Мощ?

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
св. Бернадетта Суб?ру ?з восковою маскою на обличч? та аналог?чним покриттям шаром воску на руках [1] [2] .

Мо?щ? ( дав.-гр. λε?ψανα , лат. reliquiae ) ? останки святих Православно? та Католицько? церкви. Останки можуть бути у вигляд? окремих збережених частин мертвого т?ла: к?сток, череп?в, волосся, н?гт?в ? т. ?н. або ц?лого мум?ф?кованого трупа, який називають в церковн?й традиц?? нетл?нним т?лом або нетл?нними мощами [3] [4] [5] [6] [7] [8] .

Мощ? у християнськ?й традиц??

[ ред. | ред. код ]

Правило 83 (94) Карфагенського Собору наказу?: звершувати пам'ять мученик?в, там де ? мощ? чи м?сця ?хнього страждання [9] .

До X стол?ття в Церкв? формально дотримувалися засудженню практики розчленування т?л святих, але надал? процес розд?лення останк?в набув розповсюдження, через переконання, що нав?ть у частках т?л святих чи ?х одеж? присутн? чудод?йн? властивост?. Спочатку вважалося, що в храм? достатньо наявност? мощей одного святого, але згодом, задля зб?льшення престижу та к?лькост? паломник?в, церковними ?нституц?ями почалося масове накопичення та поширення численних рел?кв?й [10] .

У 1472 в Москв? з нагоди перебудови Успенського собору в?дкривали труни митрополит?в. При цьому, за св?дченням Другого Соф?йського л?топису, виявилося, що Йону ц?лого знайшли, Фот?я ж ?дин? ноги т?льки в т?л?, а у К?пр?яна все зотл?ло ≪?дин? мощ?≫ т?льки залишились ? тобто к?стки. В грамот? Новгородського митрополита Питирима  в?д 1667 р. чита?мо про мощ? Н?ла Столбенського: ≪гр?б ? т?ло його святе земл? п?ддано, а мощ? свят? його ц?л? вс?≫ [11] .

М?ж тим, за афонською традиц??ю, якщо т?ло померлого не зотл?ва? та на к?стках залиша?ться плоть, тод? вважають, що душа пок?йника недостатньо очистилася в?д гр?х?в [12] . Окр?м того, ?сну? уявлення, що коли т?ло мерця не розклада?ться, то це ознака вурдалаки чи упиря . Тому щоб пересв?дчитися, що поховане т?ло з?тл?ло, п?сля дек?лькох рок?в неб?жчика викопують ?з могили ? якщо в?д нього залишилися к?стки, ?х обмивають водою та вином ? перезахоронюють; вода ж з цього ритуалу пот?м вважа?ться ц?лющою. Через цей звичай, виник висл?в ≪перемивати к?сточки≫ [13] [14] [15] .

Свят? отц? про мощ?

[ ред. | ред. код ]

Схвалення

[ ред. | ред. код ]

?ван Золотоустий : ≪Не т?льки т?ла, а й сам? гробниц? святих сповнен? благодат?. Бо якщо п?д час ?лисея в?дбувалося щось под?бне, ? мертвий через дотик до гробу його зв?льнився в?д уз смерт? ? повернувся до життя, тим б?льше тепер, коли благодать рясн?ша ? д?? Святого Духа пл?дн?ш? … Бог залишив нам мощ? святих, бажаючи як би рукою привести нас до т??? ревности, яка була в них ?, давши нам деяку пристань, над?йну масть, що л?ку? зло, яке зв?дус?ль нас оточу?≫ [16] .

?фрем Сирин : ≪? по смерт? д?ють вони (мученики) як жив?. Зц?люють хворих, виганяють б?с?в ? силою Господа в?дбивають всякий лукавий ?х вплив мучительного панування. Бо святим мощам завжди притаманна чудод?йна благодать Святого Духа≫ [16] .

Опозиц?я

[ ред. | ред. код ]

Стовпи Церкви IV в?ку Антон?й Великий та Афанас?й Великий строго засуджували поклон?ння мощам як прояв язичництва , наказавши поховати останки мученик?в в храмах ?з забороною ?м поклонятися [16] .

Випадки нетл?ння

[ ред. | ред. код ]

Питання про причини нетл?нност? мощ?в святих стало об'?ктом заочно? полем?ки у 17 ? 18 стол?тт? . Католицьк? та лютеранськ? вчен?, так? як Йоганн Герб?н?й , Дан?ель Зеннерт , Джон Августин Зам [en] пояснювали нетл?нн?сть мощ?в природно науковими причинами (температурою, волог?стю пов?тря, ? т. ?н.) [17] . Проте, перший член Синоду Феофан Прокопович пояснював нетл?нн?сть мощ?в у ки?вських печерах божественною надприродною силою. Феофан написав апологетичний тв?р за ц??ю темою латинською мовою ≪Apologia sacrarum reliquarum patrum nostrorum, qui post suum obitum in Cryptis nostris Kioviensibus quieverunt Lypsanorum≫ [18] . Думка Феофана була оф?ц?йно п?дтримана Синодом в Рос?йськ?й ?мпер?? й надал? його книга була перекладена рос?йською мовою п?д назвою ≪Разсуждение о нетлении мощей святых угодников Божиих, в киевских пещерах, нетленно почивающих≫ [19] . Кр?м того, нетл?нн?сть мощ?в у ки?вських печерах пояснювалася божественною силою Ки?во-Печерського патерику [20] [21] [22] . Президент Синоду Православно? рос?йсько? церкви Стефан Яворський у сво?й книз? ≪Кам?нь в?ри≫ писав про те, що мощ? святих нетл?нн? не завдяки сприятливому м?сцерозташуванню ? пов?трю, а завдяки тому, що Бог ?х береже у такому стан? [23] . Нетл?нн?сть мощ?в пояснювалася надприродною силою також дореволюц?йними богословами, зокрема Макар??м Булгаковим [24] тощо [25] [26] . До 1917 року словники та енциклопед?? в Рос?йськ?й ?мпер?? визначали мощ?, як нетл?нн? т?ла святих [27] [28] [29] .

Радянська влада, при проведенн? антирел?г?йно? пол?тики, вм?ло скористалася пан?вною думкою про мощ?, як про нетл?нн? т?ла [4] , оск?льки б?льш?сть мощ?в збер?галися в закритих ковчегах. Згодом п?сля революц?? , в 1918?1920 роках у 14 губерн?ях було проведено 63 розкриття ковчег?в з мощами [30] . Так? д?? намагалися зд?йснювати при великому скупченн? народу, ?з фотографуванням ? ф?льмуванням, з запрошенням газетяр?в , мистецтвознавц?в , патологоанатом?в . Дал? фах?вц? й представники влади складали оф?ц?йн? документи ? акти розтину мощ?в, як? пот?м тиражувалися через газети та антирел?г?йн? брошури . Зам?сть нетл?нних т?л дуже часто в раках знаходили невелик? фрагменти к?сток (часом нап?взотл?л?), а разом з ними ≪черепки, ганч?рки й опудала, набит? папером≫ [31] [32] [33] [34] [35] [36] [13] .

Георг?й Федотов у сво?й книз? ≪Святые древней Руси≫ 1931 року вказу?, що зустр?чаються нетл?нн? або мум?ф?кован? т?ла несвятих: ≪В?дом? не надто р?дк?сн? випадки природного нетл?ння, тобто мум?ф?кац?? т?л, що н?чого сп?льного з? святими не мають: масова мум?ф?кац?я на деяких кладовищах Сиб?ру, Кавказу, у Франц?? ? в Бордо, Тулуз? ? т. д.≫ Тут же в?н поясню? причину тяжкого потряс?ння для людей, внасл?док розтину мощ?в б?льшовиками у 1919?1920 роках. Вираз ≪нетл?нних мощей≫ неправильно розум?ли до революц??. ≪Нетл?нн? мощ?≫ це ≪нетл?нн? к?стки≫. [4] [37]

Освячення води мощами

[ ред. | ред. код ]

У Великому Потребнику пом?щений ≪Чин омити мощ? святих, або хрест мочити≫ [38] , зм?ст його такий: на ст?л священик кладе мощ?, хрест ? посудину з водою; п?сля прочитання спец?альних молитов, водою омиваються мощ?, в цю ж воду занурю?ться хрест; а пот?м воду, якою омили мощ? ? в яку опускали хрест, роздають в?руючим, щоб вони нею окро?плювалися ? пили [39] [40] [41] . Дане священнод?йство ? освяченням води за допомогою мощ?в ? хреста [39] .

Мандр?вник ? вчений Адам Олеар?ус , у сво?й книз? ≪Опис подорож? Голштинського посольства в Москов?ю ? Перс?ю≫, перебуваючи у Московськ?й держав? в перш?й половин? XVII стол?ття , розпов?в про спос?б застосування останк?в святих з медичною метою, як л?к?в [42] [43] :

Мощ? або к?стки святих вони опускають у воду або гор?лку, яку дають пити хворому. Цю обставину пом?тив ? Антон?о Поссев?но : Хвор? майже не приймають н?яких л?к?в, якщо не брати до уваги гор?лки, а також води, в яку занурюють мощ? святих [44] [45] [46] .

Рос?йський ?сторик церкви, професор М. Ф. Каптер?в (1847?1917), висловлюючись з приводу опис?в про Москов?ю в?д Адама Олеар?уса та Антон?о Поссев?но , написав таке:

Спостереження ?ноземц?в в цьому випадку були ц?лком справедлив?. ≪Домострой≫ [47] [48] м?ж ?ншими засобами л?кування вказу? ? таке: ?Молебн? сп?вати ? води святити чесним животворним хрестом й з? святих мощей та чудотворних ?кон ? з чудотворних образ?в та ол??ю свящатися” [49] .

?сну? також письмове св?доцтво арх?диякона Павла Алеппського , який, в?дв?давши Москву в середин? XVII стол?ття , брав участь в обряд? ≪чину омивання мощей≫. Перераховуючи р?зн? рел?кв?? Благов?щенського собору Московського кремля , в?н описав ц?ловану псову голову святого Христофора [50] [51] :

Ось назви мощей тих святих, яких ми могли утримати в пам'ят?: <...> глава мученика Христофора з обличчям точн?с?нько як у собаки, з довгим ротом; вона тверда як крем?нь ? наш розум був вражений подивом: тут нема? м?сця сумн?ву! <...> Омивши ?х таким чином, патр?арх знову поклав ?х на тар?ль, що управитель забрав назад.

Критика

[ ред. | ред. код ]
св. В?ктор?я Римська

Особливо критикують поклон?ння мощам протестанти . Критики культу мощей стверджують, що в Б?бл?? не говориться про зц?лення живих людей через торкання до останк?в праху праведник?в , а чудо описане з мертвими к?стками ?лисея сталося в?д дотику з мерцем ( 2 Цар. 13:21 ). П?сля такого ?диного випадку, у Священному Писанн? нема? повчань людям навмисно повторювати що-небудь под?бне з т?лами спочилих праведник?в ( 2 Цар. 23:18 ) [52] та тим б?льш ?х розчленування [10] для використання як рел?г?йного фетишу [53] [54] . Шанування праху померлих, як у Старому Запов?т? ( 1 Сам. 25:1 ; 1 Цар. 13:31 ), так ? у Новому Запов?т? ( Мт. 14:12 ; Д?? 8:2 ), виконувалося з обов'язковим похованням в землю ( 1 М. 3:19 ; Екл. 12:7 ) [55] [56] .

Явище нетл?нност? останк?в рел?г?йних д?яч?в ? ?х подальше вшанування ф?ксу?ться також в ?нших, не пов'язаних з християнством рел?г?йних традиц?ях ? зокрема в ?нду?зм? та буддизм? ? що дозволя? припустити наявн?сть рац?ональних причин цього явища. ?сну? багато наукових г?потез з цього приводу.

Наукою встановлено, що при особливих умовах (сухе пов?тря, низька температура ? т. ?н.), в яких не розвиваються гнильн? бактер??, останки померлих можуть залишатися нетл?нними довгий час. [57] Наприклад, за св?дченням археолога ? музейника Над?? Л?нки , у 1931?1933 роках неодноразово проводили м?кроб?ологичний анал?з мум?ф?кованих труп?в Ближн?х ? Дальн?х печер Ки?во-Печерсько? лаври . Тод? було встановлено причини мум?ф?кац?? : а) печери вис?чен? у п?сковику , який поглина? вологу; б) температура у печерах була сталою, не б?льше +8 °C; в) м?н?мальний доступ пов?тря у час, коли у печерах проводили захоронення (до 17 стол?ття). [58]

В?домо чимало випадк?в природно? мум?ф?кац?? труп?в. Церква це вида? за диво: св?доцтво того, що Бог збер?га? т?ла ос?б, як? йому догодили. Ате?сти схильн? вважати, що церковники вдавались ? до фальсиф?кац?й, видаючи за нетл?нн? мощ? давно з?гнил? останки деяких святих, марно приховуючи ?х в?д очей в?рян. [57]

  • Мощі Преподобного Меркурія Бригинського
    Мощ? Преподобного Меркур?я Бригинського
  • Мощі святого Івана Хрестителя
    Мощ? святого ?вана Хрестителя
  • Мощі Києво-Печерських святих на Троєщині.
    Мощ? Ки?во-Печерських святих на Тро?щин?.
  • Рака з мощами св. Григорія Палами
    Рака з мощами св. Григор?я Палами
  • Рака для мощів печерських угодників
    Рака для мощ?в печерських угодник?в

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Джерела

[ ред. | ред. код ]
В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Мощ?
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Мощ?

Посилання

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ A chaque exhumation, l'epiderme est lave a deux reprises avec des detergents. On souhaite exposer le corps, mais ≪la face noiratre avec les yeux et le nez excaves auraient produit sans doute sur le public une impression penible≫. Aussi charge-t-on un artiste d'executer un masque de cire coloree qui, depuis, recouvre le visage de Bernadette. Pour une meme raison, les mains subissent un traitement analogue. // Bulletin de l'Association Medicale de N.-D. de Lourdes, mai 1928.
  2. ↑ ≪Cette sorte de trompe-l'œil sculptural en dit long sur la pregnance ecclesiastique et populaire du mythe≫ de l'incorruptibilite. / Jacques Maitre [fr]  ? Anorexies religieuses, anorexie mentale. Essai de psychanalyse sociohistorique. De Marie de l'Incarnation a Simone Weil , p. 102 // Paris, Cerf [fr] , 2000?197 p.
  3. ↑ Мощ? // Словник укра?нсько? мови  : в 11 т. ? Ки?в : Наукова думка , 1970?1980.
  4. ↑ а б в Федотов Г. П. Святые древней Руси. Введение // (Разбивка страниц сделана по: Георгий Федотов, Святые Древней Руси, М., Московский Рабочий, 1990) Первое издание: Париж, 1931 / С. 37-38 [ Арх?вовано 24 вересня 2019 у Wayback Machine .]
  5. ↑ Попов П. Мумия [ Арх?вовано 7 грудня 2018 у Wayback Machine .] // Большая медицинская энциклопедия
  6. ↑ Православие: Словарь атеиста / Под ред. Н. С. Гордиенко [ru] . ? М.: Политиздат, 1988. ? 270[2] с.; 17 см; ISBN  5-250-00079-7  : / Стр. 137
  7. ↑ Атеистический словарь [ru] / [Абдусамедов А. И., Алейник Р. М., Алиева Б. А. и др. ; под общ. ред. М. П. Новикова]. ? 2-е изд., испр. и доп. ? Москва: Политиздат, 1985. ? 512 с.; 20 см / С. 286
  8. ↑ Лейбович, Яков Львович (1889-1941). Практическое руководство по судебной медицине: (со 136 рисунками) / д-р Я. Л. Лейбович. - 3-е изд., перераб. и доп. - Москва : Юридическое изд-во Наркомюста РСФСР, 1927. - 235, (1) с. : ил.; / 232. Мумификация / С. 132 . Арх?в ориг?налу за 12 травня 2017 . Процитовано 22 грудня 2019 .
  9. ↑ Книга правил святих апостол?в, Вселенських ? Пом?сних собор?в, ? святих отц?в . Арх?в ориг?налу за 11 кв?тня 2021 . Процитовано 28 листопада 2019 .
  10. ↑ а б [[https://web.archive.org/web/20220314003038/https://igh.ru/employees/134 Арх?вовано 14 березня 2022 у Wayback Machine .] Парамонова М. Ю. ] Реликвии [ Арх?вовано 4 серпня 2017 у Wayback Machine .] / Словарь средневековой культуры С. 405?408 // ред. А. Я. Гуревич . ? М.: РОССПЭН [ru] , 2003. ISBN 5-8243-0410-6 ≪С почитанием мощей была связана и практика расчленения тел святых≫
  11. ↑ Голубинский Е. Е. История канонизации святых в Русской Церкви / С. 298 // Москва, 1903.
  12. ↑ [[https://web.archive.org/web/20210625130837/https://elib.nlu.org.ua/uchasnyky.html?id=85 Арх?вовано 25 червня 2021 у Wayback Machine .] Н?к?тенко М. М. ] Свят? гори Ки?вськ?: побудова сакрального простору ранньохристиянського Ки?ва (к?нець X ? початок XII ст.) [ Арх?вовано 15 кв?тня 2021 у Wayback Machine .] / С. 192?193 // НАН Укра?ни , 2013. ? 484 с. ISBN 978-966-02-7003-9 | Пещеры Киевской Лавры: их истоки и миссия [ Арх?вовано 17 грудня 2019 у Wayback Machine .] / Византийский временник , Т. 64 (№ 89) ? С. 181?188 // М.: Наука , 2005. ISBN 5-02-010301-2
  13. ↑ а б Н. Н. Лисовой [ru] Мощи ? от слова ≪мощь≫ [ Арх?вовано 11 с?чня 2020 у Wayback Machine .] / Миф о нетленности // журнал ≪Нескучный сад≫ [ru] , № 6 (23) 30.10.2006.
  14. ↑ Виноградов В. В. История слов [ Арх?вовано 7 серпня 2021 у Wayback Machine .] / Перемывать косточки  ? С. 456?464 // Институт русского языка им. В. В. Виноградова РАН ; М.: 1999.
  15. ↑ Фразеолог?чний словник укра?нсько? мови ? Кн. 2 [ Арх?вовано 10 березня 2022 у Wayback Machine .] / Перемивати к?сточки  ? С. 619 // ?нститут укра?нсько? мови АН Укра?ни ; К.: Наукова думка , 1993.
  16. ↑ а б в Рубский В. [ Арх?вовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine .] Православие ? протестантизм. Почитание мощей угодников Божиих [ Арх?вовано 26 травня 2019 у Wayback Machine .]
  17. ↑ Вишневский Д. К. Киевская академия в первой половине XVIII столетия // Киев: Тип. И. И. Горбунова, 1903; 371 c. / С. 207 [ Арх?вовано 23 кв?тня 2020 у Wayback Machine .]
  18. ↑ Theophan Prokopowicz Apologia sacrarum reliquarum patrum nostrorum, qui post suum obitum in Cryptis nostris Kioviensibus quieverunt Lypsanorum // Miscellanea Sacra, 1744 / P. 64
  19. ↑ Феофан Прокопович Разсуждение о нетлении мощей святых угодников Божиих, в киевских пещерах, нетленно почивающих // Москва: Тип. Клаудия, 1786. ? (10), 1-48, 29-122 (= 142) с. [ Арх?вовано 9 березня 2022 у Wayback Machine .]
  20. ↑ Патерик Киево-Печерский. ? Москва: Синодальная тип., январь 1759. ? 1 тит. л., 1-13, 1-15, 1-243, 1-16 = 288 л..; / л. a
  21. ↑ Киево-Печерский патерик: полное собрание житий святых, в Киево-Печерской лавре подвизавшихся / сост. тремя Печерскими святыми: Нестором, летописцем Печерским, Симоном, еп. Владимирским и Суздальским и Поликарпом, архим. Печерским ; в новом полном переводе Е. Поселянина. ? 2-е изд., с рисунками. ? Москва: Издание книгопродавца А. Д. Ступина, 1900 (Типо-литогр. Товарищества И. Н. Кушнерев и К°). ? 394 с., (16) л. ил.; 22 см. / С. 6
  22. ↑ ?вген?й (Болхов?т?нов) Словарь о бывших в России писателях духовного чина Греко-российской церкви / Феофан Прокопович
  23. ↑ Митрополит Стефан (Яворский). / ≪Камень веры Православно-Кафолической Восточной Церкви≫ / Догмат о Святейшей Литургии, или о Бескровной Жертве. / Часть II. Камень претыкания и соблазна / Глава 2. Претыкания от их собственного суемудрия/ . Арх?в ориг?налу за 28 грудня 2019 . Процитовано 28 грудня 2019 .
  24. ↑ Православно-догматическое богословие : том 5 : том 5 и последний / Д. Б. Макария, епископа Винницкого, ректора С.Петербургской духовной академии. ? В типографии Трусова, 1853. ? 268 с. / II. О мздовоздаянии после частного суда. § 255. вв) Почитание св. мощей и других останков угодников Божиих / С. 122 . Арх?в ориг?налу за 22 серпня 2017 . Процитовано 5 с?чня 2020 .
  25. ↑ Сосн?н Д. П. [ru] О нетлении святых мощей в церкви христианской / Соч. магистра богословия Дмитрия Соснина. ? Санкт-Петербург: тип. Иверсена, 1832. ? 68 с. / С. 67 [ Арх?вовано 28 вересня 2016 у Wayback Machine .]
  26. ↑ Дьяченко Г. М. [ru] Практическая симфония для проповедников Слова Божия: Содержащая в алф. порядке своды библейских текстов на разные догмат., нравств. и церков.-практ. истины / Сост. Г. Дьяченко. ? Сергиев Посад, 1901. ? XXV, (2), 498 с. ; / С. 104 [ Арх?вовано 24 с?чня 2022 у Wayback Machine .]
  27. ↑ Полный православный богословский энциклопедический словарь: богословский энциклопедический словарь (≪богословская энциклопедия≫) содержит в себе объяснение всех касающихся Св. Православной Церкви, ея учения и жизни понятий по вопросам богословскаго, философскаго, литургическаго, церковно-практическаго и историческаго характера и составлен на основании лучших изследований специалистов по этим отраслям богословскаго знания // СПб. : Изд-во П. П. Сойкина, 1913. ? 26 см. Т. 2. ? 1913. ? Стб. 1131?2464, 4 с. / С. 1605-1606 . Арх?в ориг?налу за 22 вересня 2019 . Процитовано 5 с?чня 2020 .
  28. ↑ Новый энциклопедический словарь // под общ. ред. К. К. Арсеньева. ? Санкт-Петербург : Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон, 1912; Т. 27: Молочница ? Наручи / С. 409 . Арх?в ориг?налу за 20 вересня 2019 . Процитовано 5 с?чня 2020 .
  29. ↑ Краткий толковый словарь русского языка // Издание: В. Я. Макушкина. С-Петербург Типография К. П. Шрадер. В. О., Большой пр., 19; 1913. ? 704 с. / С. 343-344 . Арх?в ориг?налу за 8 жовтня 2020 . Процитовано 5 с?чня 2020 .
  30. ↑ О. Ю. Лёвин . Вскрытие святых мощей и изъятие церковных ценностей // Лекции по истории Тамбовской епархии . Арх?в ориг?налу за 22 грудня 2019 . Процитовано 5 с?чня 2020 .
  31. ↑ Гидулянов П. В. [ru] Отделение церкви от государства в С. С.С. Р. : полный сборник декретов, ведомственных распоряжений и определений Верхсуда Р. С.Ф. С.Р. и других советских социалистических республик: У. С.С. Р., Б. С.С. Р., З. С.Ф. С.Р., Узбекской и Туркменской / П. В. Гидулянов ; под ред. П. А. Красикова. ? Изд. 3-е, вновь переработанное и дополненное узаконениями и распоряжениями по 15 мая 1926 г. ? Москва: Юридическое издательство, 1926 (Типография МКХ им. Ф. Я. Лаврова). ? II, 712 с. / С. 66 [ Арх?вовано 14 червня 2020 у Wayback Machine .]
  32. ↑ Отчет VIII-го (ликвидационного) Отдела Народного Комиссариата Юстиции Съезду Советов // журнал ≪Революция и церковь≫ [ru] , 1920, № 9-12, С. 70-82. Редактор отчёта Красиков П. А.
  33. ↑ О святых мощах (Сборник материалов) [ недоступне посилання ] // М.: Госполитиздат, 1961. ? 116 с. ≪Научно-популярная библиотечка по атеизму≫ Сост.: М. Долгинов / С. 51-67
  34. ↑ Морозов Н. А. Христос // кн. 1; Ленинград, 1924 / С. 458?461 [ Арх?вовано 7 липня 2020 у Wayback Machine .]
  35. ↑ Голинков Д. Л. Крушение антисоветского подполья в СССР [ недоступне посилання ] // Кн. 2. ? 4-е изд. ? М.: Политиздат, 1986. ? 397 с., ил. / С. 24
  36. ↑ Православие: Словарь атеиста // Под ред. Н. С. Гордиенко [ru] . ? М.: Политиздат, 1988. ? 270[2] с.; 17 см; ISBN 5-250-00079-7 / С. 137
  37. ↑ Федотов Г. П. Святые древней Руси. Введение
  38. ↑ Гл. 33. Большой Потребник ≪Чин омыти мощи святых, или крест мочити≫ [ Арх?вовано 12 липня 2018 у Wayback Machine .] , 1625.
  39. ↑ а б Желтов М. С. [ru] Освящение воды мощами святых (Чин омовения мощей) / С. 81 [ Арх?вовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine .] ≪Реликвии в Византии и Древней Руси. Письменные источники≫ ред. А. М. Лидов. [ru] : М. ≪Прогресс-Традиция≫, 2006. 440 с. ISBN 5-89826-275-Х // С. 86 ≪И по омывении святых мощей, и Креста в воду влагания, священную воду сию разъемлют вернии, и пиют от нея.≫
  40. ↑ Никольский К. Т. [ru] ≪Чин омыти мощи святых, или крест мочити≫ / (С. 257?286) С. 264 [ Арх?вовано 24 с?чня 2022 у Wayback Machine .] // О службах Русской Церкви, бывших в прежних печатных богослужебных книгах. ? СПб.: Тип. Т-ва ≪Обществ. польза≫, 1885. ? II, 411 с.
  41. ↑ Мальцев А. П. [ru] ≪Чины погребения и некоторые особенные и древние церковные службы Православной Кафолической Восточной Церкви≫. Берлин, 1898. / Часть II. с. 385 Чинъ омыти мощи святыхъ, или крестъ мочити. (С. 393) [ Арх?вовано 24 с?чня 2022 у Wayback Machine .] // Begrabniss-Ritus und einige specielle und alterthumliche Gottesdienste der Orthodox-Katholischen Kirche des Morgenlandes. Deutsch und slawisch unter Berucksichtigung des griechischen Urtextes von Alexios Maltzew. Verlag: Karl Siegismund, Berlin, 1898.
  42. ↑ Феномен болезни в сознании и повседневной жизни человека Древней Руси (XI ? начало XVII века) / С. 124 // А. С. Малахова [ Арх?вовано 26 вересня 2019 у Wayback Machine .] , С. Н. Малахов [ Арх?вовано 26 вересня 2019 у Wayback Machine .] ; АГПА, 2014. ? 298 с. ? ISBN 978-5-906137-35-7 [ Арх?вовано 28 вересня 2019 у Wayback Machine .]
  43. ↑ Олеарий А.  ? Описание путешествия в Московию [ Арх?вовано 26 вересня 2019 у Wayback Machine .] / Пер. с нем. А. М. Ловягин. ? Смоленск: Русич, 2003. ? 480 с. ISBN 5-8138-0374-2  ? С. 292 // Описание путешествия в Московию и через Московию в Персию и обратно [ Арх?вовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine .]  ? С. 339 / Введ., пер., примеч. и указ. А. М. Ловягина. ? Санкт-Петербург: А. С. Суворин, 1906. ? 6, XXXII, 528 с., 19 л. ил. : ил.; 29. Перед загл. авт.: Адам Олеарий. Загл. ориг. 1663 года (3-е изд.): Adam Olearil Aussfurliche Beschreibung der kundbaren Reise nach Muscow und Persien, so durch Gelegenheit einer Holsteinischen Gesandschafft von Gottorff auss an Michael Fedorowitz, den grossen Zaar in Muscow und Schach Sefi, Konig in Persien, geschehen" Пер. также под загл.: Подробное описание путешествия голштинского посольства в Московию и Персию в 1633, 1636 и 1639 годах
  44. ↑ Юрганов А. Л. [ru] Старицкий мятеж // Вопросы истории . ? 1985. № 2. / С. 100?110.
  45. ↑ Поссевино А. - Исторические сочинения о России XVI в. (≪Московия≫, ≪Ливония≫ и др.) / МОСКОВИЯ. КНИГА I. О делах московских, относящихся к религии (≪De rebus Moscoviticis≫, p. 5) [ Арх?вовано 2019-12-20 у Wayback Machine .] ? С. 29 // МГУ , 1983. ? 272 с.
  46. ↑ ≪Aegroti vix ullum remedium adhibent, quam vel cremati vini, vel aquae, in quam Sanctorum reliquias imposuerint potum≫ Historiae Ruthenicae scriptores: exteri saeculi XVI. 1842 ? 384 стор?нок / С. 280
  47. ↑ ≪Домострой≫ Гл. 8. Как христианам врачеваться от болезней и от всяких страданий ? и царям, и князьям, и всяких чинов людям. И священникам, и монахам, и всем христианам; Гл. 14. Как в дом свой приглашать священников и иноков для молитвы.
  48. ↑ С. 13, Гл. 8. Како врачеватися християномъ отъ болезней и отъ всякихъ скорбей, и царемъ, и княземъ и всякимъ чиновникомъ, и святительскому чину, и священническому и мнишескому, и всемъ християномъ | С. 142, Гл. 8. Как христианам врачеваться от болезней и от всяких страданий ? и царям, и князьям, и всяких чинов людям, и священникам, и монахам, и всем христианам / С. 21, Гл. 14. Како священниковъ, и иноковъ, въ домъ свой призывати, и молитися | С. 150, Гл. 14. Как в дом свой приглашать священников и иноков для молитвы // Домострой (Древнерусский текст, Сильвестровская редакция и перевод. Приложения: ≪Из Измарагда≫ древнерусский текст и перевод; Статья В. В. Колесова ≪Домострой как памятник средневековой культуры≫; Комментарий; Забытые слова столового обихода); ред. Л. А. Дмитриев; изд. подготовили: В. В. Колесов, В. В. Рождественская. ? 3-е изд. СПб.: Наука , 2007. ? 400 с., ил. ? серия ≪Литературные памятники≫ РАН . ? Тираж 2000 экз. ? ISBN 978-5-02-025216-5
  49. ↑ Каптерев Н. Ф. [ru] Глава 3. Перенесение в Москву святыни с православного Востока / Характер отношений России к православному Востоку в XVI и XVII столетиях. ? М.: типография Л. Ф. Снегирева, 1885. ? С. 60. ? 580 с.
  50. ↑ Желтов М. С. [ru] Путешествие Антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века, описанное его сыном, архидиаконом Павлом Алеппским / С.110 (*114) [ Арх?вовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine .] ≪Реликвии в Византии и Древней Руси. Письменные источники≫, ред. А. М. Лидов. [ru] : М. ≪Прогресс-Традиция≫, 2006. 440 с. ISBN 5-89826-275-Х
  51. ↑ Павел Алеппский Путешествие Антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века [ Арх?вовано 24 с?чня 2022 у Wayback Machine .] / Глава XV. Москва. ? Чин омовения мощей в Великую пятницу. Чин плащаницы в Великую субботу.
  52. ↑ Филип Шафф Отношение Реформатской Церкви к мощам и связанными с ними чудесам [ Арх?вовано 27 вересня 2019 у Wayback Machine .] Из книги ≪История христианской Церкви≫, том II, глава VIII, §§ 87,88.
  53. ↑ Чайковский А. Е. [ Арх?вовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine .] , Капочкина Н. А. , Кудрявцев М. С.  ? История религий: Учебное пособие. Глава 1. [ Арх?вовано 21 серпня 2017 у Wayback Machine .] ≪Проявления фетишизма есть и теперь, например, культ святых мощей в христианстве≫
  54. ↑ Кононенко Б. И. [ Арх?вовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine .]  ? Большой толковый словарь по культурологии: Фетишизм [ Арх?вовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine .]
  55. ↑ Погребение  // Электронная еврейская энциклопедия . (рос.) : ≪Израильтяне, как и другие народы древнего Ближнего Востока, придавали огромное значение достойному погребению умершего. Библия неоднократно упоминает о страхе остаться непогребенным (Втор. 28:26 и др.)≫
  56. ↑ Православная Богословская энциклопедия: Кладбище . Арх?в ориг?налу за 22 серпня 2017 . Процитовано 21 серпня 2017 .
  57. ↑ а б Кишеньковий словник ате?ста. ? К., 1978. ? 263 с.
  58. ↑ Воспоминания Н. В. Линки ≪Всеукраинский музейный городок≫ [ Арх?вовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine .] / ≪ПОСЛЕДНИЕ ЧАСЫ… ДРЕВНЕГО МОНАСТЫРЯ ПРЕВРАТИЛИСЬ В ФАРС≫: Создание на территории Киево-Печерской Лавры Всеукраинского музейного городка. 1926?1939 гг. // Альманах ≪Россия. XX век≫, 2012 год.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мощ?&oldid=40104621