Qırım Halq Cumhuriyeti Кримська Демократична Республ?ка [1]
1917 ? 1918
Прапор Герб
П?востр?в Крим
Столиця	Бахчисарай 44°45′ пн. ш. 33°52′ сх. д. H G O
Мови	Кримськотатарська мова
Рел?г??	св?тська держава
Форма правл?ння	Республ?ка
Голова Курултаю та Ради Директор?в	Номан Челеб?дж?хан
	Джафер Сейдамет
Законодавчий орган	Курултай
?сторичний пер?од	Перша св?това в?йна
- Засновано	13 грудня 1917
- Радянська окупац?я	лютий 1918
-  Кримська операц?я	13 - 25 кв?тня 1918
Площа
- 1917	26 860 км 2
Населення
- 1917	749 800 ос?б
Густота	27,9 ос?б/км²
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Кримська Народна Республ?ка

Частина сер?? статей на тему:
Кримськ? татари
Кримськ? татари, 1862
Символ?ка Герб Г?мн Прапор
Етн?чн? групи Добруджацьк? татари Липки Нога? Тати Ялибойлу Д?аспора: Болгар?я США Узбекистан Туреччина Близьк? етноси: Балкарц? Кара?ми Ногайц?
?стор?я Початок етногенезу Зах?дний тюркський каганат Хозарський каганат Половц? Улу Улус Кримський улус Джан?ке Кримське ханство (1441?1783) Хани Тавр?йська область (1783?1796) Тавр?йська губерн?я (1802?1917) Терджиман Демократична Республ?ка (1917?1918) Курултай М?лл? Ф?рка АРСР (1921?1945) Сюр?юн Заслання (1945?1989) Правозахисний рух Повернення кримських татар ?з депортац?? Автономна Республ?ка (з 1991) Меджл?с Рос?йська окупац?я (з 2014) Про?кт кримськотатарсько? автоном?? у склад? Укра?ни
Д?алекти Кримськотатарська мова Д?алекти степовий середн?й узбережний
Видатн? постат? ?сма?л Гаспринський Амд? Г?райбай Мустафа Джем?л?в Юр?й Османов Номан Челеб?дж?хан
Культура Л?тература Письменники Музика Театр Фольклор Етнограф?я Нац?ональний костюм Образотворче мистецтво Декоративно-ужиткове мистецтво Арх?тектура ?слам Сун?зм Наврез Рад?о ≪Майдан≫ Телеканал ≪АТР≫ Орьнек Етикет
Категор?я ? Портал
п о р

Кри?мська Демократи?чна Респу?бл?ка або Кримська Народна Респу?бл?ка ( крим. Qırım Halq Cumhuriyeti , ???? ???? ???????? ‎) ? державне утворення кримських татар на Кримському п?востров? , що було проголошено в грудн? 1917. Республ?ка претендувала на в?дновлення державност? кримських татар у Криму. В с?чн? 1918 владу на п?востров? захопили б?льшовики .

Кримська Демократична Республ?ка стала першою демократичною республ?кою в усьому мусульманському св?т? та першою в ?сламському св?т? кра?ною, що надала виборч? права вс?м ж?нкам ^{[2] [3] [4]} .

Одразу п?сля скинення царату кримськотатарська молода генерац?я, значна частина яко? тим чи ?ншим чином пройшла школу Першо? св?тово? в?йни, спробувала при?днатися до руху рад ? найпопулярн?ших тод? на м?сцях самочинних орган?в революц?йного самоврядування. Але як С?мферопольська, так ? ?нш? ради на п?востров? в?дмовили ?м, бо не надавали представництва нац?ональним орган?зац?ям, лише на загальних засадах, в?д ?мен? фабрик, завод?в, в?йськових частин тощо.

У кв?тн? в С?мферопол? був скликаний З'?зд мусульман Криму, який обрав Мусульманський виконавчий ком?тет. Його очолив щойно призначений цим же з'?здом на посаду муфт?я 32-р?чний богослов, юрист ? публ?цист Номан Челеб?дж?хан . В?н був ? автором в?ршу ≪Я присягнувся≫ ( крим. Ant Etkenmen ), який п?зн?ше став кримськотатарським нац?ональним г?мном. Тривала Перша св?това в?йна , ? в?н перебував у склад? д?ючо? арм?? та був обраний на свою посаду заочно. Так само заочно на посаду голови вакуфно? ком?с?? обрали ?ншого оф?цера-фронтовика ? 28-р?чного юриста Джафера Сейдамета Киримера .

Мусвиконком спочатку не мав нам?р?в ставати суто владним органом. За словами його секретаря Ал? Боданинського , головним завданням було ≪неухильне прагнення до орган?зац?? демократичних кримськотатарських мас, прагнення до впровадження серед них св?домого ? в?дданого ставлення до ?дей загальнорос?йсько? та, зокрема, кримськотатарсько? революц??, прагнення стати у вс?х проявах кримськотатарського життя центром не директивним ? кер?вним, а регулюючим ? контролюючим≫. Ч?льними друкованими органами Мусвиконкому стали газети ≪Millet≫ ? рос?йськомовна , але пол?тично радикальн?ша, ≪Голос татар≫.

Рос?йський Тимчасовий уряд був вимушений визнати Мусвиконком як орган нац?онально-культурно? автоном?? кримських татар. Але де-факто у сферу його в?дання впродовж к?лькох м?сяц?в переходять вс? кримськотатарськ? справи ? пол?тична д?яльн?сть, культура, рел?г?йн? справи, економ?ка, податки. Виконком мав у вс?х пов?тових м?стах п?дпорядкован? соб? м?сцев? мусульманськ? ком?тети, а в селах ? уповноважених ? с?льськ? ком?тети. Фактично впродовж к?лькох м?сяц?в була вибудована вертикаль влади.

В результат? контакт?в вл?тку-восени 1917 року з орган?зац?йним центром кримськотатарського руху ? Тимчасовим Кримсько-мусульманським виконавчим ком?тетом ? Укра?нська Центральна Рада визнала основним суб‘?ктом самовизначення в Криму саме кримськотатарський народ ^[5] .

На першому етап? революц?? кримськотатарськ? пол?тики вимагали лише нац?онально-культурно? автоном?? у склад? демократично? Рос??. Та вже у липн? 1917 року була створена перша кримськотатарська пол?тична парт?я ≪Milliy Firqa≫ (≪Нац?ональна парт?я≫) . У н?й незабаром оформилися дв? теч??: прихильники автоном?? Криму (переважно прихильники соц?ал?стично? ?деолог??) та приб?чники в?дновлення незалежно? кримськотатарсько? держави, яка свого часу ?снувала на п?востров? упродовж трьох з половиною стол?ть. Програма парт?? передбачала скликання парламенту ? проголошення у Криму народно? республ?ки.

У друг?й половин? липня 1917 р. до Ки?ва й прибули кер?вники Мусвиконкому Д. Сейдамет ? А. Озенбашли, як? провели зустр?ч? з головою УЦР М. Грушевським, секретарем м?жнац?ональних справ О. Шульгиним, головою Генерального секретар?ату В. Винниченком, побували на зас?данн? революц?йного представницького органу Укра?ни. Д. Сейдамет в сво?х споминах, написаних за к?лька десятил?ть п?сля под?й, досить детально розпов?да? про сво? бачення причин при?зду та про зустр?ч? з укра?нськими л?дерами:

Ми уважно в?дстежували структуризац?ю нац?онального руху Укра?ни, заснування Центрально? Ради, д?? укра?нц?в з реал?зац?? територ?ально? автоном?? ?, нарешт?, створення нац?онального уряду. Анарх?я , що п?дступала зв?дус?ль, наочно доводила безп?дставн?сть наших нам?р?в зберегти свою кра?ну на догов?рн?й основ? з рос?янами, з рос?йськими органами влади, ? це поставило нас перед необх?дн?стю б?льш ретельного вивчення нац?онального руху укра?нц?в.

Д. Сейдамет згаду? як та?мно ? без дозволу зняв у приймальн? голови Генерального секретар?ату мапу Укра?ни, видану у Львов? ? на як?й ≪горизонтальною прямою, накресленою в?д Кефе до Кезлева , Кримський п?востр?в був розр?заний навп?л, п?вн?чна частина якого повн?стю пофарбована в кол?р Укра?ни≫. З ц??ю мапою учасники по?здки в Ки?в ознайомили муфт?я Ч. Челеб??ва, а пот?м ? весь Тимчасовий Кримсько-мусульманський ком?тет. Л?дер мусульман Криму н?би сказав: ≪Значить, ми загрожен? ще одним ?мпер?ал?змом…≫.

Про ц? перемовини писала м?сцева газета ≪Голос Татар≫ за 29 липня 1917 року:

Украинскую раду посетила депутация мусульман, обратившаяся с просьбой поддержать их стремление к установлению автономии Крыма. Мусульмане выражают пожелание о территориальном присоединении Крыма к Украине. Мусульмане представили раде докладную записку, основные пункты которой: сконцентрирование всех мусульман-солдат, находящихся в Крыму и вне Крыма ? в Симферополе, образование из них отдельного войска; при штабе округа должен быть мусульманский комиссариат; командный состав должен состоять из мусульман, точно также врачебный персонал в лечебных учреждениях; командир полка должен избираться мусульманским исполнительным комитетом. Обсудив домагательства мусульман об автономии Крыма, генеральный секретариат не согласился с некоторыми из них, признав вообще преждевременным предпринять шаги перед центральным правительством до разрешения вопроса о территории. Временный Крымско-Мусульманский Исполнительный Комитет настоящим для восстановления истины заявляет, что им с подобным поручением никакая депутация командирована в Украинскую раду не была [5] .

Так само, як Центральна Рада домагалася укра?н?зац?? в?йськ, в яких переважали укра?нц?, Мусвиконком став п?дпорядкувати соб? частини, в яких служили переважно кримськ? татари. В?н сформував у С?мферопол? кримськотатарський батальйон ? дом?гся повернення з фронту до Криму к?лькох кримськотатарських в?йськових частин. За ц? д?? Номан Челеб?джихан ул?тку 1917 року був заарештований Тимчасовим урядом , проте на його п?дтримку виступили не т?льки кримськ? татари, а й укра?нц? та ?нш? нац?ональн? групи п?вострова, тож за к?лька дн?в голову Мусвиконкому зв?льнили, т?льки посиливши його популярн?сть.

Под?? осен? 1917 року зумовили те, що ?дея розбудови демократично? федерац?? почала втрачати свою приваблив?сть для б?льшост? нац?ональних рух?в на територ?? колишньо? Рос?йсько? ?мпер??. 1-2 жовтня 1917 року (за старим стилем) Мусульманський виконком пров?в з'?зд представник?в кримськотатарських орган?зац?й, на якому Н. Челеб?дж?хан висловив сп?льну думку ?н?ц?атор?в, що у зв'язку з новими пол?тичними обставинами питання про подальшу долю Криму повинен вир?шити Курултай. Р?шення про скликання Курултаю було прийнято одноголосно.

Була створена ком?с?я з п?дготовки Курултаю з 5 чолов?к. До не? ув?йшли Номан Челеб?дж?хан , Джафер Сейдамет , Амет Озенбашли , Се?тджел?ль Хаттат ? Ал? Бодан?нський . З'?зд призначив вибори на 17 листопада, а проведення Курултаю -з 17 листопада по 7 грудня.

Мусульманський виконком орган?зував проведення вибор?в. Зг?дно з? спец?ально прийнятим ним законом в них брали участь кримськ? татари, як? досягли 20 рок?в. Вибори проходили у п'яти виборчих округах. На Курултай були обран? 76 делегат?в, у тому числ?, в?д Ялти ? 24 делегати, С?мферополя ? 19, Феодос?? ? 16, ?впатор?? ? 11, в?д Ора (Перекопу) ? 6. Серед делегат?в були 4 ж?нки. Це був перший з-пом?ж ?сламських народ?в приклад реал?зац?? виборчих прав ж?нок; донин? цих прав ж?нки не мають у низц? мусульманських держав.

20-23 листопада (3-6 грудня) в С?мферопол? в?дбувся з'?зд земств ? м?ських дум, що створив ≪тимчасовий вищий орган губернсько? влади≫ ? Раду народних представник?в . З'?зд, на якому представники кор?нних народ?в Криму (22 делегати) та укра?нського населення (30 делегат?в) опинилися в меншост?, висловився за збереження Криму у склад? Рос?? ^[6] .

Отже, тимчасовою крайовою владою в Криму ? Тавр?йськ?й губерн?? в ц?лому стала Рада народних представник?в. До складу РНП входили представники орган?в земського ? м?ського самоврядувань, рад, профсп?лок, нац?ональних орган?зац?й. Серед останн?х були й кримськотатарськ?, причому вони грали в переб?гу пол?тичних процес?в рег?ону важливу роль, завдяки згуртованост? ? тому, що кримськотатарськ? б?йц? були базою збройних формувань РНП ^[5] .

До складу Ради народних представник?в ув?йшло 48 чолов?к:

На цьому ж зас?данн? була обрана презид?я РНП у склад? 11 ос?б (голова, по два делегата в?д земств, укра?нц?в, кримських татар та ?нших нац?ональностей, по одному ? в?д рад та м?ського самоврядування) ^[7] .

Напередодн? скликання Курултаю Мусвиконком виступив ?з в?дозвою ≪Про владу в Криму≫, в як?й заявив, що перебира? ?н?ц?ативу створення автоном?? без гегемон?? яко?сь народност? над ?ншою ? п?д гаслом ≪Крим для кримчан≫. Зас?дання Курултаю розпочалися 9 грудня (26 листопада) о 14-й годин? у Зал? суду Ханського палацу в Бахчисара? . Головою Курултаю був обраний один ?з л?дер?в ≪Milliy Firqa≫ (≪Нац?ональна парт?я≫) , письменник Асан Сабр? Айвазов . А 13 грудня Курултай проголосив Кримську Народну Республ?ку. Це була перша у св?т? мусульманська республ?ка. Для прикладу, Турецька Республ?ка була проголошена ш?стьма роками п?зн?ше.

Спираючись на попередн? домовленост? ? федерал?стську концепц?ю державного буд?вництва, УЦР у грудн? 1917 р. визна? Кримську Народну Республ?ку, яка залишилась лише на стор?нках Основного закону кримських татар. ^[5]

14 грудня Курултай затвердив символ?ку Кримсько? Народно? Республ?ки та ухвалив ≪Кримськотатарськ? основн? закони≫, першу Конституц?ю Криму. Вона передбачала реал?зац?ю кримськотатарським народом права кожного народу на нац?ональне самовизначення ? самоврядування шляхом створення парламенту, обраного на в?льних, прямих, р?вних виборах та?мним голосуванням. Конституц?я також скасувала звання та стани ? проголосила р?вн?сть ус?х громадян незалежно в?д ?хньо? нац?ональност? або в?ри та р?вноправн?сть ж?нок ? чолов?к?в. 18 грудня Курултай сформував нац?ональний уряд ? Директор?ю ? у склад? п'яти директор?в (м?н?стр?в): голова Ради та директор юстиц?? Номан Челеб?дж?хан , директор з зовн?шн?х та в?йськових справ Д. Сейдамет , директор ф?нанс?в та вакуф?в С. Хаттатов, директор у справах рел?г?? А. Шукр?, директор народно? просв?ти ?. Озенбашли. Директор?ю одразу визнала Центральна Рада, а Директор?я засудила агрес?ю радянсько? Рос?? проти УНР .

При цьому сл?д в?дм?тити, що Курултай не ставив за мету встановлення виключно кримськотатарсько? диктатури на п?востров?. Серед татар найб?льш популярною була ?дея р?вноправ'я вс?х народ?в Криму у формуванн? влади. Курултай не заперечував проти верховенства влади Ради народних представник?в, що сформувалася в С?мферопол? 20 листопада 1917 на противагу б?льшовикам (багато член?в Курултаю входили в РНП). Майбутн? Криму за задумами повинно було визначиться на Установчих зборах.

Ще до початку роботи Курултаю були в?дкрит? культурн? та осв?тн? заклади, серед яких ? Нац?ональний кримськотатарський музей у Ханському палац? в Бахчисара? 3-го (16) листопада 1917 року, Педагог?чний ?нститут ?мен? ?сма?ла Гаспринського та Нац?ональний художн?й техн?кум (обидва у Бахчисара?). А у С?мферопол? ? ж?ночий учительський ?нститут. Починалася серйозна просв?тницька робота, яку перервали д?? б?льшовик?в.

Петроградський Совнарком не визнав ан? Кримсько? Народно? Республ?ки, ан? ?? Директор??. За його вказ?вкою кримськ? б?льшовики у н?ч на 16 грудня 1917 року захопили Севастополь та ? ≪в?д ?мен? сов?тсько? влади≫ негайно роз?гнали там раду роб?тничих, матроських ? солдатських депутат?в. Натом?сть був створений в?йськово-революц?йний ком?тет, п?д орудою якого червон? загони почали наступ на ?нш? м?ста Криму. В багатьох м?стах Криму, зокрема Севастопол?, Феодос??, ?впатор?? було розгорнуто масовий терор, виконавцями терору були насамперед та частина флотських ек?паж?в, яка б?льше походила на сп?втовариство крим?нальник?в на кораблях флоту, н?ж на в?йськовослужбовц?в, ? кримськ? люмпени . За м?н?мальними оц?нками за грудень 1917 ? с?чень 1918 рок?в в?д безсудних розправ у Криму загинуло не менше тисяч? ос?б ^[8] , значна частка яких були оф?церами Чорноморського флоту.

Для оборони п?вострова в?д б?льшовик?в Директор?я та Рада народних представник?в, що об'?днала вс? нац?ональн? громади Криму, 19 грудня 1917 року створили у С?мферопол? об'?днаний Кримський штаб. У його розпорядженн? були два к?нн? та один п?хотний кримськотатарськ? полки, а також укра?нськ? та рос?йськ? загони загальною к?льк?стю близько тисяч? ос?б. Упродовж с?чня 1918 року вони билися проти загон?в б?льшовик?в та анарх?ст?в, як? були краще озбро?ними ? набагато переважали ?х чисельно. Номан Челеб?джихан , який намагався домовитися з б?льшовиками про припинення бойових д?й, п?д час перемовин у С?мферопол? був заарештований, перевезений л?таком до в'язниц? у Севастопол? ? там 23 лютого 1918 року розстр?ляний.

Наприк?нц? с?чня 1918 року б?льшовики захопили увесь Крим, оголосили про розпуск Курултаю ? Ради народних представник?в та влаштували на п?востров? масовий терор , який супроводжувався погромами кримськотатарських селищ. У Ялт? , Феодос?? , ?впатор?? , де тод? жили багато кримських татар, розгорнулося пересл?дування м?сцево? ?нтел?генц??. ≪Червон?≫ матроси та солдати ?валтували кримськотатарських ж?нок та д?вчат ? приторговували ними. Було заарештовано ? розстр?ляно без суду у лютому 1918 р. в Севастопол? муфт?я Ч. Челеб??ва.

?нший л?дер кримських татар Д. Сейдамет встиг ви?хати через Укра?ну та Кавказ до Османсько? ?мпер??. Значна к?льк?сть вояк?в КНР п?шла в гори.

П?з загрозою наступу четвертного союзу, 19 ? 21 березня дв?ч? (перший раз ? в межах вс??? губерн??, другий ? Криму) було проголошено Соц?ал?стичну Радянську Республ?ку Тавриди .

Питання про створення окремого кримськотатарського полку вперше було порушено перед кримськими татарами командиром Кримського к?нного полку А. П. Рев?ш?ним, який у сво?й допов?д? виконуючому обов'язки тавр?йського муфт?я Д. Култуганскому писав, що вважа? за необх?дне ≪надати татарам п?дтримку, яка може вилитися у форму ?снування тако? частини, яка комплектувалася б виключно кримськими татарами. Хоча Кримський полк ? ? такою частиною, але досв?д мирного ? во?нного часу показав, що цього недостатньо … Вважаю найкраще, щоб, збер?гши Кримський к?нний полк, була сформована, в полку або окремо, п?хотна частина, через лави яко? проходили б ?нш? кримськ? татари … Така орган?зац?я, даючи можлив?сть мусульманам служити разом ? дотримуватися вс?х правил рел?г??, як бойова одиниця дасть велик? переваги, так як буде ц?лком однор?дна за сво?м складом щодо нац?ональност? ? рел?г?? ? згуртована у силу приналежност? окремих солдат?в до одних ? тих же с?л, м?ст, пов?т?в≫ . На його думку, Тимчасовий уряд м?г би ц?лком розраховувати на лояльн?сть кримськотатарських в?йськових частин ? бачити в них м?цну опору, про що, як в?н запевняв, св?дчив приклад Кримського к?нного полку. Пропозиц?я була прийнята як кримськими татарами, так ? владою.

П?д час перебування в?йськового м?н?стра Тимчасового уряду А. Ф. Керенського в Севастопол? 15 травня 1917 до нього попрямувала депутац?я в?д кримських татар на чол? з Тавр?йським муфт??м Ч. Челеб??вим. Депутац?я клопотала головним чином про повернення з Херсонсько? губерн?? в Крим Кримського к?нного полку , а також про орган?зац?ю такого ж полку з наявних у запасних в?йськових частинах кримських татар ? солдат?в ? оф?цер?в. Керенський вислухав депутац?ю з великою увагою ? задав ряд питань, в?дпов?дями на як? був дуже задоволений. В?н визнав вимоги кримських татар що п?длягають задоволенню ? об?цяв допомогти, запропонувавши звернутися до уряду з допов?дною запискою, що й було зроблено.

Командуючий Одеським в?йськовим округом генерал М. ?. Еб?лов на початку липня наказав вс?х кримських татар ?з запасних полк?в, що знаходились в С?мферопол? (10 оф?цер?в ? 1300 солдат?в), при?днати до 32-го запасного полку, який 20 липня в?дправлявся на Румунський фронт. Але розпорядження це не було виконано, ? роти, за св?дченням татарсько? газети, були розформован? ? розпод?лен? м?ж р?зними п?хотними частинами. ^[9]

Установчий Курултай ≪директором≫ (м?н?стром) у в?йськових справах призначив Джафера Сейдамета . Нова влада мала у сво?му розпорядженн? Кримський к?нний полк , Татарський п?хотний батальйон при 32-му запасному п?хотному полку, а також два курен? (батальйони) солдат?в-укра?нц?в, як? стали на б?к республ?ки, разом до 6 тис. чол.

Зг?дно з розпорядженням генерального секретаря Центрально? Ради з в?йськових справ С. В. Петлюри, на початку листопада до С?мферополя прибули перш? сотн? Кримського к?нного полку, 17 (30) листопада ? запасний полк мусульманського корпусу. Як згаду? очевидець: ≪Татари к?нного полку роз'?жджали по вулицях С?мферополя ? наводили порядок сво?м войовничим виглядом, а ?нод? й нагайками. Звичайно, не обходилося справу ? без побор?в з населення≫ . ^[6]

Вже 19 грудня 1917 спов?стили про створення Штабу Кримських в?йськ на чол? з п?дполковником Генштабу А. Макух?ним. При штаб? було створено ?нтендантське управл?ння, пост?йна ?нспекторська ком?с?я з господарсько? частини, а також пол?тичний, юридичний, сан?тарно-ветеринарний в?дд?ли ? канцеляр?я. Штаб в?дчував проблеми з ф?нансуванням, тому був створений ком?тет з? збору пожертв на потреби в?йська.

Весь особовий склад Кримський в?йськ був далеко не повн?стю мусульманським: з представник?в немусульманських народ?в переважали рос?йськ? оф?цери, якими внасл?док нестач? фах?вц?в-татар заповнювали б?льш?сть командних посад у татарських частинах. З? спогад?в П. Врангеля, очолити Штаб кримських в?йськ пропонували ? йому.

На основ? ?снуючих частин розгорнулося формування арм?? Кримсько? Народно? Республ?ки. ≪Наказом по Кримським в?йськам≫ № 1 в?д 17 грудня 1917 р. Кримський к?нний полк п?д командуванням полковника М. Петропольского, названий 1-м, був об'?днаний з 2-м Кримським к?нним полком на чол? з п?дполковником О. Б?арслановим, в кавалер?йську бригаду. Командиром Кримсько-татарсько? к?нно? бригади став полковник Г. Бакс.

До в?йська пост?йно вливалися солдати-мусульмани з ≪нац?онал?зованих≫ частин рос?йсько? арм??. Так, у грудн? 1917 р. з укра?н?зованого 8-го запасного кавалер?йського полку кримських татар направили до С?мферополя. Тод? командування Румунського фронту видало розпорядження про в?дправку повн?стю збройних мусульманських маршових рот.

Продовжували формуватись ? нов? п?хотн? й артилер?йськ? частини. 17 грудня було створено перший п?хотний полк Кримський в?йськ ? 1-й Татарський (Мусульманський або Кримський) п?ший полк ≪Ур?ет≫ (крим. ≪свобода≫) на чол? з поручиком Дж. Абла?вим (з 23 грудня ? поручиком Нага?вим). 21 ? 22 грудня в?дбулася присяга на ≪захист основних закон?в Курултаю≫. На баз? 1-го полку ≪Ур?ет≫ на початку с?чня 1918 р. розгорнулося формування Кримсько? п?хотно? бригади. Штаб бригади створювався на штат? штабу рос?йсько? стр?лецько? бригади. Наприк?нц? грудня в розпорядження Штабу Кримський в?йськ перейшли також 1-а, 2-а, 3-я Кримська та Особлива Керченська сотн?. ? згадки про дв? оф?церськ? роти у п?дпорядкуванн? Штабу.

24 грудня кап?тану Федорову було доручено сформувати легку батарею Кримських в?йськ.

?нш? немусульманськ? народи багатонац?онального Криму також виявили прихильн?сть до формування кримських збройних сил. З самого початку процесу створення кримськотатарських нац?ональних частин у дружн? в?дносини з с?мферопольським мусульманським солдатським ком?тетом ув?йшов укра?нський Полк ?мен? гетьмана Дорошенка . В?д грек?в ? рос?ян над?йшла пропозиц?я формувати 3-й к?нний полк Кримський з уродженц?в Криму вс?х нац?ональностей, кр?м татар. Вже у с?чн? 1918 р. було створено див?з?он цього полку. Добровольц? полку коней приводили з собою. На початок 1918 р. були сформован? також грецький батальйон, ?врейський заг?н, в?рменська ? польська роти. У Кримських в?йськах служили також французьк? в?йськов?, зокрема ав?атори п?д командуванням полковника Монтеро.

Мусульманський корпус генерала М Сулькевича так ? не був переведений до Криму, до к?нця свого ?снування залишаючись на Румунському фронт? в умовах повного розвалу арм??, бо?в з б?льшовиками ? румунсько? окупац??. П?сля наступу австро-угорсько? арм?? в березн? 1918 р. корпус був роззбро?ний австр?йцями б?ля Тирасполя. Сам М. Сулькевич з частиною солдат?в корпусу переважно кримськими татарами, зм?г при?хати до Криму т?льки в кв?тн? 1918 р., коли там вже облаштувалися частини н?мецько? арм??. ^[10]

• Татарський к?нний див?з?он  ? Хал?ль-Бек?в ?сраф?л.
• Татарський к?нний полк
• Татарський стр?лецький полк

• Кримська Автономна Соц?ал?стична Радянська Республ?ка
• Кримська операц?я 1918
• Перший Кримський крайовий уряд
• Другий Кримський крайовий уряд
• Укра?нська Народна Республ?ка
• Азербайджанська Демократична Республ?ка
• Всевелике В?йсько Донське
• Кримськ? татари
• ?стор?я Криму
• Кримськотатарська автоном?я

• Т. Б. Бикова . Директор?я Криму [ Арх?вовано 17 червня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2004. ? Т. 2 : Г ? Д. ? С. 394. ? ISBN 966-00-0405-2 .
• Серг?й Громенко . Забута перемога. Кримська операц?я Петра Болбочана 1918 року [ Арх?вовано 1 серпня 2018 у Wayback Machine .] . ? К. : К. ?. С., 2018. ? 266 с., ?л. ? ISBN 978-617-684-204-0 .
• Kirimal, Edige (1952). Der nationale Kampf der Krimturken in den Jahren 1917 und 1918 . Emsdetten: Verlag Lechte.
• Уряди Укра?ни у XX ст. К.: Наукова думка. 2001. 608 с.

• Республ?канський ком?тет з охорони культурно? спадщини ? ?сторичн? портрети. Джафер Сейдамет ^{[ недоступне посилання з кв?тня 2019 ]} (рос.)
• УТ ? Страх?тлива посл?довн?сть ?мпер??
• УТ ? Три м?сяц? свободи [ Арх?вовано 12 грудня 2011 у Wayback Machine .]

п о р    Крим у темах Пол?тичний устр?й Конституц?я ? Парламент ( пол?тичн? парт?? ) ? Прем'?р-м?н?стр ? Уряд ? адм?н?стративний под?л ? символ?ка ( прапор ? герб ? г?мн ) ?стор?я Боспорська держава ? Херсонес Тавр?йський ? Римська доба ? Ск?ф?я ? сармати ? кримськ? готи ? гуни ? Хозарський каганат ? Тмутороканське княз?вство ? половц? ? Феодоро ? Генуезьк? колон?? ? Кримське ханство ? анекс?я Рос?йською ?мпер??ю ? Кримська в?йна ? Тавр?йська область ? Тавр?йська губерн?я ? Кримська ДР ? РСР Тавриди ? крайов? уряди ( перший ? другий ) ? Кримська РСР ? Кримська АРСР ? битва за Крим ? депортац?я кримських народ?в ( кримських татар ) ? масове перейменування населених пункт?в ? Кримська область ? передача до складу УРСР ? Повернення кримських татар ?з депортац?? ? АР Крим ? Республ?ка Крим ? Тимчасова окупац?я Рос??ю ? Кримський федеральний округ ? Резолюц?я ГА ООН № 68/262 Географ?я м?сцевий час ? кордони ? геолог?я ? рель?ф ( Кримськ? гори ? Роман-Кош ? каньйони ? яйла ) ? узбережжя ( Чорне море ? Азовське море ? пляж? ? П?вденне узбережжя ? Керченський п?востр?в ? Тарханкутський п?востр?в ? Арабатська стр?лка ? Перекопський перешийок ? миси ) ? кл?мат ? р?чки ( Салгир ) ? водоспади ( Джур-Джур ) ? озера ( Сиваш ) ? флора ? фауна ( ссавц? ? птахи ? плазуни ? амф?б?? ? риби ? комахи ) ? охорона природи ( Кримський запов?дник ) ? пам'ятки природи Економ?ка промислов?сть ? г?рнича промислов?сть ? корисн? копалини ? агровиробництво ( виноробство ) ? енергетика ( С?мферопольська ТЕЦ ? СЕС ≪Перове≫ ? енергом?ст до Криму ? † Кримська АЕС ) ? туризм ? транспорт ( аеропорт ≪С?мферополь≫ ? зал?зниця ? тролейбус ? керченська переправа ) ? телекомун?кац?? ? зовн?шня торг?вля Населення столиця ? м?ста ? рос?яни ? кримськ? татари ( Меджл?с ? символ?ка: герб ? прапор ? г?мн ) ? укра?нц? ? в?рмени ? греки ? кара?ми ? кримчаки ? мови ? рел?г?я ? осв?та ? охорона здоров'я ( санатор?? ) Культура арх?тектура ( пам'ятки арх?тектури ? замки та палаци ? парки ) ? кухня ? мистецтво ? музе? ? музика ? к?нематограф ( Ялтинська к?ностуд?я ) ? ЗМ? ? наука ? спорт ? пам'ятки культури ? в?рменська культурна спадщина ?нше ф?лател?я Категор?я ? Портал ? Про?кт ? Шаблони

п о р ?стор?я Укра?ни До?сторичн? часи Палеол?т Мезол?т Неол?т Трип?льська культура Стародавн?сть Кочов? народи К?мер?йц? ( городище Дикий Сад ) Таври Ск?фи ( Велика Ск?ф?я , Мала Ск?ф?я , Б?льське городище , Неаполь Ск?фський ) Сармати ( Сармат?я : Язиги , Роксолани , Аорси , Алани ) Гуни ( ?мпер?я гун?в ) Давньогрецьк? колон?? Т?ра Борисфен?да Ольв?я ( Калл?п?ди ) Керк?н?тида Херсонес Феодос?я К?мерик Пант?капей ( Боспорське царство ) Народи Геродота Алазони Будини Неври Гелони ( Гелон ) Агаф?рси Меланхлени Андрофаги ?нш? Гети Кельти Бастарни Ск?ри Венеди Карпи Костобоки Готи ( Оюм ) Ранн? середньов?ччя Племена слов'ян Анти Союз Склавини Л?тописн? плем?нн? союзи слов'ян Б?л? хорвати Дул?би Деревляни Поляни С?веряни Тиверц? Улич? Руська держава Теор?? походження Норманська Руси Екзон?ми Куяв?я Гардарик? Основн? м?ста Ки?в Черн?г?в Переяслав Вишгород Любеч Витач?в Б?лгород Юр'?в Родень Во?нь Вручий Володимир Перемишль Червен Белз Правител? (нелегендарн?) ?гор Старий Святослав ?горович Ольга Ярополк Святославич Володимир Святославич Святополк Володимирович Ярослав Мудрий ?нш? В?зант?йська ?мпер?я фема Херсон Кримськ? готи Авари Каганат Булгари Стара Велика Болгар?я Кара Булгар Закарпаття Перше Болгарське царство Велика Морав?я Угорське корол?вство Народи степу Хозарський каганат Печен?ги Половц? П?зн? середньов?ччя Корол?вство Руське Галицьке княз?вство Волинське княз?вство Золота Орда Велике княз?вство Литовське ? Руське Ки?вське княз?вство Черн?г?вське княз?вство Переяславське княз?вство Глинське княз?вство Феодоро Генуезька Газар?я Кримське ханство Козаччина Запорозька С?ч Р?ч Посполита Хмельниччина Гетьманщина Ру?на Кол??вщина Новий час Рос?йська ?мпер?я Малорос?я Слобожанщина Новорос?я Кубань Османська ?мпер?я Чортомлицька С?ч Олешк?вська С?ч Задунайська С?ч Австро-Угорщина Корол?вство обох Галичин Корол?вство Галичини та Володимир?? Герцогство Буковина Закарпаття Нов?тн?й час Укра?нська революц?я УНР Укра?нська Держава Директор?я ЗУНР Кримська Демократична Республ?ка Кубанська Народна Республ?ка Укра?нський далекосх?дний рух СРСР УСРР/УРСР Голодомор Стал?нськ? репрес?? Укра?на в Друг?й св?тов?й в?йн? УПА Депортац?я кримських татар В?длига Пер?од застою Дисидентський рух Перебудова Революц?я на гран?т? Румунське корол?вство Хотинське повстання Татарбунарське повстання Польська Республ?ка Пациф?кац?я у Галичин? Рев?ндикац?я Чехословаччина Карпатська Укра?на Сучасн?сть Проголошення незалежност? Помаранчева революц?я Революц?я г?дност? Рос?йсько-укра?нська в?йна (з 2014) Рос?йське вторгнення в Укра?ну (з 2022) Категор?я В?к?сховище

п о р Укра?нська Народна Республ?ка Устр?й Укра?нська Центральна Рада ? Мала Рада ? Генеральний секретар?ат ? Генеральний суд ? Укра?нський генеральний в?йськовий ком?тет ? Державний банк ? Конституц?я УНР ? Ун?версали ( I ? II ? III ? IV ) ? Укра?нськ? Установч? Збори ? Трудовий Конгрес ? Директор?я Укра?нсько? Народно? Республ?ки ? Прапор ? Гривня ? Столиц? М?жнародн? в?дносини ЗУНР ? Кримська Народна Республ?ка ? Кубанська Народна Республ?ка ? Далекосх?дна Укра?на ? Гуцульська Республ?ка ? Команчанська Республ?ка ? Берестейський мир ? Варшавський догов?р Арм?я Головний Отаман в?йськ ? флоту УНР ? Укра?нський генеральний в?йськовий штаб ? Головна управа Генерального штабу/Генеральний штаб ? Полк ?мен? гетьмана Богдана Хмельницького ? Полк ?мен? гетьмана Павла Полуботка ? Укра?нське в?льне козацтво ? Гайдамацький к?ш Слоб?дсько? Укра?ни ? С?чов? стр?льц? ? Запор?зький корпус ? Чорн? запорожц? ? С?рожупанники ? Синьожупанники ? Третя Зал?зна стр?лецька див?з?я ? Чорноморський флот ? Див?з?я морсько? п?хоти ? Укра?нська Галицька арм?я ? Степова див?з?я ? Волинська група ? Кримська група ? Алмаз?вц? ? Пов?тряний флот УНР ? Запор?зька пов?троплавна ескадра Персонал?? Михайло Грушевський ? Володимир Винниченко ? Симон Петлюра ? Микола М?хновський ? Петро Болбочан ? Володимир Оск?лко ? ?вген Коновалець ? Всеволод Голубович ? Серг?й ?фремов ? Дмитро Антонович ? Дмитро Дорошенко ? Серг?й Остапенко ? ?лля Шраг ? Семен В?тик Влада УСДРП ? УПСФ ? УПСР ? Орган?зац?? меншин: Польська соц?ал?стична парт?я ? Л?виця ? ПДЦ ? ППС (р. ф.) ? СДКП?Л ? Бунд ? Поалей-Ц?он Опозиц?я УНП ? УДХП ? УНГ ? Союз земельних власник?в ? Орган?зац?? меншин: ПКВ Под?? Укра?нська ман?фестац?я ? Всеукра?нський нац?ональний конгрес ? Всеукра?нськ? в?йськов? з'?зди ? Виступ полуботк?вц?в ? Тимчасова ?нструкц?я Тимчасового Уряду ? З'?зд поневолених народ?в ? Жовтнев? под?? ? Укра?нсько-б?льшовицька в?йна 1917?1921 ? Б?й за станц?ю Бахмач ? Б?й за станц?ю Хут?р-Михайл?вський ? Бо? за Одесу ? С?чневе повстання ? Б?й п?д Крутами ? Взяття Ки?ва б?льшовиками ? Берестейський мир ? Кримська операц?я ? Бо? за Донбас (1918) ? Вступ н?мецько? арм?? до Ки?ва ? Встановлення гетьмансько? влади в Укра?н? ? Директор?я УНР ? Антигетьманське повстання ? Акт Злуки ? Л?тк?вський б?й ? Повторне взяття Ки?ва б?льшовиками ? Курен?вське повстання ? Ки?вська катастрофа ? Трикутник смерт? ? Перший зимовий пох?д ? Другий зимовий пох?д ? Холодноярська республ?ка Директор?я Симон Петлюра ? Володимир Винниченко ? Опанас Андр??вський ? Андр?й Макаренко ? Фед?р Швець ? ?вген Петрушевич Президенти Симон Петлюра ? Андр?й Л?вицький ? Степан Витвицький ? Микола Л?вицький ? Микола Плав'юк Земл? Азовська земля ? Болох?вська земля ? Брацлавщина ? Волинь ? Деревлянська земля ? Донеччина ? Дреговицька земля ? Запор?жжя ? Ки?в ? Низ ? Нове Запор?жжя ? Одеса ? Переяславщина ? П?дляшшя ? Побожжя ? Погорина ? Под?лля ? Подн?стров'я ? Подоння ? Половецька земля ? Полтавщина ? Помор'я ? Поросся ? Посем'я ? Посулля ? Самарська земля ? С?верщина ? С?ч ? Слобожанщина ? Харк?в ? Черкаська земля ? Черн?г?вщина Категор?я ? Commons