Мари?на (Марин?стика, Марин?зм; фр. marine ; ?тал. marina в?д лат. marina  ? ≪морська≫) ? р?зновид образотворчого мистецтва , що спец?ал?зу?ться на зображенн? под?й на мор?  ? батал?й , спортивних змагань, природних явищ тощо. Предметом зображення марин?стики ? морська стих?я, ?? стан. ?накше ? морський пейзаж . Марина ? це р?зновид пейзажу. Як самост?йний жанр стала в?дома в Голланд?? XVII стол?ття, хоча поодинок? зразки марин створювали ? ран?ше ( П?тер Брейгель старший ≪Вигляд затоки Неаполя≫, Рим , галерея Дор?а-Памф?л? ).

В?дпов?дно, марин?ст ( фр. mariniste ) ? художник , що створю? марини. Яскрав? представники цього жанру англ??ць В?льям Тернер ? в?рменин ?ван Айвазовський , який написав близько 6000 картин на морську тему. Сам терм?н марин?стика походить в?д живопису , хоча образ моря в л?тератур? з'явився ран?ше н?ж у малярств?.

Марин?стика у л?тератур? ? це твори про море, моряк?в ? морське життя. А. Авксентьева зазнача?, що ≪людина використовувала море здавна з господарською метою для судноплавства, з ?ншого ж боку, море ? це особлива стих?я для творчого натхнення. В?д моря, його краси, людина отриму? вт?ху ? насолоду≫ ^[1] . Море немов заспокою?, забираючи увесь наш смуток з собою.

Нов? техн?чн? засоби дали можлив?сть створювати марини у фотограф?? , цифровому вигляд? тощо.

Витоки л?тературно? марин?стики сягають у глибину стол?ть, бо море здавна було важливою складовою життя значно? частини людства. Тема моря завжди приваблювала творч? особистост?: поет?в , художник?в ? музикант?в , тому не дивно, що в ?стор?? св?тово? культури значне м?сце пос?дають твори на морську тематику. Нема? жодного живописця чи поета, який, побувавши б?ля моря, не намагався зобразити його. В декого це були еп?зодичн? етюди, ?нш? час до часу поверталися до ц??? теми. Серед художник?в-марин?ст?в великий талант ?вана Костянтиновича Айвазовського займа? перше м?сце. Живописець ц?лком присвятив себе марин?стичному живопису.

?стор?я мистецтв зв'язана з естетичними уявленнями. У давньогрецьк?й м?фолог?? , зокрема у м?ф? про Аполлона , спершу була т?льки одна муза . Зв?дси ма?мо явище синкретизму  ? початково? ?дност?, нерозчленованост? мистецтв у перв?сному ритуал?. Класиф?кац?ю мистецтв за принципом ?х спор?дненост? й в?дм?нност? розробив Аристотель у ≪Поетиц?≫ , з?ставивши поез?ю з музикою , а музику з арх?тектурою ? скульптурою . Однак стародавн? пом?тили й под?бн?сть м?ж поез??ю ? живописом, окресливши ?? в такому образному трактуванн?: малярство ? це н?ма ≪поез?я≫, а поез?я ? ≪ословлене малярство≫. Це визначення, яке Плутарх припису? грецькому поету С?мон?дов? Кеоському , п?зн?ше виклав Горац?й у сво?му посланн? до П?сон?в ≪Про поетичне мистецтво≫ в поетичн?й формул?: ≪поез?я ? як живопис≫. Навколо цих образних формул розгорнулася полем?ка в добу Класицизму ? Просв?тництва. Найважлив?ша тогочасна праця, присвячена специф?ц? л?тератури та образотворчого мистецтва, ? трактат н?мецького письменника й естетика ?. Лесс?н?а ≪Лаокоон, або Про меж? живопису й поез??≫ (1766). Цей тв?р став етапним у розвитку естетично? думки в новочасн?й ?вроп?. Лесс?н? категорично заперечив погляд щодо тотожност? закон?в л?тератури та образотворчого мистецтва, який утвердився ще з античних час?в. Анал?зуючи твори л?тератури (зокрема ≪?л?аду≫ Гомера ) та образотворчого мистецтва ( статую Лаокоона ), вчений д?йшов висновку, що специф?ка кожного виду мистецтва зумовлена сво?р?дн?стю в?дпов?дних мистецьких засоб?в: ≪часова посл?довн?сть ? царина поетова, просторова ? царина малярева≫. Це важливе положення п?дкреслило принципову в?дм?нн?сть структур двох мистецтв ? поез?? ? живопису. Матер?альн? засоби створення ? передач? малярського образу ? кол?р ? л?н?я. Засобом створення ? передач? поетичного образу ? слово, наша мова, яка ма? знаковий характер (знак ? це будь-який предмет, який викону? комун?кативну роль, вказуючи на ?нший, в?дсутн?й предмет). Вза?мозближенню мистецтв значною м?рою сприяють митц?, що працюють у р?зних царинах творчост?: М?келанджело  ? скульптор ? маляр, арх?тектор ? поет , В?льям Шексп?р  ? актор ? письменник , Тарас Шевченко  ? маляр ? поет, Р?хард Ва?нер  ? композитор ? письменник, Олександр Довженко  ? проза?к ? к?норежисер , а його учень письменник Микола В?нграновський працював у к?но як актор, режисер ? сценарист . Однак варто мати на уваз?, що творча ?ндив?дуальн?сть по-р?зному може реал?зувати сво? св?тов?дчуття в р?зних мистецтвах. Скаж?мо, як поет Шевченко був яскравим романтиком, а як маляр значною м?рою в?дчував уплив класицистичних традиц?й. Поняття ≪синтез мистецтв≫ означа? по?днання елемент?в р?зних мистецтв у ?диному ансамбл?. Об'?днання зусиль л?тератури й образотворчого мистецтва спостер?га?мо в ?люстрованих л?тературних виданнях, л?тератури й музики ? у вокальному жанр?, пластичних мистецтв (арх?тектури, скульптури, малярства) ? в естетичному оформленн? довк?лля. За спостереженнями досл?дник?в, кожне з мистецтв у такому синтетичному ц?лому пристосову?ться до ?нших мистецтв ? всього ансамблю, набуваючи особливих властивостей, яких у нього не було за в?докремленого ?снування.

Починаючи з XVIII стол?ття, морськ?й тематиц? сво? найкращ? твори присвятили перш за все англ?йськ? письменники Дан?ель Дефо , Джонатан Св?фт , Тобайас Смоллетт, Самю?ль Тейлор Кольр?дж, Вальтер Скотт , Джордж Гордон Байрон , Фредерик Марр?ет, Джозеф Конрад , Роберт Ст?всон. У свою чергу ?х творч?сть мала великий вплив у становленн? американсько? марин?стики, яка мала особисту нац?ональну традиц?ю зображення моря ? життя моряк?в. Це Ф?л?пп Френо, Фен?мор Купер , В?льям Каллен Брайант, Вашингтон ?рв?нг , Генр? Лонгфелло , В?льям Леггет, Натан?ель Еймз, Р?чард Генр? Дана, Герман Мелв?лл . Морська тематика також знайшла сво? в?дображення у рос?йськ?й художн?й проз? М. О. Бестужева , А. А. Бестужева-Марл?нського, В. ?. Даля , ?. О. Гончарова , Д. В. Григоровича , К. М. Станюковича та багатьох ?нших рос?йських письменник?в-марин?ст?в.

?х небагато. Зображення води ? морських хвиль пов'язане з певними труднощами. Тому за створення марин беруться лише дуже майстерн? фах?вц?. Одним з перших був П?тер Брейгель з Н?дерланд?в. Перебування в Неапол? надзвичайно вразило художника, ? в?н створив одну з перших марин, присвячених затоц? Неаполя. Пот?м в?н неодноразово малюватиме морськ? кра?види як частину сво?х панорамних твор?в (≪Пад?ння з неба ?кара≫, Брюссель , ≪Кра?вид з с?ячем≫, Вашингтон , ≪Мавпи на в?кн?≫, Берл?н ). Саме звернення до под?бно? теми пов'язане з кораблями ? морською тематикою. В?н зобразив порт ? в?трильники на картин?.

У XVII ст. флот почав в?д?гравати значну роль у м?жнародн?й пол?тиц?. В?йськов? д?? на мор? в?д?гравали важливу роль у дом?нуванн? держави в тому чи ?ншому рег?он?. Перемога в батал?? при Лепанто сприймалася у Венец?? як перемога християнського св?ту над ?ншим св?тоглядом. Потоплення Велико? армади ?спанц?в одразу зм?нило значення певних кра?н у пол?тиц?. Найпотужн?ша ?нженерна школа з побудови в?трильник?в склалася у Британ?? , що дало змогу ц?й остр?вн?й держав? стати ≪володаркою мор?в≫.

Флот мав виняткове значення для безпеки Голланд?? XVII ст. ? активно? колон?ально? пол?тики голландц?в. А безл?ч художник?в того часу не могла не в?дреагувати на велику роль корабл?в у економ?ц? та пол?тиц? держави. Найб?льша к?льк?сть марин створена в Голланд??. Одну марину створив нав?ть Рембрандт , який зазвичай не брався за морськ? кра?види.

Серед художник?в марин?ст?в Голланд?? ? Корнел?с Вром , В?ллем ван де Велде старший ? В?ллем ван де Велде молодший , Абрахам Сторк, Людольф Бакхейзен, Адам ? Абрахам В?ллартси, Симон де Вл?гер, Ян Порселл?с , Якоб ?закс ван Рейсдал .

Фламандець Кр?ст?ан де Кейн?нк звернувся до створення картини на м?фолог?чну тему. ≪Кра?вид з пад?нням Фаетона≫ в?н подав як природну катастрофу з блискавкою, пожежею буд?вель, викидом в?трильник?в на морське узбережжя. Це не кра?вид конкретного м?сця, а фантаз?я з використанням реал?й, бо занадто багато скель, нахилених корабл?в ? небезпек, що створила катастрофа. Море та в?трильники зображен? ц?лком реал?стично.

На в?дм?ну в?д Кейн?нка, голландець Ян ван дер Капелле зобразив море в тиху погоду. Його ≪Штиль≫ ц?лком безпечний, а самотня постать збирача мушель на узбережж? лише наголошу? на споко? та безпечност?.

Голланд?я була т?сно пов'язана з морем ? надал?. Художник XIX ст. Гендр?к В?ллем Месдах (1831?1915) теж створював марини. Його ≪Флотил?я рибалок≫ продовжила марини голландц?в у новому стол?тт?.

Ц?кав?сть до морсько? тематики навернула до створення марин митц?в ?нших галузей. Марини з'явилися в гравюр? (А. Зубов, ≪Морська батал?я при Гангут? 27 липня 1714 р.≫), на фресках (Фабр?ччо Кастелло ? Н?коло Гранелло ≪Морський десант на Азарськ? острови≫).

Голландське м?сто Делфт в?доме в ?вроп? як центр виготовлення порцеляни . Художники по порцелян? створили марини на кахлях ? пластах ? пласт ≪Порт≫ (Музей керам?ки в садиб? Кусково , Москва).

Один з найкращих марин?ст?в св?ту. За походженням в?рменин. Навчався в Академ?? мистецтв у Петербурз?. Народився ? жив у Феодос?? . П?д час подорожей побував у Туреччин?, ?тал??, Англ??, Н?меччин?. Твори митця роз?йшлися по всьому св?т? ? в?д Франц?? до Япон??. Створив близько 6 000 картин з морсько? тематики.

• Авксенть?ва Г. А. , Авксенть?ва А. С. Марин?стика у поетичному св?т? М. Драй-Хмари.
• Киевский музей западного и восточного искусства, Киев, ≪Мистецтво≫, 1986 (рос.)
• Зах?дно-?вропейський живопис 14?18 ст., Св?тове мистецтво в музеях Укра?ни, Ки?в, ≪Мистецтво≫, 1986 (рос.)
• Кур'?р ЮНЕСКО, ≪Морськ? цив?л?зац??≫, с?чень 1984.

• Марин?стика Тараса Шевченка

• Марин?зм [ Арх?вовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine .] // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Буенос-Айрес, 1960. ? Т. 4, кн. VII : Л?тери Ле ? Ме . ? С. 913?916. ? 1000 екз.
• Марин?зм  // Л?тературознавча енциклопед?я  : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в . ? Ки?в : ВЦ ≪Академ?я≫ , 2007. ? Т. 2 : М ? Я . ? С. 16.

Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Encyclopædia Universalis Дов?дков? видання National Historical Museums of Sweden Нормативний контроль Freebase :  /m/03czw53 · J9U :  987007550863505171 · NKC :  ph241124