Книга ?суса Навина ( ?вр. ??? ????? ‎, Сефе?р ?гошу?а ) ? одна з книг Старого Запов?ту, традиц?йно розташована одразу п?сля П'ятикнижжя ? ? деяк? автори, як? схильн? вважати ?? частиною Тори т. зв. ≪Шестикнижжям≫ . Книга ?суса Навина опису? завоювання Ханаану племенами ?зра?лю та ?х розселення п?сля смерт? Мойсея до часу смерт? ?суса Навина. Названа за ?менем ?суса Навина, сина Нуна, з племен? ?фрема ^[1] .

Характер книги ?суса Навина дуже под?бний до книги Повторення Закону ?? називають Деутроном?чною ( лат. Deutronom  ? ≪Повторення Закону≫ ) книгою. Виявля?ться, що об?цянки дан? в П'ятикнижж?, зокрема у Повторенн? закону, а саме про Об?цяну землю, збуваються у книз? ?суса ? сина Навина. Також паралельним ? характер закону, тобто, виконання якого приносить благословення, а невиконання смерть (под?? з Аханом з юдиного кол?на ). Под?? описан? в книз? зображенн? саме з цим зм?стом.

Зв?сно книга ?суса Навина була написана одразу п?сля виходу з ?гипту , ? це видно в ?? форм?, а також у т?м, що под?? в н?й описуються з точки зору очевидця, ? ? згадки про те, що ще жив? деяк? люди згадан? у книз? на час ?? написання, як от ?рихонська блудниця Рахав .

Авторство книги ?суса Навина ? дуже дискус?йним, традиц?йно зг?дно з талмудом ?вре? вважають ?? автором ?суса Навина, а те, де йдеться про його смерть, дописав священик Елеазар .

Деяк? християнськ? автори вважають, що книга ?суса Навина була написана п?зн?шим автором н?ж згадан? под??. Це й праця Теодорета , ≪In Josue Quæst≫ ? вважа?, що автором ? п?зн?ша особа, яка мала доступ до документ?в час?в ?суса Навина, а також у синопсис? ≪Synopsis Sacræ Scripturæ≫ (xxviii., col. 309), написана св. Афанас??м , який стверджував, що назва книги сп?взвучна не з автором, а з ?? головним геро?м. Альфонс Тостат ("Opera, " Cologne, 1613; ≪In Josue I. Quæst.≫ xiii.), в?дкида? авторство ?суса Навина, а стверджу?, що книгу написав цар Соломон , базуючись на слов? προΦητε?αι ? пропов?дник, а сво?ю чергою Мес (Maes) у прац? "Josue Imperatoris Historia, " Antwerp, 1574, припису? авторство Ездр?. Аргументами як? використовують ц? автори ? те, що про ?суса Навина писали, як про третю особу ? те, що в книз? описана смерть ?суса Навина. Ц??? точки зору дотриму?ться Католицька та частина протестантських церков.

?врейськ? автори сво?ю чергою стверджують, що автором книги ?гошу? ? сам ?гошуа. L. Wogue у сво?й прац? ("Histoire de la Bible, " Paris, 1881) трима?ться традиц?йно? точки зору, також датування 14-15 ст. до Р. Х. Також був в?дкинутий аргумент авторства книги царем Соломоном, пояснюючи слово προΦητε?αι ? пропов?дник, не як Еклез?аст, а як ≪книга≫ (Israel Levi, "L'Ecclesiastique, " Paris, 1898), що п?дтриму? традиц?йну точку зору. Також вони використовували аргумент того, що багато речень у книз? описан? з точки зору очевидця, ? звичайно автентичн?сть тобто опис?в назв древн?х м?ст.

Дискус?йним ? й питання датування, дехто, як вже згадувалося вважа? час написання п?зн?шим за 14 ? 15 ст. до Р. Х. (традиц?йно? дати написання книги). Археолог?чним аргументом ? згадка ?мен? ?суса Навина на дощечках Амарни , що були написан? в цей час з Палестини до фараона ?гипту Ехнатона ((1364?1347 до н. е. або 1351?1334 до н. е.) ? десятий фараон XVIII династ??), в них ?деться про поразку царя Пепли в?д ?вре?в, хоч ? ця дата ? 14 ст. до н. е., а не 15 1446 р. до н. е., як стверджують ?врейськ? автори та талмуд , все-таки це не часи Соломона та Ездри .

Отже, приблизний час, як б?бл?йний, написання книги ? 14-15 ст. до н. е.. Розб?жност? котр? виникають, ? в межах 1 ст., ? ? нормальними, бо Б?бл?я не да? ч?тких дат ? можливо, що деяк? п?драхунки можливо ? помилковим. Ця р?зниця не спростову? правильн?сть Б?бл??, а показу? наше незнання та прогалини в ?сторичн?й науц?.

Под?л б?бл?йних текст?в на розд?ли ? в?рш? було зроблене значно п?зн?ше, н?ж написання книги. Отже, книга ?суса Навина под?лена на 24 розд?ли ? умовно на три основн? частини:

1. Под?? п?сля смерт? Мойсея та завоювання Ханаану (з 1 по 12 розд?ли)
   • ?гошуа ста? новим вождем ?зра?ля (1:1-18)
   • Найб?льш? бойов? д?? та захоплення земель (2:1-11:15)
   • П?дсумок завоювання (11:16-23)
   • Перел?к переможених м?сцевих цар?в (12:1-24)
2. Под?л кра?ни (з 13 по 21 розд?ли)
   • Початок под?лу земл? (13:1-7)
   • Под?л на сход? р. Йордану (13:8-33).
   • Под?л на заход? р. Йордану (14:21-19:51).
   • М?ста сховища (20:1-9)
   • М?ста для лев?т?в (21:1-42)
   • В?рн?сть Божих об?тниць у под?л? земл? (21:43-45)
3. Передсмертне послання ?гошу? (з 22 по 24 розд?ли)
   • Повернення додому на сх?дн? земл? 2 племен та ½ племен? Манас?? (22:1-34)
   • Прощання ?суса (23:1-16)
   • Поновлення зав?ту у Сихем? (24:1-8)
   • Похорони трьох великих у Об?цяному Краю (24:29-33)

Книга ?суса Навина ? достов?рною та ?? ?сторичну ц?нн?сть та правдив?сть визна? б?льш?сть ?сторик?в. Жанр книги ? ?сторична розпов?дь, де ?: описи м?ст, географ??, топограф??, пол?тичних реал?? та кордон?в держав за часу написання книги. Також, дан? меж? розпод?лу земель м?ж кол?нами ?зра?ля п?сля завоювання та, частково, пол?тичний устр?й до ? п?сля завоювання Об?цяно? земл?. Основна ?дея ? показати в?рн?сть Бога сво?м об?цянкам та покарання за гр?х. Також, м?ститься заклик до ?дност? ?врейського народу та в?рност? його Богу ?х батьк?в. ? розпов?д? про надзвичайн? под?? та чудеса, як? християнами сприймаються, а деким в?дкидаються.

Канон?чн?сть книги ?суса Навина не викликала жодних сумн?в?в в жоден пер?од ?стор??. Нав?ть, факт, що ?? вважали частиною т. зв. ≪Шестикнижжя≫, св?дчить про те, що книга, як л?тературно, так ? ?сторично та теолог?чно зв'язана з П'ятикнижжям ? його продовження та реал?зац??ю на практиц? з ус?ма плюсами та м?нусами людського буття. В ?врейському Танас? належить до групи ≪колишн?х пророк?в≫ ? Nebi'im Rishonim ? Нев?м Р?шон?м , в християнському Старому Зав?т? ?? в?дносять до ?сторичних.

Текст ? автентичним та арха?чним з точки зору ?врейсько? мови, дуже под?бний до П'ятикнижжя, але не однаковим з ним. Звичайно текст н?як не може мати постекзильний характер ?врейсько? мови. Також правдив?сть тексту засв?дчу? опис ?рихону та те, що м. Сидон вважа?ться головним м?стом Ф?н?к??, а не м. Тир, який ста? ним пот?м, якщо б книгу писали п?зн?ше то ? столицю Тир би був головним м?стом.

Теолог?чна ц?нн?сть у книз? ?суса Навина довол? велика, для ?вре?в книга ? пророчою, для християн повчальною, тож як? основн? думки книги з точки зору християнсько-?вангельського аспекту: 1. Бог викону? сво? об?цянки. Бог об?цяв Аврааму , що дасть йому землю в уд?л, цю об?цянку В?н повторив його нащадкам в?д ?сака , Якова та до Мойсея . Бог залишився в?рним сво?й об?цянц?. 2. Зав?т Спас?ння. Першим пунктом зав?ту Бога з патр?архами ?зра?ля була Ханаанська земля ? це була початкова стад?я, а наступним мало стати, ? в?дбулося спас?ння всього людства через обраний народ. 3. Досягнення покою. Ще одн??ю думкою ? те, що п?сля понев?рянь в пустел? ?вре? нарешт? досягли спокою в Об?цян?й земл?. 4. Бог милостивий до людей та поважа? ?х д??. ?стор?я з Гаваоном, якому ?зра?ль дав об?цянку миру без того, щоб запитати Бога, але Бог прийняв ?хн? слово ? захищав Гаваона. 5. Бог нещадний до гр?ха. Бог не терп?в гр?х ханане?в, а також не стерп?в гр?х Ахана, який не послухався Бога. 6. Бог ? Богом всього. Не раз акценту?ться на т?м, що Бог не божок народу, якогось племен?, а ? Богом всього Всесв?ту, який його створив. 7. Богу п?двладне все. Все в?д ст?н м?ст та людських доль, ? до природних стих?й (р?чки Йордан, Сонця та кам?ння, що з неба падало).

Найб?льшою трудн?стю в книз? ?суса Навина ? сум?щення люблячого Бога християн з безкомпром?сним та нав?ть жорстоким Богом ?суса Навина. Бог вимага? знищення всього живого в?д чолов?ка ? ж?нки й до дитини. Л?беральн? теологи бачать в цих под?ях несум?сн?сть Бога любов? з його етикою та мораллю, а жорсток? сцени дописан? п?сля вавилонського полону для утвердження у нов?й стар?й земл?. Консервативн? теологи бачать тут проблему часу, тобто в 15 ? 14 стол?тт? до н. е., жорсток?сть та кровожерн?сть, ? в?йна були орган?чною частиною життя, а таке поводження з хананеями було правильним, бо вони впали у великий гр?х та розпусту. Ханане? приносили сво?м богам ц?лоспалення в?д козл?в до немовлят. Християни бачать у цьому розкриття Судного дня ? розплату за гр?хи, де Бог буде безкомпром?сним.

Книга назива?ться так по ?мен? ватажка ?зра?льтян п?д час завоювання Ханаану. Його ?врейське ?м'я ? Ехошуа, син Нуна. У Септуаг?нт? (древн?й переклад ?врейсько? Б?бл?? грецькою мовою) це ?м'я передано як ?сус, син Наве. У церковнослов'янською ? синодальному перекладах, як? насл?дують грецьку Б?бл?ю, воно в?дображене як ?сус, син Навин?в (тобто ≪?сус, син Нави≫ ? та ж сама словотв?рна модель, що ≪Фомин син≫ або ≪Лукин брат≫). Загальноприйнята назва шосто? книги Старого Зав?ту в укра?нськ?й мов? ? Книга ?суса Навина.

• Перша частина книги (глави 1 ? 12) ? це розпов?дь про завоювання Палестини, п?д час якого Господь чудесним чином допомага? ?зра?льтянам. "Господь в?ддав ?зра?льтянам всю цю кра?ну ? як В?н ? об?цяв ?х праотц?в … все збулося! " (Нав. 21:43-45). ?зра?льтяни, з? свого боку, виконують ус? приписи Господа (Нав. 11:12,14-15). Лише гр?х Ахана ставить п?д загрозу союз Господа з ?зра?лем ? ?зра?льтяни потрапляють в б?ду. Але порушника покарано, ? Господь знову на боц? ?зра?лю (Нав. 7). ?сус Навин поста? як ?деальний вождь ?зра?лю ? ? що спец?ально п?дкреслено ? як г?дний наступник Мойсея (1:5; 3:7; 4:14). У критичну хвилину ?сус заступа?ться перед Богом за ?зра?льський народ (7:6-9), як це робив Мойсей (Втор. 9:25-29). Найважлив?ш? под?? Виходу (зустр?ч Мойсея з Богом, перше святкування Пасхи, перех?д через Очеретяне море) в?дображено, як у дзеркал?, у книз? ?суса Навина: перех?д через Йордан (глави 3 ? 4), перше святкування Пасхи в Об?цяному Кра? (5: 10-12), зустр?ч ?суса з вождем во?нства Господнього (5:13-15). Перемоз? Мойсея над ?гиптянами в?дпов?да? перемога ?суса над жителями Ханаану. Близьк?сть книг Вих?д ? ?суса Навина видно нав?ть у деталях. Жест, яким ?сус простяга? св?й меч у б?к ворожого м?ста (8:18), нагаду? жест, яким Мойсей простяга? св?й посох, закликаючи на ?гипет божу кару (Вих. 10:13). Один ? той же образ ? ≪ст?на води≫ (?вр. нед; дуже р?дк?сне слово) вжито у Вих. 15:8 ? Нав. 3:13-16. Як ? в Вих. 4:25, в Нав. 5:2-3 обр?зання проводять кам'яними (крем'яними) ножами. Нарешт?, як в Вих. 12:23 кров на одв?рках захища? д?м в?д смерт?, так ? в Нав. 2:18-21 червоний шнурок у в?кн? у Рахав ряту? ?? р?д в?д знищення.
• Дал? (глави 13 ? 21) йде розпов?дь про розпод?л завойованих земель м?ж ?зра?льськими племенами. У розум?нн? автор?в книги ?суса Навина кордону ?зра?лю в ц?лому, так само як ? меж? окремих племен, встановив сам Бог, ? тому волод?ння кожного з племен описано з ус??ю можливою старанн?стю. Перед нами, по сут?, докладний опис географ?? древньо? Палестини. Цей опис явно не однор?дний. ≪Над?лам≫ племен? Юди прид?лено ш?стдесят три в?рш?: опис меж над?лу ? докладний список селищ Юди, розд?лених по округах (гл. 15). Племен? Вен?ам?на прид?лено в?с?мнадцять в?рш?в: опис меж над?лу ? докладний список селищ (18:11-28). Решт? племенам д?ста?ться всього по к?лька в?рш?в. Очевидно, для автора цих текст?в земл? Юди й Вен?ямина, як? в?дпов?дають територ?? Юдейського царства й Юде? п?сляполонного часу, представляли б?льший ?нтерес (або просто були краще йому знайом?), н?ж решта Палестини. У Нав. 11:13; 15:63; 16:10; 17:11-12 ми зустр?ча?мо зауваження про те, що рядом найважлив?ших м?ст древньо? Палестини ?зра?льтяни так ? не опанували. Проте ц? розр?знен? зауваження не впливають на загальну картину повного тр?умфу ?зра?льтян над жителями Ханаану.
• Останн? глави книги (22 ? 24) ? прощальн? промови ?суса Навина. У них повторюються основн? положення Второзаконня  ? прощально? промови Мойсея.

З початку археолог?чних досл?джень у Палестин? вчен? прагнули в?дшукати сл?ди ?врейського завоювання Ханаану, яке описано в книз? ?суса Навина. Справд?, розкопки п?дтвердили, що близько XIII ст. до н. е.. (час, до якого заведено в?дносити завоювання Ханаану ?зра?льтянами) б?льш?сть м?ст стародавньо? Палестини було зруйновано ? спалено. Але в м?ру того як вдосконалювалися методи датування археолог?чних знах?док, ставало очевидним, що ц? руйнування були не одночасн?. Скаж?мо, загибель ханаанського м?ста Лах?ш (найб?льше з розкопаних м?ст т??? епохи на територ?? Юде?) належить до середини XII ст. до н. е., а спалення Хацору (головне м?сто Ханаану в середин? II тис. до н. е.) ? до XIII ст. до н. е. Можливо, що як?сь з цих руйнувань пов'язан? не з появою в Палестин? древн?х ?зра?льтян, а з походами ?гипетських фараон?в до Аз?? або ж з навалою ≪народ?в моря≫ . Поява в XIII?XII ст. до н. е. нових поселенц?в в горах Юде? та Самар??  ? на територ?? майбутн?х ?зра?лю та Юде? ? поста? перед сучасними археологами не як митт?ве завоювання, а як складний ? тривалий процес, в який були залучен? представники р?зних матер?альних культур. Особливу проблему представля? хронолог?я ?рихону ? Аю. Британський археолог Дж. Гарстанг, який розкопав ?рихон в 1930-х роках, виявив фундаменти потужних укр?плень, як? в?н ототожнив з? ст?нами, згаданими у книз? ?суса Навина. Однак подальш? досл?дження показали, що зм?цнення ?рихону сл?д датувати б?льш ранн?м часом, а до XIII?XII ст. до н. е. вони вже к?лька стол?ть лежали в ру?нах. Так само йде справа ? з А?м: розкв?т цього м?ста припада? на III тис. до н. е., а в II тис. до н. е. в?н був у запуст?нн?. Деяк? ?сторики, спантеличен? результатами археолог?чного досл?дження Палестини, ставлять ?х п?д сумн?в (наприклад, припускають, що стародавн? ?рихон ? Ай знаходилися в якихось ?нших м?сцях, а не там, де зараз ведуться розкопки). ?нш? виходять з того, що не можна п?дходити до б?бл?йних опов?док як до ?сторичного документа: для автор?в ≪девтероном?чно? ?стор??≫ важливий був насамперед урок, який вони хот?ли донести до свого читача. Щоб зробити цей урок б?льш наочним, вони могли перенести в минуле св?й ?деал ?диного ? благочестивого ?зра?лю, а поява ?врейського народу в Палестин? представити як швидке завоювання. Розпов?дь про це завоювання ув?брала в себе традиц?? з р?зних епох.

Зг?дно з розрахунками вчених Кембр?джського ун?верситету (Велика Британ?я), описана у десятому розд?л? Книги ?суса Навина розпов?да?ться про боротьбу ?вре?в з п'ятьма царями Ханаану ? сталася 30 жовтня 1207 року до Р. Х. Вона в?дпов?да? затемненню Сонця ^[2]

• Новый библейский комментарий. Ч.1. Ветхий Завет. Книга Бытие ? книга Иова ? СПб.: Мирт, 2000. ? С. 318?323.
• Библейский справочник Геллея. Электронная версия книги.
• Книга ?суса Навина. У переклад? ?. Хоменка
• Переклад книги укра?нською О. Гиж?
• The Book of Joshua. The Jewish Encyclopedia.