Респу?бл?ка Ма?р?й Ел
(
рос.
Респу?блика Ма?рий Эл
;
лукомар.
Марий Эл Республик
;
г?рськомар.
Мары Эл Республик
) ? суб'?кт
Рос?йсько? Федерац??
, входить до складу
Приволзького федерального округу
.
Столиця ? м.
Йошкар-Ола
.
Межу? з
К?ровською
,
Нижньогородською
областями, Республ?ками
Татарстан
?
Чуваш?я
.
Утворено
4 листопада
1920
.
Мар?й Ел розташована на сход?
Сх?дно-?вропейсько? р?внини
, у середньому плин?
Волги
. Б?льша частина республ?ки припада? на л?вобережжя Волги.
Зах?дну частину л?вобережжя займа? болотиста
Мар?йська низовина
. На заход? республ?ки Волга прийма? велику притоку
Ветлугу
. На сх?д по низовин? прот?кають л?в? припливи Волги, що беруть початок на п?вденних схилах
В'ятських увал?в
:
Мала Кокшага
?з припливами
Малий Кундиш
?
Велика Ошла
,
Велика Кокшага
?з припливом
Великий Кундиш
,
Рутка
. У ?хн?х долинах багато л?сових озер.
Сх?дна частина територ?? розташована в межах В'ятских увал?в (висота до 275 м), тут зустр?чаються карстов? форми
рель?фу
, поверхня розчленована долинами р?чок та ярами. Серед них р?чки басейну
В'ятки
:
Немда
?з притоками
Лаж
,
Толмань
,
Шукшан
? ?н.,
Буй
,
Уржумка
,
Шошма
; л?ва притока Волги
?леть
?з притоками
Шора
,
?ровка
?
Юшут
.
На правому берез? Волги розташований лише один з 14 район?в республ?ки ? Г?рськомар?йський, який займа? п?вн?чну окра?ну
Приволзько? височини
. Тут у Волгу впадають припливи
Сура
,
Сумка
,
Юнга
,
Мала Юнга
,
Сундир
. На Волз? в межах республ?ки розташован?
Чебоксарське
й
Куйбишевське
водосховища.
Територ?я республ?ки перебува? у 3-му часовому пояс?. У 1930 р. часовий пояс в
РРФСР
було переведено на 1 годину вперед з метою б?льш рац?онального використання денного св?тла протягом робочого дня. У 1981 р. в РРФСР, як ? в низц? ?нших кра?н, було запроваджено л?тн?й час (в останню нед?лю березня о 3:00 стр?лки годинник?в переводять на одну годину вперед, а в останню нед?лю жовтня ? на одну годину назад). М?сцевий час в?дпов?да? московському.
Ресурси:
торф
,
глина
,
буд?вельний кам?нь
,
вапняки
, склян? ? сил?катн?
п?ски
,
м?неральн? джерела
.
Кл?мат
пом?рно континентальний з довгою холодною зимою й теплим л?том. Середня температура вл?тку +18…+20 °С. Найспекотн?ше у середин? липня. Пов?тря прогр?ва?ться до +34…+38 °С. Восени погода холодна й волога з перевагою сильних пронизливих в?тр?в ? дощ?в. Можливий ранн?й
заморозок
?
сн?г
.
Листопад
? найв?трян?ший м?сяць.
Зима
, як правило, почина?ться в листопад?. Середня температура зими ?18…-20 °С. Найхолодн?ший м?сяць ?
с?чень
. Республ?ка Мар?й Ел ? в?дм?нне м?сце для занять зимовими видами спорту:
лиж?
,
ковзани
.
Весна
, у ц?лому, прохолодна й суха.
Мар?й Ел розташована в п?дтайгов?й зон?.
?рунти
переважно дерено-п?дзолист?, болотн?, с?р? л?сов?.
Зм?шан? л?си
(
сосна
,
ялиця
,
ялина
,
береза
) займають понад 50 % територ?? (в основному на заход? й у центральних районах). По р?чкових долинах ?
дубово-липов? л?си
. Збереглися
вовк
,
бурий ведм?дь
,
лисиця
,
лось
,
рись
,
бобер
,
кр?т
? ?н. Боровий ? водоплавний птах.
На територ?? Мар?й Ел ? нац?ональний парк
Мар?й Чодра
, запов?дник
Велика Кокшага
.
У республ?ц? залишаються куточки недоторкано? тайгово? природи, як? використовуються жителями м?ст республ?ки й сус?дн?х рег?он?в для в?дпочинку. ? безл?ч п?ших туристичних маршрут?в, к?нн? маршрути, регулярно проводяться водн? походи на байдарках по B. Кокшаг?, на озерах (
Яльчик
,
Та?р
) та р?чках побудован? бази в?дпочинку, санатор?? й л?тн? табори.
Ф?но-угорськ? племена
населяли територ?ю сучасно? зах?дно?, п?вн?чно? й центрально? Рос?? з до?сторичних час?в. На територ?? республ?ки Мар?й Ел збереглися археолог?чн? джерела, що в?дносяться до першого тисячор?ччя до н. е. Тому що мар?йська писемн?сть (тиште) використовувалася винятково для запис?в господарсько-економ?чно? ?нформац??, а татарськ? письмов? джерела були знищен? при узятт? Казан?, майже вс? письмов? в?домост? про ?стор?ю середньо? Волги пов'язан? з рос?йськими джерелами.
Чемериси (сучасна назва ? мар?) уперше ?мов?рно згадуються в
VI
ст. у готського ?сторика Йордану як ≪меренс≫. Предки сучасних мар?йц?в м?ж
V
?
VIII стол?ттям
вза?мод?яли з готами, п?зн?ше з хазарами й Волзькою Булгар??ю, яка перебувала на територ?? сучасного
Татарстану
й була в
1236
роц? знищена монгольськими в?йськами хана Батия, що наступали на
Русь
. З Золотою Ордою мар?, очевидно, знаходилися в союзницьких в?дносинах. М?ж
XIII
й
XV стол?ттям
мар?йц?
входили до складу Золото? Орди й Казанського ханства.
З
XI стол?ття
мар? також входять у контакт ?з слов'янами Ки?всько? Рус?, що просувалися на сх?д ? п?дкорювали земл? зах?дних мар? (мер?) м?ста
Ростов
,
Галич
,
Ярославль
,
Суздаль
,
Владимир
? в
1221
роц?
Нижн?й Новгород
. Поступово зах?дн? мар? (мер?) по прийняттю християнства ослов'янюються, небажаюч? приймати
християнство
б?жать на сх?д у глиб мар?йського краю. У середн? стол?ття звичайною справою стають рос?йсько-татарськ? з?ткнення на мар?йських землях (при цьому мар? виступають на сторон? татар). До пори до часу
татари
й мар? беруть гору, але пот?м
?ван Грозний
почина? сплановану загарбницьку в?йну: в
1546
роц? земл? г?рських мар? (правобережжя Волги) попадають п?д контроль Москви, а в
1552
роц? царськ? в?йська беруть
Казань
, ? лугов? мар? починають платити Москв? данину. Пот?м почина?ться планом?рна
колон?зац?я
: так, в
1557
роц? заснован?
Чебоксари
, в
1583
?
Козьмодем'янськ
, в
1584
?
Царевококшайськ
, нин?
Йошкар-Ола
.
Насильницька
християн?зац?я
призводить до того, що мар? йдуть у л?си, залишаючи порожн?ми ц?л? села. За Петра Першого мар?йц?в призивають до арм??, почина?ться наукове досл?дження територ??, складаються перш? писемн? пам'ятки мар?йсько? мови на кирилиц?. Перша мар?йська
граматика Пуцека-Григоровича
з'явля?ться
1792
року. Проте положення мар? залиша?ться дуже важким, ?
1775
року мар? масово п?дтримали повстання
Пугачова
.
1872
року в?дкрива?ться
Казанська вчительська сем?нар?я
, одним ?з завдань яко? було навчання представник?в волзьких народ?в, зокрема мар?. Це дало серйозний ?мпульс нац?ональному в?дродженню, в?дкриваються мар?йськ? школи, друкуються книги мар?йською мовою, зокрема п?дручники. 4 листопада
1920
року утворена
Мар?йська автономна область
. 5 грудня
1936
перетворена в Мар?йську АРСР. З
1990
р. Республ?ка Мар?й Ел.
У
1920
-? роки були встановлено дв? р?вноправн? мовн? л?тературн? норми: луговомар?йська мова й г?рномар?йська мова. В
1930
-? роки, як ? в ?нших нац?ональних республ?ках, практично вся нац?ональна ?нтел?генц?я була знищена. Поступово
мар?йц?
стають меншостями населення республ?ки, а
мар?йська мова
вит?сня?ться рос?йською.
Назва ? по етн?чн?й самоназв? ?? кор?нного населення ? мар? (≪чолов?к≫).
Мар?й
? ≪мар?, мар??ць, мар?йський≫,
ел
? ≪кра?на≫.
Населення ? 711 540 ос?б (
2006
, 728 000 в
2002
). Густота населення ? 30,4 ос?б/км² (
2005
), питома вага м?ського населення ? 63,1 % (
2005
).
У м?ському населенн? Йошкар-Оли й
Волзька
, а також ряд? с?л на околицях Йошкар-Оли й на заход? республ?ки переважають
рос?яни
. У с?льськ?й м?сцевост? переважа? мар?йське населення, у Г?рномар?йському район? ? г?рськ? мар?йц?, що в?др?зняються в?д лугових мар?йц?в мовою й культурою. У Звен?говському район? розташовано к?лька чуваських с?л. Татарське населення зосереджене головним чином у Йошкар-Ол? й Волзьку.
З середини 1920-тих рр. частка кор?ного населення неухильно скорочу?ться, з 51,4 % у
1926
р. до 42,9 % у
2002
р.
Народ
|
1926
,
тис. ос?б (
*
[
Арх?вовано
24 березня 2012 у
Wayback Machine
.]
)
|
1939
,
тис. ос?б (
*
[
Арх?вовано
24 березня 2012 у
Wayback Machine
.]
)
|
1959
,
тис. ос?б (
*
[
Арх?вовано
24 березня 2012 у
Wayback Machine
.]
)
|
1970
,
тис. ос?б (
*
[
Арх?вовано
5 с?чня 2012 у
Wayback Machine
.]
)
|
1979
,
тис. ос?б (
*
[
Арх?вовано
24 березня 2012 у
Wayback Machine
.]
)
|
1989
,
тис. ос?б (
*
[
Арх?вовано
24 березня 2012 у
Wayback Machine
.]
)
|
2002
,
тис. ос?б (
*
[
Арх?вовано
24 с?чня 2012 у
WebCite
]
)
|
Рос?яни
|
210,0 (43,6 %)
|
267,0 (46,1 %)
|
309,5 (47,8 %)
|
320,8 (46,9 %)
|
334,6 (47,5 %)
|
356,0 (47,5 %)
|
345,5 (47,5 %)
|
Мар?йц?
|
248,0 (51,4 %)
|
273,3 (47,2 %)
|
279,5 (43,1 %)
|
299,2 (43,7 %)
|
306,6 (43,5 %)
|
324,3 (43,3 %)
|
312,2 (42,9 %)
|
Татари
|
20,2 (4,2 %)
|
27,1 (4,7 %)
|
38,8 (6,0 %)
|
40,3 (5,9 %)
|
40,9 (5,8 %)
|
43,9 (5,9 %)
|
43,4 (6,0 %)
|
Чуваш?
|
2,2
|
5,5
|
9,1 (1,4 %)
|
9,0 (1,3 %)
|
8,1 (1,1 %)
|
9,0 (1,2 %)
|
7,4 (1,0 %)
|
Укра?нц?
|
…
|
1,8
|
2,7
|
4,6
|
4,5
|
5,3
|
5,1
|
Удмурти
|
1,2
|
1,4
|
2,5
|
2,6
|
2,5
|
2,5
|
2,2
|
Б?лоруси
|
…
|
…
|
…
|
1,2
|
1,2
|
1,4
|
1,4
|
Мордва
|
…
|
1,6
|
1,6
|
1,7
|
1,7
|
1,7
|
1,3
|
Азербайджанц?
|
…
|
…
|
…
|
…
|
…
|
…
|
1,2
|
В?рмени
|
…
|
…
|
…
|
…
|
…
|
…
|
1,1
|
Н?мц?
|
…
|
…
|
1,1
|
…
|
…
|
…
|
…
|
показан? народи з чисельн?стю понад 1000 ос?б
Станом на 2021 р?к республ?ка под?ля?ться на 14 мун?ципальних район?в та 3 м?ських округи:
№ з/п
|
Район, м?ський округ
|
Площа,
км²
|
Населення,
ос?б (
2002
)
|
Населення,
ос?б (
2010
)
|
Населення,
ос?б (
2021
)
|
Центр
|
Поселення
|
Населен?
пункти
|
1
|
Волзький район
|
913,86
|
24006
|
23940
|
21188
|
Волзьк
|
8
|
75
|
2
|
Г?рськомар?йський район
|
1971,47
|
29203
|
25869
|
20476
|
Козьмодем'янськ
|
10
|
241
|
3
|
Звениговський район
|
2748,78
|
46267
|
44976
|
39920
|
Звенигово
|
10
|
83
|
4
|
К?лемарський район
|
3098,89
|
14130
|
13604
|
11626
|
К?лемари
|
9
|
78
|
5
|
Куженерський район
|
852,83
|
16210
|
14556
|
12214
|
Куженер
|
9
|
90
|
6
|
Мар?-Турецький район
|
1513,86
|
25577
|
23155
|
18242
|
Мар?-Турек
|
6
|
120
|
7
|
Медведевський район
|
2791,18
|
66090
|
67703
|
67519
|
Медведево
|
18
|
160
|
8
|
Моркинський район
|
2270,08
|
31403
|
31081
|
26930
|
Морки
|
10
|
151
|
9
|
Новотор'яльський район
|
920,09
|
18543
|
17124
|
13980
|
Новий Тор'ял
|
5
|
152
|
10
|
Оршанський район
|
896,49
|
15832
|
15139
|
12909
|
Оршанка
|
4
|
73
|
11
|
Параньгинський район
|
791,66
|
17847
|
16307
|
13646
|
Параньга
|
9
|
50
|
12
|
Сернурський район
|
1032,08
|
25280
|
25672
|
22697
|
Сернур
|
9
|
146
|
13
|
Сов?тський район
|
1392,45
|
31403
|
31081
|
27846
|
Сов?тський
|
8
|
141
|
14
|
Юринський район
|
2040,15
|
11487
|
8758
|
6590
|
Юрино
|
6
|
43
|
1
|
Волзький м?ський округ
|
39,47
|
58967
|
55659
|
52703
|
Волзьк
|
-
|
1
|
2
|
Йошкар-Олинський м?ський округ
|
100,39
|
256719
|
248782
|
276155
|
Йошкар-Ола
|
-
|
1
|
3
|
Козьмодем'янський м?ський округ
|
13,41
|
22771
|
21257
|
19970
|
Козьмодем'янськ
|
-
|
1
|
Населен? пункти з населенням понад 10 тисяч ос?б:
На територ?? республ?ки д?? 1 аеропорт м?жреспубл?канського значення. У Мар?й Ел ? зал?зничний вокзал ? два автовокзали, 14 зал?зничн? станц??, 51 пасажирська автостанц?я, р?чковий порт у м?ст? Козьмодем'янську на р. Волз?, чотири порти м?сцевого значення, пристосування для розвантаження барж. Судноплавство по Волз? й Ветлуз?. В?дстань в?д
Йошкар-Оли
до
Ки?ва
? понад 1600 км.
Пров?дн? галуз? промисловост? ?
машинобудування
?
металообробка
(металор?зальний ?нструмент, прилади, засоби автоматизац??, технолог?чне устаткування для л?созагот?вель ? л?сосплаву, п?дпри?мств торг?вл? ? громадського харчування, машини й устаткування для тваринництва ? кормовиробництва), л?сова, деревообробна ? целюлюзно-паперова, легка ? харчова (м'ясомолочна).
Пров?дна галузь с?льського господарства ?
тваринництво
(молочне ? м'ясо-молочне
скотарство
,
свинарство
,
в?вчарство
,
птах?вництво
).
Вирощують
зернов?
(
ячм?нь
,
овес
,
жито
,
пшениця
) ?
кормов? культури
,
льон-довгунець
,
хм?ль
,
овоч?
, картоплю.
|
---|
| Держави
|
|
---|
| У
Рос??
|
|
---|
| Розмежован? м?ж державами
|
|
---|
|
|
---|
| ?вропа
|
| |
---|
| Аз?я
|
|
---|
| Африка
|
|
---|
| Америка
|
|
---|
| Океан?я
|
|
---|
|
¹ Колишн? члени ОНН, як? вийшли з? складу орган?зац?? п?сля того як були прийнят? до ООН.
² Включно з кра?нами та народами, чи? членство було призупинене.
|
|