Louis Pasteur
фр. Louis Pasteur [2]
Лу? Пастер, фотограф?я 1878 року
Народився	27 грудня 1822 ( 1822-12-27 ) Доль Жура , Франш-Конте , Корол?вство Франц?я
Помер	28 вересня 1895 ( 1895-09-28 ) (72 роки) Марн-ла-Кокетт , О-де-Сен , Французька республ?ка · зупинка серця [2]
Поховання	?нститут Пастера [2] [3] ? Собор Паризько? Богоматер? [3]
Кра?на	Франц?я
Нац?ональн?сть	француз
Д?яльн?сть	м?кроб?олог , х?м?к , викладач ун?верситету , б?ох?м?к , агроном , натурал?ст , б?олог , л?тограф , митець , ботан?к
Alma mater	Вища нормальна школа
Галузь	б?олог?я
Заклад	Страсбурзький ун?верситет ?нститут Пастера
Посада	seat 17 of the Academie francaise d [4]
Науковий ступ?нь	доктор медицини , доктор природничих наук , Honoris causa ? доктор ф?лософ??
Науковий кер?вник	Антуан-Жером Балар
В?дом? учн?	Шарль Фр?дель [1]
Асп?ранти, докторанти	Бабеш В?ктор Ем?ль Ру Albert Calmette d Гамал?я Микола Федорович Etienne Wasserzug d
Членство	Лондонське корол?вське товариство [5] Паризьке ф?ломатичне товариство d [2] Академ?я наук Л?лля d [2] Французька академ?я ( 28 вересня 1895 ) [2] [4] Нац?ональна академ?я дей-Л?нчей [2] Американське ф?лософське товариство [2] Нац?ональна академ?я наук США [6] [2] Петербурзька академ?я наук [2] Шведська корол?вська академ?я наук [2] Угорська академ?я наук [2] Грецьке ф?лолог?чне товариство Константинополя d [2] Н?дерландська корол?вська академ?я наук [2] Французька академ?я наук ( 1895 ) [2] [7] Познанське Товариство приятел?в наук d [2] Американська академ?я мистецтв ? наук [2] Рос?йська академ?я наук [2] Сербська академ?я наук ? мистецтв [2] Нац?ональна академ?я наук ?тал?? d [8] [2] Паризька медична академ?я [2] Бельг?йська корол?вська академ?я медицини [2]
В?домий завдяки:	створенню технолог?? пастеризац?? , в?дкриттю вакцини проти сказу
Батько	Jean-Joseph Pasteur d [2]
У шлюб? з	Marie Pasteur d [2]
Д?ти	Marie-Louise Pasteur d [2] Jean-Baptiste Pasteur d
Нагороди	Медаль Румфорда (1856) Медаль Копл? (1874) Медаль Альберта (Корол?вське товариство мистецтв) (1882) Медаль Левенгука (1895)
Автограф
Висловлювання у В?к?цитатах   Лу? Пастер у В?к?сховищ?

Лу?? Пасте?р ( фр. Louis Pasteur ; 27 грудня 1822 , Доль , департамент Жура  ? 28 вересня 1895 , Марн-ла-Кокетт , департамент О-де-Сен ) ? видатний французький м?кроб?олог ? х?м?к. Пастер в?дкрив м?кроб?олог?чну суть брод?ння ? багатьох хвороб людини, став разом з Ферд?нандом Коном та Робертом Кохом одним з основоположник?в м?кроб?олог?? та ?мунолог?? ^[9] . Його роботи в галуз? вивчення будови кристал?в ? явища поляризац?? св?тла лягли в основу стереох?м?? ^[10] . Також Пастер поставив крапку в багатов?ков?й суперечц? про наявн?сть в?тально? сили , що призводить до пост?йно? появи живого з неживого, досл?дним шляхом дов?вши неможлив?сть цього. Його ?м'я широко в?доме в колах фах?вц?в у галуз? харчових технолог?й ^[en] завдяки створен?й ним ? назван?й згодом на його честь технолог?? пастеризац?? .

Удосто?ний безл?ч? наукових ? державних нагород р?зних кра?н св?ту. До дня смерт? Лу? Пастера приурочений Всесв?тн?й день боротьби проти сказу  ? пам'ятна дата, що в?дзнача?ться щор?чно ^[11] .

Лу? Пастер народився у французькому департамент? Жура в 1822 роц?. Його батько ? Жан Пастер ? був шк?ряником ? ветераном Наполеон?вських во?н . Лу? вчився в коледж? Арбуа , пот?м Безансону . Там вчител? порадили вступити до Вищо? нормально? школи у Париж?, що йому ? вдалося зробити 1843 року. В?н зак?нчив ?? у 1847 роц?. Пастер виявився до того ж талановитим художником, його ?м'я значилося в дов?дниках портретист?в XIX стол?ття. В?н залишив портрети сво?х сестер ? матер?, але, у зв'язку ?з захопленням х?м??ю, займатись живописом покинув. Пастел? та портрети батьк?в та друз?в, написан? Пастером у в?ц? 15 рок?в, тепер виставлен? й збер?гаються в музе? ?нституту Пастера в Париж?.

Лу? Пастер був професором ф?зики в Д?жонському л?це? (1847?1848), п?сля цього ? професором х?м?? в Страсбурзькому (1849?1854) та деканом нового факультету природничих наук у Л?лльському (з 1854) ун?верситетах. З приводу Призначення у Л?лль Лу? Пастер промовив свою часто цитовану фразу: фр. ≪Dans les champs de l'observation, le hasard ne favorise que les esprits prepares≫ (≪У царин? спостережень шанс випада? лише п?дготовленому розумов?≫). Пастер у Страсбурз? в 1849 роц? познайомився з Мар? Лоран, дочкою ректора ун?верситету. 29 травня 1849 року вони одружились, в шлюб? народилось п'ятеро д?тей, однак лише дво? з них дожили до дорослого в?ку (?нш? померли в?д черевного тифу ). Перенесен? особист? трагед?? надихнули Пастера на пошук причин й спонукали до спроб в?днайти л?ки в?д заразних хвороб, таких як тиф ^[9] .

З 1856 року Лу? Пастер об?ймав посаду директора з навчально? роботи ( фр. directeur des etudes ) у Вищ?й нормальн?й школ?, де займався (1858?1867) реформуванням системи навчання. За цей пер?од система прийому ?спит?в ста? жорстк?шою, що сприя? пол?пшенню результат?в навчання, зм?цненню знань, посиленню конкурентоспроможност? та п?двищенню престижу навчального закладу.

Першу наукову роботу Пастер виконав 1848 року. Вивчаючи ф?зичн? властивост? винних кислот , в?н виявив, що кислоти, отриман? п?д час брод?ння, мають властив?сть поляризувати св?тло, тод? як х?м?чно синтезованим кислотам це не властиво. Вивчаючи кристали п?д м?кроскопом, в?н вид?лив два ?х типи, що були наче б в?ддзеркаленням один одного. Зразок, що складався з кристал?в одного типу, повертав площину поляризац?? за годинниковою стр?лкою, а ?ншого ? проти. Сум?ш двох тип?в 1:1 не поляризувала св?тло.

Пастер зробив висновок, що кристали складаються з молекул р?зно? структури. Х?м?чн? реакц?? створюють обидва ?х типи з однаковою ймов?рн?стю , проте жив? орган?зми використовують лише один з них. Таким чином вперше було показано х?ральн?сть молекул. Як було з'ясовано п?зн?ше, ам?нокислоти також х?ральн?, причому у склад? живих орган?зм?в присутн? лише ?х L -форми (за р?дк?сними винятками). П?сля ц??? роботи Пастера було призначено ад'юнкт-професором ф?зики в Д?жонському л?це?, але вже за три м?сяц? (1849 року) в?н перейшов ад'юнкт-професором х?м?? до Страсбурзького ун?верситету .

За досл?дження брод?ння Пастер взявся 1857 року. У той час панувала теор?я, що цей процес ма? х?м?чну природу ( Ю. Л?б?х ), хоча вже публ?кувалися роботи про його б?олог?чний характер (Ш. Каньяр де Латур, 1837), як? не мали визнання. До 1861 року Пастер дов?в, що утворення спирту , гл?церину ? бурштиново? кислоти п?д час брод?ння може в?дбуватися т?льки у присутност? м?кроорган?зм?в, часто специф?чних.

У 1859 роц? Французька академ?я наук заснувала прем?ю тому, хто раз ? назавжди пок?нчить ?з суперечками про можлив?сть чи неможлив?сть самозародження живих орган?зм?в з неживо? речовини у наш час. У 1860?1862 роках Пастер вивчав можлив?сть самозародження м?кроорган?зм?в. В?н пров?в елегантний експеримент, узявши терм?чно стерил?зоване живильне середовище ? вм?стивши його у посудину ?з загнутою вниз довгою шийкою (S-под?бну колбу з в?дкритою шийкою) щоб був доступ м?ф?чн?й ≪житт?в?й сил?≫. Ск?льки б посудина стояла на пов?тр?, н?яких ознак життя в н?й не спостер?галися, оск?льки бактер??, що м?стяться в пов?тр?, ос?дали на вигинах шийки. Але варто було в?дламати ??, як незабаром на середовищ? зростали колон?? м?кроорган?зм?в. 1862 року Французька академ?я наук нагородила Пастера прем??ю за вир?шення питання про самозародження живого орган?зму.

Пастер дов?в, що на брод?ння негативно вплива? кисень (т. з. ефект Пастера ). Багато бактер?й, що зд?йснюють брод?ння (наприклад, маслянокисл? бактер??), можуть розвиватися т?льки в безкисневому середовищ?. Ц? факти дозволили йому розд?лити вс? орган?зми на аеробн? (ростуть при наявност? кисню) ? анаеробн? (без нього). Брод?ння таким чином, було анаеробним процесом, життям без дихання.

У той же час, орган?зми здатн? як до брод?ння, так ? до дихання, за наявност? кисню росли активн?ше, ? до того ж споживали менше орган?чно? речовини з середовища. Так було доведено, що анаеробне життя менш ефективне пор?вняно з аеробним. Зараз вважа?ться, що з одн??? к?лькост? орган?чного субстрату орган?зми аероб?в здатн? д?стати в 20 раз?в б?льше енерг??.

У середин? XIX стол?ття еп?дем?я , що вразила шовкопряд?в у п?вденних районах Франц??, набула величезних розм?р?в ? загрожувала п?д?рвати шовк?вництво. 1865 року колишн?й вчитель Пастера запросив його на п?вдень Франц??, щоб знайти причину хвороби шовкопряд?в. Лу? Пастер п?сля деяких коливань прийняв пропозиц?ю вивчити хвороби шовковичних шовкопряд?в. Протягом 1865?1869 рок?в в?н ?здив щол?та в Ад? ? працював тут над цим питанням в маленькому будиночку, де у нього була влаштована лаборатор?я. У робот? йому допомагали дружина, дочка та учн? по Вищ?й нормальн?й школ?.

Досл?дження Пастера дозволили встановити, що еп?дем?ю спричинили дв? р?зн? хвороби. Перша, найб?льш небезпечна з них, пебр?на шовкопряда , характеризу?ться наявн?стю в орган?зм? комах на вс?х стад?ях ?хнього розвитку особливих т?лець, як? ? збудниками захворювання. Ц? т?льця можуть потрапити з материнського орган?зму в яйця, ? таким чином хвороба переда?ться потомству. Лу? Пастер розробив дуже ефективний спос?б боротьби з цим захворюванням, що поляга? у в?дбор? для розведення потомства метелик?в, ще не уражених збудником. Друга хвороба ? фляшер?я була подолана значно легше. Завдяки роботам науковця було врятовано шовк?вництво на п?вдн? Франц?? ? в ?тал?? ^[12] .

У 1874 роц? палата депутат?в на знак визнання видатних заслуг перед батьк?вщиною призначила Пастеру дов?чну пенс?ю у 12 000 франк?в, зб?льшену у 1883 роц? до 26 000 франк?в. У 1881 роц? Лу? Пастера було обрано членом Французько? академ?? наук .

П?сля публ?кац?? 1876 роботи Роберта Коха ≪Ет?олог?я сиб?рки≫ Пастер повн?стю присвятив себе ?мунолог??. У 1880 роц? Лу? Пастер вид?лив культуру збудника холери курей, яку п?дтримували частими перес?ваннями на м'ясному бульйон?. З вол? випадку йому вдалось зробити одне з найб?льших в?дкритт?в. Одного разу культура збудника холери курей була залишена в термостат? на дек?лька тижн?в без перес?вання на нов? середовища. Ця культура втратила здатн?сть нав?ть у високих дозах вбивати курей, ? Пастер припустив, що введення таких ослаблених культур м?кроб?в може створити несприйнятлив?сть у тварин до даного захворювання, под?бно до того, як щеплення коров'ячо? в?спи обер?га? людину в?д захворювання натуральною в?спою . Це припущення блискуче п?дтвердилося на практиц?. Так був знайдений спос?б запоб?гання в?д заразних захворювань введенням ослаблених збудник?в, який виявився придатним до багатьох ?нфекц?йних хвороб ? з?грав величезну роль у боротьб? з ними.

Так Лу? Пастер, остаточно встановивши специф?чн?сть збудник?в сиб?рки , пологово? гарячки, холери , сказу , курячо? холери та ?нших хвороб, розвинув уявлення про штучний ?мун?тет, запропонував метод запоб?жних щеплень, зокрема в?д сиб?рки у тварин (1881), сказу (сп?льно з Ем?лем Ру , 1885).

Перше щеплення проти сказу було зроблене 6 липня 1885 року 9-р?чному Йозефу Мейстеру ^[fr] на прохання його матер?. Л?кування зак?нчилося усп?шно, хлопчик видужав.

Принципи отримання вакцин ? методи ?хнього застосування, розроблен? Пастером для проф?лактики ?нфекц?йних захворювань, усп?шно використовують вже понад 100 рок?в.

Лу? Пастер помер 28 вересня 1895 року у Марн-ла-Кокетт? , що поблизу Парижа . Смерть була спричинена ускладненнями, як? виникли п?сля дек?лькох ?нсульт?в , що стались п?сля 1868 року ^[13] . Його було поховано у собор? Паризько? Богоматер? , однак згодом останки вченого було перепоховано у склеп? в ?нститут? Пастера у Париж?. Ст?ни склепу прикрашен? ?люстрац?ями видатних досягнень вченого, виконаними у стил? В?зант?йсько? моза?ки ^[14] .

?менем Пастера названо понад 2 000 вулиць у багатьох м?стах св?ту. Наприклад, у США : Пало-Альто (?сторичний центр Кремн??во? долини ) та ?рвайн , у штат? Кал?форн?я ; вулиця, що поряд з Ун?верситетом Техаського Наукового центру здоров'я в Сан-Антон?о; у м?стах Квебек ( Канада ) та Буенос-Айрес ( Аргентина ), Грейт-Ярмут у Норфолку ( Велика Британ?я ); Кв?нсленд ( Австрал?я ); Пномпень ( Камбоджа ); Хошим?н ( В'?тнам ); Батна ( Алжир ); Бандунг ( ?ндонез?я ); Тегеран ( ?ран ); М?лан ( ?тал?я ) та Бухарест , Клуж-Напока й Т?м?шоара ( Румун?я ), Астана ( Казахстан ), а також вулиця, на як?й розташовано корпус Одеського нац?онального медичного ун?верситету . Авеню Пастера у Хошим?н? ( В'?тнам ) ? одн??ю з небагатьох вулиць у цьому м?ст?, що зберегли французьку назву.

Вулиця Пастера також ? у м?стах Дн?про , Кривий Р?г , Харк?в . У м?ст? Черкаси ? вулиця Пастер?вська.

П?сля реформи м?н?стра Е. Фора 1968 року Страсбурзький ун?верситет було розд?лено на три частини. Один з них (найб?льший у кра?н?) отримав назву ≪Ун?верситет Пастера ? Страсбург I≫. ВНЗ з ц??ю назвою про?снував аж до злиття страсбурзьких ун?верситет?в у 2009 роц?.

У 1961 роц? М?жнародний астроном?чний союз присво?в ?м'я Лу? Пастера кратеров? на зворотному боц? М?сяця . На честь науковця названо астеро?д , в?дкритий 2 грудня 1989 року.

Портрет Л. Пастера зображено на поштов?й марц? Бельг??, випущен?й у 1995 роц? та було пом?щено на банкнот? ном?налом п'ять франк?в , що була в об?гу в пер?од 1966?1986 рок?в.

Пастеризац?я  ? процес одноразового нагр?вання й витримування найчаст?ше р?дких харчових продукт?в чи речовин до температур з д?апазону 50…65 °C (точне значення температури залежить в?д виду продукту) протягом 20…30 хвилин або до температур 70…80 °C протягом дек?лькох десятк?в секунд. Технолог?ю було запропоновано у 1864 роц? ^[15] Лу? Пастером для знезараження харчових продукт?в , а також для продовження терм?ну ?х збер?гання.

У процес? тако? обробки у продукт? гинуть вегетативн? форми м?кроорган?зм?в , однак спори збер?гаються у житт?здатному стан? ? за сприятливих умов починають ?нтенсивно розвиватись. Тому пастеризован? продукти ( молоко , пиво тощо) збер?гають за понижених температур протягом обмеженого пер?оду часу. Вважа?ться, що харчова ц?нн?сть продукт?в при пастеризац?? практично не зм?ню?ться, оск?льки збер?гаються смаков? якост? та ц?нн? компоненти ( в?там?ни , ферменти тощо).

Пастер все життя займався б?олог??ю ? л?кував людей, не отримавши н? медично?, н? б?олог?чно? осв?ти. Також Пастер у дитинств? займався живописом. Коли французький художник Жан-Леон Жером побачив через роки його роботи, в?н сказав, ≪як добре, що Лу? обрав науку, оск?льки в?н був би нам великим конкурентом≫ ^[16] .

1868 року у в?ц? 46 рок?в у Пастера стався крововилив у мозок. В?н залишився ?нвал?дом: л?ва рука не д?яла, л?ва нога волочилася по земл?. В?н ледве не загинув, але врешт?-решт одужав. Б?льше того, в?н зробив п?сля цього найзначн?ш? науков? в?дкриття: створив вакцину проти сиб?рки ? сказу ^[17] . Коли науковець помер, виявилося, що частина його мозку була зруйнована. Помер Пастер в?д урем?? .

Пастер першим запропонував ?дею про можлив?сть життя без м?кроб?в. На ц?й ?де? базу?ться наука про стерильн? орган?зми ? гнотоб?олог?я .

За словами ?. ?. Мечникова , Пастер був пристрасним патр?отом ? ненависником н?мц?в. Коли йому приносили з пошти н?мецьку книжку або брошуру, в?н брав ?? двома пальцями ? в?дкидав з почуттям в?дрази ^[18] .

Пастер був нагороджений орденами майже вс?х кра?н св?ту. Загалом в?н мав близько 200 нагород.

?нститут м?кроб?олог?? (згодом названий ?нститутом Пастера ) було засновано в Париж? 1888 року на кошти, з?бран? за м?жнародною п?дпискою. Пастер став першим його директором. П?сля смерт? Пастера заступником директора ?нституту з 1905 року працював ?. ?. Мечников .

• Etudes sur le Vin (1866)
• Etudes sur le Vinaigre (1868)
• Etudes sur la Maladie des Vers a Soie (2 volumes) (1870)
• Quelques Reflexions sur la Science en France (1871)
• Etudes sur la Biere (1876)
• Les Microbes organises, leur role dans la Fermentation, la Putrefaction et la Contagion (1878)
• Discours de Reception de M.L. Pasteur a l'Academie francaise (1882)
• Traitement de la Rage (1886) ^[19]

• 4804 Пастер  ? астеро?д, названий на його честь.
• ?стор?я Лу? Пастера (ф?льм)
• Пастеризац?я
• Закон х?рально? чистоти

• Верхратський С. А., Заблудовський П. Ю. ?стор?я медицини. ? Видання четверте, виправлене ? доповнене. ? К. : Вища школа, 1991. ? 431 с. ? ISBN 978-966-463-035-1 .
• Шлегель Г. Г. История микробиологии. М: изд-во УРСС, 2002.
• Patrice Debre . Louis Pasteur . ? JHU Press, 2000. ? 600 с. ? ISBN 0801865298 .
• Rene Vallery-Radot . Louis Pasteur: His Life and Labours . ? BiblioBazaar, LLC, 2009. ? 340 с. ? ISBN 103070371.
• Kremena Spengler . Louis Pasteur: a photo-illustrated biography . ? Capstone Press, 2003. ? 24 с. ? ISBN 0736822259 .
• Lisa Zamosky . Louis Pasteur: Founder of Microbiology . ? Compass Point Books, 2009. ? 40 с. ? ISBN 0756539625 .
• Энциклопедия виноградарства  / гл. ред. А. И. Тимуш . ? Кишинев  : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986. (рос.)
• Мельник М. Луи Пастер : жизнь : труды / М. Мельник ; предисл. Д. К. Заболотного. ? Харьков : Гос. изд-во Украины, 1923. ? 71 с. [ Арх?вовано 20 грудня 2021 у Wayback Machine .]

Лу? Пастер у сестринських В?к?про?ктах
	Цитати у В?к?цитатах ?
	Лу? Пастер у В?к?видах ?
	Лу? Пастер у В?к?сховищ? ?

• Лу? Пастер [ Арх?вовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine .] на сайт? www.nndb.com.
• Лу? Пастер [ Арх?вовано 3 березня 2016 у Wayback Machine .] на сайт? ≪ChemWorld≫.
• Життя ? творч?сть основоположника б?олог?? Лу? Пастера [ Арх?вовано 2 березня 2016 у Wayback Machine .] на сайт? ≪osvita.ua≫

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine · Invaluable.com · Artists of the World Online · Frick Art Reference Library · Музей Джорджа ?стмана · RKDartists · The Trading Card Database · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) · Нац?ональна портретна галерея (Лондон) Генеалог?я та некропол?стика Математичний генеалог?чний про?кт · FamilySearch Family Tree · Find a Grave · GeneaStar · Geni.com · Gravsted.dk · Roglo · The Academic Family Tree · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Babelio · Bibliotheque interuniversitaire de Sante · Biodiversity Heritage Library · Index Theologicus · Isidore · LibriVox · Online Books Page · Open Library · Open Library · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · openMLOL.it · Арх?в преси XX стол?ття · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Про?кт Гутенберг · Про?кт Рунеберг Наука Ком?тет ?сторичних та наукових роб?т · ZOBODAT · Нац?ональна академ?я наук США Тематичн? сайти discovery.nationalarchives.gov.uk · SNAC · Арх?в ?льського ун?верситету · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Quora Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Универсальная энциклопедия Кирилла и Мефодия · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Catholic Encyclopedia · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Британський музей · Загальний каталог Diamond · Alvin · Collaborative InterLingual Index · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · Evene · KBpedia · National Historical Museums of Sweden · NNDB · Open Plaques · SNAC · WordNet · Баскська В?к?д?я · ?спанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Namuwiki Нормативний контроль Autoritats UB :  a1281542 · BanQ :  0000029977 · BAV :  ADV10045517 · BIBSYS :  90089533 ,  1083490 · BLBNB :  000316205 · BNC :  a10135285 · BNCHL :  000010337 · BNE :  XX1009166 · BNF :  119187405 · CALIS :  n2011379540 · CANTIC :  981058513864806706 · CCAB :  000037962 · CiNii :  DA00896050 · CONOR.SI :  184517987 · DBC :  87097919141896 · EGAXA :  vtls001125201 · FAST :  17203 · Freebase :  /m/04hcc · GND :  118591959 · GR-AtACA :  157818 · ICCU :  IEIV012797 · ISNI :  0000000121334104 · J9U :  987007266347205171 · KRNLK :  KAC199621158 · LCCN :  n50050646 · LIBRIS :  xv8bdz4g3jr57d5 · LIH :  LNB:V*175056;=BK · LNB :  000188488 · LNL :  39595 · MAK :  9810597373605606 · Museo Galileo :  10338 · N6I :  vtls001093584 · NCF :  ncf10292184 · NDL :  00452240 · NKC :  jn20000720218 · NLA :  943111 · NLC : 001863132 · NLG :  82445 · NLI :  000103690 · NLP : a0000002519236 · NSK :  000035315 · NTA :  070896070 · NUKAT :  n99015950 · PTBNP :  60030 · PUST :  50902 · RERO :  02-A003674036 · SELIBR :  230114 · SHARE :  40828 · SKMASNL :  vtls007659180 · SNK :  148349 · SUDOC :  027059898 · ULAN :  500105951 · UPSA :  1402459 · VcBA :  495/156603 · VIAF :  54152415 · РДБ :  000170148 ,  000170149 · РНБ :  77105559