50°02′43″ пн. ш.
19°57′17″ сх. д.
/
50.04528° пн. ш. 19.95472° сх. д.
/
50.04528; 19.95472
Координати
:
50°02′43″ пн. ш.
19°57′16″ сх. д.
/
50.04527778002777438° пн. ш. 19.95472222002777940° сх. д.
/
50.04527778002777438; 19.95472222002777940
?врейське гето Кракова
(
пол.
Getto krakowskie
) ? одне з п'яти головних
гето
, створених владою
нацистсько? Н?меччини
в
Генерал-губернаторств?
п?д час н?мецько? окупац?? Польщ? в ход?
Друго? св?тово? в?йни
. Метою створення системи гето було в?дд?лення ≪придатних до роботи≫ в?д тих, хто згодом п?длягав знищенню. Перед в?йною
Крак?в
був культурним центром, де проживало близько 60-80 тисяч ?вре?в.
Пересл?дування
?врейського
населення Кракова почалися незабаром п?сля введення нацистських в?йськ в м?сто 1 вересня 1939 в ход?
н?мецького вторгнення в Польщу
. З вересня ?вре? були зобов'язан? взяти участь у примусових трудових роботах.
17 вересня 1939, за н?мецьким наказом, у Краков? був створений ≪?врейський ком?тет≫ з дванадцяти чолов?к. Його головою був призначений доктор Марек Б?берштейн, його заступником став В?льгельм Гольдблат. У листопад? 1939 вс? ?вре?, починаючи з 12-р?чного в?ку, були зобов'язан? носити розп?знавальн? нарукавн? пов'язки з
з?ркою Давида
. В
1939
нацисти влаштували в
Краков?
?врейський погром. Спец?ально для цього за розпорядженням
Г?млера
з Стардома був перекинутий у
Краков
заг?н Einsatzgruppe. Есес?вц? пересувалися вулицями Каз?м?ровки (Каз?межа) в?д будинку до будинку, вриваючись в квартири, громлячи усе п?дряд, б'ючи ? розстр?люючи мешканц?в Каз?м?ровки. Д?йшовши до синагоги на вул. Старо? Божниц?, вони стали зганяти ?вре?в у синагогу, п?сля цього розкрили ковчег Запов?ту ? витягли з нього пергаментний сув?й Тори. Кинувши на п?длогу сув?й, вони змусили ?вре?в оплювати свою святиню, п?сля чого ус?х розстр?ляли ? спалили синагогу. П?сля цього було наказано закрити
синагоги
по всьому Кракову, нацистська влада забрала ус? ?врейськ? рел?кв?? та ц?нност?, заарештовували ус? банк?вськ? рахунки ?вре?в, конф?сковували рухоме ? нерухоме майно, ?врейськ? п?дпри?мства.
У грудн? 1939 н?мц? оголосили ≪?врейський ком?тет≫ ≪юденратом≫ (?врейською радою), а число його член?в було зб?льшено до двадцяти чотирьох чолов?к. Юденрату було передано к?лька сфер д?яльност?, в тому числ? розпод?л продукт?в та медикамент?в, зб?р викупу з ?врейського населення. Вони також були в?дпов?дальн? за вербування п?днев?льних прац?вник?в, метою яко? було запоб?гти захопленню ?вре?в на вулицях м?ста.
У травн? 1940 н?мецька окупац?йна влада оголосила, що Крак?в стане ≪найчист?шим≫ м?стом
генерал -губернаторства
. Був в?дданий наказ про обширну депортац?ю ?вре?в з Кракова. З 68-тисячного ?врейського населення було дозволено залишитися т?льки 15 тисячам роб?тникам ? членам ?х с?мей. Ус?м ?ншим було наказано залишити м?сто ? розселитися в прим?ськ?й с?льськ?й м?сцевост?.
У червн? 1940, намагаючись врятувати ?вре?в в?д виселення з Кракова ? зб?льшити число ?вре?в, яким було б дозволено залишитися в м?ст?, Марек Б?берштейн, В?льгельм Гольдблат та ?нш? члени юденрату хот?ли п?дкупити н?мецьких чиновник?в. Це призвело до арешту голови юденрату Марека Б?берштейна, його заступника В?льгельма Гольдблата ? ряду ?нших член?в цього органу. П?сля в'язниц? на Монтелюп?нськ?й у Краков? (1943) Марека Б?берштейна перевели у трудовий таб?р Плашув, де вбили уколом бензину у вену.
Доктор Артур Розенцвейг був призначений новим головою юденрату.
У липн? 1940 року була створена ?врейська служба порядку, яка швидко виросла в?д сорока пол?цейських до двохсот. Головою ?врейсько? служби порядку був призначений Симха Сп?ра. 1 серпня 1940 в?дпов?дальн?сть за ?врейську робочу силу була в?д?брана у юденрату ? передана н?мецькому бюро з працевлаштування, яке орган?зовувало в?дправку ?вре?в у трудов? табори рег?ону.
Крак?вське гето було засновано 3 березня 1941 у квартал?
Подгуже
, неподал?к в?д ?врейського району Каз?меж. Виселен? з Подгуже польськ? родини знайшли притулок в колишн?х ?врейських поселеннях поза новоствореним гето, у Каз?м?ровц?. 15 тис. ?вре?в було розселено у район?, де ран?ше мешкало 3 тис. ос?б. Район займав 30 вулиць, 320 житлових будинк?в ? 3 167 к?мнат. Як результат в одн?й квартир? мешкало по чотири ?врейськ? родини, а деяк? ?вре? жили прямо на вулиц?.
Гето було оточене ст?нами, що в?докремлювали його в?д ?нших район?в м?ста, в тих м?сцях, де не було ст?ни, знаходилися дротян? огорож?. Ус? в?кна та двер?, що виходили на ≪ар?йську≫ сторону, були за наказом замурован? цеглою. Пройти в гето можна було т?льки через 4 входи, як? охоронялися пол?ц??ю. Ст?ни гето складалися з панелей, що мали вигляд могильних плит, це виглядало як злов?сна ознака. Невелик? фрагменти ст?н збереглися ? зараз.
Доктор Артур Розенцвейг, другий голова юденрату, як ? його попередник, намагався зробити усе можливе для пол?пшення умов життя ?вре?в.
Молодь гето створила ZOB ≪бойову ?врейську орган?зац?ю≫ (
пол.
?ydowska Organizacja Bojowa
) ? орган?зовувала оп?р у гето, допомагаючи п?дп?льн?й
Арм?? крайов??
. Л?дерами ZOB були Долек Л?беск?нд, Шимон ? Густа Драгнери. Група п?д ?х кер?вництвом у союз? з ПОРП (Польською об'?днаною робочою парт??ю) брала участь у р?зних акц?ях опору, а саме, п?дрив кафе ≪Kazanova≫, ≪Cyganeria≫, к?нотеатру ≪Bagatella≫ ? м?сць, де збиралися нацистськ? оф?цери; знищення патрульного судна СС на В?сл?, гараж?в Вермахту, розстр?ли ?врейських зрадник?в, колаборац?он?ст?в та шпигун?в СС. На в?дм?ну в?д
Варшавського гето
, ?х боротьба не призвела до загального повстання.
Депортац?я ?вре?в з Крак?вського гето, березень 1943
П?сля 30 травня 1942 нацисти почали систематичн? депортац?? ?вре?в з гето в довколишн? концентрац?йн? табори. У наступн? м?сяц? тисяч? ?вре?в були депортован? в ход? операц?? Кракау, яку очолював оберфюрер СС Юл?ан Шернер. Спочатку ?вре?в збирали на плац? Згоди, а пот?м в?дправляли на зал?зничну станц?ю в Прокоч?м. У першу депортац?ю 31 травня
1942
перевезли 7 тис. ос?б. 3 червня
1942
н?мц? зм?стили голову юденрату Розенцвейга, який в?дмовився сп?впрацювати з н?мецькою владою ? в списках депортованих, як? в?н повинен був надати есес?вцям, першими написав себе ? ус?х член?в сво?? с?м'?. Його в?дправили разом з депортованими в Белжець, де в?н був вбитий у газов?й камер?.
На м?сце Розенцвейга н?мц? призначили Давида Гуттера, який до цього служив у ?врейськ?й служб? порядку у Симхи Сп?ри. Назву ≪юденрат≫ зам?нили на ≪ком?сар?ат≫. На в?дм?ну в?д сво?х попередник?в, Гуттер охоче сп?впрацював з н?мцями. У другу депортац?ю, 3-5 червня 1942 р., 4 тис. ?вре?в перевезли у концтаб?р Белжець. Давиду Бахнеру, депортованому п?д час акц?? 3-5 червня у Белжець, дивом вдалося врятуватися ? в?н повернувся назад в гето. Його жахлив? розпов?д? про газов? камери ? крематор?? Белжеця здригнули мешканц?в гето. Але були й так?, як? не хот?ли в?рити страх?тлив?й правд?. 20 червня
1942
року, п?сля акц??, за наказом н?мецького майора Рудольфа Павду, територ?я гето була скорочена наполовину. ?вреям, мешканцям вулиць, як? тепер перебували поза гето, було надано п'ять дн?в, щоб пере?хати в нов? меж? гето. Зменшення розм?р?в гето посилило його ?золяц?ю в?д зовн?шнього св?ту ? р?зко скоротило можливост? контрабанди продукт?в.
27 жовтня
1942
року в гето поширився слух про нову операц?ю масового знищення, заплановану на наступний день. Мешканц? гето почали ховалися у заздалег?дь п?дготовлених м?сцях, а т?, хто працював за межами гето, намагалися сховатися на сво?х робочих м?сцях або у не?врейських знайомих. Увечер? гето було оточене н?мецькими пол?цейськими п?дрозд?лами п?д командуванням В?льгельма Кунде та В?лл? Хааса. Зв'язок ?з зовн?шн?м св?том було в?др?зано, ? наступного дня в гето була проведена особливо жорстока селекц?я. Кер?вники н?мецько? пол?ц?? ? директори н?мецьких завод?в залишали в основному тих, хто волод?в особливо важливими спец?альностями, у той час як ?нш? ?вре?, включаючи член?в с?мей обраних робочих, були передан? для депортац??. П?д час акц?? було вбито багато пац??нт?в ?врейсько? л?карн?, де головним л?карем був брат Марека Б?берштейна, Олександр Б?берштейн, який згодом ув?йшов у ?сторичний
Список Шиндлера
, знищена ?врейська ?нфекц?йна л?карня гето, а ?нш? були включен? в число депортованих, разом з д?тьми з ?нтернату ? жителями будинку престар?лих. Близько 4500 жител?в гето було депортовано п?д час ц??? операц?? в таб?р смерт?
Белжець
, ? ще 600 ? вбито в самому гето.
6 грудня 1942 гето було розд?лене на дв? частини: в одн?й з них поселили роб?тник?в, у той час як друга була для ≪не роб?тник?в≫. Дв? частини гето були в?докремлен? одна в?д одно? колючим дротом, хоча спочатку мешканцям було дозволено перем?щатися м?ж двома секторами за згодою ?врейсько? служби порядку. У грудн?
1942
року н?мц? почали до депортувати ?врейських п?днев?льних роб?тник?в з гето в таб?р Плашув, створений на ру?нах ?врейського кладовища на околиц? Кракова. 13-14 березня
1943
нацисти п?д командою унтерштурмфюрера СС Амона Гёта, коменданта трудового табору Плашув, за участю п?дрозд?л?в польсько? та укра?нсько? допом?жно? пол?ц??, провели ≪остаточну л?кв?дац?ю гето≫. 8 тисяч ?вре?в, як? вважалися придатними до роботи, були перевезен? в концтаб?р
Плашув
. 2 тисяч? ?вре?в, як? вважалися непридатними до роботи, були вбит? прямо на вулицях гето. Ус? ?нш? були в?дправлен? в
Аушв?ц
.
П?сля зак?нчення операц?? з? знищення гето членам ?врейського ком?сар?ату та ?врейсько? пол?ц?? було наказано з?брати т?ла тих, хто був убитий в гето. У наступн? м?сяц? групи ?врейських ув'язнених з
Плашува
щодня працювали на територ?? колишнього гето, очищаючи його. Вл?тку 1943 року члени ком?сар?ату та ?врейсько? пол?ц??, п?сля того, як гето було очищено, були також депортован? в
Плашув
. Давида Гаттера разом з дружиною ? д?тьми, теж депортували в Плашув, а пот?м розстр?ляли ? закопали в загальн?й могил? в л?сопосадках неподал?к в?д табору. Симха Сп?ра, кер?вник OD, ?врейсько? служби порядку гето, теж разом з родиною був розстр?ляний в
Плашув?
. У розробц?, орган?зац?? та кер?вництв? ус?х акц?й з депортац?? ?вре?в з крак?вського гето в табори знищення активну участь брали штурмбанфюрер СС
В?льгельм Гаазе
, заступник голови крак?вського СС, ? В?льгельм Кунде, командир есес?всько? охорони гето.
У
1944
, готуючись до радянського наступу, фашисти почали знищувати т?ла загиблих в
Плашув?
в'язн?в, похованих у сп?льних могилах б?ля табору. А ?х було близько 20.000. Трупи витягали з поховань ? спалювали на в?дкритих вогнищах. У
Плашув?
почалися селекц??. Велик? парт?? в?дбракованих ув'язнених стали в?дправляти в
Аушв?ц
. У жовтн?
1944
ус?х чолов?к?в, що залишилися перевезли в Гросс-Розен, а ж?нок ? в
Аушв?ц
, де вони були знищен?. В
Плашув?
була залишена невелика група ув'язнених для остаточно? л?кв?дац?? табору, п?сля чого у вагонах для худоби ?х в?дправили в
Аушв?ц
. Завдяки щасливому випадку б?льшост? з них вдалося вижити. В?лек Ч?лов?ч, голова ?врейсько? охорони Плашува, який брав активну участь у розстр?лах ? знищенн? ?вре?в
Плашува
, п?сля л?кв?дац?? табору при спроб? втеч? був розстр?ляний особисто
Амоном Гетом
?
Альбертом Гуяром
, який 28 жовтня
1942
керував знищенням ?нфекц?йно? л?карн? гето, розстр?лом ус?х пац??нт?в ? персоналу л?карн?.
Реч?, кинут? ?вреями при депортац??, березень 1943
- К?норежисер
Роман Поланск?
, один з тих, що вижили в гето, описав сво? випробування дитячих рок?в у сво?х мемуарах ≪Роман≫. В?н згаду?, що перш? м?сяц? в гето прот?кали нормально, хоча його мешканц?в ?нод? мучив страх.
- Польська актриса ? автор Рома Л?довська, двоюр?дна сестра Поланск?, яка маленькою д?вчинкою була врятована ? пережила гето, через багато рок?в написала книгу на основ? сво?х спогад?в ≪Д?вчинка в червоному пальто≫.
- ?дина працююча в гето аптека належала Тадеушу Панкевичу, польському фармацевту, який отримав на сво? прохання дозв?л в?д н?мецько? влади працювати у сво?й аптец? ≪П?д орлом≫. На знак визнання його заслуг з порятунку ?вре?в з гето в?н отримав титул ≪Праведника Миру≫ в?д
Яд ва-Шема
. Панкевич опубл?кував книгу про сво? життя в гето п?д назвою ≪Аптека крак?вського гето≫.
- Оскар Шиндлер
? н?мецький промисловець, при?хав до Кракова вербувати роб?тник?в з гето для свого заводу емальованого посуду. В?н почав ставитися до мешканц?в гето з симпат??ю. У 1942 роц? в?н став св?дком депортац?? мешканц?в гето в Плашув. Згодом в?н доклав неймов?рних зусиль, щоб врятувати ?вре?в, в'язн?в у Плашува, що знайшло сво? в?дображення в книз? Томаса Кенелл? ≪Список Шиндлера≫ ? однойменному ф?льм? Ст?вена Сп?лберга, знятому по ц?й книз?. Незважаючи на зусилля Шиндлера, 300 його роб?тник?в були перевезен? в Аушв?ц, ? лише його особисте втручання врятувало ?х в?д загибел?. Оскар Шиндлер врятував в?д смерт? в газових камерах б?льше людей, н?ж будь-хто за всю ?стор?ю в?йни. В?н вив?з з Плашува 1.100 в'язн?в у побудований за його грош? таб?р у Бр?нл?тц?, чим врятував ?х в?д знищення в
Аушв?ц?
. Ц? 1.100 в'язн?в склали його знаменитий список. Якби Юл?ус Мадр?дтч вступив у союз з
Оскаром Шиндлером
, який неодноразово пропонував йому це, то список був би розширений до 3.000 пр?звищ. Протягом 1944?1945 рок?в Шиндлер продовжував рятувати ?вре?в ? в'язн?в Аушв?ца, групами по 300?500 ос?б в?н вивозив ?х у невелик? табори до Морав??, де вони працювали на текстильних п?дпри?мствах. Також врятував 30 ?вре?в з Гросс-Розена ? в?дправив ?х у св?й таб?р у Бр?нл?ц, для цього йому довелося укласти дорогу угоду з гестапо Морав??. Завдяки цьому йому вдалося врятувати ще 11 людей, вт?кач?в з колон ? по?зд?в смерт?. Увесь 1944 ? 1945 в?н постачав продуктами за св?й рахунок ув'язнених невеликого силезського трудового табору. У 1945 врятував 120 людей з Голечува, серед яких виявилися його роб?тники з Плашува ? маленьк? д?ти, над якими проводилися медичн? досл?ди п?д кер?вництвом доктора Менгел? з
Аушв?ца
.
- Ем?л? Шиндлер ? дружина
Оскара Шиндлера
, допомагала чолов?ков? рятувати ?вре?в, за це отримала звання Праведник Миру.
- Мордехай Геб?рт?г, один з найвпливов?ших ? популярних автор?в
?дишських
п?сень ? поем, у 1942 роц? загинув в гето.
- М?р?ам Акав?а ? ?зра?льська письменниця, пережила гето ? концтабори.
- Р?чард Горовиць ? один з найб?льш малол?тн?х в'язн?в Аушв?ца, всесв?тньо в?домий фотограф.
- Юл?ус Мадр?дтч ? н?мецький промисловець, власник п?дпри?мства з пошиття форменого одягу, на якому працювало 3000 ув'язнених трудового табору Плашув. В?н контрабандою завозив в Плашув на вантаж?вках куплен? на чорному ринку в
Краков?
хл?б та ?нш? продукти для ув'язнених, рятуючи тим самим ?х в?д голодно? смерт?. За це в?н був заарештований
гестапо
? в?дправлений в
Аушв?ц
, де загинув. В
1961
роц? посмертно отримав звання Праведник Миру за те, що годував ? обер?гав сво?х роб?тник?в. Дерево на честь нього на Але? Праведник?в, яка веде до музею
Яд Вашем
в
?зра?л?
, посадив
Оскар Шиндлер
.
- Раймонд Т?тч ? керуючий п?дпри?мства з пошиття форменого одягу Юл?уса Мадр?дтча. В?н допомагав Мадр?дтчу контрабандою завозити в Плачув на вантаж?вках куплен? на чорному ринку в
Краков?
хл?б та ?нш? продукти для ув'язнених Плашува, за що разом з Мадр?дтчем був заарештований
гестапо
? в?дправлений в
Аушв?ц
, але лишився живим. У
1961
роц? посмертно отримав звання Праведник Миру за те, що годував ? обер?гав ?вре?в Плачува. Дерево на його честь на Але? Праведник?в, яка веде до музею
Яд Вашем
в
?зра?л?
, посадив
Оскар Шиндлер
.
- Герхард Курцбах ? начальник автомайстерень Вермахту в
Краков?
. П?д час акц?й з депортац?? ?вре?в з гето в Белжець неодноразово за?жджав на зал?зничну станц?ю Прокоч?м ? п?д приводом браку робочо? сили зн?мав з по?зд?в велик? групи ?вре?в ? повертав ?х назад в гето. У березн?
1943
в?н був знятий з посади ? в?дправлений на Сх?дний фронт, де потрапив у полон ? в
1945
помер у в?йськовому табор? для в?йськовополонених. За роки в?йни Герхард Курцбах врятував в?д знищення к?лька сотень ?вре?в. За це у
2012
роц? йому присво?ли звання Праведник Миру.
- Зюссмут ? обер-лейтенант, ?нженер Вермахту з ?нспекц?? у справах збройних сил у
Краков?
. Розробив проект забудови маленьких трудових табор?в у
Чехословаччин?
, де умови утримання ув'язнених були набагато м'якше, н?ж в
Аушв?ц?
та ?н. великих таборах. Допом?г
Оскару Шиндлеру
створити таб?р у Бр?нл?тце, в який
Оскар Шиндлер
вив?з восени
1944
?вре?в DEF Deutsche Emailwaren Fabrik, завдяки чому ус? ?вре?, вивезен?
Оскаром Шиндлером
, були врятован?. Усю зиму
1944
?
1945
допомагав Оскару Шиндлеру рятувати ? вивозити з
Аушв?цу
велик? групи ув'язнених, яких вони в?дправляли в невелик? трудов? табори в Морав?ю, де вижити було набагато легше, н?ж в
Аушв?ц?
.
Англ?йською мовою:
Польською мовою:
- Aleksander Bieberstein,
Zagłada ?ydow w Krakowie
- Katarzyna Zimmerer,
Zamordowany ?wiat. Losy ?ydow w Krakowie 1939?1945
- Tadeusz Pankiewicz,
Apteka w getcie krakowskim
- Stella Madej-Muller
Dziewczynka z listy Schindlera
- Roma Ligocka,
Dziewczynka w czerwonym płaszczyku
- Roman Kiełkowski
…Zlikwidowa? na miejscu
Рос?йською мовою:
- ≪Томас Кенэлли. Список Шиндлера≫: Эрика; Москва; 1994
ISBN 5 85775 046 6
Ориг?нал: Thomas Keneally, ≪Schindler's List≫ Переклад: ?лан ?. Полоцьк