Мар?й Ел

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Республ?ка Мар?й Ел
рос. лукомар. Марий Эл Республик
г?рськомар. Мары Эл Республик

рос. Республика Марий Эл
   
Кра?на Росія  Рос?я
Фед. округ Приволзький
Адм?н. центр Йошкар-Ола
Глава Yuriy Zaytsev d
Дата утворення 12 с?чня 1993
Оф. вебсайт mari-el.gov.ru (рос.)
Географ?я
Координати 56°42′ пн. ш. 47°52′ сх. д.  /  56.700° пн. ш. 47.867° сх. д.  / 56.700; 47.867
Площа 23 200 км² ( 73-а )
  ?  внутр. вод 2,87 %
Часовий пояс MSK ( UTC+3 )
Населення
Чисельн?сть 695380 (01.01.2011) [1] ( 66-а ) (2011)
Густота 30,0 ос?б/км²
Оф. мови рос?йська , мар?йська , г?рськомар?йська
Економ?ка
Економ. район Волго-В'ятський
Коди
ISO 3166-2 RU-ME
ЗКАТО 88
Суб'?кта РФ 12
Телефонний (+7)836
Карти

Марій Ел на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS:  Мар?й Ел у В?к?сховищ?

Респу?бл?ка Ма?р?й Ел ( рос. Респу?блика Ма?рий Эл ; лукомар. Марий Эл Республик ; г?рськомар. Мары Эл Республик ) ? суб'?кт Рос?йсько? Федерац?? , входить до складу Приволзького федерального округу .

Столиця ? м. Йошкар-Ола .

Межу? з К?ровською , Нижньогородською областями, Республ?ками Татарстан ? Чуваш?я .

Утворено 4 листопада 1920 .

Географ?я

[ ред. | ред. код ]

Географ?чне положення

[ ред. | ред. код ]

Мар?й Ел розташована на сход? Сх?дно-?вропейсько? р?внини , у середньому плин? Волги . Б?льша частина республ?ки припада? на л?вобережжя Волги.

Зах?дну частину л?вобережжя займа? болотиста Мар?йська низовина . На заход? республ?ки Волга прийма? велику притоку Ветлугу . На сх?д по низовин? прот?кають л?в? припливи Волги, що беруть початок на п?вденних схилах В'ятських увал?в : Мала Кокшага ?з припливами Малий Кундиш ? Велика Ошла , Велика Кокшага ?з припливом Великий Кундиш , Рутка . У ?хн?х долинах багато л?сових озер.

Сх?дна частина територ?? розташована в межах В'ятских увал?в (висота до 275 м), тут зустр?чаються карстов? форми рель?фу , поверхня розчленована долинами р?чок та ярами. Серед них р?чки басейну В'ятки : Немда ?з притоками Лаж , Толмань , Шукшан ? ?н., Буй , Уржумка , Шошма ; л?ва притока Волги ?леть ?з притоками Шора , ?ровка ? Юшут .

На правому берез? Волги розташований лише один з 14 район?в республ?ки ? Г?рськомар?йський, який займа? п?вн?чну окра?ну Приволзько? височини . Тут у Волгу впадають припливи Сура , Сумка , Юнга , Мала Юнга , Сундир . На Волз? в межах республ?ки розташован? Чебоксарське й Куйбишевське водосховища.

Мапа Республ?ки Мар?й Ел

Часовий пояс

[ ред. | ред. код ]

Територ?я республ?ки перебува? у 3-му часовому пояс?. У 1930 р. часовий пояс в РРФСР було переведено на 1 годину вперед з метою б?льш рац?онального використання денного св?тла протягом робочого дня. У 1981 р. в РРФСР, як ? в низц? ?нших кра?н, було запроваджено л?тн?й час (в останню нед?лю березня о 3:00 стр?лки годинник?в переводять на одну годину вперед, а в останню нед?лю жовтня ? на одну годину назад). М?сцевий час в?дпов?да? московському.

Корисн? копалини

[ ред. | ред. код ]

Ресурси: торф , глина , буд?вельний кам?нь , вапняки , склян? ? сил?катн? п?ски , м?неральн? джерела .

Кл?мат

[ ред. | ред. код ]

Кл?мат пом?рно континентальний з довгою холодною зимою й теплим л?том. Середня температура вл?тку +18…+20 °С. Найспекотн?ше у середин? липня. Пов?тря прогр?ва?ться до +34…+38 °С. Восени погода холодна й волога з перевагою сильних пронизливих в?тр?в ? дощ?в. Можливий ранн?й заморозок ? сн?г . Листопад  ? найв?трян?ший м?сяць. Зима , як правило, почина?ться в листопад?. Середня температура зими ?18…-20 °С. Найхолодн?ший м?сяць ? с?чень . Республ?ка Мар?й Ел ? в?дм?нне м?сце для занять зимовими видами спорту: лиж? , ковзани . Весна , у ц?лому, прохолодна й суха.

Тваринний ? рослинний св?т

[ ред. | ред. код ]

Мар?й Ел розташована в п?дтайгов?й зон?. ?рунти переважно дерено-п?дзолист?, болотн?, с?р? л?сов?. Зм?шан? л?си ( сосна , ялиця , ялина , береза ) займають понад 50 % територ?? (в основному на заход? й у центральних районах). По р?чкових долинах ? дубово-липов? л?си . Збереглися вовк , бурий ведм?дь , лисиця , лось , рись , бобер , кр?т ? ?н. Боровий ? водоплавний птах.

На територ?? Мар?й Ел ? нац?ональний парк Мар?й Чодра , запов?дник Велика Кокшага .

Рекреац?йний потенц?ал

[ ред. | ред. код ]

У республ?ц? залишаються куточки недоторкано? тайгово? природи, як? використовуються жителями м?ст республ?ки й сус?дн?х рег?он?в для в?дпочинку. ? безл?ч п?ших туристичних маршрут?в, к?нн? маршрути, регулярно проводяться водн? походи на байдарках по B. Кокшаг?, на озерах ( Яльчик , Та?р ) та р?чках побудован? бази в?дпочинку, санатор?? й л?тн? табори.

?стор?я

[ ред. | ред. код ]

Ф?но-угорськ? племена населяли територ?ю сучасно? зах?дно?, п?вн?чно? й центрально? Рос?? з до?сторичних час?в. На територ?? республ?ки Мар?й Ел збереглися археолог?чн? джерела, що в?дносяться до першого тисячор?ччя до н. е. Тому що мар?йська писемн?сть (тиште) використовувалася винятково для запис?в господарсько-економ?чно? ?нформац??, а татарськ? письмов? джерела були знищен? при узятт? Казан?, майже вс? письмов? в?домост? про ?стор?ю середньо? Волги пов'язан? з рос?йськими джерелами.

Чемериси (сучасна назва ? мар?) уперше ?мов?рно згадуються в VI  ст. у готського ?сторика Йордану як ≪меренс≫. Предки сучасних мар?йц?в м?ж V ? VIII стол?ттям вза?мод?яли з готами, п?зн?ше з хазарами й Волзькою Булгар??ю, яка перебувала на територ?? сучасного Татарстану й була в 1236 роц? знищена монгольськими в?йськами хана Батия, що наступали на Русь . З Золотою Ордою мар?, очевидно, знаходилися в союзницьких в?дносинах. М?ж XIII й XV стол?ттям мар?йц? входили до складу Золото? Орди й Казанського ханства.

З XI стол?ття мар? також входять у контакт ?з слов'янами Ки?всько? Рус?, що просувалися на сх?д ? п?дкорювали земл? зах?дних мар? (мер?) м?ста Ростов , Галич , Ярославль , Суздаль , Владимир ? в 1221 роц? Нижн?й Новгород . Поступово зах?дн? мар? (мер?) по прийняттю християнства ослов'янюються, небажаюч? приймати християнство б?жать на сх?д у глиб мар?йського краю. У середн? стол?ття звичайною справою стають рос?йсько-татарськ? з?ткнення на мар?йських землях (при цьому мар? виступають на сторон? татар). До пори до часу татари й мар? беруть гору, але пот?м ?ван Грозний почина? сплановану загарбницьку в?йну: в 1546 роц? земл? г?рських мар? (правобережжя Волги) попадають п?д контроль Москви, а в 1552 роц? царськ? в?йська беруть Казань , ? лугов? мар? починають платити Москв? данину. Пот?м почина?ться планом?рна колон?зац?я : так, в 1557 роц? заснован? Чебоксари , в 1583  ? Козьмодем'янськ , в 1584  ? Царевококшайськ , нин? Йошкар-Ола .

Насильницька християн?зац?я призводить до того, що мар? йдуть у л?си, залишаючи порожн?ми ц?л? села. За Петра Першого мар?йц?в призивають до арм??, почина?ться наукове досл?дження територ??, складаються перш? писемн? пам'ятки мар?йсько? мови на кирилиц?. Перша мар?йська граматика Пуцека-Григоровича з'явля?ться 1792 року. Проте положення мар? залиша?ться дуже важким, ? 1775 року мар? масово п?дтримали повстання Пугачова .

1872 року в?дкрива?ться Казанська вчительська сем?нар?я , одним ?з завдань яко? було навчання представник?в волзьких народ?в, зокрема мар?. Це дало серйозний ?мпульс нац?ональному в?дродженню, в?дкриваються мар?йськ? школи, друкуються книги мар?йською мовою, зокрема п?дручники. 4 листопада 1920 року утворена Мар?йська автономна область . 5 грудня 1936 перетворена в Мар?йську АРСР. З 1990  р. Республ?ка Мар?й Ел.

У 1920 -? роки були встановлено дв? р?вноправн? мовн? л?тературн? норми: луговомар?йська мова й г?рномар?йська мова. В 1930 -? роки, як ? в ?нших нац?ональних республ?ках, практично вся нац?ональна ?нтел?генц?я була знищена. Поступово мар?йц? стають меншостями населення республ?ки, а мар?йська мова вит?сня?ться рос?йською.

Назва ? по етн?чн?й самоназв? ?? кор?нного населення ? мар? (≪чолов?к≫). Мар?й  ? ≪мар?, мар??ць, мар?йський≫, ел  ? ≪кра?на≫.

Населення

[ ред. | ред. код ]

Населення ? 711 540 ос?б ( 2006 , 728 000 в 2002 ). Густота населення ? 30,4 ос?б/км² ( 2005 ), питома вага м?ського населення ? 63,1 % ( 2005 ).

У м?ському населенн? Йошкар-Оли й Волзька , а також ряд? с?л на околицях Йошкар-Оли й на заход? республ?ки переважають рос?яни . У с?льськ?й м?сцевост? переважа? мар?йське населення, у Г?рномар?йському район? ? г?рськ? мар?йц?, що в?др?зняються в?д лугових мар?йц?в мовою й культурою. У Звен?говському район? розташовано к?лька чуваських с?л. Татарське населення зосереджене головним чином у Йошкар-Ол? й Волзьку.

З середини 1920-тих рр. частка кор?ного населення неухильно скорочу?ться, з 51,4 % у 1926  р. до 42,9 % у 2002  р.

Народ 1926 ,
тис. ос?б ( * [ Арх?вовано 24 березня 2012 у Wayback Machine .] )
1939 ,
тис. ос?б ( * [ Арх?вовано 24 березня 2012 у Wayback Machine .] )
1959 ,
тис. ос?б ( * [ Арх?вовано 24 березня 2012 у Wayback Machine .] )
1970 ,
тис. ос?б ( * [ Арх?вовано 5 с?чня 2012 у Wayback Machine .] )
1979 ,
тис. ос?б ( * [ Арх?вовано 24 березня 2012 у Wayback Machine .] )
1989 ,
тис. ос?б ( * [ Арх?вовано 24 березня 2012 у Wayback Machine .] )
2002 ,
тис. ос?б ( * [ Арх?вовано 24 с?чня 2012 у WebCite ] )
Рос?яни 210,0 (43,6 %) 267,0 (46,1 %) 309,5 (47,8 %) 320,8 (46,9 %) 334,6 (47,5 %) 356,0 (47,5 %) 345,5 (47,5 %)
Мар?йц? 248,0 (51,4 %) 273,3 (47,2 %) 279,5 (43,1 %) 299,2 (43,7 %) 306,6 (43,5 %) 324,3 (43,3 %) 312,2 (42,9 %)
Татари 20,2 (4,2 %) 27,1 (4,7 %) 38,8 (6,0 %) 40,3 (5,9 %) 40,9 (5,8 %) 43,9 (5,9 %) 43,4 (6,0 %)
Чуваш? 2,2 5,5 9,1 (1,4 %) 9,0 (1,3 %) 8,1 (1,1 %) 9,0 (1,2 %) 7,4 (1,0 %)
Укра?нц? 1,8 2,7 4,6 4,5 5,3 5,1
Удмурти 1,2 1,4 2,5 2,6 2,5 2,5 2,2
Б?лоруси 1,2 1,2 1,4 1,4
Мордва 1,6 1,6 1,7 1,7 1,7 1,3
Азербайджанц? 1,2
В?рмени 1,1
Н?мц? 1,1

показан? народи з чисельн?стю понад 1000 ос?б

Адм?н?стративно-територ?альний под?л

[ ред. | ред. код ]
Типи мун?ципальних утворень

Станом на 2021 р?к республ?ка под?ля?ться на 14 мун?ципальних район?в та 3 м?ських округи:

№ з/п Район, м?ський округ Площа,
км²
Населення,
ос?б ( 2002 )
Населення,
ос?б ( 2010 )
Населення,
ос?б ( 2021 )
Центр Поселення Населен?
пункти
1 Волзький район 913,86 24006 23940 21188 Волзьк 8 75
2 Г?рськомар?йський район 1971,47 29203 25869 20476 Козьмодем'янськ 10 241
3 Звениговський район 2748,78 46267 44976 39920 Звенигово 10 83
4 К?лемарський район 3098,89 14130 13604 11626 К?лемари 9 78
5 Куженерський район 852,83 16210 14556 12214 Куженер 9 90
6 Мар?-Турецький район 1513,86 25577 23155 18242 Мар?-Турек 6 120
7 Медведевський район 2791,18 66090 67703 67519 Медведево 18 160
8 Моркинський район 2270,08 31403 31081 26930 Морки 10 151
9 Новотор'яльський район 920,09 18543 17124 13980 Новий Тор'ял 5 152
10 Оршанський район 896,49 15832 15139 12909 Оршанка 4 73
11 Параньгинський район 791,66 17847 16307 13646 Параньга 9 50
12 Сернурський район 1032,08 25280 25672 22697 Сернур 9 146
13 Сов?тський район 1392,45 31403 31081 27846 Сов?тський 8 141
14 Юринський район 2040,15 11487 8758 6590 Юрино 6 43
1 Волзький м?ський округ 39,47 58967 55659 52703 Волзьк - 1
2 Йошкар-Олинський м?ський округ 100,39 256719 248782 276155 Йошкар-Ола - 1
3 Козьмодем'янський м?ський округ 13,41 22771 21257 19970 Козьмодем'янськ - 1

Найб?льш? населен? пункти

[ ред. | ред. код ]

Населен? пункти з населенням понад 10 тисяч ос?б:

Населений пункт Населення,
ос?б ( 2002 )
Населення,
ос?б ( 2010 )
Населення,
ос?б ( 2021 )
1 Йошкар-Ола 256719 248782 276155
2 Волзьк 58967 55659 52703
3 Медведево 16610 16841 20105
4 Козьмодем'янськ 22771 21257 19970
5 Звенигово 12722 11946 10966
6 Сов?тський 10806 10664 10273

Економ?ка

[ ред. | ред. код ]

?нфраструктура

[ ред. | ред. код ]

На територ?? республ?ки д?? 1 аеропорт м?жреспубл?канського значення. У Мар?й Ел ? зал?зничний вокзал ? два автовокзали, 14 зал?зничн? станц??, 51 пасажирська автостанц?я, р?чковий порт у м?ст? Козьмодем'янську на р. Волз?, чотири порти м?сцевого значення, пристосування для розвантаження барж. Судноплавство по Волз? й Ветлуз?. В?дстань в?д Йошкар-Оли до Ки?ва  ? понад 1600 км.

Промислов?сть

[ ред. | ред. код ]

Пров?дн? галуз? промисловост? ? машинобудування ? металообробка (металор?зальний ?нструмент, прилади, засоби автоматизац??, технолог?чне устаткування для л?созагот?вель ? л?сосплаву, п?дпри?мств торг?вл? ? громадського харчування, машини й устаткування для тваринництва ? кормовиробництва), л?сова, деревообробна ? целюлюзно-паперова, легка ? харчова (м'ясомолочна).

С?льське господарство

[ ред. | ред. код ]

Пров?дна галузь с?льського господарства ? тваринництво (молочне ? м'ясо-молочне скотарство , свинарство , в?вчарство , птах?вництво ).

Вирощують зернов? ( ячм?нь , овес , жито , пшениця ) ? кормов? культури , льон-довгунець , хм?ль , овоч? , картоплю.

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Росстат ? оц?нка чисельност? населення станом на 01.01.2011 . Арх?в ориг?налу за 15 березня 2012 . Процитовано 14 грудня 2011 .

Посилання

[ ред. | ред. код ]
  Нижньогородська область   К?ровська область   К?ровська область
  Нижньогородська область   К?ровська область
  Чуваш?я   Татарстан