Кейстут
|
|
|
|
1341
?
1382
|
Попередник:
|
утворення уд?лу
|
Наступник:
|
В?товт
|
|
1381
?
1382
|
Попередник:
|
Ягайло
|
Наступник:
|
Ягайло
|
|
Народження:
|
1297
Senieji Trakai
d
,
Тракайський район
,
Литва
|
---|
Смерть:
|
15 серпня
1382
Кревський замок
,
Крево
,
Велике княз?вство Литовське
|
---|
Причина смерт?:
|
задуха
|
---|
Кра?на:
|
Велике княз?вство Литовське
|
---|
Рел?г?я:
|
язичництво
|
---|
Р?д:
|
Гедим?нович?
|
---|
Батько:
|
Гедим?н
[1]
[2]
|
---|
Мати:
|
?вна Полоцька
|
---|
Шлюб:
|
Б?рута
[3]
|
---|
Д?ти:
|
В?товт
[4]
[5]
,
Товтив?л Кейстутович
,
Данута Кейстут?вна
,
Рим?айло
d
,
Бутав Кейстутович
,
Миклуша
d
,
Войдат
d
?
Сиг?змунд Кейстутович
[6]
|
Мед?афайли
у
В?к?сховищ?
|
Ке?йстут
(
лит.
K?stutis
;
1307
/
1309
[7]
?
15 серпня
1382
) ?
великий князь Литовський
(
1381
?
1382
)
[8]
. Уд?льний
князь Троцький
(до
1341
?
1382
)
[7]
[9]
,
Гродненський
?
Берестейський
[8]
. Сюзерен
Жемайт??
[8]
. Представник литовсько? династ??
Гедим?нович?в
. Син великого князя литовського
Гедим?на
. ?диноутробний брат
Ольгерда
. Молодший брат великого князя литовського
Явнута
. Скинув останнього з престолу в змов? з Ольгердом (
1345
). П?дступно захоплений на переговорах плем?нником
Ягайлом
? задушений. Батько великих княз?в Литовських
В?товта
та
Сиг?змунда
.
Кейстут народився м?ж
1307
?
1309
роками
[11]
[7]
; за ?ншими даними ? близько
1300
року
[8]
. В?н був сином великого князя
Гедим?на
, ?диноутробним братом
Ольгерда
[7]
.
П?сля смерт? Гедим?на
1341
року,
Велике княз?вство Литовське
успадкував молодший брат Кейстута
Явнут
.
1345
року Кейстут разом з? старшим братом
Ольгердом
вигнав ?внута з
В?льнюса
та правив у Зах?дн?й частин? Великого княз?вства Литовського.
1349
року на короткий час ув'язнив Ольгерда, п?сля чого домовився з ним про розпод?л державних обов'язк?в: Ольгерд збер?гав за собою верховну владу ? загальне кер?вництво державою та мав зосередитися на зд?йсненн? сх?дно? пол?тики Великого княз?вства Литовського. Кейстут перебирав на себе с?мейн? справи Гедим?нович?в, мав вести оборону зах?дних кордон?в княз?вства.
Зусилля Кейстута були сконцентрован? на заход?, Ольгердов? ? у сх?дн?й частин? Литви. Кейстут орган?зував захист Литви ?
Жмуд?
в?д
Тевтонських лицар?в
? наб?ги проти Ордену. Деяк? ?сторики стверджують, що таке сум?сне правл?ння двома братами не мало жодного прецеденту в ?вропейськ?й ?стор??
[
джерело?
]
.
Упродовж
1342
?
1382
рок?в Кейстут в?дбив близько 70 поход?в Тевтонського та близько 30-ти ? Л?вонського орден?в на литовсько-руськ? земл?, зд?йснив разом ?з Ольгердом понад 40 в?йськових поход?в на волод?ння хрестоносц?в
[
джерело?
]
. Брав участь у
битв? з хрестоносцями
1348
року б?ля р?чки Стрева (притока Н?мана), що завершилася нищ?вною поразкою литовсько-руського в?йська.
Близько
1352
року до волод?нь Кейстута була при?днана Берестейська земля.
У 50-60-х роках
XIV стол?ття
за його сприяння в?дбулось остаточне входження до складу Великого княз?вства Литовського Черн?гово-С?версько? (
1355
?
1356
), Ки?всько? (
1362
), Под?льсько? (бл.
1363
) ? Волинсько? земель.
1358
року, аби позбавити хрестоносц?в ?деолог?чно? мотивац?? задля агрес?? на Литву, Ольгерд та Кейстут розпочали переговори з ?мператором Священно? Римсько? ?мпер??
Карлом IV Люксембургом
? дали йому згоду охреститися разом з литовським народом. Однак, угода не була укладена, оск?льки литовц? висунули так? умови: повернути ?м ус? захоплен? у них хрестоносцями земл?, переселити Тевтонський орден у п?вденн? степи для захисту Рус? в?д
Золото? Орди
, й заявили про претенз?? Литви на всю Русь. Кейстут брав участь ? в ?нших переговорах литовсько? сторони з правителями Польщ?, Угорщини, лицарських орден?в та папською кур??ю. Сам або з Ольгердом пост?йно надавав в?йськову й дипломатичну допомогу одному з? сво?х брат?в
Любарту
в його боротьб? за Волинь ? Галичину з польським королем
Казимиром ??? Великим
та угорським королем
Людовиком I Угорським
(1348, 1350, 1351, 1365, 1368, 1370, 1376). Був учасником поход?в Ольгерда на Москву (1368, 1370 ? 1372).
1370
року об'?днан? сили княз?в Кейстута й
Ольгерда
разом з руськими (укра?нськими) князями розбили хрестоносц?в б?ля Рудави неподал?к в?д Кен?гсберга (тепер
Кал?н?нград
).
П?сля смерт? Оль?ерда (
1377
) Кейстут визнав великим князем Литовським його молодшого сина
Ягайла
. Але в листопад?
1381
року, д?знавшись про та?мний (ворожий йому) догов?р Ягайла з хрестоносцями,
п?дписаний у Давид?шках
31 травня
1380
, захопив В?льно й сам став великим князем. Розпочалася
громадянська в?йна
.
П?сля того, як
12 червня
1382
року Ягайло зд?йснив контрпереворот ?
20 липня
захопив Тракайський замок, в?йська Кейстута рушили на в?йсько Ягайла
[8]
. 3 серпня 1382 року суперники з?йшлися поблизу Трок?в (нин?
Тракай
). П?д приводом переговор?в Ягайло заманив Кейстута ? його сина В?товта до свого табору, де вони були ув'язнен?. Невдовз? Кейстута задушили у
Кревському замку
, а В?товтов? вдалося втекти у волод?ння Тевтонського ордену
[8]
.
Т?ло Кейстута спалили зг?дно з язичницьким обрядом у
В?льн?
.
- 1379:
н?м.
Wir... Kenstutte Herczoge zcu Tracken
[12]
(Ми… Кейстут, герцог
Трок?в
)
- З печатки:
лат.
S[igilum] Kynstvte dvx + de + Traken
(Печатка Кейстута, князя Троцького).
- ?м'я нев?доме, в?д
1351
- Б?рута
(ймов?рно, вбита
15 серпня
1382
)
- Патерг
(1348?1365)
- Войдат
(? ? п?сля 1362) ? князь
Чорно? Рус?
в?д
1347
- Войшв?л
(? ? бл. 1387)
- Бутав (Генрик)
(? ? п?сля 1381) ? князь Чорно? Рус? до
1381
- В?товт (Олександр) Великий
(1350 ? 27 жовтня 1430) ? великий князь литовський (1392?1430)
- Товтив?л (Конрад)
(? ? вересень 1390) ? князь Чорно? Рус? (1386?1390)
- Сиг?змунд
(п?сля 1350 ? 20 березня 1440) ?
князь трокайський
,
можайський
(1383),
стародубський
(1406?1432), князь Чорно? Рус? (?) (1390?1440), Великий князь Литовський (1 вересня 1432?1440)
- М?кловса (Мар?я)
(
1404) ? дружина великого князя тверського,
?вана Михайловича
(1357?1425)
- Данута (Анна)
(1362 ? 25 травня 1448) ? княгиня Варшави незадовго до 27 вересня 1376 по 8 грудня 1429 (чолов?к ? князь
Януш I Старший
(
пол.
Janusz I Starszy
[14]
)
- Римгайла (?лизавета)
(
1433) ? княгиня Мазов?? (4 лютого ? 30 червня 1392), дружина (1419?1421 роки, розлучен?)
Олександра Доброго
?
господаря
(во?води) Молдови.
- ↑
Е. К.
Кейстут
//
Энциклопедический словарь
?
СПб
:
Брокгауз ? Ефрон
, 1895. ? Т. XIVа. ? С. 897.
- ↑
Кейстут
//
Военная энциклопедия
?
СПб
:
Иван Дмитриевич Сытин
, 1913. ? Т. 12. ? С. 485.
- ↑
Бирута
//
Энциклопедический словарь
/ под ред.
И. Е. Андреевский
?
СПб
:
Брокгауз ? Ефрон
, 1891. ? Т. IIIа. ? С. 913.
- ↑
А. Э.
Витовт
//
Энциклопедический словарь
?
СПб
:
Брокгауз ? Ефрон
, 1892. ? Т. VIа. ? С. 574?576.
- ↑
Витовт
//
Военная энциклопедия
?
СПб
:
Иван Дмитриевич Сытин
, 1912. ? Т. 6. ? С. 418?420.
- ↑
Lundy D. R.
The Peerage
- ↑
а
б
в
г
д
е
Войтович 2000… 4.2.9. Кейстут Гедим?нович.
- ↑
а
б
в
г
д
е
Шабульдо 2007:168
- ↑
Stadnicki 1870, 1873, 1881.
- ↑
а
б
Акты Западной России...
СПб., 1846. T. 1., с. 1., документ № 1, п?сля 1340.
- ↑
T?gowski 1995:148.
- ↑
Codex diplomaticus Lithuaniae
1845:54, документ I.
- ↑
?мена подано за
Войтович Л.
Княз?вськ? династ?? Сх?дно? ?вропи (к?нець IX ? початок XVI ст.)
. Льв?в: ?нститут укра?нознавства, 2000.
- ↑
Jasi?ski Supruniuk K.
Siemowit III (ok. 1320?1381) //
Polski Słownik Biograficzny
. ? Warszawa ? Krakow : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiej?tno?ci, 1996. ? T. XXXVII/1, zeszyt 152. ? S. 74.
(пол.)
- Акты Западной России...
СПб., 1846. T. 1., с. 1-2.
- Raczynski, E.
Codex diplomaticus Lithuaniae
. Vratislaviae: Sumptibus Sigismundi Schletter, 1845.
- T?gowski J. Czy Kiejstut Giedyminowie był dwukrotnie ?onaty? //
Przegl?d Wschodni
-T.5. ? Z.3 (19). ? 1998. ? S.399-412
- T?gowski J. Chronologia urodze? dzieci Giedymina //
Genealogia-5
. ? 1995. ? S. 145?148.
- Wasilewski T. Synowie Giedymina W. ks. Litwy a nast?pstwo tronu po nim //
Annales Universi-tatis Marie Curie-Sklodowska
. ? Sectio F. Historia. ? 45. ? 1990. ? S. 124?137.
В?к?сховище
ма? мультимед?йн? дан? за темою:
Кейстут
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Генеалог?я та некропол?стика
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|