Квакерство

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Квакерство
Дата створення?/?заснування 1652
Логотип
Арх?ви збер?гаються у М?жнародний ?нститут соц?ально? ?стор?? d [1]
Засновник Джордж Фокс
Член у Zentralstelle fur Recht und Schutz der Kriegsdienstverweigerer aus Gewissensgrunden d ? Federal Council of Churches d ( 28 листопада 1950 )
Отриман? в?дзнаки
Нобелівська премія миру
Оф?ц?йний сайт (норв.)
CMNS:  Квакерство у В?к?сховищ?

Ква?кери , також Рел?г?йна Сп?лка Друз?в ( англ. Quakers , в?д д??слова to quake ≪трястися≫, ≪тр?пати≫; оф?ц?йна назва ? Рел?г?йна Сп?лка Друз?в (квакер?в), англ. Religious Society of Friends ) ? протестантська конфес?я у християнств? , в?дома сво?ми пациф?стськими настановами ? гуман?стичним спрямуванням.

Означення квакерства [ ред. | ред. код ]

Англ??ць Джордж Фокс в?д?грав велику роль у ?стор?? зародження ? поширення квакерського руху

Квакери називають себе Рел?г?йним товариством друз?в. Назву ≪квакер≫ отримали в?д ?нших християнських конфес?й, як? висм?ювали ?хн? танц? та тряс?ння, як? були поширен? в перш? дн? ?снування групи. Назва використовувалося спочатку противниками ц??? теч?? як образливе пр?звисько, а згодом стало самоназвою, ма? к?лька верс?й походження. Найб?льш ?мов?рна верс?я, зг?дно яко? засновник даного напрямку ? Джордж Фокс  ? на зас?данн? суду закликав суддю ≪тремт?ти перед ?м'ям Бога≫, за що той назвав Фокса ≪трепетуном≫. ?нша верс?я св?дчить, що ранн? квакери п?д час сво?х богослуж?нь здригалися. Третя верс?я припису? ранн?м квакерам твердження з приводу ≪духовного трепету≫ в?д в?дчуття пост?йно? присутност? живого Бога .

Доктрина ранн?х квакер?в, як ? протестантизму загалом, буду?ться на баз? християнського вчення про гр?х та спас?ння. У вчення Товариства Друз?в безпосередньо ? в переосмислено? форм? ув?йшли загальнопротестантськ? ?де?, висунут? М. Лютером ? Ж. Кальв?ном у ход? Реформац?? в ?вроп?: ≪т?льки Писання≫ (Sola Scriptura), ≪Т?льки в?рою≫ (Sola fide), ≪Т?льки благодаттю≫ (Sola gratia), ≪Слава т?льки Богу≫ (Soli Deo Gloria) ? принцип священства вс?х в?руючих.

Ц?нност?, що спов?дують квакери, можна охарактеризувати так, що кожна особа ма? можлив?сть отримати доступ до Божого духа, який ? всередин? не?. Оск?льки квакери в?рять, що Бог ? в кожн?й людин?, ? кожна людина може отримати доступ до Бога всередин? себе, без заступництва священик?в чи пастор?в, вони мають загальне священство для вс?х в?руючих; кожен член церкви квакер?в ? священиком у ц?й церкв? та може навчати ?нших ? давати св?дчення.

У центр? вс?х Церков Друз?в ? зустр?чей квакер?в, ? ?дея безпосереднього з?ткнення з божественним. Квакери розум?ють себе тими, кого очолю? Святий Дух. ?дея внутр?шнього хрещення ? причастя, всесв?тнього порятунку ? духовно? р?вност? залиша?ться сп?льною по вс?х галузях. Пастори, не мають б?льшого духовного авторитету, н?ж будь-хто ?нший. Ус? ф?л?? залучен? до роботи у сфер? соц?ально? справедливост? та миру. Пациф?зм залиша?ться характерною рисою руху квакер?в. Вс? Квакерськ? Конференц?? та Церкви в?ддан? ц?л?сност? та простот? способу життя. М?с?йна праця ? важливою для ?вангельських друз?в, а не для л?беральних ? консервативних квакер?в. Л?беральн? квакери визначають себе з точки зору доктрини ? б?льше в терм?нах л?тург?йно? форми, церковного життя ? особистого життя.

Мовчазне поклон?ння залиша?ться центральним для Л?беральних ? Консервативних Друз?в, нав?ть якщо воно тепер зазвичай обмежене годиною. Ц? квакери, як правило, сидять у кол? або квадрат?, ? мовчать доти, поки хтось у груп? не п?дн?меться, щоб говорити. Суть поляга? в тому, що таким чином людина говорить те, що Бог ?й каже, щоб под?литися ?ншими. Деяк? зустр?ч? абсолютно безшумн?; ?нш? можуть включати численн? розмовн? активност?. Богослуж?ння зак?нчу?ться п?сля рукостискань старших, п?сля чого кожен учасник може потиснути руку ближньому сус?дов?.

Пастирське поклон?ння розр?зня?ться за часом ? способом. Музика може бути у форм? г?мну або хору ? може супроводжуватися сп?вом або колективом або електричним гуртом або одним фортеп?ано. Зовн?шн? та?нства лише р?дко ? частиною пастирського поклон?ння ? залишаються необов'язковими. Н?як? зовн?шн? форми не вважаються сутт?вими.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Квакерський рух виник у середовищ? радикальних пуритан (дисидент?в або нонкомформ?ст?в) у роки Англ?йсько? революц?? середини XVII стол?ття .

Спочатку сп?лка квакер?в була в?дома як Християнська Сп?лка Друз?в Внутр?шнього Св?тла . Назва ≪квакери≫ використовувалась спочатку супротивниками ц??? теч?? як образливе пр?звисько та згодом вона стала самоназвою. Про походження назви ? дек?лька верс?й. Наймов?рн?ша та, за якою засновник ц??? теч?? ? Джордж Фокс ( George Fox ) на зас?данн? суду закликав суддю ≪трепетати перед ?менем Бога≫, за що той назвав Фокса квакером , тобто досл?вно ≪трясуном≫ або ≪тремтячим≫. [2] ?нша популярна верс?я стверджу?, що ранн? квакери п?д час сво?х богослуж?нь трусилися при сходженн? на них Святого Духа . [3] Третя верс?я припису? ранн?м квакерам тверждення з приводу ≪духовного трепету≫ в?д пост?йного в?дчуття присутност? живого Бога . [4]

Датою виникнення квакерства зазвичай уважають 1652 р?к (?нод? 1648 , коли Дж. Фокс вперше виступив ?з пропов?ддю). В?домою квакерською мученицею була Мер? Да?р , страчена 1 червня 1660 року.

Квакери в?дом? тим, що вони не приймають насилля у будь-як?й форм?, а також широкою соц?альною д?яльн?стю, спрямованою на утвердження у сусп?льств? ?деал?в гуман?зму та пациф?зму .

Число посл?довник?в квакерства у св?т? на сьогодн? становить близько 360 000 ос?б. [5] Найб?льша за чисельн?стю громада квакер?в зосереджена у  П?вн?чн?й Америц? (переважно у США ), також в Африц? Кен?? ) та ?вроп? Велик?й Британ?? ).

Теолог?я та вчення квакер?в [ ред. | ред. код ]

Теолог?чн? переконання квакер?в значно в?др?зняються, залежно в?д того, про яку сп?льноту квакер?в йдеться. Б?льш?сть квакер?в в?рять у пост?йне одкровення: Бог пост?йно в?дкрива? ?стину безпосередньо людям. Джордж Фокс, сказав: ≪Христос прийшов, щоб Сам навчати Св?й народ≫. Квакери часто зосереджуються на спробах в?дчути присутн?сть Бога. Як писав ?саак Пен?нгтон у 1670 роц?: ≪Недостатньо чути про Христа чи читати про Христа, але в?дчувати, що в?н ? мо?ю частиною, мо?м життям ? мо?ю основою…≫. Квакери в?дкидають ?дею священик?в, в?руючи у священство вс?х в?руючих. Деяк? висловлюють свою концепц?ю Бога, використовуючи так? фрази, як ≪внутр?шн? св?тло≫, ≪внутр?шн? св?тло Христа≫ або ≪Святий Дух≫.

Консервативн? друз?  под?ляють деяк? переконання Фокса та його ранн?х друз?в. Багато консерватор?в вважають себе квакерами, чия в?ра найб?льш в?дпов?да? перв?сн?й доктрин? квакер?в, стверджуючи, що б?льш?сть друз?в ≪в?докремилися≫ в?д них у 19 та 20 стол?ттях. Консервативн? квакери дов?ряють безпосередньо Богу. Вони в?дкидають ус? форми рел?г?йно? символ?ки та зовн?шн? та?нства, так? як ?вхарист?я та хрещення. Консерватори не в?рять у вза?мозв'язок практик зовн?шн?х обряд?в ?з в?дносинами з Богом через Христа. В?рять, що свят?сть може ?снувати в ус?х видах д?яльност? повсякденного життя ? ? що все життя ? священним у Боз?.

?вангельськ? друз? вважають ?суса Христа сво?м особистим Господом ? Спасителем та мають под?бн? рел?г?йн? переконання з ?ншими ?вангельськими християнами. Вони в?рять ? високо ц?нують спокутну м?с?ю Христа на хрест?, б?бл?йну непогр?шн?сть ? потребу в стосунках з Богом. Вони в?рять, що Церква друз?в-?вангелист?в ма? на мет? ?вангел?зувати людей у св?т?, духовно перетворювати ?х через Божу любов та через соц?альне служ?ння ?ншим. Вони вважають Б?бл?ю безпомилковим Словом Божим.

Друз? ?урн??  ? сучасн? посл?довники ?вангельсько? теолог?? квакер?в, визначено? Джозефом Джоном Герн?, британським квакером 19-го стол?ття. Вони становлять 49 % в?д загально? к?лькост? квакер?в у всьому св?т?. Вони бачать ?суса Христа сво?м Учителем ? Господом та в?ддають перевагу т?сн?й сп?впрац? з ?ншими протестантськими християнськими Церквами. Друз? ?урн?? вр?вноважують авторитет Б?бл??, сл?в Бога з особистим, безпосередн?м переживанням Бога у сво?му житт?. ? д?ти, ? доросл? беруть участь у рел?г?йн?й осв?т?, яка наголошу? на ортодоксальному християнському вченн? з Б?бл??. Друз? ?урн?? п?дтримують ряд ортодоксальних християнських доктрин, як-от т?, що м?стяться в Р?чмондськ?й декларац?? в?ри.

Друз? святост? перебувають п?д значним впливом руху святост?, зокрема вчення Джона Уесл? про християнську досконал?сть. Повна любов до Бога ? людства, Христос дозволя? в?руючим позбутися добров?льного гр?ха. Це було дом?нуючим поглядом у квакеризм? в Сполученому Корол?вств? та Сполучених Штатах у 19 стол?тт? ? вплинуло на ?нш? г?лки квакерства.

Л?беральний квакеризм . Под?бно до консервативних друз?в, л?берали в?дкидають як рел?г?йну символ?ку й та?нства, так ? хрещення та ?вхарист?ю. Б?бл?я залиша?ться центром у поклон?нн?, але Святе Письмо ма? поступитися м?сцем Божому провадженню, якщо Бог веде ?х так, н?би це суперечить Б?бл??. Багато друз?в також перебувають п?д впливом л?беральних християнських теолог?в ? сучасно? б?бл?йно? критики. Вони часто приймають непропозиц?йну б?бл?йну герменевтику, як-от в?ру в те, що Б?бл?я ? антолог??ю в?рувань ? почутт?в людських автор?в щодо Бога, а не Святе Письмо, ? що прийнятними ? р?зноман?тн? тлумачення Святого Письма.

Друз?-ун?версал?сти дотримуються рел?г?йного плюрал?зму: ?сну? багато р?зних шлях?в до Бога та розум?ння, в тому числ? й нехристиянських, як? ? такими ж д?йсними, як ? християнське розум?ння. Група була заснована наприк?нц? 1970-х Джоном Л?нтоном.

Меншина Друз?в ма? погляди, под?бн? до постхристиянських нете?ст?в в ?нших церквах, таких як Море В?ри, яке виникло з Англ?кансько? церкви. Це переважно ате?сти, агностики та гуман?сти, як? все ще ц?нують членство в рел?г?йн?й орган?зац??. Першою орган?зац??ю друз?в-нете?ст?в було Гуман?стичне товариство друз?в, засноване в Лос-Анджелес? в 1939 роц?. Вона залишалася невеликою ? була поглинена Американською гуман?стичною асоц?ац??ю.

Поширення та сучасний стан ≪рел?г?йно? сп?льноти друз?в≫ [ ред. | ред. код ]

Квакерство зародилося в Англ?? та Уельс? та швидко поширилося в ?рланд??, Н?дерландах, Барбадос? й П?вн?чн?й Америц?. У 2012 роц? було 146300 квакер?в у Кен??, 76360 у Сполучених Штатах, 35000 у Бурунд? та 22300 у Бол?в??. ?ншими кра?нами з понад 5000 посл?довник?в були Гватемала, Велика Британ?я, Непал, Тайвань та Уганда. Хоча загальна к?льк?сть квакер?в становить близько 377000 у всьому св?т?, вплив квакер?в зосереджено у Ф?ладельф??, штат Пенс?льван?я; Каймос?, Кен?я; Ньюберг, Орегон; Гр?нл?ф, штат Айдахо; В?тт??р, Кал?форн?я; Р?чмонд, ?нд?ана; Френдсвуд, Техас; Б?рм?нгем, Англ?я; Рамалла, Палестина, ? Гр?нсборо, П?вн?чна Карол?на.

Найб?льша концентрац?я квакер?в в Африц?. Друз? Сх?дно? Африки свого часу були частиною ?дино? щор?чно? Конференц?? Сх?дно? Африки, тод? найб?льшо? у св?т?. Сьогодн? рег?он обслугову?ться к?лькома ч?ткими щор?чними конференц?ями. Б?льш?сть ?з них пов'язан? з Об'?днаною конференц??ю друз?в, практикують богослуж?ння та наймають пастор?в. Друз? зустр?чаються в Руанд? та Бурунд?. Невелик? незапланован? зустр?ч? також ?снують у Ботсван?, Ган?, Лесото, Нам?б??, Н?гер??, П?вденн?й Африц? та З?мбабве. У 2012 роц? в Африц? нал?чувалося 196800 дорослих квакер?в. К?льк?сть учасник?в у Бурунд? ? 35 000, П?вденн?й Африц? ? 140, Конго (Республ?ка) ? 10, Конго (Демократична Республ?ка) ? 3000, Кен?? ? 146 300, Мадагаскар? ? 20, Н?гер?? ? 20, Руанд? ? 4200, Танзан?? ? 3100, Уганд? ? 5000.

Квакери в Австрал?? та Нов?й Зеланд?? дотримуються традиц?й британських в?дв?дувань щор?чних конференц?й. Значн? в?дстан? м?ж колон?ями та невелика к?льк?сть квакер?в спровокували залежн?сть в?д Лондона до 20-го стол?ття. Товариство залишилося безпрограмним ? ма? назву Австрал?йська щор?чна зустр?ч, а м?сцев? орган?зац?? мають близько семи рег?ональних збор?в: Канберра (яка поширю?ться на п?вдень Нового П?вденного Уельсу), Новий П?вденний Уельс, Кв?нсленд, П?вденна Австрал?я (яка поширю?ться на П?вн?чну територ?ю), Тасман?я, В?ктор?я, та Зах?дна Австрал?я. Школа друз?в розташована в Хобарт?. Щор?чн? збори щороку в с?чн? скликаються р?зними рег?ональними зборами протягом семир?чного циклу, а Пост?йний ком?тет у липн? або серпн?. К?льк?сть посл?довник?в в Австрал?? нал?чу? близько 1000 людей, у Нов?й Зеланд?? ? 600 людей (статистика за 2012 р.).

У Сполученому Корол?вств? щор?чна к?льк?сть незапланованих зустр?чей л?берального Рел?г?йного товариства друз?в (квакер?в) склада? 478 м?сцевих зустр?чей ?з загальною к?льк?стю дорослих учасник?в товариства ? 14260 ? 8560 дорослими, як? не ? членами товариства поклон?ння. З середини 20-го стол?ття ?х к?льк?сть неухильно зменшувалася. Запланован? зустр?ч? в?дбуваються у Вем? та Лондон?. Невелик? групи друз?в-консерватор?в зустр?чаються в Р?пл? та Гринв?ч? в Англ?? та в Арброт? в Шотланд??; вони дотримуються Книги дисципл?ни щор?чних збор?в Огайо.

Квакери в Аз??. В?д ?нд?? на заход? до Китаю на п?вноч? та до Ново? Зеланд?? на п?вденному сход? Аз?атсько-Тихоокеанський рег?он ? домом для приблизно 35 000 друз?в у приблизно двадцяти кра?нах. За статистикою, близько 90 % ? ?вангельськими, 6 % ? непастирськими програмними ? 5 % ? безпрограмними. К?льк?сть учасник?в квакер?в у Бангладеш? ? 475, Бутан? -  800, Камбодж? ? 410, Кита? ? 100, ?нд?? ? 4300, ?ндонез?? ? 1800, Япон?? ? 140, Коре? ? 50, Непал? ? 6000, Ф?л?пп?нах ? 2500, С?нгапур? ? 10, Тайван? ? 5000.

Щор?чна зустр?ч друз?в ?вангелист?в у Центральн?й ?вроп? нал?чу? 4306 член?в ?з шести кра?н, зокрема Албан??, Угорщини та Румун??. Щор?чна зустр?ч ?рланд?? ? консервативн?шою, н?ж щор?чна зустр?ч Британ??, нал?чу? 1591 члена на 28 зас?даннях, по вс?й Республ?ц? ?рланд?? та в П?вн?чн?й ?рланд??.

Н?мецьк? щор?чн? збори ? незапрограмованими та л?беральними та нал?чують 340 член?в. Невелик? групи друз?в у Чех??, Естон??, Грец??, Латв??, Литв?, Мальт?, Польщ?, Португал?? та Укра?н? в?дв?дують там збори для богослуж?ння. Загальна к?льк?сть посл?довник?в квакерства в Албан?? ? 380, Бельг?я та Люксембург ? 40, Хорват?я ? 50, Дан?я ? 30, Ф?нлянд?я ? 20, Франц?я -70, Груз?я ? 20, Н?меччина й Австр?я ? 340, Угорщина ? 4000, ?рланд?я ? 1600, ?тал?я ? 20, Н?дерланди ? 120, Норвег?я ? 150, Румун?я ? 920, Рос?я ? 30, Серб?я ? 50, ?спан?я ? 20, Швец?я ? 100, Швейцар?я ? 100, Об'?днане Корол?вство ? 15775.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. http://hdl.handle.net/10622/ARCH01177
  2. Покровский А. И. Квакеры // Христианство. Словарь в 3тт. Т.1. ? М.: БРЭ, 1993, стор. 720 (рос.)
  3. Александр Горбенко Краткая история квакеров [ Арх?вовано 18 Серпня 2016 у Wayback Machine .] (рос.)
  4. Пучков П. И. Квакеры // Народы и религии мира. Энциклопедия. ? М.: БРЭ, 1999. стор. 749 (рос.)
  5. http://fwccworld.org/find_friends/map.shtml [ Арх?вовано 8 кв?тня 2010 у Wayback Machine .]  ? FWCC's map of quaker meetings and churches; http://www.quakerinfo.org/resources/worldstats.html [ Арх?вовано 29 Кв?тня 2008 у Wayback Machine .]

Посилання [ ред. | ред. код ]