Нац?она?льна держа?ва ( англ. Nation state , фр. Etat-nation ) ? тип держави , яка ? формою самоорган?зац?? , самовизначення ? самовираження певно? нац?? на певн?й суверенн?й територ?? . Нац?я ? найвищою ц?нн?стю, головним джерелом влади ? визнача? соц?о-пол?тичну систему тако? держави. ?деалом нац?онально? держави ? моноетн?чна держава , де переважна б?льш?сть громадян належать до одного кор?нного етносу ? використовують ?дину знакову систему, зрозум?лу ус?м представникам ц??? нац?? : мову , культуру , звича? , стереотипи , систему ц?нностей тощо.

В?дпов?дно до ЮНЕСКО : ^[1]

Нац?ональна держава ? це територ?я, де культурн? кордони зб?гаються з пол?тичними. Ориг?нальний текст (англ.) The nation-state is an area where the cultural boundaries match up with the political boundaries.

Концепц?я нац?онально? держави т?сно пов'язана з розвитком нац?онал?зму в ?вроп? 17?18 стол?ть, колон?ал?змом та нац?онально-визвольними рухами 19 ? першо? половини 20 стол?ття. У 20 стол?тт? нац?ональн? держави стали дом?нуючими формами державно? орган?зац?? б?льшост? св?ту; вони зам?нили династичн? ? класов? держави середньов?ччя.

Нац?ональним державам часто протиставляються наднац?ональн? утворення ?мперського-?нтегрального типу так? як ?мпер?? минулого як СРСР . Наприк?нц? 20 стол?ття пророкувався занепад нац?ональних держав, проте розвал СРСР дов?в протилежне. В б?льшост? м?жнародних орган?зац?й, таких як ООН , саме нац?ональна держава виступа? основною пол?тичною одиницею в ус?х м?жнародних процесах. ^{[ джерело? ]}

У ц?лому, нема? однозначно? думки щодо походження нац?й як основи до нац?ональних держав. Нац?онал?сти доводять, що нац?я переду? державотворення : нац?онал?стичний рух в?добража? законну прагу нац?? до незалежност? , а нац?ональна держава ? зрозум?лий випл?д задоволення цього бажання. Але б?льш?сть сучасних теор?й дивляться на нац?ональну державу як на залежний ?вропейський феномен , що виник у результат? розповсюдження масово? грамоти та друкованого слова у 19-му стор?чч? ^{[2] [3]} .

Безпосередн?й поштовх до появи рух?в, що ставили сво?ю метою утворення нац?ональних держав, дали наполеон?вськ? в?йни. Наполеон I не втомлювався наголошувати, що д?? в?д ?мен? ? в ?нтересах французько? нац??, п?д якою ? в дус? Руссо  ? розум?в сукупн?сть ус?х громадян Франц??. В?н не соромився використовувати заради власно? корист? визвольн? прагнення ?тал?йц?в та поляк?в, поневолених ворожими йому монархами. Але тим самим сприяв зростанню нац?онально? самосв?домост? народ?в, п?дкорених силою французько? збро?. Св?й внесок у патр?отичне п?днесення зробили ф?лософи та митц? ? посл?довники романтизму , як? захоплювалися вивченням ?стор??, досл?дженням ? збереженням народних звича?в, в яких бачили прояви неповторного нац?онального духу. Йоганн Ф?хте , який спочатку оголошував ≪батьк?вщиною ус?х справедливих людей≫ Французьку республ?ку, у 1808 роц? виступив з ≪Промовами до н?мецько? нац??≫, в яких закликав н?мц?в до нац?онального в?дродження та встановлення культурно? першост? у св?т?. П?д нац??ю Ф?хте, щоправда, сл?дом за Гердером , розум?в не громадян одн??? держави, а сп?льноту людей, об'?днаних звичаями, мовою ? культурою. ?? захист ? розвиток н?мецький ф?лософ оголосив вищою ц?нн?стю, яка зобов'язу? людей поступатися сво?ми приватними чи становими ?нтересами в ?м'я нац?онально? ?дност?.

З часом так? погляди отримали назву нац?онал?зму , а ?хн?х прихильник?в стали ?менувати нац?онал?стами. На заклик Ф?хте в Н?меччин? почали виникати та?мн? патр?отичн? сп?лки, найв?дом?шою з яких був ≪Тугендбунд≫ . Сво?ю метою вони оголошували виховання молод? ? зв?льнення кра?ни в?д загарбник?в ^[4] .

У перш?й половин? XIX стор?ччя нац?онал?стичн? рухи виникли ? в ?нших ?вропейських кра?нах. В 1831 роц? Джузеппе Мадз?н? створив орган?зац?ю ≪Молода ?тал?я≫ , яка оголосила сво?м завданням п?дготовку революц?? для перетворення ?тал?? на ?дину нац?ональну державу. За ?тал?йським прикладом невдовз? виникла сп?лка ≪Молода Н?меччина≫ , а пот?м ще к?лька под?бних орган?зац?й.

Проте Мадз?н? не обмежувався власне ≪?тал?йським проектом≫. В?н прагнув згуртувати визвольн? рухи з р?зних кра?н ?вропи навколо сп?льно? мети ? перетворення континенту на сп?льноту нац?ональних держав, як? мали зм?нити лег?тимн? монарх??, в?дновлен? В?денським конгресом. Гасло Мадз?н? ≪кожн?й на­ц?? ? своя держава≫ в ?тал?? та Н?меччин? звучало як заклик до об'?днання кра?ни, в Австр?йськ?й та Рос?йськ?й ?мпер?? ? як вимога ?хнього под?лу на к?лька окремих держав, а польськ? (як ? укра?нськ?) посл?довники Мадз?н? змушен? були виконувати обидва завдання одночасно ^[5] .

З часом, однак, гасло ≪нац?онально? держави≫ в революц?онер?в перехопили ?хн? консервативн? та реакц?йн? опоненти й конкуренти. Саме п?д ним в?дбулося об'?днання ?тал?? Кавуром ? утворення Н?мецько? ?мпер?? Б?смарком . На рос?йську нац?ональну державу намагалися перетворити свою ?мпер?ю Олександр II та Олександр III .

• Держава нац?ональна // Пол?толог?чний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герас?на, В. Л. Погр?бна, ?. О. Пол?щук та ?н. За ред. М. П. Треб?на. ? Х.: Право, 2015.

• Нац?ональна держава // Мала енциклопед?я етнодержавознавства / ?нститут держави ? права ?м. В.М. Корецького НАН Укра?ни , Упоряд. Ю. ?. Римаренко та ?н. ? Ки?в : Генеза, : Дов?ра, 1996. ? С. 539?540. ? 942 с. ? ISBN 966-507-016-9 . ? ISBN 966-504-001-4 .
• ?. Крес?на, В. Яв?р . Нац?я-держава // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.: Парламентське видавництво , 2011. ? с.493 ISBN 978-966-611-818-2
• Д?тер Лан?ев?ше. Нац?я, нац?онал?зм, нац?ональна держава в Н?меччин? ? в ?вроп? / Пер. з н?м. Олекса Логвиненко . ? К.: К. ?. С., 2008. ? 240 с.: ил. ( ISBN 978-966-2141-02-3 ) [1]
• История Украины: становление современной нации / Пер. з англ. Николай Климчук. ? К.: К. И. С., 2010. ? 400 с.: ил. ( ISBN 978-966-2141-24-5 ) [2]

Тематичн? сайти Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика норвезька енциклопед?я · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · Encyclopædia Britannica Дов?дков? видання UK Parliament thesaurus · WordNet · Nuovo soggettario · RationalWiki Нормативний контроль Freebase :  /m/05f97 · GND :  4041331-7 · J9U :  987007560774705171 · LCCN :  sh85090144 · LNB :  000061560 · NDL :  01193237 · NKC :  ph123439

п о р Нац?онал?зм Типи Б?льшовизм · Буржуазний · Шов?н?зм · Громадянський · Консерватизм · Корпоративний · Культурний · Економ?чний · Етн?чний · Експанс?он?стський · Фашизм · Гомонац?онал?зм · ?нтегральний · Л?вий ( Соц?ал-нац?онал?зм , Комун?зм , Чучхе ) · Л?берал?зм · Мовний · Нац?онал-анарх?зм · Нац?онал-синдикал?зм · Нацизм · Нео-нац?онал?зм [en] · Паннац?онал?зм · Кв?р · Расовий ( Арабський · Чорний · Корейський [en] · Б?лий ) · Рел?г?йний · Романтичний · Територ?альний · Транснац?онал?зм · Радикальний · С?он?зм Ф?лософ?я та ?деолог?я Етн?чна територ?я · Нац?ональна держава · Нац?ональна ?дентичн?сть · Нац?ократ?я · Нац?ональна ?дея · Нац?ональна св?дом?сть · Титульна нац?я · Економ?чний нац?онал?зм · Протекц?он?зм · Народний суверен?тет Насл?дки Нац?онально-визвольний рух · Антиглобал?зм · Етн?чна чистка · М?жетн?чн? конфл?кти · Радянський народ · Репрес?? · Под?ли · Сфери впливу Орган?зац?? Список [en] · ОУН · молодотурки ?нше Антинац?онал?зм · ?нтернац?онал?зм · ?редентизм · Постнац?онал?зм · Реваншизм Категор?я:Укра?нськ? нац?онал?стичн? орган?зац??