Кловський палац
Кловський палац ? резиденц?я Верховного Суду Укра?ни ( 2011 )
50°26′31″ пн. ш. 30°31′57″ сх. д.  /  50.442139° пн. ш. 30.532639° сх. д.  / 50.442139; 30.532639 Координати : 50°26′31″ пн. ш. 30°31′57″ сх. д.  /  50.442139° пн. ш. 30.532639° сх. д.  / 50.442139; 30.532639
Статус	Верховний Суд Укра?ни
Статус спадщини	пам’ятка арх?тектури
Кра?на	Укра?на : ISO3166-1 alpha-3: UKR ; ISO3166-1 цифровий: 804 ;
Розташування	Ки?в ( вул. Пилипа Орлика , 8)
Тип буд?вл?	палац
Арх?тектурний стиль	бароко
Автор про?кту	Петро Не?лов
Арх?тектор	Петро Не?лов , Степан Ковн?р
Буд?вник	Ки?во-Печерська лавра
Буд?вництво	1761 (реконструкц?я ? 2009)
Кловський палац (Ки?в)
Кловський палац у В?к?сховищ?

Кло?вський пала?ц  ? пам'ятка арх?тектури нац?онального значення XVIII стол?ття у Ки?в? . Споруджений у 1756 роц? для розм?щення почесних гостей Ки?во-Печерсько? лаври . Назва походить в?д м?сцевост? Клов , де розташований палац.

В останн?й чверт? XI стол?ття (точна дата нев?дома) в м?сцевост? Клов колишн?м ?гуменом Ки?во-Печерсько? лаври Стефаном був заснований Кловський монастир . П?зн?ше Стефан був обраний ?пископом Володимиро-Волинським, а монастир та навколишн? земл? передав Лавр?. На початку XVIII стол?ття тут було одне з так званих ≪задв?р'?в≫ Лаврсько? друкарн? , що виконувало господарч? функц??: тут стояло к?лька дерев'яних буд?вель ? дерев'яна церква Покладення Ризи Пресвято? Богородиц?. 1737 року арх?мандритом Лаври став ?лар?он Негрембецький, який привласнив Клов та використовував його як л?тню дачу. Проте через к?лька рок?в, коли у 1740 роц? ?лар?он помер, Кловське задв?р'я знову в?д?йшло п?д управл?ння Лаврсько? друкарн?.

У лютому 1753 року Ки?во-Печерська лавра уклала угоду з петербурзьким арх?тектором Петром Не?ловим щодо спорудження та реконструкц?? низки буд?вель у р?зних м?сцевостях Ки?ва, що належали Лавр?, зокрема, на Клов?. До цього П. Не?лов розробив у 1752 роц? про?кт цегляного двоповерхового палацу, який мав постати на Клов? зам?сть старо? дерев'яно? споруди.

М. Закревський у сво?й прац? ≪Л?топис ? опис м?ста Ки?ва≫ вказу? автором про?кту Йогана Шеделя , вт?м, це не п?дтверджу?ться ?сторичними документами. 1747 року Й. Шедель вийшов у в?дставку, мешкав у передм?ст? Ки?ва Дем??вц? , де ? помер 10 лютого 1752 року.

У 1753?1754 роках було зведено начорно лише перший поверх майбутнього палацу. П. Не?лов не м?г повноц?нно керувати буд?вництвом, адже входив до команди арх?тектор?в Царського палацу (сучасний Мар??нський палац ), а в лютому 1756 року взагал? повернувся до Санкт-Петербургу. Тому 13 червня 1755 року Ки?во-Печерська Лавра уклада? контракт з? сво?м п?дданим, майстром Степаном Ковн?ром . У вересн? того ж року С. Ковн?р завершив зведення другого поверху палацу. У 1756?1760 роках проводилися внутр?шн? роботи над ?нтер'?рами за участю народних майстр?в. 1757 року Лавра уклала угоду з малярем та золотарем Венед?ктом Фр?др?хом на низку роб?т, зокрема, розпис плафону у велик?й зал? Кловського палацу. Для розпис?в на полотн? Лавра у 1760 роц? виняйняла К?ндрата Андре?ва, ?конописця з м?стечка Сорокошич? на Черн?г?вщин?, проте у документах початку 1761 року виявля?ться, що ?конописець п'? на робочому м?сц? ? виконав лише частину обумовлених роб?т. Нев?домо, коли майстер зак?нчив свою роботу ? чи зак?нчив взагал?. Також над ?нтер'?рами Кловського палацу працювали кахельних справ майстри Петро Баранов ? Семен Род?н з Ново-Печерського Чолнського монастиря. 1758 року неподал?к палацу для господарських потреб васильк?вськ? тесл? ?ван Потребнячко, Павло Бухало та Степан Березаня поставили в?тряний млин, у 1760 роц? в садиб? влаштовано колодязь.

Документального св?доцтва про точний р?к завершення буд?вництва нема?, проте х?д виконання буд?вельних ? опоряджувальних роб?т св?дчить про 1761 р?к.

Одночасно з буд?вництвом почалося впорядкування садиби. 1754 року садовий майстер Василь Скоб??в, який працював над створенням парку при Царському палац?, склав про?кт регулярного парку ? при Кловському палац?. Того ж року про?кт було затверджено, проте з нев?домих причин роботи почалися т?льки у вересн? 1755 року. Було створено оранжерею, яка вже незабаром д?лилася саджанцями апельсин?в, мандарин?в ? лимон?в ?з садом при Царському палац?. З вересня 1758 року над садом працював садовий майстер Йоганн Блех, який розгорнув активну д?яльн?сть, проте вже в липн? 1759 його зм?нив черн?г?вський майстер Онуфр?й Л?тоньовський (за ?ншими джерелами ? Летоп?овський). Останн?й почав активно висаджувати груш?, яблун?, сливи, вишн?, гор?х, виноград тощо, за його зв?том ≪у наявност? було 2125 дерев≫. Щор?чний контракт з Л?тоньовським продовжували дв?ч?, проте коли майстер п?шов, Кловський сад став поступово занепадати.

Приблизно у 1764 роц? у Кловському палац? м?стилася Лаврська друкарня (за ?ншими джерелами ? лише був про?кт перенесення друкарн? на Клов, проте остаточного р?шення не було прийнято). 1768 року почалася рос?йсько-турецька в?йна , ? в 1770 роц? в палац? був створений спочатку склад пров?анту, а п?зн?ше ? в?йськовий шпиталь. Тод? ж для передач? Кловського палацу В?йськовому шпиталю був створений перший з в?домих опис?в палацу. 1776 року палац самов?льно зайняла Укра?нська кригс-ком?сар?атська ком?с?я, яка зав?дувала матер?альним забезпеченням арм??. 1784 року арх?мандрит Ки?во-Печерсько? лаври звернувся до генерал-губернатора графа Рум'янцева ?з проханням повернути Кловський палац Лавр? або змусити ком?с?ю, яка дос? займала будинок, сплачувати Лавр? щор?чну орендну плату. Проте це прохання не було задоволене, ? в 1786 роц? Кловський палац остаточно в?д?йшов до казни. За роки перебування в ньому в?йськових установ було л?кв?довано церкву Покладення Ризи Пресвято? Богородиц?, церковне начиння передано до Козелецького Свято-Георг??вського монастиря.

У 1809 роц? в Ки?в? було засновано чолов?чу г?мназ?ю. Спочатку вона розташовувалася на Подол? , проте для не? планувалося буд?вництво спец?ального прим?щення в Кловському урочищ?. В т? часи у Кловському палац? мешкав цив?льний губернатор Петро Панкрать?в. П?сля його раптово? смерт? у 1810 роц? попечитель В?ленського навчального округу князь Адам Чарторийський звернувся до м?н?стра народно? осв?ти графа Розумовського ?з проханням передач? Кловського палацу п?д г?мназ?ю. Це прохання було задоволене, ? ки?вський в?йськовий губернатор М. Милорадович розпорядився передати палац маршалку Ки?всько? губерн?? Адаму Ржевуському для ремонту ? перепланування. 29 липня 1810 року директор г?мназ?? Як?в Мишковський прийняв за описом прим?щення Кловського палацу, проте було видно, що палац потребу? значного ремонту, дерев'ян? прилегл? буд?вл? були у нап?врозваленому стан?, а всередин? палацу зовс?м не було мебл?в. Кр?м того, деякий час точилися ?нтриги щодо повернення палацу у розпорядження цив?льного губернатора, а г?мназ?? ? на Под?л. Врешт? 26 вересня пройшло освячення прим?щення г?мназ?? ? перш? 40 г?мназист?в почали заняття.

У 1811 роц? на Подол? сталася величезна пожежа , яка знищила майже все Нижн? м?сто. Коли п?шли чутки про можлив? п?дпали в ?нших районах м?ста, б?женц? з Подолу та мешканц? Печерська влаштували на подв?р'? та в саду г?мназ?? таб?р. Однак п?сля Под?льсько? пожеж? приб?чники ≪под?льського≫ вар?анту розм?щення г?мназ?? почали нов? ?нтриги: спочатку висувалися пропозиц?? в?ддати Кловський палац п?д поштову контору, пот?м ? розм?стити в ньому черниць под?льського Флор?вського монастиря , а п?зн?ше нав?ть ставили п?д сумн?в право г?мназ?? на волод?ння палацом ? садом. Для припинення ?нтриг це право було п?дтверджене ?мператорською грамотою. 30 с?чня 1812 року в?дбулося урочисте в?дкриття Ки?всько? вищо? г?мназ?? (з 1828 року ? Першо? чолов?чо?).

П?д час в?йни 1812 року в палац? тимчасово розташовувався в?йськовий шпиталь та тюрма для в?йськовополонених; 5 липня 1813 року Кловський палац було повернуто г?мназ??.

У 1833 роц? ?мператор Микола I затвердив статут Ки?вського ун?верситету , тому м?ська управа мала призначити д?лянку для зведення буд?вл? ун?верситету. Але Ки?вський навчальний округ уже волод?в земельною д?лянкою ? Кловським палацом та землями навколо нього. Тому вийшло розпорядження м?н?стерства, за яким округ в?ддавав частину сво?х земель на Клов? м?ськ?й управ?, а натом?сть отримував д?лянку для буд?вництва ун?верситету. 1834 року на колишн?х землях г?мназ?? було прокладено низку вулиць, зокрема сучасну вулицю Пилипа Орлика.

У Ки?вськ?й г?мназ?? в т? часи викладали М. Берлинський , М. Костомаров , навчалися майбутн? м?н?стр ф?нанс?в М. Бунге , ?сторик М. Закревський , ?сторик л?тератури М. Стороженко , художник М. Ге , л?тератор Василь Авс??нко, педагог В. Беренштам , дипломат Володимир Велецький, скульптор П. Забелло , актор ?полит Монахов, педагог О. Тулуб , ?сторик В?тал?й Шульг?н, директор Колег?? Павла ?ала?ана ?. Ничипоренко .

У 1857 роц? г?мназ?ю було переведено до нового, б?льш просторого будинку по сучасному бульвар? Шевченка , 14. Того ж року в прим?щенн? палацу була влаштована 2-а Ки?вська виставка с?льських ? рем?сничих твор?в.

В 1858 роц? на Липках сталася велика пожежа, в?д яко? значно постраждав Кловський палац. В?д буд?вл? залишилися лише ст?ни, дахове зал?зо та трохи буд?вельного л?су. Палац тод? ще належав г?мназ??, його подальша доля була невизначена. У липн? 1860 року до генерал-губернатора ?. Васильчикова звернувся митрополит ?сидор з проханням повернути буд?влю Кловського палацу у волод?ння духовного в?домства, для влаштування тут церкви для липських параф?ян, чи?ю церквою була досить далека церква Спаса на Берестов? . М?ська рада п?дтримала це прохання, але проти виступив навчальний округ ? його попечитель М. Пирогов мав нам?р влаштувати в Ки?в? 3-ю чолов?чу г?мназ?ю. В?н у березн? 1861 року звернувся до м?н?стра народно? осв?ти ?. Ковалевського з проханням про в?дкриття 3-? г?мназ?? у в?дновленому Кловському палац?, варт?сть реставрац?? якого, за п?драхунками арх?тектора навчального округу П. Шлейфера , становила 42 тис. рубл?в. М?н?стр п?дтримав це прохання, проте духовне в?домство, користуючись впливом обер-прокурора Синоду графа Олександра Толстого , домоглося свого, хоча й частково. 13 с?чня 1862 року ?мператор Олександр II ухвалив передати Кловський палац духовенству, проте не п?д церкву, а для влаштування ж?ночого училища.

Училище, де навчалися д?вчата духовного звання, в?дкрилося у 1861 роц? ? перебувало у тимчасовому прим?щенн? при Соф?йському собор? . 1863 року зак?нчився ремонт у Кловському палац? ? училище пере?хало туди. 22 вересня палац був освячений, тут було влаштовано училищну церкву Святих Жон-Мироносиць.

У лютому 1864 року ?парх?альний арх?тектор П. Спарро розробив про?кт перебудови ? розширення Кловського палацу, проте про?кт визнали занадто дорогим. П?сля переробки ? зниження кошторису про?кт знову було в?дхилено ? передано на експертизу до Ком?тету з? спорудження Володимирського собору . Арх?тектор Олександр Беретт? , який будував собор, запропонував св?й вар?ант, який було погоджено, ? вл?тку 1865 роц? почалися буд?вельн? роботи. З зах?дного фасаду до училища були прибудован? дв? прибудови, внасл?док чого прямокутна до того буд?вля набула форми л?тери ≪П≫.

У вересн? 1872 року арх?тектор Василь Дейнека п?дготував ще один про?кт перебудови палацу, за яким до л?вого ? правого бок?в головного фасаду прибудовувалися дв? триповерхов? прибудови, а посередин? споруджувався трет?й поверх. Цей про?кт було вт?лено в життя у 1873?1875 та 1878 роках, але трет?й поверх був заввишки лише 3,5 аршини (2,45 м).

У 1897 роц? зам?сть дерев'яних сход?в були споруджен? кам'ян?. 1900 року ?парх?альний арх?тектор ?. ?рмаков прибудував до п?вн?чного крила одноповерхову л?карню. Наступного, 1901 року в?н зробив низку перебудов, як? значно зм?нили вигляд палацу: трет?й поверх було надбудовано до нормально? висоти, горище на третьому поверс? головного фасаду переобладнано п?д спальн?, середню частину головного корпусу розширено вглиб двору, в церкв? п?днято стелю з хорами, зб?льшено прим?щення ?дальн? та рекреац?йно? зали, зб?льшено вестибюль, головн? сходи з чавуну зам?нили на кам'ян? та перем?стили до б?льш зручного м?сця. 1908 року за про?ктом ?рмакова були надбудован? два поверхи над прим?щенням л?карн? (яка до цього була одноповерховою), у 1909 роц? дерев'яну п?длогу зам?нили на паркетну, у 1910 роц? проведено електричне осв?тлення зам?сть газового.

У 1917 роц? ж?ноче училище було розформовано. У с?чн? 1918 роц? в Кловському палац? пройшов Укра?нський церковний собор.

У 1918?1920 роках в палац? розташовувалися шпитал? та р?зн? в?йськов? частини, у 1920 роц? в прим?щенн? колишньо? церкви влаштували клуб. П?д час окупац?? Ки?ва польським в?йськом у травн?-червн? 1920 року буд?вля палацу зазнала значних пошкоджень. Палац почав потроху руйнуватися. Навесн? 1924 року його почали розбирати на цеглу. Були роз?бран? боков? п?зн?ш? прибудови, але за приписом ком?с?? у склад? Федора Ернста , арх?тектора Павла Андре?ва ? виконавця громадських роб?т Федора Олтаржевського розбирання було припинене. 1926 року ком?с?я у склад? ?нспектора Ф. Ернста, арх?тектора Д. Дяченка ? представника Всеукра?нського Археолог?чного ком?тету при ВУАН К. Мощенка склала акт про стан буд?вл?, в якому п?дкреслювалося художн? ? ?сторичне значення будинку та вказувалося на необх?дн?сть реставрац??. Проте в м?ському бюджет? не було кошт?в на реставрац?ю, тому голова окрвиконкому П. Любченко звернувся до Наркомату осв?ти, якому фактично належав Кловський палац як колишн?й осв?тн?й заклад, ?з запитом, чи ? в Наркомату кошти на в?дновлення будинку протягом двох найближчих рок?в, а якщо н?, то окрвиконком продовжить розбирання палацу. Одночасно було створено чергову ком?с?ю з п'яти ос?б, зокрема К. Мощенка ? Ф. Ернста, для прийняття остаточного р?шення про долю Кловського палацу. Висновок був неоднозначним ? тро? член?в ком?с?? ухвалили можлив?сть розбирання задля забезпечення роботою безроб?тних, а дво? (Мощенко ? Ернст) категорично не погодилися ? внесли в протокол окрему думку щодо Кловського палацу як пам'ятки всесоюзного значення. Останн?х п?дтримав заступник наркома осв?ти Ряппо та зав?дучий Укрнаукою Яворський. Врешт?-решт м?ська влада почала шукати шляхи збереження ? в?дбудови пам'ятки арх?тектури. Протягом наступних чотирьох рок?в йшли активн? пошуки нових власник?в палацу, на який претендували к?лька установ, проте жодна з них не мала грошей на реставрац?ю палацу, що потроху руйнувався.

У 1930 роц? новий власник знайшовся, ним став ?нститут сил?катно? промисловост?, який одразу п?сля прийняття палацу почав його в?дбудову. З вересня 1931 року будинок уже експлуатувався, а повн?стю реставрац?йн? роботи завершилися 1932 року. 1931 року обговорювалася можлив?сть надбудови двох поверх?в, проте експертна ком?с?я не дала на це згоди. ?нститут сил?катно? промисловост? припинив свою д?яльн?сть у 1936 роц?, а в 1940 роц? в Кловському палац? розм?щувалися Геолог?чне управл?ння УРСР, ф?зико-х?м?чна лаборатор?я Укргеолог?? та лаборатор?я Укрнафторозв?дки.

П?сля Друго? св?тово? в?йни в Кловському палац? розм?щувалося М?н?стерство геолог?? УРСР.

У червн? 1967 року Рада М?н?стр?в УРСР прийняла постанову про створення музею ≪Укра?на у Велик?й В?тчизнян?й в?йн? 1941-45 рр.≫ Для музею планувалося побудувати окреме прим?щення, проте з нев?домих причин н?яких д?й не було проведено. 1973 року вийшла повторна постанова Ради М?н?стр?в УРСР про створення музею ? про в?дведення п?д музейн? прим?щення Кловського палацу. В палац? пройшли ремонтно-реставрац?йн? роботи ? 17 жовтня 1974 року в ньому в?дкрився Укра?нський державний музей ?стор?? Велико? В?тчизняно? в?йни 1941?1945 рр. Проте ще у 1971 роц? вийшла постанова про спорудження на берез? Дн?пра мемор?ального комплексу ≪Мемор?ал Слави≫, в рамках якого в 1977 роц? передбачалося в?дкриття Музею ?стор?? Велико? В?тчизняно? в?йни.

Наближалося святкування 1500-р?ччя Ки?ва, тому в 1978 роц? постановою Ради М?н?стр?в УРСР було ухвалено створення Музею ?стор?? Ки?ва . 1981 року в?дкрився ≪Мемор?ал Слави≫, куди пере?хав Нац?ональний музей ?стор?? Укра?ни у Друг?й св?тов?й в?йн? , а Кловський палац розпорядженням Ради М?н?стр?в УРСР було передано Музею ?стор?? Ки?ва. 26 травня 1982 року в?дбулося урочисте в?дкриття.

У 1994?1996 Каб?нет М?н?стр?в Укра?ни намагався передати Кловський палац для розм?щення в ньому в?йськово? колег?? та Верховного Суду. Довгий час йшла боротьба за палац, проте 31 липня 2003 року ^[1] Ки?вська м?ська рада передала Кловський палац з комунально? у державну власн?сть . Музей ?стор?? Ки?ва пере?хав до Укра?нського дому. Протягом 2003 ? 2009 рок?в було проведено реконструкц?ю для потреб Верховного Суду Укра?ни , п?сля яко? фасад палацу зазнав зм?н, було втрачено самобутн?й ?нтер'?р ? характерне планування прим?щень. ^{[ джерело? ]} Варт?сть реконструкц?? становила 134 м?льйони гривень ^[2] . Керувала реконструкц??ю арх?тектор Тетяна Ф?л?пова ^[3] . З 2009 року в Кловському палац? розташований Верховний Суд.

Кловський палац ? одним з ки?вських приклад?в стилю бароко . С. Ковн?р, який керував буд?вництвом, вн?с у композиц?ю та оформлення буд?вл? елементи укра?нсько? народно? арх?тектури. В буд?вл? палацу видно риси переходу до нових арх?тектурних форм, як? поширяться наприк?нц? XVIII стол?ття.

Будинок зводився двоповерховим, у 1863 роц? надбудовано трет?й поверх. Будинок цегляний, в план? ма? форму букви ≪П≫. Ст?ни декорован? рустованими лопатками ? п?лястрами , в?кна обрамлен? лиштвами з нап?вкруглими ? лучковими сандриками . Зам?сть барокових фронтон?в у композиц?? використан? трикутн? та лучков?.

Протягом свого ?снування Кловський палац зазнав низки реконструкц?й. Зг?дно з першим документальним описом, що припада? на 1769 р?к, палац був двоповерховим, кам'яним, виб?леним ззовн? вапном. Зал?зна покр?вля мала ш?сть цегляних димар?в. П?длога на першому поверс? була переважно цегляна, на другому ? дерев'яна, стел? дощат?, нетинькован?. На нижньому поверс? ? дво? прох?дних с?ней, з яких можна сходами п?днятися на другий поверх, де розташований зал на чотири в?кна, оббитий з п?длоги по в?кна панелями, ст?ни розписан? ≪грубим живописом≫, на стел? ? розмальований плафон. На фасад? та на тилов?й сторон? розташован? дерев'ян? галере?: на фасад? ? на чотирьох стовпах, по довжин? с?ней, з двору ? по вс?й довжин? будинку. П?д будинком знаходився невеликий льох з? сходами. На подв?р'? було ще три дерев'ян? будинки побутового призначення.

В опис? палацу, складеному у 1810 роц? директором Першо? ки?всько? г?мназ??, зазнача?ться, що у головному корпус? будинку було не б?льше одинадцяти к?мнат на першому поверс? ? десяти ? на другому. П?сля перебудови палацу п?д г?мназ?ю залишилося десять к?мнат внизу та в?с?м к?мнат з залою нагор?, боков? с?ни та фл?гел? були перетворен? на житло для вчител?в та персоналу.

Кловський палац у сестринських В?к?про?ктах
	Портал ≪Ки?в≫
	Портал ≪Арх?тектура≫
	?нформац?я у В?к?даних ?
	Кловський палац у В?к?сховищ? ?

• В. В. Ковалинський . Кловський палац [ Арх?вовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine .] // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни  / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни , НТШ . ? К . : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни , 2001­?2023. ? ISBN 966-02-2074-X .
• Устич Л., Шамра?ва А. Кловський палац // Зв?д пам'яток ?стор?? та культури Укра?ни: Ки?в: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 1.: А-К / Редкол. тому: В?дп. ред. П. Тронько та ?н. Упоряд.: В. Горбик , М. К?поренко, Л. Федорова. ? К.: Голов. ред. Зводу пам'яток ?стор?? та культури при вид-в? ≪Укра?нська енциклопед?я≫ ?м. М. П. Бажана, 1999. ? С. 470. ? ISBN 966-95478-1-4 .
• В. Ковалинський . З ?стор?? Кловського палацу // Ки?вськ? м?н?атюри. Книга перша. ? Вид. 2-ге, доп. ? К. : Купола, 2006. ? С. 7-115. ? 384 с. ? 1000 прим. ? ISBN 966-8679-05-9 .
• Ернст Ф. Л. Кловський палац// Ки?в. Пров?дник . ? К. : Держтрест ≪К.-Д.≫, 2-га Друкарня, 1930. ? С. 451?452.
• Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого ? К . : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. ? С. 265. (рос.)
• М. Шулькевич . З ?стор?? Кловського палацу // Киев. Архитектурно-исторический очерк. ? К. : буд?вельник, 1964. ? С. 41. ? 384 с. ? 1000 прим. ? ISBN 16000.

• Кловський палац [ Арх?вовано 25 серпня 2011 у WebCite ] на WikiMapia
• Пожежа у Кловському палац? ^{[ недоступне посилання з липня 2019 ]}
• ?нтер'?ри палацу (рос.)
• Кловский дворец (рос.)

п о р Визначн? м?сця Ки?ва   Храми та монастир? Ки?во-Печерська лавра  • Соф?йський собор  • Михайл?вський Золотоверхий монастир  • Андр??вська церква  • Видубицький монастир  • Кирил?вська церква  • Володимирський собор  • Покровський Голос??вський чолов?чий монастир  • Церква Богородиц? Пирогощо?  • Вознесенський Флор?вський ж?ночий монастир  • Церква Р?здва Христового  • Покровська церква  • Церква Миколи Притиска  • Покровський ж?ночий монастир  • Введенський чолов?чий монастир  • Тро?цький Кита?вський чолов?чий монастир  • Миколо-Тихв?нський монастир  • Пантелеймон?вський собор  • Церква святого Миколая на Аскольдов?й могил?  • Церква святого Олександра  • Костел святого Миколая  • Синагога Бродського  • Галицька синагога  • Велика хоральна синагога  • К?рха Свято? Катерини  • Кара?мська кенаса  • Ар-Рахма   Некропол? Д?юч?: Байкове кладовище  • Берковецьке кладовище  • Зв?ринецьке кладовище  • Л?сове кладовище  • Лук'ян?вське в?йськове кладовище  • Лук'ян?вське кладовище  • Пуща-Водицьке кладовище  • Солом'янське кладовище Не збереглися: Щекавицьке кладовище  • Аскольдова Могила  • Лук'ян?вське ?врейське кладовище М?сця масових розстр?л?в та поховань: Бабин Яр  • Бик?вня Мемор?али: Нац?ональний музей ?стор?? Укра?ни у Друг?й св?тов?й в?йн?  • Нац?ональний музей ≪Мемор?ал жертв Голодомору≫  • Мемор?ал В?чно? Слави  • Чорнобильський мемор?ал  • Бабин Яр (мемор?ал Голокосту)   Культура та розваги Оперний театр  • Колонна зала ?мен? Миколи Лисенка  • Ф?лармон?я  • Консерватор?я  • Будинок органно? та камерно? музики  • Театр ?мен? ?вана Франка  • Драматичний театр ?мен? Лес? Укра?нки  • Молодий театр  • Театр драми ? комед?? на л?вому берез?  • Ляльковий театр  • Оперета  • Мала опера Ки?ва  • Нац?ональна б?бл?отека Укра?ни для д?тей  • Нац?ональна б?бл?отека Укра?ни ?мен? В. ?. Вернадського  • Нац?ональна б?бл?отека Укра?ни ?мен? Ярослава Мудрого  • Нац?ональна наукова медична б?бл?отека Укра?ни  • Цирк  • К?ностуд?я ?мен? Олександра Довженка  • Палац ≪Укра?на≫  • Спортивний комплекс ≪Ол?мп?йський≫  • Стад?он ≪Динамо≫ ?м. Валер?я Лобановського  • Палац спорту  • ?подром  • Велотрек  • Ки?вський ун?верситет  • Ки?во-Могилянська академ?я  • Ки?вський пол?техн?чний ?нститут  • Конгресно-виставковий центр ≪Парковий≫  • М?жнародний виставковий центр  • ТРЦ ≪Океан-плаза≫  • Центральний ун?вермаг  • ТРЦ ≪Гул?вер≫   Площ? Бессарабська  • Галицька  • ?вропейська  • Контрактова  • Льв?вська  • Майдан Незалежност?  • Поштова  • Слави  • Соф?йська  • Укра?нських Геро?в  • Франка  • Михайл?вська   Вулиц? ? мости Хрещатик  • Бульвар Тараса Шевченка  • Володимирська вулиця  • Вулиця Михайла Грушевського  • Вулиця Богдана Хмельницького  • Вулиця Антоновича  • Велика Васильк?вська вулиця  • Прор?зна вулиця  • Ярослав?в Вал  • Вулиця Олеся Гончара  • Велика Житомирська вулиця  • Алея Геро?в Небесно? Сотн?  • ?нститутська вулиця  • Банкова вулиця  • Шовковична вулиця  • Вулиця Шота Руставел?  • Вулиця Саксаганського  • Вулиця ?вана Мазепи  • Бульвар Лес? Укра?нки  • Вулиця Петра Сагайдачного  • Андр??вський узв?з  • Борич?в Т?к  • Володимирський узв?з  • Набережно-Хрещатицька вулиця  • Берестейський проспект  • Проспект Пов?тряних сил Укра?ни  • Броварський проспект  • Проспект Миколи Бажана  • М?ст Патона   Транспорт Аеропорт ≪Борисп?ль≫  • Аеропорт ≪Ки?в≫  • Зал?зничний вокзал  • Станц?я Дарниця  • Станц?я Ки?в-Волинський  • Станц?я Почайна  • Центральний автовокзал  • Автостанц?я ≪Видубич?≫  • Р?чковий вокзал  • Метро  • М?ська електричка  • Швидк?сний трамвай  • Трамвай  • Тролейбус  • Автобус  • Р?чковий трамвай  • Фун?кулер  • Дитяча зал?зниця   Фортиф?кац?? Золот? ворота  • Цитадель  • Ки?вська фортеця  • Лисог?рський форт  • Ки?вський укр?плений район   Палаци та ма?тки Будинок вдови, що плаче  • Будинок з котами  • Будинок ?з химерами  • Будинок митрополита  • Будинок ?кскюль-Г?льденбанда  • Садиба Мурашка  • Будинок П?дгорського (Замок барона)  • Будинок Сиротк?на  • Будинок Трубецьких  • Генерал-губернаторський будинок  • Дача Хрущова  • Жовтневий палац  • Замок Р?чарда  • Кловський палац  • Мар??нський палац  • Особняк Беретт?  • Особняк Гальпер?на  • Особняк Зайцева  • Особняк Ковалевського  • Особняк Л?бермана  • Особняк Полякова  • Особняк Н?коли Терещенка  • Особняк Федора Терещенка  • Палац ≪Укра?на≫  • Шоколадний будиночок  • Корпус-палац санатор?ю ≪Конча-Заспа≫  • Буд?вля-палац Оф?су Президента Укра?ни  • Буд?вля Нац?онального банку Укра?ни  • Корпуси-палаци Нац?онального експоцентру Укра?ни   Парки та сади Парки Ки?ва  • Нац?ональний природний парк ≪Голос??вський≫  • Ботан?чний сад ?м. Гришка  • Ботан?чний сад ?м. Фом?на  • Ботан?чний сад НУБ?П  • Парк Шевченка  • Хрещатий парк  • Мар??нський парк  • М?ський сад  • Володимирська г?рка  • Аскольдова Могила  • Парк ≪Березовий гай≫  • Парк В?чно? Слави  • Парк ≪Ки?в у м?н?атюр?≫  • Пейзажна алея  • Г?дропарк  • Голос??вський парк  • Л?сопарк ≪Голос??вський л?с≫  • Парк партизансько? слави  • Парк ≪Перемога≫  • Парк ≪Пуща-Водиця≫  • Печерський ландшафтний парк  • Парк ?мен? ?вана Багряного  • Пол?техн?чний парк  • Зоопарк  • Парк Нац?онального експоцентру Укра?ни  • Садово-парковий комплекс ≪Феофан?я≫  • Сирецький парк  • Парк головно? астроном?чно? обсерватор?? НАН Укра?ни  • Парк кл?н?чно? л?карн? ≪Феофан?я≫  • Парк санатор?ю ≪Конча-Заспа≫  • Парк ≪Диск≫  • Парк ≪К?ото≫  • Парк л?карн? в?дновного л?кування МВСУ  • Парк ≪Покол≫  • Парк ≪Лиса гора≫  • Запов?дний парк ≪Жук?в остр?в≫  • Л?сопарк ≪Конча-Заспа≫  • Сквер Небесно? Сотн?  • Сквер Василя Стуса  • Сквер Геро?в Мар?уполя  • Латв?йський сквер  • Литовський сквер   Музе? Ки?ва Музей ?стор?? Укра?ни ( Скарбниця ; Укра?нсько? революц?? 1917?1921 рок?в ) • Музей ?стор?? Укра?ни у Друг?й св?тов?й в?йн?  • Музей вторсировини  • М?ський музей ≪Духовн? скарби Укра?ни≫  • Народно? арх?тектури та побуту Укра?ни  • Мама?ва Слобода  • Радянсько? окупац??  • Ки?вська картинна галерея  • Театрального, музичного та к?но-мистецтва Укра?ни ( Будинок Мар?? Заньковецько? ; Квартира В?ктора Косенка ) • Нац?ональний Художн?й музей  • Музей ав?ац??  • Музей ?стор?? Ки?ва ( Садиба на Кудрявц? ; Шолом-Алейхема ; Грушевського ; Укра?нсько? д?аспори ; Ш?стдесятництва ) • Музей ≪Кам'яниця ки?вського в?йта≫  • Музей одн??? вулиц?  • Аптека-музей  • Археолог?чний музей  • Нац?ональний музей бдж?льництва Укра?ни  • Музей видатних д?яч?в укра?нсько? культури ( Лес? Укра?нки ; Миколи Лисенка ; Михайла Старицького ) • Музей води  • Музей гетьманства  • Музей ?вана Гончара  • Пол?техн?чний музей  • В?йськово-?сторичний музей  • Золот? ворота  • Музей ?грашок  • Музей ?стор?? ветеринар??  • Музей ?стор?? Михайл?вського Золотоверхого монастиря  • Музей канал?зац??  • Музей космонавтики  • Музей-майстерня ?вана Кавалер?дзе  • Нац?ональний запов?дник ≪Ки?во-Печерська лавра≫  • Музей ?стор?? туалету  • ?сторико-арх?тектурна пам'ятка-музей Ки?вська фортеця  • Музей Ки?вського метропол?тену  • Музей книги та друкарства  • Музей л?тератури Укра?ни  • Арх?в-музей л?тератури та мистецтва Укра?ни  • Музей медицини  • Нац?ональний музей мистецтв ?мен? Богдана та Варвари Ханенк?в  • Мистецький арсенал  • Музей науки  • Педагог?чний музей  • Поштовий будинок  • Ки?вський л?тературно-мемор?альний музей Максима Рильського  • Мемор?альний будинок-музей Григор?я Св?тлицького  • Музей спортивно? слави Укра?ни  • Державний ?сторико-арх?тектурний запов?дник ≪Стародавн?й Ки?в≫  • Л?тературно-мемор?альний музей-квартира П. Г. Тичини  • Природничий музей ( Ботан?чний ; Геолог?чний ; Зоолог?чний ; Палеонтолог?чний ) • Музей хл?ба  • Музей ≪Чорнобиль≫  • Нац?ональний музей Тараса Шевченка ( Будинок-музей Тараса Шевченка ; Хата на Пр?орц? ) • Укра?нського народного декоративного мистецтва  • PinchukArtCentre  • Alex Art House  • Пам'ят? жертв голодомору  • Музей ?стор?? ки?вського транспорту  • Музей циркового мистецтва  • Нац?ональний музей народно? арх?тектури та побуту Укра?ни  • Музей головно? астроном?чно? обсерватор??  • Музей НаУКМА  • Музей зал?зничного транспорту  • Музей ?стор?? Десятинно? церкви

п о р Замки та палаци Ки?ва та Ки?всько? област?? Збережен? Зимовий палац ? Особняк Беретт? ? Садиба Гальпер?на ? Золот? ворота ? Особняк Аршавського ? Будинок ?з котами ? Будинок ?з химерами ? Кловський палац ? Ма?ток Л?бермана ? МЦКМ ФПУ ? Будинок Мазепи ? Мар??нський палац ? Будинок митрополита ? Садиба Мурашка ? Будинок П?дгорського ? Особняк Полякова ? Будинок Сиротк?на ? Особняк Н?коли Терещенка ? Особняк Федора Терещенка ? Будинок Трубецьких ? Нац?ональний палац мистецтв ≪Укра?на≫ ? Ки?вський укр?плений район ? Лисог?рський форт ? Ки?вська фортеця ? Садиба Б?льського ? Цитадель ? Шоколадний будиночок ? Замок барона Штейнгеля Частково збережен? Садиба фон Мекк Ру?ни Палац Браницьких (Руде Село) ? Палац Остен-Сакен?в Повн?стю зруйнован? Б?лоцерк?вський замок ? Биш?вський замок ? Богуславський замок ? Борисп?льський замок ? Броварський замок ? Гогол?вський замок ? Димерський замок ? ?ванк?вський замок ? Ки?вський замок ? Палац генерал-губернатора у Ки?в? ? Замок Корецьких (Л?сники) ? Макар?вський замок ? Переяславська фортеця ? Ржищ?вський замок ? Рож?вський замок ? Ставищенський замок ? Фаст?вський замок ? Хабенський замок ? Чорнобильський замок ? Чорногородський замок ? Садиба Яготин

п о р Ки?в час?в Гетьманщини (1648?1764) Церкви Георг??вська ? Благов?щенська ? Богоявленський собор ? Воскресенська ? Борисогл?бська ? Костянтино?ленивська ? Добромик?льска ? ?лл?нська ? Катерининська ? Набережномик?льська ? Притиськомик?льська ? Феодос??вська ? Воскресенська ? Вс?хсвятська ? Трапезна Лаври ? Хрестовоздвиженська ? Р?здвянобогородицька ? Аннозачат??вська ? Мик?льська ? В?йськовий Мик?льський собор ? Трапезна (Мик?льський монастир) ? Малий Микола ? Георг??вський собор (Видубицький монастир) ? Трапезна (Видубицький монастир) ? Свято-Тро?цька ? Трапезна (Михайл?вський монастир) ? Трапезна (Соф?йський монастир) Дзв?ниц? Дзв?ниця на Дальн?х печерах ? Дзв?ниця на Ближн?х печерах Буд?вл?, споруди Мар??нський палац ? Кловський палац ? Будинок нам?сника ? Ковн?р?вський корпус ? Будинок митрополита ? Будинок консистор?? ? Кам'яниця в?йта ? Будинок Артемихи ? ≪Будинок Мазепи≫ ? Будинок Академ?? ? Фонтан Самсон ? Мур Дебоскета ? Брама Заборовського Фортиф?кац?я Староки?вська фортеця ? Печерська фортеця ? Мури Соф?йського монастиря ? П?вденна вежа Соф?йського монастиря ? Мури Лаври ? П?вденна вежа ? П?вн?чна вежа ? Онуфр??вська вежа ? Вежа Кущника Заклади Ки?во-Могилянська академ?я Под?? Розорення Ки?ва (1651) ? Облога Ки?ва (1658) ? Перех?д Ки?ва в?д Реч? Посполито? Московському Царству