува?мо тут, з великим сумом в серц?, полонен? приголомшливим горем ".

Тим не менш, вц?л?л? тампл??ри ? госп?таль?ри в?дбили штурм б?ля веж? св. Антон?я. Другим осередком оборони залишився правий фланг ≪корол?вського сектора≫, який очолив представник короля Англ?? Отто де Гранд?сон.

У м?ст? почалася пан?ка , жител? кинулися в гавань , щоб с?сти на корабл?, але на мор? почався шторм. Тампл??р Рожер де Флор зм?г заволод?ти одним з корабл?в, ? спробував скористатися ситуац??ю, щоб заробити грош?, як? в?н вимагав з? знатних дам в обм?н на ?х порятунок. Патр?арх ?русалимський , старий Миколай, намагався досягти корабл?в на рейд?, але завантажив на св?й човен ст?льки б?женц?в, що човен потонув, а разом з ним загинув ? в?н сам.

У цей же самий час, судячи з усього, залишили сво? позиц?? й почали евакуац?ю венец?йц?, п?занц? та м?ське ополчення. До вечора вц?л?л? захисники м?ста, т?, хто не рятувався втечею, а також т?, хто через шторм не зм?г в?дплисти ? повернувся назад, з?бралися в резиденц?? тампл??р?в, ? вир?шили боротися до к?нця, обравши сво?м ватажком маршала тампл??р?в П'?ра де Севр?.

Оборона у фортец? тампл??р?в [ ред. | ред. код ]

Протягом двох дн?в ? ночей всередин? м?ста пануала повна плутанина. Зв'язок ставки султана з в?йськами був втрачений ? загони, що прорвалися в м?сто, ймов?рно, зайнялися пограбуваннями, що дало можлив?сть тим, хто вир?шив захищати м?сто до к?нця, перегрупуватися. Ус? хрон?сти в один голос в?дзначають, що полонених було дуже мало. Важко сказати, чи встигли б?женц? д?статися до галер , але очевидно, що безл?ч цив?льних ос?б ? захисник?в потонуло в мор?.

До 20 травня вс? захисники м?ста, блокован? ран?ше у сво?х резиденц?ях, сконцентрувалися у фортец? тампл??р?в. Ватажком було обрано маршала ордена Храму П'?р де Севр?. Мамелюки протягом тижня робили спроби взяти штурмом Тампль, але безусп?шно. За цей пер?од захисники, користуючись тим, що вони мають вих?д до моря, евакуювали цив?льне населення, а також скарбницю ордена.

28 травня султан запропонував тампл??рам почесн? умови кап?туляц??  ? вих?д у гавань з? збро?ю в руках. У цей же день умови були прийнят? захисниками. У гавань ув?йшли галери, цив?льне населення м?ста в супровод? лицар?в залишило Тампль. Знаком кап?туляц?? служив вив?шений над вежею прапор ?сламу. Але один з ем?р?в , який нишпорив по м?сту в пошуках поживи, побачивши прапор, вир?шив, що фортеця взята, ? напав на б?женц?в. Захисники застосували у в?дпов?дь зброю ? знову замкнулися у фортец?.

29 травня де Севр? з двома тампл??рами вирушив на переговори до султана. Але Аль-Ессераф визнав хрестоносц?в порушниками клятви, в?дмовився вислухати парламентар?в , ? наказав ?м в?д?рвати голову.

Т?, захисники, що залишилися живими, забарикадувалися в Маг?стерськ?й веж?. Сапери протягом доби п?дрили ?? фундамент, 30 травня вежа звалилася, мамелюки ув?рвалися всередину ? добили тих, хто вц?л?в, п?д уламками.

Останн? дн? Латинського Сходу [ ред. | ред. код ]

В?дразу ж п?сля того, як стало в?домо про пад?ння ст?н Акри, 19 травня, без бою здався Т?р . Наприк?нц? червня був захоплений Сидон . 31 липня зданий Бейрут . Замок п?л?грим?в ? Тортоза були залишен? тампл??рами м?ж 3 ? 14 серпня. Вони в?дпливли до острова Руада, що не мав води, який розташований в двох милях в?д Тортози, ? утримували його ще протягом двадцяти рок?в.

Аль-Ессераф наказав знищити вс? замки, як? перебували на узбережж?, щоб франки б?льше не змогли ними заволод?ти.

Близько 1340 року Людольф Садхеймський, н?мецький священик, писав, що зд?йснюючи паломництво у Святу землю , в?н натрапив на двох старих людей, що живуть на узбережж? Мертвого моря . В?н заговорив з ними ? з'ясував, що вони колишн? тампл??ри, захоплен? в полон при пад?нн? Акри в 1291 р., що з тих п?р живуть у горах, в?д?рван? в?д християнського св?ту. Вони були одружен?, мали д?тей, ? вц?л?ли, перебуваючи на служб? в султана. Вони нав?ть не здогадувалися про те, що орден Храму був розпущений у 1312 роц? ? Великий маг?стр був спалений, оск?льки в?дмовився в?д покаяння як ?ретик. Ц? люди були з Бургунд?? ? Тулузи , вони були репатр?йован? протягом року разом з с?м'ями. Для того щоб не допустити скандалу, вони були з повагою прийнят? Папою , залишен? у нього при двор? й там провели решту життя.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

1. Delaville le Roulx, Joseph, ed. Cartulaire general de l'ordre des Hospitaliers, no. 4157; translated by Edwin James King, The Knights Hospitallers in the Holy Land (London, 1931), pp. 301-2: amended by H. J. Nicholson.
2. Israel Ministry of Foreign Affairs. Akko: The Maritime Capital of the Crusader Kingdom// The State of Israel, 2004. (по ист. [1] )
3. Marshall Christopher. Warfare in the Lathin east 1192?1291// Cambrige University press, 1992.
4. McGlynn, Sean. The Myths of Medieval Warfare// History Today v.44, 1994.
5. Nicolle David. Bloody Sunset of the Crusader states. Acre 1291// Osprey Publishing Limited, 2005.
6. Nicolle David. Medieval Siege Weapons (2), Bisantium, the Islamic World & India AD 476?1526// Osprey Publishing Limited, 2003.
7. Nicolle, David. Medieval Warfare Sourcebook. Volume I. Warfare in Western Chrisendom// Arms and Armour Press, 1995.
8. Paul E. Chevedden, Les Eigenbrod, Vernard Foley and Werner Soedel. The Trebuchet (Recent reconstructions and computer simulations reveal the operating principles of the most powerful weapon of its time)// Scientific American , Inc., 2002.
9. Sir Otto de Grandison. Transactions of the royal historical society.
10. Wise Terence. The Knigts of Christ// Osprey Publishing Limited, 1984.
11. Wolff, R. L, Hazard, H. W., ed. The History of Crusades, vol.2, The later Crusades, 1189?1311// University of Wisconsin Press, 1969.
12. Заборов М. А. Введение в историографию крестовых походов, М.: Наука. 1966. (по ист. [2] )
13. Милованов В. Арбалеты, ВИЖ ≪Para bellum≫ № 25(2005), 2005.
14. Куглер Б. История Крестовых походов, Ростов-на-Дону, 1995.
15. Лависс Э., Рамбо А. ред. Эпоха крестовых походов, ООО ≪Издательство Полигон≫, 1999.
16. Мелвиль М. История ордена тамплиеров, СПб., 2003.
17. Райли-Смит Дж. ред., История Крестовых походов. М., 1998.
18. Рид П. П. Тамплиеры. М., 2005.
19. Уваров Д. Средневековые метательные машины западной Евразии (программная монография) (по ист. [3] ).
20. Фока Иоанн. Иоанна Фоки сказание вкратце о городах и странах от Антиохии до Иерусалима, также Сирии, Финикии и о святых местах Палестины конца XII века. Православный палестинский сборник. Вып. 23., СПб., 1889.

Посилання [ ред. | ред. код ]

1. [4] (рос.) ^{[ недоступне посилання з листопада 2017 ]}
2. Nouvelles notices bibliographiques Нов? б?бл?ограф?чн? записи (фр.)
3. Нац?ональна б?бл?отека, проект ≪Оцифрування с?мейства Давида та Фели Шапелл≫. Акра (?вр.)
4. Военно-исторический журнал ≪Парабеллум≫ (рос.)
5. История Крестовых походов (рос.)
6. История ордена Храма (рос.)
7. [5] ^{[ недоступне посилання з листопада 2017 ]}

Словники та енциклопед?? BabelNet Нормативний контроль Freebase :  /m/09kytr · J9U :  987007539683705171 · LCCN :  sh95001845 · NKC :  ph349200