Мар?я I
(
8 грудня
1542
(
15421208
)
?
8 лютого
1587
) ? королева
Шотланд??
з дитинства (фактично з 1560 року) до повалення в 1567 роц?, а також королева
Франц??
в 1559?1560 роках (як дружина короля
Франциска II
) ? претендентка на англ?йський
престол
. ?? траг?чна доля, повна ц?лком ≪л?тературних≫ за драматизмом поворот?в ? под?й, приваблювала письменник?в романтично? ? наступних епох.
Золота шотландська монета з монограмою Мар?? Стюарт. 1553 р?к
Регентство Аррана
[
ред.
|
ред. код
]
Мар?я Стюарт була дочкою короля Шотланд??
Якова V
? французько? принцеси
Мар?? де Г?з
. Саме вона ввела у вживання офранцужене написання ?мен? династ??
Stuart
, зам?сть ран?ше прийнятого
Stewart
.
Мар?я народилася 8 грудня 1542 року у
палац? Л?нл?тгоу
в
Лот?ан?
, а через 6 дн?в п?сля народження помер ?? батько, король Як?в V, що не перен?с принизливо? поразки шотландц?в при
Солуей-Мосс
? недавн?х смертей двох сво?х син?в. Окр?м Мар??, у короля не залишилося законних д?тей, а оск?льки до цього часу в живих вже не було н?кого з прямих нащадк?в по чолов?ч?й л?н?? першого короля з
династ?? Стюарт?в
Роберта II, Мар?я Стюарт була проголошена королевою Шотланд??.
Регентом
кра?ни при малол?тн?й королев? став
Джеймс Гам?льтон, 2-й граф Арран
, найближчий родич Мар?? Стюарт та ?? спадко?мець. До Шотланд?? повернулися
шляхтич?
-
ем?гранти
? прихильники союзу з Англ??ю, як? були вигнан? або втекли з кра?ни при Яков? V, який проводив профранцузьку пол?тику. За ?хньо? п?дтримки регент Арран наприк?нц? с?чня 1543 року сформував проангл?йський уряд, припинив пересл?дування
протестант?в
? почав переговори про шлюб молодо? королеви з? спадко?мцем англ?йського престолу. Ц? переговори завершилися в липн? 1543 року п?дписанням
Гринв?цького договору
, в?дпов?дно до якого Мар?я повинна була вийти зам?ж за сина короля Англ??
Генр?ха VIII
? принца Едуарда, що надал? мало спричинити при?днання Шотланд?? до Англ??. Тим часом, 9 вересня 1543 року, Мар?я Стюарт була коронована у
Стерл?нгському замку
королевою Шотланд??.
Посилення профранцузько? парт?? шотландсько? шляхти на чол? з
кардиналом
Дев?дом Б?тоном ? королевою-мат?р'ю, а також вимога Генр?ха VIII про передачу йому Мар?? Стюарт, викликали поворот у пол?тиц? Шотланд??. Наприк?нц? 1543 року проангл?йськ? барони на чол? з графом Ангусом були зм?щен?, а до влади прийшов кардинал Б?тон та прихильники ор??нтац?? на Франц?ю. Це не могло не викликати в?дпов?дно? реакц?? з боку Англ??. У 1544?1545 роках англ?йськ? в?йська графа Гертфорда неодноразово вторгалися до Шотланд??, знищуючи католицьк? церкви ? плюндруючи шотландськ? земл?. Одночасно дедал? б?льше поширення в кра?н? отримувало протестантство, прихильники якого в пол?тичному в?дношенн? виступали за зближення з Англ??ю. 29 травня 1546 року група радикальних протестант?в вбила Б?тона ? захопила
Сент-Ендрюський
замок. Уряд не зм?г впоратися з ситуац??ю ? звернувся за допомогою до Франц??.
Французьк? в?йська прибули в Шотланд?ю на початку 1547 року ? вибили протестант?в ?з Сент-Ендрюса. У в?дпов?дь англ?йська арм?я знову перейшла кордон ? вщент розгромила шотландц?в у битв? при П?нк? у вересн? 1547 року. Англ?йц? захопили основн? шотландськ? фортец? в Лот?ан? та на берегах Ферт-оф-Тея, п?дпорядкувавши таким чином найважлив?шу частину корол?вства. Мар?я де Г?з була змушена сховати свою дочку в
замку Дамбартон
[3]
. Перед тим на престол Франц?? вступив
Генр?х II
, прихильник р?шучо? боротьби з Англ??ю. За його пропозиц??ю 7 червня 1548 року був п?дписаний догов?р про шлюб королеви Мар?? Стюарт ? спадко?мця французького престолу
доф?на
Франциска
. До Шотланд?? були введен? французьк? в?йська, як? до к?нця 1550 року змогли домогтися в?дходу англ?йц?в ?з кра?ни. 7 серпня 1548 року королева Мар?я, як?й на той час виповнилося лише ш?сть рок?в, в?дбула до Франц??.
Разом з Мар??ю 13 серпня 1548 року до Франц?? прибула ?? невелика свита, яка включала ?динокровного брата графа Морейского ? ≪чотирьох Мар?й≫ ? чотирьох юних дочок шотландських аристократ?в на одне ?м'я, як? стали фрейл?нами. Французький
дв?р
, ймов?рно в той час найблискуч?ший у ?вроп?, зустр?в юну наречену пишними урочистостями. Король Генр?х II в?дчував симпат?ю до Мар?? Стюарт ? забезпечив ?й чудову осв?ту: молода королева вивчала французьку, ?спанську, ?тал?йську, давньогрецьку мови ?
латину
, твори античних ? сучасних автор?в. Вона також навчилася сп?вати, грати на
лютн?
та полюбила поез?ю ? полювання. Мар?я зачарувала французький дв?р, ?й присвячували в?рш?
Лопе де Вега
, П'?р де Брантом (
Brantome
[fr]
),
П'?р де Ронсар
.
1550 року до Франц?? прибула мати королеви,
Мар?я де Г?з
, яка займалася зм?цненням франко-шотландського союзу. Вона, однак, не залишилась з? сво?ми д?тьми, а в 1551 роц? повернулася до Шотланд??, щоб забезпечити сво?й доньц? стаб?льну владу в розд?лен?й рел?г?йними суперечками кра?н?. У 1554 роц? Мар?? де Г?з вдалося усунути в?д влади графа Аррана ? сам?й очолити
уряд
Шотланд??.
Регентство Мар?? де Г?з
[
ред.
|
ред. код
]
Правл?ння Мар?? де Г?з ознаменувалось посиленням французького впливу в Шотланд??. Французьк? в?йська були розм?щен? в шотландських фортецях, у корол?вськ?й адм?н?страц?? дом?нували вих?дц? з Франц??. 24 кв?тня 1558 року в
Собор? Паризько? Богоматер?
в?дбулося вес?лля Мар?? Стюарт ? доф?на Франциска. Секретним додатком до шлюбного контракту королева передавала Шотланд?ю королю Франц?? в раз? в?дсутност? д?тей в?д цього шлюбу.
Така пол?тика не могла не викликати невдоволення б?льшо? частини шотландсько? аристократ??. У той же час поширення протестантства остаточно розкололо сусп?льство. Положення ускладнилося сходженням на престол Англ?? наприк?нц? 1558 року королеви
?лизавети I
, яка почала надавати п?дтримку протестантам Шотланд??. ?лизавета I зг?дно з канон?чними правилами католицько? церкви була незаконно народженою, тому Мар?я Стюарт, яка припадала правнучкою короля Англ??
Генр?ху VII Тюдору
, оголосила себе англ?йською королевою. Це р?шення Мар?? стало фатальним: у Шотланд?? не було сил в?дстояти ?? права на престол, а в?дносини з Англ??ю були безнад?йно з?псован?.
10 липня
1559
року помер Генр?х II, ? на престол Франц?? вступив Франциск II. Мар?я Стюарт стала королевою Франц??.
Протестантська революц?я
[
ред.
|
ред. код
]
Франциск II був слабким монархом, ? на перш? рол? у Франц?? вийшла королева-мати
Катерина Мед?ч?
та
Г?зи
, дядьки Мар?? Стюарт. У той же час у Шотланд?? почалася
протестантська революц?я
. Велика частина шотландських
аристократ?в
при?дналася до повсталих протестант?в ? звернулася по допомогу до Англ??. У кра?ну були введен? англ?йськ? в?йська, як? зустр?чали протестанти як визволител?в.
Мар?я де Г?з ? французький гарн?зон був обложений в Ле?те. Мар?я Стюарт не могла надати допомогу сво?й матер?: Амбуазька змова в березн? 1560 року п?дсилила вплив Г?з?в при двор?, у Франц?? назр?вали рел?г?йн? в?йни католик?в з
гугенотами
, ? Катерина Мед?ч? не бажала загострювати в?дносини з Англ??ю. 11 червня 1560 року померла Мар?я де Г?з ? остання перешкода на шляху руху Шотланд?? до протестантизму ? союзу з Англ??ю.
Единбурзький догов?р
, укладений м?ж Франц??ю ? Англ??ю 6 липня 1560 року, забезпечив в?дх?д ? англ?йських, ? французьких в?йськ ?з Шотланд?? й закр?пив перемогу протестантизму в кра?н?. Мар?я Стюарт в?дмовилася затвердити цей догов?р, оск?льки в ньому м?стилося визнання
?лизавети I
королевою Англ??.
5 грудня 1560 року помер Франциск II. Це означало швидке повернення Мар?? Стюарт до Шотланд??. Перспектива прибуття королеви-католички змусила шотландських протестант?в прискорити оформлення ново? державно? церкви: парламентом кра?ни були затверджен? протестантський символ в?ри ? дисципл?нарний статут, оголошено про розрив шотландсько? церкви з Римом ? заборону
католицько? меси
.
Повернення в Шотланд?ю
[
ред.
|
ред. код
]
Внутр?шня пол?тика
[
ред.
|
ред. код
]
19 серпня 1561 року в?с?мнадцятир?чна королева прибула до Шотланд??. Кра?на, в яку вона повернулася, являла собою розд?лену нац?ю. Консерватори, на чол? з графом Гантл?, були готов? беззастережно п?дтримати королеву, яка перестала п?сля смерт? Франциска II уособлювати французьке дом?нування. Радикальн? протестанти, на чол? з
Джоном Ноксом
, вимагали розриву королеви з католицтвом ? ?? шлюбу з графом Арраном, одним ?з протестантських л?дер?в. Пом?рне крило
лорда
Джеймса Стюарта ? державного секретаря
В?льяма Мейтланда
могло надати Мар?? Стюарт п?дтримку т?льки за умови збереження протестантсько? рел?г?? ? продовження зближення з Англ??ю.
З перших дн?в свого правл?ння Мар?я Стюарт стала проводити обережну пол?тику, не намагаючись реставрувати католицтво, але ? не переходячи в протестантство. Головн? рол? в корол?вськ?й адм?н?страц?? зберегли Джеймс Стюарт, який став
графом
Морейским, ? В?льям Майтленд. Крайн? протестанти намагалися влаштувати змову з метою захоплення королеви, але вона провалився. Арран незабаром збожевол?в, а радикал?зм Джона Нокса вже не зустр?чав розум?ння у широких верствах шотландсько? шляхти. З ?ншого боку, консервативне крило в 1562 роц? виявилося обезголовленим: граф Гантл?, який добивався передач? йому графства Мор?в, п?дняв повстання проти Мар?? Стюарт, але був розбитий лордом Джеймсом ? незабаром помер. У 1562?1563 роках королева оф?ц?йно визнала
протестантство
як державну рел?г?ю кра?ни ? затвердила порядок розпод?лу церковних доход?в на рел?г?йн? та державн? потреби. Мар?я Стюарт в?дмовилася послати шотландську делегац?ю на
Тридентський собор
, який завершив оформлення католицько? доктрини. При цьому вона не поривала з Римом, продовжувала листування з
папою
, а при двор? служили католицьку месу. У п?дсумку з початком правл?ння Мар?? Стюарт досягненням став здобуток в?дносно? пол?тично? стаб?льност?.
П?дтримка Мар?? Стюарт шляхтою пояснювалася новими можливостями, як? в?дкрилися перед молодими шотландськими аристократами п?сля створення корол?вського двору за французьким зразком в
Гол?рудгаузькому палац?
Мар??. Молода, струнка, красива королева, яка любила музику, танц?, маскаради, полювання ?
гольф
, привертала до себе увагу шотландсько? шляхти, яка за час громадянських в?йн в?двикла в?д придворного життя. Передоручивши щоденну адм?н?стративну роботу Морею ? Мейтланду, Мар?я Стюарт змогла створити у себе в Гол?рудгауз? маленьку подобу
Лувру
.
Зовн?шня пол?тика
[
ред.
|
ред. код
]
Зовн?шня пол?тика становила серйозну проблему. Л?дери шотландського уряду Море? ? Майтленд були переконаними прихильниками англо-шотландського зближення. Сама королева Мар?я в?дмовлялася визнавати ?лизавету I королевою Англ??, спод?ваючись на реал?зац?ю сво?х прав на англ?йський престол. Компром?с м?г бути можливим на умовах в?дмови Мар?? в?д претенз?й на корону за життя ?лизавети ? в обм?н на визнання ?? спадко?мицею англ?йсько? королеви. Однак н? Мар?я, ведена самовпевненими над?ями, н? ?лизавета, не готова вир?шувати питання спадкування, не бажали йти на зближення.
У той же час постало питання нового шлюбу королеви Мар??. На ?? руку було безл?ч претендент?в серед ?вропейських монарх?в (корол? Франц??, Швец??, Дан??, ерцгерцог Австр??). Найб?льш ?мов?рним нареченим тривалий час вважався
Дон Карлос
, син короля ?спан??
Ф?л?па II
. Переговори про цей союз стурбували Англ?ю: ?лизавета I нав?ть запропонувала за в?дмову в?д ?спанського шлюбу визнати Мар?ю сво?ю спадко?мицею. Однак до к?нця 1563 року стало ясно, що Дон Карлос псих?чно нестаб?льний, ? цей про?кт провалився. ?лизавета з? свого боку запропонувала руку
Роберта Дадл?
, графа Лестера, свого ймов?рного коханця, що, природно, викликало обурення королеви Шотланд??.
Криза ? пад?ння Мар??
[
ред.
|
ред. код
]
Другий шлюб ? вбивство Р?чч?
[
ред.
|
ред. код
]
1565 року до Шотланд?? прибув двоюр?дний брат королеви ? дев'ятнадцятир?чний
Генр?х Стюарт
, лорд Дарнл?, син графа Леннокса ? нащадок по материнськ?й л?н?? англ?йського короля Генр?ха VII ? високий, гарний молодий чолов?к. Мар?я Стюарт ?з першо? зустр?ч? закохалася в нього ? вже 29 липня 1565 року вийшла за нього зам?ж ? задля б?льшого незадоволення ?лизавети I. Цей шлюб не т?льки означав розрив з Англ??ю, а й одночасно в?дштовхнув в?д королеви ?? колишн?х союзник?в ? Морея ? Мейтланда. У серпн? 1565 року Морей спробував п?дняти повстання, але Мар?я Стюарт, заручившись п?дтримкою Гордон?в ? Гепберн?в та заклавши сво? коштовност? для оплати солдат, моментально атакувала заколотника та змусила його т?кати в Англ?ю.
Виступ Морея продемонстрував королев?, що радикальн? протестанти ? англоф?ли далек? в?д беззастережно? лояльност?. Це викликало поворот у пол?тиц? королеви. Вона почала зближуватися з католиками ? в?дновила листування з королем ?спан??. Одночасно Мар?я в?ддалила в?д себе пров?дних шотландських аристократ?в ? наблизила ос?б незнатного походження та ?ноземц?в, бажаних особисто королев?. Положення посилило охолодження у в?дносинах ?з чолов?ком: Мар?я Стюарт усв?домила, що лорд Дарнл? морально виявився не готовий до корол?вського титулу, що вона вийшла зам?ж за людину без особливих талант?в ? г?дност?. Королева, зрозум?вши свою помилку, стала нехтувати сво?м чолов?ком.
Через це до початку 1566 року склалася ворожа королев? коал?ц?я Дарнл? та протестантських лорд?в на чол? з Море?м ? Мортоном. 9 березня 1566 року в присутност? ваг?тно? королеви л?дери опозиц?? жорстоко вбили
Давида Р?чч?
, одного з найближчих друз?в, фаворита ? особистого секретаря Мар?? Стюарт. Ймов?рно, цим злочином змовники хот?ли, створивши загрозу життю королеви, змусити ?? п?ти на поступки. Однак ефективн? д?? Мар?? знову зруйнували плани опозиц??: королева демонстративно примирилася з чолов?ком ? Море?м, що викликало розкол у лавах змовник?в, ? р?шуче розправилася з виконавцями вбивства. Мортон ? його сподвижники втекли до Англ??.
Вбивство Дарнл? ? повалення королеви
[
ред.
|
ред. код
]
Примирення Мар?? Стюарт ?з чолов?ком було короткочасним. Незабаром стала очевидною ?? симпат?я до
Джеймса Гепберна, графа Ботвелла
, який р?зко контрастував з Дарнл? сво?ю силою, мужн?стю ? р?шуч?стю. Розрив королеви ? короля став доконаним фактом: Дарнл? нав?ть в?дмовився бути присутн?м на хрещенн? ?хньо? дитини, майбутнього короля
Якова VI
, який народився 19 червня 1566 року. Пол?тика Мар?? Стюарт дедал? б?льше визначалася ?? почуттями, перш за все пристрастю до Ботвелла. Дарнл? став перешкодою, яку треба було подолати.
10 лютого 1567 року при та?мних обставинах вибухнув будинок у
Керк-о'Ф?льде
, передм?ст?
Единбурга
, де зупинився Дарнл?, а сам в?н був знайдений убитим у двор?, мабуть, заколотий при спроб? втеч? з палаючого будинку. Питання про участь Мар?? Стюарт в орган?зац?? вбивства свого чолов?ка ? одне з найб?льш сп?рних в ус?й ?стор?? Шотланд??. Мабуть, про п?дготовлюваний злочин принаймн? знали, а, можливо, ? сам? брали участь граф Морей ? Майтленд. Також з? значною часткою впевненост? можна говорити про наявн?сть змови проти Дарнл? його колишн?х партнер?в по вбивству Р?чч? на чол? з Мортоном, яких король зрадив. Участь у змов? графа Ботвелла теж б?льш н?ж ?мов?рна. Причому, якщо Ботвелл, мабуть, хот?в розчистити соб? шлях до руки королеви Мар??, то групи Мортона ? Морея, можливо, вбивством Дарнл? намагалися викликати кризу дов?ри до королеви ? ?? повалення. Можливо, вс? перел?чен? групи д?яли незалежно один в?д одного.
Однак, хоч би хто був д?йсним убивцею Дарнл?, принаймн? непряму провину в цьому злочин? громадська думка Шотланд?? поклала на королеву як нев?рну дружину. Мар?я Стюарт не зробила н?чого, щоб довести свою невинн?сть. Навпаки, вже 15 травня 1567 року в Гол?руд? в?дбулося одруження Мар?? ? графа Ботвелла. Цей шлюб з ?мов?рним убивцею короля позбавив Мар?ю Стюарт будь-яко? п?дтримки в кра?н?, чим негайно скористалися лорди-протестанти ? прихильники Морея. Вони орган?зували ≪конфедерац?ю≫ лорд?в ?, з?бравши значн? в?йськов? сили, вибили в?йська королеви ? Ботвелла з
Единбурга
. 15 червня 1567 року в?йська королеви, з?ткнувшись у Карберр? з арм??ю конфедерат?в, розб?глися. Мар?я Стюарт була змушена здатися, попередньо забезпечивши безперешкодний в?д'?зд Ботвелла, ? була перепроваджена повсталими в замок
Лохлевен
, де 24 липня п?дписала зречення в?д престолу на користь свого сина Якова VI. Регентом кра?ни на час неповнол?ття короля був призначений граф Морей.
Повалення законно? королеви не могло не викликати невдоволення частини шотландсько? аристократ??. Союз ≪конфедерат?в≫ швидко розпався, встановлення регентства Морея викликало перех?д в опозиц?ю
Гам?льтон?в
, граф?в Аргайла ? Гантл?. 2 травня 1568 року Мар?я Стюарт втекла ?з
замку Лохлевен
. До не? негайно при?дналися опозиц?йн? Морею барони. Однак невелика арм?я королеви 13 травня була розбита в?йськами регента в битв? при Лангсайд?, ? Мар?я втекла до Англ??, де попросила п?дтримки королеви ?лизавети I.
Спочатку ?лизавета I пооб?цяла допомогти Мар??, однак вона була далека в?д ?де? в?йськово? ?нтервенц?? на користь сво?? конкурентки за англ?йський престол. ?лизавета взяла на себе функц?? арб?тра в суперечц? м?ж Мар??ю Стюарт ? графом Море?м та ?н?ц?ювала розсл?дування обставин смерт? Дарнл? й повалення королеви Шотланд??. У ход? розсл?дування прихильники регента пред'явили як доказ нев?рност? Мар?? Стюарт ? ?? участ? в змов? проти чолов?ка знаменит? ≪Листи з? скриньки≫, кинут? Ботвеллом п?сля його втеч?. Судячи з усього, частина цих лист?в (наприклад, в?рш?, адресован? Ботвеллу) д?йсно були справжн?ми, проте ?нша частина була фальшивою. Результатом розсл?дування став розпливчастий вердикт ?лизавети в
1569
роц?, який, проте, дозволив режиму Морея утвердитися в Шотланд?? ? отримати визнання Англ??.
Справа Мар?? Стюарт ще не було остаточно програною. П?сля вбивства Морея в с?чн? 1570 року в Шотланд?? спалахнула громадянська в?йна м?ж прихильниками королеви (Аргайл, Гантл?, Гам?льтон, Майтленд) ? парт??ю короля (Леннокс ? Мортон). Лише завдяки втручанню ?лизавети I 23 лютого
1573
року сторони п?дписали
≪Пертське примирення≫
, в?дпов?дно до якого королем Шотланд?? визнавався Як?в VI. Незабаром в?йська Мортона захопили Единбург ? заарештували Мейтланда, останнього прихильника парт?? королеви. Це означало втрату Мар??ю Стюарт над?? на ?? реставрац?ю в Шотланд??.
Суд та страта Мар??
[
ред.
|
ред. код
]
Страта Мар?? Стюарт. Художник Абель де Пюжоль.
Невдача в Шотланд?? не зламала королеву. Вона, як ? ран?ше, залишалася претенденткою на англ?йський престол, в?дмовляючись зректися сво?х прав, що не могло не турбувати ?лизавету I. В Англ?? Мар?я перебувала п?д наглядом у
Шефф?лдському замку
. Не можна сказати, що умови утримання Мар?? Стюарт в?дзначалися сувор?стю: у не? був значний штат прислуги, на утримання королеви Англ??ю ? Франц??ю вид?лялися велик? кошти. Однак вона була в?др?зана в?д сво?х друз?в у Шотланд?? ? пов?льно стар?ла на самот?.
Мар?я не переставала створювати ?нтриги проти ?лизавети I, налагодивши секретне листування з ?вропейськими державами, однак реально? участ? у повстаннях проти англ?йсько? королеви вона не брала. Проте ?м'я Мар?? Стюарт, законно? правнучки короля Генр?ха VII Англ?йського, активно використовувалося змовниками проти ?лизавети I. У 1572 роц? була розкрита
змова Р?дольф?
, учасники якого намагалися зм?стити ?лизавету ? посадити на трон Англ?? Мар?ю Стюарт. У 1586 роц?, можливо, не без участ? м?н?стра ?лизавети Френс?са Волс?нгема ? свого тюремника Ем?аса Паулета, Мар?я Стюарт була втягнута в необережне листування з
Ентон? Баб?нгтоном
, агентом католицьких сил, у якому вона п?дтримала ?дею змови з метою вбивства ?лизавети I. Проте змова була розкрита ? листування потрапило до рук англ?йсько? королеви. Мар?я Стюарт постала перед судом ? була засуджена до страти. 8 лютого 1587 року Мар?я Стюарт була обезголовлена в замку
Фотер?нгей
.
Королеву поховали в собор?
П?терборо
, а 1612 року за наказом ?? сина Якова, який став королем Англ?? п?сля смерт? ?лизавети I, тл?нн? рештки Мар?? Стюарт були перенесен? у
Вестм?нстерське абатство
, де були похован? в безпосередн?й близькост? в?д могили ?? в?чно? суперниц? королеви ?лизавети ?.
Мар?я Стюарт у мистецтв? та л?тератур?
[
ред.
|
ред. код
]
Доля Мар?? Стюарт, в як?й перепл?талися сходження на вершини влади ? пад?ння, любов ? зрада, усп?х ? розчарування, пристрасть ? державна мудр?сть, протягом багатьох стол?ть ц?кавила не лише ?сторик?в, але й д?яч?в культури та мистецтва. Чи була винна королева у вбивств? чолов?ка? Наск?льки правдив? ≪Листи з? скриньки≫? Що стало причиною ?? пад?ння: пристрасть ? п?дступна змова противник?в Мар?? або природний х?д шотландсько? ?стор??? На ц? та багато ?нших питань намагалися в?дпов?сти так? видатн? письменники, як
Йост ван ден Вондел
,
Фр?др?х Шиллер
,
Юл?уш Словацький
,
Стефан Цвейг
?
Вальтер Скотт
у роман? ≪Аббат≫. За к?льк?стю ?сторичних та белетристичних б?ограф?й, напрочуд регулярно видаваних починаючи з XVI стол?ття ? до тепер?шнього часу, Мар?я Стюарт не ма? р?вних соб? персонал?й у шотландськ?й ?стор??. Романтичний образ королеви надихнув на створення опер ≪Мар?я Стюарт≫
Гаетано Дон?цетт?
?
Серг?я Слон?мського
, а також циклу в?рш?в ≪Двадцять сонет?в до Мар?? Стюарт≫
Йосипа Бродського
.
Леся Укра?нка
присвятила ?й в?рш ≪Остання п?сня Мар?? Стюарт≫.
Еп?зод страти Мар?? Стюарт в?дтворю?ться в 11-секундному ф?льм?
≪Страта Мар?? Шотландсько?≫
, знятому в серпн? 1895 студ??ю
Томаса Ед?сона
. Доля королеви лягла в основу к?лькох художн?х ф?льм?в:
≪Мар?я Шотландська≫
(1936, в головн?й рол?
Кетр?н Гепберн
), ≪Мар?я ? королева Шотланд??≫ (1971, в головн?й рол?
Ванесса Ред?рейв
), ≪Змова проти корони≫ (≪Gunpowder, Treason & Plot≫) (2004, BBC), у головн?й рол?
Клеманс Поез?
. У телев?з?йному ф?льм? ≪Остання н?ч≫ (≪La dernire nuit≫, 1981) в рол? Мар?? Стюарт знялася французька актриса
Анн? Жирардо
.
17 жовтня 2013 року на телеканал?
The CW
розпочато показ американського телесер?алу
Царство
. У центр? сюжету перебува? молода Мар?я Стюарт, королева Шотланд?? ? ?? ?стор?я приходу до влади у
Франц??
1559 року. Головн? рол? виконують австрал?йськ?, канадськ?, англ?йськ? та новозеландськ? актори. У 2018 роц? вийшов ф?льм
≪Мар?я ? королева Шотланд??≫
.
- В?д першого чолов?ка не було.
- В?д другого чолов?ка:
- Bain, Joseph (editor) (1900). Calendar State Papers, Scotland: Volume II. Edinburgh: General Register Office (Scotland).
- Bingham, Caroline (1995). Darnley: A Life of Henry Stuart, Lord Darnley, Consort of Mary Queen of Scots. London: Constable.
ISBN 978-0-09-472530-0
.
- Boyd, William K. (editor) (1915). Calendar of State Papers, Scotland: Volume IX. Glasgow: General Register Office (Scotland).
- Clifford, Arthur (editor) (1809). The State Papers and Letters of Sir Ralph Sadler. Edinburgh: Archibald Constable and Co.
- Donaldson, Gordon (1974). Mary, Queen of Scots. London: English Universities Press.
ISBN 978-0-340-12383-6
.
- Fraser, Antonia (1994) [1969]. Mary Queen of Scots. London: Weidenfeld and Nicolson.
ISBN 978-0-297-17773-9
.
- Greig, Elaine Finnie (2004). ≪Stewart, Henry, duke of Albany [Lord Darnley] (1545/6-1567)≫. Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press.doi:10.1093/ref: odnb/26473. Retrieved 3 March 2012. (subscription or UK public library membership required)
- Guy, John (2004). ≪My Heart is my Own≫: The Life of Mary Queen of Scots. London: Fourth Estate.
ISBN 978-1-84115-753-5
.
- Lewis, Jayne Elizabeth (1999). The Trial of Mary Queen of Scots: A Brief History with Documents. Boston: Bedford/St. Martin's.
ISBN 978-0-312-21815-7
.
- McInnes, Charles T. (editor) (1970). Accounts of the Lord High Treasurer of Scotland Volume 12. Edinburgh: General Register Office (Scotland).
- Weir, Alison (2008) [2003]. Mary, Queen of Scots and the Murder of Lord Darnley. London: Random House.
ISBN 978-0-09-952707-7
.
- Williams, Neville (1964). Thomas Howard, Fourth Duke of Norfolk. London: Barrie & Rockliff.
- Wormald, Jenny (1988). Mary, Queen of Scots. London: George Philip.
ISBN 978-0-540-01131-5
.
- Л?тв?нова, Яна (12 лютого 2023).
Шифр полонено? королеви: як вдалося розшифрувати нев?дом? листи Мар?? Стюарт
.
BBC News Укра?на
. Процитовано 14 лютого 2023
.
Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|
 Королеви та ?мператриц? Франц??
|
|---|
| |
|
|