Координати
:
24°28′ пн. ш.
39°36′ сх. д.
/
24.467° пн. ш. 39.600° сх. д.
/
24.467; 39.600
Медина
(
араб.
??????? ???????
) ?
м?сто
в район?
Х?джаз
на заход?
Сауд?всько? Арав??
, адм?н?стративний центр пров?нц??
Ель-Медина
. Друге
священне м?сто
?сламу
, ? м?сце поховання пророка
Мухаммеда
. А також м?сце, де Мухаммед ? його посл?довники знайшли притулок п?сля напад?в на них в
Мецц?
(
Х?джра
). На 2016 р?к населення Медини становить 1 183 205 ос?б.
[1]
Спочатку м?сто мало назву
Ясриб
, яке заснували гебрейськ? б?женц?, що втекли через в?йну з римлянами, але п?зн?ше м?сто перейменували на аль-Мад?нату 'н-Наб? (????? ????? ≪м?сто пророка≫), або Ель-Медина Ель-Мунавварах (≪святе м?сто≫ або ≪осяяне м?сто≫), коротка форма Медина ма? сенс ≪м?сто≫. Медина в?дома мечеттю Мухаммада, ? ? другим найсвященн?шим м?стом ?сламу, п?сля
Мекки
).
[2]
Медина знаходиться за 338 км на п?вн?ч в?д Мекки ? близько 193 км в?д узбережжя
Червоного моря
. Вона розташовано в найплодюч?ш?й частин? вс??? територ?? Х?джаз. Величезна
р?внина
тягнеться на п?вдень; у вс? сторони йдуть пагорби ? гори.
М?сто ма? форму овалу, оточено м?цними мурами, 9-12 м заввишки, збудованими у 12-му стор?чч? по Р. Х., захищених з фланг?в баштами. З четверто? брами, Баб-аль-Салам, або ?гипетсько? брами ? чудовий кра?вид. За ст?нами м?ста, на зах?д ? п?вдень ? передм?стя, що складаються з низьких будинк?в, подв?р'?в, сад?в. Передм?стя також мають ст?ни ? веж?.
Аль-Масдж?д Аль-Набау?
(Мечеть пророка) розташована на сход? м?ста ? нагаду? мечеть в Мецц?, але в б?льш маленькому масштаб?. Дв?р ма? 152 м в довжину,
купол
високий з трьома мальовничими
м?наретами
. Могила Мухаммеду, який помер ? був похований тут в 632 роц? в?д Р. Х., оздоблена екраном зал?зно? ф?л?гранно? роботи.
[3]
Могили
Фат?ми
(дочки Мухаммеда) ?
Абу Бакра
(першого
хал?фа
? батька дружини Мухаммеда
А?ши
), ?
Умара
, другого хал?фа, ? також тут. М?сто дв?ч? було спалене, але знову в?дновлювалось.
[3]
Мечеть пророка на заход? сонця
Важлив?сть Мед?ни, в ?слам? базу?ться на наявност? могили пророка Мухаммеда в мечет? Аль-Масдж?д Ан-Набав?я (мечет? пророка). Мечеть була побудована на д?лянц?, сус?дн?й до дому Мухаммеда, ? як мусульмани в?рять, що
пророки
мають бути похован? в тому ж м?сц?, де вони померли, Мухаммед був тому похований в його будинку. Могила п?зн?ше стала частиною мечет?, коли дозволив
Омеяд
хал?ф
Вал?д I
. Перша ?сламська мечеть також розташована в Мед?н? ? в?дома як Масдж?д Куба (
мечеть Куба
). ?? знищила блискавка, ймов?рно близько 850 року в?д Р. Х., ? майже забута. У 892 м?сце було очищене, мечеть в?дновлюють, яку знищу? вогонь в 1257 ? майже негайно знов в?дновлюють.
Ка?тбей
правитель ?гипту реставру? ??, в 1487.
[3]
Як ? в Мецц?, м?сто Медина дозволя? вх?д т?льки мусульманам, хоча
Харам
(область, закрита для не мусульман) Мед?ни набагато менша, н?ж у Мецц?, з тим, що багато м?сць на околицях Мед?ни в?дкрито для не мусульман, тод? як в Мецц? область, закрита до не мусульман, тягнеться набагато дал? в?д меж забудовано? област?. В обох м?стах численн? мечет? ? призначенн? для велико? к?лькост? мусульман п?д час
хаджу
. Сотн? тисяч мусульман прибувають до Мед?ни щор?чно, щоб в?дв?дати могилу пророка ? поклонитися в мечетях в об'?днаному святкуванн?. Мусульмани вважають, що молитва одного разу в мечет? пророка р?вна молитвам як м?н?мум 1000 раз?в в будь-як?й ?нш?й мечет?.
За час?в
Птолемея
оаза
була в?дома як Лафриппа.
[3]
Оаза Яфриб спочатку була заселена
гебрейськими
племенами :
Бану Кайнука
,
Бану Курайза
?
Бану Над?р
.
[4]
?бн Хордадбек
п?зн?ше писав, що за час?в
Персько? ?мпер??
у Х?джаз?, Бану Кураяза були податк?вцями для
шаха
.
[5]
Ситуац?я зм?нилася п?сля прибуття з
?мену
двох
арабських
племен
Бану Аус
?
Бану Хазрадж
. Спочатку, ц? племена були п?длеглими гебре?в, але п?зн?ше вони повстали ? набули незалежн?сть.
[6]
У 5-му стор?чч?
[7]
, ?вре? контролювали ще м?сто. ?врейська енциклопед?я стверджу?: ≪Влаштувавши бенкет, запросивши ?вре?в на нього ? зробивши р?занину керманич?в гебре?в≫.
[4]
. Так або ?накше Бану Аус ? Бану Хазрадж остаточно отримали владу в Мед?н?.
Найсучасн?ш? ?сторики приймають записи ?сламських джерел, що п?сля повстання, ?врейськ? племена стали п?длеглими Аус ? Хазрадж.
[8]
Зг?дно з В?льямом Мотгомерр?, ?врейськ? племена збер?гали незалежн?сть до 627.
[6]
?бн ?шак
говорить про конфл?кт м?ж останн?м ?менським королем корол?вства
Хим'яр
[9]
? представниками Яфрибу. Коли король про?жджав мимо оази, мешканц? Яфрибу убили його сина, ? правитель ?менц?в загрожував винищити людей ? порубати пальми. Зг?дно з ?бн ?шаком, в?н утримувався в?д виконання тому що дво?
ребе
були з племен? Бану Курайза, вони умовили короля, пожал?ти оазу, тому що це було м?сце, ≪до якого пророк
Курейши
, м?грував, ? оаза була його дом?вкою ? м?сцем в?дпочинку≫. ?менський король не знищив м?сто ? прийняв
юда?зм
. В?н узяв ребе з собою, ? в Мецц?, вони визнали
Каабу
як храм, побудований
Авраамом
, ? радили королю ≪зробити те, що люди Мекки роблять: ходити навколо храму, щоб шанувати його, поголити його голову ? бути пок?рним, поки в?н не залишив його околиц?.≫ Повертаючись до ?мену, говорить ?бн ?шак, ребе показали дивн? м?сця де люди проходять неушкодженими кр?зь вогонь, п?сля чого ?менц? сприйняли юда?зм.
[10]
Зрештою Бану Аус ? Бану Хазрадж стали ворожим один до одного ? на час
Х?джра
(переселення) Мухаммеда до Мед?ни, вони воювали вже 120 рок?в ? були заклятими ворогами один одного.
[11]
Бану Над?р ? Бану Курайза були союзниками з Бану Аус, тод? як Бану Кайнука був на сторон? Бану Хазрадж.
[12]
Загалом в?дбулося чотири в?йни.
[6]
?х остання ? найкривав?ша була
битва Буаф
[6]
, що в?дбулася за к?лька рок?в до переселення Мухаммеду.
[4]
Результат битви був непереконливий, ? усобиця продовжувалася.
Абд-Аллях ?бн Убайй
, один з л?дер?в Бану Хазрадж, в?дмовився брати участь в битв?, на чому в?н заробив св?й кап?тал. На час прибуття Мухаммеду в?н був найшановн?шим мешканцем Яфрибу.
У 622, Мухаммед ?
мухаджири
залишили Мекку ? прибули в Яфриб, под?я, яка зм?нила пол?тичний ландшафт ц?лком; давн?шня ворожнеча м?ж племенами Бану Аус ? Бану Хазрадж була припинена, оск?льки багато хто з двох племен сприйняв ?слам. Мухаммед, пов'язаний з Бану Хазрадж через його прабабусю, незабаром став на чол? ? об'?днав новонавернених мусульман Яфрибу п?д ?м'ям
≪Ансар≫
(покровител?). П?сля прибуття Мухаммеда, м?сто поступово стало в?домим як Медина (буквально ≪м?сто≫ в арабськ?й мов?). Деяк? розглядають це ?м'я як пох?дне слово з
арамейсько?
? Мед?нта, яке ?вре? могли б використали для позначення м?ста.
[13]
Зг?дно з ?бн ?шаком, мусульмани ? ?вре? оази п?дписали угоду,
Мед?нську коституц?ю
, яка привела ?врейськ? ? ?сламськ? племена до сп?впрац?. Природа цього документа, яку писав ?бн ?шак ? переда?ться близько
?бн-Г?шамом
? тема суперечки серед сучасних ?сторик?в багато з хто п?дтримують, що цей ≪догов?р≫ ? можливо колаж угод, ? не зрозум?ло, коли в?н був зроблений або ким.
[14]
У с?чн? 623 Мухаммед, в?д?слав
Убайда ?бн Аль-Хар?фа
, сина свого дядька
Хар?ф ?бн Абд Аль-Муттал?ба
, щоб напасти на ворожий караван (належав до пересл?дувач?в перших мусульман), що проходив по торговому маршруту
Сир?я
? Мекка. Оск?льки караван (на чол? з
Абу Суфйан ?бн Харб
) запасались водою в долин?
Раб?г
, заг?н Мухаммеда дав залп стр?л з в?дстан?, але не нанесли н?якого пошкодження.
[15]
Убайда отримав честь ≪в?н, вистрелив першу стр?лу за ?слам≫ Абу Суфйан ?бн Харб зм?нив курс, щоб уникнути нападу. У в?дпов?дь на цей напад Абу Суфйан ?бн Харб закликав в?йська з Мекки, як? прибули ? брали участь у
битв? Бадр
, у як?й був убитий Убайда ?бн Аль-Хар?ф.
[16]
Протягом зими ? весни 623 ?нш? загони, послан? Мухаммадом з Мед?ни запод?яли неспок?й, але не були особливо ефективн? або руйн?вн?.
[15]
Угода Мухаммеда з ?врейськими племенами незабаром була порушена, оск?льки ?вре? не змогли сприйняти Мухаммеда як пророка ? протид?ялиросту його впливу. П?сля його перемоги в битв? Бадр, Мухаммад, завойову? плем'я Бану Кайнука, що було залучене в родову усобицю ? непохитно в?дмовилися перейти в ?слам або тримати мир з мусульманами. Через заступництво Абд-Аллях ?бн Убайй, ? тому що це був перший ?нцидент з племенами, Мухаммад пожал?в життя племен ? вигнав ?х ?з м?ста.
В 625, Абу Суф'ян ?бн Харб ще раз застував в?йська Мекки проти Мед?ни. Мухаммед вийшов, щоб в?дпов?сти на напад, але перед початком битви, мав т?льки близько одн??? третини солдат?в п?д головуванням Абд-Аллях ?бн Убайй. Мусульмани розпочали атаку ? спочатку частково досягли усп?ху, проте вони втратили стратег?чну висоту ? тому зазнали поразки в
битв? при Ухуд?
. Проте, мекканц? не вимагали кап?туляц?? ? так Мухаммед повернувся до Мекки.
Тим часом, конфл?кт з ?вреями поновився знову: один з л?дер?в Бану Над?р, поет
Ка'б ?бн аль-Ашраф
, був страчений за порушення Конституц?? Мед?ни ? п?сля битви Ухуд, Мухаммед звинуватив плем'я у зрад? ? змов? проти його життя ? вигнав ?х з м?ста п?сля коротко? боротьби.
У 627, Абу Суф'ян ?бн Харб ще раз застосував в?йська Мекки проти Мед?ни. Оск?льки мед?нц? рили окопи, щоб захистити м?сто, ця под?я стала в?домою, як
Окопна битва
. П?сля тривало? облоги ? р?зних сутичок, мекканськ? в?йська в?д?йшли знову. Протягом облоги, Абу Суф'ян ?бн Харб контактував з залишившимся ?врейським плем'ям Бану Курайза ? п?дписав угоду з ними, щоб напасти на захисник?в з тилу. Це було виявлено мусульманами ? з?рвано.
Це було порушення конституц?? Мед?ни ? п?сля в?дступу мекканських в?йськ, Мухаммед негайно атакував Бану Курайза ? осадив ?х квартал. ?вре? к?нець к?нцем п?дкорилися. Деяк? члени Бану Аус заступилися за ?х старих союзник?в ? Мухаммед погодився на призначення з ?х л?дер?в,
Са'д ?бн Муа'дх
, суддею. Са'д вир?шив, що вс? чолов?ки племен? мають бути страченими, а ж?нки ? д?ти ув'язнен?.
[17]
Ця д?я задумана як захисний зах?д, щоб гарантувати ?сламському сусп?льству його подальше виживання в Мед?н?. ?сторик Роберт Мантран перекону?, що, з ц??? точки зору це було усп?шно ? в?д цього часу, мусульмани були б?льше не стурбован? виживанням, а т?льки розширенням ? завоюванням.
[18]
За десять рок?в, п?сля
х?джра
(переселення), Медина стала базою, з яко? Мухаммед, ? нападав ? оборонявся ?
безкровно завоював Мекку
, ставши ?? правителем без битви. Нав?ть, коли ?сламське керування було встановлене, Медина залишалась протягом деяких рок?в найголовн?шим м?стом ?сламу ? столицею
хал?фату
.
Медина за час?в Османсько? ?мпер??
За час?в перших чотирьох хал?ф?в, в?домих, як
Рашидун
,
?сламська ?мпер?я
швидко розширилась ? включила до свого складу ?сторичн? центри цив?л?зац?? так? як
?русалим
?
Дамаск
, ?
Месопотам?я
. П?сля смерт?
Ал? ?бн Аб? Тал?б
, четвертого хал?фа, м?сце хал?фа було вперше перем?щене до Дамаску ? п?зн?ше до
Багдаду
. Важлив?сть Мед?ни зменшилася ? вона стала б?льше м?сцем рел?г?йно? важливост?, н?ж пол?тично? влади. П?сля розпаду Хал?фату м?сто потрапило п?д владу р?зних правител?в, зокрема
мамлюк?в
у 13-му стор?чч? ? остаточно, починаючи з 1517
Османсько? ?мпер??
.
У 1256 Мед?н? загрожували потоки
лави
в?д останнього виверження
Гаррат Рахат
.
На початку XX стор?ччя та протягом
Першо? св?тово? в?йни
Медина зазнала одну з найдовших облог в ?стор??. М?сто належало
Османськ?й ?мпер??
. М?сцеве правл?ння було в руках
хашим?тського
клану
Шариф
або мекканських
Ем?р?в
.
Фахр? паша
був
Османським
губернатором Мед?ни.
Ал? б?н Гусейн
, л?дер хашим?тського клану, повстав проти хал?фа ? перейшов на б?к
Велико? Британ??
. М?сто Медина зазнало облоги його силами, але Фахр? паша ст?йко тримався протягом
облоги Мед?ни
з 1916 по 10 с?чня 1919, коли в?н був змушений скласти зброю. П?сля Першо? Св?тово? в?йни, хашим?т
Ал? б?н Гусейн
, був проголошеним Королем незалежного Х?джазу, але в 1924
?бн Сауд
нан?с поразку йому ? об'?днав Мед?ну ?
Х?джаз
в його корол?вств?
Сауд?вська Арав?я
.
Под?бно до Мекки, Медина ? закритим для немусульман. За проектом, м?сто зосередилося на ?нтелектуальн?й промисловост?.
[19]
| Кл?мат Мед?ни
|
| Показник
|
С?ч
|
Лют
|
Бер
|
Кв?
|
Тра
|
Чер
|
Лип
|
Сер
|
Вер
|
Жов
|
Лис
|
Гру
|
| Абсолютний максимум,
°C
|
32,6
|
35,5
|
40,0
|
41,4
|
46,0
|
47,0
|
47,5
|
46,5
|
46,4
|
41,5
|
36,0
|
32,2
|
| Середн?й максимум, °C
|
23,6
|
26,2
|
30,2
|
33,9
|
38,9
|
41,7
|
39,3
|
42,2
|
41,0
|
36,4
|
29,7
|
25,0
|
| Середня температура, °C
|
17,7
|
19,9
|
23,8
|
27,6
|
32,2
|
35,8
|
36,0
|
35,9
|
34,4
|
29,4
|
23,4
|
19,0
|
| Середн?й м?н?мум, °C
|
10,6
|
11,3
|
15,4
|
19,8
|
23,9
|
26,5
|
26,4
|
27,7
|
25,1
|
20,9
|
15,2
|
11,9
|
| Абсолютний м?н?мум, °C
|
1,0
|
5,0
|
7,0
|
11,5
|
14,0
|
21,7
|
22,0
|
23,0
|
18,2
|
11,6
|
9,0
|
3,0
|
| Норма
опад?в
,
мм
|
8.0
|
1.2
|
8.3
|
11.9
|
4.6
|
0.4
|
0.2
|
0.3
|
0.1
|
1.1
|
9.2
|
3.8
|
| К?льк?сть дощових дн?в
|
0,9
|
0,6
|
1,2
|
2,5
|
1,1
|
0,2
|
0,1
|
0,4
|
0,1
|
0,6
|
2,1
|
1,1
|
| Волог?сть
пов?тря, %
|
38
|
34
|
28
|
26
|
17
|
13
|
16
|
17
|
17
|
21
|
36
|
40
|
| Джерело: NOAA (1961?1990)
[20]
|
М?сто обслугову?
аеропорт Медина
(
IATA
:
MED
,
ICAO
:
OEMA
) розташований за 15 км в?д центру м?ста, що обслугову? кр?м внутр?шн?х рейс?в, далекомаг?стральн? рейси ?
Сара?во
,
Стамбул-Ататюрк
,
Кувейт
,
Ка?р
,
Дубай
Високошвидк?сна зал?зниця Медина ? Мекка
в?дкрита у вересн? 2018, завдовжки 453 км, та пряму? через
Економ?чне м?сто Король Абдулла
та аеропорт
Джидда
.
М?жм?ськ? автобусн? перевезення зд?йснюються з автостанц?? аль-Масджид ан-Набав? (≪Мечеть Пророка≫).
Ун?верситети Мед?ни:
- ↑
The population of Medina 2016
(PDF)
. Арх?в
ориг?налу
(PDF)
за 16 червня 2017.
- ↑
However, an article in
The Fourth Holy City
[
Арх?вовано
2 березня 2020 у
Wayback Machine
.]
by John Anthony states: ≪To the perhaps parochial Muslims of North Africa in fact the sanctity of Kairouan is second only to Mecca among all cities of the world.≫
Saudi Aramco
’s bimonthly magazine's goal is to broaden knowledge of the cultures, history and geography of the Arab and Muslim worlds and their connections with the West; pages 30-36 of the January/February 1967 print edition
The Fourth Holy City
[
Арх?вовано
24 червня 2004 у
Wayback Machine
.]
- ↑
а
б
в
г
1954
Encyclopedia Americana
, vol. 18, pp.587, 588
- ↑
а
б
в
Jewish Encyclopedia
Medina
[
Арх?вовано
18 вересня 2011 у
Wayback Machine
.]
- ↑
Peters 193
- ↑
а
б
в
г
≪Al-Medina.≫
Encyclopaedia of Islam
- ↑
for date see ≪J. Q. R.≫ vii. 175, note
- ↑
See e.g., Peters 193; ≪Qurayza≫,
Encyclopedia Judaica
- ↑
Muslim sources usually referred to Himyar kings by the dynastic title of ≪Tubba≫.
- ↑
Guillaume 7-9, Peters 49-50
- ↑
The Message (Subhani)
The Events of the First Year of Migration
[
Арх?вовано
24 травня 2012 у
Wayback Machine
.]
- ↑
For alliances, see Guillaume 253
- ↑
The Jews of Arabia
. By Lucien Gubbay
. Арх?в
ориг?налу
за 10 серпня 2017
. Процитовано 16 березня 2008
.
- ↑
Firestone 118. For opinions disputing the early date of the Constitution of Medina, see e.g., Peters 119; ≪Muhammad≫, ≪Encyclopaedia of Islam≫; ≪Kurayza, Banu≫, ≪Encyclopaedia of Islam≫.
- ↑
а
б
The Biography of Mahomet, and Rise of Islam. Chapter Eleventh.
[
Арх?вовано
6 липня 2008 у
Wayback Machine
.]
Hostilities between Medina and Mecca. A.H. I. & II. ? A.D. 623. by
William Muir
- ↑
The Biography of Mahomet, and Rise of Islam. Chapter Fourth.
[
Арх?вовано
7 листопада 2010 у
Wayback Machine
.]
Extension of Islam and Early Converts, from the assumption by Mahomet of the prophetical office to the date of the first Emigration to Abyssinia by William Muir
- ↑
Robert Mantran,
L'expansion musulmane
Presses Universitaires de France 1995, p. 86
- ↑
Insert footnote text here<Robert Mantran,
L'expansion musulmane
Presses Universitaires de France 1995, p. 86>
- ↑
Economic cities a rise
. Арх?в
ориг?налу
за 24 вересня 2009
. Процитовано 16 березня 2008
.
- ↑
Madinah Climate Normals 1961?1990
.
National Oceanic and Atmospheric Administration
. Процитовано 19 грудня 2012
.
Retrieved on 24 November 2011.
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Географ?я та географ?чн? карти
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|