Н?мецька Демократична Республ?ка

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
(Перенаправлено з НДР )
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Н?меччина (значення) .

Deutsche Demokratische Republik
Н?мецька Демократична Республ?ка
Сател?т Радянського Союзу [1] [2] [3]
Радянська зона окупації Німеччини
1949 ? 1990 Німеччина
Прапор Герб
Прапор Герб
Дев?з
Proletarier aller Lander, vereinigt Euch!
Пролетар? вс?х кра?н, ?днайтеся!
Г?мн
Auferstanden aus Ruinen
Повстала ?з ру?н
Німецька Демократична Республіка: історичні кордони на карті
Н?мецька Демократична Республ?ка: ?сторичн? кордони на карт?
Столиця Сх?дний Берл?н [a] ( de facto )
Мови Н?мецька
Форма правл?ння Республ?ка
Голова Держави
 - 1949?1960 В?льгельм П?к
 - 1960?1973 Вальтер Ульбр?хт
 - 1973?1976 В?лл? Штоф
 - 1976?1989 Ер?х Гонеккер
 - 1989 Е?он Кренц
 - 1989?1990 Манфред Герлах
?стор?я
 - Утворення НДР 7 жовтня 1949
 -  Возз'?днання Н?меччини 3 жовтня 1990
Площа
 - 1990 108 333 км 2
Населення
 - 1990 16 111 000 ос?б
     Густота 148,7 ос?б/км² 
Валюта Марка НДР
?нтернет домен .dd , Телефонний код +37.
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан?
за темою: Н?мецька Демократична Республ?ка

Н?ме?цька Демократи?чна Респу?бл?ка [4] [5] ( НДР ; н?м. Deutsche Demokratische Republik , [?d??t?? demo?k?aːt??? ?epu?bliːk]  ( прослухати ) , DDR ), або Сх??дна Н?ме?ччина ( н?м. Ostdeutschland , [??st?d??t?lant]  ( прослухати ) ) ? мар?онеткова Радянському Союзу соц?ал?стична марксистсько-лен?нська н?мецька держава, утворена 7 жовтня 1949 року на територ??, п?дконтрольн?й СРСР (зокрема, радянський сектор Берл?на ). Про?снувала до Возз'?днання Н?меччини 3 жовтня 1990 року.

Географ?я НДР

[ ред. | ред. код ]

Географ?чне положення

[ ред. | ред. код ]

НДР лежала в Центральн?й ?вроп?, м?ж 54°41' та 50°10' п?вн?чно? широти та 9° 54' та 15° 2' сх?дно? довготи. На п?вноч? межувала з Балт?йським морем , на сход? з Польською Народною Республ?кою по р?ках Одер та Нейсе (кордон протяжн?стю 460 км), на п?вдн? з Чехословаччиною (454 км), на заход? з ФРН (1378 км).

У межах кра?ни м?стився Зах?дний Берл?н  ? м?сто , що мало окремий правовий статус , визначений чотиристоронньою угодою м?ж СРСР , США , Франц??ю та Великою Британ??ю , п?дписаною у вересн? 1971 року.

Рель?ф

[ ред. | ред. код ]

У рель?ф? кра?ни дом?нували дв? основн? форми:

  • р?внина з численними п?двищеннями та озерами льодовикового походження, що займали 2/3 територ?? кра?ни;
  • середньовисок? гори: найб?льш? вершини Ф?хтельберг (1214 м) в Рудних горах та Броккен у Гарц? (1142 м).

Флора

[ ред. | ред. код ]

Близько 30 % територ?? були покрит? л?сами , в основному сосновими та ялинковими. Серед листяних насаджень переважали буков? та дубов? .

Фауна

[ ред. | ред. код ]

Найпоширен?шими представниками фауни НДР були олень , лань , сарна , муфлон , кабан , за?ць , дика качка , лисиця , куниця , ласиця .

?стор?я

[ ред. | ред. код ]
Ер?х Гонекер

Зг?дно з домовленостями, досягнутими на Ялтинськ?й ? Потсдамськ?й конференц?ях, союзники створили свою сп?льну в?йськову окупац?йну адм?н?страц?ю Н?меччини ? Союзну контрольну раду у склад? чотирьох держав ( США , Велика Британ?я , СРСР , Франц?я ), яка мала бути в?йськовим урядом до в?дновлення суверен?тету кра?ни. У Сх?дн?й Н?меччин? радянська окупац?йна зона (SBZ ? Sowjetische Besatzungszone) складалася ?з п'яти земель: Мекленбург-Передня Померан?я , Бранденбург , Саксон?я , Саксон?я-Ангальт ? Тюринг?я . П?сля в?дмови радянського уряду в?д союзно? контрольно? ради у 1948 роц?, радянська адм?н?страц?я сприяла розвитку окремого соц?ал?стичного уряду у сво?й зон?.

Одначе за с?м рок?в п?сля Потсдамсько? конференц?? СРСР через Ноту Стал?на (10 березня 1952  р.) запропонував возз'?днання Н?меччини, яку три зах?дн? держави союзник?в (США, Франц?я, Велика Британ?я) в?дхилили. Через к?лька м?сяц?в по тому Стал?н, комун?стичний прихильник возз'?днання, помер у березн? 1953 року. Його наступник Микита Хрущов в?дкинув возз'?днання як екв?валент при?днання Сх?дно? Н?меччини до Заходу, а значить возз'?днання було неможливим до пад?ння НДР у 1989 роц?.

л?дери НДР: президент В?льгельм П?к ? прем'?р-м?н?стр Отто Гротеволь , 1949

У 1946 роц? Комун?стична парт?я Н?меччини ( н?м. Kommunistische Partei Deutschlands ? KPD ) ? Соц?ал-демократична парт?я Н?меччини ( н?м. Sozialdemokratische Partei Deutschlands ? SPD ) об'?дналися в Соц?ал?стичну ?дину парт?ю Н?меччини (С?ПН, н?м. Sozialistische Einheitspartei Deutschlands ? SED ) (21 кв?тня 1945), яка пот?м виграла вибори 1946 року. Уряд С?ПН невдовз? ≪нац?онал?зував≫ ?нфраструктуру ? промислов? п?дпри?мства.

Першим ? ?диним президентом НДР був В?льгельм П?к . Однак п?сля 1950 року справжн?м кер?вником Сх?дно? Н?меччини був Вальтер Ульбр?хт  ? перший секретар С?ПН.

У 1953 роц? в Сх?дн?й Н?меччин? проходили масов? акц?? протесту, як? були придушен? за допомогою Радянського Союзу.

У 1971 роц? зам?сть Ульбр?хта л?дером став Ер?х Гонекер . Новий уряд вв?в нову Конституц?ю НДР, яка визначала ?? як ≪республ?ку роб?тник?в ? селян≫ ? де нац?ональний прикметник ≪н?мецький≫ р?дко згадувався.

Палац Республ?ки ? м?сце зас?дання Народно? Палати НДР

Повстання 17 червня 1953

[ ред. | ред. код ]
Докладн?ше: Повстання 17 червня 1953 в Сх?дн?й Н?меччин?

Зведення Берл?нського муру

[ ред. | ред. код ]
Докладн?ше: Берл?нський мур

Пол?тична пол?ц?я Штаз?

[ ред. | ред. код ]
Докладн?ше: Штаз?

Економ?ка

[ ред. | ред. код ]

Основним торг?вельним партнером НДР був СССР. СССР купляв майже винятково готов? вироби, продукц?я машинобудування ? споживацьк? товари становили 80% експорту в СССР. Це були прилади, корабл?, комп'ютери, оптика, с.х. машини ? г?рниче обладнання. Також НДР постачала з часом б?льше текстилю ? одягу, мебл?в ? л?к?в.

СССР постачав сировину. Ц? поставки були дуже важливими для б?дно? на ресурси НДР. Нав?ть п?сля скорочень поставок, у 1984 НДР отримала 73% сво?? нафти, 2/3 вуг?лля, майже весь св?й природн?й газ ? все ядерне паливо з СССР. Також СССР постачав бавовну, л?соматер?али, чорн? метали ? руди. [6]

Адм?н?стративний устр?й

[ ред. | ред. код ]
Округи НДР

До 1952 року до складу НДР входили столиця сх?дний Берл?н ? п'ять н?мецьких земель Мекленбург-Передня Померан?я (у 1947 роц? перейменована у Мекленбург), Бранденбург , Саксон?я-Ангальт , Тюринг?я , Саксон?я .

острів Ернест-Тельманн. Карта розташування: Куба
острів Ернест-Тельманн
остр?в Ернест-Тельманн
Куба подарувала в 1972 роц? остр?в Ернест-Тельманн НДР, зараз статус цього острова невизначений. [7]


П?сля адм?н?стративно? реформи 1952 року п'ять земель були скасован? ? на ?х м?ст? було створено 14 округ?в ( н?м. Bezirk ), що називалися за ?менами ?х адм?н?стративних центр?в: (I) Росток , (II) Нойбранденбург , (III) Швер?н , (IV) Потсдам , (V) Франкфурт-на-Одер? , (VI) Магдебург , (VII) Котбус , (VIII) Галле , (IX) Лейпциг , (X) Ерфурт , (XI) Дрезден , (XII) Карл-Маркс-Штадт ( Хемн?ц до 1953 року ? знову в 1990) (XIII) Гера ? (XIV) Зуль ; Сх?дний Берл?н був вид?лений в окремий округ у 1961 роц?.

Земл? були под?лен? на округи наступним чином: Мекленбург був розд?лений на округи Росток, Швер?н, ? Нойбранденбург; Бранденбург (до складу якого входив Берл?н) був розд?лений на округи Потсдам, Франкфурт (на Одер?) ? Котбус; Саксон?я-Ангальт була розд?лена на округи Галле ? Магдебург; Тюринг?я була розд?лена на округи Ерфурт, Гера ? Зуль; ? Саксон?я була розд?лена на округи Лейпциг, Дрезден ? Карл-Маркс-Штадт.

М?ста

[ ред. | ред. код ]

Велик? м?ста НДР (населення, 1988 р?к)

* Центри округ?в

?нформагентства та ЗМ?

[ ред. | ред. код ]
?стор?я Н?меччини
Стародавня Н?меччина
Германц?
Стародавня Герман?я
Велике переселення народ?в
Середньов?чна Н?меччина
Франкське корол?вство
Сх?дне Франкське корол?вство
Корол?вство Н?меччина
Ганзейська ун?я
Священна Римська ?мпер?я
Об'?днання Н?меччини
Прусс?я
Рейнський союз
Н?мецький союз
Революц?я 1848?1849 рок?в у Н?меччин?
П?вн?чнон?мецький союз
Нов?тня ?стор?я
Н?меччина у Перш?й св?тов?й в?йн?
Веймарська республ?ка
Трет?й Рейх
Н?меччина у Друг?й св?тов?й в?йн?
Окупац?я союзниками Н?меччини
Розд?лення кра?ни: ФРН , НДР , Зах?дний Берл?н та Саар
Возз'?днання Н?меччини
Сучасна Н?меччина
Портал ≪Н?меччина≫
  • АДН (н?м. ADN; скорочення в?д н?м. Allgemeiner Deutscher Nachrichtendienst  ? Загальнон?мецька служба новин) ? державне телеграфне ?нформац?йне агентство НДР. Надавало в?домост? про под?? як всередин? кра?ни, так ? закордоном для газет, рад?о i телебачення НДР. АДН засноване 10 жовтня 1946 року у сх?дн?й частин? Берл?на. Пост?йн? кореспонденти АДН працювали в десятках кра?н св?ту. АДН мало укладен? угоди про обм?н ?нформац??ю з численними закордонними ?нформац?йними службами, випускало в еф?р щоденн? рад?опередач? у б?льш н?ж 30 кра?нах св?ту, мало власну фотослужбу. [8]
  • Щоденна газета ≪ Ной?с Дойчланд ≫ (Neues Deutschland ? ≪ Нова Н?меччина ≫) ? центральний орган правлячо? парт?? С?ПН в 1946?1989. Розповсюджувалась також в кра?нах ≪соц?ал?стичного табору≫ . Вида?ться ? в наш час, як парт?йний орган прямого нащадку С?ПН  ? крайньо л?во? парт?? PDS (≪Парт?я демократичного соц?ал?зму≫)
  • Юнге Вельт (Junge Welt) ? щоденна молод?жна газета, друкований орган комсомолу НДР ? ≪Союзу в?льно? н?мецько? молод?≫ FDJ

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • Громадськ? рухи за сусп?льно-пол?тичн? перетворення в НДР та возз'?днання Н?меччини (1980?1990 рр.): дис… канд. ?ст. наук: 07.00.02 / Покотило Ольга Павл?вна ; Ки?вський нац?ональний ун-т ?м. Тараса Шевченка. ? К., 2003. ? 203 арк.
  • Кул?нич ?. М. Н?мецька Демократична Республ?ка в сп?вдружност? кра?н соц?ал?зму. ? К.: Наук. думка, 1976. ? 272 с.
  • Nefjodov V. V. SED a kultura NDR. Historicka monografie. ? Hradec Kralove, 2009.
    • Нефёдов В. В. СЕПГ и культура ГДР. Историческая монография. ? Градец-Кралове, 2009.

Нотатки

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ Не визна?ться трьома державами: Франц??ю , Велико? Британ??ю та Сполученими Штатами .

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ http://ibatpv.org/projects/soviet_union/sattelite%20state.htm
  2. ↑ Changing Status of Soviet Satellites . CQ Researcher by CQ Press (англ.) . ISSN   1942-5635 . Процитовано 13 березня 2017 .
  3. ↑ Karl Dietrich Erdmann, Jurgen Kocka, Wolfgang J. Mommsen, Agnes Blansdorf. Towards a Global Community of Historians: the International Historical Congresses and the International Committee of Historical Sciences 1898?2000 . Berghahn Books, 2005, p. 314. ("However the collapse of the Soviet empire, associated with the disintegration of the Soviet satellite regimes in East-Central Europe, including the German Democratic Republic, brought about a dramatic change of agenda.")
  4. ↑ Кривець Н.В., Мартинов А.Ю. Н?меччина  // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2010. ? Т. 7 : Мл ? О. ? С. 412?413. ? ISBN 978-966-00-1061-1 .
  5. ↑ Н?меччина // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни  / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни , НТШ . ? К . : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни , 2001­?2023. ? ISBN 966-02-2074-X .
  6. ↑ East Germany's Economic Ties to the USSR в?д ЦРУ
  7. ↑ Nik Martin (27 November 2016). Castro's Caribbean island gift to East Germany . Deutsche Welle (DW) .
  8. ↑ АДН // Большая советская энциклопедия
Члени
Асоц?йован? члени
Держави-??спостер?гач?
Кра?ни-учасниц? ОВД
Збройн? сили кра?н ОВД
Радянськ? в?йська у кра?нах ОВД
Участь у збройних конфл?ктах
Оф?ц?йн? мови
Перегляд цього шаблону
  Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Географ?я та географ?чн? карти
Л?тература та б?бл?ограф?я
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Collaborative InterLingual Index · KBpedia · UK Parliament thesaurus · WordNet · ?тал?йська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Fandom   (англ.) · Fandom   (англ.) · Fandom   (англ.) · Fandom   (англ.) · Fandom   (англ.) · Fandom   (англ.) · в?к? Fandom   (англ.) · Namuwiki
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Н?мецька_Демократична_Республ?ка&oldid=41999618