≪Код да В?нч?≫

Обкладинка укра?нського видання
Автор	Ден Браун
Назва мовою ориг?налу	Da Vinci Code
Кра?на	США
Мова	англ?йська
Сер?я	Роберт Ленгдон
Жанр	детектив
М?сце	США
Видавництво	КСД Donald M. Grant
Видано	2003
Видано укра?нською	2006
Перекладач(?)	В?ктор Шовкун (2006) Анжела Кам'янець (2006)
Тип нос?я	пал?турка
Стор?нок	519
Попередн?й тв?р	Янголи ? демони
Наступний тв?р	Втрачений символ
Код да В?нч? у В?к?сховищ?

≪ Код да В??нч? ≫ ? м?стичний детектив американського письменника Дена Брауна , виданий у 2003 роц?. Головний герой ? професор символог?? Гарвардського ун?верситету Роберт Ленгдон . Разом з парижанкою Соф? Неве йому вда?ться розкрити вбивство та в?дгадати загадку, яку стол?ттями обер?гало братство ≪ Пр?орат С?ону ≫. Роберт знаходить та?мн? матер?али, як? вказують на справжн? походження християнства та життя ?суса Христа .

Жертву вбивства у книз? знаходять в Лувр? у поз? ≪В?трув?ансько? людини≫  ? в?домо? картини Леонардо да В?нч? . Також багато п?дказок Роберт та Соф? знаходять саме на картинах да В?нч? . Зв?дси ? назва твору ? Код да В?нч?.

Роман зчинив багато суперечок навколо рел?г?йних тем, розкритих у ньому. Скаж?мо, провокативна ?нформац?я про Чашу Христову та роль Мар?? Магдалини в ?стор?? християнства призвела до того, що багато християн назвали ?? ≪атакою проти католицько? церкви≫ . Книз? також закидали ?сторичн? та науков? неточност?.

Роман ≪Код да В?нч?≫ ? св?товий бестселер , к?льк?сть проданих прим?рник?в станом на вересень 2009 становила 81 м?льйон ^[1] . Книга була перекладена 44 мовами св?ту. За перший тиждень продажу ≪Код да В?нч?≫ пос?в перше м?сце в списку Нью-Йоркських бестселер?в ^[2] . Це другий роман Брауна п?сля ≪Янгол?в та Демон?в≫ ( 2000 ), у якому Роберт Ленгдон виступа? головним геро?м. Письменник вдало по?днав детектив , трилер та елемент та?мниц?. У 2006 роц? за мотивами роману було знято однойменний ф?льм .

Укра?нською у 2006 роц? книгу видало видавництво КСД у переклад? Анжели Кам'янець та журнал "Всесв?т" у переклад? В?ктора Шовкуна. ^[3]

Сюжет [ ред. | ред. код ]

Зм?ст книги [ ред. | ред. код ]

Книга розпов?да?, як Роберт Ленгдон, професор рел?г?йно? символог?? Гарвардського ун?верситету , намага?ться розкрити вбивство куратора Лувру Жака Сонь?ра. Онучка Сонь?ра, криптограф Соф? Неве, допомага? Ленгдону знайти вбивцю д?да. Разом ?м вда?ться розгадати ряд закодованих та?мниць, п?дказки до яких захован? у творах Леонардо да В?нч? .

Загадки, часто зашифрован? у ребуси та анаграми , приводять геро?в до та?много братства ≪Пр?орат С?ону≫, яке в?ками обер?гало та?мн? документи про життя ?суса Христа , що могли докор?нно зм?нити ?стор?ю церкви. Через це на хранител?в ?нформац?? полю? католицька орган?зац?я ≪Опус Де?≫ та та?мничий Учитель . Роберту та Соф? вда?ться розгадати вс? загадки, знайти справжнього вбивцю та ?нформац?ю, приховану ≪Пр?оратом С?ону≫.

Подробиц? [ ред. | ред. код ]

Роберта Ленгдона, який саме при?хав в Париж читати науков? лекц??, викликають на м?сце вбивства у Лувр . Французька пол?ц?я ма? серйозн? п?дстави вважати самого Ленгдона вбивцею куратора Луврського музею Жака Сонь?ра (як виявля?ться пот?м ? головного маг?стра ≪Пр?орату С?ону≫) , адже перед смертю куратор залишив записку, де просив знайти Роберта. Ленгдон шокований тим, що бачить на м?ст? вбивства ? Сонь?р лежить голим у поз? ≪В?трув?ансько? людини≫ Леонардо да В?нч? . Виявля?ться, куратор сам роздягнувся ? з?м?тував позу.

Безу Фаш, голова пол?ц??, намага?ться хитро виманити з Роберта з?знання у вбивств?. Однак на допомогу Ленгдону приходить Соф? Неве, пол?цейський криптограф, а також онучка Сонь?ра. Вона допомага? Роберту втекти, а також розшифрувати та?мне послання д?дуся Соф? ? на Сонь?ров?й передсмертн?й записц? був шифр ?з цифр ( посл?довн?сть Ф?боначч? : 1,1,2,3,5,8,13,21) та вказ?вка на ≪Мону Л?зу≫ ? ≪Мадонну в скелях≫ Леонардо да В?нч? . Досл?дивши картини, Соф? та Роберт знаходять дороговкази, а саме ключ з емблемою ≪Пр?орату С?ону≫ та адресу в Париж?.

Вирвавшись з Лувру, Ленгдон та Неве прямують за вказаною адресою. Виявля?ться, що Сонь?р направляв ?х у швейцарський банк.

Скориставшись ключем, Соф? та Роберт потрапляють до сховища банку. Згодом ?м вда?ться розгадати код до схованки ? це та сама посл?довн?сть Ф?боначч?, яку залишив д?дусь Соф? (1 1 2 3 5 8 13 21). В схованц? головн? геро? знаходять криптекс  ? вм?стилище для важливих документ?в, зроблене за проектом да В?нч? Сонь?ром. У криптекс?, на думку Роберта, мусить бути та важлива ?нформац?я, яку так ретельно обер?гав ≪Пр?орат С?ону≫.

В той же час вбивця Сонь?ра та трьох сенешал?в (заступник?в маг?стра) ≪Пр?орату С?ону≫ монах - альб?нос Сайлас вируша? у церкву Свято? Сульп?ц?? , що в Париж? . Сайлас ? член католицького братства ≪Опус Де?≫ , в?домого сво?м суворим дотриманням канон?в католицизму. В?н викону? накази та?мничого Учителя , який да? Сайласов? ?нформац?ю про нар?жний кам?нь ≪Пр?орату С?ону≫ та його маг?стр?в. Монах хоче в?днайти ≪Л?н?ю Рози≫ ? м?сце, де проходив початковий мерид?ан ще до того, як зам?сть нього було обрано Гринв?цький . На це його наштовхнули слова Сонь?ра та сенешал?в ≪Пр?орату С?ону≫, як? перед смертю розпов?ли Сайласов? ту саму брехню ? н?бито нар?жний кам?нь (який Сайлас ? шука?) знаходиться саме у церкв? Свято? Сульп?ц??. Але монах н?чого там не знаходить, хоча ? вбива? черницю Сандр?н, яка намагалася його зупинити. П?сля цього Сайлас вир?шу? пересл?дувати Соф? та Роберта, п?дозрюючи, що вони знають б?льше секрет?в ≪Пр?орату С?ону≫.

Монах д?? та?мно в?д свого рел?г?йного наставника, ?спанського священика Ар?нгароси. Коли той д?зна?ться про вбивства, ско?н? Сайласом, одразу зверта?ться до французько? пол?ц??, розпов?вши усю правду. Також Ар?нгароса каже, що Учитель сам запропонував Сайласу та йому знайти нар?жний кам?нь ≪Пр?орату С?ону≫ як помсту та захист в?д Ватикану . Як виявиться згодом, Ватикан вир?шив в?дмовитися в?д покровительства ≪Опусу Де?≫ , в?ддавши ?м ?хн? кошти. Саме це змусило Ар?нгаросу погодитися на пропозиц?ю Учителя. Будучи у в?дча?, в?н думав, що це допоможе ≪Опусу Де?≫ . Однак п?сля вбивств Ар?нгароса усв?домлю? справжню ц?ль Учителя. П?сля цього жандарми на чол? з Безу Фашем вже не полюють на Ленгдона, а намагаються схопити Сайласа, котрий мав би вивести ?х на Учителя.

Роберту та Соф? вда?ться непом?ченими покинути банк за допомогою його голови, Андре Берне. В?н вивозить ?х на вантаж?вц?, прикинувшись звичайним вод??м. П?сля цього Андре сам намага?ться в?д?брати криптекс, однак йому це не вда?ться.

Криптекс можна в?дкрити т?льки за допомогою слова-коду. Воно ? ма? в?дкрити замок. В ?ншому випадку ?нформац?ю не отримати. Соф? каже Роберту, що якщо в?дкривати криптекс силом?ць, то оцет , який ? у склян?й фляз? всередин? криптексу, пролл?ться та знищить ?нформац?ю. П?дказка написана задом наперед, так, як писав сво? журнали Леонардо да В?нч? . Ключами до шуканого слова ? в?рш: ≪Як давн? слово мудрост? знайти… щоб зм?г з'?днати знов родину ти?..Ключ ? кам?нь, перед ним вкляк тампл??р… В?дкри? атбаш правду всю тепер≫. ^[4]

Згодом, щоби заховатися в?д пол?ц??, а також щоби розгадати слово криптексу, Ленгдон вир?шу? звернутися до Л? Т?б?нга ? в?домого англ?йського вченого, який займався вивченням ?стор?? Святого Грааля (Чаш? Христово?). Соф? та Роберт вирушають до його французького помешкання неподал?к Версаля. Попри те, що Ленгдона розшуку? пол?ц?я, сер Л? погоджу?ться допомогти. Як виявиться згодом, в?н ? ? тим Учителем, який сто?ть за вбивствами член?в ≪Пр?орату С?ону≫.

П?д час перебування у будинку Т?б?нга на Роберта та Соф? напада? Сайлас, який вистежив та пересл?дував ?х. Слуга Т?б?нга, Рем?, знешкоджу? Сайласа.

Сер Л? виклика? св?й приватний л?так, тож в?н, Роберт та Соф? летять до Англ?? . Вони також беруть ?з собою непритомного та зв'язаного Сайласа, за яким нагляда? Рем?.

Саме в Англ??, на думку професора, ? ма? бути нар?жний кам?нь з ?нформац??ю ≪Пр?орату С?ону≫. П?д час польоту Соф? розпов?да? про життя з д?дусем. Роберт д?зна?ться, що ?хн? близьк? стосунки були повн?стю зруйнован? п?сля того, як Соф? побачила сексуальний ритуал ≪Пр?орату С?ону≫ у зам?ському будинку д?дуся. Також Соф? розпов?да?, що д?дусь часто загадував ?й загадки, под?бн? до тих, що у криптекс?.

Ленгдону вда?ться в?дкрити криптекс, словом до якого ? ≪SOFIA≫. Однак всередин? виявля?ться ще один, менший криптекс, який також потребу? в?дгадки. П?дказкою до нового криптексу ? в?рш: ≪В Лондон? папа ^[5] лицаря ^[6] ховав, Його пл?д гн?в священний накликав. В утроб? с?м'я, Рож? плость ? а де На гроб? куля, що до них веде?≫

При виход? з л?така Т?б?нга та супутник?в зупиня? англ?йська пол?ц?я . Вправно обдуривши ??, супутники вирушають на пошуки ?нформац??.

Т?б?нг переконаний, що у в?рш? йдеться про могили тампл??р?в. Також в?н радить, що потр?бно шукати у церкв? Тампл??р?в у Лондон? . Однак там вони н?чого не знаходять. П?д час в?дв?дин церкви на них напада? Рем?, в?рний слуга Т?б?нга, та Сайлас, якого Рем? зв?льнив. Вони погрожують Ленгдону та Соф?, а також роблять Т?б?нга сво?м заручником. Роберт у в?дча?, в?н не ма? найменшого поняття, де шукати дал?. До того ж, його мучить сумл?ння через пригоду ?з сером Л?.

Соф? радить пошукати в арх?вах. Тод? Роберт нарешт? розум??, що треба шукати ? не папу, а Попа, англ?йського поета, який головував на похорон? лицаря, сера ?саака Ньютона , великого маг?стра ≪Пр?орату С?ону≫.

П?сля схоплення Т?б?нга, Сайлас покида? його та Рем? ? йде в Лондонський будинок ≪Опусу Де?≫ . Там його ? ловить французька пол?ц?я. П?д час затримання Сайлас випадково ранить священика Ар?нгаросу. П?сля цього в?н вирива?ться з рук пол?ц?? та, поранений, помира? на вулиц? Лондона . Ар?нгарос? вда?ться вижити. В?н вир?шу? в?ддати отриман? в?д Ватикану грош? с?м'ям тих, кого убив Сайлас.

В той же час Учитель отрую? Рем? (який був його пом?чником увесь цей час), давши йому отру?ний коньяк. П?сля цього Учитель вируша? у Вестм?нстерське абатство .

Тод? ж Роберт та Соф? вирушають у Вестм?нстерське абатство . Ленгдон дума?, що саме там ма? бути розгадка. Знайшовши могилу Ньютона, супутники не бачать н?чого, що ма? ?м допомогти в?дгадати слово.

Учитель, хитро виманивши Соф? та Роберта, заманю? ?х у пастку. Там в?н показу? сво? обличчя, ? Соф? та Роберт ?з подивом вп?знають Т?б?нга.

Той розпов?да? про свою мету знайти нар?жний кам?нь та розкрити та?мницю ≪Пр?орату С?ону≫ через власну ненависть до католицько? церкви. Також в?н погрожу? Ленгдону, змушуючи його в?ддати йому криптекс. Однак в останню хвилину Роберт в?дкрива? криптекс, витяга? з нього ?нформац?ю та в?двол?ка? Т?б?нга. Той кида?ться рятувати криптекс, завдяки чому Ленгдону вда?ться знешкодити його та врятувати себе та Соф?.

Пол?ц?я затриму? Т?б?нга та зн?ма? обвинувачення з Роберта та Соф?. Роберт каже Л?, що розгадкою до криптексу було слово ≪APPLE≫ (яблуко ? заборонений пл?д з Б?бл??).

Через деякий час Роберт та Соф? вирушають у каплицю Розл?н, куди вказувала п?дказка, знайдена у малому криптекс?. Там Соф? знаходить бабусю та молодшого брата, як?, як виявилося, не загинули, а жили окремо в?д не? та Сонь?ра заради ?хньо? ж безпеки. Соф? невимовно щаслива тому, що знайшла родину. Бабуся розпов?да? Соф?, що ?х р?д походить в?д ?суса Христа , однак вони зм?нили пр?звище, щоби приховати це.

У каплиц? Розл?н Роберт знаходить ще один дороговказ до в?дгадки та?мниц?. Як в?н виявля? згодом, та?мна ?нформац?я ≪Пр?орату С?ону≫ була захована весь цей час п?д п?рам?дою-куполом у Лувр? . Маючи доступ до ц??? ?нформац??, Роберт та Соф? вир?шують ?? не розголошувати.

Персонаж? [ ред. | ред. код ]

Роберт Ленгдон  ? головний герой твору, рел?г?йний символог у Гарвард? . Все життя в?н присвятив вивченню та?мних знак?в та символ?в. Ленгдон став досить в?домим п?сля власних пригод у Ватикан? (про як? розпов?да?ться у роман? ≪Янголи та демони≫ ), тож не дивно, що Сонь?р вир?шу? звернутися до нього.

Жак Сонь?р  ? головний маг?стр ≪Пр?орату С?ону≫, куратор Лувру , а також д?дусь Соф? Неве. В?н присвятив власне життя вивченню священно? ж?ночност? та символам цього у св?тових рел?г?ях. Був убитий Сайласом, однак нав?ть перед смертю не видав та?мниц? ≪Пр?орату С?ону≫.

Соф? Неве  ? пол?цейський криптограф, супутниця Ленгдона, а також онука Сонь?ра. Вона допомага? Роберту знайти нар?жний кам?нь з ?нформац??ю ≪Пр?орату С?ону≫, а також знаходить давно втрачену родину. Як виявля?ться згодом, Соф? ? одна з нащадк?в ?суса Христа та Мар?? Магдалини.

Безу Фаш  ? голова французько? пол?ц??. Спочатку в?н переконаний, що Роберт ? ? вбивцею Сонь?ра, а Соф? -сп?вучасниця вбивства. Однак п?сля дзв?нка Ар?нгароси в?н кида?ться на пошуки Сайласа та та?мничого Учителя. Фаш -ревний католик.

Сайлас  ? монах - альб?нос , член ≪Опусу Де?≫ . В?н безм?рно в?дданий священику Ар?нгарос?, який врятував його в?д життя на вулиц? та навернув до рел?г?? . Згодом Сайлас почина? працювати на Учителя, щоби знайти нар?жний кам?нь ≪Пр?орату С?ону≫. Сайлас ? рел?г?йний фанатик, однак у нього часто трапляються напади неймов?рно? лют?. П?сля вбивства людини Сайлас завжди карав себе ф?зично.

Мануель Ар?нгароса  ? католицький священик, голова ≪Опусу Де?≫ . Йому не подобаються д?? Ватикану, в?н вважа?, що церква повинна сувор?ше ставитися до рел?г?йних канон?в. П?сля того, як Ватикан вир?шу? в?дмовитися в?д покровительства ≪Опусу Де?≫, Ар?нгароса впада? у в?дчай. Саме тому в?н погоджу?ться сп?впрацювати з Учителем. Однак в?н н?чого не зна? про вбивства, ско?н? Сайласом. Д?знавшись про це, Ар?нгароса розум??, що помилявся, та розпов?да? про Учителя пол?ц??.

Л? Т?б?нг , в?н же Учитель  ? видатний англ?йський вчений. В?н присвятив усе життя пошуку Святого Грааля та розгадки та?мниц? ≪Пр?орату С?ону≫. Хитро продумавши план д?й, Т?б?нг обдурю? Ар?нгаросу та використову? Сайласа, щоби знайти нар?жний кам?нь. В?н також прийма? Роберта та Соф? у себе в будинку, щоби ближче п?д?братися до криптексу. Згодом Т?б?нг вбива? Рем?, свого пом?чника, а також намага?ться в?д?брати криптекс у Роберта, однак йому це не вда?ться. Т?б?нг прагнув оприлюднити ?нформац?ю про нар?жний кам?нь через ненависть до католицизму .

Андре Верне  ? кер?вник швейцарського банку, який довгий час знав про збер?гання Сонь?ром та?мно? ?нформац?? у сво?му банку. П?сля вбивства Сонь?ра Андре ряту? Роберта та Соф? в?д пол?ц??, однак згодом намага?ться в?д?брати у них криптекс. Однак його задум не вда?ться.

Рем? Ле?алудек  ? пом?чник та слуга Т?б?нга. В?н мр?? розбагат?ти та б?льше н?коли не бути прислугою. Через це в?н ? вир?шив допомогти Л?. Згодом той отрую? Рем?, щоби замести сл?ди.

Сестра Сандр?н  ? черниця у церкв? Свято? Сульп?ц??, яка намага?ться зупинити Сайласа та пов?домити маг?страм ≪Пр?орату С?ону≫ (як? на той час вже були мертв?) про його вторгнення. П?сля цього Сайлас ?? вбива?.

Мар? Сен-Клер  ? бабуся Соф?, яка весь цей час жила окремо з ?? молодшим братом заради безпеки с?м'?. Це вона розпов?да? Соф? про ?? походження та родов?д в?д ?суса Христа .

Теор?? Святого Грааля [ ред. | ред. код ]

"Код да В?нч?" м?стить чимало авторських теор?й про Святий Грааль , як про та?мну ?нформац?ю, що обер?галася ≪Пр?оратом С?ону≫. Також Ден Браун поясню? свою думку на рахунок того, чим або ким ? Святий Грааль .

У роман? Л? Т?б?нг поясню? Соф? ?стор?ю Святого Грааля  ? нар?жного каменя ≪Пр?орату С?ону≫. В?н каже Соф?, що ф?гура справа в?д ?суса Христа на картин? Леонардо да В?нч? ≪Та?мна Вечеря≫ ? Мар?я Магдалина , а не апостол ?ван. За романом, Мар?я Магдалина була дружиною ?суса Христа ? народила в?д нього доньку вже п?сля того, як ?суса роз?п'яли. Т?б?нг поясню?, що саме Мар?я Магдалина була вт?ленням Святого Грааля  ? як мат?р дитини Христа ? продовження його роду. Л? п?дтриму? свою думку тим, що позиц?? ?суса та Мар?? Магдалини на картин? утворюють форму ≪V≫, яка ? символом священно? ж?ночност?. В?дсутн?сть апостола ?вана вчений поясню? тим, що його називали улюбленим ? тобто так приховували ?м'я Мар?? Магдалини.

Також Т?б?нг вказу? на кольорову гаму ? ?сус вдягнений у червону сорочку ? синю накидку; ?ван/Мар?я вдягнена у синю сорочку з червоною накидкою ? можливо, символ?зуючи священн? узи шлюбу.

За романом, та?мниц? Святого Грааля, прихован? ≪Пр?оратом С?ону≫ ? такими:

• Святий Грааль  ? не ф?зичний предмет, а Мар?я Магдалина , яка продовжила родов?д Христа.
• Давньофранцузька фраза ≪Святий Грааль≫  ? San greal ? походить в?д Sang real, ? що означа? ≪корол?вська кров≫ давньофранцузькою.
• ?нформац?я, схована ≪Пр?оратом С?ону≫ ? родов?д ?суса Христа та захоронення Мар?? Магдалини.
• Захоронення Мар?? Магдалини може бути п?д каплицею Розл?н.
• Церква утримувала ?нформац?ю про ?суса Христа та Мар?ю Магдалину 2000 рок?в. Це було зроблено через побоювання церкви ? тод? могли би виникнути суперечност? на рахунок правдивост? ?вангел?й .
• Мар?я Магдалина була корол?вського роду, так само, як ?сус. П?д час розп'яття Христа вона була ваг?тною, та пере?хала у Гал?ю (тепер Франц?я ). Там вона народила доньку Сару. Р?д Христа започаткував династ?ю Меров?нг?в у Франц?? .
• Документи про ?снування родоводу Христа було знайдено хрестоносцями п?сля завоювання ?русалиму у 1099 . Щоби зберегти цю та?мницю, було засновано ≪Пр?орат С?ону≫ та лицар?в ? Тампл??р?в (як?, за романом, були лицарями ≪Пр?орату С?ону≫).

За романом, та?мниц? Священного Грааля також пов'язан? з роботою Леонардо да В?нч? .

• Да В?нч? був членом ≪Пр?орату С?ону≫ та знав та?мницю Святого Грааля . В?н зообразив це на сво?й картин? ≪Та?мна вечеря≫ . Людина, яка сидить поруч Христа, не чолов?к, а ж?нка, а саме ?сусова дружина, Мар?я Магдалина .
• ≪Мона Л?за≫ уособлю? у соб? р?вн?сть та ц?л?сн?сть чолов?чого та ж?ночого начал. ≪Мона Л?за≫  ? це анаграма ≪Amon L'Isa≫, ? бог?в у ?гипетськ?й м?толог?? (Амон та ?з?да).

Багато ?нших письменник?в зач?пали тему можливост? Христа бути батьком. У деяких книгах нав?ть було розм?щено генеалог?ю Христа. У цих книгах його вважали батьком трьох д?тей .

Оц?нка книжки [ ред. | ред. код ]

Книга Дена Брауна принесла письменнику св?товий усп?х та нав?ть об?йшла ≪Гарр? Поттер ? Орден Фен?кса≫ Джоан Рол?нг за к?льк?стю проданих прим?рник?в. ≪Код да В?нч?≫ було визнано книгою року у 2004 . Книга отримала чимало схвальних в?дгук?в. Газета ≪Publishing News≫ назвала книгу ≪добре написаною, мистецьки заплутаною павутиною та?мниць та ?нтриг≫ ^[7] . Газета ≪New York Times≫ у реценз?? на книгу обмежилася лише одним словом: ≪Вав≫ ^[8] . ≪Review of Books≫ назвало книгу ≪розумною та захопливою≫ ^[9] . Газета ≪USA today≫ назвала книгу св?товим мегабестселером, який надихнув багатьох читач?в. ^[10] Британська газета ≪Sunday Times≫ сказала, що книга ≪достатньо ?нтелектуальна для шукач?в головоломок ? загадок, однак не переобтяжу? мозок≫. ^[11] Amazon.com назвав книгу ≪чудовим твором, який да? велику поживу для роздум?в≫. ^[12]

Американський письменник Гарлан Кобен назвав книгу ≪неймов?рною ? поглинаючою… Я полюбив цю книжку≫. ^[11]

Нельсон ДеМ?лл, автор трилер?в та детектив?в, назвав книгу ген?альною. ≪Ден Браун повинен бути одним з найкращих, найрозумн?ших та найусп?шн?ших письменник?в у кра?н?≫. ^[11]

Автор пригодницьких роман?в, американський письменник Кл?в Касслер сказав, що ≪це один з найкращих детектив?в, як? я коли-небудь читав≫. ^[11]

Американський автор детектив?в, Роберт Крайс в?дгукнувся про ≪Код да В?нч?≫: ≪Чим б?льше я читаю, тим б?льше мушу читати. Ден Браун створив св?т, повен дивовижних деталей… Дене Брауне, я Ваш шанувальник≫. ^[11]

≪Код да В?нч?≫ надихнув багатьох автор?в до написання книг ?з под?бною тематикою (наприклад, книга Раймонда Кор? ≪Останн?й Тампл??р≫ ).

Критики не сприйняли книгу наст?льки добре, п?ддаючи п?д сумн?в факти та ?нформац?ю, наведен? автором.

?сторичн? неточност? [ ред. | ред. код ]

Факт чи белетристика? [ ред. | ред. код ]

Роман м?г би залишитися непом?ченим, якби в?н не мав такого усп?ху та якби на перш?й стор?нц? не стверджувалося би про правдив?сть описаних под?й. Критики звернули увагу на велику к?льк?сть неточностей у виклад? ?стор?? та використанн? багатьох неп?дтверджених легенд.

Хоча книгу вважають художн?м, а не ?сторичним твором, Ден Браун розпочина? книгу з? вступом, де стверджу? що ≪вс? мистецьк? роботи, скульптури, документи… ? та?мн? ритуали у роман? ? точними≫ ^[13] , однак багато науковц?в вважають, що так? заяви вводять читач?в у оману.

Найб?льшо? критики книга отримала саме за неточност? у наведенн? ?сторичних факт?в. Також багато суперечок виникло щодо ?стор??, опису та тлумачення католицизму , церкви та ?вропейського мистецтва, що викликало чимало незадоволення у представник?в католицьких та ?нших християнських орган?зац?й.

Багато критик?в твердили Брауну, що перед публ?кац??ю книги потр?бно було отримати б?льше знань на задану тему. Також критики звинувачують Брауна у фабрикуванн? та використанн? недостов?рних ?сторичних факт?в, як?, за твердженням автора на стор?нках роману, ? п?дтвердженими та перев?реними.

≪Опус Де?≫ також спростував опис орган?зац?? у книз?. На сво?му сайт? вони заявили: ≪Ми хот?ли би нагадати про те, що ?Код да В?нч?“ ? ?сторична ф?кц?я, ? не ? над?йним джерелом ?нформац?? у рел?г?йних питаннях≫ ^[14]

Пр?орат С?ону [ ред. | ред. код ]

У книз? ≪Пр?орат С?ону≫ зображено як та?мну орган?зац?ю, створену ще у 1099 роц?. Також стверджу?ться, що братство в?ками обер?гало та?мницю Святого Грааля . Твердження Брауна ? помилковим. ≪Пр?орат С?ону≫ було засновано у 1956 роц? П'?ром Плантардом у Франц?? , ? тод? ж було оголошено чотирьох живих член?в: Андре Бономе, Жана Делавела, Амана Дефажа ? самого Плантарда. Оф?ц?йною метою ордена було ≪виконувати добр? справи, [?] допомогти Католицьк?й Церкв?≫ .

У 1960-70-х роках Плантард створю? ряд документ?в, як? н?би-то доводять ?снування родоводу Мар?? Магдалини та ?суса Христа , який започаткував династ?ю корол?в у Франц?? ; ? в?н, П'?р Плантард, ? прямим нащадком ц??? династ??. П?сля цього в?н почав використовувати ?м'я Плантард де Сен-Клер, заявляючи, Сен-Клери ? прямими нащадками Мар?? Магдалини та ?суса Христа .

У 1993 розгор?вся скандал навколо ≪Пр?орату С?ону≫, у якому були зам?шан? Плантард та друг тод?шнього президента Франц?? Франсуа М?ттерана, Роджер-Патр?с Пелат. У документах ≪Пр?орату С?ону≫, створених Плантардом, Пелат був записаний як Маг?стр.

П?сля виклику до суду для надання св?дчень, Плантард п?д присягою з?знався, що повн?стю придумав схеми ? документи ≪Пр?орату С?ону≫. П?сля обшуку його будинку було знайдено решта документ?в, створених Плантардом, як? проголошували його королем Франц??. Суддя обмежився тим, що дав Плантарду попередження та зв?льнив його. Документи ≪Пр?орату С?ону≫ були визнан? нед?йсними. ^[15]

Також у книз? ≪Код да В?нч?≫ ? твердження, н?би серед маг?стр?в ≪Пр?орату С?ону≫ були видатн? люди, наприклад, ?саак Ньютон , В?ктор Гю?о чи Леонардо да В?нч? . Документи, як? м?стили ?мена можливих маг?стр?в ≪Пр?орату С?ону≫, було визнано п?дробкою (ц? документи також були створен? П'?ром Плантардом). ^[16]

Зображення ?суса Христа [ ред. | ред. код ]

У роман? на запитання Соф? Неве чи вважався ?сус Сином Божим при житт?, Л? Т?б?нг в?дпов?да? ?й, що посл?довники Христа вважали його звичайною людиною, а Сином Божим його було обрано п?д час Н?кейського собору.

За романом ≪Код да В?нч?≫, римський ?мператор Костянтин скликав Н?кейський собор, на якому Христа було ≪обрано≫ Сином Божим. Костянтин вважав, що християнство може об'?днати Римську ?мпер?ю, ? для цього вир?шив встановити ?дину рел?г?ю у кра?н?. Через це за основи християнства було прийнято чотири ?вангел?я, як? зображали Христа як сина Божого, та було знищено решту ?вангел?й, як? зображали Христа як людину.

Однак ?суса вважали Богом ?з самого початку християнства. Найб?льш ранн? документи християнсько? церкви надають ?сусу божественний статус. Нав?ть нехристиянськ? письменники, так? як Пл?н?й ? Цельс, стверджували, що християни шанують ?суса як Бога. Одн? з перших посл?довник?в Христа були вбит? за переконання, що ?сус був Богом ? переконання, якого вони не в?дреклися нав?ть перед смертю. ^[17] У листах апостола Павла, написаних по смерт? ?суса, в?н назива? Христа ≪Господом≫. ^[18]

Одруження Христа [ ред. | ред. код ]

У твор? Л? Т?б?нг стверджу?, що ?сус був одружений з Мар??ю Магдалиною , ? у них народилася дочка. У оф?ц?йних ?вангел?ях ? Б?бл?? нема? жодно? згадки про його одруження. Для п?дтвердження власно? теор??, Л? Т?б?нг використову? уривок гностичного ?вангел?я в?д Ф?л?па, написаного п?зн?ше попередн?х ?вангел?й, у якому йдеться про те, що ?сус любив та часто ц?лував Мар?ю Магдалину. Однак ориг?нал рукопису роз?рваний на цьому уривку, тому нема точного п?дтвердження дано? ?нформац??. Мар?ю Магдалину названо ≪компаньйонкою Христа≫, але це не ? п?дтвердженням ф?зичних зносин м?ж нею та ?сусом. Б?льш?сть ?вангел?й, на як? посила?ться Т?б?нг, написан? п?зн?ше решти ?вангел?й. ^[19]

Святий Грааль [ ред. | ред. код ]

У книз? ? твердження Л? Т?б?нга, н?би Мар?я Магдалина була вт?ленням Святого Грааля, ? так ?? та?мно називали. Однак легенди про Святий Грааль з'явилися аж у дванадцятому стол?тт?, тож нема доказ?в того, щоби Мар?ю Магдалину так називали. ^[20]

Ден Браун нада? давньофранцузьк?й назв? Святого Грааля (San Graal) нового значення ? корол?вська кров (за романом , Sang real), зм?шуючи два поняття, та стверджуючи, що вони пишуться однаково. Однак правильно ≪корол?вська кров≫ французькою пишеться le sang royal. Також нема оф?ц?йно визнаних доказ?в, н?би Тампл??ри знайшли що-небудь, пов'язане з Граалем.

Критика [ ред. | ред. код ]

Л?тературна критика [ ред. | ред. код ]

Роман отримав чимало критики з боку л?тератор?в. Автору закинули нестачу письменницького таланту та стереотипне в?дтворення француз?в та британц?в. Письменник Ст?вен К?нг назвав книгу бездарною. ^[21]

Салман Рушд? сказав про ≪Код да В?нч?≫: ≪Нав?ть не запитуйте мене про ?Код да В?нч?“. Ця книга наст?льки погана, що ганьбить решту поганих книг≫. ^[22]

Ст?вен Фрай сказав про книгу: ≪Я ненавиджу вс? т? книги про Святий Грааль, масон?в та католицьк? змови. Я хочу сказати, що ? набагато б?льше ц?кавого в мистецтв? та арх?тектур?. Книга гра? на найг?ршому в людств?, це бажання думати погано про наше минуле та бажання почувати себе вищим за це у дурнуватий спос?б≫. ^[23]

Ентон? Лейн, репортер газети ≪The New Yorker≫ , назвав ≪Код да В?нч?≫ ≪абсолютним см?ттям≫, ? ≪грубим пад?нням стилю≫. ^[24]

Л?нгв?ст Джефр? Пуллум назвав Брауна ≪найг?ршим письменником в ?стор?? л?тератури≫, додавши: ≪Браун пише не просто погано; це незграбно, бездумно, майже ген?ально погано≫. ^[25]

Роджер ?берт в?д?звався про книгу як про ≪халтурно написаний тв?р≫, хоча додав: ≪однак з ?нтригуючим сюжетом≫. ^[26]

Попередники та звинувачення в плаг?ат? [ ред. | ред. код ]

≪Код да В?нч?≫ мав чимало попередник?в, як? ? вплинули на Брауна у написанн? його роману. ^[27]

?дея ≪Коду да В?нч?≫ була нав?яна книгою Майкла Бейджента, Р?чарда Л? та Генр? Л?нкольна ≪Свята кров та Святий Грааль≫, видана у 1982 роц?. Ден Браун не заперечував знайомства з книгою. У глав? 60 ≪Коду да В?нч?≫ ? згадка про ≪Святу кров ? Святий Грааль≫, як п?дтвердження теор?? Брауна про Мар?ю Магдалину та ?суса Христа . Варто додати, що один ?з головних геро?в ≪Коду да В?нч?≫, Л? Т?б?нг ? контам?нац??ю ?мен Л? (Leigh) ? Бейджента (Baigent ? анаграма Teabing).

Л? та Бейджент подали в суд на Брауна , стверджуючи, що ≪Код да В?нч?≫ ? художньою верс??ю ?хньо? власно? книги, а не самост?йним твором. Однак у 2006 роц? суд в?дхилив ?х звинувачення.

У свою чергу, книга ≪Свята кров та Святий Грааль≫ базу?ться на досл?дженнях та г?потезах н?мецького ?сторика та археолога Отто Рана, як? в?н виклав у сво?й книз? ≪Хрестовий пох?д проти Грааля≫ (≪Kreuzzug gegen den Gral≫, 1933 )

Ден Браун назвав головними джерелами для написання ≪Коду да В?нч?≫ книги Маргарет Старберд та ≪Одкровення Тампл??р?в≫ Л?нна П?кнета и Клайва Принса.

Реакц?я Ватикану [ ред. | ред. код ]

Книга була вороже зустр?та Ватиканом та представниками церкви . ≪Код да В?нч?≫ церква назвала ≪фантасмагоричним коктейлем вигадки≫. ^[28] Ватикан вир?шив спростувати ?нформац?ю, подану у роман?, а також створив пут?вники по ≪Коду да В?нч?≫, як? пояснюють под?? книги ?з точки зору церкви ? заперечують ?х.

Ватикан вповноважив арх??пископа Гену? та кардинала Римо-католицько? церкви Тарчиз?о Бертоне спростувати брехню, викривлення под?й та помилки у роман? Дена Брауна. ^[29]

Тарчиз?о Бертоне заявив, що книга явля? собою спробу дискредитувати католицьку церкву за допомогою абсурдних спотворень ?стор??. В?н сказав, що був дуже розчарований тим, що ≪Код да В?нч?≫ прода?ться нав?ть у католицьк?й крамниц?. В?н сказав:

≪Ми ма?мо справу з прекрасною стратег??ю поширення книги. Вона повсюди. Ризик, що багато людей, прочитавши ??, пов?рять цим байкам, ц?лком можливий≫.

Одним ?з першим крок?в Ватикану ? спростування твердження, що церква н?би-то придушила ж?ноче начало, ? що в н?й дом?ну? чолов?че. Кардинал Бертоне сказав у ?нтерв'ю для газети ≪Il Giornale≫:

≪Насправд? у ?вангел?ях завжди присутн? ж?ноче начало, принаймн?, в образ? Д?ви Мар??.≫ [30]

Кардинал звинуватив Брауна в тому, що той спирався на апокриф?чн? тексти з канона т?льки тому, що вони ? вигаданими. Кардинал додав:

≪В?н перекрутив нав?ть легенду про Святий Грааль , яка однозначно не ма? жодного в?дношення до нащадк?в Мар?? Магдалини. Мене диву? та бентежить те, ск?льки людей може пов?рити у цю брехню≫.

Марк Ш?, апологет , ? Тед Ср?, професор богослов'я , написали у сп?вавторств? пут?вник фактами ? вигадками п?д назвою ≪Обман да В?нч?≫. Книга под?лена на 100 запитань, як? супроводжують читача через факти ? вигадки ≪Коду да В?нч?≫. Марк Ш? заявив, що ≪Кода да В?нч?≫ ≪написаний з метою знищення в?ри в ?суса Христа ? зам?ни ?? неопоганським поклон?нням богин?≫. Ш? пояснив суть власно? книги:

Проблема в тому, що читач нав?ть не п?дозрю?, що ≪Код да В?нч?≫ насправд? обдурю? його стосовно мистецтва, ?стор??, богослов'я. ≪Обман да В?нч?≫ покликаний пролити св?тло на в?дверту ? навмисну фальш ? помилки неуцтва, якими переповнений сюжет [31] .

Неоднозначн? в?дпов?д? Дена Брауна [ ред. | ред. код ]

На закиди з боку церкви, Ден Браун в?дпов?в, що його книга не ма? ≪антихристиянського характеру≫.

≪Ця книга не спрямована проти чогось. Це лише роман. Я написав цю книгу, щоби поб?льше д?знатися про деяк? аспекти християнства, як? мене ц?кавлять. Б?льш?сть християн розум?ють мою позиц?ю ? в?дносяться до книги як до розважально? ?стор??, яка стимулю? дискус?ю на рел?г?йн? теми≫. [32]

Суперечлив? вислови письменника також породжували чимало дискус?й. Ден Браун заявив на сво?му оф?ц?йному сайт?, що книга ? ф?кц??ю, так само як ? вс? персонаж?. ≪Ставлення до зм?сту книги я залишаю читачу≫. ^[33] Також автор додав : ≪Однак я погоджуюся з багатьма теор?ями, розкритими на стор?нках книги≫. У одному з ?нтерв'ю у 2003 роц? на запитання, як? саме под?? в книз? в?дбулися насправд?, Ден Браун в?дпов?в: ≪Абсолютно вс?≫. Також Браун сказав, що факти, наведен? автором в книз? про християнство ? чист?с?нька правда. На запитання, чи зм?нилася би книга, якби автор назвав ?? вигадкою, Браун в?дпов?в, що н?. ^[34] Через под?бн? заяви дискус?? навколо ≪Коду да В?нч?≫ продовжуються.

Парод?? [ ред. | ред. код ]

2005

Адам Робертс (п?д псевдон?мом Дон Брайн) написав парод?ю на книгу п?д назвою ≪Код Ва Д?нч?≫.

Того ж року була написана парод?я Тоб? Клементса п?д назвою ≪The Asti Spumante Code≫.

2006

Програма телеканалу BBC ≪Dead Ringers≫ парод?ювала ≪Код да В?нч?≫, назвавши книгу ≪Код Рольфа Гарр?са≫.

В?домий мультипл?катор П?вденно-Африкансько? республ?ки Зап?ро випустив опубл?кував книгу ≪Код да Зуми≫, яка парод?ю? колишнього президента Джейкоба Зуму .

Рос?йський письменник Василь Сретенський написав книгу ≪От/Чет≫, яку назвав ≪Код да В?нч? по-рос?йськи≫.

2007

У еп?зод? мультф?льму ≪П?вденний парк≫ ≪Фантастичний Великдень≫ було спарод?йовано ≪Код да В?нч?≫.

Ф?льм [ ред. | ред. код ]

Основна стаття: Код да В?нч? (ф?льм)

Columbia Pictures екран?зувала книгу Брауна. Режисером став Рон Говард , а сценар?й написав Ак?ва Годсмен. Прем'?ра ф?льму в?дбулася 19 травня 2006 року. У стр?чц? знялися так? з?рки як Том Генкс (Роберт Ленгдон), Одр? Тоту (Соф? Неве) та сер Ян МакКеллен (Л? Т?б?нг). Св?тов? збори стр?чки становлять 758 239 852 долар?в.

Зн?мальн?й груп? було дозволено ф?льмувати стр?чку у Лувр? . Однак Вестм?нстерське абатство та церква Свято? Сульп?ц?? такого дозволу не дали. Натом?сть, сцени Вестм?нстерського абатства зн?мали у Л?нкольнському та В?нчестерському соборах, як? належать Англ?канськ?й церкв? .

Загалом, стр?чку зн?мали у Велик?й Британ?? (в Лондон?, включаючи церкву Тампл??р?в та концертн? зали Фе?рф?лду, Кройдон), Шотланд??, каплиц? Розл?н, а також у Франц?? та Н?меччин?.

Сюжет ф?льму дещо в?др?зня?ться в?д книги. Стр?чц? закидали спотворення зображення ≪Opus Dei≫ та католицько? церкви.

Прем'?ра ф?льму в?дбулася на п'ятдесят дев'ятому Канському к?нофестивал?. Виконавцям головних ролей було вид?лено додаткову охорону.

Показ ф?льму було заборонено в Йордан?, Сир??, Л?ван? та ?гипт?. У Та?ланд? цензори постановили вир?зати 10 останн?х хвилин ф?льму. Римо-католицька церква закликала в?рян бойкотувати ф?льм, який ≪зневажив Христа≫.

Ф?льм отримав чимало несхвально? критики, його було названо ≪режисерською невдачею Рона Говарда≫ ^[35] Газета ≪New York Times≫ назвала ф?льм ≪перенасиченим та трив?альним≫ ^[36] .

Реакц?я на книгу в Укра?н? [ ред. | ред. код ]

Книга в Укра?н? була зустр?та протестами, однак найб?льше незадоволення викликала прем'?ра стр?чки. ^[37] На сайт? укра?нсько? православно? церкви було розм?щено дискус?ю про тв?р Брауна та його достов?рн?сть. ≪В книз? м?стяться не лише випади проти католицько? церкви та ?? орган?зац?? ?Опус Де?“, але й проти основних догмат?в християнсько? церкви взагал?≫. ? сказано на сайт?. ^[38]

Укра?нськ? критики по-р?зному в?дгукнулися про роман Брауна . На стор?нках журналу ≪Всесв?т≫ дописувач Олександр Овсюк сказав про книгу: ≪Я був у захопленн? в?д подано? автором ориг?нально? ?стор?? християнства ? глибоким ?? вивченням та ?нтерпретац??ю≫. ^[39]

Людмила Олтаржевська, журнал?ст газети ≪Укра?на Молода≫ в?дгукнулася про книгу: ≪Код да В?нч?≫ укра?нськ? читач? зустр?ли зац?кавлено. ?, наважуся висловити думку б?льшост? з них, п?сля прочитання ця ц?кав?сть не поступилася м?сцем розчаруванню". ^[40]

Викладач Укра?нського католицького ун?верситету ? священик укра?нсько? Греко-католицько? церкви Тарас Барщевський сказав про книгу: ≪Найб?льшою небезпекою ?Коду да В?нч?“ ? претенз?я на ?сторичн?сть≫.

Патр?арх Укра?нсько? православно? церкви Ки?вського патр?архату Ф?ларет сказав про ≪Код да В?нч?≫:

≪Ц? книга та ф?льм лише шкодять розвитку християнства. Дивитися можна, якщо ви сильн? духом ? можете протистояти. А якщо ви слабк? ? не див?ться, щоб не спокушатися≫ [41] .

Переклади укра?нською [ ред. | ред. код ]

У 2006 роц? укра?нською книгу надрукувало видавництво Книжковий клуб ≪Клуб с?мейного дозв?лля≫ . П?д час публ?кац?? книги укра?нською розгор?вся скандал м?ж ≪Клубом с?мейного дозв?лля≫ та журналом ≪Всесв?т≫, який паралельно друкував переклад роману. Кер?вництво Книжкового клубу звернулося до журналу, заявивши, що оф?ц?йн? права на публ?кац?ю ≪Коду да В?нч?≫ ? саме у них. П?сля цього ≪Всесв?т≫ н?бито припинив публ?кац?ю перекладу роману, ^[3] але врешт?-решт останн? розд?ли твору було надруковано в журнал? №11/12 за 2006 р?к ? в?дтак у журнал? з'явилися вс? 105 розд?л?в роману.

Анжела Кам'янець, перекладачка ≪Коду да В?нч?≫ для Книжкового клубу ≪Клубу С?мейного дозв?лля≫ розкритикувала переклад В?ктора Шовкуна , який займався перекладом роману для журналу ≪Всесв?т≫. У в?дпов?дь на критику Шовкун заявив: "Водночас, оц?нюючи варт?сн?сть харк?вського видання, не можу не звернути увагу на ту антирекламу щонайнижчого ?атунку, до яко? вдалися вельмишановн? культуртрегери з ≪Книжкового клубу≫. ^[3]

• Ден Браун. Код да В?нч?. Переклад з англ?йсько?: В?ктор Шовкун. Ки?в: журнал "Всесв?т". 2006 №№ 1/2, 3/4, 11/12 ^[3]
• Ден Браун. Код да В?нч?. Переклад з англ?йсько?: Анжела Кам'янець. Харк?в: КСД. 2006. 478 стор. ? ISBN 966-343-340-Х

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Оф?ц?йний сайт Дена Брауна [ Арх?вовано 25 Березня 2008 у Wayback Machine .] (англ.)
• Огляд книги [ Арх?вовано 2 Лютого 2009 у Wayback Machine .] (англ.)
• Стор?нка, присвячена книз? на сайт? видавництва Random House [ Арх?вовано 25 Лютого 2009 у Wayback Machine .] (англ.)
• ≪Код да В?нч?≫ укра?нською [ Арх?вовано 24 Грудня 2010 у Wayback Machine .] на сайт? видавництва КСД

п о р Твори Дена Брауна Романи Цифрова фортеця (1998) • Точка обману (2001) Сер?я ≪Роберт Лен?дон≫ Янголи ? демони (2000) • Код да В?нч? (2003) • Втрачений символ (2009) • ?нферно (2013)  • Джерело (2017) Екран?зац?? Ф?льми Код да В?нч? (2006) • Ангели ? демони (2009)  • ?нферно (2016) Сер?али Втрачений символ (2021) Пов'язан? статт? Роберт Лен?дон  • Код да В?нч? (саундтрек)  • Код да В?нч? (в?деогра)

Ця стаття належить до добрих статей укра?нсько? В?к?пед??.

Портал ≪Книги≫    Портал ≪США≫