Солом?я Крушельницька
Солом?я Крушельницька
Народилася	23 вересня 1872 ( 1872-09-23 ) с. Б?лявинц? , Корол?вство Галичини та Володимир?? , Австро-Угорщина
Померла	16 листопада 1952 ( 1952-11-16 ) (80 рок?в) Льв?в , СРСР
Поховання	Личак?вський цвинтар [3]
Нац?ональн?сть	укра?нка
Громадянство	Австро-Угорщина Корол?вство ?тал?я   СРСР
Д?яльн?сть	оперна сп?вачка, педагог
Alma mater	Льв?вська нац?ональна музична академ?я ?мен? Миколи Лисенка
Заклад	Льв?вська нац?ональна музична академ?я ?мен? Миколи Лисенка
Чолов?к	Чезаре Р?ччон?
Батьки	Крушельницький Амврос?й Васильович або Крушельницький Амврос?й Васильович
Брати / сестри	Крушельницький Ант?н Амврос?йович , Крушельницька Ем?л?я Амврос??вна ? Крушельницька Ганна Амврос??вна
Нагороди та прем??
1951
salomeamuseum.lviv.ua
Солом?я Крушельницька у В?к?сховищ?
Висловлювання у  В?к?цитатах

Солом??я Амвро?с??вна Крушельни?цька ( 23 вересня 1872 ( 18720923 ) , Б?лявинц? , Бучацький пов?т , Корол?вство Галичини та Володимир?? , Австро-Угорщина , нин? Бучацька ОТГ , Чортк?вський район , Терноп?льська область , Укра?на  ? 16 листопада 1952 , Льв?в , Укра?нська РСР ) ? укра?нська оперна сп?вачка, педагогиня . За життя визнавана найвидатн?шою сп?вачкою св?ту. ^[4] Серед ?? численних нагород та в?дзнак, зокрема, звання ≪Вагнер?вська примадонна≫ XX стол?ття. Сп?вати з Крушельницькою на одн?й сцен? вважали за честь Енр?ко Карузо , Т?тта Руффо , Фед?р Шаляп?н . ?тал?йський композитор Джакомо Пучч?н? подарував ?й св?й портрет з написом ≪Найвеличн?ш?й ? найчар?вн?ш?й Баттерфляй - Джакомо Пучч?н?. Торре 1904≫ (≪Alla piu grande e deliziosa Butterfly ? Giacomo Puccini. Torre '904≫).

У сучасн?й укра?нськ?й традиц?? входить до перел?ку найв?дом?ших ж?нок давньо? та сучасно? Укра?ни ^[5] .

Житт?пис [ ред. | ред. код ]

Дитинство [ ред. | ред. код ]

Народилася 23 вересня 1872 року в сел? Б?лявинц? , в с?м'? греко-католицького священника о.  Амврос?я Крушельницького ^[6] та його дружини Теодори Мар?? (1844?1907 ^[7] ), дочки священника УГКЦ , громадського д?яча, письменника о. Григор?я Савчинського , одного з перших зачинател?в в?ршовано? байки на Галичин? ^[8] . Походить з? шляхетного ? старовинного укра?нського роду Крушельницьких гербу Сас ^[9] . С?м'я к?лька раз?в пере?жджала: спочатку до Ос?вц?в , пот?м ? Старих Петлик?вц?в , деякий час с?м'я жила в передг?р'ях Сх?дних Бескид  ? у сел? Тисов? б?ля Болехова . 1878 року вони перебралися до села Б?ла в передм?ст? Тернополя , де ос?ли. Сестри Ганна ? Ем?л?я також були сп?вачками.

Про дитяч? роки Солом?? Крушельницько? згаду? Мар?я Михайл?вна Цибульська, знайома родини:

У нас пам'ятають молоду Солом?ю, як вона вечорами сп?вала в гурт? д?вчат десь у садку чи на майдан?. Вже тод? голос ?? був сильний, гарний ? дуже в?др?знявся в?д ?нших.

Уже в дитинств? Солом?я знала дуже багато народних п?сень, як? вивчала безпосередньо в?д селян ^[10] .

Навчання в Тернопол? [ ред. | ред. код ]

Сп?вати почала з юних рок?в. Навчалася в Терноп?льськ?й школ? товариства ≪Приятел? музики≫ ^[11] . Основи музично? п?дготовки отримала в Терноп?льськ?й класичн?й г?мназ?? , в як?й складала ?спити екстерном. Тут зблизилася з музичним гуртком г?мназист?в, членом якого був також Денис С?чинський  ? згодом в?домий композитор, перший у Галичин? професор музики.

1883 року на Шевченк?вському концерт? в Тернопол? в?дбувся перший прилюдний виступ Солом?? Крушельницько?, яка сп?вала в хор? товариства ≪Руська бес?да≫ . На одному з концерт?в цього хору 2 серпня 1885 року був присутн?й ?ван Франко , який разом з укра?нськими, рос?йськими ? болгарськими студентами та композитором Остапом Нижанк?вським , художником ? поетом Корнилом Устияновичем мандрував тод? кра?м. ^{[ джерело? ]} На концерт? був також письменник Павло Думка , родом ?з сус?днього села Купчинц? .

У Тернопол? Крушельницька вперше познайомилася з театром. Тут час в?д часу виступав льв?вський театр товариства ≪Руська бес?да≫ , у репертуар? якого були опери Семена Гулака-Артемовського та Миколи Лисенка . Вона мала можлив?сть спостер?гати за грою драматичних актор?в Ф?ломени Лопатинсько? , Антон?ни Осиповичево? , Степана Яновича , Андр?я Мужик-Стечинського , Михайла Ольшанського , ^[12] Карол?ни Кл?шевсько? ^[13] .

Льв?вська консерватор?я [ ред. | ред. код ]

1891 року Крушельницька вступила до Льв?всько? консерватор?? Галицького музичного товариства .

Високо оц?нило зд?бност? молодо? сп?вачки кер?вництво консерватор??:

Ма? вс? дан?, щоб стати окрасою нав?ть першорядно? сцени. Обширно? скал? дзв?нкий ? дуже симпатичний звук ?? мецо-сопрано, осв?та музична, високе почуття краси, принадна поверхов?сть, сцен?чна постанова, словом вс? прикмети, якими обдарувала ?? природа, запов?дають ?й в артистичному св?т? найкращу будуч?сть.

У консерватор?? вчилася у професора Валер?я Висоцького , який виховав плеяду в?домих укра?нських та польських сп?вак?в. П?д час навчання у консерватор?? вперше виступа? сольно: 13 кв?тня 1892 року виконала головну парт?ю в оратор?? Г. Ф. Генделя ≪Мес?я≫ . 5 червня 1892 року в ≪Льв?вському боян?≫ виконала п?сню Миколи Лисенка ≪Нащо мен? чорн? брови≫ .

В опер? Солом?я Крушельницька дебютувала 15 кв?тня 1893 року парт??ю Леонори в опер? ?тал?йського композитора Гаетано Дон?цетт? ≪Фаворитка≫ на сцен? Льв?вського м?ського театру Скарбка . З нею сп?вали знаменит? Рудольф Бернгардт ^[14] та Юл?ан ?рон?м ^[15] . ?з великим усп?хом пройшли також виступи в рол? Сантуц?? в ≪С?льськ?й чест?≫ П. Маскань? .

1893 року Крушельницька зак?нчила Льв?вську консерватор?ю з в?дзнакою та медаллю ^[16] .

У ?? диплом? було написано:

Цей диплом отриму? панна Солом?я Крушельницька як св?доцтво мистецько? осв?ти, здобуто? вз?рцевою старанн?стю ? надзвичайними усп?хами, особливо на публ?чному конкурс? 24 червня 1893 р., за як? була в?дзначена ср?бною медаллю…

Оперна сцена [ ред. | ред. код ]

Ще п?д час навчання в консерватор?? Солом?я Крушельницька отримала запрошення в?д польського Льв?вського оперного театру, проте вона прагнула укра?нсько? опери, яко? на той час не ?снувало. Сп?вачка вир?шила ?хати до ?тал?? , щоб продовжити навчання. На це р?шення вплинула знаменита ?тал?йська сп?вачка Джемма Белл?нчон? , яка в той час гастролювала у Львов?. Вона порадила ?хати до ?тал?? ? продовжувати навчання у визнаних майстр?в бельканто .

Восени 1893 року Крушельницька ?де до ?тал??, де вчиться у знаменитих Фаусти Кресп? (сп?в; п?дготувала не одну знамениту сп?вачку, вважала Солом?ю найзд?бн?шою з? сво?х учениць) ? професора Конт? (драматична гра ? м?м?ка).

Доброю школою для Крушельницько? було виконання оперних ар?й на концертах. Так, на концерт? музично-драматично? школи ≪Л'Армон?я≫ вона просп?вала ар?? з опер ≪Фауст≫ Ш. Гуно , ≪Африканка≫ Д. Ме?рбера , ≪?врейка≫ Ф. Галев? . О. Бандр?вська так згаду? про цей пер?од життя Крушельницько?:

Ви?хавши на дальш? студ?? до ?тал??, вона розвинула голос у л?рико-драматичне сопрано , вир?вняне в?д найнижчих до найвищих тон?в… ?? голос захоплював силою звуку, дзв?нк?стю, соковит?стю, оксамитов?стю, гнучк?стю, досконалою вокальною дикц??ю, в?ртуозною техн?кою, благородним тембром, далекозвучн?стю, л?ризмом ? драматизмом…

З 1894 року Крушельницька виступа? в театрах Львова , завойовуючи симпат?? авдитор??.

У друг?й половин? 1890-х рок?в почина? тр?умфально виступати на сценах театр?в св?ту: ?тал?? , ?спан?? , Франц?? , Португал?? , Рос?? , Польщ? , Австр?? , ?гипту , Аргентини , Чил? в операх ≪А?да≫ , ≪Трубадур≫ Д. Верд? , ≪Фауст≫ Ш. Гуно, ≪Страшний дв?р≫ С. Монюшка , ≪Африканка≫ Д. Ме?рбера, ≪Манон Леско≫ ? ≪Мадам Баттерфляй≫ Дж. Пучч?н? , ≪Кармен≫ Ж. Б?зе , ≪Електра≫ Р. Штрауса , ≪?вген?й Он?г?н≫ ? ≪П?кова дама≫ П. Чайковського та ?нших.

Славу Крушельницька здобула на варшавськ?й та крак?вськ?й сценах, виступаючи к?лька сезон?в посп?ль в операх польського композитора Стан?слава Монюшка. Коли вона сп?вала на крак?вськ?й сцен? в опер? Вагнера , в цей час у м?ст?, як зазнача? ?гор Шаров , навчався письменник Василь Стефаник , що писав до Вацлава Морачевського : ≪…Я тепер у св?ж?м св?т? ? за кул?сами. Сп?ва? в тутешн?й опер? Крушельницька, наша землячка … ма? прегарн? голосниц? в горл? ? розумне лице≫.

Зовн?шн? в?деофайли
	Ар?я Ч?о-Ч?о-сан у виконанн? Крушельницько?, запис 1909 року

1910 року Крушельницька одружилася з в?домим ?тал?йським адвокатом, мером м?ста В'яреджо Чезаре Р?ччон? ? тонким знавцем музики, ерудованим аристократом , в одному з храм?в Буенос-Айреса . Оселилися у В'яреджо, де вона купила в?ллу, яку назвала ≪Саломеа≫ ^[17] .

1920 року Крушельницька в зен?т? слави покида? оперну сцену, виступивши востанн? у неапольському театр? в улюблених операх ≪Лорелея≫ ? ≪Лоенгр?н≫ .

Дал? присвятила себе камерн?й концертн?й д?яльност?, п?сн? виконувала в?сьмома мовами. Гастролювала Укра?ною, ?вропою, Америкою. Протягом 1894 ? 1923 рок?в майже щороку виступала з концертами у Львов? , Тернопол? , Стрию , Бережанах , Збараж? , Черн?вцях та ?нших м?стах Галичини. М?цно дружила з ?. Франком , М. Павликом , Ольгою Кобилянською , М. Лисенком , Д. С?чинським та багатьма ?ншими культурними д?ячами Галичини ? Наддн?прянщини.

Серед партнер?в на сцен?, з якими працювала Крушельницька, були:  Жаном Димитреску, Кремон?н?, Россел?н?, Кастеляно та ?нш?. ^[18]

Особливе м?сце у творчост? Крушельницько? займали концерти, присвячен? пам'ят? Шевченка та Франка . Для участ? в них вона часто при?жджала до Зах?дно? Укра?ни.

В с?чн? 1928 р. Солом?я Крушельницька на запрошення ≪ Союзу укра?нок ≫ Америки прибула в Нью-Йорк. На пристан? ?? зустр?ли з кв?тами з синьо-жовтою стр?чкою представники товариства. Взагал? тернополянка була першою укра?нською оперною сп?вачкою, яка в?дв?дала з гастрольним туром США та Канаду.

4 лютого в концертному зал? ≪Мекка Темпл≫ в?дбувся ?? перший виступ. Солом?я сп?вала шедеври св?тово? музики ? укра?нськ? п?сн?. Газета ≪Америка≫ написала: ≪Публ?ка була дуже одушевлена, бо такого концерту укра?нських твор?в в нас ще не було≫. Також були так? слова: ≪…серед зими весна до нас прибула. ? серед холоду ? сн?гу в душах наших потепл?ло, стопився л?д, зазелен?ло, запахло кв?тами. […] Так почував себе кождий, що вислухав концерт п. Крушельницько?≫. П?сля концерту була святкова вечеря, де вс? присутн? могли посп?лкуватися з Солом??ю в сердечн?й обстановц?. Веч?р завершився сп?вом п?сн? ≪Многая л?та≫ та ≪Ще не вмерла Укра?на≫.

4 березня Крушельницька дала ще 2 концерти. Один на Шевченк?вському концерт? в Стайвесент-гайскул. Тут ще виступали хор ≪Бандурист≫, камерний ансамбль ?мен? М. Леонтовича, сп?вак П. Ординський , музикант Р. Придаткевич . А другий в Укра?нському роб?тничому дом?, де ?? прийшло послухати 1500 глядач?в. Сп?вала св?тов? твори й укра?нськ? народн? п?сн? ≪Вес?льн? сп?ванки≫, ≪Через сад-виноград≫, ≪В?вц? мо?, в?вц?≫ та ?нш?. В?д зворушення в людей блищали сльози на очах. Поет М. Тарновський написав п?зн?ше: ≪Вона хот?ла, щоб ?? почули т?, укра?нц?, як? покинули сво? р?дн? дом?вки ? ?хали св?т за оч?≫. А тому ≪?? щирими оплесками в?тали≫ ^[19] .

1929 року в Рим? в?дбувся останн?й гастрольний концерт Солом?? Крушельницько?.

Викладацька д?яльн?сть [ ред. | ред. код ]

1938 року помира? чолов?к. У серпн? 1939 року Крушельницька в?дв?дала Галичину ? через початок Друго? св?тово? в?йни не змогла повернутися до ?тал??. П?сля радянсько? анекс?? зах?дноукра?нських земель нова влада нац?онал?зувала будинок мисткин?, залишивши ?й т?льки чотирик?мнатну квартиру, в як?й вона жила ?з сестрою Ганною. П?д час н?мецько? окупац?? Львова сп?вачка дуже б?дувала, тому давала приватн? уроки вокалу.

У п?сляво?нний пер?од Крушельницька почала працювати у Льв?вськ?й державн?й консерватор?? ?м. М. В. Лисенка. Однак ?? викладацька д?яльн?сть, ледь почавшись, мало не завершилася. П?д час ≪чищення кадр?в в?д нац?онал?стичних елемент?в≫ ?й ?нкрим?нували в?дсутн?сть консерваторського диплома, який п?зн?ше знайшли у фондах м?ського ?сторичного музею.

Мешкаючи й викладаючи в Радянськ?й Укра?н?, Крушельницька, незважаючи на численн? звернення, довгий час не могла отримати радянського громадянства, залишаючись п?дданою ?тал??. Нарешт?, написавши заяву про передачу сво?? ?тал?йсько? в?лли й усього майна радянськ?й держав?, вона стала громадянкою СРСР. В?ллу в?дразу продали, компенсувавши власниц? м?зерну частину в?д ?? вартост?.

1951 року Солом?? Крушельницьк?й присво?ли звання Заслужено? д?ячки мистецтв УРСР , а в жовтн? 1952 року вона нарешт? отримала звання професорки.

Востанн? сп?вала у Льв?вськ?й ф?лармон?? 1949 року, в 77-р?чному в?ц?. Мало хто знав, що на той час сп?вачка вже хвор?ла раком горла.

Солом?я Крушельницька померла 16 листопада 1952 року. Похована у Львов? на Личак?вському цвинтар? поруч ?з могилою друга та наставника ? ?вана Франка.

Дискограф?я [ ред. | ред. код ]

На сьогодн? в?домо про 38 твор?в, записаних Солом??ю Крушельницькою, з яких 15 - це обробки укра?нських народних п?сень ^[20] .

Вшанування пам'ят? [ ред. | ред. код ]

Музе? [ ред. | ред. код ]

• Музично-мемор?альний музей Солом?? Крушельницько? у квартир? сп?вачки в м. Львов? (1989).
• Музей Солом?? Крушельницько? в с. Б?ла Терноп?льсько? област? (1963).
• К?мната-музей в с. Б?лявинц? Чортк?вського району Терноп?льсько? област?.

Почесн? найменування [ ред. | ред. код ]

• ?м'я Солом?? Крушельницько? мають Терноп?льське музичне училище (де виходить газета ≪Солом?я≫), Льв?вський оперний театр , Льв?вська середня спец?альна музична школа-?нтернат , 8-р?чна школа в сел? Б?ла поблизу м. Тернополя .
• ?менем Солом?? Крушельницько? названо провулок у м. Житомир? , вулиц? у м?стах Тернопол? , Ки?в? , Львов? (де вона прожила останн? роки свого життя), Р?вному , Кам'янц?-Под?льському , Бучач? на Терноп?лл?, Городку Хмельницько? област? (докладн?ше про вс? назви див. Вулиця Солом?? Крушельницько? ).
• На честь Солом?? Крушельницько? названо 14 кур?нь УПЮ ?мен? Солом?? Крушельницько? .

Пам'ятники [ ред. | ред. код ]

• Надмогильний пам'ятник ≪Сп?вучий Орфей≫ на Личак?вському цвинтар? у Львов? ( 1978 , скульптор Т. Бриж , арх?тектор Л. Скорик ).
• У Дзеркальному зал? Льв?вського театру опери й балету встановлено бронзовий пам'ятник Солом?? Крушельницьк?й скульптора Ярослава Скакуна . 8 жовтня 2008 року в зал? театру ≪Ла Скала≫ встановлено скульптурний портрет Крушельницько? цього ж автора ^[21] . Скульптурн? портрети сп?вачки створили Лука Б?ганич (погруддя 1970 року ^[22] ? медаль, не п?зн?ше 1974 ^[23] ), Василь Власов (два портрети в?д 1959 ? 1960 рок?в) ^[24] , ?вген Дзиндра , Ярослав Мотика , Василь Одрех?вський , Емману?л Мисько ( Льв?в ), О. Пас?ка ( Ки?в ).
• 2010 року в?дкрито пам'ятник С. А. Крушельницьк?й на бульвар? Тараса Шевченка в центр? Тернополя.
• 21 липня 2012 року, в ?тал?йському м?стечку Торре-дель-Лаго, б?ля м.  В'яреджо , де протягом липня-серпня 2012 року проходив 58-й оперний фестиваль Пучч?н? , в?дбулося урочисте в?дкриття бронзового погруддя Солом?? Крушельницько? (скульптор Руслан ?ваницький). ?н?ц?атива встановлення погруддя належить Посольству Укра?ни в ?тал??, М?ськрад? В?ареджо, фундац?? ≪Фестиваль Пучч?н?≫ та зд?йснено за п?дтримки фундац?? ≪С?монетта Пучч?н?≫, УГКЦ в ?тал?? ^[25] .

Виставки [ ред. | ред. код ]

• 28 липня 2023 року, на одному ?з найб?льших ?вропейських оперних фестивал?в, а саме 69-у оперному фестивал? ≪Пучч?н?≫, який в?дбудеться в Торре-дель-Лаго (?тал?я) буде в?дкрита виставка про Солом?ю Крушельницьку ≪Гранд тур: Солом?я. Укра?на ? ?тал?я≫. Про?кт виставки реал?зувала команда Музично-мемор?ального музею Солом?? Крушельницько? у Львов? за п?дтримки Укра?нського культурного фонду .

Конкурси та фестивал? [ ред. | ред. код ]

• В?д 1987 року у Тернопол? проводять Конкурс ?мен? Солом?? Крушельницько? .
• У Льв?вськ?й опер? в?д 1991 року в?дбуваються М?жнародн? конкурси оперних сп?вак?в ?мен? Солом?? Крушельницько? .
• Традиц?йними стали фестивал? оперного мистецтва.

Пам'ятна монета [ ред. | ред. код ]

• У 1997 роц? Нац?ональний банк Укра?ни випустив пам'ятну монету ном?налом у 2 гривн? , присвячену 125-р?ччю в?д дня народження сп?вачки, також було випущено марку ? поштовий конверт.

Ф?льми [ ред. | ред. код ]

Художн? [ ред. | ред. код ]

• У 1982 роц? на Ки?вськ?й студ?? художн?х ф?льм?в ?м. О. Довженка режисер Ф?алко Олег Борисович створив ?сторико-б?ограф?чний ф?льм, присвячений життю й творчост? Солом?? Крушельницько? ? ≪Повернення Баттерфляй≫ , за мотивами однойменного роману Валер?? Врублевсько?. К?ностр?чку засновано на реальних фактах життя сп?вачки й побудовано на ?? спогадах. Парт?? Солом?? викону? Г?зела Ципола . Роль Солом?? у ф?льм? виконала Олена Сафонова .

Документальн? [ ред. | ред. код ]

• ≪Солом?я Крушельницька≫ (режисер ?. Мудрак, Льв?в, ≪М?ст≫, 1994);
• ≪Солом?я Крушельницька≫ (1994, Укртелеф?льм , автори: Н. Давидовська , В. Кузнецов, опер.  М. Марковський ; у ф?льм? бере участь музикознавець М. Головащенко );
• ≪Два життя Солом??≫ (режисер О. Фролов , Ки?в, ≪Контакт≫ , 1997);
• п?дготовано телепередачу з циклу ≪?мена≫ (2004);
• документальний ф?льм ≪ Solo-mea ≫ з циклу ≪Гра дол?≫ (режисер В. Образ , студ?я В?АТЕЛ, 2008).

Вистави та балети [ ред. | ред. код ]

• 1995 року в?дбулася прем'?ра вистави ≪Солом?я Крушельницька≫ (автор Б. Мельничук, ?. Ляховський) у Терноп?льському обласному драматичному театр? (нин? академ?чний театр).
• 18 березня 2006 року на сцен? Льв?вського нац?онального академ?чного театру опери та балету ?м. С. Крушельницько? в?дбулася прем'?ра балету Мирослава Скорика ≪Повернення Баттерфляй≫, що базу?ться на фактах з життя Солом?? Крушельницько?. В балет? використову?ться музика Джакомо Пучч?н? .

Книжки [ ред. | ред. код ]

• Олександр Балабко. К?моно для Баттерфляй. ?з життя Солом?? Крушельницько?. Роман. Черн?вц?: Букрек, 2022. 320 с.: ?л. ISBN 978-966-997-104-3
• Andiy J. Semotiuk. Solomea. Star of the Golden Age of Opera. ? Toronto: Rodovid & Courageous Heart Productions, 2023. ? 465 p. ISBN 978-617-7482-52-8 .

Портрети [ ред. | ред. код ]

• Прижитт?вий портрет Крушельницько? написала Ярослава Музика .

Св?тлини [ ред. | ред. код ]

• 
  Музично-мемор?альний музей Солом?? Крушельницько? у Львов?
• 
  Музей-садиба Солом?? Крушельницько? в с. Б?ла
• 
  Юв?лейна пам'ятна монета, присвячена 125-р?ччю в?д дня народження Солом?? Крушельницько?
• 
  Поштова марка Укра?ни , 1997 р. (Michel 219) присвячена С. Крушельницьк?й
• 
  Поштовий конверт 1987 року
• 
  Мемор?альна таблиця на будинку в с.  Дубина , у якому мешкала С. Крушельницька
• 
  Мемор?альна таблиця на вул. Крушельницько? , 23 у Львов? (автор - Емману?л Мисько )

Ц?кав? факти [ ред. | ред. код ]

17 лютого 1904 року, в м?ланському театр? ≪Ла Скала≫ Джакомо Пучч?н? представив свою нову оперу ≪Мадам Баттерфляй≫ . Ще н?коли композитор не був так упевнений в усп?ху… але глядач? оперу обурено освистали. Славетний маестро почувався розчавленим. Друз? вмовили Пучч?н? переробити св?й тв?р, а на головну парт?ю запросити Солом?ю Крушельницьку. 29 травня  ? на сцен? театру ≪?ранде≫ в Бреш?? в?дбулася прем'?ра оновлено? ≪Мадам Баттерфляй≫, цього разу ? тр?умфальна. Публ?ка с?мнадцять раз?в викликала актор?в ? композитора на сцену. П?сля вистави, зворушений ? вдячний, Пучч?н? над?слав Крушельницьк?й св?й портрет ?з написом: ≪Найпрекрасн?ш?й ? найчар?вн?ш?й Баттерфляй≫.

В?део про Солом?ю [ ред. | ред. код ]

Валер?я Врублевська. "Солом?я Крушельницька" (роман-б?ограф?я). Уривки (ауд?о): https://www.youtube.com/watch?v=gbM0JkcltIg

СОЛОМ?Я КРУШЕЛЬНИЦЬКА | Програма"Велич особистост?" | 2016 (В?ДЕО)

"В?дом? льв?в'яни". Солом?я Крушельницька: https://www.youtube.com/watch?v=d4TkNRFAGDM

Солом?я Крушельницька - about ukrainian soprano Solomiya Krushelnytska: https://www.youtube.com/watch?v=zfXCu6uu3WY

Зроблено в Укра?н?. Солом?я Крушельницька: https://www.youtube.com/watch?v=b3dEtOaPrCo

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Музей Солом?? Крушельницько?
• М?жнародний конкурс оперних сп?вак?в ?мен? Солом?? Крушельницько?

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Абл?цов В. Галактика ≪Укра?на≫. Укра?нська д?аспора: видатн? постат?. ? К. : КИТ, 2007. ? 436 с.
• Антонюк В. Солом?я, г?дна легенди про себе // Урядовий кур'?р. ? № 219. ? К., 2002.
• Вони прославили наш край: Б?бл?ограф?чний пос?бник. ? Т., 2002.
• Врублевська Валер?я. Солом?я Крушельницька. Роман-б?ограф?я. К., 1986. Ел.ресурс: https://shron1.chtyvo.org.ua/Vrublevska_Valeriya/Solomiia_Krushelnytska.pdf?
• Головащенко М. Солом?я Крушельницька в ≪Ла Скала≫ // Музика. ? 1978. ? № 5.
• Головащенко М. Чар?вниця сп?ву // Музика. ? 1973. ? № 4.
• Деркач ?. Шлях трояндами стелився // В?тчизна. ? 1958. ? № 9.
• Дитяч? роки Солом?? описан? в книз? ≪?рина Хомин про Карла Гаусса, Астр?д Л?ндгрен, Н?коло Паган?н?, Кам?ллу Клодель, Ван Гога, Солом?ю Крушельницьку≫ / ?. Хомин . ? К. : Гран?-Т , 2008. ? 135 с. ? ( Життя видатних д?тей ). ? ISBN 978-966-2923-77-3 . ? ISBN 978-966-465-165-0 .
• Жадько В. О. Укра?нський некрополь. ? К., 2005. ? С. 212.
• Загайкевич М. Велик?й артистц? // Музика. ? 1980. ? № 4.
• Зел?нський О. Безсмертя сп?ву // Жовтень. ? 1973. ? № 9.
• Кортопасс? Р. ≪Мадам Батерфляй≫ ? тр?умф Солом?? Крушельницько? // Музика. ? 1973. ? № 4.
• Людкевич С. Ген?альна артистка // Рад. культура. ? 1958. ? 25 верес.
• Медведик П. (упорядник). Григор?й Савчинський. Звенигород. Л?ричн? поез??, в?ршован? гуморески, казки, притч? ? байки, прозов? твори. ? Терноп?ль, 1993. ? 90 с.
• Медведик П., Щербак Л. Крушельницька Солом?я Амврос??вна // Терноп?льський енциклопедичний словник  : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ?н. ? Терноп?ль : Видавничо-пол?граф?чний комб?нат ≪Збруч≫ , 2005. ? Т. 2 : К ? О. ? С. 253?254. ? ISBN  966-528-199-2 .
• Сбрана Л. Укра?нка ряту? ≪Ч?о-Ч?о-сан≫ // Радянська культура. ? 1963. ? 26 трав.
• Славетна сп?вачка: Спогади ? статт?. ? Льв?в, 1956.
• ?гор Шаров. ≪100 видатних ?мен Укра?ни≫.- К.: АртЕк, 2004. [ Арх?вовано 31 березня 2018 у Wayback Machine .] ISBN 966-505-218-7
• Солом?я Крушельницька. М?ста ? слава / Авт.-упоряд. Г. Тихоба?ва, ?. Криворучка. ? Льв?в : Апр?ор?, 2009. ? 167 c. : ?люстр. + CD.
• Солом?я Крушельницька: Спогади. Матер?али. Листи. ? Ч. 1?2. ? К., 1978.
• Солом?я Крушельницька. Шляхами тр?умф?в. [Статт?  та матер?али]. ? Терноп?ль : Джура, 2008. ? 392 с. ? ISBN 978?966?8650?85?7.
• Тихоба?ва Г. Крушельницька Солом?я // Енциклопед?я Львова / За редакц??ю А. Козицького. ? Льв?в : Л?топис, 2010. ? Т. 3. ? С. 664?665. ? ISBN 978-966-7007-99-7 .
• Ф?льц Б . Крушельницька Солом?я Амврос??вна [ Арх?вовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2009. ? Т. 5 : Кон ? Кю. ? С. 424. ? ISBN 978-966-00-0855-4 .
• Гай А. Судьба, похожая на легенду // Сов. культура. ? 1980. ? 20 трав. (рос.)
• Герета Й. Музей С. Крушельницкой: Очерк-путеводитель. ? Льв?в, 1978. (рос.)
• Павлишин С. Замечательная украинская певица //Сов. музыка. ? 1959. ? № 2. (рос.)
• Теплицкий К. Кого выбирает судьба // Сов. культура. ? 1983. ? 20 верес. (рос.)
  • Коляда ?. Солом?я Крушельницька / ?. Коляда. ? Харк?в: Фол?о, 2020. ? 121 с. ? (Знаменит? укра?нц?). ? ISBN 978-966-03-8838-3

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Крушельницька Солом?я Амврос??вна

• Солом?я Крушельницька: укра?нка ? видатна оперна д?ва / Велич особистост? ? 78 студ?я // В?ДЕО
• Крушельницька Солом?я Амврос??вна // Укра?на в м?жнародних в?дносинах. Енциклопедичний словник-дов?дник. Випуск 5. Б?ограф?чна частина: А-М / В?дп. ред. М.Варварцев. К.: ?н-т ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни, 2014. ? с.233-234
• Крушельницька Саломея [ Арх?вовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine .] // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? 1960. ? Т. 3, кн. VI : Л?тери Ком ? Ле . ? С. 776-777. ? 1000 екз.
• Марко Роберт Стех. ≪Очима культури≫ № 78. Про Солом?ю Крушельницьку ? Мирослава Скорика [ Арх?вовано 3 березня 2022 у Wayback Machine .]
• 10 факт?в про Солом?ю Крушельницьку: ?деальна сп?вачка, як?й аплодував св?т: https://www.radiosvoboda.org/a/desyat-faktiv-pro-solomiyu-krushelnytsku/31474241.html
• Б?ограф?я, фотоальбом та ауд?о файл укра?нсько? з?рки оперно? сцени Солом?? Крушельницько?.
• В?ртуальна панорама б?ля пам'ятника Солом?? Крушельницьк?й в Тернопол?
• В?рш?-присвяти Солом?? Крушельницьк?й [ Арх?вовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine .]
• Лучкан?н Володимир. Солом?я Крушельницька та ?тал?я // День, № 198, 15.11.2006 [ Арх?вовано 10 жовтня 2007 у Wayback Machine .]
• Скринченко Володимир . Оперна од?ссея Солом?? Крушельницько? // Слово Просв?ти, № 1-2, с?чень 2020 [ Арх?вовано 24 с?чня 2020 у Wayback Machine .]

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Discogs · MusicBrainz · muziekweb.nl · Дискограф?я американських ?сторичних запис?в · Europeana Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Geni.com · Родов?д · Sejm-Wielki.pl Л?тература та б?бл?ограф?я Archivio Storico Ricordi Тематичн? сайти SNAC Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · Енциклопед?я Укра?ни в ?нтернет? · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Internetowa encyklopedia PWN Дов?дков? видання FemBio database · Google Doodle · SNAC Нормативний контроль BNF :  138302871 · FAST :  27108 · Freebase :  /m/027t0lv · GND :  122865219 · ISNI :  0000000020570669 · KANTO :  000207811 · LCCN :  n78073648 · MAK :  9810596719305606 · NKC :  js2006342230 · NLP : a0000001957046 · NTA :  317813137 · NUKAT :  n2006124652 · RISM :  people/50045464 · VIAF :  19863949