| Ця стаття
потребу? ?стотно? переробки
.
Можливо, ?? необх?дно доповнити, переписати або в?к?ф?кувати. Пояснення причин та обговорення ? на стор?нц?
В?к?пед?я: Статт?, що необх?дно пол?пшити
.
Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб пов?домити основних автор?в статт? про необх?дн?сть пол?пшення, додавши до ?хньо? стор?нки обговорення такий текст:
{{subst:пол?пшити автору|Музичний ф?льм|1 листопада 2021}} ~~~~
,
а також не забудьте описати причину ном?нац?? на п?дстор?нц?
В?к?пед?я:Статт?, що необх?дно пол?пшити
за в?дпов?дний день.
(1 листопада 2021)
|
Музичний ф?льм
? жанр
к?номистецтва
, який ? намаганням виразними засобами
к?нематографу
знайти в?зуальний екв?валент
музиц?
. Це р?дко вда?ться тому, що за формою ц? два мистецтва дуже в?дм?нн?, проте образн?сть ? основою для кожного з них. Тому якщо до музичного ряду вдало знайдена
драматург?я
, монтажна ритм?ка, тональн?сть, колорит та композиц?я кадр?в це створю? ще б?льш хвилююч? образи. Ц? образи ? симб?озом в?зуального та музичного мистецтва.
Музичний ф?льм притаманний не т?льки для художнього к?нематографа, але ? для ?нших род?в цього мистецтва. Зокрема для документального к?но в якому просто фантастично може по?днуватись реальн?сть життя ? музика. Яскравий приклад тому ≪Клуб Буена-В?ста≫ режисера
В?ма Вендерса
.
Класична звукова епоха
1930-т? роки до початку 1950-х рок?в вважаються золотим стол?ттям музичного ф?льму, коли популярн?сть жанру була найвищою у
Зах?дному св?т?
.
Перш? мюзикли
Музичн? короткометражн? ф?льми були створен?
Л? де Форестом
у 1923-24 роках. Починаючи з 1926 року, було створено тисяч? короткометражних ф?льм?в Vitaphone, багато з яких включали групи, вокал?ст?в та танцюрист?в. Найран?ш? повнометражн? ф?льми з синхрон?зованим звуком мали лише музичн? дор?жки та випадков? звуков? ефекти, як? звучали коли артисти зображали сво?х персонаж?в так само, як ? в н?мих ф?льмах: без вербального д?алогу. ≪
Сп?вак джазу
≫, випущений в 1927 роц? компан??ю
Warner Brothers
, був першим ф?льмом з? звуковою дор?жкою, що включала нед??гетичну та д??гетичну музику, але мала лише короткий розмовний д?алог. Цей ф?льм також був музичним, з п?снями Ел-Джолсона "Брудн? руки, брудн? обличчя", "Тут, Тут, Тутс?", "Блакитн? небеса" та "Моя мама". ?сторик Скотт Ейман писав: "Коли к?но зак?нчилося, зазвучали аплодисменти ? в зал? вв?мкнули св?тло, дружина
Сема Голдв?на
, Френс?с, оглянула знаменитостей в натовп?. Вона побачила "жах на ?хн?х обличчях ", сказала вона, начебто вони знали, що "гра, яку вони грали протягом багатьох рок?в, нарешт? зак?нчилася". Проте лише деяк? музичн? композиц?? м?стили "живий" звук; б?льш?сть ф?льм?в мали лише синхронну фонову музику. 1928 року Warner Brothers п?шли на це у ще одному частково розмовному ф?льм? Джолсона , ≪The Singing Fool≫, який став блокбастерським х?том. Театри посп?шили встановити нове звукове обладнання ? найняти композитор?в
Бродвею
, щоб писати мюзикли для екрану. Перший повн?стю розмовний повнометражний ф?льм, ≪Вогн? Нью-Йорку≫, м?стив музичну композиц?ю у н?чному клуб?. Ентуз?азм аудитор?? був наст?льки великий, що менш н?ж за р?к вс? основн? студ?? робили суто звуков? картини. "
Бродвейська мелод?я
" (1929) мала сюжет шоу-б?знесу про двох сестер, як? змагаються за привабливого чолов?ка, що сп?ва? та танцю?. Розрекламований
MGM
як перший повнометражний ≪All-Talking, All-Singing, All-Dancing≫ ф?льм, в?н став х?том ? отримав
прем?ю ≪Оскар≫
у ном?нац?? "найкращий ф?льм" 1929 року. Студ?? посп?шили найняти талант з? сцени для головно? рол? в надм?рно знятих верс?ях бродвейських х?т?в. У
≪Парад? кохання≫
(Paramount 1929) грали
Мор?с Шеваль?
та Жанет Макдональд, сценар?й написав ветеран Бродвею Гай Болтон.
"Warner Brothers" випустили першу екранну оперету "П?сня пустел?" у 1929 роц?. Вони не шкодували н?яких витрат ? зняли великий в?дсоток ф?льму в
"Техн?колор?"
. Сл?дом за нею вийшов перший повнокольоровий повн?стю розмовний повнометражний музичний ф?льм, який мав назву "
На шоу
" (1929). Найпопулярн?шим ф?льмом 1929 року був другий повнокольоровий повн?стю розмовний повнометражний ф?льм, який мав назву ≪Золотошукач? Бродвею≫ (1929). Цей ф?льм побив вс? рекорди касових збор?в ? залишався найкасов?шим ф?льмом, який коли-небудь виходив до 1939 року. Раптом ринок затопили мюзикли, ревю та оперети. Наступн? повнокольоров? мюзикли випускались в 1929 ? 1930 роках:
"Вистава вистав"
(1929),
"Салл?"
(1929), "Бродячий король" (1930), "Наступн? три" (1930), "Яскраве св?тло" (1930), "Золотий св?танок" (1930), ≪Утримуй усе≫ (1930),
≪П?сня розб?йника≫
(1930),
≪П?сня полум'я≫
(1930), ≪П?сня заходу≫ (1930), ≪Солодка К?тт? Беллерс≫ (1930), ≪П?д м?сяцем Техасу≫ (1930), ≪Наречена полку≫ (1930 р.),
≪Вуп?!≫
(1930),
≪Король джазу≫
(1930), ≪В?денськ? ноч?≫ (1930), ? ≪Знову поц?луй мене≫ (1930). Кр?м того, з'явилися десятки повнометражних музичних ф?льм?в, випущених в кольор?.
У 1930 роц? в Голл?вуд? було випущено б?льше 100 музичних ф?льм?в, але в 1931 роц? т?льки 14. До к?нця 1930 року глядач? були перенасичен? мюзиклами, ? студ?? були змушен? вир?зати музику з ф?льм?в, як? пот?м випускалися. Наприклад, "Життя веч?рки" (1930 р.) спочатку випускалося як повнокольорова повн?стю розмовна музична комед?я. Однак до того, як ф?льм вийшов, п?сн? були вир?зан?. Те саме в?дбулося ? з ф?льмами ≪П'ятдесять м?льйон?в француз?в≫ (1931) ? ≪Манхеттенський парад≫ (1932), обидва з яких були знят? повн?стю в ≪Техн?колор?≫.
Марлен Д?тр?х
усп?шно сп?вала п?сн? у сво?х ф?льмах, а Роджерс ? Харт написали к?лька добре в?домих ф?льм?в, але нав?ть ?хня популярн?сть знизилася до 1932 року. Громадськ?сть швидко почала асоц?ювати кол?р з мюзиклами, ? таким чином, зниження ?х популярност? також призвело до зменшення кольорових постановок.
У 1960-х, 1970-х роках ? продовжуючи до сьогодн?шнього дня, музичний ф?льм перестав бути прибутковим жанром, на який можна було покластися для зн?мання ф?льм?в, що обов’язково стануть усп?шними. Його аудитор?я зменшилась ? зн?мати музичн? ф?льми стали менше.
Мюзикли 1960-х рок?в
У 1960-х роках усп?х у критик?в та касов? збори к?ноф?льм?в
"Вестсайдська ?стор?я"
, "Циганка", "Музикант",
"Моя чар?вна лед?"
,
"Мер? Попп?нс"
,
"Звуки музики"
,
"Книга джунгл?в"
, "Повн?стю сучасна М?лл?", "Ол?вер!" Та "Кумедна д?вчина" показав перспективн?сть традиц?йного мюзиклу. Також мюзикли французького к?норежисера
Жака Дем?
,
≪Шербурзьк? парасольки≫
та ≪Д?вчата з Рошфора≫, мали великий усп?х у критик?в. Проте популярн? музичн? смаки значною м?рою постраждали в?д рок-н-ролу та пов'язаних з ним свободи та молодост?, ?, власне,
Елв?с Пресл?
створив к?лька ф?льм?в, як? були прир?внян? до старих мюзикл?в за формою. Б?льш?сть музичних ф?льм?в 1950-х та 1960-х таких, як "Оклахома!" ? "Звуки музики" були прямими адаптац?ями або перезаписом усп?шних постановок на сцен?. Найусп?шн?шими мюзиклами 1960-х рок?в, спец?ально створеними для ф?льму, були Мер? Попп?с та Книга Джунгл?в, два з найб?льших х?т?в Д?снея вс?х час?в.
Феноменальний касовий виступ "Звук?в музики" дав головним студ?ям Голл?вуду б?льшу впевнен?сть у створенн? тривалих, великобюджетних мюзикл?в. Попри величезний усп?х деяких з цих ф?льм?в, наприк?нц? 1960-х ? на початку 1970-х рок?в Голл?вуд також випустив велику к?льк?сть провальних мюзикл?в, як?, як виявилось, мали повн?сть хибну думку про громадський смак. У комерц?йно та / або за критикою невдал? ф?льми входили "Камелот", "Веселка Ф?н?ана", "Прив?т, Долл?!", "Мила Чер?т?", "Доктор Дул?ттл", "З?рка", "Дорога Л?л?", "Прощавайте, м?стер Ч?пс", "Фарбуй св?й вагон", "П?сня Норвег??", "
У ясний день побачиш в?чн?сть
", "Людина з Ла-Маншу", "Втрачений горизонт" та "Мейм". Колективно та ?ндив?дуально ц? невдач? принесли шкоду к?льком основним студ?ям.
1970-т?
У 1970-х роках к?номистецтво та м?нлива демограф?я к?нематограф?ст?в сприяли б?льшому акценту на грубий реал?зм, тод? як чиста розважальн?сть та театральн?сть гол?вудських мюзикл?в класично? епохи вважалися старомодними. Попри це, ≪Скрипаль на даху≫ ? ≪Кабаре≫ були традиц?йн?шими мюзиклами, як? були адаптац?ями сцен?чних шоу ? мали великий усп?х у критик?в та аудитор??. Зм?на культурних звича?в ? в?дмова в?д Кодексу Гейза в 1968 роц? також сприяли зм?н? смак?в у ф?льмах. 1973 року ф?льм Ендрю Ллойда Веббера ? Т?ма Райса "?сус Христос - суперз?рка" зустр?вся з деякою критикою рел?г?йних груп, але був добре прийнятий. До середини 1970-х рок?в к?нематограф?сти уникали жанру на користь використання музики популярних рок та поп-груп як фоново?, частково спод?ваючись продати альбом саундтреку шанувальникам. Ф?льм ≪Шоу жах?в Рокк? Хоррора≫ спочатку випущений в 1975 роц?, був провалом у критик?в, поки не розпочав н?чн? покази у 80-х роках ? досяг культового статусу. 1976 р?к ознаменувався випуском малобюджетного ком?чного мюзиклу ≪The First Nudie Musical≫, випущеного Paramount. Верс?я ф?льму ≪Бр?ол?н≫ 1978 року була х?том; ?? п?сн? були ориг?нальними композиц?ями, виконаними в поп-стил? 1950-х рок?в. Однак сиквел ≪Бр?ол?н 2≫ (випущений в 1982 роц?) провалив касов? збори. Вийшли ф?льми про виконавц?в, як? м?стили см?лив? драматичн? та музичн? номери, вплетен? як д??гетична частина сюжетно? л?н??, як-от ≪Лед? сп?ва? блюз≫, ≪Весь цей джаз≫ ? ≪Нью-Йорк, Нью-Йорк≫. Деяк? мюзикли, що вийшли у Британ??, експериментували з формою, зокрема ≪О, що за чудова в?йна≫ Р?чарда Аттенборо (випущена в 1969 роц?), ≪Багс? Мелоун≫ Алана Паркера ? ≪Томм?≫ та ≪Л?стоман?я≫ Кена Рассела.
Дос? випускалося чимало музичних ф?льм?в, як? були ф?нансово ? у критиц? менш усп?шними, н?ж у розкв?т? мюзикл?в. До них належать ≪В?з≫, ≪At Long Last Love≫, ≪Godspell≫, ≪Привид раю≫, ≪Кумедна лед?≫ (продовження "Кумедно? д?вчини" ), ≪Маленька н?чна музика≫ та ≪Волосся≫ серед ?нших. Гн?в критик?в на ≪At Long Last Love≫, зокрема, був наст?льки сильним, що його н?коли не випускали на домашньому в?део. У 1970-х роках також вийшли фантастичн? музичн? ф?льми ≪Скрудж≫, ≪Син?й птах≫, ≪Маленький принц≫, ≪В?лл? Вонка та шоколадна фабрика≫, ≪Дракон П?та≫ та ≪Л?жко ? м?тла≫ Д?снею. Останн?й отримав ≪Оскар≫ за найкращ? в?зуальн? ефекти.
З 1980 до 1990-х
До 80-х рок?в ф?нансисти дедал? б?льше переконувалися в музичному жанр?, частково п?дтримуваним в?дносним здоров'ям музики на Бродве? та лондонському Вест-Енд?. Виробництво 1980-х ? 1990-х рок?в включали ≪Яблуко≫, ≪Ксанаду≫, ≪Брати Блюз≫, ≪Енн?≫, ≪Зм?ст життя за Монт? Пайтоном≫, ≪Найкращий маленький бордель в Техас?≫, ≪В?ктор/В?ктор?я≫, ≪В?льн?≫, ≪Швидкий вперед≫, ≪Кордебалет≫, ≪Маленька крамниця жах?в≫, ≪Заборонена зона≫, ≪Абсолютн? початк?вц?≫, ≪Лаб?ринт≫, ≪Ев?та≫ ? ≪Вс? кажуть, що я кохаю тебе≫. Однак ф?льм ≪Музику не зупинити≫ про гурт Village People, був жахливою спробою в?дродити мюзикли старого стилю ? зустр?в байдуж?сть аудитор?? в 1980 роц?. ≪Маленька крамниця жах?в≫ була заснована на бродвейськ?й музичн?й адаптац?? 1960-х рок?в ф?льму Роджера Кормана, попередник п?зн?ших адаптац?й ф?льм-сцена-ф?льм, включаючи "Продюсери".
Багато ан?мац?йних ф?льм?в цього пер?оду - переважно Д?снею - включали традиц?йн? музичн? номери. Ховард Ашман, Алан Менькен та Ст?вен Шварц мали попередн?й досв?д музичного театру ? писали п?сн? для ан?мац?йних ф?льм?в за цей час. Починаючи з ≪Русалоньки≫ 1989 року, Д?сне?вське В?дродження дало нове життя музичним ф?льмам. ?нш? усп?шн? ан?мован? мюзикли включали ≪Аладд?на≫, ≪Горбаня ?з Нотр-Дама≫, ? ≪Покахонтас≫ з власне Д?снея, ≪Жах перед Р?здвом≫ в?д Д?сне?вського в?дд?лу Touchstone Pictures, ≪Принца ?гипту≫ в?д DreamWorks, ≪Анастас?ю≫ в?д Фокс ? ≪П?вденний парк≫ в?д Paramount. (≪Красуня ? чудовисько≫ ? ≪Король лев≫ були адаптован? для сцени п?сля ?х усп?ху як блокбастер?в).