Культура Туреччини
? комплекс матер?альних ? духовних ц?нностей, а також особливостей мистецького життя
Туреччини
та
етнограф?чна
? соц?ально-побутова самобутн?сть населення ц??? кра?ни.
Сучасна турецька мова безпосередньо походить з огузо-сельджуцьких сх?дних
тюркських племен
, як? колись населяли
Середню Аз?ю
та були вит?снен? в VIII?X ст. конкуруючими
уйгурськими
(також тюркськими) племенами на зах?д.
Протягом останн?х дек?лькох стол?ть турецька мова зазнала сутт?вого впливу
персько?
та
арабсько?
мов, у зв'язку з чим к?льк?сть запозичених з цих мов сл?в сягала часом 80 %
турецько? лексики
. До XX стол?ття ?снувала л?тературна мова
Османсько? ?мпер??
, яка пом?тно в?др?знялася в?д розмовно? турецько? мови ?
османська мова
(Osmanlı)
.
Пантюрк?сти
(зокрема,
?сма?л Гаспринський
) наприк?нц? 19 ? початку 20 ст. видавали журнали та газети мовою, яка поступово в?дмовлялася в?д запозичень, хоча й в?др?знялася в?д сучасно? турецько? мови. Нову мову пропагували
молодотурки
.
П?сля заснування
Турецько? республ?ки
в 1923 роц? в 30-? рр. почався процес зам?ни ?ншомовних запозичень споконв?чними турецькими словами. Цей процес трива? ? в наш? дн?, хоча в турецьк?й мов? все ще можна зустр?ти слова персько-арабського походження поряд з ?х синон?мами, сконструйованими з тюркських корен?в.
Кава по-турецьки
Р?зноман?ття вид?в
лукуму
на в?трин? стамбульського магазину
Турецька кул?нар?я з час?в Османсько? ?мпер?? вв?брала в себе кращ? досягнення
тюрксько?
,
в?рменсько?
,
грецько?
,
арабсько?
кухн?, що стало причиною ?? надзвичайного багатства ? р?зноман?тност?. Кочовий спос?б життя стародавн?х турк?в, нерозривно пов'язаний з тваринництвом, зумовив велику р?зноман?тн?сть м'ясних страв, найб?льш в?домими з яких ?
шиш-кебаб
(ягня на рожн?) ? кебабпчис. З т??? ж причини
йогурт
м?цно ув?йшов в число традиц?йних приправ до страв (таких, як
манти
), а також як самост?йний нап?й. П?д впливом
?тал?йсько? кухн?
, набула великого поширення так звана турецька п?ца.
Оливкова ол?я
? ?нгред??нтом багатьох турецьких страв ? широко використову?ться в приготуванн? ?ж?.
Як ? в багатьох державах, в турецьк?й кухн? паралельно розвивалися дв? традиц??: простонародна й придворна. У той час, як звичайна ?жа селян ? тваринник?в була пор?вняно простою ? легкою для приготування, придворна кухня турецьких султан?в в?др?знялася особливою вишукан?стю й аристократичн?стю. Ця вишукан?сть виражалася в приголомшливому р?зноман?тт? страв, яке частково досягалося майстерним використанням р?зноман?тних соус?в ? спец?й. Згодом, ц? дв? традиц?? злилися во?дино ? сучасна турецька кухня включа? в себе як пор?вняно прост? страви, так ? страви, що вимагають особливо? ??майстерност? ? неабиякого кул?нарного мистецтва. Один лише баклажан як основна страва може бути приготований десятками р?зних способ?в. ?сну? безл?ч способ?в приготування м'яса, риби, овоч?в, прянощ?в ? фрукт?в.
Особливою популярн?стю як у Туреччин?, так ? в св?т? користуються турецьк? солодощ? та десерти. М?сцев? десерти зазвичай солодк? (часто просочен? медом) ? часто складаються з фрукт?в, гор?х?в та печива в привабливих по?днаннях.
Серед напо?в популярн? чай та
кава по-турецьки
, а також м?сцев? вина.
Рак?я
? виноградне бренд? з ан?совим запахом ? також ма? попит.
Намик Кемаль
, видатний турецький поет, роман?ст та драматург п?зньо-оттоманського пер?оду
Орхан Памук
, роман?ст, лауреат Нобел?всько? прем?? в галуз? л?тератури (2006)
Турецька
л?тература
? це л?тература ? письмов? джерела
турецькою мовою
. ?? ?стор?я сяга? кор?нням в
османський пер?од
(1299?1923). Найб?льш ранн? точно датован? твори (≪Книга дол?≫ Ахмеда Фак?ха (помер близько 1250 року) письмов?й л?тератур? арабською мовою належать до середини XIII стол?ття, ? носять суф?йсько? характер. Перший значний тв?р належить до 1330 року, це поема-меснев? ≪Книга скитальца≫ суф?я
Ашик-паш?
(1271?1332).
Османська л?тература мала, здеб?льшого, рел?г?йний характер ? була обмежена вимогами ?сламу. На ?? розвиток вплинули стародавн? традиц?? персько? та арабсько? л?тератури.
Придворна поез?я
Османсько? пер?оду (
≪хакан
л?рики≫
Баки
, ≪османська
Сапфо≫
М?хр?-Хатун
) також ? особливим, ун?кальним жанром турецько? л?тератури .
Особливост? турецько? л?тератури ? наявн?сть багато? фольклорно? традиц??, яка включала в себе, зокрема, байки та анекдотичн? розпов?д? про
Ходжу Насредд?на
; усний ? письмовий геро?чний
епос
, що розпов?да? про подвиги предк?в.
Сучасна турецька л?тература розвивалася, великою м?рою, п?д впливом зах?дно?, особливо в зв'язку з реформами, як? отримали назву
≪Танзимат≫
(нововведення епохи царювання
султана
Абдул-Меджида
?, почасти, його наступника
Абдул-Аз?за
).
Реформи в осв?т? та введення на початку XX стол?ття ново?, засновано? на
латиниц?
, абетки п?двищили р?вень грамотност? населення кра?ни та благотворно позначилися на розвитку турецько? л?тератури.
К?лька турецьких письменник?в, включаючи
Сулеймана Наз?фа
,
Назима Х?кмета
,
Орхан Кемаля
,
Яшар Кемаля
та
Орхана Памука
, набули розголосу не т?льки в Туреччин?, але ? в усьому св?т?. Найб?льшим турецьким поетом XX стол?ття був
Фазил Хюсню Дагларджа
. Найб?льший внесок у розвиток турецько? поез?? внесли також
?льхан Берк
,
Октай Рифат
,
Рифат Илгаз
,
Ахмед Ар?ф
.
Ворота палацу
Долмабахче
, арх?тектор К. Балян
?стор?ю турецько?
арх?тектури
можна умовно розд?лити на три основн? пер?оди: сельджуцький пер?од (XII?XIII стол?ття), Османський пер?од (XIV?XIX стол?ття) та сучасний пер?од (XX стол?ття ? початок XXI стол?ття). Усередин? кожного з цих трьох пер?од?в зазвичай вид?ляють к?лька етап?в. Як ? у багатьох ?нших народ?в, типов? житла представник?в найб?льш широких соц?альних верств сусп?льства не уявляють особливого ?нтересу, тому, говорячи про турецьку арх?тектуру, зазвичай мають на уваз? ?? найб?льш яскрав? й видатн? зразки, представлен? в найб?льш знаменитих спорудах, таких, як
мечет?
,
караван-сара?
,
медресе
, урядов? споруди, громадськ?
лазн?
тощо.
?мпер?я
сельджук?в
, до приходу турк?в на територ?ю сучасно?
Анатол??
в 11 стол?тт?, включала в себе
?ран
? держава з високою культурою й досить розвиненою арх?тектурою. Турки привезли з собою з ?рану досв?д ? навички, як? мали значний вплив на буд?вництво й арх?тектуру сельджукского пер?оду.
[1]
Для сельджуцького стилю характерн? простота, елегантн?сть й гармон?йн? пропорц?? вс??? буд?вл?, а також особлива вишукан?сть ? багатство деталей вх?дних вор?т та парадних дверей. Багато сельджуцьких споруд мали невеликий внутр?шн?й дворик.
Мечеть в Стамбул?
Османський пер?од характеризу?ться значним впливом
в?зант?йсько?
арх?тектури, а також буд?вельних традиц?й
мамелюкського
?гипту. Наприклад, знаменитий
Собор Свято? Соф??
, всесв?тньо в?дома пам'ятка в?зант?йського зодчества, став прикладом для насл?дування ? джерелом натхнення для буд?вельник?в багатьох споруд османського пер?оду. Для арх?тектури османського пер?оду особливо типов? величн? куполи, склеп?ння й арки. В ц?лому, арх?тектура османського пер?оду характеризу?ться надзвичайною р?зноман?тн?стю й багатством стил?в, в яких в?дбива?ться синтез арх?тектурних традиц?й
Близького Сходу
? Середземномор'я.
[2]
На сучасну турецьку арх?тектуру величезний вплив зробила пол?тика
секуляризац??
, розпочата
Кемалем Ататюрком
. Якщо ран?ше мечет? й медресе були основними зразками нац?онально? арх?тектури, то з середини 1920-х рок?в буд?вництво мечетей, медресе та ?нших культових споруд не заохочувалося державою. У зв'язку з цим р?зко посилився вплив сучасно? св?тсько? ?вропейсько? (особливо н?мецько?) арх?тектури. Цим поясню?ться в?дсутн?сть наступност? в стил? сучасно? турецько? арх?тектури. З 1920-х рок?в основними зразками арх?тектури стають оф?си, музе?, готел?, урядов? споруди тощо. Головними рисами стилю стають функц?ональн?сть, простота, модерн?зм. Основоположниками сучасно? школи турецько? арх?тектури вважаються Седат Хак?м Елдем, Клеменс Хольцмайстер ? Онат.
[3]
Деде Ефенд?
, найв?дом?ший композитор, який писав
класичну музику
.
Таркан
на концерт? в
Скоп'?
Турецька
музика
ма? багатов?ков? традиц??. ?? кор?ння сяга? в ранн? Середньов?ччя, коли
турки-сельджуки
, перекочувавши ?з Середньо? Аз??, завоювали всю
Малу Аз?ю
? розселилися на п?востров?. На нових територ?ях турки ув?йшли в контакт з б?льш давн?ми культурами
в?рмен
,
грек?в
та ?нших народ?в. Музична культура цих народ?в мала значний вплив на турецьку музику, основу яко? становила фольклорна традиц?я, характерною рисою яко? була
пентатон?ка
.
Фольклорна
музика була ? дос? залиша?ться дуже популярною.
За час?в
Османсько? ?мпер??
сформувався новий музичний жанр ? оркестрова в?йськова музика, яка супроводжувала багато поход?в ? кампан?? ?мперсько? арм??. Турецьк? марш?
яничар
в XVIII стол?тт? стали популярними ? в ?вроп?, що знайшло в?дбиття в творчост? таких композитор?в, як
Гайдн
,
Бетховен
?
Моцарт
. Хоча мода на турецьк? марш? була короткочасною, вона привела до того, що багато ?вропейських оркестр?в почали активно використовувати так? ?нструменти, як
цимбали
, м?дн?
барабани
та
дзвоники
.
В XX стол?тт? турецька музика збагатилася новими жанрами, як? спочатку виникли в ?вроп?. Проте,
симфон??
,
опери
,
балет
не набули великого поширення в Туреччин?.
Сучасна турецька музика розвива?ться п?д сильним впливом зах?дно? музики. Цей вплив в?дчува?ться в нових музичних
жанрах
, як? стали особливо популярними серед молод?, в числ? яких
джаз
,
поп-музика
,
рок-музика
,
х?п-хоп
тощо. ?мена багатьох турецьких поп-виконавц?в стали в?домими й поза Туреччини, частково завдяки фестивалям ?вробачення. У ?х числ? ?
MaNga
,
Таркан
,
Сердар Ортач
,
Емре Айдин
,
Хад?се
,
Теоман
,
Ханде ?нер
,
Мустафа Сандал
,
Сертаб Ернер
та ?нш?.
?брах?м Шинас?
, засновник турецько? драматург??
Починаючи з XVI стол?ття, в Османськ?й ?мпер?? особливу популярн?сть придбав театр т?ней (≪Карагез≫), що виник п?д впливом культури
?нд??
?
?гипту
. У п'?сах використовувалися ляльки та мар?онетки, а також спец?альн? св?тлов? ефекти й декорац??, як? дозволяли створювати ?люз?ю багатовим?рного сцен?чного простору. Ляльки озвучувалися акторами, що залишалися за зав?сою.
З середини XIX стол?ття, в зв'язку з фундаментальними сусп?льно-пол?тичними реформами, як? отримали назву ≪Танзимат≫, Османська ?мпер?я почала швидко освоювати й впроваджувати багато явищ культури, що прийшли ?з Заходу. З цим пов'язане виникнення сучасного театру ? з акторами, п'?сами та драматургами. Засновником турецько? драматург?? вважа?ться
?брах?м Шинас?
, який написав в
1860
роц? першу п'?су турецькою мовою ?
≪?air Evlenmesi≫
(Сватання поета). Засновник турецького театру ?
Акоп Вардовян
.
К?нематограф
на територ?? сучасно? Туреччини виник ще до того, як була проголошена
Турецька Республ?ка
в
1923
роц?. Перша спроба закарбувати щось на пл?вку була зроблена в
1896
роц?. Першим документальним ф?льмом вважа?ться короткометражний ф?льм Фуать? Узк?ная
[4]
, знятий в
1914
роц? ? показу? руйнування пам'ятника, зведеного на честь
Сан-Стефанського мирного договору
в зах?дному передм?ст? Константинополя Сан-Стефано (нин? Ешилькей (
Ye?ilkoy
? досл?вно ≪Зелене село≫) в
Стамбул?
). Перший художн?й ф?льм був початий Зигмундом Вайнбергом в
1916
роц? та зак?нчений Фуатом Узк?на?м в
1918
роц?. Ф?льм називався ≪Одруження Х?ммет Ага≫.
1917
року вийшли ф?льми ≪Лапа≫ та ≪Шпигун≫, автором яких був Седат С?мав?.
В
1932
роц?, з? створенням ф?льму
≪Ate?ten Gomlek≫
(Суворе випробування) зародився сучасний комерц?йний к?нематограф в Туреччин?. Однак, початок Друго? св?тово? в?йни надовго перервав розвиток к?нематографу, який п?сля цього перебував в занепад? аж до середини 1950-х рок?в.
К?но?ндустр?я
Туреччини того часу, за зразком
Голл?вуду
, отримала свою особливу назву ? Ешилчам (
Ye?ilcam
, досл?вно, ≪зелена сосна≫ ? за назвою вулиц?, на як?й знаходилися к?ностуд??). Сво?р?дним апоге?м розвитку Ешилчам були 1950?1970 роки, коли турецька к?но?ндустр?я виробляла по 250?350 ф?льм?в на р?к.
П?сля 1970-х рок?в, число ф?льм?в п?шло на спад, частково в зв'язку з розвитком телебачення, а також через конкуренц?ю з боку зах?дних ф?льм?в. Лише починаючи з
2002
року почався новий п?дйом, який ознаменувався певним усп?хом й визнанням на м?жнародн?й арен? деяких ф?льм?в та ?х автор?в (таких, наприклад, як
Фат?х Ак?н
).
2008
року було створено лише 50 ф?льм?в, в 2009 роц? ? 61 ф?льм.
[5]
Тим не менш, багато з цих ф?льм?в ? результат роботи ?ндив?дуальних к?нематограф?ст?в, а не к?но?ндустр?? в ц?лому, яка в останн? роки ста? частиною м?жнародних конгломерат?в та все б?льш ? б?льш залежить в?д рекламного ?
дистриб'юторського
потенц?алу таких компан?й, як
Warner Bros
?
United International Pictures
.
- телебачення
Поряд з к?нематографом, Туреччина домоглася пом?тних усп?х?в ? в област?
телебачення
.
Телепередач?
, створен? в Туреччин?, зокрема,
≪мильн? опери≫
, придбали величезну популярн?сть за межами кра?ни, особливо в арабському св?т?.
[6]
Б?льш зах?дн? й см?лив? за зм?стом, н?ж
арабська
телепродукц?я, ц? телесер?али ? свого роду сполучною ланкою м?ж зах?дним та ?сламським св?тов?дчуттям.
Розвиток ? поширення
?нтернету
в Туреччин? з?грало й продовжу? в?д?гравати велику роль в культурному житт? Туреччини. У багатьох в?ддалених пров?нц?ях, м?стах та селах, як? не мають достатньо? к?лькост? б?бл?отек, книгарень та газетних к?оск?в ?нтернет дозволя? широким верствам населення мати доступ до необх?дно? ?нформац?? й культурних ц?нностей. Твори багатьох турецьких автор?в викладен? в ?нтернет?, багато газет мають сво? сайти.
[7]
- обмеження
З лютого 2014 року почав д?яти закон, за яким доступ до сайту може бути заблокований через наявн?сть будь-якого ≪образливого контенту≫
[8]
.
?нтер'?р мечет? ранньосманського пер?оду в м
Ед?рне
99 % населення Туреччини ? мусульмани, переважно ?
сун?ти
, але на сход? й п?вденному сход? кра?ни мешкають
ши?ти
та
алев?ти
. Багато турецьких традиц?й заснован? на
шар?ат?
. ?сламський етикет вимага? носити скромний одяг ? зн?мати взуття при в?дв?динах мечет?. Ж?нкам пропону?ться нос?ння одягу, що закрива? б?льшу частину т?ла. Проте, Туреччина ? переважно св?тська кра?на.
Реформи
Кремпая Хаб?б?
привели до того, що в кра?н? досить строго дотриму?ться принцип под?лу рел?г?? й держави. На вулицях багатьох м?ст можна бачити як ж?нок, що носять
паранджу
, так ? ж?нок, одягнених в сучасному зах?дному стил?.
Джинси
?
м?н?-сп?дниц?
не ? чимось незвичайним. На вулицях м?ст нер?дко можна побачити зах?дну ? м?сцеву рекламу з елементами
еротики
, що суперечить вимогам ?сламу.
Серед турецьких письменник?в, ф?лософ?в та богослов?в ? чимало представник?в, як? критично ставляться до найб?льш консервативних аспект?в ?сламу ? ратують за реформи. У ?х числ? ? письменник
Орхан Памук
, ф?лософ
Фетхуллах Гюлен
та ?нш?. Турецька арм?я традиц?йно вважа?ться гарантом св?тського характеру турецько? держави.
Традиц?йний спорт
[
ред.
|
ред. код
]
Верблюжа боротьба
(
тур.
deve gure?i
) - традиц?йний вид спорту, в якому два самця верблюд?в борються, за самицю. Популярна розвага серед с?льських жител?в зах?дно? Туреччини.
У Туреччин? в?дзначаються як державн?, так ? рел?г?йн? свята
[9]
. Серед державних свят найзначн?ш?
- Новий Р?к
? 1 с?чня
- День нац?онально? незалежност? ? день д?тей ? 23 кв?тня
- День молод? та спорту ? 19 травня
- День перемоги над грецькою арм??ю ? 30 листопада
- День проголошення республ?ки ? 29 жовтня
- День пам'ят?
Ататюрка
, першого президента Турецько? республ?ки ? 10 листопада. В цей день вранц? о 9:05 вся кра?на завмира? на хвилину в мовчанн?, перехож? зупиняються, гудуть сирени, сигналять машини.
Рел?г?йн? свята в?дзначаються за м?сячним календарем, тому ?х дата щороку зм?ню?ться. Найб?льш значущ? свята
- Рамадан
? священний м?сяць, п?д час якого вс? мусульмани св?ту не ?дять ? не п'ють в?д св?танку до веч?рньо? молитви. У цей час деяк? ресторани закрит? до заходу, а в консервативних пров?нц?йних м?стах вважа?ться поганим тоном (нав?ть для немусульман?в) ?сти, пити й курити на очах у вс?х до веч?рньо? молитви.
- Курбан-байрам
(свято жертвопринесення) ? головне рел?г?йне свято в роц? та Шекер-Байрам (свято солодощ?в, знамену? зак?нчення посту Рамадан). В?дзначаються вони протягом 3-4 дн?в, причому ц?лий тиждень можуть бути закрит? банки, переповнен? готел? та транспорт.