Левон II
(
в?рм.
????? ? ????????
,
фр.
Leon II
; 1150?1219) коронований як
Левон I
? цар
К?л?к?йсько? В?рмен??
з династ??
Рубен?д?в
, правив з
1187
до
1219
року. Правл?ння Левона II зб?глося в час? з
трет?м хрестовим походом
п?д проводом
Фр?др?ха I Барбаросси
. Його сучасником була ?нша видатна постать т??? доби ?
Салах ад-Д?н
.
За час?в правл?ння Левона Великого К?л?к?я пережила добу економ?чного й культурного розкв?ту, бувши одн??ю з найзначн?ших християнських кра?н на
Близькому Сход?
. Так? св?тов? сили, як
Священна Римська ?мпер?я
,
папство
та нав?ть
Аббасидський
хал?ф, сперечались за вплив над К?л?к??ю. Кожен прагнув стати першим, хто визна? принца К?л?к?? Левона II законним королем. У п?дсумку 6 с?чня
1198
року в м?ст? Тарс його короновали й проголосили царем сп?льно н?мецька ? В?зант?йська ?мпер??. На коронац?? Левона II були присутн? представники як християнських, так ? к?лькох
мусульманських
кра?н, таким чином п?дкресливши визначне положення, якого набула К?л?к?я.
Зовн?шня пол?тика
[
ред.
|
ред. код
]
З перших дн?в свого правл?ння Левон II стикнувся з султанами
?кон??
,
Дамаска
й
Алеппо
. Щоб надал? не мати неспод?ванок, в?н збудував низку фортець на кордонах, де утримувались пост?йн? гарн?зони. К?л?к?я в той пер?од була одн??ю з економ?чно та пол?тично найсильн?ших держав на Близькому Сход?, мала торгов? зв'язки з ?тал?йськими м?стами та кра?нами Сходу, розвинут? землеробство, ремесла та судноплавство. Тому
хрестоносц?
вважали доц?льним п?дтримувати з К?л?к??ю дружн? в?дносини.
?сторичн? умови часу висували Левона II на видне м?сце.
1187
року
?русалим
був здобутий
Салад?ном
, ? в ?вроп? було прийнято р?шення зд?йснити новий хрестовий пох?д.
Фр?др?х I Барбаросса
, який в?в н?мецьке ополчення, п?шов через К?л?к?ю. У скелях Тавра хрестоносц? заблукали, й в?рмени прийшли ?м на допомогу. ?мператор
Фр?др?х
в?дрядив п?сля того три почесних посольства до Левона II, й у промов? до в?йська, як пов?домля? в?рменський ?сторик
Вардан
, казав, м?ж ?ншим, що К?л?к?я г?дна мати короля.
Фр?др?х загинув п?д час походу, але тод? Левон II звернувся до його наступника,
Генр?ха VI
й папи
Целестина III
, погоджуючись визнати себе васалом н?мецько-римсько? ?мпер?? та папського престолу. Папа, за згодою ?мператора, в?дрядив до К?л?к?? кардинала
Конрада В?ттельсбаха
, арх??пископа Майнцського, який прив?з ?з собою, за висловом католикоса Григор?я, ≪чудову корону≫. Папа ставив деяк?, загалом незначн?, умови для визнання Левона II королем; за розпов?ддю л?тописц?в, Левон переконав в?рменське духовенство прийняти ц? умови ≪для годиться≫, кажучи, що виконуватись вони не будуть. У Тарс?, у собор? свято? Соф??,
6 с?чня
1198
року, в
день Богоявлення
, католикосом ? кардиналом, представником папи, Левон II з пишн?стю був коронований як король В?рмен??. ≪Ви нам повернули, ? писав пот?м Григор?й пап?, ? корону, яку ми втратили з давн?х-давен, коли були в?ддален? в?д вас≫.
Таким чином Левон II визнав себе васалом Риму. У листах до папи в?н п?дписувався: ≪з ус??ю шаною, вдячною в?ддан?стю≫. Проте, з пол?тично? точки зору, виб?р наст?льки в?ддаленого сюзерена був справою досить далекоглядною. Ан? папа, ан? германський ?мператор жодного реального впливу на справи К?л?к?? мати не могли, але цей ном?нальний васал?тет т?сн?ше пов'язував нове царство з
християнськими
державами Аз?? та ?вропи ? давав над?ю на допомогу в боротьб? з ворогами. Значення того, що сталось, зрозум?в ? в?зант?йський ?мператор
Олекс?й Ангел
. В?н також посп?шив визнати Левона II королем, над?слав в?д себе ≪чудову корону, прикрашену золотом ? коштовним кам?нням≫. При цьому Олекс?й писав: ≪Не покладай на свою голову корону латинян, але мою, бо твоя держава ближча до нас, н?ж до Риму≫. Лев прийняв посл?в В?зант?? шанобливо та в?дпустив ?х ?з дарами.
Внутр?шня пол?тика
[
ред.
|
ред. код
]
Прийнявши титул царя, Левон II постарався орган?зувати сво? царство за зах?дними зразками. В?н оточив себе сановниками, частково, затвердивши посади, що ?снували здавна, частково, створивши нов?. ?вропейськ? хронографи розр?зняють при двор? в?рменського государя т? ж звання, як? звикли бачити у себе на батьк?вщин?, але в К?л?к?? ц? звання часто мали ?нше значення. Так конетабль (thaga-dir або thagabah) була посада спадкова та власнику ?? надавалось право покладати корону на государя; дал? йшли: начальник к?нноти (spassalar),
капелан
, сенешаль, камерар?й, прокс?ми, magistri scrinorum тощо; регент за час?в неповнол?ття государя називався бал?й (balius). Була орган?зована рада
барон?в
(
regalia curia
); були графи, кап?тани,
лицар?
. Взагал? весь устр?й життя був характерно
феодальним
, виробленим, звичайно, ще до Левона II та п?сля нього продовжував розвиватись.
У К?л?к?? було правильно орган?зовано суд, поставлено справу стягнення податк?в та збор?в, торг?вля п?дпорядковувалась певним правилам тощо. На вс?й культур? К?л?к?? лежав в?дбиток зах?дного впливу. Характерними в цьому сенс? були скарги одного з к?л?к?йських письменник?в к?нця
XII стол?ття
, святого Нерсеса Ламбронського: ≪Населення запозичу? у франк?в любов до благ тимчасових, так само як ? багато прекрасних речей, забуваючи про блага духовн?≫.
В?рменське К?л?к?йське царство за час?в правл?ння Левона II
За Левона II К?л?к?йське царство сягнуло свого найб?льшого поширення. Воно об?ймало на початку
XIII стол?ття
весь кут
Мало? Аз??
навколо затоки Александретти. Столицею царства був спочатку Тарс, пот?м
С?с
(Sisia), що стояв, як припускають, на м?сц? стародавнього м?ста Флав?я на маленьк?й притоц? Джейхана. Джерела XII стол?ття змальовують С?с м?стом великим ? населеним, кажуть, що в?н мав ≪величезне населення≫, ≪чудов? церкви≫, ≪палац ?з бельведерами й садами≫, арх?ви, свят? мощ? тощо. Окр?м Тарса й С?са була в К?л?к?? низка ?нших значних м?ст. Гаванями служили Мерс?не, Айас ? Тарс (останн?й до к?нця
XIII стол?ття
був доступним для великих суден). Вт?м, в?рмени н?коли не тримали великого флоту, й морська торг?вля велась ?ноземними купцями, як? мали в К?л?к?? сво? фактор?? та колон??.
В?йськова сила К?л?к?? була достатньою, щоб сперечатись ?з сус?дн?ми державами. Проходи вглиб кра?ни захищала низка фортець ? Капан, Анарзаба тощо. Але краще всього була укр?плена К?л?к?я природою. Один мандр?вник писав про К?л?к?ю:
|
Ця кра?на вищою м?рою захищена, бо з одного боку вона оточена морем, а з другого укр?плена високими й наднеприступними горами, через як? ? лише невелика к?льк?сть проход?в, що добре охороняються; таким чином чужоземець, якщо проникне до кра?ни без особливого корол?вського дозволу, вже не зможе з не? вийти
|
|
Вс? ц? переваги не врятували, однак, К?л?к?ю в?д того розгрому, якого зазнала вся Передня Аз?я у XIII?
XIV стол?ттях
. Загибел? царства сприяли також ? внутр?шн? суперечки. Левон II помер 1219 року, не залишивши потомства чолов?чо? стат?.
- ↑
Клод Мутафян
// Le Royaume Armenien de Cilicie, XIIe-XIVe siecle// Видавництво ≪Бородино≫. стор. 35-38 (161) 2009 р.
ISBN 978-5-9901129-5-7