Ландау Лев Давидович
рос. Лев Давидович Ландау
?м'я при народженн?	рос. Лев Давидович Ландау
Народився	9 (22) с?чня 1908 [1] Баку , Рос?йська ?мпер?я [2]
Помер	1 кв?тня 1968 ( 1968-04-01 ) [2] [1] […] (60 рок?в) Москва , СРСР [2] · кишкова хвороба d [4]
Поховання	Новод?вичий цвинтар [5]
Кра?на	Рос?йська ?мпер?я   Азербайджанська Демократична Республ?ка   СРСР
Нац?ональн?сть	?вре? [4]
Д?яльн?сть	ф?зик , винах?дник , письменник-документал?ст , викладач ун?верситету , ф?зик-теоретик , математик
Alma mater	Бакинський ун?верситет Лен?нградський ун?верситет Лен?нградський ф?зико-техн?чний ?нститут
Галузь	теоретична ф?зика
Заклад	ХДУ ?мен? О. М. Горького [4] ННЦ ХФТ? [4] ?нститут ф?зичних проблем ?мен? П. Л. Капиц? РАН [4] Ф?зико-техн?чний ?нститут ?м. А. Ф. ?оффе РАН МДУ МФТ? [4]
Вчене звання	професор , академ?к АН СРСР
Науковий ступ?нь	доктор ф?зико-математичних наук
Вчител?	Н?льс Бор
В?дом? учн?	?горь ?х??льович Дзялошинський d Ах??зер Олександр ?лл?ч Абрикосов Олекс?й Олекс?йович Лев Петрович Пита?вський d Померанчук ?сак Якович Л?фшиць ?лля Михайлович Л?фшиць ?вген Михайлович М?гдал Аркад?й Бейнусович Халатников ?саак Маркович Каган Юр?й Мойсейович d Ласло Тисса
Асп?ранти, докторанти	Jakov Abramovi? Smorodinskij d [6] Абрикосов Олекс?й Олекс?йович [6] Ах??зер Олександр ?лл?ч [6] Азбель Марк Якович Померанчук ?сак Якович [6] Халатников ?саак Маркович [6] Зельдович Як?в Борисович [6] Alexander Patashinski d [6] Сагд??в Роальд З?ннурович [6] Андр??в Олександр Федорович (ф?зик)
Членство	Лондонське корол?вське товариство Леопольдина Нац?ональна академ?я наук США Академ?я наук СРСР Данська корол?вська академ?я наук Н?дерландська корол?вська академ?я наук Американська академ?я мистецтв ? наук Рос?йська академ?я наук
В?домий завдяки:	Надпров?дн?сть Надплинн?сть
Мати	Гаркав?-Ландау Любов Вен?амин?вна d
У шлюб? з	Конкорд?я Терент??вна Ландау-Дробанцева d
Нагороди	Нобел?вська прем?я з ф?зики (1962)
Висловлювання у В?к?цитатах   Ландау Лев Давидович у В?к?сховищ?

Лев Дави?дович Ланда?у ( 9   (22) с?чня 1908 ( 19080122 ) , Баку  ? 1 кв?тня 1968 , Москва ) ? радянський ф?зик , академ?к АН СРСР (обраний у 1946 ). Член академ?й наук Дан??, Н?дерланд?в, Американсько? академ?? наук ? мистецтв (США), Французького ф?зичного товариства ^[fr] , Лондонського ф?зичного товариства ? Лондонського корол?вського товариства .

Ландау створив велику школу ф?зик?в-теоретик?в. До числа його учн?в належать ?. М. Л?фшиць , О. О. Абрикосов , Л. П. Горьков ^[ru] , ?. ?. Дзялошинський ^[ru] , ?. М. Л?фшиць , ?. Я. Померанчук , ?. М. Халатников , О. Ф. Андр??в , О. ?. Ах??зер , В. Б. Берестецький ^[ru] , С. С. Герштейн ^[ru] , В. Н. Грибов ^[ru] , Б. Л. Йоффе ^[ru] , Ю. М. Каган ^[ru] , В. Г. Левич ^[ru] , Л. О. Максимов ^[ru] , А. Б. М?гдал , Л. П. Пита?вський ^[ru] , Л. М. П'ятигорський ^[ru] , Р. З. Сагд??в , Я. А. Смородинський ^[ru] , К. А. Тер-Мартиросян , Ласло Тисса та ?нш?.

Народився в с?м'? ?нженера-нафтовика. У чотирнадцять рок?в вступив до Азербайджанського державного ун?верситету ?мен? К?рова ( Бакинського ун?верситету ), де навчався одночасно на двох факультетах: ф?зико-математичному ? х?м?чному. П?сля зак?нчення Лен?нградського ун?верситету (1927 р.) ? асп?рант Лен?нградського ф?зико-техн?чного ?нституту . У 1927 р. був в?дряджений у Дан?ю до Н?льса Бора , в Англ?ю ? Швейцар?ю . У 1932 р. очолив теоретичний в?дд?л Укра?нського ф?зико-техн?чного ?нституту в Харков? . З 1937 р. в ?нститут? ф?зичних проблем АН СРСР .

Академ?ка Ландау, Дау (так називали його близьк? друз? й колеги), вважають легендарною ф?гурою в ?стор?? радянсько? ? св?тово? науки. Квантова механ?ка , ф?зика твердого т?ла , магнетизм , ф?зика низьких температур , ф?зика косм?чних промен?в , г?дродинам?ка , квантова теор?я поля , ф?зика атомного ядра ? елементарних часток , ф?зика плазми  ? ось далеко не повний перел?к галузей, як? в р?зний час привертали увагу Ландау. Про нього говорили, що у ≪величезн?й буд?вл? ф?зики XX ст. для нього не було замкнених дверей≫.

Надзвичайно обдарований математично, Ландау жартома говорив про себе: ≪?нтегрувати навчився рок?в в 13, а диференц?ювати ум?в завжди≫. Зак?нчивши в 1927 р. ф?зичне в?дд?лення Лен?нградського ун?верситету, Ландау став асп?рантом, а надал? сп?вроб?тником Лен?нградського ф?зико-техн?чного ?нституту, в 1926?1927 роках опубл?кував перш? роботи з теоретично? ф?зики. У 1929 р. Ландау пров?в п?втора року за кордоном в наукових центрах Дан??, Англ?? ? Швейцар??, де працював разом з пров?дними ф?зиками-теоретиками, в тому числ? з Н?льсом Бором, якого в?дтод? вважав сво?м ?диним вчителем.

В Укра?нському ф?зико-техн?чному ?нститут? (нин? Нац?ональний науковий центр ≪Харк?вський ф?зико-техн?чний ?нститут≫), в?дкритому за р?шенням 6-го з'?зду ф?зик?в в 1928 роц?, Ландау взявся за створення школи теоретично? ф?зики.

Всесоюзн? конференц?? в Харков? в?дв?дали метри теоретично? ф?зики Поль Д?рак ? Н?льс Бор. Друкований в Харков? ≪Ф?зичний журнал Радянського Союзу≫ розсилався передплатникам по всьому св?ту. Академ?к Олександр ?лл?ч Ах??зер згадував: з при?здом до Харкова Ландау УФТ? став одним з кращих св?тових центр?в ф?зично? науки, ? визнавав, що ≪якби мене попросили назвати лише двох ф?зик?в, в максимальн?й м?р? прославили укра?нську науку, то я б назвав теоретика Л.Ландау ? експериментатора Л.Шубн?кова≫.

Рятуючись в?д процесу, що почався в Харков? над ф?зиками (див. Справа УФТ? ), в 1937 р. Ландау прийняв запрошення Петра Капиц? об?йняти посаду кер?вника теоретичного в?дд?лу ?нституту ф?зичних проблем (?ФП). Але в 1938 р. Ландау заарештовують за антирадянську аг?тац?ю . У в'язниц? в?н пров?в р?к ? був випущений завдяки геро?чному втручанню Капиц?, який взяв Ландау ≪на поруки≫. П?сля зв?льнення, до само? смерт? в 1968 р., Ландау був сп?вроб?тником ?ФП.

7 с?чня 1962 р. на шляху з Москви до Дубни , Ландау потрапив у автокатастрофу. Внасл?док серйозних поранень в?н перебував протягом 3 м?сяц?в у ком? . Ф?зики всього св?ту брали участь у порятунку життя Ландау. Було орган?зоване ц?лодобове чергування в л?карн?. Медикаменти доставлялися л?таками з кра?н ?вропи ? з США. Внасл?док цих заход?в життя Ландау вдалося врятувати, незважаючи на дуже серйозн? поранення.

П?сля авар?? Ландау практично перестав займатися науковою д?яльн?стю. На думку деяких ф?зик?в, внасл?док авар?? в?н втратив сво? розумов? зд?бност?. Однак на думку його дружини ? сина, Ландау поступово повертався до свого нормального стану й у 1968 р. був близький до поновлення занять ф?зикою.

Ландау помер через дек?лька дн?в п?сля операц?? з усунення непрох?дност? кишк?вника, яка в?дбулась через тромбоз мезентер?альних кровоносних судин . Внасл?док цього виникло смертельне ускладнення ? тромбоембол?я легенево? артер?? , через яку Ландау ? помер. Дружина Ландау в мемуарах висловила сильн? сумн?ви в компетентност? деяких л?кар?в, як? л?кували Ландау, особливо л?кар?в з? спецкл?н?к, де л?кували кер?вництво СРСР .

Наукова спадщина Ландау така велика ? р?зноман?тна, що нав?ть важко уявити, як могла встигнути це зробити одна людина всього за 40 рок?в. В?н розробив теор?ю д?амагнетизму в?льних електрон?в  ? д?амагнетизм Ландау (1930), разом з ?вгеном Л?фшицем створив теор?ю доменно? структури феромагнетик?в ? отримав р?вняння руху магн?тного моменту  ? р?вняння Ландау-Л?фшиця (1935), вв?в поняття антиферомагнетизму як особливо? фази магнетика (1936), вив?в к?нетичне р?вняння для плазми у випадку кулон?всько? вза?мод?? ? встановив вигляд ?нтеграла з?ткнень для заряджених часток (1936), створив теор?ю фазових переход?в другого роду (1935?1937), вперше отримав сп?вв?дношення м?ж густиною р?вн?в у ядр? ? енерг??ю збудження (1937), що дозволя? вважати Ландау (поряд з Гансом Бете ? В?ктором Вайскопфом ) одним з творц?в статистично? теор?? ядра (1937), створив теор?ю надплинност? гел?ю II, поклавши тим самим початок створенню ф?зики квантових р?дин (1940?1941), сп?льно з В?тал??м Лазаревичем Г?нзбургом побудував феноменолог?чну теор?ю надпров?дност? (1950), розвинув теор?ю ферм?-р?дини (1956), одночасно з Абдусом Саламом , Тзундао Ч? й Чженьн?н Янгом ? незалежно в?д них запропонував закон збереження комб?новано? парност? ? висунув теор?ю двокомпонентного нейтрино (1957). За п?онерськ? досл?дження в галуз? теор?? конденсованих середовищ, зокрема теор?? р?дкого гел?ю, в 1962 роц? Ландау була присуджена Нобел?вська прем?я з ф?зики .

Величезною заслугою Ландау ? створення радянсько? школи ф?зик?в-теоретик?в, до складу яко? входили так? вчен? як, ?. Я. Померанчук , ?. М. Л?фшиць , ?. М. Л?фшиць , О. О. Абрикосов , А. Б. М?гдал , Л. П. Пита?вський , ?. М. Халатников , Ю. М. Каган . Науковий сем?нар, яким керував Ландау, що вже став легендою, ув?йшов в ?стор?ю теоретично? ф?зики.

Ландау ? творцем класичного курсу теоретично? ф?зики (сп?льно з ?вгеном Л?фшицем). ≪Механ?ка≫, ≪Теор?я поля≫, ≪Квантова механ?ка≫, ≪Статистична ф?зика≫, ≪Механ?ка суц?льних середовищ≫, ≪Електродинам?ка суц?льних середовищ≫ та ?нш? прац? становлять багатотомний ≪Курс теоретично? ф?зики≫, перекладений багатьма мовами, що й дос? поц?нову?ться студентами-ф?зиками.

• 22 с?чня 1908 ? в Баку в с?м'? Любов? Вен?ам?н?вни ? Давида Львовича Ландау народився син Лев.
• 1916 ?1920 ? навчання в г?мназ??.
• 1920 ? 1922 ? навчання в Бакинському економ?чному техн?кум?.
• 1922 ? 1924 ? навчання в Азербайджанському державному ун?верситет?.
• 1924 ? перех?д на ф?зико-математичний факультет Лен?нградського державного ун?верситету.
• 1926 ? поступив до позаштатно? асп?рантури Лен?нградського ф?зико-техн?чного ?нституту.
  • Участь у робот? V з'?зду рос?йських ф?зик?в у Москв? (15-20 грудня).
  • Публ?кац?я першо? науково? роботи Ландау ≪До теор?? спектр?в двоатомних молекул≫.
• 1927 ? зак?нчення ун?верситету (20 с?чня) ? вступ до асп?рантури Лен?нградського ф?зико-техн?чного ?нституту.
• 1929 ? п?вторар?чне наукове в?дрядження для продовження осв?ти до Берл?на, Гетт?нгена, Лейпц?га, Копенгагена, Кембриджа, Цюриха.
• березень 1931 ? повернення на Батьк?вщину ? робота в Лен?нград?.
• серпень 1932 ? перех?д до Харкова зав?дувачем теоретичного в?дд?лу Укра?нського ф?зико-техн?чного ?нституту (УФТ?).
• 1933 ? призначення зав?дувачем кафедри теоретично? ф?зики Харк?вського механ?ко-машинобуд?вного (нин? пол?техн?чного) ?нституту. Читання курсу лекц?й на ф?зико-математичному факультет?.
• 1934 ? присудження Л. Д. Ландау ступеня доктора ф?зико-математичних наук без захисту дисертац??.
• 1935 ? читання курсу ф?зики в Харк?вському державному ун?верситет?, зав?дування кафедрою загально? ф?зики ХДУ. Присво?ння звання професора.
• 1936?1937 ? створення теор?? фазових переход?в другого роду ? теор?? пром?жного стану надпров?дник?в.
• 1937 ? перех?д на роботу в ?нститут ф?зичних проблем в Москву (8 лютого).
• 1938 ? арешт (27 кв?тня)
• 1939 ? зв?льнення з в'язниц? завдяки втручанню П. Л. Капиц? (29 кв?тня).
• 1940 ? 1941 ? створення теор?? надтекучост? р?дкого гел?ю.
• 1941 ? Створення теор?? квантово? р?дини.
• 1946, 30 листопада ? обрання д?йсним членом Академ?? наук СРСР.
  • Присудження Стал?нсько? прем??.
• 1946 ? створення теор?? коливань електронно? плазми (≪загасання Ландау≫).
• 1948 ? видання ≪Курсу лекц?й ?з загально? ф?зики≫ (Видавництво МДУ).
• 1949 ? присудження Стал?нсько? прем??.
• 1950 ? розробка теор?? надпров?дност? (сп?льно з В. Л. Г?нзбургом).
• 1951 ? обрання членом Дансько? корол?всько? академ?? наук.
• 1953 ? присудження Стал?нсько? прем??.
• 1954 ? присудження звання Героя Соц?ал?стично? Прац?.
  • публ?кац?я (сп?льно з А. А. Абр?косовим, ?. М. Халатниковим) фундаментально? прац? ≪Основи електродинам?ки≫.
• 1955 ? видання ≪Лекц?й по теор?? атомного ядра≫ (сп?льно з Я. А. Смород?нським).
• 1956 ? обрання членом Корол?всько? академ?? наук Н?дерланд?в.
• 1957 ? створення теор?? Ферм?-р?дини.
• 1959 ? Л. Д. Ландау пропону? принцип комб?новано? парност?.
• 1960 ? обрання членом Британського ф?зичного товариства, Лондонського Корол?вського товариства, Нац?онально? академ?? наук США, Американсько? академ?? наук ? мистецтв.
  • присудження прем?? Фр?ца Лондона.
  • нагородження медаллю ?мен? Макса Планка (ФРН).
• 1962 ? автомоб?льна авар?я по дороз? в Дубну (7 с?чня)
  • Лен?нська прем?я за цикл книг по теоретичн?й ф?зиц? (сп?льно з Е. М. Л?фшицем)(кв?тень).
  • Нобел?вська прем?я з ф?зики за ≪п?онерськ? роботи в галуз? теор?? конденсованих середовищ, особливо р?дкого гел?ю≫ (листопад).
• 1968, 1 кв?тня, 21 година 50 хвилин ? Лев Давидович Ландау помер. Поховали його в Москв? на Новод?вочому кладовищ? (д?лянка № 5).

Указом Презид?? Верховно? Ради СРСР (з грифом ≪Не п?дляга? опубл?куванню≫) в?д 4 с?чня 1954 року за винятков? заслуги перед державою при виконанн? спец?ального завдання Ландау Леву Давидовичу присво?но звання Героя Соц?ал?стично? Прац? з врученням ордена Лен?на ? золото? медал? ≪Серп ? Молот≫ .

У 1962 роц? за п?онерськ? досл?дження конденсованих середовищ, особливо р?дкого гел?ю Лев Ландау був удосто?ний Нобел?всько? прем?? з ф?зики .

Нагороджений трьома орденами Лен?на (1949, 1954, 1962), орденом Трудового Червоного Прапора (1945), орденом ≪Знак Пошани≫ (1943), медалями .

Лауреат Лен?нсько? прем?? (1962), Стал?нських прем?й (1946, 1949, 1953).

У Баку, на будинку, в якому жив до 1924 року Л. Д. Ландау, встановлена мемор?альна дошка .

У 2008 роц? Банк Рос?? ? Нац?ональний банк Укра?ни випустили в об?г пам'ятн? монети присвячен? 100-р?ччю з дня народження Лева Давидовича Ландау.

16 вересня 2010 року Укрпошта ввела в об?г поштовий блок № 86 ≪Нац?ональний техн?чний ун?верситет ?Харк?вський пол?техн?чний ?нститут“. 125 рок?в≫ з одинадцяти марок з купоном: "Нац?ональний техн?чний ун?верситет ≪Харк?вський пол?техн?чний ?нститут. Ландау Л. Д. (1908?1968)≫ (№ 1060).

На його честь названо астеро?д 2142 Ландау ? кратер на зворотному боц? М?сяця.

2016 року ?менем Льва Ландау було названо проспект у Харков?.

1. К теории спектров двухатомных молекул // Ztshr. Phys. 1926. Bd. 40. S. 621.
2. Проблема затухания в волновой механике // Ztshr. Phys. 1927. Bd. 45. S. 430.
3. Квантовая электродинамика в конфигурационном пространстве // Ztshr. Phys. 1930. Bd. 62. S. 188. (Совм. с Р.Пайерлсом.)
4. Диамагнетизм металлов // Ztshr. Phys. 1930. Bd. 64. S. 629.
5. Распространение принципа неопределенности на релятивистскую квантовую теорию // Ztshr. Phys. 1931. Bd. 69. S. 56. (Совм. с Р.Пайерлсом.)
6. К теории передачи энергии при столкновениях. I // Phys. Ztshr. Sow. 1932. Bd. 1. S. 88.
7. К теории передачи энергии при столкновениях. II // Phys. Ztshr. Sow. 1932. Bd. 2. S. 46.
8. К теории звезд // Phys. Ztshr. Sow. 1932. Bd. 1. S. 285.
9. О движении электронов в кристаллической решетке// Phys. Ztshr. Sow. 1933. Bd. 3. S. 664.
10. Второй закон термодинамики и Вселенная // Phys. Ztshr. Sow. 1933. Bd. 4. S. 114. (Совм. с А.Бронштейном.)
11. Возможное объяснение зависимости восприимчивости от поля при низких температурах // Phys. Ztshr. Sow. 1933. Bd. 4. S. 675.
12. Внутренняя температура звезд // Nature. 1933. V. 132. P. 567. (Совм. с Г.Гамовым.)
13. Структура несмещенной линии рассеяния // Phys. Ztshr. Sow. 1934. Bd. 5. S. 172. (Совм. с Г.Плаченом.)
14. К теории торможения быстрых электронов излучением // Phys. Ztshr. Sow. 1934. Bd. 5. S. 761; ЖЭТФ. 1935. Т. 5. С. 255.
15. Об образовании электронов и позитронов при столкновении двух частиц // Phys. Ztshr. Sow. 1934. Bd. 6. S. 244. (Совм. с Е. М. Лифшицем.)
16. К теории аномалий теплоемкости // Phys. Ztshr. Sow. 1935. Bd. 8. S. 113.
17. К теории дисперсии магнитной проницаемости ферромагнитных тел // Phys. Ztshr. Sow. 1935. Bd. 8. S. 153. (Совм. с Е. М. Лифшицем.)
18. О релятивистских поправках к уравнению Шрёдингера в задаче многих тел // Phys. Ztshr. Sow. 1935. Bd. 8. S. 487.
19. К теории коэффициента аккомодации // Phys. Ztshr. Sow. 1935. Bd. 8. S. 489.
20. К теории фотоэлектродвижущей силы в полупроводниках // Phys. Ztshr. Sow. 1936. Bd. 9. S. 477. (Совм. с Е. М. Лифшицем.)
21. К теории дисперсии звука // Phys. Ztshr. SOW. 1936. Bd. 10. S. 34. (Совм. с Э.Теллером.)
22. К теории мономолекулярных реакций // Phys. Ztshr. Sow. 1936. Bd. 10. S. 67.
23. Кинетическое уравнение в случае кулоновского взаимодействия // ЖЭТФ. 1937. Т. 7. С. 203; Phys. Ztshr. Sow. 1936. Bd. 10. S. 154.
24. О свойствах металлов при очень низких температурах // ЖЭТФ. 1937. Т. 7. С. 379; Phys. Ztshr. Sow. 1936. Bd. 10. S. 649. (Совм. с И. Я. Померанчуком.)
25. Рассеяние света на свете // Nature. 1936. V. 138. Р. 206. (Совм. с А. И. Ахиезером и И. Я. Померанчуком.)
26. Об источниках звездной энергии // ДАН СССР. 1937. Т. 17. С. 301; Nature. 1938. V. 141. Р. 333.
27. О поглощении звука в твердых телах // Phys. Ztshr. Sow. 1937. Bd. 11. S. 18. (Совм. с Ю. Б. Румером.)
28. К теории фазовых переходов. I // ЖЭТФ. 1937. Т. 7. С. 19; Phys. Ztshr. Sow. 1937. Bd. 7. S. 19.
29. К теории фазовых переходов. II // ЖЭТФ. 1937. Т. 7. С. 627; Phys. Ztshr. Sow. 1937. Bd. 11. S. 545.
30. К теории сверхпроводимости // ЖЭТФ. 1937. Т. 7. С. 371; Phys. Ztshr. Sow. 1937. Bd. 7. S. 371.
31. К статистической теории ядер // ЖЭТФ. 1937. Т. 7. С. 819; Phys. Ztshr. Sow. 1937. Bd. 11. S. 556.
32. Рассеяние рентгеновых лучей кристаллами вблизи точки Кюри // ЖЭТФ. 1937. Т. 7. С. 1232; Phys. Ztshr. Sow. 1937. Bd. 12. S. 123.
33. Рассеяние рентгеновых лучей кристаллами с переменной структурой // ЖЭТФ. 1937. Т. 7. С. 1227; Phys. Ztshr. Sow. 1937. Bd. 12. S. 579.
34. Образование ливней тяжелыми частицами // Nature. 1937. V. 140. P. 682. (Совм. с Ю. Б. Румером.)
35. Стабильность неона и углерода по отношению к а-распаду // Phys. Rev. 1937. V. 52. P. 1251.
36. Каскадная теория электронных ливней // Ргос. Roy. Soc. 1938. V. А166. P. 213. (Совм. с Ю. Б. Румером.)
37. Об эффекте де Гааза ? ван Альфена // Ргос. Roy. Soc. 1939. V. А170. P. 363. Приложение к статье Д. Шен-Шенберга.
38. О поляризации электронов при рассеянии // ДАН СССР. 1940. Т. 26. С. 436; Phys. Rev. 1940. V. 57. P. 548.
39. О ≪радиусе≫ элементарных частиц // ЖЭТФ. 1940. Т. 10. С. 718; J. Phys. USSR. 1940. V. 2. P. 485.
40. О рассеянии мезотронов ≪ядерными силами≫ // ЖЭТФ. 1940. Т. 10. С. 721; J. Phys. USSR. 1940. V. 2. P. 483.
41. Угловое распределение частиц в ливнях// ЖЭТФ. 1940. Т. 10. С. 1007; J. Phys. USSR. 1940. V. 3. P. 237.
42. Теория сверхтекучести гелия-II// ЖЭТФ. 1941. Т. 11. С. 592
43. К теории вторичных ливней// ЖЭТФ. 1941. Т. 11. С. 32; J. Phys. USSR. 1941. V. 4. P. 375.
44. К гидродинамике гелия-II// ЖЭТФ. 1944. Т. 14. С. 112
45. Теория вязкости гелия-II// ЖЭТФ. 1949. Т. 19. С. 637
46. Что такое теория относительности. // Издательство ≪Советская Россия≫, Москва 1975 3-е издание дополненное (Совместно с Ю. Б. Румером)

• vol. 1: ≪Mechanics≫. L. D. Landau, E. M. Lifshitz
• vol. 2: ≪The Classical Theory of Fields≫. L. D. Landau, E. M. Lifshitz
• vol. 3: ≪Quantum Mechanics: Non-Relativistic Theory≫. L. D. Landau, E. M. Lifshitz
• vol. 4: ≪Quantum Electrodynamics≫. V. B. Berestetsky, E. M. Lifshitz and L. P. Pitaevskii
• vol. 5: ≪Statistical Physics Pt. 1≫. L. D. Landau, E. M. Lifshitz
• vol. 6: ≪Fluid Mechanics≫. L. D. Landau, E. M. Lifshitz
• vol. 7: ≪Theory of Elasticity≫. L. D. Landau, E. M. Lifshitz
• vol. 8: ≪Electrodynamics of Continuous Media≫. L. D. Landau, E. M. Lifshitz and L. P. Pitaevskii
• vol. 9: ≪Statistical Physics Pt. 2≫. E. M. Lifshitz, L. P. Pitaevskii
• vol. 10: ≪Physical Kinetics≫. E. M. Lifshitz, L. P. Pitaevskii

• ≪General Physics, Mechanics and Molecular Physics≫. A. I. Akhiezer, E. M. Lifshitz

• Абрикосов, А. А. Академик Л. Д. Ландау: краткая биография и обзор научных работ. ? М.: Наука, 1965. ? 46 с.: портр.
• Абрикосов, А. А., Халатников, И. М. Академик Л. Д. Ландау // Физика в школе.- 1962. ? N 1. ? С.21?27.
• Академик Лев Давидович Ландау: Сборник. ? М: Знание, 1978. ? (Новое в жизни, науке, технике. Сер. Физика; N 3).
• Академик Лев Давидович Ландау [к пятидесятилетию со дня рождения] // Журнал экспериментальной и теоретической физики. ? 1958. ? Т.34. ? С.3?6.
• Академик Лев Ландау ? Нобелевский лауреат [краткий хронологический обзор] // Наука и жизнь. ? 1963.- N 2. ? С.18?19.
• Ахиезер, А. И. Лев Давидович Ландау // Украинский физический журнал. ? 1969. ? Т.14, N 7. ? С.1057?1059.
• Бессараб, М. Я. Ландау: Страницы жизни. ? 2-е изд. ? М.: Моск.рабочий, 1978. ? 232 с.: ил.
• Бессараб, М. Я. Формула счастья Ландау (Портреты). ? М.: Терра-кн. клуб, 1999. ? 303 с ? Библиогр.: С.298?302.
• Бессараб, М. Я. Так говорил Ландау. ? М.: Физматлит. 2004. ? 128 с.
• Бояринцев, В. И. Еврейские и русские ученые. Мифы и реальность. ? М.: Фэри-В, 2001. ? 172 с
• Васильцова, З. Педагогика творчества [о Л. Д. Ландау] // Молодой коммунист. ? 1971. ? N 5. ? С.88?91.
• Воспоминания о Л. Д. Ландау / Отв. ред. И. М. Халатников. ? М.: Наука, 1988. ? 352 с.: ил.
• Гинзбург, В. Л. Лев Ландау ? Учитель и ученый // Московский комсомолец. ? 1968. ? 18 января.
• Гинзбург, В. Л. Лев Давидович Ландау // Успехи физических наук. ? 1968. ? Т.94, N 1. ? С.181?184.
• Голованов, Я. Жизнь среди формул. Академику Л. Д. Ландау ? 60 лет // Комсомольская правда. ? 1968. ? 23 января.
• Гращенков, Н. И. Как была спасена жизнь академика Л. Д. Ландау // Природа. ? 1963. ? N 3. ? С.106?108.
• Гращенков, Н. И. Чудесная победа советских медиков [о борьбе за жизнь ученого-физика Л. Д. Ландау] // Огонек . ? 1962. ? N 30. ? С.30.
• Давным-давно…[Л. Д. Ландау ? один из основателей института теоретической физики в Москве] // Огонек. ? 1996. ? N 50. ? С.22?26.
• Данин, Д. Было только что… // Искусство кино. ? 1973.- N 8. ? С.85?87.
• Данин, Д. Товарищество [о борьбе за спасение жизни Л. Д. Ландау]// Литературная газета. ? 1962. ? 21 июля.
• Жадько В. О. Укра?нський некрополь.-К.,2005.-С.216.
• Зельдович, Я. Б. Энциклопедия теоретической физики [к присуждению Ленинской премии 1962 г. Л. Д. Ландау и Е. М. Лифшицу] // Природа. ? 1962. ? N 7. ? С.58?60.
• Каганов, М. И. Ландау ? каким я его знал // Природа. ? 1971. ? N 7. ? С.83?87.
• Каганов, М. И. Школа Ландау: что я о ней думаю. ? Троицк: Тровант, 1998. ? 359 с
• Кассирский, И. А. Торжество героической терапии // Здоровье. ? 1963. ? N 1. ? С.3?4.
• Кравченко, В. Л. Л. Д. Ландау ? лауреат Нобелевской премии // Наука и техника. ? 1963. ? N 2. ? С.16?18.
• Конкордия Терентьевна Ландау-Дробанцева . Академик Ландау: как мы жили : воспоминания. ? Москва, 2011. ? 493 с. ? ISBN 978-5-8159-1040-9 .
• Лев Давидович Ландау [к пятидесятилетию со дня рождения] // Успехи физических наук. ? 1958. ? Т.64, вып.3. ? С.615?623.
• Ленинская премия 1962 г. в области физических наук [к присуждению премии Л. Д. Ландау и Е. М. Лифшицу] // Физика в школе. ? 1962. ? N 3. ? С.7?8.
• Ливанова, Анна. Ландау. ? М.: Знание, 1983.
• Лифшиц, Е. М. Живая речь Ландау // Наука и жизнь. ? 1971. ? N 9. ? С.14?22.
• Лифшиц, Е. М. История и объяснения сверхтекучести жидкого гелия [к 60-летию академика Л. Д. Ландау] // Природа. ? 1968. ? N 1. ? С.73?81.
• Лифшиц, Е. М. Лев Давидович Ландау //Успехи физических наук. ? 1969. ? Т.97, N 4. ? С.169?186.
• Мастера красноречия: [об ораторском искусстве Л. Д. Ландау]. ? М.:Знание, 1991.
• Научное творчество Л. Д. Ландау: Сборник. ? М.: Знание, 1963.
• Ролов, Бруно. Академик Ландау // Наука и техника. ? 1968. ? N 6. ? С.16?20.
• Румер, Ю. Странички воспоминаний о Л. Д. Ландау // Наука и жизнь. ? 1974. ? N 6. ? С.99?101.
• Тамм, И. Е., Абрикосов, А. А., Халатников, И. М. Л. Д. Ландау ? Лауреат Нобелевской премии 1962 года // Вестник Академии наук СССР. ? 1962. ? N 12. ? С.63?67.
• Ципенюк, Ю. Открытие ≪Сухой воды≫ [об изучении свойств гелия П. Л. Капицей и Л. Д. Ландау] // Наука и жизнь. ? 1967. ? N 3. ? С.40?45.
• Шальников, А. И. Наш Дау [к присуждению Нобелевской премии советскому физику Л. Д. Ландау] // Культура и жизнь. ? 1963. ? N 1. ? С.20?23.
• Шубников, Л. В. Избранные труды. Воспоминания. ? Киев: Наукова Думка, 1990.

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Ландау Лев Давидович

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Ландау Лев Давидович

• Ю. О. Храмов. Ландау Лев Давидович [ Арх?вовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine .]
• Ю. М. Ранюк. Ландау Лев Давидович [ Арх?вовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine .]
• б?ограф?я Л.Ландау // Герои страны [ Арх?вовано 18 с?чня 2009 у Wayback Machine .] (рос.)
• Дао Ландау // Наука и технологии России

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Discogs · MusicBrainz · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) Генеалог?я та некропол?стика Математичний генеалог?чний про?кт · Find a Grave · Geni.com · Родов?д · The Academic Family Tree · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я CoBiS · Index Theologicus · Open Library · Open Library · Open Library · Арх?в преси XX стол?ття Наука Mathematical Reviews · nLab · NobelPrize.org · Scopus · zbMATH Open Database · Арх?в ?стор?? математики Мактьютор · Нац?ональна академ?я наук США Тематичн? сайти SNAC Словники та енциклопед?? Биография.ру · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Электронная еврейская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopadie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Collaborative InterLingual Index · Deutsche Biographie · Google Doodle · Munzinger IBA · NNDB · SNAC · WordNet · Герои страны · NobelPrize.org Нормативний контроль Autoritats UB :  a1009110 · BIBSYS :  90058704 · BLBNB :  000559936 · BNCHL :  000032634 · BNE :  XX982521 · BNF :  12159123r · BPN :  54402164 · CCAB :  000087513 · CiNii :  DA00102598 · CONOR.BG :  54041445 · CONOR.SI :  22807395 · CONOR.SR :  18420583 · CUT :  87600 · EGAXA :  vtls001775236 · ERRR :  a11192240 · FAST :  13393 · Freebase :  /m/0ksvr · GND :  118569066 · GR-AtACA :  8256 · ICCU :  CFIV049701 · ISNI :  0000000081483016 · J9U :  987007264264505171 · KRNLK :  KAC199615841 · LCCN :  n50039212 · LIBRIS :  gdsvwsd03sthmdc · LIH :  LNB:R+B;=w3 · LNB :  000113670 · MAK :  9810603941805606 · N6I :  vtls001215291 · NCF :  ncf11203471 · NDL :  00446770 · NKC :  jn19990210366 · NLA :  899240 · NLC : 000198060 · NLG :  73454 · NLP : a0000002904231 · NSK :  000046978 · NTA :  069374740 · NUKAT :  n93129496 · PTBNP :  60741 · PUSC :  130680 · RERO :  02-A013481244 · RVK :  UB 2665 · SELIBR :  210960 · SHARE :  40436 · SUDOC :  030109590 · VIAF :  68968503 · РНБ :  7745877

п о р Геро? Соц?ал?стично? Прац? А   Б   В   Г   Д   Е   ?   Ж   З   ?   Й   К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У   Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я   Дв?ч? Геро?  • Трич? Геро?