Меров?нзьке мистецтво  ? це мистецтво франксько? династ?? Меров?нг?в , яка правила з V по VIII стор?ччя на територ?? сучасно? Франц?? , Бенелюксу та частини Н?меччини . Встановлення династ?? Меров?нг?в у Галл?? у V стор?чч? призвело до важливих зм?н у мистецтв?. Скульптура в?дкотилася назад майже до просто техн?ки прикрашення саркофаг?в , в?втар?в та церковних мебл?в. Натом?сть, в робот? по золоту та новому вид? мистецтва ? ?люм?нуванн? манускрипт?в, в?дбулась ?нтеграц?я ≪варварського≫ тваринного стилю оздоблення з мотивами п?зньо? античност? та ?ншими запозиченнями аж до Сир?? чи ?рланд??, що врешт?-решт ? утворили мистецтво Меров?нг?в.

Об'?днання Франкського корол?вства п?д владою Хлодв?га ? (465?511) та його нащадками зб?глося з потребою буд?вництва церков, особливо монастирських, оск?льки ?х вбачали оплотом меров?нзько? церкви. Плани церковних буд?вель часто продовжували традиц?ю римських базил?к , однак отримували вплив з р?зних усюд, нав?ть Сир?? та В?рмен??. На сход? корол?вства б?льш?сть буд?вель була дерев'яна, а от використання каменю для важливих буд?вель було б?льш поширене на заход? та п?вдн?, як? були завойован? корол?вством п?зн?ше. Звичайно, б?льш?сть основних собор?в ? церков протягом стол?ть була перебудована ? не раз, однак археолог?я дозволила реконструювати багато меров?нзьких план?в буд?вель. Опис у твор? ?пископа Григор?я Турського ≪?стор?я франк?в≫ базил?ки Святого Март?на, що була побудована в Тур? Святим Перпетусом (?пископ 460?490) на початку меров?нзького пер?оду на той час на околиц? франксько? територ??, примушу? жалкувати, що споруда не збереглася. За його описом це була одна з найкрасив?ших меров?нзьких буд?вель, що мала 120 мармурових колон, башти на сх?дн?й сторон? та дек?лька моза?к.

≪Базил?ка Святого Март?на давала вертикальний наголос ? комб?нац?ю блок?в, що формували складний внутр?шн?й прост?р, ? в?дпов?дно багатий зовн?шн?й силует, ? все, що пот?м стало особливостями романського стилю≫. ^[1]

Одна з рис базил?ки Святого Март?на, яка стала особлив?стю франксько? церковно? арх?тектури, ? це розм?щення саркофагу або рел?квар?ю святого на постамент?, щоб в?н був видимий поза в?втарем, деколи в апсид? . Римська традиц?я не знала таких франкських ?нновац?й. ^[2] Церква Святого Петра у французькому В'?нн?)  ? ?диний приклад буд?вл?, що збер?г ц? риси до нашого часу. Ряд ?нших буд?вель, що за описами мали ц? риси, однак зараз втрачен?, включають мерол?нзьк? фундаменти абатства Сен-Ден? , церкви Святого Гереона в Кельн? та абатства Сен-Жермен-де-Пре в Париж?.

До наших час?в збереглися дек?лька невеликих буд?вель, особливо баптистер??в , як? вийшли з моди та не перебудовувались. В прованських Екс-ан-Прованс , Р'? та Фрежус? збереглися три октогональн? баптистер??, кожен накритий куполом, поставленим на колони, що св?дчить про сх?дний вплив на них (зокрема, баптистер?й в Р'?, департамент Альпи Верхнього Провансу , нагаду? баптистер?й Святого Георг?я в Езр?, Сир?я ). В?д прованських баптистер??в (за винятком баптистер?ю в Венаску , що ма? план чотирилистника), дуже в?др?зня?ться Баптистер?й Святого ?оанна Хрестителя в Пуать? (VI стор?ччя) ма? прямокутну форму з трьома апсидами по боках. Ориг?нальна буд?вля ймов?рно зазнала численних зм?н, однак вона збер?га? моронв?зький характер в оздобленн? (мармурових кап?телях).

З численно? к?лькост? крипт (як? були численн? з урахуванням тогочасного культу святих) збереглися лише крипти в церкв? святого Северина в рег?он? Бордо, Святого Лорента в Гренобл? та Жуаррського абатства (VII стол?ття).

У VII стор?чч? меров?нзьк? рем?сники мали добру репутац?ю, наприклад ?х запросили до Англ?? для в?дновлення мистецтва виробництва скла (яке було втрачено на п?вноч? ?вропи п?сля розвалу Римсько? ?мпер??) та для буд?вництва м?сцевих церков. ^[3] Меров?нзьк? каменяр? широко використовували техн?ку opus gallicum (викарблення д?рок в кам?нн?, в як? пот?м вставлялися дерев'ян? елементи буд?вл?) та принесли його до Англ??, а п?сля завоювання Англ?? норманами , вже вони принесли цю техн?ку до ?тал??.

Збереглося дуже мало меронв?зьких ?люм?нованих манускрипт?в, з них найб?льш багато оздоблений ? Сакраментар?й Гелас?я (8-ме стор?ччя), що збер?га?ться в Ватиканськ?й б?бл?отец? . В?н ма? геометричне та тваринне оздоблення, менше складне, н?ж Остр?вне мистецтво Британських остров?в, але схоже на пох?дне в?д мотив?в роботи по металу, з деяким впливом П?зньо? Античност? та Близького Сходу. Основними центрами ?люм?нац?? манускрипт?в були Люксойське абатство в Бургунд?? та ?рландська м?с?я (п?зн?ше ?? доч?рн? ≪представництво≫ в абатство Корб? ) в П?кард?? .

Велика колекц?я меронв?зького мистецтва до Друго? св?тово? в?йни ?снувала у Берл?н? та була вивезена з Н?меччини радянськими в?йськами в Рос?ю, де перебува? ? дос? ^{[4] [5] [6]} .

• 
  Бапристер?й Р'?
• 
  Баптистер?й собору Святого Леонса у Фрежус?
• 
  Баптистер?й Святого ?оанна у Венаску
• 
  Крипта ? саркофаги Жуаррського абатства
• 
  Крипта церкви Нотр-Дам у Жуарр?
• 
  Кап?тель у крипт? церкви Нотр-Дам у Жуарр?
• 
  крипта в церкв? Святого Лорента в Гренобл?

• Мистецтво пер?оду м?грац?й
• Дороманське мистецтво та арх?тектура
• Меров?нзьке письмо
• Меров?нги
• Меров?нзька карта

• ?вропейська ком?с?я : Raphael Programme. The Normans, a European people: The Norman heritage, 10th ? 12th century . Architectural Heritage: Italy ? the Molise § 8 Fortifications and castles: Fortifications ? The opus gallicum in the fortifications. 2004.
• Gilbert, Edward. ≪Brixworth and the English Basilica.≫ The Art Bulletin , Vol. 47, No. 1. (Mar., 1965), pp 1?20.
• Age of spirituality: late antique and early Christian art, third to seventh century from The Metropolitan Museum of Art
• Велика колекц?я меронв?зького мистецтва була вивезена з Берл?на радянськими в?йськами в 1945 роц? (н?м.)

п о р Франки Племена Ампс?вар?? Бруктери Рипуарськ? франки Сал?чн? франки С?гамбри Тенктери Тубанти Ус?пети Хамави Хаттуар?? Вожд? й корол? Геннобавд Аскар?к ? Мерогей Хар??тто Неб?гаст Маллобавд Геннобавд , Маркомир ? Суннон Едобих Теодомер Хлод?он Меровей Х?льдер?к I Рагнахар Харар?х С?г?берт Кульгавий Хлодер?х Меров?нги Карол?нги Держава ? право Франкське корол?вство ( Австраз?я Нейстр?я ) Карол?нзька ?мпер?я Сал?чна правда Р?пуарська правда Хамавська правда Кап?туляр?я Верденський догов?р Сусп?льство Мажордом Пфальцграф Сацебарон Антруст?они Л?ти Березнев? поля Рах?нбурги Лити ?коноборство Мови ? культура Франкська мова Франкськ? д?алекти Меров?нзьке мистецтво Карол?нзьке В?дродження Франкська м?фолог?я Шаблон:Меров?нги  • Шаблон:Династ?я Карол?нг?в

Словники та енциклопед?? Cultureel Woordenboek · Encyclopædia Britannica · Grove Art Online Нормативний контроль BNE :  XX530862 · Freebase :  /m/0cs6sw · LNB :  000107959