?тал?я в?д?гравала ? в?д?гру? одну з пров?дних ролей у ?вропейськ?й музиц?. Музика ?тал?? традиц?йно була одним ?з культурних маркер?в ?тал?йсько? нац?онально? та етн?чно? ?дентичност?, пос?даючи важливе м?сце в сусп?льств? ? в пол?тиц? ?тал??. ?тал?йськ? музичн? нововведення – у звукоряд? , гармон?? , нотац?? ? музичному театр? – наприк?нц? XVI стол?ття дозволило розробити оперу , ? багато чого ?з сучасно? ?вропейсько? класично? музики, як-от симфон?я чи концерт  – вар?ю?ться в широких рамках опери та ?нструментально? класично? музики або популярно? музики, взятих як ?з в?тчизняних, так ? з ?мпортованих джерел.

?тал?йська народна музика ? важлива частина музично? спадщини кра?ни, яка охоплю? р?зноман?тн? рег?ональн? стил?, ?нструменти та танц?. ?нструментальна та вокальна класична музика ? знаковою частиною ?тал?йсько? ?дентичност?, що особливо стосу?ться симфон?чно? музики та опери. Опера ? нев?д'?мною частиною ?тал?йсько? музично? культури ? стала основним сегментом популярно? музики. Неапол?танська п?сня (canzone napoletana) ? традиц?? автор?в-виконавц?в (cantautori) ? це теж популярн? в?тчизнян? стил?, як? ? важливою складовою ?тал?йсько? музично? ?ндустр?? поряд ?з привнесеними з? США жанрами, такими як джаз , рок ? г?п-гоп .

Про те, яка музика була в Стародавньому Рим? , вчен? можуть т?льки здогадуватися. В?д давньоримсько? доби не збереглося нот, як? б дозволили нам ?? уявити. Найран?ш? в?дом? ?тал?йськ? музиканти пов'язан? з католицькою церквою . Двома найб?льшими центрами рел?г?? та музики в ?тал?? першого тисячол?ття були Рим ? М?лан . ?пископ М?лану Святий Амврос?й ( 333 ? 397 ) запозичив ?з Сир?? низку музичних метод?в, таких як антифон?чне звучання. В?н був автором ряду г?мн?в.

Чи не найзначн?шою постаттю в реформац?? ? кодиф?кац?? музичного ритуалу католицько? церкви був папа Григор?й Великий . В?н б?льш уславився як орган?затор, ан?ж творець, а загальний звичай називати ввесь сакральний сп?в григор?анським ? дал? залиша?ться йому нагородою в ц?й галуз?. ?ншою постаттю, досить значною в ун?ф?кац?? ? передач? сп?ву, був чернець ордену бенедиктинц?в Гв?до д'Ареццо .

Розвиток поез?? серед простого люду, який сприяв ритм?чност? ? римуванню, прив?в до того, що нов? музичн? д?яч? почали будувати музику на поез??. Найб?льш ранн? так? ?тал?йськ? п'?си належать до XIII ст. У наступному стол?тт? в?дзначалися розкв?т ? важлив? зрушення насамперед у використанн? пол?фон?? ? ритм?ки. Теоретики того часу назвали таке мистецтво ≪арс нова≫ (нове мистецтво). Найран?ш? твори пол?фон?чно? музики в ?тал?? в?дносять до XIV ст. З'явилися окрем? форми, так? як мадригал , а також качч?а (сп?валися на ловах чи полюванн?) ? баллата . Видатним композитором того часу був Франческо Ланд?н?. Ще в дитинств? в?н зац?кавився поез??ю, ф?лософ??ю, астролог??ю й навчився грати на ряд? ?нструмент?в.

У XV ? XVI ст. ?тал?я була здеб?льшого ?мпортером музичних талант?в. Проте, вже наприк?нц? XV ст. ?тал?я почала ставати кра?ною з великою к?льк?стю музикант?в. У Флоренц?? за час?в Лоренцо Мед?ч? ( 1448 ? 1492 ) на карнавальних святах широко використовувалися сп?ваки ≪carnascialeschi≫ (карнавальн? сп?ваки). У Манту? композитори розробили фратолу, яка в XVI ст. прийшла на зм?ну мадригала ? стала одним ?з найб?льших здобутк?в тод? кв?тучого ?тал?йського музичного мистецтва.

На початку XVI ст. мадригал використовувався французькими ? н?дерландськими композиторами, вих?дцями з ?тал??, як-от Костанцо Феста ( 1490 - 1545 ). Останн? мадригали написали переважно ?тал?йц?, так? як Лука Маренц?о , Джезуальдо да Веноза ? Клауд?о Монтеверд? . Сакральна музика зосереджувалася у двох основних центрах: Рим? та Венец?? . Римська школа представлена перш за все творч?стю Джованн? П'?рлу?дж? да Палестрина . Працюючи п?д упливом контрреформац?? , Палестрина написав близько 105 твор?в. Венец?йську школу заснував фламандець Адр?ан В?лларт , який був кер?вником капели Собору Святого Марка у Венец?? з 1527 до 1562 р. В?лларт ? його студент Андреа Габр?ел? та плем?нник Андреа Джованн? Габр?ел? створили багатохоровий стиль композиц??, заснований на опозиц?? ? контраст? та зм?шуванн? груп виконавц?в.

В?д початку ? до к?нця XVI ст. значним осередком творення музики була Венец?я . Надрукований Оттав?ано Петручч? в 1501 р. ≪Одекатон≫ став першим друкованим зб?рником парт?й ?з нотами. Петручч? надрукував понад 50 том?в св?тсько? ? церковно? музики, так само як к?лька том?в музики для лютн? .

Пер?од найб?льшого впливу ?тал?йсько? музики в ?вроп? тривав з к?нця XVI до сер. XVIII стол?ття. Протягом цього часу народилося нове ставлення до тексту ? музики, почали враховувати звучання ? стан слухача, зм?ни в?дбулися в дисонанс?, ритм? ? текстур?. Результатом став стиль бароко , який прив?в пот?м до виникнення таких жанр?в як опера , оратор?я , кантата , концерт , симфон?я .

Першими операми були ≪Евр?д?ка≫ , виконана Якопо Пер? ? Джул?о Качч?н? та представлена широкому загалу у Флоренц?? в 1600 р., та ≪Уявлення про душу ? т?ло≫ Ем?л?о де Каваль?р? ( 1550 ? 1602 ) представлена в Рим? 1600 р. Перр?, Качч?н? ? Каваль?р? були пов'язан? з товариством гуман?ст?в у Флоренц?? п?д назвою ≪Camerata≫, який прагнуло прославитися ? здобути популярн?сть завдяки тому, що вони виконували музику стародавн?х грек?в . Щоб зробити це, вони почали читати музику ? ввели новий стиль речитативу ( ?тал. recitativo ) який допускав проектування тексту ? його виразн?сть. Голос супроводжувався сп?вом хору, а сам стиль голосу д?став назву у сценограф?? ≪ф?гурний бас≫. Повн?стю можливост? нового стилю були представлен? у перш?й опер? Монтеверд? Орфей ( 1607 ).

Рим був центром оперного життя приблизно з 1620 по 1630 р?к. У Венец?? 1637 року було в?дкрито першу публ?чну оперну залу, яку закрили наприк?нц? XVII стол?ття. За цей в?дносно короткий час Венец?я була оперною столицею ?тал??. К?лька чудових опер Венец?? написав Монтеверд? ? його учень П'?р Франческо Кавалл?. У цей самий час виникли ? ?нш? музичн? стил?, так? як кантата ? оратор?я ? музична презентац?я сакральних твор?в.

Одн??ю з характерних рис музики бароко була розробка ?д?оматичного стилю запису для р?зних ?нструмент?в. Найб?льшим клав?шним композитором в XVII стол?тт? був Жорламо Фрескобальд?, орган?ст Собору Святого Петра в Рим?.

У добу бароко в ?тал?? почали виготовлення скрипок. Деяк? найб?льш? виробники скрипок працювали саме в т? часи, прим?ром, Амат? , Страд?вар? ? Гварнер? , при чому вс? тро? ? у м?ст? Кремона . Партитура , яка почала дом?нувати в наступн?й половин? XVII стол?ття, на дв? третини складалася з ?нструмент?в, перш за все скрипок, ? мелод?йних басових ?нструмент?в, таких як в?олончель ? клав?шн?, як? наповнювали слухач?в красивими звуками ? гармон??ю. Чимало музики було написано у форм? тр?о-соната, найкращ? ж ?? зразки належать до твоАркангело Корел.

Оркестрова музика також бере св?й початок в епоху бароко. Великий ?нтерес був до використання контрасту ? мас на концерт?. Терм?н ≪concerto grosso≫ позначав виступ, на якому був контраст м?ж великими ? малими групами ?нструмент?в. Корелл? писав багато музики на р?зн? вар?ац?? в тому жанр?. Найб?льш значущими композиторами сольного концерту, як? користувалися контрастом у по?днуванн? груп, були Джузеппе Торелл? , Томазо Альб?нон? ? Антон?о В?вальд? .

Досить визначним композитором на початку стол?ття був Алессандро Скарлатт? , який написав понад 100 твор?в. Наприк?нц? XVII ст. виник такий р?зновид опери , як опера сер?а . Ком?чну оперу створювали Джованн? Перголез? , Джованн? Па?з??лло ? Домен?ко Ч?мароза .

У наступн?й половин? XVIII ст. не в?дмовлялися ? в?д ?нструментально? музики . Сво?ми симфон?ями здобув м?жнародну славу м?ланський композитор Джованн? Бат?ста Самарт?н?. Давав концерти Джованн? Бат?ста В?отт? ? ?тал??ць, який працював у Франц?? та Англ?? . Великий внесок у камерну музику зробив Лу?дж? Боккер?н? ? ?тал??ць, який робив кар'?ру в ?спан?? .

Найб?льшою постаттю в ?тал?йськ?й опер? на початку XIX ст. був Джоакк?но Росс?н? . За два десятил?ття Росс?н? створив близько 40 опер, як серйозного, так ? ком?чного жанру. Його найкращий ком?чний витв?р ? ≪Сев?льський цирульник≫ ( 1816 ). Остання опера Росс?н? ≪В?льгельм Телль≫ ( 1829 ) написана у Париж? , де в?н пробув з 1824 по 1837 ? з 1855 до сво?? смерт? в 1868 р.

П?сля Росс?н? неабияку популярн?сть здобули В?нченцо Белл?н? ? Гаетано Дон?цетт? . Мистецтво Белл?н? ? це витончений ч?ткий л?ризм , а його найкращ? твор?ння, так? як ≪Норма≫ ( 1831 ), отримують висок? оц?нки. Твори Гаетано Дон?цетт? мають живий темперамент, а найкращими з них ? комед?йний ≪Дон Паскуале≫ ( 1843 ) ? траг?чний ≪Люч?я д? Ламмермур≫ ( 1835 ).

У середин? стол?ття, починаючи з 1840-х , в опер? ?тал?? пан?вне становище займа? Джузеппе Верд? , який представив музичн? та нац?онал?стичн? прагнення ?тал?йц?в. В?н писав у траг?чну добу: повстання в ?тал?? , повстання на землях колишньо? Реч? Посполито? проти гноблення ? за незалежн?сть , революц?? 1848 р. Якраз у цей час кар'?ра Верд? перебува? на сам?й вершин?, а його музичн? опери наповнен? драматизмом, як приховано так ? явно, та виступають проти тиран?? ? ?н?ту.

Верд? часто засновував сво? опери на творах найб?льших ?вропейських драматург?в, таких як Гюго , Шиллер ? Шексп?р . Найкращ? опери Верд?: ≪Р?голетто≫ ( 1851 ), ≪Трубадур≫ ( 1853 ), ≪Трав?ата≫ ( 1853 ), ≪А?да≫ ( 1871 ), i ≪Отелло≫ ( 1887 ). Б?льш?сть його твор?в ? це трагед??, але останн?й ? ≪Фальстаф≫ ( 1893 ) ? комед??ю.

Л?бретистом для ≪Отелло≫ ? ≪Фальстаф≫ був видатний композитор Арр??о Бойто , найкращим твором якого ? ≪Меф?стофель≫ ( 1868 ). Геро?чн? опери Верд? створено в 1890-х рр. З'явився новий стиль п?д назвою ≪веризмо≫ ( ?тал. Verismo ≪реал?зм≫). У цьому напрям? працювали П'?тро Маскань? ( ≪С?льська честь≫ , 1890 ) ? Руджеро Леонкавала ( ≪Паяци≫ , 1892 ), але найб?льш зр?лим ? усп?шним ?з них був Джакомо Пучч?н? . Пучч?н? був композитором ?з прекрасним в?дчуттям театру, ?з сум?шшю р?зних елемент?в ? сентиментал?зму у ≪Богем?≫ ( 1896 ), з химерними костюмами в ≪Тосц?≫ ( 1900 ) ? з екзотичною ≪Мадам Батерфляй≫ ( 1904 ).

Серед важливих композитор?в, як? зробили переворот на початку ХХ стол?ття, найзначн?шими були Джан Франческо Мал?п'?ро , ?льдебрандо П?цетт? , Оттор?но Респ?г? та Альфредо Казелла . Ц? митц? св?домо ? сп?льно брали участь у в?дновленн? ?нструментально? музики, якою знехтували в XIX стол?тт?. Вони повернулись до твор?в ?тал?йського Ренесансу, до бароко ? григор?анських хор?в, у яких шукали натхнення. Найважлив?шим представником наступного покол?ння був Лу?дж? Даллап?ккола ? Гоффредо Петрасс? , як? налагодили близьк? зв'язки м?ж р?зноман?тними композиторами поза межами ?тал??. Музика Петрасс? впливала на Пауля Г?ндем?та ? ?горя Страв?нського . Даллап?ккола, ознайомлений ?з творами Арнольда Шенберга ? Антона Веберна ув?в ≪дванадцять тон?в≫ у св?й персональний стиль.

Сьогодн? ?тал?йськ? музиканти працюють у найр?зноман?тн?ших стилях ? напрямах: сер?йна музика , електронна музика , популярна музика ? та використовують найр?зноман?тн?ш? ?нструменти. Серед найзнаменит?ших музикант?в сучасно? ?тал?? можна назвати Бруно Мадерна , Лу?дж? Ноно , Лучано Бер?о , С?львано Бусотт?.

• Arnold, Denis, Giovanni Gabrieli and the Music of the Venetian High Renaissance (1985);
• Brown, Howard M., Music in the Renaissance (1976);
• Bukofzer, Manfred, Music in the Baroque Era (1947);
• Dent, Edward, Music of the Renaissance in Italy (1933);
• De Robeck, Nesta, Music of the Italian Renaissance (1928; repr. 1969);
• Einstein, Alfred, The Italian Madrigal, 3 vols. (1949; repr. 1971);
• Grout, Donald J., History of Western Music, rev. ed. (1973) and A Short History of Opera, 2d ed. (1965);
• Haar, James, Essays on Italian Poetry and Music in the Renaissance, 1350-1600 (1986);
• Harman, Alec, ed., The Oxford Book of Italian Madrigals (1983);
• Lakeway, R.C., and White, R.C., Jr., Italian Art Song (1989);
• Lang, Paul H., ed., Contemporary Music in Europe (1965; repr. 1973);
• Levarie, Siegmund, Musical Italy Revisited (1963; repr. 1973);
• Palisca, Claude, Baroque Music (1965);
• Reese, Gustave, Music in the Middle Ages (1940) and Music in the Renaissance, rev. ed. (1959); *Sachs, Harvey, Music in Fascist Italy (1988).
• Musica tradizionale italiana [ Арх?вовано 13 жовтня 2020 у Wayback Machine .]
• Net Music Italia : Список основних ф?рм звукозапису
• Estatica [ Арх?вовано 19 жовтня 2015 у Wayback Machine .] : ?тал?йська енциклопед?я музики (нав?гац?йне меню англ?йською мовою)
• SIAE Societa italiania di autori e editori [ Арх?вовано 30 жовтня 2012 у Wayback Machine .] : ?тал?йське товариство автор?в ? редактор?в
• CILEA : Музична документац?я та послуги: центри каталог?зац?? та ?нформац??, асоц?ац??, орган?зац?? та ?нститути, журнали, магазини
• CILEA : ?тал?йськ? музичн? б?бл?отеки
• CILEA : Музичн? навчальн? заклади
• CILEA : ?тал?йськ? музичн? портали
• CILEA : Театри ? концертн? зали
• CILEA : Музичн? видавц?
• CILEA : ?тал?йськ? музичн? композитори та музиканти
• CEMAT : Орган?зац?я з просування комп'ютерних музичних досл?джень
• SIBMAS : М?жнародний каталог колекц?й та заклад?в виконавського мистецтва
• Concertoggi [ Арх?вовано 19 червня 2018 у Wayback Machine .] : Часто оновлюваний граф?к концерт?в
• Newsletter of Contemporary Italian Music [ Арх?вовано 5 березня 2016 у Wayback Machine .] : Archive
• IBIMUS : Римський ?нститут музично? л?тератури

п о р   ?тал?я в темах Географ?я ?таломовн? кра?ни та рег?они  • Адм?н?стративний под?л  • Рим  • М?лан  • Неаполь  • Турин  • Палермо  • Генуя  • Кл?мат  • Острови  • Гори  • Озера  • Р?чки  • Еколог?чн? проблеми ?стор?я До?сторична ?тал?я  • Велика Грец?я  • Стародавн?й Рим  • Середньов?чна ?тал?я ( У склад? В?зант??  • Лангобардське корол?вство  • ?тал?йське корол?вство  • Морськ? республ?ки  • Ренесанс  • ?тал?йськ? в?йни  • Р?сорджименто  • ?тал?йське корол?вство (1861?1946)  • ?тал?я у Перш?й св?тов?й в?йн?  • ?тал?йська колон?альна ?мпер?я  • ?тал?я в Друг?й св?тов?й в?йн?  • ?тал?йська республ?ка ?тал?йц? ?мена  • Д?аспора  • ?тал?йська мова Демограф?я М?ста  • Нац?ональн? меншини  • ?мм?грац?я до ?тал??  • Мови ?тал??  • Укра?нц? у ?тал?? Державний устр?й Конституц?я  • Парламент  • Прем'?р-м?н?стр  • Президент  • Каб?нет м?н?стр?в  • М?сцеве самоврядування у ?тал??  • Вибори  • Пол?тичн? парт??  • Укра?нсько-?тал?йськ? в?дносини Право Пол?ц?я  • Верховний суд Економ?ка ?вро  • Банки  • Банк ?тал??  • Податки  • Промислов?сть  • Транспорт  • Косм?чна галузь  • С?льське господарство  • В?троенергетичний потенц?ал ?тал??  • Туризм  • Чорна металург?я Соц?альна система Соц?альна пол?тика ?тал?? Культура Мистецтво  • Театр  • Мода  • К?нематограф  • Опера  • Л?тература  • Осв?та  • Кухня  • Музика  • Спорт  • Свята  • ЗМ? Рел?г?я Християнство  • ( Католицизм  • Протестантизм  • Православ'я ) • ?слам  • Юда?зм  • Буддизм  • Апостольський екзархат  • Церкви  • Цвинтар?  • ?тал?йськ? ?пископи Збройн? сили Сухопутн? в?йська  • В?йськово-морськ? сили  • Пов?трян? сили  • В?йськовий обов'язок ?нш? теми Прапор ?тал?? ( список ) • Емблема ?тал??  • Г?мн ?тал??  • Паспорт громадянина ?тал??  • Номерн? знаки ?тал??  • М?жнародн? рейтинги ?тал??

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Музика ?тал??