Комун?стична парт?я Радянського Союзу

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Комун?стична парт?я Радянського Союзу (КПРС)

Коммунистическая партия Советского Союза
Кра?на   СРСР
Голова парт?? Генеральний секретар ЦК КПРС
Засновник Лен?н Володимир ?лл?ч
Дата заснування РСДРП (1898?1917)
РСДРП (б) (1917?1918)
РКП (б)(1918?1925)
ВКП (б) (1925?1952)
КПРС (1952?1991)
Дата розпуску 6 листопада 1991
Штаб-квартира СРСР , Москва
?деолог?я Марксизм , марксизм-лен?н?зм , стал?н?зм , б?льшовизм , соц?ал?зм , комун?зм , антикап?тал?зм
Молод?жна орган?зац?я Всесоюзна лен?нська комун?стична сп?лка молод?
Союзники та блоки Комсомол
К?льк?сть член?в  19 487 822 чол. (на 1 с?чня 1989 р.)
Дев?з Пролетар? вс?х кра?н, ?днайтеся!
Г?мн ?нтернац?онал
Друкований орган Правда (газета)
Запит ≪ КПРС ≫ перенаправля? сюди; див. також ?нш? значення .

Комун?сти?чна па?рт?я Радя?нського Сою?зу (КПРС) ( рос. Коммунистическая партия Советского Союза (КПСС) ) ? ?дина легальна пол?тична парт?я (з середини 1920-х рок?в до 1991 ) у Радянському Союз? . Попередн? назви: РСДРП(б) , РКП(б) , ВКП(б) .

В?д початку 1920-х рок?в до 1990 року парт?я функц?онувала в умовах однопарт?йно? системи ? волод?ла монопольним правом на пол?тичну владу, що сприяло встановленню в кра?н? тотал?тарного режиму . Монопол?я на владу в СРСР була закр?плена конституц?йно: у статт? 126 Конституц?? 1936 року Комун?стична парт?я проголошувалася ≪кер?вним ядром≫ державних та громадських орган?зац?й, в статт? 6 Конституц?? СРСР 1977 року КПРС проголошена кер?вною ? спрямовуючою силою радянського сусп?льства в ц?лому.

Провал путчу ДКНС у серпн? 1991 року послужив п?дставою для звинувачення КПРС в антиконституц?йн?й д?яльност?. Указами президента РРФСР Бориса ?льцина д?яльн?сть парт?? на територ?? РРФСР була припинена, ?? майно ? конф?сковано. Указом президента РРФСР в?д 6 листопада 1991 р. д?яльн?сть КПРС на територ?? Рос?? припинена, ?? орган?зац?йн? структури розпущен?. На територ?? Укра?ни КПРС була заборонена 30 серпня 1991 року в результат? заборони ?? республ?кансько? орган?зац?? - Комун?стично? парт?? Укра?ни [1] .

Творцем парт?? ? ?? вождем за його життя вважа?ться В. Ульянов (Лен?н) . Як зазначав Арнольд Тойнб? [2]

Усп?х лен?нського диктаторського режиму однопарт?йного типу доведений багатьма його насл?дувачами. Проминувши тих насл?дувач?в, що називали себе комун?стами, вкаж?мо лише на режим, установлений Мустафою Кемалем Ататюрком задля повного в?дродження Туреччини ; на фашистський режим Муссол?н? в ?тал?? ; на нац?онал-соц?ал?стичний режим Г?тлера в Н?меччин? .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Заснування [ ред. | ред. код ]

Рос?йська соц?ал-демократична роб?тнича парт?я виникла наприк?нц? XIX стол?ття як насл?док об'?днання к?лькох соц?ал-демократичних гуртк?в (≪Союз боротьби за визволення роб?тничого класу≫, група ≪Роб?тничо? газети≫, ≪Бунд≫ ), а також численних марксистських груп. Установчий з'?зд парт?? в?дбувся у М?нську 13-15 березня 1898 року. За оф?ц?йною верс??ю, що пропагувалася у СРСР, ≪хоча з'?зд ? проголосив створення парт??, але парт?я все ж не була створена≫ [3] . З'?зд випустив ман?фест, що декларував основн? програмн? ц?л? парт??. Майбутн? л?дери парт?? ? Плеханов , Цедербаум , Ульянов та ?нш? не мали в?дношення до з'?зду. Незабаром члени обраного на з'?зд? ЦК були заарештован? й парт?я практично припинила свою д?яльн?сть.

У майбутн? роки продовжувалося формування марксистських груп, ?х ?дейний та орган?зац?йний розвиток. Це надало можлив?сть л?дерам цих груп встановити зв'язки м?ж групами, перетворити ?х на зародки парт?йних орган?зац?й ?, певною м?рою, об'?днати ?х. Це дозволило остаточно орган?зац?йно оформити РСДРП 1903 року на II з'?зд? парт??.

Як окрема парт?я РСДРП (б) вид?лилася фактично в?д 1912 , формально в?д 1917 , ?з б?льшовицько? фракц?? Рос?йсько? соц?ал-демократично? роб?тничо? парт?? (РСДРП).

У комун?стичн?й радянськ?й ?стор?ограф?? вважалося, що правонаступницями РСДРП(б) були РКП(б), ВКП(б) ? КПРС.

?сторичн? назви [ ред. | ред. код ]

Нац?ональний склад парт?? [ ред. | ред. код ]

Частка член?в КПРС у населенн? рег?он?в УРСР

Нац?ональний склад член?в РКП(б) у 1922 р. [4]

  • рос?яни ? 71,9 %
  • укра?нц? ? 5,9 %
  • ?вре? ? 5,2 %
  • латиш? ? 2,5 %
  • грузини ? 2,0 %
  • б?лоруси ? 1,5 %
  • поляки ? 1,5 %
  • тюрко-татари ? 1,2 %
  • в?рмени ? 1,0 %
  • естонц? ? 0,5 %

Фальсиф?кац?я ?стор?? КПРС [ ред. | ред. код ]

У зв'язку ?з монопольним становищем комун?стично? парт?? , протягом усього пер?оду ?снування Радянсько? Рос?? та СРСР ?стор?я тлумачилася зг?дно з ?? ?деолог?чними установками та ц?лями п?д контролем в?дпов?дних парт?йних структур, ? в?дд?л?в ЦК КПРС та республ?канських парт?йних орган?зац?й (в?дд?ли пропаганди та аг?тац??, в?дд?л науки ? т. ?н.),? та п?дпорядкованого ЦК КПРС головного органу державно? цензури в СРСР  ? Головл?ту .

У час важливих зм?н у розвитку сусп?льства ? сутт?вих зм?н оф?ц?йно? пол?тики парт?? ?стор?я революц?йного руху в Рос?? ? ?стор?я парт?? перероблялась наново.

За св?дченням науковц?в АН СРСР , що входили до Науково? ради ≪?стор?я Велико? Жовтнево? соц?ал?стично? революц??≫, науковц?в ?нституту марксизму-лен?н?зму при ЦК КПРС та Центрального парт?йного арх?ву, початок переписуванню та прям?й п?дробц? революц?йного минулого поклала так звана ≪л?тературна дискус?я про ?Уроки Жовтня“≫, п?д час яко? Пол?тбюро ? Секретар?ат РКП(б) , на пропозиц?ю Генерального секретаря ЦК Й. Стал?на , ухвалили р?шення про централ?зоване вилучення у громадян та орган?зац?й для арх?ву ЦК ус?х матер?ал?в, що стосувалися ?стор?? парт??, та про суворе обмеження доступу до них, особливо до документ?в час?в революц?? та громадянсько? в?йни у Рос?? . Як результат ц??? операц?? почали з'являтися прац?, у яких прекручувався д?йсний сенс ?сторичних под?й, ?х хронолог?я, зм?нювався склад д?йових ос?б, наводились тенденц??йн? пол?тичн? ?х характеристики, у масову св?дом?сть настирно втовкмачувалась фальшива ≪теор?я двох керманич?в Жовтня≫ (тобто Лен?на ? Стал?на) [5] . В?д парт?? та народу старанно приховувалися, а отже, були недосяжними нав?ть для ?сторик?в, д?йсн? документи революц??, що могли посв?дчити про найближче оточення В. Ульянова , про справжн? справи, вчинки, погляди Л. Троцького, Л. Камен?ва, Г. Зинов'?ва, М. Бухар?на, Й. Стал?на та ?нших д?яч?в Жовтня [6] .

Великих переробок ?стор?? парт?? та революц?йного руху в Рос?? до початку 1930 рок?в було три: протягом 1923?1926 рок?в ?стор?я перероблялась для потреб пер?оду головним чином Г. З?нов'?вим , за п?дтримки так звано? ≪старо? гвард??≫, до яко? також належали Камен?в , Стал?н , Риков , Томський, Бухар?н , Куйбишев. П?сля виступу 1926 року ≪ново? опозиц??≫ у склад? З?нов'?ва, Камен?ва, Крупсько? , Сокольникова  ? ?стор?я заново перегляда?ться блоком Стал?на ? Бухар?на, щоб скомпрометувати частину ≪старо? гвард??≫, що ?? на той час очолювали З?нов'?в та Камен?в, а також звеличити ?? частину, очолювану Стал?ним та Бухар?ним. Теоретиком ц??? переробки ста? Бухар?н, а ?? ?сториком ? Ярославський. В?д 1929 року б?льшовицька теор?я ? ?стор?я переробляються втрет?. Стал?н ? теоретиком ц??? переробки, а Ярославський спец?ал?зу?ться на перегляд? ? ≪виправленн?≫ ?стор??. Мета цих д?й: довести, що н?яко? ≪старо? гвард??≫ ран?ше не ?снувало, а був Стал?н ?, окр?м нього, лише опортун?сти ? штрейкбрехери, котр?, як це не дивно, з нев?домих прочин керували ЦК б?льшовицько? парт?? [7] .

Тотальний контроль за засобами масово? ?нформац?? дозволяв кер?вництву парт?? фальсиф?кувати будь-яку ?нформац?ю ? будь-як? под??. Так, вже на початку 1918 року кер?вник б?льшовицького уряду Радянсько? Рос?? В. Ульянов у сво?х виступах з пропагандистською метою наводив недостов?рну ?нформац?ю: 7 кв?тня у промов? на м?тинз? стверджував, що меньшовики та прав? есери ≪поставили шибеницю для тов. Шаумяна≫ [8] , хоча на той час в?н нав?ть не був заарештований [9] ; 23 ж кв?тня говорив, що ≪перший за хоробр?стю контрреволюц?онер Корн?лов убитий сво?ми ж власними, обуреними солдатами≫ [10] , хоча Л. Корн?лов був убитий у бою п?д Катеринодаром [11] .

Одним ?з приклад?в фальсиф?кац?? було висв?тлення д?яльност? Революц?йно? В?йськово? Ради республ?ки ( РРФСР ), що не було об'?ктивним, бо б?льш?сть ?? член?в були оголошен? ≪ворогами народу≫ й репресован?: голова РВРР Л. Троцький [12] , командарми ?. Вацет?с , С. Камен?в , члени ради Ф. Раскольн?ков, ?. Смирнов, В. Антонов-Овс??нко , О. Риков , А. Розенгольц, К. Юрен?в, В. Невський, Л. Серебряков, К. Мехоношин, О. Окулов, К. Данишевський, ?. См?лга. ?х ?мена й фотограф?? видалялися ?з виданих книжок, д?яльн?сть перекручувалась та фальсиф?кувалась [13] . У 48-му том? першого видання Велико? радянсько? енциклопед?? , що вийшов друком 1941 року, нема? про Раду й згадки [14] .

П?сля чергових репрес?й до передплатник?в Мало? радянсько? енциклопед??, Велико? радянсько? енциклопед?? першого, а пот?м ? другого видання надсилалися стор?нки для зам?ни тих, де м?стилися статт? про репресованих, або тих, де про них згадувалось у ?нших статтях. Вилучен? стор?нки передплатник мусив знищити. ?з б?бл?отек вилучалися та знищувалися книги автор?в, що були репресован?.

Видан? за кордонами СРСР книги, що м?стили критику пол?тичного режиму в СРСР, було заборонено ввозити у кра?ну. У раз? потреби так? книги, як, наприклад Mein Kampf А. Г?тлера , перекладались для вищого кер?вництва КПРС, але збер?гались у спец?альних сховищах з обмеженим доступом.

При п?дготовц? текст?в твор?в В. Лен?на для так звано? ≪Повно? зб?рки твор?в≫ ≪було проведене ?х деяке редагування≫ [15] . В ус?х виданнях промови В. Ульянова на площ? Ф?нляндського вокзалу у Петроград? 4 кв?тня 1917 року п?сля 1938 року, ?з заключно? фрази ≪Хай живе св?това соц?ал?стична революц?я!≫ було викреслене слово ≪св?това≫ [16] , ? вперше було надруковане лише 1984 року у спогадах Н. Крупсько? [17] . У статт? ≪В?йна ? рос?йська соц?ал-демократ?я≫, написан?й у вересн? ? надрукован?й 1 листопада 1914 року, В. Лен?н писав: рос. ≪2 Интернационал умер, побежденный оппортунизмам. Долой оппортунизм и да здравствует очищенный не только от ≪перебежчиков≫, но и от оппортунизма 3 Интернационал!… 3 Интернационалу предстоит задача организации сил пролетариата для революционного натиска на капиталистические правительства, для гражданской войны против буржуазии всех стран за политическую власть, за победу социализма≫ [18] .
У п'ятому виданн? твор?в В. Лен?на, т. зв. ≪Повному з?бранн? твор?в≫ цих сл?в нема?.

Майно парт?? [ ред. | ред. код ]

Парт?я волод?ла видавництвами, санаторно-курортними установами, готелями та ?ншим нерухомим майном, а також рахунками у банках у валют? р?зних кра?н. Для управл?ння майном та коштами парт?? у червн? 1919 року було створене Управл?ння справами ЦК РКП(б), що зм?нювало свою назву з? зм?ною назви парт?? [19] . Управл?ння справами також забезпечувало проживання в СРСР та навчання, включаючи ≪спецнавчання з питань орган?зац?? нелегально? парт?йно? роботи≫, представник?в парт?й, що перебували у сво?х кра?нах на нелегальному становищ? [20] .

Л?кв?дац?я парт?? [ ред. | ред. код ]

Досл?дники ?стор?? комун?стично? парт?? в Рос?? ? створено? нею держави наприк?нц? 20 ст. писали:

Наближаючись до свого 70-р?ччя, держава, народжена у жовтн? 1917 року, завершу? в?с?м десятил?ть XX стол?ття як остання св?това ?мпер?я. Над радянською зоною - в?д Куби до В'?тнаму, в?д Чехословаччини до Анголи - н?коли не заходить сонце. <...> ?стор?я Радянського Союзу - це ?стор?я сусп?льства ? держави, поневолених парт??ю, це ?стор?я держави, що поневолила сусп?льство, це ?стор?я парт??, яка заволод?ла державою для створення такого типу людини, який дозволив би ?й в?чно збер?гати Владу, це ?стор?я Опору людини.

Усп?хи системи очевидн?. Але ?стор?я не зупинилася. Пам'ять про минуле дозволя? зберегти над?ю. [21]

Ориг?нальний текст (рос.)
Приближаясь к своему 70-летию, государство, рожденное в октябре 1917 года, завершает восьмое десятилетие XX века как последняя мировая империя. Над советской зоной ? от Кубы до Вьетнама, от Чехословакии до Анголы ? никогда не заходит солнце.<…> История Советского Союза ? это история общества и государства, порабощенных партией, это история государства, поработившего общество, это история партии, овладевшей государством для создания такого типа человека, который позволил бы ей вечно сохранять Власть, это история Сопротивления Человека. Успехи системы очевидны. Но история не остановилась. Память о прошлом позволяет сохранить надежду.

Пол?тика комун?стично? парт?? [ ред. | ред. код ]

Спроби експорту революц?? [ ред. | ред. код ]

На II Всесв?тньому конгрес? Ком?нтерну був прийнятий ≪Ман?фест II конгресу Коминтерну≫ (серпень 1920), де була викладена програма прискорення революц?? у ?вроп? за допомогою Червоно? арм?? Радянсько? Рос?? та встановлення пол?тично? влади ?вропейського пролетар?ату у форм? Рад з майбутн?м ≪возз'?днанням≫ цих радянських ?вропейських та аз?йських республ?к ?з Радянською Рос??ю. ≪Комун?стичний ?нтернац?онал ? парт?я революц?йного повстання м?жнародного пролетар?ату. …Радянська Н?меччина, об'?днана ?з Радянською Рос??ю, виявилась би в?дразу сильн?шою за ус? кап?тал?стичн? держави, разом узят?! Справу Радянсько? Рос?? Комун?стичний ?нтернац?онал оголосив сво?ю справою. М?жнародний пролетар?ат не вкладе меча до п?хов до того часу, допоки Радянська Рос?я не включиться ланкою до федерац?? Радянських республ?к усього св?ту≫ [22] .

Ще задовго до того була зд?йснена спроба експорту революц?? до Угорщини. Для цього РКП(б) була використана угорська група Федерац?? ?ноземних груп при ЦК РКП(б).

У жовтн? 1918 року близько 20 комун?ст?в ц??? групи нелегально прибуло до Угорщини. 4 листопада вони оголосили про створення Комун?стично? парт?? Угорщини. У листопад? ж до Угорщини прибув голова Федерац?? ?ноземних груп при ЦК РКП(б) Бела Кун з ?ще 80-ма комун?стами. В?н став головою компарт??. Наприк?нц? 1918 ? на початку 1919 року прибуло ще 250?300 б?льшовицьких аг?татор?в та ем?сар?в. Скориставшись ф?нансовою допомогою Радянсько? Рос?? угорськ? комун?сти змогли розширити революц?йну пропаганду та посилити св?й вплив.

18 лютого вони перейшли до радикальних д?й, орган?зувавши напад на газету соц?ал-демократ?в ≪Непсава≫ (≪Голос народу≫). П?д час нападу було вбито 8 та поранено близько 100 ос?б. Т??? ж ноч? Бела Кун та його штаб були заарештован?.

21 березня, ще перебуваючи у в'язниц?, Бела Кун досяг угоди ?з соц?ал-демократами ?, того ж дня, завдяки оголошен?й в?дставц? президента М?хая Каро? , був в?дпущений на волю.

Того ж дня комун?сти проголосили створення Радянсько? республ?ки та Революц?йно? Державно? ради, що складалася, за прикладом рос?йських б?льшовик?в, ?з народних ком?сар?в. Народним ком?саром торг?вл? став Мат?яш Ракош? , наркомом економ?ки Еньо Варга , що скоро по тому стали д?ячами Ком?нтерну.

В. Лен?н п?дтримував пост?йний телеграфний зв'язок ?з Бела Куном (218 переговор?в та пов?домлень за 133 дн?) ? давав вказ?вки щодо д?яльност? комун?ст?в. В?н порадив розв'язати червоний терор, розстр?лювати соц?ал-демократ?в та др?бних буржуа. Комун?сти вжили репрес?й щодо ?вре?в: закликали до знищення ?вре?в, як? не хот?ли йти на фронт, а також заарештували 5000 польських ?вре?в, що при?хали до Угорщини за пров?з??ю.
Врешт?-решт, налаштувавши проти себе значну частину населення, не маючи можливост? чинити спротив Румун??, що спод?валася силою вир?шити суперечку щодо Трансильван??, радянськ? кер?вники вже втрачали владу.

1 серпня проти Бела Куна був орган?зований путч, ймов?рно, радикальними приб?чниками Т?бора Самуел?. Бела Кун ут?к ?з Будапешта ? ви?хав до Радянсько? Рос??. Ракош? та Варз? також вдалося втекти до Рос??. Самуел? намагався перебратися до Австр??, але, затриманий на кордон?, запод?яв соб? смерть.
Угорська радянська республ?ка про?снувала до 1 серпня 1919 року.

1920 року в?йська Радянсько? Рос?? п?д командуванням М. Фрунзе допомогли встановити радянську владу у Бухар? .

≪Чудо на В?сл?≫  ? розгром Червоно? арм?? п?д командуванням М. Тухачевського того ж року,? врятувало в?д тако? ж дол? Польську Республ?ку. 23 липня 1920 року, п?д час роботи II конгресу Ком?нтерну, Пол?тбюро ЦК РКП(б) вже було затвердило склад мар?онеткового Тимчасового революц?йного ком?тету Польщ?  ? зародок ≪радянського уряду≫.

У 1920?1921 роках вдалося зд?йснити ≪радянизац?ю≫ Закавказзя ,? Груз?? , В?рмен?? , Азербайджану ,? XI арм??ю РСЧА на чол? ?з С. К?ровим [23] .

23 липня 1920 року Голова Ради роб?тничо? та селянсько? оборони Радянсько? Рос?? В. Лен?н , оц?нив становище у Ком?нтерн? як ≪пречудове≫: ≪Зинов'?в, Бухар?н, а також ? я, вважа?мо, що варто було би заохотити революц?ю зараз же в ?тал?? . Моя особиста думка, що для цього потр?бно радян?зувати Угорщину , а, може бути, також Чех?ю та Румун?ю≫ [24] .

Великим, запланованим Ком?нтерном, заколотом мала стати революц?я у Н?меччин? .

17 березня 1920 року В. Лен?н телеграфував Й. Стал?ну про необх?дн?сть ≪максимально прискорити оволод?ння Кримом≫ оск?льки ≪громадянська в?йна у Н?меччин? може примусити нас рушити на зах?д на допомогу комун?стам≫ [25] . У наказ? М. Тухачевського, командувача Зах?дним фронтом, що наступав на Варшаву, мовилося: ≪На багнетах ми принесемо трудящому людству щастя та мир! Вперед, на Зах?д!≫. А в цей час на сцен? ≪Большого≫ театру у Москв? , де в?дбувалися зас?дання II конгресу Ком?нтерну, на величезн?й електриф?кован?й карт? театру радянсько-польських в?йськових д?й , що ?? делегати конгресу називали ≪картою св?тово? революц??≫, кер?вники Ком?нтерну позначали прапорцями просування ≪м?жнародно?≫ Червоно? арм?? до Варшави [26] .

Перша спроба революц?? у Н?меччин? була зд?йснена 1921 року. За наказом Голови Виконавчого ком?тету Ком?нтерну Г. З?нов'?ва до Н?меччини був направлений Бела Кун . В?н прив?з ЦК Компарт?? Н?меччини наказ Виконкому Ком?нтерну, що стверджував: оск?льки у Н?меччин? склалась ≪революц?йна ситуац?я≫, то комун?стична парт?я повинна взяти владу у сво? руку шляхом збройного повстання [27] . 4 березня ЦК Компарт?? Н?меччини опубл?кував у газет? ≪Роте Фане≫ ( н?м. Die Rote Fahne ) заклик до н?мецького пролетар?ату негайно розпочати боротьбу за повалення уряду ? встановлення влади роб?тничого класу, а також укладення оборонного ? наступального союзу ?з Радянською Рос??ю [28] .

Комун?сти орган?зували сер?ю страйк?в. Уряд заарештував к?лькох комун?стичних вожд?в. 22 березня був оголошений загальний страйк у м?стах Центрально? Н?меччини. ?з його початком комун?сти перейшли до р?шучих д?й: захоплення установ, суден, мун?ципал?тет?в, банк?в та д?льниць пол?ц??, а також погрожували орган?зувати вибухи у громадських спорудах. На той час загони комун?ст?в мали вогнепальну зброю, кулемети, гранати та вибух?вку. В деяких м?стах комун?сти п?дривали зал?зничну кол?ю, мости, вели вуличн? бо?, застосовували кулемети, гранати, як, наприклад у Айслебен? при напад? на казарми пол?ц?? [29] . У Геестхахт? на Ельб? ( н?м. Geesthacht ) заг?н близько 2000 комун?ст?в, озбро?ний кулеметами проголосив ≪радянську республ?ку≫ ? погрожував п?д?рвати порохов? заводи. Поблизу Альтони ( н?м. Altona ) комун?сти захопили динам?тн? заводи. Вони захопили головного л?каря вуг?льного району ? вимагали за нього викуп у п?вм?льйона марок. Вони примушували при?днуватись до комун?стичних загон?в ус?х чолов?к?в в?ком до 50 рок?в [30] .

У боях брав участь голова Центрального бюро ?врейських комун?стичних секц?й при ЦК РКП(б) Исаак ?ф?мов?ч Чемеринський, в?домий як член кер?вництва КПН Аркад?й Маслов.

24 березня був заарештований л?дер комун?ст?в Макс Гельц ( н?м. Max Hoelz ), 26 березня ? депутат рейхстагу, комун?ст Вендел?н Томас.

Але основна маса роб?тник?в не п?дтримали д?? комун?ст?в ? до початку кв?тня влад? вдалося придушити заколот. Пол?ц?я знайшла орган?зац?йний штаб повстання, захопила там документи, карти та плани широкого повстання, разом ?з доказами отримання ?нструкц?й та грошей ?з Рос?? . Н?мецька преса (наприклад, ≪Берл?нер Та?еблатт≫ н?м. Berliner Tageblatt ) стверджувала, що комун?сти д?яли за наказом ?з Москви . Газета вказувала, що рух у Н?меччин? був нав'язаний Москвою внасл?док того, що в умовах поширення у Рос?? антиб?льшовицького руху ?й необх?дно було показати ус?м незадоволеним, що б?льшовизм поширю?ться по св?ту.

У червн? завершився суд над комун?стами ? орган?заторами березневих под?й. Макс Гельц був засуджений до дов?чних каторжних роб?т. [31]

1923 року одним ?з кер?вник?в ≪революц?? в Н?меччин?≫ мав бути Карл Радек . В?н був нелегально в?дряджений Ком?нтерном ≪для участ? у кер?вництв? повстанням, що оч?кувалося≫ [32] . Вноч? з 22 на 23 жовтня 1923 року владу в б?льшост? великих м?ст мали захопити штурмов? загони комун?ст?в. Але в останн? хвилини перед початком операц?? Радек в?ддав наказ в?дкласти революц?ю на три м?сяц?. Однак, Ернст Тельман не отримав пов?домлення про цей наказ ? розпочав заколот, який отримав назву Гамбурзьке повстання .

У вересн? 1923 року було орган?зоване збройне повстання у Болгар?? , яке було також придушене.

П?сля цього ф?аско було вир?шено випробувати революц?ю в як?йсь невеличк?й кра?н?. Обрана була Естон?я . 1 грудня 1924 року комун?стичн? загони захопили контроль над стратег?чними об'?катми в столиц? ? Талл?нн? . Але ц? атаки влад? вдалось в?дбити, а повстання придушити.

1925 року у Болгар?? було заплановано знищити царську родину п?д час траурно? служби в Соф?йському собор?. В?д вибуху бомби загинуло понад сто людей, але цар Борис III та м?н?стр залишились неушкодженими. [33]

Репрес?? кер?вництва парт?? проти ?? член?в [ ред. | ред. код ]

З метою утриматися при влад? кер?вництво парт?? в ус? часи зд?йснювало репрес?? проти пол?тичних противник?в,? як член?в ?нших парт?й, так ? власно? парт??. Унасл?док цього парт?ю пост?йно лихоманило: велась пост?йна боротьба ?з р?зними ≪опозиц?ями≫, провадились ≪чистки≫, вишукувалися ≪вороги народу≫.

У 20-т? роки це була боротьба ?з ≪л?вою≫ та ≪правою≫ опозиц?ями, пот?м ?з ≪троцьк?змом≫. У 30-т? роки внутр?шньопарт?йна боротьба посилилась, а внасл?док жорстокого пересл?дування ?накомислячих опозиц?йна д?яльн?сть стала та?мною. На початку 30-х рок?в центральною ф?гурою опору пол?тиц? верх?вки парт?? став колишн?й секретар Краснопресненського райкому Москви Мартем'ян Рют?н , що, на баз? сво?? теоретично? роботи ≪Стал?н та криза пролетарсько? диктатури≫, написав ман?фест-звернення ≪До вс?х член?в парт??≫, а також створив нелегальний ≪Союз марксист?в-лен?нц?в≫. Члени Союзу звинуватили кер?вництво ВКП(б) на чол? з? Стал?ним у зрад? св?тово? революц??, у форсован?й ?ндустр?ал?зац?? та насильницьк?й колектив?зац??, що призвели до ≪жахливого зубож?ння мас≫. Вони закликали до повалення Стал?на та його кл?ки. У вересн? 1932 року практично ус? члени Союзу були заарештован?, засуджен? до ув'язнення ? пот?м розстр?лян?.

1934 року та оп?сля була проведена сер?я чисток у парт?? ?з обм?ном парт?йних квитк?в. Дал? були орган?зован? показов? судов? процеси над старою б?льшовицькою гвард??ю. В?дбувалося масове винищення член?в парт??. Донин? не опубл?кован? дан? про к?льк?сть репресованих та ф?зично знищених. ?сторики-досл?дники вважають, що ?з 3 млн член?в та кандидат?в у члени парт?? (на 1934 р?к) було репресовано б?льш н?ж 1,3 млн ос?б [34] .

Терористична д?яльн?сть проти народ?в СРСР [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Терор голодом
Докладн?ше: Депортац?я народ?в в СРСР

Орган?зац?йна будова парт?? [ ред. | ред. код ]

Органи парт?? [ ред. | ред. код ]

Республ?канськ? парт?йн? орган?зац?? [ ред. | ред. код ]

П?дрозд?ли КПРС (РКП(б), ВКП(б)), що створювалися у р?зний час у адм?н?стративних одиницях СРСР, як? мали назву ≪союзн? республ?ки≫, вважалися частинами ?дино? парт??, не мали самост?йних програм, статут?в ? в?д самого моменту створення включалися до парт?? на правах обласних парт?йних орган?зац?й. Так, КП(б)У була заснована у кв?тн? 1918 у Москв? як формально самост?йна парт?я, але вже через 3 м?сяц?, на сво?му I з'?зд?, включена до складу РКП(б) з п?дпорядкуванням сп?льним партз'?здам ? ЦК. [35]
Число республ?канських парт?йних орган?зац?й зм?нювалась з? зм?ною адм?н?стративного под?лу СРСР. Так, наприклад, з? створенням Карело-Ф?нсько? РСР (1940), була утворена в?дпов?дна республ?канська парт?йна орган?зац?я, а з л?кв?дац??ю республ?ки (1956) за р?шенням ЦК парт?? була л?кв?дована ? республ?канська парт?йна орган?зац?я.

Членство [ ред. | ред. код ]

Головна категор?я: Члени КПРС
Парт?йний квиток (1989)

Для вступу до КПРС були потр?бн? рекомендац?? двох член?в парт?? (з парт?йним стажем не менше року). За р?шенням збор?в первинно? парт?йно? орган?зац?? безпарт?йний ставав кандидатом у члени КПРС ? йому видавалася кандидатська картка. П?сля усп?шного проходження випробувального терм?ну (не менше року) кандидат р?шенням збор?в первинно? парт?йно? орган?зац?? приймався у члени парт??, або ж його кандидатура в?дхилялася ? в?н вибував ?з числа кандидат?в у члени парт??.

?сторично к?льк?сть необх?дних рекомендац?й зм?нювалася, ?, в 1920-т? ? 1930-роки могла залежати в?д соц?ально? приналежност? претендента (дв? рекомендац??, три, п'ять). М?г зм?нюватися ? терм?н кандидатського стажу (один р?к, два, три).

Ус? члени парт?? та кандидати були зобов'язан? платити парт?йн? внески.

Станом на 1 с?чня 1982 року КПРС нал?чувала у сво?му склад? 17 млн 770 тис. член?в ? кандидат?в у члени.
Розпод?л член?в КПРС за нац?ональним складом (1982 р.):

  • рос?яни ? 59,8 %
  • укра?нц? ? 16,0 %
  • б?лоруси ? 3,8 %
  • узбеки ? 2,3 %
  • казахи ? 1,9 %
  • грузини ? 1,7 %
  • азербайджанц? ? 1,6 %
  • в?рмени ? 1,5 %
  • ?вре? ? 1,4 %

Та?мн? ?нструкц?? КПРС [ ред. | ред. код ]

?з та?мних ?нструкц?й, що ними керувалась комун?стична парт?я у сво?му внутр?шньопарт?йному житт? та управл?нн? державою центральними та м?сцевими парт?йними ком?тетами, нин? в?дом? лише деяк?, або ж окрем? ?х положення. П?сля заборони КПРС (1991) ?? арх?ви залишились закритими ? знаходяться у Рос?йськ?й Федерац?? .

1937 року була видана ?нструкц?я ЦК ВКП(б), п?дписана Й. Стал?ним в?д ЦК, М. ?жовим в?д НКВС СРСР, А. Вишинським в?д прокуратури СРСР про порядок ≪вилучення класово-чужих та соц?ально-ворожих елемент?в по СРСР≫. Ц??ю ?нструкц??ю встановлювався точний в?дсоток вилучення людей по областях, краях та республ?ках ? десь м?ж 3?4 % населення адм?н?стративно? одиниц?, що мало скласти 5?6 м?льйон?в ≪ворог?в народу≫ (ран?ше так розверстувалась загот?вля худоби). ? оск?льки таку к?льк?сть людей було неможливо ≪пропустити≫ нав?ть через радянськ? суди, то ?нструкц??ю пропонувалося створити ≪надзвичайн? тр?йки≫ при НКВС ? основну масу заарештованих ≪судити≫ заочно списками через ц? ≪тр?йки≫ [36] .

У часи панування Й. Стал?на був створений ≪?нститут других секретар?в≫ ЦК союзних та автономних республ?к. Його сутн?сть збер?галась до л?кв?дац?? КПРС: перший секретар ЦК союзно? республ?ки призначався з ос?б титульно? нац??, а другий ? обов'язково рос?янин, що призначався ?з Москви. В?н не знав н? мови, н? культури, н? ?стор?? м?сцевого народу, та це йому було й не потр?бне: в?н був очима й вухами Москви проти потенц?йного сепаратизму. Другий секретар насправд? в?д?гравав роль першого, а ном?нальний перший секретар ? лише нац?ональна бутафор?я при другому.

На додачу до такого становища у нац?ональних республ?ках були посади, як? могли об?ймати лише рос?яни, або, як виняток, зрусиф?кован?, в?рн? Москв? нац?ональн? кадри.

Це були посади командувач?в в?йськовими окру?гами, начальник?в гарн?зон?в, начальник?в прикордонних загон?в, гол?в КДБ республ?к, м?н?стр?в внутр?шн?х справ, кер?вник?в зал?зниць та пов?тряними л?н?ями, м?н?стр?в зв'язку республ?к, директор?в п?дпри?мств союзного значення, зав?дувач?в головними в?дд?лами ЦК республ?ки. Перш? зам?сники гол?в рад м?н?стр?в союзних республ?к та перш? зам?сники ус?х м?н?стр?в (де м?н?стр ? не рос?янин) теж обов'язково мали бути рос?янами [37] .

Не дотримуючись встановлених КПРС закон?в, ЦК встановив порядок, за яким парт?йн? прац?вники, починаючи з р?вня райкому, щор?чно отримували грош? у конверт? ≪на оздоровлення≫, що не обкладались податком ? з яких не платили членськ? внески до каси парт?? [38] .

В?дпов?дно до одн??? з ?нструкц?й, кожен районний ком?тет щотижня надсилав до вищестоящого ком?тету зведену ≪?нформац?ю про настро? у район?≫ , де вказувалось, хто, у якому сел?, у якому колгосп? чи на якому п?дпри?мств?, у розмов? з ким ? що сказав [39] .

Ком?тети парт?? отримували спец?альн? видання, що надсилалися закритою парт?йною поштою, про публ?кац?? у закордонн?й прес?, до яко? громадяни СРСР не мали доступу. ?нформац?ю ?з закордонно? преси парт?йним прац?вникам дозволялось використовувати у пропаганд?, не вказуючи джерела ?нформац??.

Пенс?йне забезпечення кер?вник?в парт?йних ком?тет?в [ ред. | ред. код ]

Кер?вникам ? прац?вникам парт?йних ком?тет?в пенс??, включаючи ? персональн?, призначалися ? виплачувалися за рахунок держави у той час, коли б?льш?сть населення кра?ни ? колгоспники ? не отримували пенс?й.

Злочинц? у кер?вництв? КПРС [ ред. | ред. код ]

Як до приходу до влади, так ? п?д час перебування при влад? ус?х парт?й, правонаступником яких була КПРС , у кер?вництв? цих парт?й завжди були люди, засуджен? за р?зн? злочини. ?деологи парт?? в?днаходили виправдання д?яльност? цих ос?б, а, часто, нав?ть намагалися геро?зувати ?х д?яльн?сть. Кр?м того, у випадку, коли та чи ?нша особа у певний час могла бути корисною для парт?йно? чи державно? д?яльност?, кер?вництво КПРС приймало спец?альн?, ?нколи та?мн?, р?шення про використання таких ос?б, не звертаючи уваги на ?х минуле.

Фотограф?? п?д час арешт?в та перебування у в'язницях [ ред. | ред. код ]

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ УКАЗ ПРЕЗИД?? ВЕРХОВНО? РАДИ УКРА?НИ ≪Про заборону д?яльност? Компарт?? Укра?ни≫ . Арх?в ориг?налу за 19 Листопада 2018 . Процитовано 3 Кв?тня 2021 .
  2. ↑ Тойнб? А. Досл?дження ?стор?? / Пер. з англ. В. Митрофанова, П. Таращука. ? К. : Основи, 1995. ? Т. 2. ? С. 178.
  3. ↑ Ленин Владимир Ильич. Краткая биография / Изд. 2-е.? М.: Гос. изд-во политич. лит-ры, 1955.? 312 с. (Институт Маркса ? Энгельса ? Ленина ? Сталина при ЦК КПСС).? С. 39.
  4. ↑ Национальный состав и национальная политика партии большевиков до прихода к власти . Арх?в ориг?налу за 29 Серпня 2011 . Процитовано 9 Червня 2012 .
  5. ↑ Вилкова В. П., Ненароков А. П. Послесловие. ? В кн.: Троцкий Л. Д. Сталинская школа фальсификаций: Поправки и дополнения к литературе эпигонов.? Репринтное воспроизведение книги, опубликованной в Берлине в 1932 г. издательством ≪Гранит≫.? М.: Наука, 1990.? 336 с. (Академия наук СССР. Научный совет ≪История Великой Октябрьской социалистической революции≫).? С.294.
  6. ↑ Вилкова В. П., Ненароков А. П. Послесловие. ? В кн.: Троцкий Л. Д. Сталинская школа фальсификаций: Поправки и дополнения к литературе эпигонов.? Репринтное воспроизведение книги, опубликованной в Берлине в 1932 г. издательством ≪Гранит≫.? М.: Наука, 1990.? 336 с. (Академия наук СССР. Научный совет ≪История Великой Октябрьской социалистической революции≫).? С.294 ? 295.
  7. ↑ Троцкий Л. Д. Сталинская школа фальсификаций: Поправки и дополнения к литературе эпигонов.? Репринтное воспроизведение книги, опубликованной в Берлине в 1932 г. издательством ≪Гранит≫.? М.: Наука, 1990.? 336 с. (Академия наук СССР. Научный совет ≪История Великой Октябрьской социалистической революции≫).? С.8-9.
  8. ↑ Ленин В. И. Сочинения / Издание третье, перепечатанное без измененией со второго, исправленного и дополненного издания. Под. редакцией: Н. И. Бухарина, В. М. Молотова, М. А. Савельева. ? М.: Партиздат ЦК ВКП(б), 1933.? Том XXII. 1917?1918.? С. 427.
  9. ↑ Ленин В. И. Сочинения / Издание третье, перепечатанное без измененией со второго, исправленного и дополненного издания. Под. редакцией: Н. И. Бухарина, В. М. Молотова, М. А. Савельева. ? М.: Партиздат ЦК ВКП(б), 1933.? Том XXII. 1917?1918.? С. 620.
  10. ↑ Ленин В. И. Сочинения / Издание третье, перепечатанное без измененией со второго, исправленного и дополненного издания. Под. редакцией: Н. И. Бухарина, В. М. Молотова, М. А. Савельева. ? М.: Партиздат ЦК ВКП(б), 1933.? Том XXII. 1917?1918.? С. 431.
  11. ↑ Ленин В. И. Сочинения / Издание третье, перепечатанное без измененией со второго, исправленного и дополненного издания. Под. редакцией: Н. И. Бухарина, В. М. Молотова, М. А. Савельева. ? М.: Партиздат ЦК ВКП(б), 1933.? Том XXII. 1917?1918.? С. 621.
  12. ↑ Вбитий за наказом Секретаря ЦК ВКП(б) Й. Стал?на
  13. ↑ От издательства.? В кн.: Реввоенсовет Республики (6 сент. 1918 г.? 28 авг. 1923 г.).? М.: Политиздат, 1991.? 464 с. ? С. 5.
  14. ↑ Шевоцуков П. А. Революционный военный совет Республики.? В кн.: Реввоенсовет Республики (6 сент. 1918 г.? 28 авг. 1923 г.).? М.: Политиздат, 1991.? 464 с. ? С. 7.
  15. ↑ Вилкова В. П., Ненароков А. П. Послесловие. ? В кн.: Троцкий Л. Д. Сталинская школа фальсификаций: Поправки и дополнения к литературе эпигонов.? Репринтное воспроизведение книги, опубликованной в Берлине в 1932 г. издательством ≪Гранит≫.? М.: Наука, 1990.? 336 с. (Академия наук СССР. Научный совет ≪История Великой Октябрьской социалистической революции≫).? С. 302.
  16. ↑ Сироткин В. Г. От ≪военного коммунизма≫ к непу. Международная обстановка.? В кн.: Архивы раскрывают тайны…: Междунар. вопросы: события и люди / Сост. Н. В. Попов.?.: Политиздат, 1991.? 383 с.: ил. ISBN 5?250?01215?9.? С. 48.
  17. ↑ Надежда Константиновна Крупская. Воспоминания о Ленине.? В кн.: Воспоминания о Владимире Ильиче Ленине: В 5-ти т. Т. 1. Воспоминания родных / Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС; Редкол.: П. П. Мчедлов и др.? 3-е изд.? М.: Политиздат, 1984.? 639 с., ил.? С. 442.
  18. ↑ Малая Советская Энциклопедия. Том четвертый. Ковальская?Массив. ? М.: Акционерное об-во ≪Советская Энциклопедия≫, 1929.? С. 80.
  19. ↑ Управл?ння справами ЦК РКП(б) ? ВКП(б) ? КПРС . Арх?в ориг?налу за 2 Березня 2018 . Процитовано 5 Грудня 2017 .
  20. ↑ Млечин Л. М. В поисках утраченного величия. Иран, ядерное оружие и Ближний Восток. СПб.: БХВ-Петербург, 2014.? С. 230. ISBN 978-5-9775-0935-0
  21. ↑ Геллер М., Некрич А. Утопия у власти.? Лондон, 1986.? С.808, 812.
  22. ↑ Девятая конференция РКП(б). Протоколы. М., 1972.? С. 354,359.
  23. ↑ Сироткин Владлен. От ≪военного коммунизма≫ к непу. Международная обстановка.? В кн.: Архивы раскрывают тайны…: Междунар. вопросы: события и люди / Сост. Н. В. Попов.? М: Политиздат, 1991.? C. 54.
  24. ↑ Ленин В. И. Неизвестные документы. 1891?1922 гг. ? М.: РОССПЭН, 1999.? С. 357.
  25. ↑ Политбюро ЦК РКП(б)-ВКП(б) и Коминтерн: 1919?1943 гг. Документы. ? М.: ≪Российская политическая энциклопедия≫ (РОССПЭН), 2004.? 960 с.
  26. ↑ Сироткин Владлен. От ≪военного коммунизма≫ к непу. Международная обстановка.? В кн.: Архивы раскрывают тайны…: Междунар. вопросы: события и люди / Сост. Н. В. Попов.? М: Политиздат, 1991.? C. 52.
  27. ↑ Кривицкий В. Г. ≪Я был агентом Сталина≫. Записки сов. разведчика / Пер. с англ.? М.: ≪Терра?Terra≫, 1991.? 365 с.
  28. ↑ Воззвание комунистов.? Известия Всероссийского Центрального Исполнительного Комитета Советов Рабочих, Крестьянских, Казачьих и Красноарм. Депутатов и Моск. Совета Рабоч. и Красноарм. Депутатов, 6 марта 1921 года, № 50 (1193)
  29. ↑ Революционная борьба.? Известия Всероссийского Центрального Исполнительного Комитета Советов Рабочих, Крестьянских, Казачьих и Красноарм. Депутатов и Моск. Совета Рабоч. и Красноарм. Депутатов, 26 марта 1921 года, № 67 (1210)
  30. ↑ Захват динамитных заводов. ? Известия Всероссийского Центрального Исполнительного Комитета Советов Рабочих, Крестьянских, Казачьих и Красноарм. Депутатов и Моск. Совета Рабоч. и Красноарм. Депутатов, 30 марта 1921 года, № 68 (1211)
  31. ↑ Приговор по делу Гельца. ? Известия Всероссийского Центрального Исполнительного Комитета Советов Рабочих, Крестьянских, Казачьих и Красноарм. Депутатов и Моск. Совета Рабоч. и Красноарм. Депутатов, 25 июня 1921 года, № 136 (1279).? П?зн?ше Макс Гельц був вивезений до СРСР, де про його урочисту зустр?ч писали вс? центральн? газети. Коли ж, через деякий час, в?н спробував ви?хати до Н?меччини, то загинув при нез'ясованих обставинах
  32. ↑ Автоб?ограф?я Радека К. у кн.: Деятели Союза Советских Социалистических Республик и Октябрьской Революции (Автобиографии и биографии).? Приложение к циклу статей ≪Союз Советских Социалистических Республик≫, помещенных в 41-м томе Энциклопедического словаря Русского Библиографического Института Гранат. (Репринтное воспроизведение).? М.: Книга, 1989.?890 с.? С. 169.
  33. ↑ Aino Kuusinen : Der Gott sturzt seine Engel. Molden, Wien, Munchen und Zurich 1972, S. 76-86, ISBN 3-217-00448-5 . (Авторка була дружиною секретаря ВКК? Отто Куус?нена , а починаючи в?д 1924 сп?вроб?тником Ком?нтерну. З'ясування стосунк?в м?ж Карлом Радеком, Ернстом Тельманом та Бела Кун п?сля провалу революц?? в Н?меччин? вона могла спостер?гати на власн? оч?.)
  34. ↑ Пособие по истории Отечества для поступающих в вузы. 2-е изд.: Учеб. пособие. / Ред. коллегия: Орлов А. С., Полунов А. Ю., Шестова Т. Л., Щетинов Ю. А.? М.: Простор, 2004.? C. 353.
  35. ↑ Малая Советская Энциклопедия. Том четвертый. Ковальская?Массив. ? М.: Акционерное общество ≪Советская энциклопедия≫, 1929. ? С. 278.
  36. ↑ А. Авторханов. Мемуары . Арх?в ориг?налу за 2 кв?тня 2015 . Процитовано 10 червня 2012 .
  37. ↑ Авторханов А . Загадка смерти Сталина. Главы из книги. ? Новый мир, № 5 (9-789), май 1991 (сентябрь 1990).? С. 229.
  38. ↑ Св?дчення прац?вник?в одного з райком?в КПРС в Укра?нськ?й РСР. Незнищен? ?нструкц??, включаючи й та?мн?, збер?гаються у Арх?в? Президента РФ [ Арх?вовано 31 С?чня 2011 у Wayback Machine .]
  39. ↑ ?нформац?я прац?вник?в РК КПРС
  40. ↑ Ленин Владимир Ильич. Краткая биография / Изд. 2-е.? М.: Гос. изд-во политич. лит-ры, 1955.? 312 с. (Институт Маркса ? Энгельса ? Ленина ? Сталина при ЦК КПСС)
  41. ↑ Деятели Союза Советских Социалистических Республик и Октябрьской Революции (Автобиографии и биографии).? Приложение к циклу статей ≪Союз Советских Социалистических Республик≫, помещенных в 41-м томе Энциклопедического словаря Русского Библиографического Института Гранат. (Репринтное воспроизведение).? М.: Книга, 1989.?890 с.? Часть ???. С. 108?111.
  42. ↑ Стаття у В?к?пед??
  43. ↑ а б в г д е ж Постанова Апеляц?йного суду м?ста Ки?ва в?д 13 с?чня 2010 року у розсл?дуван?й Службою безпеки Укра?ни крим?нальн?й справ? про геноцид в Укра?н? у 1932?1933 роках
  44. ↑ Деятели Союза Советских Социалистических Республик и Октябрьской Революции (Автобиографии и биографии).? Приложение к циклу статей ≪Союз Советских Социалистических Республик≫, помещенных в 41-м томе Энциклопедического словаря Русского Библиографического Института Гранат. (Репринтное воспроизведение).? М.: Книга, 1989.?890 с.? Часть ???. С. 151?160.
  45. ↑ Деятели Союза Советских Социалистических Республик и Октябрьской Революции (Автобиографии и биографии).? Приложение к циклу статей ≪Союз Советских Социалистических Республик≫, помещенных в 41-м томе Энциклопедического словаря Русского Библиографического Института Гранат. (Репринтное воспроизведение).? М.: Книга, 1989.?890 с.? Часть ??. С. 57?64.
  46. ↑ Стаття у В?к?пед??

Джерела [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

  • Андреев Герман . Не близнецы, но ? братья // Новый мир. ? 1994. ? № 4. ? С. 185?189. ? ISSN   0130-7673 . (рос.)

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Комун?стична парт?я Радянського Союзу
Злочини та каральн? операц?? тотал?тарного режиму СРСР
Червоний терор
(1917?1921) 1
Joseph Stalin
Стал?нськ? репрес??
(до 1950-х рок?в)
Терор голодом
Депортац?я народ?в у СРСР
Злочини Друго? св?тово? в?йни
Пово?нн?
Замовн? пол?тичн? вбивства та
замахи на вбивство
Прим?тка: 1 В цьому розд?л? об'?днано пол?тику де-юре р?зних комун?стичних режим?в ( РРФСР , УРСР , БСРР , ЗСФРР ), як? де-факто мали одне кер?вництво.
Перегляд цього шаблону
  Л?тература та б?бл?ограф?я
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Комун?стична_парт?я_Радянського_Союзу&oldid=42428727