Мар?уполь
Герб Мар?уполя Прапор Мар?уполя
Зверху вниз зл?ва направо: Панорамний вигляд м?ста до бойових д?й, панорамний вигляд драматичного театру до бойових д?й, Донецький академ?чний обласний драматичний театр до бойових д?й, зруйноване м?сто п?сля бо?в, зруйнований Приазовський ун?верситет , ру?ни Донецького академ?чного драматичного театру .
Основн? дан?
Кра?на	Укра?на
Область	Донецька область
Район	Мар?упольський район
Громада	Мар?упольська м?ська громада
Засноване	1778
Статус м?ста	з 1779 року
Под?л м?ста	4 райони
Населення	▼ ? 100 000 (07.06.2022) [1]
Площа	134,7 [2]  км²
Поштов? ?ндекси	87500?87590
Телефонний код	+380-629
Координати	47°07′21″ пн. ш. 37°34′44″ сх. д. H G O
Висота над р?внем моря	22  м
Водойма	Кальм?ус , Кальчик , Балка Митрополитська
Назва мешканц?в	мар?у?полець, мар?у?полька, мар?у?польц?
М?ста-побратими	17 м?ст ( список )
День м?ста	29 вересня [3] [4]
В?дстань
Найближча зал?знична станц?я	Мар?уполь
До обл./респ. центру
- ф?зична	99,6 км
- зал?зницею	132 км
- автошляхами	121 км
До Ки?ва
- ф?зична	635 км
- зал?зницею	1033 км
- автошляхами	762 км
М?ська влада
Адреса	87500, Донецька обл., Мар?упольський район, м. Мар?уполь, пр. Миру , 70
Вебстор?нка	Мар?упольська м?ськрада
М?ський голова	Вадим Бойченко
Мар?уполь у В?к?сховищ? Карта Мар?уполь

Мар?у?поль ( грец. Μαριο?πολη  ? ≪м?сто Мар??≫; МФА :  [m?r?i?up?l?]  ( прослухати ) ; у 1948?1989 роках ? Жда?нов ) ? м?сто в Укра?н? на п?вдн? Донецько? област? на берез? Азовського моря у гирл? р?чки Кальм?усу . Адм?н?стративний центр Мар?упольсько? м?сько? громади ? Мар?упольського району . Значимий порт ? промисловий центр кра?ни. У м?ст? д?яли два велик? металург?йн? комб?нати ( Мар?упольський металург?йний комб?нат ?мен? ?лл?ча та ≪Азовсталь≫ ), продукц?я яких склада? значну частину експорту Укра?ни. У промисловост? Донецько? област? частка Мар?уполя ? 37,5 %, в Укра?н? ? близько 7 %. Район компактного розселення грек?в Приазов'я . Кл?матичний ? грязьовий курорт . В?д червня ^[5] до 13 жовтня 2014 року в м?ст? розташовувалася Донецька обласна державна адм?н?страц?я ^[6] .

П?д час рос?йського вторгнення в Укра?ну м?сто практично повн?стю знищили Збройн? сили Рос?? ^[7] . З 20 травня 2022 року перебува? п?д окупац??ю, п?сля того, як оборонц? п?сля бо?в на Азовстал? здалися в полон. Станом на 7 червня 2022 року в м?ст? перебувало приблизно 100 000 жител?в ^[8] .

6 березня 2022 року Указом Президента Укра?ни з метою в?дзначення подвигу, масового геро?зму та ст?йкост? громадян, виявлених у захист? сво?х м?ст п?д час в?дс?ч? збройно? агрес?? Рос?йсько? Федерац?? проти Укра?ни м?сту присво?но почесну в?дзнаку ≪М?сто-герой Укра?ни≫ ^[9] .

• Домаха  ? у XVI стол?тт?, як вартовий пост;
• Павловськ  ? у 1778?1779 роках;
• Жда?нов  ? у 1948?1989 роках;
• Мар?у?поль  ? 1780?1948 та з 1990 рок?в. Досл?вно означа? ≪м?сто Мар??≫. У 1779 роц? зустр?чалися назви як Мар?анополь та Мар?у-Поль . ^[10] Назва впроваджена рос?йською ?мператрицею Катериною II в рамках ?? ≪Грецького про?кту≫ ^[11] .
• Мар?юп?ль  ? альтернативна назва укра?нською , в?дпов?дно до ≪клясичного правопису≫ ^[12] , оф?ц?йно використовувалася в 1930-т? роки.
• Мар?уп?ль ^{[13] [14] [15]} , Мариуп?ль ^[16]  ? альтернативний вар?ант, що використовувався у 1910-х ? 1930-х роках.
• Марноп?ль ^{[17] [18] [19]}  ? укра?нська народна назва, що використовувалася у XIX стол?тт?.

Сучасне поселення в гирл? Кальм?усу засновано в XVI стол?тт? запорозькими козаками як вартовий пост Домаха для захисту зим?вник?в , промисл?в ? шлях?в сполучення в?д напад?в кримських татар . Зокрема, це ваажлива фортеця на Пота?мному водному шляху Запорозьких козак?в з Дн?пра у Чорне море . Матер?али арх?ву Коша Ново? С?ч? св?дчать, що у XVIII ст. п?д прикриттям Домахи виросла Кальм?уська слобода , у як?й завдяки старанням полковника Андр?я Порохн? була збудована кам'яна Свято-Микола?вська церква . Тобто, користуючись тод?шн?ми ?вропейськими традиц?ями , як? прив'язували поняття м?ста до кам'яних буд?вель, зокрема храм?в, саме цей р?к можна вважати заснуванням м?ста. Так вважа? в?домий ?сторик Сх?дно? Укра?ни Василь П?рко ^[20] .

У 1776 роц? на м?сц? козацького поста Домахи створена Кальм?уська слобода ^[21] . У 1777 роц? закладена Свято-Микола?вська церква-храм, що перебувала у Кальм?уськ?й фортец? . В 1778 роц? поблизу слободи закладене пов?тове м?сто Павловськ. У ньому тод? нал?чувалося 75 жител?в, у слобод? 93. Цей р?к оф?ц?йно вважа?ться датою утворення Мар?уполя. 21 травня 1779 року ?мператриця Катерина II дарувала грамоту, в?дпов?дно до яко? ≪переселенцям ?з Криму дарувались прив?ле? й свободи≫. У грамот? м?сто йменувалося ≪Мар?анополь≫, тобто м?сто Мар??. 24 березня 1780 року на наполегливу вимогу митрополита ?гнат?я м?сто остаточно перейменоване в Мар?уполь, на честь Мар?? Федор?вни , дружини Павла I . Частина прибулих грек?в у липн? 1780 року оселилася в м?ст?, а б?льш?сть ? довкола нього. Кожному з? сво?х селищ греки давали назви тих населених пункт?в Криму, зв?дки вони прийшли. Так виникли села Бахчисарай, Ялта , Урзуф , Сартана , Чердакли , Карань , Мангуш тощо. Грузини та волохи заснували село ?гнат?вку.

• 
  Пам'ятний знак Кальм?уськ?й паланц?
• 
  Мар?я Федор?вна (дружина Павла I)
• 
  План Мар?уполя з проектом фортечного муру на заход? (1784)

Головним заняттям жител?в купецького м?ста була торг?вля . На берез? моря на околицях м?ста було до 20 рибних завод?в, як? приносили мар?упольським купцям велик? прибутки. У 1783 роц?, коли Кримське ханство було при?днано до Рос?йсько? ?мпер?? , частина грек?в повернулася в р?дн? м?сця. Земл?, що зв?льнилися, були роздан? новим переселенцям, виникли н?мецьк? колон??. У 1829 роц? на п?вденному заход? пов?ту оселилися козаки, що повернулися ?з Задунайсько? С?ч? . Вони заснували низку с?л ( Н?кольське , Бойове тощо). В 1820 роц? було орган?зоване переселення хрещених ?вре?в ? н?мц?в-менон?т?в. У Мар?упол?, окр?м грек?в, дозволено було селитися ?вреям та ?тал?йцям . В 1807 роц? Мар?уполь ? 23 грецьк? села було вид?лено в грецький округ ?з п?дпорядкуванням Таганрозькому градоначальству , а з 1859 року ? Катеринославському губернському правл?нню . У 1840-х роках почалося заселення Слободки в?дставними солдатами ? матросами .

• 
  Ринкова площа
• 
  Катерининська вулиця
• 
  Харламп??вський собор (1900)
• 
  Церква Мар?? Магдалини
• 
  Церква Святого Костянтина ? Олени в Слоб?дц?

У 1824 роц? ?тал??ць Кавалотт? почав будувати в Мар?упол? судна вантажоп?дйомн?стю 135?160 тонн. У 1840 роц? в?д центра до б?рж? була прокладена брук?вка . У 1840 роц? споруджено кам'яну набережну. Олександр I був у м?ст? в червн? 1818 року й у листопад? 1825 року. У травн? 1820 року рос?йський поет Олександр Пушк?н в?дв?дав Мар?уполь п?д час подорож? з Катеринослава на Кавказ . У жовтн? 1837 року м?сто в?дв?дав цесаревич Олександр Миколайович (майбутн?й ?мператор Олександр II ), у почт? якого був серед ?нших Василь Жуковський . Значний збиток був завданий Мар?уполю п?д час Кримсько? в?йни 1853 ? 1856 рок?в. Морська торг?вля через во?нн? д?? була припинена. Навесн? 1855 року англо-французька ескадра вв?йшла в Азовське море . 24 травня п?д прикриттям корабельно? артилер?? в Мар?упол? було висаджено англо-французький десант, що знищив склади в порту, спалив дек?лька будинк?в у м?ст?.

• 
  Земська управа
• 
  Олександр?вська чолов?ча г?мназ?я
• 
  Вулиця ?вропейська
• 
  Будинок Хараджа?ва О. Д., (1931)
• 
  М?ська тюрма ? водонагн?тна вежа

• 
  Вулиця Катерининська
• 
  Мар?упольський порт
• 
  Вулиця Микола?вська
• 
  Будинок держбанку ? Каплиця Мар?? Магдалини

Мар?уполь XIX стол?ття був одноповерховим. ?з 3 084 будинк?в т?льки 34 були двоповерховими ? т?льки 3 будинки ? триповерховими. У 1864 роц? був закладений М?ський сад . У 1867 роц? була в?дкрита громадська лазня. У 1871 роц? почалося мощення м?ських вулиць ? площ брук?вкою. 15 липня 1875 року встановлен? перш? 100 гасових л?хтар?в для осв?тлення вулиць (до 1914 року ?х уже було 686). У 1889 роц? на Олександр?вськ?й площ? закладений центральний сквер.

П?д час под?й Укра?нсько? революц?? , протягом Першо? радянсько-укра?нсько? в?йни , 30 грудня 1917 року Мар?уполь захопили б?льшовики. У результат? контрнаступу сил УНР та союзник?в до м?ста поверта?ться укра?нська влада. Впродовж к?лькох наступних рок?в Мар?уполь 17 раз?в переходив п?д владу р?зних в?йськово-пол?тичних об'?днань. 23-25 липня 1918 р. у Мар?упол? стався страйк зал?зничник?в . У березн? 1919 року, п?д час Друго? радянсько-укра?нсько? в?йни ? поновлення б?льшовицько? влади, входить до складу Донецько-кривор?зько? республ?ки . Також, у м?ст?, зм?нюючись, перебували загони Нестора Махна та б?логвард?йц?. Згодом, у Мар?упол? остаточно встановлю?ться радянська влада.

У 1920 роц? були нац?онал?зован? й об'?днан? металург?йн? заводи ≪А≫ (≪Н?кополь Мар?упольський≫) ? ≪Б≫ (≪Рос?йський Пров?данс≫) в один завод ≪?мен? ?лл?ча≫ . В 1923 роц? в Мар?упол? орган?зоване л?тературне об'?днання ≪Дзвони Азов'я≫ . 1 травня 1929 року вийшов у св?т перший номер газети ≪?лл?ч?вець≫. 1 травня 1933 року була пущена перша трамвайна л?н?я ≪Гавань Шм?дта ? Вулиця Франко≫.

• 
  Один з перших трамва?в
• 
  Будинок Хараджа?ва О. Д. (1931)

З 1930 року Мар?уполь перетворився у величезний буд?вельний майданчик.

Мар?уполь став центром компактного проживання грецько? д?аспори, б?ля нього були орган?зован? два грецьких нац?ональних райони: Сартанський (?з центром у селища Сартана (тепер у склад? Кальм?уського району Мар?уполя)) ? Мангуський (?з центром у селищ? Мангуш ). У самому м?ст? був в?дкритий педтехн?кум ?з грецькою мовою викладання, а також 14 грецьких шк?л. Мар?уполь пережив масований наплив населення, в основному з? Стал?нського й Запор?зького округ?в, у результат? чого населення м?ста до 1939 року зросло майже наполовину й почало втрачати свою самобутн?сть.

З початком Друго? св?тово? в?йни Мар?уполь ?з його величезною промисловою базою був переведений на в?йськов? потреби кра?ни. Багато колишн?х роб?тник?в мар?упольських завод?в брали участь у в?йн? з Ф?нлянд??ю (30 листопада 1939 ? 13 березня 1940 рок?в).

8 жовтня 1941 року Мар?уполь був захоплений частинами 3-го танкового корпуса 1-? танково? групи вермахту ( група арм?й ≪П?вдень≫ ), у результат? чого почалася 23-м?сячна окупац?я м?ста. 16 м?сяц?в Мар?уполь перебував у прифронтов?й зон?. Наприк?нц? 1941 року г?тлер?вцями г?рничо-металург?йне товариство ≪Сх?д≫. Виходила укра?нськомовна ≪Мар?юп?льська газета≫ , наклад яко? з 1000 прим?рник?в у листопад? 1941 зр?с до 27 000 у вересн? 1943 ^[22] . Працювало 42 школи, викладання зд?йснювалося укра?нською мовою.

У грудн? 1941 року в Мар?упол? перебували перш? особи Третього Райху , ?тал?? й Румун?? . 6 вересня 1943 року при в?дступ? в?йськ було знищено все промислове устаткування, зруйновано чисельн? буд?вл?. Усього за час окупац?? в м?ст? розстр?ляно й замучено понад 50 тисяч жител?в. У н?ч ?з 9 на 10 вересня 1943 року в порту висадилися загони Азовсько? В?йськово? Флотил?? .

Мар?упольц? приступили до в?дбудови зруйнованого господарства. В 1960?1961 роках Портовське селище й селище заводу ?мен? ?лл?ча були з'?днан? з м?стом житловими кварталами з розвинутою спортивною ?нфраструктурою. У порту споруджувалися нов? причали й ц?л? райони. В 1953 роц? в м?ст? було створено Азовське районне керування Чорноморського пароплавства, що в 1967 роц? перетворилося в Азовське морське пароплавство .

22 жовтня 1948 року м?сто було перейменовано на Жданов ? за пр?звищем радянського парт?йного й державного д?яча Андр?я Жданова , що народився тут в 1896 роц?. 7 с?чня 1971 року указом Презид?? Верховно? Ради СРСР м?сто Жданов нагороджене орденом Трудового Червоного Прапора . 7 вересня 1978 року указом Презид?? Верховно? Ради СРСР м?сто Жданов нагороджене орденом Жовтнево? Революц?? . Перебудова в СРСР принесла багато зм?н у громадське життя м?ста. На початку 80-х рок?в у м?ст? поширилася п?дл?ткова злочинн?сть (так зван? ≪в?йни м?крорайон?в≫), внасл?док чого Жданов тод? вийшов на перше м?сце в СРСР за р?внем злочинност?. 13 с?чня 1989 року м?сту Жданову на прохання його жител?в повернута ?сторична назва ? Мар?уполь. Демонтували три пам'ятники Жданову, закритий його мемор?альний музей. В 1989 роках у школах м?ста вперше почали викладати грецьку мову .

У вересн? 1991 року над мар?упольською м?ськрадою вперше на сход? Укра?н? був п?днятий укра?нський нац?ональний прапор. Тод? ж у м?ст? в?дкрився перший гуман?тарний ЗВО м?ста ? Мар?упольський гуман?тарний ?нститут . Економ?чна криза обернулася згортанням домобуд?вництва й зупинкою майже вс?х державних промислових п?дпри?мств. У 1999 роц? контрольний пакет акц?й ≪ Азовстал? ≫ був викуплений промисловою корпорац??ю ≪ ?ндустр?альний союз Донбасу ≫. 2 листопада 2000 року Верховна Рада Укра?ни прийняла закон про продаж контрольного пакета акц?й ВАТ ≪ ММК ?мен? ?лл?ча ≫ трудовому колективу, що стало безпрецедентним випадком у нов?тн?й ?стор?? Укра?ни.

24 жовтня 1996 року завдяки ?н?ц?атив? грецько? д?аспори Приазов'я в Мар?упол? було в?дкрите консульство Грецько? Республ?ки. За п?дсумками 2002 року Мар?уполь був визнаний найкращим м?стом Укра?ни за благоустро?м.

14 серпня 2015 року у м?ст? було повалено пам'ятник Лен?ну ^[23] .

У серпн? 2016 року м?сцевий телеканал Громадське телебачення Приазов'я завершив цикл документальних ф?льм?в М?сто геро?в , який опису? життя Мар?уполя у 2014?2016 роках ^[24] .

З початком рос?йсько? агрес?? Мар?уполь, завдяки важливому стратег?чному значенню, ста? одним ?з ключових м?ст рос?йсько-укра?нського протистояння. З 13 кв?тня 2014 року, м?сто контролювалося пророс?йськими терористичними формування ≪ДНР≫ ^[25] . 13 червня 2014 м?сто було визволене в?д терорист?в силами добровольчих укра?нських батальйон?в, тим не менше м?сто залишалося вразливим для теракт?в, найб?льший ?з яких стався 24 с?чня 2015. У визволене м?сто було перенесено Донецьку ОДА, а в липн? передислоковано Донецьке обласне управл?ння МВС Укра?ни ^[26] та Донецьку обласну державну адм?н?страц?ю. Проте, вже незабаром ц? державн? ?нституц?? були перем?щен? до Краматорська .

З 1 березня 2022 року м?сто перебува? у блокад? рос?йських окупац?йних в?йськ ^[27] . За даними Мар?упольсько? м?ськради станом на 14 березня к?льк?сть загиблих мирних жител?в у зв'язку з вторгненням Рос?? в Укра?ну становить понад 2,3 тис. ос?б ^[28] . Рос?йськ? в?йська застосували тактику облоги з блокуванням доставки гуман?тарно? допомоги жителям м?ста ^[29] . Також за ?нформац??ю в?д м?ськради, окупанти незаконно перевозили жител?в Мар?уполя на територ?ю Рос?? та ОРДЛО ^[30] .

6 березня 2022 року Указом президента Укра?ни Володимира Зеленського Мар?уполю присво?но звання М?ста-героя ^[31] .

9 березня на Мар?упольський пологовий будинок № 2 рос?йськ? л?таки скинули дек?лька бомб, у результат? буд?вля була зруйнована. Внасл?док ав?аудару с?мнадцять ос?б постраждало, тро? загинуло ^[32] .

16 березня окупац?йн? в?йська скинули бомбу на Мар?упольський драматичний театр . Зруйнована центральна частина буд?вл?. На час ав?аудару в сховищ? театру переховувались мирн? жител? та б?женц? ^[33] . Також через ав?аудар була зруйнована буд?вля басейну ≪Нептун≫ ^[34] . 19 березня рос?йськ? в?йськов? скинули бомби на Школу мистецтв. На час ав?аудару в буд?вл? переховувалося близько 400 жител?в м?ста ^[35] . А 20 березня, за даними в?д полку ≪Азов≫ , м?сто обстр?ляли чотири корабл? в?йськово-морського флоту Рос?? ^[36] .

6 кв?тня 2022 року Мар?упольська м?ська рада пов?домила, що п?сля м?жнародного розголосу под?й у м?ст? Буча Ки?всько? област? , в Мар?упол? рос?йськ? окупац?йн? в?йська запустили в роботу моб?льн? крематор??, де спалюють т?ла загиблих внасл?док рос?йського вторгнення. З огляду на розм?ри м?ста, катастроф?чн? руйнування, тривал?сть блокади та жорсткий спротив, жертвами окупант?в стали десятки тисяч цив?льних мар?упольц?в. Саме тому Рос?я не посп?шала давати ≪зелене св?тло≫ м?с?? Туреччини та ?ншим ?н?ц?ативам ?з порятунку та повно? евакуац?? мешканц?в Мар?уполя ^[37] .

10 кв?тня, б?льш н?ж через м?сяць п?сля початку вторгнення, рос?йським силам вдалося повн?стю взяти в облогу укра?нських в?йськовик?в, що залишилися на територ?? комб?нату ≪Азовсталь≫ , який мав складну систему глибоких п?дземних укритт?в ? комун?кац?й. Кр?м того, внасл?док проведених укра?нськими силами фортиф?кац?йних роб?т наземний штурм став дуже ускладненим ^[38] . Д?? рос?йських в?йськ на територ?? ≪Азовстал?≫ спричинили гуман?тарну катастрофу: укра?нськ? в?йськовики, як? опинилися замкненими в п?дземеллях комплексу разом ?з цив?льними, в?дчувавали гостру нестачу води, ?ж?, л?карських засоб?в, бо?припас?в. Укра?нська сторона стверджувала, що через в?дсутн?сть стерильних пов'язок, медичних ?нструмент?в ? антиб?отик?в поранен? во?ни приречен? на ампутац?ю пошкоджених к?нц?вок або на смерть в?д сепсису. Укра?нськ? в?йськов? майже 2 м?сяц? утримували ≪Азовсталь≫ у надскладних умовах. Ситуац?я привернула велику увагу м?жнародно? сп?льноти. У середин? травня, розпочався орган?зований вих?д укра?нських захисник?в з територ?? заводу для подальшо? домовленост? про обм?н з рос?йською стороною. ^[39] Мар?уполь опинився в повн?й окупац??.

Загальна к?льк?сть загиблих людей у Мар?упол? може сягати 100 тисяч ^[40] .

Мар?уполь розташований на п?вдн? Донецько? област? на берез? Азовського моря , у гирл? р?чки Кальм?ус . М?сто займа? площу 166,0 км² (з передм?стями, тобто територ?ями, п?дпорядкованими Мар?упольськ?й м?ськ?й рад?, ? 244,0 км²). У тому числ? п?д забудовою ? 106,0 км², зелен? масиви ? 80,6 км². ?рунти територ?? м?ста переважно солонцюват? чорноземи. Наявна значна к?льк?сть п?дземних ?рунтових вод, що часто спричиня? зсуви ?рунт?в .

Пом?рно континентальний ?з частими посухами та бурев?ями вл?тку ? в?длигами, мрякою взимку. Р?чна к?льк?сть опад?в ? 400 мм. Кл?матичн? умови дозволяють вирощувати в передм?стях Мар?уполя теплолюбн? с?льськогосподарськ? культури з довгим вегетац?йним пер?одом (соняшник, баштанн? культури, виноград), однак у рег?он? обмаль водних ресурс?в. Для потреб населення та промисловост? використовують ставки та водосховища.

В?три взимку переважно сх?дн?, вл?тку ? п?вн?чн?. Середня температура пов?тря в с?чн? ?5,2 °C, липн? ? +22,7 °C. К?льк?сть опад?в ? 450 мм на р?к. Абсолютний максимум температури пов?тря ? +40 °C, м?н?мум ? ?32 °C.

У м?ст? сформована м?ська рада, очолю? яку м?ський голова. М?сто традиц?йно п?дтриму? л?в? й пророс?йськ? пол?тичн? сили. На останн?х парламентських виборах ( 2012 ) м?сто проголосувало за Парт?ю рег?он?в  ? 47,6 % голос?в, КПУ  ? 27,8 % голос?в, ВО ≪Батьк?вщина≫  ? 8,3 % голос?в, УДАР  ? 7,6 % голос?в, ВО ≪Свобода≫  ? 1,6 % голос?в.

У 2015 м?ським головою Мар?уполя обраний Вадим Бойченко .

• Центральний район , центральний район м?ста. Народна назва центрально? частини району ? Центр, або Го?род.
• Кальм?уський район , на п?вноч? м?ста, найб?льший за площею та за розвитком промисловост?. Народна назва: ?лл?ча.
• Л?вобережний район , на сход? м?ста, на л?вому берез? Кальм?уса. Народна назва: Л?вий Берег.
• Приморський район , на п?вдн? м?ста, на берез? Азовського моря. Народна назва центрально? частини району: Порт.

Сучасний вар?ант герба використову? композиц?йн? принципи й кольори герба зразка ще 1811 року. Щит розд?лений горизонтально на дв? р?вн? частини. Зверху поле ср?бного кольору, знизу ? син?. Л?н?я розд?лу хвиляста. Син?й кол?р ? хвиляста л?н?я символ?зують море, тому що Мар?уполь ? портове м?сто. Ср?бне поле символ?зу? виробництво стал?. У центр? герба зображений як?р ? символ портового м?ста. Причому, сам як?р склада?ться з ковша (к?льце якоря), що вилива? метал по контур? й цифр 1778 ? року заснування м?ста.

У Мар?упол? в?дзначаються дати м?сцевого значення: День визволення м?ста в?д нацистських загарбник?в ( 10 вересня ), День визволення в?д рос?йських окупант?в ( 13 червня ), День м?ста (перша нед?ля п?сля дати 10 вересня ), а також профес?йн? свята: День металурга , День машинобуд?вника , День моряка та ?нш?.

• Паранагуа , Бразил?я ^[42]
• Пафос , К?пр ^[43]
• Генеральне консульство, Грец?я
• Генеральне консульство, К?пр

На 1 с?чня 2015 року к?льк?сть населення становила 455,1 тис. мешканц?в. За останн? стор?ччя к?льк?сть населення зросла майже у 12 раз?в. У м?ст? мешкають укра?нц?, рос?яни, греки, б?лоруси, в?рмени, ?вре? тощо. Мова сп?лкування ? це специф?чне фонетично-лексичне злиття укра?нсько?, рос?йсько? та грецько? мов, що становить собою особливу приазовську (або мар?упольську) гов?рку. З погляду фонетики та фразеолог?? мовлення яскраво репрезенту? степовий гов?р укра?нсько? мови . ^{[ джерело? ]}

Значний вплив у 19 стол?тт? укра?нська мова у Приазов'? зазнала завдяки перем?шуванню ?з грецькою мовою, яке в?дбувалося впродовж стол?ття ? трива? понин?. Завдяки активн?й русиф?кац?? у 20 стол?тт? при?ждже населення поступово втрачало укра?нську ?дентичн?сть, але на сьогодн? Мар?уполь, як буферна зона м?ж Рос??ю та Укра?ною, перебува? у пост?йному вза?мообм?н? ?з переважанням рос?йсько?. Завдяки пост?йному припливу с?льського населення асим?ляц?йн? процеси майже не позначаються на русиф?кац?? рег?ону.

За даними перепису 2001 року р?дною мовою назвали укра?нську 10,10 %, рос?йську ? 89,39 % грецьку ? 0,11 % мешканц?в м. Мар?уполь ^[44] .

За даними перепису 2001 на територ??, п?дпорядкован?й м?ськ?й рад? Мар?уполя, мешкало 514 548 ос?б, у тому числ? в м?ст? Мар?уполь ? 492 176 ос?б.

За оборотом реал?зац?? готово? продукц?? промислов?сть Мар?уполя займала перше м?сце в рег?он?. В розр?з? основних груп промислово? продукц?? традиц?йно переважали:

• продукц?я металург?? ? готових металевих вироб?в ? 78,3 %.
• Мар?упольський металург?йний комб?нат ?мен? ?лл?ча  ? чистий дох?д 13,348 млрд грн.
• Азовсталь Чистий дох?д 15,705 млрд грн.
• продукц?я машинобудування (14,2 %).
• Азовзагальмаш (концерн ≪Азовмаш≫ , чистий дох?д 1,950 млрд грн.
• Мар?упольський завод важкого машинобудування, чистий дох?д 1,071 млрд грн.
• судноремонтний завод , завод ≪Електробутприлад≫, ≪Терм?чний завод≫, ≪Азовелектросталь≫, Мар?упольський досл?дно-експериментальний завод , завод ≪Магма≫.

Переважало промислове буд?вництво. Масова забудова житлових квартал?в у м?ст? ск?нчилася у 80-х роках минулого стор?ччя. До 24.02.2022 року будувалось головним чином комфортабельне житло. Буд?вельними установами м?ста за 9 м?сяц?в 2005 року виконаний обсяг п?дрядних буд?вельно-монтажних роб?т на 304,4 млн гривень. М?ська частка за цим показником у загальнообласному ? 22,1 %.

Частина ?нформац?? в ц?й статт? застар?ла . Ви можете допомогти, оновивши ??. Можливо, стор?нка обговорення м?стить зауваження щодо потр?бних зм?н. (с?чень 2016)

Станом на 01.12.2015 надходження доход?в загального фонду бюджету склали ? 2142,5 млн (у тому числ?: власних доход?в загального фонду ? 990,8 млн, м?жбюджетн? трансферти ? 1151,7 млн (з них субвенц?? з державного бюджету: на осв?ту ? 282,1 млн, на охорону здоров'я ? 345,5 млн).

За с?чень-серпень 2015 обсяг реал?зац?? промислово? продукц?? склав ? 43,4 млрд. Виробництво скоротилося: чавун на 16,5 %, сталь на 19,5 %, агломерат на 17,8 %, прокат на 5,6 %. За обсягами продукц??, Мар?уполь займа? перше м?сце в област? ^{[45] [46]} .

У м?ст? працювали ус? пров?дн? укра?нськ? оператори моб?льного зв'язку. У радянський час у м?ст? працювало 10 АТС, в останн?й час додалося ще 6 цифрових АТС. З початком рос?йсько? облоги робота укра?нських оператор?в зв'язку припинилася.

Мар?уполь ? точкою перетину трас нац?онального та м?жнародного значення. Слов'янськ  ? Донецьк  ? Мар?уполь ( Н20 ) ? Ростов-на-Дону  ? Одеса ( E58 , М14 ), Мар?уполь ? Запор?жжя ( Н08 ).

З Мар?уполя зд?йснювалось пряме зал?зничне сполучення з багатьма м?стами Укра?ни ; прим?ський рух електропозд?в зд?йснювався лише до станц?? Волноваха. З мар?упольського аеропорту до початку рос?йсько-укра?нсько? в?йни зд?йснювалися рейси в м?ста Укра?ни, Рос??, Туреччини , Грец?? та ?нших кра?н. У м?ст? функц?онував м?жнародний автовокзал ? прим?ська автостанц?я АС-2. Мар?упольський морський торговельний порт (найб?льший на Азовському мор? ? один ?з найб?льших в Укра?н?, вантажооб?г близько 15 м?льйон?в тонн на р?к) ц?лий р?к зд?йснював вантажоперевезення в десятки кра?н св?ту.

У м?ст? д?яло автобусне, тролейбусне , трамвайне сполучення; заре?стровано близько 100 тисяч одиниць автомоб?льного транспорту.

Мар?уполь займа? перше м?сце в Укра?н? за об'?мами викид?в шк?дливих речовин промисловими п?дпри?мствами. В останн? роки проблемами еколог?? почали займатися пров?дн? п?дпри?мства м?ста, у зв'язку з чим за 15 останн?х рок?в промислов? викиди знизилися майже в 2 рази.

М?ський сквер (≪Театральна площа≫), Екстр?м-парк (нов? атракц?они б?ля найб?льшого в м?ст? Палацу Культури Металург?в), Лугопарк ?мен? Гурова (колишн?й ?мен? 200-р?ччя Мар?уполя), М?ський сад (≪Горсад≫, ≪Дитячий ЦПК?В≫), парк ≪Веселка≫ у Орджон?к?дзевському район?, ≪Петровського≫ (б?ля сучасного стад?ону ?мен? Володимира Бойка та споруд баскетбольного клубу ≪Азовмаш≫) ? у Кальм?уському, Приморський парк ? у Приморському район? м?ста.

У м?ст? знаходилося к?лька готел?в, зокрема, ≪Азовсталь≫, ≪Гранд Готель≫, ≪Дружба≫, ≪?вропейська≫, ≪Мерид?ан≫, ≪Морська≫, ≪Моряк≫, ≪Приазов'я≫, ≪Снайпер≫, ≪Спартак≫, ≪Турист≫, ≪Чайка≫, загальною к?льк?стю м?сць понад 800.

Туристичний ?нтерес ма? головним чином узбережжя Азовського моря. Навколо м?ста простягнулася смуга курортних селищ: Мелекине , Урзуф , Ялта , С?дове , Без?менне , Сопине тощо. Працювали туристичн? ф?рми (≪Азов-Вояж≫, ≪Азов?нтур≫ тощо). Перш? санатор?? були в?дчинен? в м?ст? у 1926 роц?. Вздовж моря тут протягом 16 км протягнулася вузька смуга п?щаних пляж?в. Температура води ул?тку +22…+24 °С. Тривал?сть купального сезону ? 120 дн?в.

Засновником туристичного руху у Мар?упол? вважа?ться засновник першого туристичного клубу ≪Планета≫ у 1962 роц? ? Некрасовський Юр?й Яковлевич

У Мар?упол? до початку повномасштабного рос?йського вторгнення функц?онувало б?льш як 30 л?кувальних, л?кувально-оздоровчих та медичних установ ? л?карн?, ЦПМСД (пол?кл?н?ки), станц?я переливання кров?, станц?я швидко? та нев?дкладно? медично? допомоги, санатор??, санатор??-проф?лактор??, обласний центр соц?ального обслуговування пенс?онер?в та ?нвал?д?в, 3 ургентних (≪опорних≫) багатопроф?льних л?карень, зокрема Обласна л?карня ?нтенсивного л?кування м. Мар?уполь , кард?оцентр (ЛШМД), ков?дн? госп?тал? (м?ська л?карня № 9). П?д час бойових д?й в м?ст? л?кар? та медичний персонал геро?чно надавав медичну допомогу мешканцям м?ста в неймов?рно важких умовах ? за в?дсутност? медичних препарат?в, водо- та енергопостачання, ц?лодобово не покидаючи робочих м?сць. На жаль, за час?в рос?йсько? окупац?? багато медик?в погодились на сп?впрацю з окупантами.

До 24.02.2022 року Мар?уполь ? друге за значенням м?сто в Донецьк?й област? (п?сля Донецька ), десяте за чисельн?стю населення в Укра?н?. Ма? давню ?стор?ю (Мар?уполь ? перший населений пункт на територ?? Донецько? област?, що одержав статус м?ста, в 1779 роц?). М?сто мало статус ≪металург?йно? столиц?≫ Укра?ни, рег?ональним курортом, неодноразово одержував вищ? м?сця в укра?нських рейтингах за благоустро?м тощо.

У пор?вняно молодому м?ст? (трохи б?льше 200 рок?в) не було умов для розкв?ту великих арх?тектурних стил?в. Знищений м?ський собор мав ознаки пров?нц?йного класицизму . Перес?чна забудова к?нця 19-го ? початку 20-го ст. ма? вс? ознаки декоративного стилю кап?тал?зму модерн ( ар нуво ) ? прихисток ветеран?в Першо? св?тово? в?йни (кра?знавчий музей), хоральна синагога 1882 р, зруйнована), колишн? Духовне училище( 1880  р.), колишня Олександр?вська чолов?ча г?мназ?я (арх. М. К. Толв?нський ), особняк л?каря Гампера С. В. 1897  р.), готель ≪Конт?ненталь≫ (ДК ≪Азовсталь≫).

До 1917 року Мар?уполь мав дев'ять православних храм?в, католицький костел св. Катерини ( 1860  р.), дек?лька синагог. Найкращою за арх?тектурними якостями була церква Мар?? Магдалини псевдовизант?йського стилю (освятили 1897 р, зруйнована, забудовано драматичним театром). Найб?льший серед сучасних храм?в ? собор св. Миколи Чудотворця (арх. Клю?в А. Д. та Еренбург Н. Ю., 1992 р). Мусульманам побудували мечеть Сулеймана Великого та Роксолани на грош? азербайджансько? громади.

У р?зн? роки в Мар?упол? жили письменники В. Короленко , О. Серафимович , малював кра?види та буд?влю Азовстал? художник А. В. Лентулов (твори нин? в Третьяковськ?й галере? ). На початку 1930-х  рр. Мар?уполь в?дв?дав Костянтин Ц?олковський , де читав лекц?? з м?жпланетних мандр?в .

У Мар?упол? народився видатний художник Архип Ку?ндж? (близько 1842 ? 1910 ), вчитель Миколи Рер?ха ( 1874 ? 1947 ).

Найб?льше значення для мистецького життя м?ста мали творч?сть скульптора Георг?я Короткова ( музей Г. Й. Короткова , переведений у прим?щення Приазовського державного техн?чного ун?верситету ), та уславленого медаль?ра Юхима Харабета ( 1929 ? 2004 ) ? музейна зб?рка при Центр? сучасного мистецтва та виставковому зал? (пр. Металург?в, 25). Харабет багато корисного зробив для медаль?рного мистецтва Укра?ни.

М?сто Мар?уполь дв?ч? приймав М?жнародний фестиваль грецько? культури ≪Мега-Йорти≫ ?мен? Доната Патрич? 1990 та 1991 року.

У 2003 роц? Донецький академ?чний обласний драматичний театр в?дсвяткував сво? 125-р?ччя. У театр? працював талановитий колектив актор?в, серед яких було два народних та два заслужених артисти Укра?ни. За внесок у духовне виховання рег?ону драмтеатр у 2000 роц? став лауреатом конкурсу ≪Золотий Ск?ф≫ .

16 березня 2022 року знищений з численними людськими жертвами ав?аударом рос?йських збройних сил.

Театр ляльок (створений у 1999 роц?).

К?нотеатри: ≪Бурев?сник≫, ?мен? Лукова, ≪Комсомолець≫, ≪Победа≫ (≪Перемога≫), Multiplex, ≪Савона≫ , ≪Союз≫, ≪Юв?лейний≫, ≪Мар?уполь≫, ≪Родина≫, ?мен? Лен?на. Нин? не д?? жоден.

Палаци культури (разом ?з так званими клубами ? всього 16 одиниць): Палац культури ≪Молод?жний≫ , Палац культури ≪?скра≫, пр. ?лл?ча, Маркох?м, та ?н. На даний час не функц?онують.

Мар?упольський кра?знавчий музей був заснований 6 лютого 1920 року м?ським в?дд?лом народно? осв?ти Мар?упольсько? ревкому. Перша експозиц?я була створена в 1920 роц? ? в?дкрита для в?дв?дувач?в. Досл?дження наукових сп?вроб?тник?в музею сприяли створенню в Приазов'? природних запов?дник?в. Музей мав с?м експозиц?йних зал?в, наукову б?бл?отеку, фонд яко? становили 17 тисяч книг. Музей мав пост?йно д?ючу експозиц?ю, яка висв?тлювали природн? умови п?вденно? частини Донецько? област? та ?стор?ю краю, починаючи з перв?сних час?в ? до наших дн?в. В експозиц?? музею можна було одночасно побачити все розма?ття флори, фауни даного рег?ону, яка зазнала значних зм?н п?д д??ю антропогенних фактор?в цив?л?зац??.

Художн?й музей ?мен? Ку?ндж? було в?дкрито у 2010. Частку власних твор?в музею передав художник Арнаутов В?ктор Михайлович (1896?1979), що довго працював у США ? був деякий час сп?впрац?вником мексиканського художника Д??го Р?вера . У фондах музею збер?галися твори майстр?в рос?? ? Укра?ни XX стол?ття. 21 березня 2022 року прямим попаданням ав?абомби рос?йських окупант?в буд?влю музею було знищено. За попередньою ?нформац??ю, ориг?нал?в роб?т Архипа Ку?ндж? в музе? не було. Натом?сть нев?домою ? доля картин ?нших художник?в: ?вана Айвазовського , Миколи Глущенка , Тетяни Яблонсько? , Михайла Дерегуса , Андр?я Коцки , Миколи Бендрика , Леон?да Гад?.

М?ський центр сучасного мистецтва ? культури ?мен? А. ?. Ку?ндж? являв собою експозиц?йну площу та художн? фонди, що м?стили б?льше 2 тисяч роб?т. Щороку виставкова зала центру приймала до п'ятдесяти художн?х виставок р?зних напрямк?в мистецтва.

Працювали також музей етнограф?? (в минулому ? музей А. О. Жданова), музей медаль?ра Юхима Харабета , Харбарбонд , Азовський морський музей ?м. В. А. Пал?я , Музей ?стор?? комб?нату ?лл?ча ; Музей Мар?упольського морського торговельного порту Народний музей ?стор?? ВАТ Мар?упольський комб?нат ≪Азовсталь≫ .

Мало що в?домо про перш? б?бл?отеки в Мар?упол?. Так, в?домо, що б?бл?отека приходського училища у 1828 роц? нараховувала дев'яносто с?м (97) книг та п?дручник?в (зрозум?ло, що п?дручники переважали). Не збережено в?домостей про б?бл?отеку в Духовному училищ? Мар?уполя. За припущеннями, вона була, але мала специф?чний (рел?г?йний, б?бл?йний) характер ? навряд чм переб?льшувала б?бл?отеку приходського училища ^[47] .

Приватну б?бл?отеку мав мешканець м?ста С. Горбачов, особа заможна ? зац?кавлена в читанн? ? книгах. Деякий час С. Горбачов був м?ським головою ^[47] . 1868 року на власн? кошти в?н видав у м?ст? Одеса каталог власно? б?бл?отеки, оск?льки в пров?нц?йному Мар?упол? на той час ще не було жодно? друкарн? ^[47] .

До початку повномасштабно? рос?йсько? агрес?? в м?ст? працювали Центральна м?ська б?бл?отека ?мен? В. Г. Короленка , Центральна дитяча ?мен? М. Горького, Б?бл?отека м?ста ?мен? О. С. Серафимовича (найстар?ша в м?ст?) а також: ?мен? А. П. Гайдара, Гончара, М. С. Грушевського, Н. К. Крупсько?, Купр?на, Лес? Укра?нки, С. Я. Маршака, П. Морозова, А. С. Нов?кова-Прибоя, О. С. Пушк?на, М. А. Св?тлова, ?. С. Турген?ва, ?. Я. Франко, Чехова, К. ?. Чуковського, промислових п?дпри?мств, установ та орган?зац?й м?ста.

?снували творч? орган?зац?? художник?в, об'?днання журнал?ст?в Мар?уполя, л?тературне об'?днання ≪Азов'я≫ (з 1924 р., близько 100 член?в) тощо. Твори мар?упольських поет?в та письменник?в: М. Берилова, А. Б?лоуса , Г. Мороза, О. Шапурми, О. Савченка, В. К?ора, Н. Харакоз, Л. К?рьякова, Л. Б?лозерово?, П. Бессонова, О. Заруби написан? укра?нською, рос?йською, грецькою мовами. Останн?м часом у м?ст? мешкали 10 член?в Нац?онально? Сп?лки письменник?в Укра?ни.

11 церков Укра?нсько? Православно? Церкви Московського Патр?архату , 3 церкви Православно? Церкви Укра?ни , 52 р?зн? рел?г?йн? громади.

М?сто прикраша? Свято-Микольський собор (Центральний район, Новосел?вка)  ? в 1989 роц? була закладена нова буд?вля церкви в традиц?йному стил? рос?йських православних церков. Зводилася вона на кошти параф?ян. Освячена в 1991 роц?. У храм? перебувають дв? великих святин? ? коп?я чудотворно? ?кони Божо? Матер? ≪Мар?упольсько?≫; ? моц? святителя ?гнат?я Мар?упольського. Щопонед?лка (кр?м свят) у храм? в?дбувався водосвятний молебень перед ?коною Пресвято? Богородиц? ≪Всецариця≫, що допомага? при онколог?чних захворюваннях. При храм? також д?яла дитяча нед?льна школа. Престольний день ? 19 грудня . ?нш? храми м?ста ? Свято-Микола?вський Портовський ( Приморський район ), Свято-Преображенський (≪Спаськ?й≫; Приморський район, Черемушки), Свято-?лл?нський (≪Пророка ?лл?≫ Кальм?уський район ), Свято-Успенський ( Л?вобережний район ), Бориса та Глеба (Приморський район, селище Моряк?в), та ?н.

Також у м?ст? знаходиться мечеть на честь султана Сулеймана Великого ? Роксолани . 12 кв?тня 2022 року Збройн? сили Рос?? обстр?ляли мечеть Сулеймана Пишного та Роксолани, де переховувалося майже 90 людей.

У передм?стях м?ста на берез? Азовського моря в?дкритий пам'ятник археолог?? п?зньонеол?тичний родоплем?нний могильник к?нця III тисячол?ття до нашо? ери. П?д час розкопок тут було знайдено б?льш н?ж 120 скелет?в. Поряд ?з ними знайдено кам'ян? та к?стков? знаряддя, намиста, прикраси з мушл? молюск?в, зуб?в тварин.

У м?ст? були пам'ятники Тарасов? Шевченку , Володимиру Висоцькому , Архипу Ку?ндж? , Макару Мазаю , Григор?ю Горбаню , командиру першого Мариуп?льського ударного радянського батальона Кузьм? Апатову , Крокодилу Годзил? , князю Святославу , пам'ятн? знаки Домаха (запорозький форпост) , визволення Донбасу, металургам та ?нш?.

З 2015 року до Дня Визволення м?ста в?д ДНР (13 червня 2014 ) проходив фестиваль ≪В?льний Мар?уполь≫, який де-факто набув статусу нового, ≪проукра?нського≫ Дня М?ста.

У 2015?2016 роках Мар?уполь був одним ?з м?ст, де в?дбувався фестиваль З кра?ни в Укра?ну .

У 2015 та 2017 роках у Мар?упол? в?дбулись ф?нальн? концерти культового укра?нського фестивалю Червона рута . У 2015 роц? музиканти з Мар?уполя були допущен? до ф?налу поза в?дб?рковим конкурсом.

?з л?та 2017 у м?ст? в?дбувався масштабний музичний фестиваль MRPL City . У дебютному фестивал? взяли участь так? артисти, як Noize MC , Бумбокс , O.Torvald , ONUKA , ?ван Дорн та ?нш?.

Весною 2018 року в Мар?упол? в?дбувся ГогольFest . 2019 року фестиваль повернувся в Мар?уполь.

У 2021-му фестиваль в?дбувся втрет?. Музична сцена була представлена такими виконав(и)цями, як Ragapop , Стас Корольов тощо. Центральною под??ю фестивалю став перфоманс ≪Дорога додому≫ [Арх?вовано 4 червня 2021 у Wayback Machine .] за участю гурту ≪ ДахаБраха ≫.

Старий Мар?уполь (район, в?докремлений на п?вдн? ? узбережжям Азовського моря , на сход? ? р?чкою Кальм?ус , на п?вноч? ? бульваром Шевченка, на заход? ? проспектом Металург?в) забудований головним чином малоповерховими будинками, збер?г свою дореволюц?йну арх?тектуру. Лише вулиця Ку?ндж? (тод? ? Артема) та проспект Миру (тод? ? Лен?на) були забудован? п?сля Н?мецько-радянсько? в?йни сучасними будинками так звано? ≪стал?нсько?≫ арх?тектури, наприклад, два будинки з? шпилем на Театральн?й площ?, будинком драмтеатру, ДОСААФ на м?ст? зруйнованого собору, будинок Дитячого Св?ту (сучасний будинок банку ПУМБ), ун?вермаг ≪Укра?на≫ (в колишньому ЦУМ). Ц?кавою ? забудова частини Л?вого берега м?ста малоповерховим житловим масивом 1950-х рок?в з затишними дворами. З'явилися в м?ст? й висотн? буд?вл? в 9?14 поверх?в.

Центральний район Мар?уполя (в?д проспекту Металург?в до проспекту Буд?вельник?в) ? це майже винятково адм?н?стративна та комерц?йна забудова (будинок м?ськради, поштамту, к?нотеатр ?мен? Лукова, Мар?упольський державний ун?верситет  ? МДУ, Приазовський державний техн?чний ун?верситет  ? ПДТУ, центральна м?ська б?бл?отека ?мен? Короленка, велик? магазини (торговельно-розважальн? комплекси ≪Обжора≫, ≪Абсолют≫ ≪Тисяча др?бниць≫ тощо).

Арх?тектура решти житлових район?в (≪Зах?дний≫, ≪Сх?дний≫, ≪К?ровський≫, ≪Черемушки≫, 5-й, 17-й м?крорайони тощо) не в?дзначаються особливою ориг?нальн?стю ? подан? стандартними 5- та 9-поверховими будинками. Житловий фонд м?ста ? це 9,82 млн м² загально? площ?, забезпечен?сть населення житлом ? 19,3 м² у середньому на 1 мешканця. Частка приватизованого житла 76,3 %. Розроблений еск?з генерального плану м?ста.

• Проспекти Миру (центральна маг?страль) , Металург?в (з'?дну? 3 правобережн? райони м?ста), проспект Перемоги (в Л?вобережному район? ), Буд?вельник?в , Нах?мова (2 останн?х з'?днують Центральний та Приморський райони м?ста), проспект Бойко В. С. (у Кальм?уському район? ) тощо.
• Вулиця Ку?ндж? , Торгова , вулиця Микола?вська , Митрополитська, Купр?на, Пилипа Орлика (Центральний район), Карпинського , Макара Мазая, Мам?на-Сиб?ряка (Кальм?уський район), Ол?мп?йська, Азовстальська (Л?вобережний район), Гагар?на, Червонофлотська (Приморський район) тощо.
• Бульвари Шевченка, Богдана Хмельницького (Центральний район), Морський (Л?вобережний район), Приморський (Приморський район) тощо.
• Площ? ? Грецька , Визволення (Центральний район), Незалежност?, Машинобуд?вник?в (Кальм?уський район), Перемоги (Л?вобережний район), Во?н?в-визволител?в (Приморський район) тощо.

Приазовський державний техн?чний ун?верситет   Будинок л?каря Гампера  Арх. В?ктор Н?льсен . Колишня водонагн?тна вежа. Нин? ? банк  Мар?уполь. Прог?мназ?я Дар?й  Колишня Мар?упольська Олександр?вська чолов?ча г?мназ?я , нин? ?ндустр?альний коледж  Колишн?й будинок арх?тектора Н?льсена  Фасад драмтеатру  Хоральна синагога Мар?уполя

Працювало б?льш н?ж 20 м?сцевих газет, у тому числ? ≪Приазовский рабочий≫ , ≪Неделя. Аргументы, факты, события≫, ≪Дом советов≫, ≪?лл?ч?вець≫ , ≪Привет, ребята≫, ≪Азовский машиностроитель≫, ≪Новый азовсталец≫, ≪Мариупольский портовик≫, ≪Вечерний Мариуполь≫ ^[48] .

• ≪С?гма≫
• ≪МТВ≫
• ≪ТВ-7≫
• Громадське телебачення Приазов'я ^[49] .

Аналогове мовлення вели близько 8 загальноукра?нських канал?в (≪?нтер≫, ≪1+1≫, ≪СТБ≫, ≪НТН≫, ≪5 Канал≫, ≪ICTV≫, ≪Перший Нац?ональний≫, ≪Новий≫, ТРК ≪Укра?на≫).

Через окупац?ю м?ста мовлення всеукра?нських и рег?ональних рад?останц?й припинено.

У вищ?й футбольн?й л?з? Укра?ни гра? мар?упольська команда ≪Мар?уполь≫ . Баскетбольний клуб ≪Азовмаш≫  ? неодноразовий чемп?он Укра?ни. Клуб водного поло ≪?лл?ч?вець≫ ? протягом багатьох рок?в ? пост?йний чемп?он Укра?ни. Вагомих усп?х?в отримала школа мар?упольського боксу, греко-римсько? боротьби, художньо? г?мнастики тощо.

Спортивн? споруди м?ста (всього ? 585):

• стад?он ?мен? Володимира Бойка (в минулому ? ≪Новатор≫, ≪?лл?ч?вець≫)
• спорткомплекс ≪Азовсталь≫ (стад?он, манеж)
• стад?он ≪Азовець≫ (в минулому ≪Локомотив≫)
• стад?он ≪Зах?дний≫
• спорткомплекс ≪Азовмаш≫ (спортивно-борцовий клуб ≪Гел?кон≫)
• спорткомплекс ≪Садко≫
• спорткомплекс ≪Водник≫
• плавбасейн ≪Нептун≫
• шаховий клуб ≪Азовсталь≫
• яхт-клуб ≪Азовсталь≫
• водн? станц?? ≪Маркох?м≫, комб?нату ?мен? ?лл?ча, ≪Азовзал?зобетон≫.

У м?ст? було 2 державних ун?верситети, 3 ?нститути, 2 академ??, 6 техн?кум?в, 4 коледж?. Працювали 81 загальноосв?тня установа, у тому числ? 67 загальноосв?тн?х шк?л (навчалися 48 500 школяр?в), 2 г?мназ??, 3 л?це?, 4 веч?рн? зм?нн? школи, 3 ?нтернати, 2 приватн? школи, 11 профес?йно-техн?чних установ (6 274 учн?в), 94 дитячих дошк?льних установ (12 700 д?тей).

• Адж? Рустам ?ванович (1973) ? укра?нський борець греко-римського стилю, чемп?он та бронзовий призер чемп?онат?в св?ту, бронзовий призер чемп?онату ?вропи, учасник двох Ол?мп?йських ?гор. Заслужений майстер спорту Укра?ни з греко-римсько? боротьби. Перший в ?стор?? незалежно? Укра?ни чемп?он св?ту з греко-римсько? боротьби.
• Балтача Серг?й Павлович ( нар. 1958) ? укра?нський радянський футбол?ст . В?домий сво?ми виступами за ≪Динамо≫ Ки?в. В?це-чемп?он ?вропи 1988 .
• Володимир Бойко  ? герой Укра?ни, голова правл?ння Мар?упольського металург?йного комб?нату ?мен? ?лл?ча.
• Волков Микола Миколайович (1999?2019) ? доброволець УДА, учасник рос?йсько-укра?нсько? в?йни.
• Ку?ндж? Архип ?ванович (1842 ? 1910) ? художник пейзажист 19 стол?ття, викладач в Петербурзьк?й Академ?? мистецтв.
• Назаренко Андр?й Володимирович (1985?2015) ? старший солдат Збройних сил Укра?ни, учасник рос?йсько-укра?нсько? в?йни.
• Руських Серг?й Миколайович (1979?2020) ? молодший сержант Збройних сил Укра?ни, учасник рос?йсько-укра?нсько? в?йни.
• Стоянський Павло Васильович (1989?2018) ? старший солдат Збройних сил Укра?ни, учасник рос?йсько-укра?нсько? в?йни.
• Макарченко Олександр Федорович  ? ректор Льв?вського медичного ун?верситету, академ?к НАН Укра?ни.
• Максимович Володимир Олександрович  ? укра?нський науковець-медик, доктор медичних наук, професор.
• Ткаченко ?ван Семенович  ? доктор економ?чних наук, академ?к.

• Прокопенко Денис Геннад?йович  ? укра?нський оф?цер, п?дполковник Нац?онально? гвард?? Укра?ни , командир Окремого загону спец?ального призначення ≪Азов≫ .
• Па?вська Юл?я Георг??вна (≪Тайра≫) ? укра?нська волонтерка, доброволиця, в?йськовослужбовиця, (позивний ≪Тайра≫, ≪Габр??л≫), парамедик , командир п?дрозд?лу ≪Янголи Тайри≫.
• Паламар Святослав Ярославович  ? ? укра?нський в?йськовик , кап?тан , заступник командира полку ≪Азов≫ Нац?онально? гвард?? Укра?ни .

Станом на серпень 2017 року у Мар?уполя встановлен? побратимськ? стосунки ?з 20 м?стами ^[50] .

• Таганрог (28 кв?тня 1993 ^[а]  ? 29 червня 2017 ^[51] )
• Нар'ян-Мар (1992 ^[а]  ? 29 червня 2017 ^[51] )
• ?йськ (10 вересня 1994 ? 24 лютого 2022) ^{[а] [52]}
• Барнаул (2001 ? 24 лютого 2022) ^{[а] [52]}
• Жел?зногорськ (20 червня 2009 ? 24 лютого 2022) ^{[а] [52]}

• Грозний , Чечня (з 10 серпня 2023) ^[53]
• Санкт-Петербург , Рос?я .(з 24 травня 2022) ^[54]

У зв'язку ?з рос?йською агрес??ю проти Укра?ни, 29 червня 2017 року м?ська рада Мар?уполя ухвалила р?шення роз?рвати побратимськ? стосунки ?з рос?йськими м?стами Таганрог та Нар'ян-Мар ^[51] . При цьому залишились чинними договори з м?стами ?йськ, Барнаул та Жел?зногорськ.

24 лютого 2022 року Укра?на роз?рвала дипломатичн? стосунки з Рос??ю через широкомасштабне вторгнення Рос?? в Укра?ну ^[52] .

^а  Ориг?нал угоди про сп?впрацю втрачено внасл?док пожеж? у буд?вл? Мар?упольсько? м?сько? ради ^[50] .

• У ?диному район? Мар?уполя, котрий не ма? виходу до моря, а саме в Кальм?уському , розташований суднобуд?вний завод ≪Плаз≫.

• Список мар?упольц?в з? званням Героя
• Почесн? громадяни Мар?уполя
• Зоопарк (Мар?уполь)
• Домаха (запорозький форпост)
• День зв?льнення Мар?уполя в?д пророс?йських терорист?в
• Обстр?ли Мар?уполя 24 с?чня 2015
• Оборона Мар?уполя

• История городов и сёл Украинской ССР. Донецкая область. ? К.: Укр. сов. энциклопедия, 1976.
• Дидова А. З.  Памятные места Донбасса: Путеводитель. ? Донецк: Донбас, 1979.
• Восстановление Донбасса (1946?1950): Док. и матер.. ? К.: Политиздат Украины, 1986.
• Савченко А. П . Городу Марии ? 225. ? Мариуполь: ≪Св?тильник≫ ОРА Интернешил, 2003. ? ISBN 966-7262-22-5 .
• Яруцкий Л. Мариупольская старина. ? 1991.
• Василь П?рко Заселення Степово? Укра?ни в XVI?XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. ? 124 с.
• Петро Лавр?в. Моя земля ? земля мо?х батьк?в. Донецьк, Укра?нський культуролог?чний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство укра?нсько? мови ?м. Т. Г. Шевченка, РВП ≪Леб?дь≫. 1995. 64 с. [ Арх?вовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine .]
• П?рко В. О. Заселення Донеччини у XVI?XVIII ст. (короткий ?сторичний нарис ? уривки з джерел) [ Арх?вовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine .] / Укра?нський культуролог?чний центр . ? Донецьк: Сх?дний видавничий д?м , 2003. ? 180 с.
• Петро Лавр?в . ?стор?я п?вденно-сх?дно? Укра?ни. ? Льв?в. ≪Слово≫, 1992. ? 152 с. ISBN 5-8326-0011-8
• Алфьоров М. А. Урбан?зац?йн? процеси в Укра?н? в 1945?1991 рр: Монограф?я/ М. А. Алфьоров ? Донецьк: Донецьке в?дд?лення НТШ ?м. Шевченка, ТОВ ≪Сх?дний видавничий д?м≫ 2012. ? 552 с.
• Алфьоров М. А. М?грац?йн? процеси та ?х вплив на соц?ально-економ?чний розвиток Донбасу (1939?1959 рр.): монограф?я / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. в?д-ня Наук. т-ва ?м. Шевченка. ? Донецьк, 2008. ? 192 c.
• Мар?уполь ? ?нформац?йно-п?знавальний портал | Донецька область у склад? УРСР [ Арх?вовано 7 кв?тня 2013 у Wayback Machine .] (На основ? матер?ал?в енциклопедичного видання про ?стор?ю м?ст та с?л Укра?ни, том ? ?стор?я м?ст ? с?л Укра?нсько? РСР. Донецька область. ? К.: Головна редакц?я УРЕ АН УРСР, 1970. ? 992 с.)
• Буров С. Мариуполь. Былое // Приазовский рабочий. ? 2003. ? ISBN 966-8208-06-4 .
• Кондуфор Ю. Ю., Артеменко И. И., Бабий Б. М. и др. История Украинской ССР. ? К.: Наукова думка, 1985.
• Д?дова А. З.  Нащадки козак?в у Донбас?. ? Донецьк: Донбас, 2005. ? ISBN 5-7740-0813-4 .
• Дидова А. З.  Памятные места Донбасса: Путеводитель. ? Донецк: Донбас, 1979.
• Гревцов Н. А.  Заграва над морем. Зарево над морем. Поэтический венок городу Жданову. ? Донецк: Донбас, 1978.
• Лихолобова З. Г.  Страною возвеличенный Донбасс: Очерки. ? Донецк: Донбас, 1987.
• Восстановление Донбасса (1946?1950): Док. и матер.. ? К.: Политиздат Украины, 1986.
• Савченко А. П. Городу Марии ? 225. ? Мариуполь: ≪Св?тильник≫ ОРА Интернешил, 2003. ? ISBN 966-7262-22-5 .
• Субтельний О. Укра?на: ?стор?я.. ? К.: Либ?дь, 1994. ? ISBN 5-325-00090-X .
• Яруцкий Л. Мариупольские храмы. ? 1991.
• Яруцкий Л. Мариупольская старина. ? 1991.
• Василь П?рко. Найдавн?ш? м?ста Донеччини // Сх?д . ? Спец?альний культуролог?чний випуск. ? 2004. ? С. 19?22.
• Принь М. О. Мар?упольський музей кра?знавства в радянськ?й музейн?й мереж? в 1920-х ? на початку 1930-х рок?в / М. О. Принь // Прац? Центру пам'яткознавства. ? 2014. ? Вип. 25. ? С. 130?139. ? Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pcp_2014_25_15 .
• Принь О. В. Археолог?чн? досл?дження М. О. Макаренка на територ?? заводу ≪Азовсталь≫ у 1931 роц?: нев?домий рукопис спогад?в ?сторика П. В. Клименка / О. В. Принь // Прац? Центру пам'яткознавства. ? 2015. ? Вип. 28. ? С. 212?216. ? Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pcp_2015_28_23 .
• Принь О. В. Археолог?чна експедиц?я професора М. О. Макаренка 1931 року на теренах буд?вництва заводу ≪Азовсталь≫: персональний склад, ф?нансування, знах?дки / О. В. Принь // Прац? Центру пам'яткознавства. ? 2016. ? Вип. 30. ? С. 93?98. ? Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pcp_2016_30_9 .

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Мар?уполь

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Мар?уполь

• ?ван Синяк . Поселення Кальм?усько? паланки в генез? сучасних населених пункт?в // Нариси з ?стор?? осво?ння П?вденно? Укра?ни XV?XVIII ст. / За ред. О. Репана; Укра?нський ?нститут нац?онально? пам'ят? . ? Ки?в: К. ?. С., 2020. ? С. 227?255. ? 288 с. ? ISBN 978-617-684-259-0 .
• М?ська газета ≪Приазовський робочий≫ [ Арх?вовано 28 березня 2022 у Wayback Machine .]
• Газета ≪?лл?ч?вець≫ [ Арх?вовано 7 кв?тня 2022 у Wayback Machine .]
• Афиша [ Арх?вовано 2 кв?тня 2010 у Wayback Machine .]
• Мар?упольський м?ський портал [ Арх?вовано 11 кв?тня 2007 у Wayback Machine .]
• Мар?упольський ?нформац?йно-розважальний портал
• Билецкий и Мосийчук расхаживали по Мариуполю с георгиевскими ленточками на груди // 0629.com.ua, 14 червня 2015 [ Арх?вовано 16 червня 2015 у Wayback Machine .] (рос.)
• Мар?уполь [ Арх?вовано 14 березня 2022 у Wayback Machine .] , Нац?ональна б?бл?отека ?зра?лю

п о р Укра?нськ? м?ста-геро? М?ста-геро? СРСР Керч   · Ки?в   · Одеса   · Севастополь М?ста-геро? Укра?ни Волноваха   · Гостомель   · Мар?уполь   · Харк?в   · Херсон   · Черн?г?в   · Буча   · ?рп?нь   · Микола?в   · Охтирка

Статт? та теми пов'язан? з Мар?уполем п о р Населен? пункти Мар?упольсько? м?сько? громади М?ста Мар?уполь Селища Рибацьке ? Старий Крим Села Агробаза ? Бердянське ? Покровське ? Приазовське ? Прим?ське ? Червоне ? Шевченко ? Широка Балка п о р Населен? пункти Мар?упольського району М?ста Мар?уполь Селища Асланове ? Калин?вка ? Л?сне ? Ломакине ? Мангуш ? Н?кольське ? Рибацьке ? Сартана ? Старий Крим ? Талак?вка ? Ялта Села Агробаза ? Азовське ? Бабах-Тарама ? Бердянське (Мар?упольська м?ська громада) ? Бердянське (Сартанська селищна громада) ? Б?лосарайська Коса ? Бойове ? Бурякова Балка ? Веселе ? Водяне (Кальчицька с?льська громада) ? Водяне (Сартанська селищна громада) ? Гран?тне ? Глибоке ? Гнутове ? Дем'ян?вка ? За?ченко ? Захар?вка ? Зелений Яр ? Зоря ? Кальчик ? Кальчин?вка ? Касян?вка ? Катерин?вка ? Келер?вка ? Кирил?вка ? Ключове ? Комишувате ? Кремен?вка ? Криничне ? Ксен?вка ? Лебединське ? Лугове ? Македон?вка ? Малин?вка ? Малоянисоль ? Мелек?не ? Назар?вка ? Новогригор?вка ? Новокрасн?вка ? Новороман?вка ? Новоянисоль ? Огородн? ? Орловське ? Павлоп?ль ? Панн?вка ? Первомайське ? Перемога ? Пищевик ? П?кузи ? Покровське ? Порт?вське ? Приазовське ? Прим?ське ? Приовражне ? Республ?ка ? Садове ? Серг??вка ? Сопине ? Стародуб?вка ? Суженка ? Темрюк ? Тополине ? Труженка ? Укра?нка (Мангушська селищна громада) ? Укра?нка (Н?кольська селищна громада) ? Урзуф ? Федор?вка (Н?кольська селищна громада) ? Федор?вка (Сартанська селищна громада) ? Херсонес ? Червоне ? Чермалик ? Черненко ? Шевченко (Мар?упольська м?ська громада) ? Шевченко (Н?кольська селищна громада) ? Широка Балка ? Широкине ? Юр'?вка п о р 50 найб?льших м?ст Укра?ни за населенням Ки?в Харк?в Одеса Дн?про Донецьк ¹ Льв?в Запор?жжя Кривий Р?г Микола?в Мар?уполь ¹ Луганськ ¹ В?нниця Севастополь ¹ Мак??вка ¹ С?мферополь ¹ Черн?г?в Полтава Херсон Хмельницький Черкаси Черн?вц? Житомир Суми Р?вне Горл?вка ¹ ?вано-Франк?вськ Кам'янське Терноп?ль Кропивницький Луцьк Кременчук Б?ла Церква Мел?тополь ¹ Краматорськ Керч ¹ Ужгород Бровари ?впатор?я ¹ Бердянськ ¹ Алчевськ ¹ Н?кополь Слов'янськ Павлоград С?в?родонецьк ¹ Кам'янець-Под?льський Лисичанськ ¹ Мукачево Конотоп Умань Хрустальний ¹ ¹ ? м?ста, розташован? на тимчасово окупованих територ?ях Прим?тка: дан? наведено за Статистичним зб?рником ≪Чисельн?сть наявного населення Укра?ни на 1 с?чня 2022 року≫ п о р М?ста Донецько? област? Авд??вка · Амврос??вка · Бахмут · Б?лицьке · Б?лозерське · Бунге · Волноваха · Вуглег?рськ · Вугледар · Г?рник · Горл?вка · Дебальцеве · Доброп?лля · Докуча?вськ · Донецьк · Дружк?вка · ?нак??ве · Ждан?вка · Зал?зне · Зугрес · ?ловайськ · Кальм?уське · Костянтин?вка · Краматорськ · Красногор?вка · Курахове · Лиман · Мак??вка · Мар?уполь · Мар'?нка · Микола?вка · Мирноград · Моспине · Новоазовськ · Новогрод?вка · Покровськ · Родинське · Св?тлодарськ · Святог?рськ · Селидове · С?верськ · Слов'янськ · Сн?жне · Соледар · Торецьк · Укра?нськ · Харцизьк · Хрест?вка · Час?в Яр · Чистякове · Шахтарськ · Ясинувата п о р Адм?н?стративний устр?й Донецько? област? Бахмутський район Бахмутська · Зван?вська · Св?тлодарська · С?верська · Соледарська · Торецька · Часовоярська Волноваський район Великоновос?лк?вська · Волноваська · Вугледарська · Комарська · Мирненська · Ольгинська · Старомлин?вська · Хл?бодар?вська Горл?вський район Вуглег?рська · Горл?вська · Дебальц?вська · ?нак??вська · Ждан?вська · Сн?жнянська · Хрест?вська · Чистяк?вська · Шахтарська Донецький район Амврос??вська · Донецька · ?ловайська · Мак??вська · Харцизька · Ясинуватська Кальм?уський район Бойк?вська · Докуча?вська · Кальм?уська · Новоазовська · Старобеш?вська Краматорський район Андр??вська · Дружк?вська · ?лл?н?вська · Костянтин?вська · Краматорська · Лиманська · Микола?вська · Новодонецька · Олександр?вська · Святог?рська · Слов'янська · Черкаська Мар?упольський район Кальчицька · Мангушська · Мар?упольська · Н?кольська · Сартанська Покровський район Авд??вська · Б?лозерська · Грод?вська · Доброп?льська · Кривор?зька · Курах?вська · Мар'?нська · Мирноградська · Новогрод?вська · Очеретинська · Покровська · Селид?вська · Удачненська · Шах?вська п о р Сучасн? поселення у склад? Кальм?усько? паланки ( 1739 ? 1775 ) Луганська область Луганськ ? Суход?л ? Макар?в Яр ? Кружил?вка ? Слов'яносербськ ? Нижн? ? Лисичанськ ? Прив?лля ? Б?логор?вка ? Зимог?р'я ? Хороше ? Новоганн?вка ? Шовкова Протока ? Б?ле ? Михайл?вка ? Ганн?вка ? Брянка ? ?ван?вка ? Красний Кут ? Чорнухине Донецька область Мар?уполь ? Ясин?вка ? Нью-Йорк ? Покровське ? Олекс??вка Дн?пропетровська область Павлоград Запор?зька область К?нськ? Роздори ? Тавр?йське Ростовська область Таганрог ? Покровське п о р Грецьк? поселення Приазов'я Румейськ?  поселення: Бугас · Вичахала · Дем'ян?вка · Каракуба · Каракоба · Чердакли · Малоянисоль · Сартана · Урзуф · Чермалик · Ялта Урумськ?  поселення: Багатир · Георг??вка · Карань · Комар · Костянтиноп?ль · Красна Поляна · Мангуш · Новоянисоль · Староласпа · Старий Крим · Старобешеве · Старогнат?вка · Старомлин?вка · Улакли Зм?шан? поселення: Великий Янисоль · Мар?уполь п о р ?сторичн? населен? м?сця Донецько? област? Бахмут ? Горл?вка ? Донецьк ? Краматорськ ? Мак??вка ? Мар?уполь ? Святог?рськ ? Слов'янськ п о р Члени М?жнародного Чорноморського Клубу Укра?на Мар?уполь , Микола?в , Порт-Аненталь , Севастополь , Феодос?я , Херсон , Чорноморськ , Ялта Молдова Тирасполь Рос?я Азов , Анапа , Ростов-на-Дону , Таганрог , Темрюцький район , Туапсе Болгар?я Бургас , Варна , Туреччина ?зм?т , Самсун , Трабзон Румун?я Галац , Констанца ?тал?я Тр??ст Груз?я Батум? , Пот? , Сухум? Грец?я Кавала , П?рей , Салон?ки

У месенджерах Телеграм У соц?альних мережах Instagram · Facebook · Twitter · ВКонтакте · ВКонтакте Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво В?к?сховище · YouTube Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво MusicBrainz Географ?я та географ?чн? карти М?ський електротранспорт · archINFORM · Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · Who's on First Тематичн? сайти Google Новини · Quora Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · Енциклопед?я Укра?ни в ?нтернет? · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia Дов?дков? видання Французька В?к?д?я Нормативний контроль BLBNB :  001578240 · BNF :  153433629 · FAST :  1260728 · Freebase :  /m/04fpvs · GND :  4307758-4 · J9U :  987007567629905171 · LCCN :  n92001726 · LIH :  LNB:C7TH;=BC · NCF :  ncf12018142 · NLG :  177301 · SUDOC :  192430629 · VIAF :  125628019