Мови Таджикистану
Оф?ц?йна мова	Таджицька (державна та оф?ц?йна мова) ; Рос?йська (оф?ц?йно визнана мова м?жнац?онального сп?лкування Конституц??ю Республ?ки Таджикистан)
Автохтонн? мови	Таджицька ; Узбецька ; Пам?рськ? мови ; Киргизька ; Ягнобська ; ?врейсько-таджицька ; Середньоаз?йська арабська
Рег?ональн? мови	н?
Мови меншин	Узбецька ; Рос?йська ; Киргизька ; Пам?рськ? мови
?ноземн? мови	Перська (волод?? або розум?? майже усе населення) Рос?йська (близько 70% населення) Англ?йська (в основному молодь) Арабська (частина рел?г?йного населення кра?ни)
Розкладка клав?атури	Таджицька (кирилиця)

Мовна картина Таджикистану характеризу?ться низкою сво?р?дних рис, що утворилися внасл?док пол?тичних та ?сторичних процес?в XX стол?ття . Державною та оф?ц?йною мовою Таджикистану визнано таджицьку мову . Рос?йська мова оф?ц?йно визнана Конституц??ю Республ?ки Таджикистан мовою м?жнац?онального сп?лкування, ? невелика частина д?ловодства в?дбува?ться ц??ю мовою. ^{[ джерело не вказане 1233 дн? ]}

Як р?дна мова, у кра?н? переважа? таджицька мова  ? одна з найб?льших ?ранських мов , яку багато л?нгв?сти вважають п?двидом або етнолектом персько? мови . Таджицьку мову вважають р?дною понад 80 % населення кра?ни. Менше 20 % населення вважа? р?дною мовою ?нш? мови. Зокрема, одн??ю з найпоширен?ших р?дних мов меншин ? узбецька мова . За оф?ц?йними даними перепису населення в 2010 роц?, узбеки становлять 12,2 % населення Таджикистану, тобто 926 тисяч ос?б.

На п?вн?ч в?д колишнього радянського кордону таджицьк? гов?рки поширен? на територ?? Таджикистану в б?льшост? його район?в. Виняток становить Горно-Бадахшанська автономна область , де суц?льний таджицький ареал зак?нчу?ться в долин? Ванча (Ванджа), а дал? вгору по р?чц? Пяндж поширен? насамперед памирськ? мови , хоча таджикомовн? кишлаки трапляються в ?шкашимському район? (област? Горон ? Вахан ). На п?вноч? (повсюдно, кр?м верховин Зеравшана ) та заход? республ?ки (аж до л?н?? Душанбе  ? Куляб ) значн? анклави узбекомовного населення.

Анклави таджицького населення широко поширен? в основн?й (сх?дн?й) частини Узбекистану , перш за все в перифер?йних передг?рних районах у Самаркандськ?й , Сурхандар'?нськ?й , Кашкадар'?нськ?й , Наво?йськ?й ( Нурата ), Ташкентськ?й ( Бурчмулла ), Наманганськ?й ( Чуст , Касансай ), Андижанськ?й , Ферганськ?й областях. Виняток становлять оази Самарканда та Бухари , де таджицька ? мовою кор?нного населення великих м?ських центр?в. Групи таджик?в також поширен? в п?вденн?й Киргиз?? , насамперед у Баткенськ?й област? , що безпосередньо примика? до Таджикистану.

Таджицька мова ? державною мовою Республ?ки Таджикистан , мовою ЗМ?, навчання у школах та вишах ц??? кра?ни, включаючи ГБАО . В Узбекистан? та Киргиз?? оф?ц?йного статусу не ма?, таджицьк? школи та культурн? центри зосереджен? насамперед у Самарканд? та Бухар?. Основн? центри вивчення таджицько? мови розташован? в Душанбе , Самарканд? та Москв? .

Як друга та мова м?жетн?чного сп?лкування таджицька широко використову?ться пам?рськими народностями (розмовна таджицька традиц?йно назива?ться на Пам?р? форс? ), а також б?льш?стю узбек?в Таджикистану ? значною м?рою узбеками та ?ншими нац?ональностями в Самарканд? та Бухар? . Практично вс? таджики Узбекистану та багато таджик?в п?вноч? та заходу Таджикистану волод?ють узбецькою мовою як другою.

Таджицька мова належить до ?рансько? г?лки ?ндо-?ранських мов ?ндо?вропейсько? с?м'?. Разом ?з матер?ально близьким л?тературним ?д?омом таджик?в Афган?стану, оф?ц?йно званим мовою дар?, входить у сх?дну зону новоперського д?алектного континууму ? може розглядатися як п?вн?чно-сх?дний вар?ант персько? мови. Вза?морозум?ння м?ж нос?ями таджицько? та персомовними жителями ?рану можливе дос?.

Завдяки досл?дженням радянських ?ран?ст?в було складено докладний д?алектолог?чний опис таджицьких гов?рок, чим, наприклад, не можуть дос? похвалитися фарс? ?рану та дар? Афган?стану.

Таджицьк? гов?рки под?ляються на так? групи:

• П?вн?чн?
  • Власне п?вн?чн?: П?вн?чний Таджикистан ( Худжанд , ?сфара , ?старавшан , Пенджикент ), Варзоб та околиц? Душанбе , Узбекистан ( Самарканд , Бухара , Нурата , Сурхандар'?нська , Кашкадар'?нська , Наманганська област? ), сюди ж в?дноситься д?алект бухарских ?вре?в ( ?врейсько-таджицький д?алект ).
  • Центральн? : Айнинський район , Матча , (верхн?й Зеравшан Таджикистан)
  • Перех?дн? : верхн?й Чирчик ( Бурчмулла ), п?вн?чноферганський, п?вденноферганський ( Узбекистан ).
• П?вденн?
  • Власне п?вденн? : на п?вдень та сх?д в?д Душанбе ( Хатлонська область , Раштський район ), бадахшанський д?алект таджикомовних кишлак?в Пам?ру . Безпосередн? продовження п?вденних д?алект?в ? д?алекти п?вноч? Афган?стану за р?чкою Пяндж .
  • П?вденно-сх?дн? : дарвозький д?алект ( Дарвозький ? Ванцький райони Горно-Бадахшансько? автономно? област? ).
  • Перех?дн? : вах?обол?нський д?алект.

Пам?рськ? мови  ? ареальна група мов, що входять до сх?дно?рансько? групи ?ранських мов , якими говорять т. зв. пам?рц? . Поширен? в Зах?дному Пам?р? ( Горний Бадахшан ), розд?леному м?ж Таджикистаном , Пакистаном , Кита?м (п?вденний зах?д С?ньцзян-Уйгурського автономного району ), Афган?станом .

• П?вн?чно-Пам?рськ? мови
  • Язгулямська мова компактно представлена в долин? р?чки Язгулам Вандзького району ГБАО.
  • Старовандзька мова, що ?снувала до к?нця XVIII ст. в долин? Ванджа, поступилася м?сцем таджицьк?й мов?.
• Шугнано-руганськ? мови
  • Шугнанська мова представлена в таджицькому та афганському Бадахшан? . У межах Горно-Бадахшансько? автономно? област? в?н побуту? в адм?н?стративному центр? област? ? м?ст? Хорогу , Шугнанському та Рошткалинському районах. Баджувською гов?ркою шугнансько? мови говорять у селищах Верхн?й ? Нижн?й Баджув Рушанського району ГБАО, шахдаринською та барвазькою ? у Рошткал?нському район? ГБАО.
  • Рушанська мова  ? правобережн? та л?вобережн? вздовж по р?чц? Пяндж селища пам?рського та афганського Бадахшану.
  • Хуфська мова  ? ущелина право? притоки Пянджа, селища Хуф та Пастхуф. Деякими досл?дниками хуфська сприйма?ться як д?алект рушансько? мови.
  • Бартанзька та близька ?й рошорвська мови  ? долина Бартангу Рушанського району. Для них простежу?ться д?алектний розпод?л на равмедську, сипондзьку та сарезьку гов?рки.
  • Сарик?льська мова ?сну? в основному в С?ньцзян-Уйгурському автономному район? Китаю та в пакистанському Читрал?. Мургабськ? сарик?льц? на Сх?дному Пам?р? зазнали асим?ляц?? з киргизами.

Генетична близьк?сть названих мов шугнано-рушансько? групи наст?льки велика, що вза?морозум?ння може бути досягнуто за умови вживання р?дно? мови чи д?алекту майже завжди. Труднощ? можуть виникнути т?льки при сп?лкуванн? нос??в шугнано-ругансько? групи мов-д?алект?в ?з сарик?льцями. Шугнанська мова через широку територ?альну поширен?сть ? численн?сть нос??в в?д?гра? роль мови м?жпам?рського усного сп?лкування поряд ?з таджицькою мовою (≪м?жпам?рський фарс?≫).

• П?вденно-Пам?рськ? мови
  • ?шкашимська мова компактно ?сну? в к?лькох селищах ?шкашимського району ГБАО ? в район Султан ?шкашим афганського Бадахшану, близька йому сангл?цька  ? теж в афганському Бадахшан?.
  • Ваханська мова представлена у верх?в'ях р?чки Пяндж в ?шкашимському район? ГБАО, в афганському Бадахшан?, в окремих селищах на п?вноч? Пакистану та С?ньцзян-Уйгурському автономному район? Китаю.
  • Мунджанська мова поширена в афганському Бадахшан? у верх?в'ях р?чки Кокча, а близька йому мова ?дга  ? в Пакистан?.

Сп?лкування м?ж нос?ями мунджансько?, ?шкашимсько?, вахансько?, язгуламсько? мов та мов-д?алект?в шугнано-рушансько? мовно? групи зд?йсню?ться в основному м?жпам?рською таджицькою ?, частково, шугнанською.

Пам?рськ? мови поряд ?з пушту, осетинською та ягнобською входять до сх?дно?рансько? групи ?ранських мов ? спор?днен? з вимерлими мовами сак?в ( ск?ф?в ), бактр?йц?в , согд?йц?в , хорезм?йц?в та ?нших сх?дно?ранських етнос?в .

Рос?йська мова в Таджикистан? ? мова м?жнац?онального сп?лкування Таджикистану, зг?дно з? статтею 2 республ?кансько? Конституц??. Таджицька мова при цьому над?лена статусом ?дино? державно?, хоча прийом документ?в у державних установах можливий обома мовами. Кр?м цього, в Таджикистан? п?дтриму?ться система шк?льно? та вищо? осв?ти, що склалася в радянськ? часи рос?йською мовою: за даними за 2014 р?к в республ?ц? нал?чувалося 26 рос?йських шк?л, ?з них 5 у Душанбе, ? 132 школи з? зм?шаними мовами викладання, у тому числ? рос?йською. П?сля р?зкого скорочення сфери рос?йськомовно? осв?ти у 1990-х, почався процес його розширення, за яким сто?ть високий попит на рос?йськомовну осв?ту насамперед ?з боку таджицького населення республ?ки. У Душанбе працю? рос?йський драматичний театр ?мен? Маяковського.

Узбецька мова

Узбецька мова в Таджикистан?  ? одна з найпоширен?ших мов республ?ки. За переписом 2009 року за к?льк?стю нос??в узбецька мова стала другою за к?льк?стю тих, хто вважа? ?? р?дною (п?сля таджицько? ? перед рос?йською). На в?дм?ну в?д останньо?, узбецька мова використову?ться переважно як мова домашнього побуту серед етн?чних узбек?в кра?ни. Тим не менш, на п?вдн? кра?ни, де ? м?сця компактного проживання узбек?в, узбецьким волод?? також деяка частина населення неузбецького. За даними перепису 2012 року, узбецькою мовою волод?ло 873 тис. населення Таджикистану.

Середньоаз?йський д?алект арабсько? мови

Середньоаз?йський д?алект арабсько? мови, середньоаз?йська арабська мова ( араб. ????? ???? ?????? ‎ ? один ?з р?зновид?в арабсько? мови, що перебува? на меж? зникнення, якою говорять в Афган?стан?, Таджикистан? та Узбекистан?. Середньоаз?йськ? д?алекти були мовою для безл?ч? ос?лих та кочових громад середньоаз?йських араб?в, як? мешкали в район? Самарканда, Бухари, Кашкадар'?, Сурхандар'? (суч. Узбекистан), Хатлонсько? област? (суч. Таджикистан) та в деяких районах сучасного Афган?стану. Перш? араби з'явилися в Центральн?й Аз?? у VIII стол?тт? п?д час арабських завоювань. П?сля встановлення на ц?й територ?? влади хал?фу та прийняття жителями цих земель ?сламу арабська стала мовою л?тератури та науки. Б?льш?сть середньоаз?йських араб?в жили в ?зольованих сп?льнотах ? не схвалювали зм?шування з м?сцевим населенням аж до к?нця 60-х рок?в ХХ стол?ття. Ця обставина дозволила арабськ?й мов? зберегтися до XX стол?ття. Наприк?нц? XIX стол?ття багато арабських скотар?в залишили територ?ю сучасних Узбекистану та Таджикистану через те, що ц? земл? перейшли у волод?ння Рос?йсько? ?мпер?? та м?грували на п?вн?ч Афган?стану. Нараз? ц? араби не волод?ють арабською мовою ? говорять дар? або узбецькою. П?сля виникнення СРСР середньоаз?йським арабам Узбекистану та Таджикистану довелося в?дмовитися в?д кочового способу життя, вони почали зм?шуватися з узбеками, таджиками та туркменами. За даними перепису 1959 арабським волод?ло лише 34 % середньоаз?йських араб?в, ?нш? назвали сво?ю р?дною мовою узбецьку або таджицьку. Нин? середньоаз?йською арабською мовою говорять у п'яти селах Сурхандар'?, Кашкадар'? та Бухари. В Узбекистан? ?снують два незрозум?л? д?алекти середньоаз?йсько? арабсько? мови ? кашкадар'?нський ? бухарський. Багато рок?в вивченням культури, мови та фольклору середньоаз?йських араб?в СРСР займався ?саак В?нн?ков. У його прац? ≪Мова ? фольклор бухарських араб?в≫ з?брано 67 текст?в, записаних з? сл?в ?нформатор?в-араб?в ?з кишлак?в Джогар? та Арабхана у в?ц? 25-64 рок?в.

?врейсько-таджицький д?алект

?врейсько-таджицький д?алект (бухор?, ?врейсько-бухарський; перс. ????? ‎ box?r?, тадж. бухор?, buxor? ) ? розмовна та л?тературна мова бухарських ?вре?в , одна з ?врейсько-?ранських мов . Фактично ? гов?ркою таджицько? мови . Близький до ?врейсько-персько? мови .

Був поширений в основному в Узбекистан? : у Ташкент? , Самарканд? , Бухар? , м?стах Фергансько? долини , а також у сум?жних з Узбекистаном районах Таджикистану та Казахстану . Число тих, хто говорив на ?врейсько-таджицькому д?алект? у СРСР, до початку масово? репатр?ац?? бухарських ?вре?в в ?зра?ль (1972-73), становило (за оц?нками, заснованими на радянських переписах) близько 30 тис. ос?б. Зараз найб?льше нос??в прожива? в ?зра?л? (близько 50 тисяч), а також у США , Австрал?? та ?нших кра?нах. У Середн?й Аз?? залишилося близько 10 тисяч нос??в ?врейсько-таджицького д?алекту.

?врейсько-таджицький д?алект належить до п?вн?чно? групи д?алект?в таджицько? мови та в таджицьк?й д?алектолог?? назива?ться самаркандсько-?врейським д?алектом. Здеб?льшого в?н близький самаркандско-бухарскому д?алекту, а в мовленн? бухарських ?вре?в ?з Ташкента ? Фергансько? долини простежуються деяк? фонетичн? особливост? ферганських д?алект?в.