М?м ( м?м?ст ^[1] ; грец. μιμο? , лат. mimus  ? ≪насл?дувач≫; ≪лицед?й≫, ≪актор≫) ? актор, який послугову?ться м?м?кою, а не голосом.

В античних грек?в ? римлян м?мами називалися також будь-як? сцен?чн? вистави масового характеру на смак глядач?в ?з нижн?х прошарк?в ? виступи акробат?в, фокусник?в тощо, сценки з? сп?вом ? танцями , реально-побутовий сатиричний фарс. Актори в цьому низовому театр? також називалися м?мами (≪насл?дувачами≫).

М?м як л?тературний жанр зародився серед широких народних мас у р?зних м?сцях Грец?? з народних вистав, де насл?дували д?йсн?сть за допомогою жесту-танцю ? слова. Розвиток м?ма йшов у двох напрямах: пантом?ма ? коротк? драматичн? сценки, часто з ?мпров?зованим текстом. Л?тературну обробку м?м д?став вперше на п?вдн? ?тал?? й у Сицил?? ; це були весел? сценки ?з жвавим д?алогом, вихоплен? з побуту др?бних рем?сник?в, селян ? близьких до них прошарк?в. ?хня л?тературна обробка св?дчить про ?нтерес до цього масового жанру й осв?чених верх?в (недарма так? видовища були прийнят? при дворах сицил?йських тиран?в ).

Найдревн?шим автором м?м?в ? Софрон ?з Сиракуз , продовжувачем був його син Ксенарх . Наближалися до м?м?в народн? фарси П?вденно? ?тал?? ( phlyakes ). В ?нших областях Грец?? под?бн? видовища представляли актори, яких називали dejkelistai, phallophoroi або autokabdaloi . Це були по б?льш?й частин? ?мпров?зован? сценки з повсякденного життя або парод?? на трагед?? у форм? д?алогу чи монологу.

Збереглося к?лька ?мен автор?в таких текст?в, ? нав?ть к?лька фрагмент?в. Найкраще нам в?домий Р?нтон Сиракузький , а лише на ?м'я ? Ск?р, Сопатр . Л?тературн? м?ми, не призначен? для постановки, писали Герод ? Теокр?т . Якщо в Герода в?дсутня соц?альна загострен?сть м?м?в, то в ?нших м?мограф?в цього пер?оду присутн? парод?? на патетику траг?чного стилю, рел?г?ю, аж до осм?яння життя монарх?в, за що наприклад м?мограф Сотад наклав головою. Р?зновидом м?ма ? також дорична комед?я Велико? Грец??, яку представля? Еп?харм .

Широко розгорнувся цей жанр в елл?н?стичну епоху Грец?? 4 ст. до н.е. - 3 ст. до н. е. в Александр?? . Його ставили на сцен? поряд ?з трагед?ями ? комед?ями, а ?нод? ? зам?сть них. Серед пап?русних фрагмент?в збереглися майже ц?лком два анон?мних м?ми ?? ст. н. е. Один з них Хар?т?он ? прим?тивною парод??ю на трагед?ю Евр?п?да ≪?ф?ген?я в Таврид?≫, ?нший ? Нев?рна дружина виявля? велику под?бн?сть з 5-м м?мом Герода. ?мов?рно, це п?дсобн? тексти режисера вистави або актор?в; Хар?т?он м?стить також музичн? позначки. Т?льки за ?менами ми зна?мо таких автор?в, як Фен?кс з Колофона, Н?к?й з Ерг?сси, Метроб?й .

У Рим? м?ми з'явилися на сцен? з III ст. до н. е. п?д назвою fabula ricinata (в?д назви ж?ночого покривала ? ricinium ) ? мали велике поширення, коли перемоги демократ?? загострили ?х як знаряддя класово? боротьби, зробивши театр м?сцем соц?ально-пол?тично? сатири. У них виступали актори обох статей без масок. Авторами м?м?в серед ?нших минулого римський вершник Дец?м Лабер?й , який користувався прихильн?стю Цезаря , сир?йськ?й раб Публ?й, Нукула . Герода насл?дував Гней Мат?й .

В?дображаючи побут др?бних рем?сник?в, ц? м?ми часто спрямован? проти пан?вних клас?в ? великих землевласник?в та ?нших ? ?нод? з р?зкою сатирою на оф?ц?йну рел?г?ю. Переважали найнепристойн?ш? сюжети. Традиц?йним персонажем м?м?в був дурень, якого обсипають всякою лайкою; у текст часто уривався злободенний ?мпров?зац?йний елемент.

Мова м?м?в була народною, з ус?ма вульгаризмами ? жаргоном м?ських таверн. Тематика походила з комед?? й ателлани, образи були стереотипн? (чужоземець, скнара). У виставах поряд з текстом велику роль в?д?гравали танець ? музика.

Нов? особливост? характеризують м?ми в епоху ?мператор?в. П?д ег?дою держави, що прагнула в?двернути демократичн? прошарки в?д пол?тики, м?м розширю?ться в складну виставу, так звану ≪м?м?чну ?потезу≫, котра ставилася у великих театрах ? субсид?ювалася урядом.

Ц? ≪?потези≫ були позбавлен? колишньо? соц?ально? загостреност? м?м?в; це була написана прозою уперем?ж з в?ршами ультранатурал?стична авантюрна драма з перетвореннями, р?зними чудесами, просочена грубою еротикою й ?ншими засобами для залучення невибагливого глядача. Тут виступали сп?ваки, танцюристи, нав?ть дресирован? тварини; актори (на в?дм?ну в?д ≪ателлан≫) грали без масок, акторки виступали часто зовс?м оголен?, викликаючи згодом нападки християнських письменник?в. Зр?дка траплялися елементи пол?тично? критики (як м?ми Марулла , спрямован? проти Марка Аврел?я ? Луц?я Вера ). З грецьких м?мограф?в епохи ?мпер?? ми зна?мо т?льки ?м'я Ф?л?стона .

У В?зант?? м?м (част?ше у форм? пантом?ми) теж мав великий усп?х, ба нав?ть в ?мператор?в: м?м?чна акторка Теодора стала ?мператрицею. Оск?льки вистави були переважно ?мпров?зованими, ? тексти уточнювалися лише на сцен?, в?д м?м?в практично н?чого не залишилося.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Пантом?ма
• Софрон
• Герод

Посилання [ ред. | ред. код ]

• М?м  // Л?тературознавча енциклопед?я  : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в . ? Ки?в : ВЦ ≪Академ?я≫ , 2007. ? Т. 2 : М ? Я . ? С. 46.
• М?м // Лексикон загального та пор?вняльного л?тературознавства  / голова ред. А. Волков . ? Черн?вц? : Золот? литаври, 2001. ? С. 327. ? 634 с.
• Mime blog
• Пантом?ма в Укра?н?

Ця стаття потребу? додаткових посилань на джерела для пол?пшення ?? перев?рност? . Будь ласка, допомож?ть удосконалити цю статтю , додавши посилання на над?йн? (авторитетн?) джерела . Зверн?ться на стор?нку обговорення за поясненнями та допомож?ть виправити недол?ки. Матер?ал без джерел може бути п?ддано сумн?ву та вилучено. (жовтень 2014)

1. ↑ М?М?СТ ? Академ?чний тлумачний словник укра?нсько? мови . sum.in.ua . Арх?в ориг?налу за 24 березня 2022 . Процитовано 1 кв?тня 2021 .