К?л?к?йськ? п?рати  ? п?рати, що д?яли в сх?дн?й частин? Середземного моря з ?? стол?ття до н. е. до ?хнього розгрому Помпе?м Великим у 67 роц? до н. е. Вони базувались в портах та прибережних печерах К?л?к?? ? серйозно ускладнювали морську торг?влю у сх?дному Середземномор'?.

Через занепад держави Селевк?д?в у II стол?тт? до нашо? ери у сх?дному Середземномор'? виник пол?тичний вакуум, що сприяв поширенню в цьому рег?он? добре орган?зованого п?ратства, базою для якого служили порти та прибережн? печери на узбережж? К?л?к?? . П?сля Апамейского мирного договору 188 р. до н. е., К?л?к?я формально продовжувала належати царю Ант?оху III , але й без того слабкий вплив у н?й Селевк?д?в повн?стю занепав через умови миру з Римом, як? обмежували флот Селевк?д?в лише до 12 бойових корабл?в ? забороняли ?м будь-як? операц?? на зах?д в?д р?чки Кал?каднос . В?дтак м?сцев? п?ратськ? традиц??, як? н?коли не повн?стю не припинялись, в?дродились з новою силою ^{[1] [2]} . П?ратство особливо посилилося п?д час М?тр?датових в?йн в 80-х ? 70-х роках до н.е. Зг?дно з Апп?аном , сам М?тр?дат VI вив?в п?ратство на новий р?вень ? був наст?льки т?сно пов'язаний з п?ратами, що, коли одного разу його корабель потрапив у кораблетрощу, в?н без сумн?в?в перес?в на п?ратський корабель щоб д?статись додому.

Найважлив?шою фортецею п?рат?в було м?сто Коракес?он у Памф?л?? (сучасна Алан?я). Тут у 138 до н. е. базувався флот претендента на трон Селевк?д?в Д?одота Трифона . Зг?дно з ?сториком Страбоном , найманц?, як? брали участь у битвах тих час?в, стали джерелом для формування п?ратських загон?в, як? швидко зб?льшувались в к?лькост?, особливо тому, що работорг?вля була дуже прибутковою.

≪Купець, приставай ? вивантажуй корабель, все продано≫ ? говорила приказка на Делос? в т? часи. Делос був як центром культу Аполлона ? Артем?ди , так ? эмпор??м (торговим центром), який отримав торгов? прив?ле? р?шенням Римського сенату в 167 р. до н. е. ? центром работорг?вл? для всього Середземномор'я, поки М?тр?дат не знищив його в 88 р. до н. е. У п?рат?в не було проблем ?з продажем ≪товару≫: Делос ≪був здатний одного дня прийняти ? продати десятки тисяч раб?в≫ ^[3] (щоправда, в?домий антикознавець В?льям Уестерман сумн?вався в ц?й цифр? ^[4] ).

Правител? Сир?? не могли приборкати п?ратство, К?пр та ?гипет п?дтримували його, оск?льки воно шкодило Сир??, не м?г н?чого зробити з п?ратством ? флот Родосу . Для Риму к?л?к?йське п?ратство було спочатку корисним, тому що п?сля руйнування Коринфу та Карфагену потреба багатих римлян у рабах була дуже великою. Оск?льки к?л?к?йськ? п?рати стали дом?нувати в работорг?вл?, вони, таким чином, стали основними постачальниками товару, що мав надважливе значення для римсько? економ?ки ^[3] .

Очевидно, була ще одна причина байдужост? римлян: граб?ж ? поневолення людей зд?йснювалися у великих масштабах в?д ?мен? Риму в?дкупниками податк?в. Д?йшло до того, що цар Виф?н?? Н?комед III 104 р. до н. е. на прохання про допом?жн? в?йська в?дпов?в, що у них ?х нема?, тому що публ?кани викрали вс?х сильних чолов?к?в ^[5] .

У м?стах Ол?мпос , Кор?кос , Фасел?с , Аттал?я ? С?де п?рати могли зайти в порт ? в?дкрито торгувати, у тому числ? продавати як раб?в людей, захоплених п?д час морських наб?г?в, не приховуючи, що незаконно продавали в?льнонароджених ^[6] . Часом деяк? з цих м?ст потрапляли п?д пряме управл?ння п?рат?в: так, Ол?мпос, Кор?кос ? Фасел?с опинилися п?д владою п?рата на ?м'я Зен?кет , який заснував там невелику п?ратську ?мпер?ю, ?стор?я яко?, однак, була нетривалою. Коли римськ? в?йська Публ?я Серв?л?я Ват?? 77 р. до зв. е. штурмували його фортецю на гор? Ол?мпос, в?н спалив себе та всю свою родину. Таким чином, хоча назва ≪к?л?к?йських п?рат?в≫ ? загальнопоширеною, фактично вона вводить в оману, оск?льки центри п?ратсько? д?яльност? перебували не т?льки в К?л?к??, але частково ? в Л?к?? , як держава Зен?кета, ? в Памф?л?? .

Кр?м того, що п?рати мали численн? укр?плен? укриття на К?л?к?йському узбережж?, вони контролювали порти на Крит? ? мали бази (Плутарх назива? число 400) по всьому Середземному морю до Балеарських остров?в ? Г?бралтарсько? протоки . За словами Апп?ана, п?рати були людьми зм?шаного походження: частково к?л?к?йц?, частково сир?йц?, к?пр?оти, памф?л?йц? та понт?йц?. В основному вони були найманцями М?тр?датових во?н, як? п?сля поразки М?тр?дата продовжували сво? смертельне ремесло самост?йно.

За час?в свого розкв?ту к?л?к?йськ? п?рати вже не були простою бандою розб?йник?в: за словами Плутарха, вони мали понад 30 000 моряк?в на 1000 корабл?в, що завоювали 400 м?ст, вони були добре орган?зован?, але особливо обурювала людей ?хня безсоромна розк?ш. П?рати, зовс?м не схож? на об?рваних головор?з?в, займалися сво?м промислом на кораблях ?з позолоченими в?трилами, пурпуровими нав?сами на верхн?й палуб? та поср?бленими веслами.

Кр?м вишуканого життя, п?рати також в?др?знялися грубим почуттям гумору:

Коли будь-який полонений оголошував, що в?н римлянин ? називав сво? ?мя, вони, вдаючи переляк ? засмучення, хлопали себя по стегнам ? становились на кол?на, благаючи про вибачення. Нещасний бранець в?рив ?м, дивлячись на ?х принижен? прохання. Пот?м одн? одягали йому взуття, ?нш? облачали його в тогу, для того, щоб мовляв не помилитись надал?. Вдосталь познущавшись над ним таким чином ? насолодившись його муками, вони, нарешт?, спускали сред моря сходн? ? наказували йому висаджуватись з корабля з побажанням щасливо? дороги, якщо ж нещасний в?дмовлявся, його скидали за борт силом?ць [7] .

Як особлив?сть п?рат?в Плутарх зазнача?, що вони були першими в?домими людьми, хто поклонявся М?тр? . Пов?домлялося, що вони робили дивн? церемон?? в Ол?мпос? , приморському м?ст? в затоц? Памф?л??, але на честь М?три чи ?ншого божества нев?домо. Недалеко в?д того м?сця була гора Химера , культове м?сце, в?доме пост?йними п?дземними вогнями; у часи Зен?кета з нього били видим? здалеку язики полум'я .

Що стосу?ться ?нших бог?в, кр?м М?три, то п?рати не виявляли перед ними н?якого страху чи благочестя, оск?льки безперервно грабували грецьк? храми та святилища, так? як у Кларос? ? Самотрак?? , святилище Аполлона в Д?д?м? , храм Ге? в Герм?он? , храм Асклеп?я в Еп?давр? , храми Посейдона на Коринф , на Тенарон? та Калавр?? , Аполлона  ? на Акц?ум? та Лефкас? , Гери  ? на Самос? , Лак?н?он? ? в Аргос? . Нав?ть враховуючи той факт, що храми ран?ше грали роль банк?в, повед?нка п?рат?в була вкрай зухвалою.

Перш? в?йськов? д?? Риму проти п?рат?в не принесли серйозного усп?ху. Так було в 102 року до зв. е. з ними бився Марк Антон?й Оратор , будучи претором К?л?к??, за що йому нав?ть влаштували тр?умфальну ходу; а Марк Антон?й Критський , його син ? батько знаменитого Марка Антон?я , будучи претором у 74 роц? до н. е., отримав imperium infinitum (" необмежен? повноваження ") для боротьби з п?ратством на Крит? ^{[8] [9]} . Д?? Луц?я Л?цин?я Мурени також не дали жодних пом?тних усп?х?в . В?н повинен був атакувати як ?з земл? вздовж п?вн?чного схилу Тавра , так ? з моря вздовж п?вденного узбережжя Мало? Аз?? , мабуть, сл?дуючи давньому плану Сулли . Незважаючи на те, що в?н зайняв Кибиру ^[en] , його невдач? в протистоянн? з М?тр?датом унеможливили посл?довн? д?? проти п?рат?в ? призвели до його усунення в 81 роц? до н. е. ^[10] .

Роль Гн?я Корнел?я Долабелли , проконсула К?л?к?? з 80 року до н. е.., ? його проквестора Гая Верреса була ще б?льш безславною: за словами Цицерона , вони грабували населення ? викликали спустошення та заворушення в рег?он?. П?сля повернення Долабелли в 79 р. до зв. е. п?д тиском сусп?льства було проведено повторне судове провадження, на якому Гай Веррес приписав всю провину Долабелл?. У результат? Долабелла був засуджений, а Веррес ? виправданий на п?дстав? сво?х св?дчень ^[11] .

П?сля Долабелли в 78-74 до н. е. проконсулом К?л?к?? був Публ?й Серв?л?й Ват?я , який також бився з п?ратами. В?н, за словами Флора , був першим римлянином, який перетнув Тавр ^[12] . П?сля перемоги над ?савр?йцями в?н був нагороджений почесним ?м'ям ?саврик ? в 74 р. до зв. е. удосто?ний тр?умфу. Але це досягнення не мало довгострокового ефекту. Хоча усп?х у сам?й К?л?к?? був значним, ? Ват?я, зг?дно з Амм?аном Марцелл?ном , обклав цей рег?он данину ^[13] , проте римляни не змогли запоб?гти втеч? п?рат?в морем. Тим удалося швидко створити нов? бази, особливо на Крит?, де вони незабаром вит?снили м?сцевих п?рат?в.

В?дпов?дно до в?домо? ?стор?? ^[14] , описано? Велле?м Патеркулом , Светон??м ?, особливо колоритно, Плутархом, група п?рат?в сама стала об'?ктом суворого гумору молодого Гая Юл?я Цезаря . Дорогою на Родос для подальшо? осв?ти в 75/74 р. до н. е. в?н потрапив до рук п?рат?в, як? уклали його в полон на остров? Фармакуса б?ля М?лета ^[15] . Викрадач? спочатку вимагали викуп у 20 талант?в , який Цезар вважав таким, що не в?дпов?да? значенню його особистост?; натом?сть в?н запропонував заплатити 50 талант?в. Щоб з?брати цю суму, в?н в?д?слав б?льш?сть сво?х супутник?в ? залишив ?з собою лише свого особистого л?каря та двох слуг. Упродовж к?лькох тижн?в оч?кування викупу Цезар невимушено жив серед п?рат?в ? здавався не ув'язненим, а правителем. В?н займався спортом, вел?в сво?м викрадачам поводитися тихо, коли йому хот?лося спати, ? писав в?рш? та промови, як? читав п?ратам вголос. Якщо т? недостатньо захоплювалися ними, в?н називав п?рат?в неосв?ченими варварами ? жарт?вливо погрожував ?х пов?сити ; п?рат?в це забавляло, оск?льки вони вважали його балакучим ? невинним ^[16] .

Через 38 дн?в люди, над?слан? Цезарем, повернулися з необх?дним викупом, який дали м?ста Мал?й Аз?? ^[17] . Оск?льки Цезар, молодий впливовий римський патриц?й, був захоплений полон багато в чому через те, що ц? м?ста недостатньо охороняли узбережжя, ?м довелося задовольнити його вимогу про виплату викупу ^[18] . Як т?льки його було зв?льнено, в?н швидко з?брав у порту М?лета невеликий флот ? наздогнав сво?х викрадач?в. У короткому бою б?льш?сть п?ратських корабл?в потонуло або захопили, хоча деяким вдалося врятуватися. Ц?каво, що при цьому Цезар виступав як приватна особа ^[17] .

П?сля цього Цезар прив?з полонених п?рат?в у Пергам , пом?стив ?х там п?д охорону ? особисто вирушив до В?ф?н?? до пропретора Марка Юнка ^[19] , який керував пров?нц??ю Аз??ю з проконсульським ?мпер??м ^[20] . По сут? Юнк був в?дпов?дальний за покарання заарештованих, але в?дмовився задовольнити вимогу Цезаря про страту п?рат?в. За словами Плутарха, в?н спод?вався на багат? здобутки п?рат?в ^[16] , за словами Веллея ? на висок? доходи в?д ?хнього продажу в рабство ^{[21] [22]} . Проте Цезар швидко повернувся до Пергаму до того, як туди прийшов наказ пропретора, ? роз?п'яв ус?х п?рат?в самост?йно. Св?тон?й пов?домля?, що Цезар позбавив ?х в?д бол?сно? смерт?, перер?завши ?м горло перед розп'яттям ^[23] . Зг?дно з збереженим фрагментом загублених писань римського антиквару Фенестелли , страту захоплених п?рат?в було зд?йснено не розп'яттям, а обезголовленням ^[24] .

Нарешт?, п?рати, як? контролювали Сх?дне Середземномор'я , стали не т?льки порушувати постачання зерна до Риму, а й грабувати узбережжя само? ?тал??, де вони ?нод? викрадали благородних римлянок, включаючи дочку одного тр?умфатора , демонструючи, що вони почуваються господарями моря ? не бояться римсько? морсько? могутност? ^[25] . Д?йшло до того, що вони пограбували двох римських претор?в , Секстил?я ? Белл?на, разом з л?кторами та ?мперськими в?дзнаками ^{[26] [27]} .

У цьому нестерпному становищ? Гней Помпей Великий 67 року до зв. е.. отримав на п?дстав? закону Габ?н?я екстраординарний ?мпер?й з ус?ма повноваженнями. П?д його командування перейшло все Середземне море та його прибережн? райони приблизно на 75 км углиб материка. Ця територ?я включала велик? територ??, як? на той час були частиною римсько? держави. Кр?м того, в?н отримав необмежен? кошти, право зд?йснювати наб?р солдат?в ? флоту з 200, а пот?м ? 500 корабл?в. Протягом шести м?сяц?в Помпею та його силам вдалося перемогти п?рат?в та в?дновити безпеку у Середземному мор?. В?н розд?лив усе Середземномор'я м?ж п?длеглими йому легатами ?з сенаторського стану наступним чином ^[28]  :

• ?спан?я та Г?бралтарська протока  ? Т?бер?й Клавд?й Нерон ? Манл?й, син Авла, Торкват  ;
• Гал?я та Л?гур?я  ? Марк Помпон?й;
• П?вн?чна Африка , Сардин?я , Корсика та острови ? Гней Корнел?й Лентул Марцелл?н ? Публ?й Ат?л?й;
• ?тал?я  ? Луц?й Гелл?й Публ?кола та Гней Корнел?й Лентул Клод?ан ;
• Сицил?я та Адр?я до Акарнан??  ? Плот?й Вар та Марк Теренц?й Варрон ;
• Пелопоннес , Аттика , Евбея , Фессал?я , Македон?я та Беот?я  ? Луц?й Корнел?й С?зенна ;
• Грецьк? острови , Егейське море та Геллеспонт  ? Луц?й Лолл?й;
• В?ф?н?я , Фрак?я , Пропонтида та Босфор  ? Марк Пуп?й П?зон Фруг? Кальпурн?ан ;
• Л?к?я , Памф?л?я , К?пр та Ф?н?к?я  ? Кв?нт Цецил?й Метелл Неп?т

Насл?дком такого системного п?дходу було те, що п?рати б?льше не могли уникати битв ? зрештою змушен? були боронитись. Вир?шальна битва в?дбулася у Коракес?я , в якому флот Помпея перем?г п?ратський флот. Помпей був готовий приступити до облоги фортец?, але це виявилося непотр?бним, оск?льки захисники здалися. Це поклало край в?йн? з к?л?к?йськими п?ратами.

Зг?дно з Апп?аном, Помпей захопив 71 корабель шляхом абордажу, ще 306 здалися, зокрема, за Плутархом, 90 в?йськових корабл?в з бронзовими таранами. Також здалися 120 п?ратських укр?плень та 20 000 п?рат?в. 10 000 загинули у в?йн?, а це означа?, що п?ратськ? сили перед в?йною нал?чували щонайменше 30 000 ос?б. Кр?м того, Помпей зм?г зв?льнити багатьох ув'язнених, як?, повернувшись додому, часто знаходили св?й власний кенотаф , оск?льки ?х вважали мертвими.

На в?дм?ну в?д Цезаря, Помпей не розпинав переможених, а дарував ?м життя ? робив ?х союзниками, що п?двищило готовн?сть п?рат?в здатися ? допомогти знайти ?х останн? притулки. Переможених Помпей поселив частково в К?л?к??, насамперед у зруйнованих Тиграном II Солах, а також у Малле ^[en] , Адан? та Еп?фан??, б?льш?сть же в?н прив?з до Д?ми в Ахай? ? зробив ?х там землеробами ^[26] .

Сам Помпей взяв у св?й почет безл?ч колишн?х п?рат?в, ? деяк? з них п?зн?ше брали участь у великих морських битвах громадянсько? в?йни на боц? Секста Помпея , а п?зн?ше ? Марка Антон?я . Серед них в?дом? ?мена таких колишн?х п?рат?в, як Менодор та Тарконд?мот.

Важливим довгостроковим насл?дком ц??? в?дносно м'яко? угоди з переможеним ворогом ?сторик Дев?д Уланс? назива? поширення митра?зму в римськ?й держав?. Як згадувалося вище, п?рати були, за Плутархом, першими посл?довниками М?три. Уланс? вважа?, що кор?ння м?тра?зму лежить у К?л?к??, зокрема, в Тарс? , а ф?лософи-сто?ки, що жили там, були засновниками цього культу. П?сля перемоги Помпея колишн? п?рати служили в римськ?й арм?? ? при цьому розповсюджували культ М?три ^[29] .

К?л?к?йськ? п?рати нер?дко з'являлися в творах антично? л?тератури. ?хня головна роль полягала в тому, щоб доставити головну геро?ню у в?ддалене м?сце, де вона могла уникати небезпек ? протистояти випробуванням, тод? як головний герой шукав ?? по всьому св?ту, переживаючи ц?кав? пригоди. Найв?дом?ший приклад ? роман Хар?тона Афрод?с?йського ≪ Пов?сть про кохання Херея та Калл?ро? ≫.

У сучасн?й популярн?й культур? к?л?к?йськ? п?рати, на в?дм?ну в?д карибських, залишили лише невеликий сл?д: вони коротко з'являються в монументальному ф?льм? Стенл? Кубрика ≪Спартак≫ 1960 року, заснованому на однойменному роман? Говарда Фаста. ?хня роль там не зовс?м в?дпов?да? фактам, що д?йшли до нас: у ф?льм? вони повинн? були доставити повсталих раб?в у ?хн? кра?ни, але ?х п?дкупив римський во?начальник Марк Л?цин?й Красс , ? тому вони кинули раб?в в оточенн?. За словами Плутарха , л?дер повсталих раб?в Спартак справд? в?в переговори з к?л?к?йськими п?ратами, але вони мали не повернути повстанц?в додому, а перевезти 2000 його б?йц?в на Сицил?ю, де в?н хот?в розпалити нове повстання серед м?сцевих раб?в, помноживши проблеми римлян. К?л?к?йц? прийняли його дари, але не виконали договору.

• Албанськ? п?рати
• Берберськ? п?рати

п о р П?ратство Пер?оди Античне Середземномор'я Золота доба п?ратства XXI стол?ття Види п?ратства Албанське п?ратство Протестантсько-берберське п?ратство Балт?йське слов'янське п?ратство Берберськ? корсари Берегове братство Букань?ри ?усари К?л?к?йськ? п?рати Козаки Фл?бусть?ри П?рати моро Неретвянськ? п?рати Корсари Р?чн? п?рати Гези Морськ? пси Ушкуйники Ускоки В?к?нги В?тал?йськ? брати Японськ? п?рати Сомал?йськ? п?рати Рег?они Атлантичний океан Карибське море Венесуела Гв?нейська затока Балт?йське море ?нд?йський океан Сомал? ?ндонез?я Перська затока Малайська протока ?нш? води Бербер?я Албан?я П?вденнокитайське узбережжя Море Сулу П?ратськ? осередки ? бази Мамора (Марокко) П?ратська республ?ка в Сале (Марокко) о.Ланд? (Бристольська затока) Сен-Мало (Франц?я) о.Тортуга (б?ля Га?т?) Порт-Рояль (Ямайка) П?ратська республ?ка в Нассау (Багамськ? острови) о.Сен-Мар? (Мадагаскар) Форт-Доф?н (Мадагаскар) "Л?бертал?я" (Мадагаскар) Головн? ф?гури П?рати Ав?льда Клаус Штьортебекер Жан Флер? Джон Гок?нс Март?н Фроб?шер Френс?с Дрейк Волтер Рел? Томас Кавенд?ш Р?чард Гок?нс Джон Дев?с П?т П?терзон Гайн В?льгельм де ла Марк Арудж-ре?с Хайр ад-Д?н Барбаросса Джек Ворд Ян Янсзон Сулейман-ре?с Симон де Дансер К?рстен Роде В?льям Дамп?р Лайонел Вейфер Александр Ексквемел?н П'?р ле Гран Рок Бразил?ано Бартоломеу Португез Франсуа л'Олоне М?шель де Граммон Генр? Морган Томас Тью Джон Айрленд Генр? Евр? В?льям К?дд Джон Голз? Еммануель В?нн Едвард Дев?с Бенджам?н Горн??олд Генр? Дженн?нгс Чорна Борода ?зраель Гендс Семюел Беллам? Ст?д Боннет Чарлз Вейн Кал?ко Джек Енн Бонн? Мер? Р?д Едвард Лоу Джордж Лоутер Джон Кл?ппертон Кр?стофер Кондент Едвард ?нгленд Джеймс Плейнтейн Джон Тейлор Ол?в'? Левассер Гауелл Дев?с Бартолом'ю Робертс В?льям Флай Чжен Ши Абдувал? Мусе Мисливц? на п?рат?в Педро Менендес де Ав?лес Гней Помпей Вудс Роджерс Бенджам?н Горн??олд Джеймс Брук П?ратськ? корабл? та ?х жертви Летючий голландець ?андж-?-Савай Помста королеви Анни Urca de Lima Ср?бний флот 1715 року П?ратськ? та антип?ратськ? операц?? Напад берберських п?рат?в на ?сланд?ю Берберськ? в?йни Перша берберська в?йна (1801-1805) Друга берберська в?йна (1815) Патруль Великих озер Битва на р?чц? Хонгха (1849) Операц?я ≪Нескорена свобода≫ ? Африканський р?г Операц?я ≪Аталанта≫ Операц?я ≪Океанський щит≫ П?ратське законодавство Акти помилування Каперське св?доцтво Призове право П?ратська работорг?вля Берберська работорг?вля Трансатлантична работорг?вля П?рати в популярн?й культур? Вигадан? п?рати Кап?тан Фл?нт П?тер Блад Бен?то Бон?то Кап?тан Гак Нам? Кап?тан Немо Джон С?львер Б?лл? Бонс Бен Ганн Сл?пий П'ю Джек Спарроу Гектор Барбосса Дев? Джонс Корсари Умбару Книги та романи Загальна ?стор?я п?рат?в Остр?в скарб?в На дивних берегах Р?зне Кап?тан Чарлз Джонсон Веселий Роджер Прогулянка по дошц? Марун?нг Чорна м?тка П?ратський кодекс П?ратський раунд Л?бертал?я Заколот Ж?нки в п?ратств? Адам Болдр?дж Джон Л?дстоун Категор?? П?ратство П?рати Берберськ? п?рати П?ратки Вигадан? п?рати